Концепція проекту клубу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

Реферат

на тему:

«Концепція проекту клубу»

Виконала:

студ. гр. АРХ-12-4п

Мастєрова К.В.

м. Дніпропетровськ 2014



План

1. Розміщення клубу на ділянці

2. Функціональне зонування

3. Типи видовищних приміщень

4. Вертикальні комунікації

5. Конструктивні вирішення зальних просторів

6. Санітарні вузли в громадських будівлях

7. Вестибюлі, гардероби

8. Декоративні прийоми

9. Приклади



1. Розміщення клубу на ділянці

1. Розміщення громадських будинків та споруд на земельних ділянках повинно відповідати містобудівним, екологічним, протипожежним, санітарним нормам і здійснюватись згідно з вимо¬гами ДБН 360, ДБН Б.2.4-1, ДБН В.2.3-4, ДБН В.2.3-5, ДСП 173, ДСанПіН 239, СанПиН 2605, СН 1304, СН 3077, СН 1757.

2. Площа земельних ділянок для розміщення громадських будинків та споруд приймається відповідно до вимог ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1 з урахуванням ДСП 173.

3. При компактному розміщенні громадських будинків у комплексах і центрах обслуговування, а також розміщення їх в блокованих, кооперованих та багатофункціональних будинках або в умовах реконструкції допускається скорочення нормованої площі ділянки на 25 % (для дошкільних навчальних закладів та навчальних закладів - на 20 %) без порушення нормативних вимог щодо допустимих показників озеленення та площі основних елементів функціонального призначення.

4. Ділянка для розміщення громадського будинку або комплексу будинків та споруд повинна відповідати вимогам забезпечення їх оптимальної орієнтації і нормативної інсоляції приміщень будинків і їх території (згідно з СанПиН 2605), влаштування зручних підходів, під'їздів і автостоянок, організації благоустрою з належним рівнем (%) озеленення.

5. Розмір (місткість) відкритих та критих (у тому числі підземних) автостоянок будинків і комплексів визначається згідно з ДБН 360 та ДБН В.2.3-15.

В'їзди і виїзди з підземних і підземно-надземних гаражів і автостоянок повинні бути віддалені від вікон житлових будинків і приміщень громадського призначення з тривалим перебуванням людей, а також ділянок загальноосвітних навчальних закладів (далі - загальноосвітніх шкіл), інтернатних, лікувально-профілактичних та дошкільних навчальних закладів згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.

Вентиляційні шахти підземних і підземно-надземних гаражів і автостоянок повинні передбачатися згідно з вимогами ВСН 01 та ДБН В.2.3-15.

Примітка 1. Тривале перебування людей у приміщенні -- перебування на протязі більше ніж 2 години, або більше 50% робочого часу.

6. Огорожа сходів, сходових площадок і пандусів на ділянці забудови, а також матеріали шляхового покриття повинні забезпечувати безпечне пересування пішоходів, включаючи маломобільні групи населення з урахуванням руху колясок для дітей та інвалідів. Зовнішні сходи (або їх частини) і площадки заввишки 0,45 м і більше від рівня тротуару при входах до будинку повинні мати огорожу.

7. При плануванні ділянки та розміщенні на ній будинку або комплексу необхідно забезпечити можливість проїзду пожежних машин до будинків згідно з вимогами ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.

8. Під'їзди до фасадів будинків, у тому числі багатофункціональних, допускається проектувати по експлуатованих покрівлях стилобатів та прибудов, розрахованих на відповідні навантаження, