Ресурсозберігаюча технологія переробки фосфогіпсів

Розробка нової ресурсозберігаючої безвідходної технології переробки відходів хімічної та енергетичної галузей промисловості з отриманням ефективних будівельних матеріалів. Вивчення процесу відмивання фосфогіпсу. Оптимізація рецептурних параметрів бетону.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.08.2014
Размер файла 91,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний технічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Спеціальність 05.23.05 -- Будівельні матеріали та вироби

Ресурсозберігаюча технологія переробки фосфогіпсів

Боднар Павло Степанович

Вінниця 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі менеджменту організацій, охорони праці та безпеки життєдіяльності, Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор

Сердюк Василь Романович,

Вінницький національний технічний університет, завідувач кафедри менеджменту організацій, охорони праці та безпеки життєдіяльності

Офіційні опоненти - доктор технічних наук, професор Чистяков Валерій Васильович, Київський національний університет будівництва і архітектури, професор кафедри будівельних матеріалів

- кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Червяков Юрій Миколайович, заступник директора з наукової роботи Українського науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту будівельних матеріалів та виробів “НДІБМВ” Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, м. Київ

Провідна установа - Одеська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, кафедра виробництва будівельних виробів та конструкцій, м. Одеса

Захист відбудеться 8 червня 2006 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.052.04 Вінницького національного технічного університету за адресою: 21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95 ауд. 211

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Вінницького національного технічного університету за адресою: 21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95.

Автореферат розісланий 8 травня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Попович М. М.

1. Загальна характеристика роботи

ресурсозберігаючий будівельний бетон фосфогіпс

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку будівельної галузі, у зв'язку зі зростанням вартості електроенергії та палива, зростає вартість будівельних матеріалів і виробів. Одним із напрямків зниження собівартості будівельних матеріалів і виробів є зменшення витрат за рахунок використання побічних продуктів промисловості. Серед широкого різноманіття відходів промислового виробництва широке застосування у будівельній галузі займають відходи хімічної промисловості. Переробка і застосування таких багатотоннажних відходів як фосфогіпси вигідна як з економічної, так і екологічної точки зору, адже одночасно відбувається звільнення значних земельних угідь від накопичених відвалів шкідливих хімічних відходів і зниження витрат на їх формування та утримання.

В Україні на підприємствах по виробництву мінеральних добрив накопичені і продовжують збільшуватися відвали фосфогіпсів, обсяг яких сягає мільйони тонн. У результаті відкритого зберігання фосфогіпсів шкідливі елементи поступають у ґрунт і ґрунтові води, що негативно впливає на екологію навколишнього середовища. Зберігання екологічно шкідливих відходів вимагає додаткових затрат. Щорічно на утримання відвалів використовується до 15 % всіх витрат, які задіяні на виробництві фосфорної кислоти. На сьогодні складна екологічна ситуація також існує на багатьох підприємствах хімічної промисловості в різних регіонах України. Так, на Вінницькому ДВО “Хімпром” протягом 30 років його діяльності у відвалах накопичено більше 1 млн. тонн фосфогіпсу.

Серед розроблених технологій переробки фосфогіпсових відходів однією з найефективніших є виробництво гіпсових в'яжучих. У зв'язку з розвитком індивідуального малоповерхового житлового будівництва, удосконаленням технологій отримання нових будматеріалів і виробів, зростає необхідність ефективного використання гіпсових в'яжучих. Ця потреба пов'язана з тим, що запаси природної гіпсової сировини для виробництва гіпсових в'яжучих в Україні розподілені неоднорідно. Розробка гіпсового каменю пов'язана зі значними затратами та додатковим екологічним навантаженням на довкілля. Темпи приросту фосфогіпсових відходів перевищують темпи розробки природної гіпсової сировини.

Запропоновано досить велику кількість технологій отримання гіпсових в'яжучих із фосфогіпсу. Проте ці технології, як правило, пов'язані з глибокою очисткою і термічною обробкою фосфогіпсу, що суттєво ускладнює технологічний процес переробки фосфогіпсової сировини.

Використання фосфогіпсу безпосередньо з відвалу ускладнює отримання гіпсового в'яжучого із задовільними експлуатаційними властивостями, а попередня відмивка фосфогіпсової сировини вимагає додаткових затрат і приводить до накопичення нових видів відходів - кислих стоків, які також повинні бути утилізовані. Зважаючи на вище викладене проблема розробки ресурсозберігаючої технології отримання випалених гіпсових в'яжучих та одержання ефективних будівельних матеріалів і виробів із фосфогіпсу залишається актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалися відповідно до держбюджетної науково - дослідної теми Міністерства освіти і науки України “Розробка технології виготовлення ніздрюватих стінових матеріалів та заливочної теплоізоляції на основі фосфогіпсів” (рег. номер UA 0199U003437). При виконані зазначеної теми здобувач приймав участь, як виконавець.

Дисертаційна робота відповідає пріоритетним напрямкам розвитку науки і техніки України “Нові речовини і матеріали” та “Екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології”.

Мета дослідження - розробка і впровадження нової ресурсозберігаючої технології переробки фосфогіпсу для виготовлення в'яжучих і дрібнорозмірних стінових матеріалів.

Зазначена мета окреслює коло таких завдань:

- встановити вплив параметрів технологічного регламенту переробки побічних продуктів промисловості і хімічних добавок на ступінь відмивки залишків кислот зі складу фосфогіпсу;

- дослідити методи і способи хімічної активації золи-винос шляхом використання кислих водних стоків, отриманих після відмивання фосфогіпсу;

- фізико-хімічними методами дослідження з'ясувати вплив розроблених рецептурно-технологічних складів композицій на фазовий склад новоутворень будівельних матеріалів, отриманих у результаті використання фосфогіпсів і золи-винос;

- виконати оптимізацію технологічного регламенту виготовлення будівельних матеріалів щільної і ніздрюватої структури з використанням цементнозольного в'яжучого;

- розробити й дослідити нову безвідходну ресурсозберігаючу технологію переробки фосфогіпсів без додаткових затрат на підготовку вихідної сировини;

- виконати впровадження у промисловість розробленої безвідходної технології виробництва будівельних матеріалів і виробів з використанням фосфогіпсів заданими експлуатаційними властивостями як альтернативи існуючим матеріалам.

Об'єктом дослідження є ресурсозберігаюча технологія переробки фосфогіпсів.

Предметом дослідження є гіпсові та цементнозольні в'яжучі для виготовлення щільних і ніздрюватих виробів.

Методи досліджень. Експериментальні дослідження виконано із застосуванням сучасних методів фізико-хімічного аналізу: диференціально-термічного, рентгенофазового аналізів та електронної мікроскопії. Для визначення вмісту кислот ортофосфорної і сірчаної у водних розчинах, отриманих під час відмивки фосфогіпсу, використовували хімічно лабораторне титрування.

Наукова новизна дисертації:

- встановлено особливості використання дефлокулюючих добавок для вилучення кислот із фосфогіпсів при їх промивці водою, які забезпечують більш глибоку очистку та покращення властивостей отриманого гіпсу за рахунок збереження дії дефлокулюючих добавок після випалювання відмитого фосфогіпсу;

- розроблено фізико-хімічні основи композиційної побудови малоклінкерних в'яжучих систем за рахунок хімічної активації зольної складової з одночасним використанням відмитого фосфогіпсу для виробництва гіпсових в'яжучих, а кислих стоків - для хімічної активації зольної складової в цементозольних в'яжучих;

- досліджено механізм структуроутворення та фізико - хімічні властивості формування штучного каменю на основі цементозольних композицій з хімічно активованою золою - винос.

Практичне значення:

- запропоновано і досліджено технологію отримання випалених гіпсових в'яжучих з фосфогіпсу методом його відмивки з використанням дефлокулюючих добавок, забезпечують в 1,5 - 2 рази більше вилучення кислот з фосфогіпсу за один етап відмивки та рецептурно-технологічні параметри бетонів ніздрюватої структури;

- розроблено цементнозольне в'яжуче з хімічно активованою золою-винос, яка забезпечує економію 30 - 40 % цементу в залежності від концентрації кислот у водному розчині;

- виконано впровадження розроблених низькомарочних гіпсів марки Г - 10 на НПО Будіндустрія загальний розрахунковий річний економічний ефект від їх впровадження складає 126 тис. грн. від реалізації, а економія цементу склала 30 %;

- розроблено безвідходну енергозберігаючу технологію переробки фосфогіпсових відходів без додаткової технологічної підготовки вихідної сировини.

Особистий внесок здобувача. Полягає у проведені експериментальних досліджень, обробці отриманих результатів та впроваджені розроблених матеріалів у виробництво. Особистий внесок здобувача в наукових роботах полягає в наступному: обґрунтовано можливість ефективної утилізації фосфогіпсових відходів та показана принципова можливість застосування активованої золи-винос в технології гідравлічних в'яжучих [1]; за допомогою математичних методів планування експерименту визначено області оптимальних основних технологічних факторів малоклінкерних в'яжучих з хімічно активованою золою-винос [2]; оптимізована макроструктура ніздрюватих бетонів [3, 8]; розроблена безвідходна технологічна схема переробки фосфогіпсів [5]; експериментально показана залежність основних характеристик малоклінкерних в'яжучих від технології їх виробництва [9, 10] та виробництв на їх основі [11, 12].

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень апробовано на науково-технічних конференціях і семінарах: Міжнародному семінарі “Прогнозирование в материаловедении” (м. Одеса, 2000, 2002р.); III Республіканської НТК “Індивідуальний житловий будинок” (м. Вінниця 2001р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 13 наукових працях, у тому числі: 8 публікацій в фахових наукових виданнях, та 5 - в матеріалах доповідей і тез наукових конференцій та семінарів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 117 сторінках основної частини і складається із переліку умовних позначень, вступу, п'яти розділів, висновків і включає 24 таблиці та 34 рисунків. Повний обсяг дисертації становить 132 сторінок і містить разом з основною частиною перелік використаних джерел із 131 найменувань та трьох додатків.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність наукової роботи, сформульовані мета і задачі досліджень, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, приведені відомості про публікації та апробацію дисертаційних досліджень.

У першому розділі приведені результати аналітичних досліджень існуючих технологій, які передбачають переробку фосфогіпсової сировини, на основі яких зроблено висновок, про те що всі вони є складними й енергоємними. Тому їх реалізація в сучасних економічних умовах України не може бути перспективною. В умовах розвитку індивідуального житлового будівництва зростає потреба в дешевих будівельних матеріалах. Таким чином, фосфогіпси мають розглядатися як сировина база для галузі будівельних матеріалів.

Відмивання кислотних залишків зі складу фосфогіпсу (3 - 4 рази) дає можливість отримувати з нього випалені або автоклавні гіпсові в'яжучі. Недоліком такої технології є утворення кислих водних розчинів відмивка 1 тони фосфогіпсу потребує 4 тони води, яка в свою чергу має бути нейтралізована.

Отримання невипалених гіпсових в'яжучих без застосування відмивання або використання його у вологому стані для виготовлення виробів або гранул і брикетів для цементної промисловості зменшує енерговитрати і затрати на його переробку. Особливість такої технології полягає у нейтралізації залишків кислот цементом або вапном, що пов'язано з додатковими технологічними переділами (перемішування, брикетування).

Незважаючи на те, що до теперішнього часу виконано великий об'єм наукових досліджень, технологію отримання гіпсового в'яжучого із фосфогіпсу не можна вважати досконалою. Хоча встановлені вимоги до вихідного дегідратного фосфогіпсу, проте не вивчено вплив домішок і дисперсності вихідного фосфогіпсу на показники фізико - механічних властивостей в'яжучого, а також будівельних композицій на його основі, шляхи їх покращення. Не визначена область застосування дегідратного фосфогіпсового в'яжучого і можливі переваги його порівняно з напівгідратним фосфогіпсом та іншими в'яжучими даного типу, оскільки у відвалах вони зберігаються не окремо.

В якості робочої гіпотези висунуте представлення про те, що використання дефлокулюючих добавок може забезпечити вимивання кислот з фосфогіпсу за 1 - 2 етапи замість 3 - 4. Отримані кислотні стоки можуть бути використані для хімічної активації зольної складової цементних композицій, що може забезпечити економію в'яжучого до 30 %, а відмиті фосфогіпси можуть бути використані для виробництва гіпсових в'яжучих.

Отримання нових ефективних гіпсових в'яжучих і матеріалів на їх основі за рахунок використання безвідходної енергозберігаючої технології переробки фософгіпсів і золи-винос одночасно має вирішувати ряд складних екологічних проблем, пов'язаних з утриманням та утилізацією відвалів.

У другому розділі приведено аналіз сировинних матеріалів та визначено методики досліджень для отримання щільних і ніздрюватих виробів із відходів виробництва. Обґрунтовано вибір сировинних матеріалів для проведення дослідження, вивчено їх хімічний, мінералогічний, гранулометричний склад, а також фізико - механічні і технологічні властивості. В дослідженнях використовували фосфогіпс ВО “Хімпром”, який є рядовим для підприємств України, через ідентичність технологій і сировинної бази. Для кращого очищення фосфогіпсу від залишків фосфорної і сірчаної кислоти використовували дефлокулюючі добавки “С-3” і “Релаксол”, які сприяли руйнуванню і розчепленню глобул та флокул фосфогіпсу.

У якості мікронаповнювача штучних дрібнорозмірних стінових матеріалів у дослідженнях використовувалася зола - винос Ладижинської ТЕС. Характерною особливістю цих відходів є високий вміст активних сполук кремнезему і глинозему, які в процесі хімічного взаємозв'язку з мінеральними в'яжучими можуть забезпечити підвищення фізико-механічних властивостей композиційних матеріалів. Одним із ефективних способів активації золи - винос є руйнування її скловидної поверхні шляхом хімічної активації кислими стоками із фосфогіпсу.

Як мінеральне в'яжуче в експериментах використовували портландцемент Кам'янець-Подільського цементного заводу ПЦ 1 - 500 ДСТУ Б.В. 2.7 - 46 - 96. В ролі дрібнорозмірного наповнювача застосовували кварцовий пісок Дніпровського і Могилів - Подільського родовища.

Під час проведення досліджень фізико - механічних властивостей зразків використовували стандартні методики відповідно до ДСТУ Б. В. 2.7 - 32 - 95, ДСТУ Б. В. 2.7 - 23 - 95. Для дослідження мінеральнофазового складу в'яжучого та матеріалів на його основі використовували дереватотермічний та рентгенофазовий методи аналізів та електронну мікроскопію. З метою встановлення впливу хімічних добавок на якісні показники очищення фосфогіпсу від залишків кислот використовували методи хімічного титрування.

В якості газоутворювача для отримання газобетону використовували алюмінієву пудру ПАП - 1.

У третьому розділі приведені результати досліджень методів промивки, з вивченням окремих характеристик водної суспензії фосфогіпсу - в'язкості, густини, швидкості осадження, які мають важливе значення для розробки технологічних параметрів очищення фосфогіпсу від кислих залишків.

Встановлено, що із збільшенням концентрації твердої фази фосфогіпсу в суспензії швидкість її освітлення зменшується. Із зменшенням густини водної суспензії поліпшується відмивання фосфогіпсової сировини, при цьому зростає кількість кислих розчинів, які в подальшому мають бути використані для хімічної активації золи-винос. Отримано оптимальне співвідношення води до фосфогіпсу, яке є найбільш технологічно сприятливим (один до одного), що обмежує кількість кислих розчинів при відмиванні і забезпечує максимальне вилучення кислих залишків з фосфогіпсу.

Для покращення відмивання кислих залишків із фосфогіпсу були проведені дослідження з використанням дефлокулюючих добавок при отриманому співвідношенні води до фосфогіпсу. Для порівняння, як контрольний зразок, використовували відмивання чистою водою у співвідношенні вода: фосфогіпс (1 : 1). Встановлено, що, використовуючи водні розчини добавок “С-3” і “Релаксол” концентрація фосфорної і сірчаної кислоти зростає у водному розчині в порівняні з контрольним зразком відмитим чистою водою. Так, концентрація ортофосфорної кислоти становить в межах від 1,37 до 2,55 %, сірчаної кислоти з 0,26 до 0,92 % при добавці 0,5 % дефлокулюючої добавки “С-3”, що значно перевищує концентрацію кислот при відмиванні фосфогіпсу звичайною водою (табл. 1).

Таблиця 1 Вміст кислотного залишку у водному розчині

Зразок

Залишки кислот у водному розчині при відмивці 1, %

Н3РО4

Н2SО4

1

Фосфогіпс відмитий водними розчинами кислот без добавки (контрольний)

1,37

0,26

2

Фосфогіпс відмитий водними розчинами кислот з добавкою “С - 3”- 0,5 %

2,55

0,92

3

Фосфогіпс відмитий водними розчинами кислот з добавкою “С - 3”- 1 %

3,8

1,44

4

Фосфогіпс відмитий водними розчинами кислот з добавкою “Релаксол” - 0,5 %

1,53

0,34

Дослідженнями встановлено, що дефлокулюючі добавки адсорбуються на частках фосфогіпсу, “розчіплюють” їх, забезпечуючи кращий доступ води і відмивання від залишків кислот. Дефлокулюючі добавки в процесі отриманого гіпсового в'яжучого в певній мірі впливають на процеси кристалізації, що проявляються в зростанні міцності, та зміні термінів тужавлення (табл. 2).

Таблиця 2 Властивості в'яжучого, отриманого із дегідрату в лабораторних умовах

Зразки

сух, кг/м3

Міцність на стиск, МПа

Початок тужавіння, с

Кінець тужавіння, с

без добавки

1170

10,5

6

12

з дефлокулюючою добавкою “С-3”

1100

12,1

21

26

з дефлокулюючою добавкою “Релаксол”

1090

10,8

19

26

Встановлено, що введення дефлокулюючих добавок позитивно впливає на фізико-механічні властивості гіпсових виробів за рахунок зменшення водогіпсового відношення, а також покращуються технологічні властивості. Основні фізико-механічні властивості гіпсового в'яжучого також залежать від температури випалювання. Оптимальне значення міцності в'яжучого, отримано при температурі 180 - 200 оС. Найбільшу міцність 12,1 МПа при стиску має в'яжуче, яке отримане з добавкою “С-3”, з добавкою “Релаксол” - 10,8 МПа.

Зола - винос розглядається нами, як активна мінеральна добавка реакційна спроможність якої може зростати за рахунок хімічної активації - руйнування склоподібних оболонок на поверхні частинок. Для збільшення швидкості і ступеня взаємодії активних компонентів золи-винос в цементному розчині з Ca(OН)2 потрібне руйнування або, як мінімум, пошкодження скловидної оболонки зольних частинок. Для розробки низькомарочних малоклінкерних в'яжучих розроблена технологічна схема, яка забезпечує руйнування склоподібної поверхні золи-винос залишками кислот, які вилучені при відмиванні фосфогіпсів.

З метою підтвердження висунутої і обґрунтованої наукової гіпотези, були проведені дослідження впливу кислих стоків на хімічну активацію золи-винос з різною концентрацією кислих залишків сірчаної і ортофосфорної кислоти, а також різних дефлокулюючих добавок.

Виявлено, що із збільшенням кількості концентрації кислих залишків у розчині розплив по Суттарду зольно-водних суспензій зменшувався від 21 до 14 см. Зменшення розпливу суміші після витримування золи на протязі 2 - 4 хв. у водних витяжках фосфогіпсу підтверджує факт руйнування скловидної оболонки золи, що проявляється в зменшенні текучості суспензії.

Для порівняння впливу кислих стоків на розплив по Сутарду при відмивці фосфогіпсу, без добавок і з дефлокулюючими добавками по різному впливають на рухливість водозольного розчину. З добавками суміші більш рухливі, рухливість складає 15,8 см, а без добавки 13,9 см.

Попередня обробка золи-винос водним розчином відмивки фосфогіпсу значно підвищує її активність. Зразки з заміною 30 % золи, обробленої розчином відмивки при співвідношенні один до одного мають міцність на 6 % більше в порівнянні з контрольними зразками. При обробці золи - винос кислими стоками з дефлокуючими добавками “С - 3” і “Релаксол” міцність зразків збільшується на 8,8 %. При зростанні концентрації кислот у водному розчинні спостерігається спад міцності, що пояснюється надлишком кислоти, яка не приймає участь в хімічній активації золи - винос. Для порівняння ефективності хімічної активації золи - винос використовували розчин 0,25 % концентрованої фосфорної кислоти. Міцність зразків при стиску таких зразків складає 15,4 МПа, що приблизно відповідає міцності контрольного зразка (табл. 3).

Таблиця 3 Склад і фізико-механічні властивості зразків

Склад зразків

Вміст компонентів

Rзг, МПа

Rст, Мпа

Ц., кг

П., кг

ЗВ, кг

В., кг

Розчин із ФГ, кг

1

2

3

4

5

6

7

8

Ц : П=1 : 3 (контрольний зразок)

375

1425

-

260

-

4,6

15,2

(0,7 Ц+0,3 ЗВ):П=1 : 3

263

1425

112,5

234

-

3,4

14,3

(0,7 Ц+0,3 ЗВ):П= 1 : 3 ЗВ - активована водними розчинами кислот

263

1425

112,5

-

244

5,0

16,2

З добавкою С-3 (0,15-0,25%)

(0,7 Ц+0,3 ЗВ) : П=1 : 3 ЗВ - активована водними розчинами кислот “С 3” - 0,15 %

263

1425

112,5

-

248

4,2

17,7

(0,7 Ц+0,3 ЗВ) : П = 1 : 3 ЗВ-активована водними розчинами кислот “С 3” 0,2 %

262,5

1425

112,5

-

248

4,2

17,4

(0,7Ц+0,3ЗВ):П=1:3 ЗВ-активована водними розчинами кислот “С 3”-0,25 %

263

1425

112,5

-

248

4,2

16,7

В четвертому розділі проведена оптимізація складу композиційного в'яжучого. Основною задачею було отримання в'яжучого з використанням максимальної кількості відходів виробництва, із заміною цементу хімічно активованою золою - винос та із збереженням при цьому фізико-механічних властивостей матеріалу. Для збільшення та покращення міцності і водостійкості до складу суміші додавали пластифікуючі добавки “Релаксол”, які сприяли зменшенню водопотреби.
В якості незалежних змінних використовували Х1 - відношення золи - винос до цементу, Х2 - відношення води до фосфогіпсу, Х3 - кількість добавки “Релаксол”
Границі варіювання компонентів Х1, Х2, Х3 приймали на основі результатів попередніх експериментів та з врахуванням загальноприйнятих норм витрат та рекомендацій, при цьому вміст Х1 - змінювався в межах 0,23 - 0,6; Х2 - в межах 0 - 2; Х3 - від 0 до 1 процента. При цьому були стабілізовані такі фактори: вміст заповнювача, який складав три частини; рухливість суміші; час активації золи - винос, який складав 10 - 12 хвилин; час інтенсивного перемішування; режим пропарки (t = 80оC 3+6+3 год.). При проведенні досліджень забезпечувались стабільні реологічні властивості сумішей. Рухливість сумішей у всіх зразків суміші становили 70 - 80 мм по циліндру Суттарда. При цьому В/Т змінювалось в межах 0,445 - 0,475 для різних складів.
Критерії оптимізації: Rст, Rзг - відповідно границя міцності при стиску, і при згині висушених зразків при температурі 50 - 60 оС.

Отримані результати послужили основою для побудови математичних рівнянь регресію міцності зразків. При цьому був проведений послідовний регресивний аналіз, орієнтований за виключенням оцінок, які мають найменшу гаусівську точність.

Реалізація плану експерименту забезпечила результати по наступним критеріями: В/Т; ; cв; Rзг; Rвcт; Rсcт.

Однією із важливих задач експерименту є максимальна заміна цементу активованою золою-винос, із збереженням міцності малоклінкерних композиційних матеріалів. Виявлено, що міцність зразків після пропарки, з збільшенням концентрації кислот у водному розчині збільшується.

В результаті статистичної обробки експериментальних даних отримані адекватні рівняння регресії для міцності при стиску, по яких побудована ізоповерхня міцності при стиску. За середніми результатами отримана модель:

Rст = 29,45 - 0,89Х1 - 1,64 Х12 - 0,5 Х1 Х2 - 0,55 Х1 Х3 + 0,81 Х22 - 1,5 Х2Х3 + 0,61 Х3 - 2,84Х32 (1)

Враховуючи технологічну доцільність максимального використання золи - винос, фактор Х1 - золоцементне відношення був застабілізований, що дало можливість отримати двухфакторну математичну модель впливу Х2 - водний розчин кислот, Х3 - добавка “Релаксол” на міцність композиційного в'яжучого:

R(х1орt) = 29,61 - 0,18 Х2 + 0,9 Х22 - 1,5 Х2 Х3 + 0,61 Х3 - 2,97Х32 (2)

Шляхом використання сучасних комп'ютерних програм побудовано ізолінії міцності при стиску з оптимальною точкою R (x2, х3) = 30,5 МПа при співвідношенні компонентів кількості водного розчину 1,8 та дозування добавки пластифікатора “Релаксол” 0,5 %.

Як видно максимальна міцність досягається в діапазоні Х2 = 1,8 - 2,2 і Х1 = 0,5. Очевидно в промисловому виробництві інші технологічні фактори в тому числі і фактор масштабності можуть внести певні корективи в оптимізацію характеристик в'яжучого.

З метою дослідження мікроструктури і мінерально-фазового складу зразків, виготовлених на основі цементнозольних в'яжучих були проведено дослідження матеріалів, виготовлених з використанням цементнозольного в'яжучого і кварцевого піску. Зразки розчинів: № 1 - зола-винос хімічно активована в складі в'яжучого 3 % розчином сірчаної кислоти; № 2 - склад в'яжучого портландцемент 70 %, зола-винос Ладижинської ТЕС - 30 %; № 3 - склад, аналогічний зразку № 2, але зола-винос оброблена кислими розчинами, отриманими після відмиванням фосфогіпсу (H2SO4 і H3PO4.до 4 %); № 4 склад, аналогічний зразку №3 , при відмиванні фосфогіпсу використовували дефлокулюючу добавку "С - 3"; № 5 - склад, аналогічний зразку № 3, при відмиванні фосфогіпсу використовували дефлокулюючу добавку "Релаксол"; № 6 склад в'яжучого, аналогічний зразку № 2, золу-винос використовували хімічноактивованою 3 % кислим розчином ортофосфорної кислоти (H3PO4).

Аналізуючи криві, у яких до цементу додається однакова кількість 30 % хімічно активованої і неактивованої золи-винос, можна зробити висновок про те, що хімічно активована зола-винос є більш реакційноактивною. У зразка з активованою золою, на кривій ДТА, більш глибокий ендоефект, ніж у зразка з неактивованою золою-винос, що підтверджує наявність значно більшої кількості гідратних новоутворень, що втрачають воду при 150 С, 180 С.

У результаті проведених мікроскопічних досліджень цементнозольних піщаних розчинів, у яких зола-винос хімічно активована кислими розчинами із фосфогіпсу, спостерігається відносно компактна, однорідна, ущільнена мікрокристалічна структура (зразок № 3). Підвищується ступінь гідратації цементозольного в'яжучого за рахунок корозії, компонентів золи-винос, збільшення їх питомої поверхні, реакційної спроможності. Спостерігаються навколо поверхні золи кайомок кристалічних гідратних новоутворень (зразок № 3), які є основними носіями міцності матеріалу.

Рентгенограми зразків свідчать, що в зразках № 3 і № 6, спостерігається збільшення дифракційного максимуму з d/n - 1,82 А, а в третьому зразку ще з d/n - 1,45 А, що вказує на збільшення кількості кристалічного низькоосновного гідросилікату кальцію, який є основним носієм міцності отриманого матеріалу. Відсутні на рентгенограмах піки з d/n - 2,66 А (крім зразка № 2), які вказують на те, що Ca(OH)2 інтенсивніше вступає у взаємодію з SiO2 компонента золи, утворюючи гідросилікати кальцію.

У п'ятому розділі проведені результати досліджень ніздрюватих виробів виготовлено по литій технології, з використанням отриманого в'яжучого та фосфогіпсового наповнювача. Якісні показники структури ніздрюватого матеріалу залежать від часу попередньої гідратації в'яжучого, що відображається на реологічних параметрах суміші. Установлено, що оптимальний час формування макроструктури ніздрюватих бетонів на цементнозольному в'яжучому складає 20-30 хв. Міцність зразків на стиск становить 2,5 - 3,0 МПа, середня густина - 700-800 кг/м3, коефіцієнт теплопровідності 0,28 - 0,37 Вт / м·оС (табл. 4).

Таблиця 4 Фізико-механічні властивості газобетону

Використана зола - винос

Густина, кг/м3

Міцність при стиску, МПа

Зола - винос не активована

900 - 1000

3,5 - 4,0

700 - 800

2,5 - 3,0

500 - 600

2,2 - 2,5

Зола - винос активована

1000 - 900

3,8 - 4,4

800 - 700

2,9 - 3,8

600 - 500

2,4 - 2,9

Як видно з табл., газобетон, отриманий на цементнозольному в'яжучому з використанням фосфогіпсів в якості заповнювача, по міцності значно поступається традиційним ніздрюватим бетонам автоклавного тверднення, але може бути використаний для самонесущих конструкцій стін (перегородок).

Розроблена технологічна схема виробництва ніздрюватого бетону з використанням відходів виробництва фосфогіпсу і золи-винос, яка приведена, що включає використання дефлокулюючих добавок для вилучення кислот із фосфогіпсів при їх промивці водою, які забезпечують більш глибоку очистку та покращення властивостей отриманого гіпсу за рахунок збереження дії дефлокулюючих добавок після випалювання відмитого фосфогіпсу і розробки каменю на основі цементозольних композицій з хімічно активованою золою - винос, яка являється більш реакційноспроможною.

Таблиця 5 Характеристики та собівартості на деякі вироби із ніздрюватого бетону

Характеристики

Газобетон

Газобетон на цементнозольному в'яжучому

Пінобетон

Перегородки

Стінові блоки

Вироби

Розмір, см

603010

603010

115678 (14; 18)

Маса виробів, кг

10 - 12

14 - 18

18,5

Щільність, кг/м3

600

700

320

Собівартість грн./м3

340 - 360

200 - 230

280

Міцність, МПа

2,5 - 3,5

2,5 - 3,0

1,0 - 1,2

Витрати на цемент, золу - винос, фосфогіпс, алюмінієву пудру та воду розраховані у відповідності до норм їх витрат.

Висновки

На підставі літературних джерел встановлено, що вирішення актуальної проблеми переробки і використання багатотоннажних побічних продуктів хімічної промисловості - фосфогіпсів в технології будівельних матеріалів можливе за рахунок безвідходної комплексної переробки цих продуктів з отриманням будівельного гіпсу, малоклінкерних в'яжучих та будівельних матеріалів, отриманих на їх основі.

Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджена необхідність використання дефлокулюючих добавок для відмивання фосфогіпсів від залишків кислот, що обумовило можливість скорочення кількості циклів відливки при максимальному вилучені залишків кислот зі складу фосфогіпсу. Проведені дослідження спрямовані на вивчення питань очистки фосфогіпсової сировини від кислих залишків з позиції руйнування флокул фосфогіпсу дефлокулюючими добавками, які адсорбуючись на поверхні частинок. Методами хімічного титрування підтверджено, що дефлокулюючі добавки покращують відмивання фосфорної і сірчаної кислот, замість 3 - 4 циклів відмивання при одностадійному відмиванні досягається зростання концентрації кислот у водні витяжці на 40-50% в порівнянні з відмиванням фосфогіпсів без дефлокулюючих добавок, при цьому покращуються фізико-механічні і технологічні властивості отриманого гіпсового в'яжучого із фосфогіпсу.

Підтверджено теоретично обґрунтовану гіпотезу хімічної активації золи - винос кислими стоками з дефлокулюючими добавками отриманими при відмиванні фосфогіпсу. Показано, що за рахунок руйнування склоподібної поверхні на частинках золи-винос вона втрачає пластифікуючий ефект в цементних системах і стає більш реакційно спроможною, що проявляється в зростанні міцності цементнозольних композицій.

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про те, що обробка золи - винос кислими розчинами, отриманими після відмивання фосфогіпсу призводить до підвищення її гідравлічної активності. У цементнозольних зразках, де використовувалася хімічно активована зола-винос спостерігається збільшення дифракційного максимуму з d/n - 1,82 А?, d/n - 1,45 А?, що вказує на збільшення кількості кристалічного низькоосновного гідросилікату кальцію, який є основним носієм міцності отриманого матеріалу.

Розроблено склади композицій цементнозольного в'яжучого, оптимізовано його рецептурно-технологічні параметри. Досягається можливість заміни 30 - 40 % цементу активованою золою-виносом. Запропонована математична модель дозволяє варіювати в заданих границях складовими компонентами в'яжучого і отримувати будівельні вироби з заданими властивостями.

В рамках розробленої ресурсозберігаючої безвідходної технології переробки відходів хімічної та енергетичної галузей промисловості з отриманням ефективних будівельних матеріалів запропоновані технологічні прийоми виробництва ніздрюватих бетонів з використанням цементнозольного в'яжучого, піску та відмитого від кислот фосфодигідрату. Встановлено, що оптимальний час формування макроструктури ніздрюватого бетону складає 20 - 30 хв. Після пропарки його міцність на стиск дорівнює 2,5 МПа, середня густина 700 - 800 кг/м3 і в порівняні з газобетонами автоклавного твердіння, отриманий газобетон значно поступається по коефіцієнту конструктивної якості, проте може успішно використовуватись в якості самонесучих стін та перегородок при будівництві малоповерхового будівництва.

В результаті проведених досліджень розроблено нову ресурсозберігаючу безвідходну технологію переробки фосфогіпсів без посередньої підготовки вихідної сировини - відходів хімічної та енергетичної галузей промисловості для виробництва малоклінкерних в'яжучого з отриманням ефективних будівельних матеріалів. Запропонована технологічна схема виготовлення гіпсових і цементнозольних в'яжучих, за змістом являє собою комплексну переробку виробничих відходів.

Проведено дослідно-промислове впровадження гіпсового в'яжучих та газобетонів для внутрішніх огороджуючи конструкцій на підприємствах “Будіндустрія”, “Стам”. Економічний ефект від впровадження розробленої технології становить 126 тис. грн. з 50 тис. м3 переробленого фосфогіпсу.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

Рибакова І. С., Боднар П. С. Гідравлічне в'яжуче на основі фосфогіпсів // Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка: Науково-технічний збірник НДІБМВ. - Вип. 15. - Київ, 2000. - С. 56 - 61.

Сердюк В. Р., Боднар П. С. Математичне моделювання і оптимізація складу малоклінкерних в'яжучих // Вісник ВПІ. - 2000. - №4. С. 20 - 23.

Боднар П. С., Несен Л. М. Оптимізація макроструктури газобетону, отриманого на основі відходів промисловості // Вісник ВПІ. 2001. - №1. - С. 5 - 7.

Боднар П. С. Безклінкерні в'яжучі з використанням відходів виробництва //Вісник ДДАБА. Макіївка, 2002. Випуск - 1(32). - С. 73-75.

Сердюк В. Р., Боднар П. С. Безвідходна технологія переробки фосфогіпсу // Збірник наукових праць ДІІТ. - Дніпропетровськ, 2001. - Вип.9. - С. 62 - 63.

Боднар П. С. Технологія переробки фосфогіпсових відходів // Вісник ВПІ. - 2002. №3. - С. 23 - 26.

Боднар П. С. Мікроструктура золоцементного в'яжучого з хімічно активованою зольною складовою // Вісник ВПІ. - 2005. - №1. С. 9 - 12.

Сердюк В. Р., Боднар П. С. Пінобетон з хімічно активованою золою - винос. // Будівельні матеріали та вироби. - 2005. - №4. - С. 20 - 23.

Амер Номан, Боднар П. С. Моделирование и оптимизация малоклинкерных фосфогипсозольных вяжущих // Материалы к 39-му международному семинару по моделированию и оптимизации композитов “Рациональный эксперимент в материаловедении”. Одесса, - 2000. - С. 82.

Несен Л. М., Боднар П. С. Активація золи-винос у вапнянозольному в'яжучому // Індивідуальний житловий будинок. - Вінниця, 2001.- С. 44.

Сердюк В. Р., Боднар П. С. Розробка технології виготовлення ніздрюватих виробів на основі фосфоангідрітового безвипалювального в'яжучого // Індивідуальний житловий будинок. - Вінниця, 2001. - С. 39 - 43.

Сердюк В. Р., Боднар П. С. Оптимізація рецептурно-технологічних факторів переробки фосфогіпсів // Материалы к 41-му международному семинару по моделированию и оптимизации композитов “Рациональный эксперимент в материаловедении”. - Одесса, 2002. - С. 54.

Боднар П. С. Оптимізація рецептурних факторів для золоцементного в'яжучого // Материалы к 41-му международному семинару по моделированию и оптимизации композитов “Рациональный эксперимент в материаловедении”. - Одесса, 2002. - C. 55.

Анотація

Боднар Павло Степанович. Ресурсозберігаюча технологія переробки фосфогіпсів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.05 - будівельні матеріали та вироби. Вінницький національний технічний університет, Вінниця - 2006р.

У результаті проведених досліджень розроблено нову ресурсозберігаючу безвідходну технологію переробки відходів хімічної та енергетичної галузей промисловості з отриманням ефективних будівельних матеріалів. Запропонована технологічна схема виготовлення гіпсових і цементнозольних в'яжучих, яка по суті передбачає комплексну переробку без попередньої підготовки сировини.

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок про те, що обробка золи - винос кислими розчинами, отриманими після відмивання фосфогіпсу, призводить до підвищення її гідравлічної активності.

Виконана оптимізація рецептурно-технологічних параметрів цементнозольного в'яжучого, отриманого на основі відходів виробництва, що дає можливість зменшити кількість цементу до 30 %. Запропонована математична модель, яка дозволяє варіювати в заданих межах складовими компонентами в'яжучого і прогнозувати властивості отриманих будівельних виробів.

Проведені структурнофазові дослідження дозволяють зробити висновок, що використання цементнозольного в'яжучого з добавкою золи - винос обробленою кислими розчинами отриманими після відмивання, покращує фізико - механічні властивості матеріалу.

На цементнозольному в'яжучому отриманий ніздрюватий бетон з такими характеристиками: Rст = 2,5 - 3,5 МПа; середньою щільністю 700 - 1050 кг/м3; коефіцієнтом теплопровідності 0,28 - 0,37 Вт/м·С.

Ключові слова: дефлокулюючі добавки, хімічна активація золи, активні мінеральні добавки.

Аннотация

Боднар Павел Степанович. Ресурсосберегающая технология переработки фосфогипсов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.23.05 - строительные материалы и изделия. - Винницкий национальный технический университет, Винница - 2006.

В результате проведенных исследований разработана новая ресурсосберегающая безотходная технология переработки отходов химической и энергетической отраслей промышленности с получением эффективных строительных материалов. Предложена технологическая схема изготовления гипсовых и цементнозольных вяжущих, которая основана на комплексной переработке производственных отходов без их предварительной подготовки.

Проведенные исследования дают возможность сделать заключения, что обработка золы - унос кислыми растворами, полученными после отмывки фосфогипса приводит к увеличению ее гидравлической активности.

Выполнена оптимизация рецептурно-технологических параметров цементнозольного вяжущего, полученного на основе отходов производства, что дает возможность уменьшить количество цемента до 30 %. Предложена математическая модель, которая дает возможность варьировать в заданных границах компонентами вяжущего и прогнозировать свойство строительные изделий.

Проведенные структурнофазовые эксперименты дают возможность судить, что использование цементнозольного вяжущего с добавкой золы - унос обработанной кислыми растворами, улучшает физико - механические свойства материала.

На цементнозольном вяжущем получен пористый бетон с характеристиками: Rсж = 2,5 - 3,5 МПа; средняя плотность 700 - 1050 кг/м3; коэффициент теплопроводности 0,28 - 0,37 Вт/м?С.

Ключевые слова: дефлокулирующие добавки, химическая активация золы, активные минеральные добавки.

Annotation

Bodnar Pavel Stepanovich. Resource-conservational Technology of Processing the Phosphorus gypsum. Typescript

Dissertation for applying for the Candidate of Technological Science degree in speciality 05.23.05 - building materials and goods. - Vinnitsa National Technical University, Vinnitsa - 2006.

As the result of the research, a new resource-conservational technology of processing harmful waste products of chemical and energetical branches of industry was worked out and the effective building materials were received. The technological scheme of producing gypseous cement ashes binding materials that presents a complex processing of the industrial waste products was suggested. It was established that the washings of the phosphorus gypsum with adding and without adding PH acid flowings is from 1 to 3 units.

Firmness and gripping of gypsum stone depends on the usage of the deflocculating addings. The deflocculating addings do not influence the firmness of the gypsum stone, and the time of firming increases on 15 minutes.

The acid solutions, received while washing with the deflocculating addings for activisation the ash-carry offs, the firmness of the model, while replacing of 30% of the cement by the ash-carry offs, increases on 15 %.

The optimization of the technological parameters of the substance, received on the basis of processing the waste products and replacing of 30% of the cement, gives the opportunity to receive the material with the firmness on pressing to 30 MPa after the thermal processing.

Structural experiments, that were held, give us the possibility to say that the processing of the ash-carry offs by acid solutions received after washings and the activated ash-carry offs make the physico-mechanical properties of the material better.

On the basis of the sumcement materials was received a pore-like concrete with such characteristics: R - pressing 2,5 - 3,5 MPa; average density 700 - 1050 kg/m3; the thermal conductivity factor 0,28 - 0,37 Wt/mC.

Key words : deflocculating addings, chemical activation of the ash, active mineral addings.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Класифікація, властивості і значення будівельних матеріалів. Технологія природних кам'яних, керамічних, мінеральних в'яжучих матеріалів і виробів, бетону і залізобетону. Особливості і структура будівельного виробництва, його техніко-економічна оцінка.

    контрольная работа [1,8 M], добавлен 20.12.2010

  • Будівельний комплекс - одна з головних галузей народного господарства України. Промисловість будівельних матеріалів - передумови та фактори її розміщення. Родовища природних будівельних матеріалів України, розміщення та особливості видобування.

    курсовая работа [64,2 K], добавлен 22.02.2004

  • Визначення густини, пористості, водопоглинання, водостійкості та міжзернової пустотності матеріалів. Властивості портландцементу, гіпсу, заповнювачів для важкого бетону. Проектування складу гідротехнічного бетону, правила приготування бетонної суміші.

    учебное пособие [910,3 K], добавлен 05.09.2010

  • Розгляд кристалічної структури матеріалів та твердих речовин. Характеристика колоїднодисперсної системи. Визначення властивостей будівельних матеріалів по відношенню до хімічних, фізичних та механічних впливів. Вивчення понять густини та змочуваності.

    реферат [627,8 K], добавлен 05.09.2010

  • Устаткування для первинної переробки й дозування сировини, для обслуговування сушильного й пічного відділення. Комплекс по виробництву дрібноштучних виробів з бетону методом вібропресування. Управління об’єктом удосконалення та автоматизація комплексу.

    курсовая работа [792,3 K], добавлен 18.03.2015

  • Змішування компонентів будівельних сумішей. Параметри, що впливають на якість їхнього змішування. Диспергіроване змішування сипких матеріалів. Формування будівельних сумішей. Дозування сипких і рідких матеріалів. Класифікація процесів грануляції.

    учебное пособие [9,2 M], добавлен 26.09.2009

  • Рослинні, мінеральні, невипалювальні та випалювальні будівельні матеріали. Сировина для виготовлення та технологія керамічних виробів. Технологія червоної будівельної цегли. Основні зв’язувальні будівельні речовини, технологія вапна, гіпсу та цементу.

    контрольная работа [326,6 K], добавлен 17.11.2010

  • Види і класифікація заповнювачів для бетонів; характеристика сировини, умови і способи добування, підготовка до використання. Технологія виробництва стінових і облицювальних виробів з гірських порід, їх розробка. Механізація видобувних і обробних робіт.

    реферат [23,7 K], добавлен 21.12.2010

  • Склад будівельних процесів та розрахунок обсягів робіт під час будівництва каналів та колекторно-дренажної мережі. Обґрунтування технології механізації, визначення працемісткості та витрат машинного часу під час будівництва колекторно-дренажної мережі.

    курсовая работа [532,9 K], добавлен 16.05.2017

  • Характеристика основних властивостей бетону - міцності, водостійкості, теплопровідності. Опис технології виготовлення залізобетонних конструкцій; правила їх монтажу, доставки та збереження. Особливості архітектурного освоєння бетону та залізобетону.

    курсовая работа [4,0 M], добавлен 12.09.2011

  • Видобування та виготовлення кам’яних матеріалів. Класифікація та характеристика виробів. Використання відходів видобування і обробки гірських порід. Властивості і особливості застосування порід різного походження. Сировина і технологія виготовлення.

    реферат [34,1 K], добавлен 28.04.2015

  • Обґрунтування форми і габаритів траншеї. Підрахунок об’ємів робіт при її копанні і вибір ведучого механізму. Розрахунок затрат праці. Підбір будівельних машин та матеріалів для будівництва. Технологія зварювання неповоротних стиків сталевого газопроводу.

    курсовая работа [175,1 K], добавлен 12.03.2014

  • Характеристика бетону і залізобетону. Причини та наслідки пошкодження будівельних залізобетонних конструкцій. Підготовка основи та матеріали для ремонту, обробка стальної арматури та металевих елементів конструкції. Організація праці опоряджувальників.

    реферат [2,9 M], добавлен 26.08.2010

  • Вивчення технології виробництва будівельних розчинів та бетонних сумішей на неорганічних в'яжучих речовинах. Схема компоновки обладнання бетонорозмішуючих підприємств. Виробництво асфальтових в'яжучих сумішей на органічних речовинах, їх види і склад.

    реферат [40,1 K], добавлен 21.12.2010

  • Особливості застосування сучасних матеріалів і технологій у будівельному виробництві, на прикладі будівельних матеріалів марки Ceresіt. Перелік інструментів та матеріалів, принципи виконання та правила техніки безпеки декоративних штукатурок "Короїд".

    реферат [3,6 M], добавлен 26.08.2010

  • Поняття та призначення теплоізоляційних матеріалів, характеристика їх видів в будівництві: за об'ємною масою в сухому стані, за характером будови та за галуззю застосування. Основні властивості теплоізоляційних матеріалів, деякі технології виготовлення.

    реферат [398,0 K], добавлен 11.05.2012

  • Проект будівництва сталевих газопроводів на сільських вулицях. Вибір методу виконання робіт, форма і габарити траншеї. Розрахунок затрат праці. Підбір будівельних машин і механізмів, матеріалів. Опис будівельного генерального плану, контроль якості.

    контрольная работа [277,6 K], добавлен 24.02.2012

  • Дослідження конструктивних особливостей об'єкту будівництва. Технологія виконання процесу будівельних робіт. Матеріально-технічне забезпечення. Розрахунок об’ємів цегляної кладки. Визначення необхідних характеристик крана. Калькуляція заробітної плати.

    курсовая работа [36,2 K], добавлен 02.10.2014

  • Ущільнення ґрунтів як найбільш дешевий спосіб підвищення їх стійкості, його широке застосування при всіх видах дорожнього будівництва. Процеси ущільнення дорожньо-будівельних матеріалів. Розрахунок та вибір основних параметрів обладнання для ущільнення.

    дипломная работа [4,1 M], добавлен 10.04.2014

  • Методи виконання робіт по будівництву підземного газопроводу по вулицям сіл. Обґрунтування форми і габаритів траншеї, вибір ведучого механізму, будівельних машин і матеріалів. Підрахунок об’ємів робіт і затрат праці. Опис будівельного генерального плану.

    курсовая работа [204,9 K], добавлен 26.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.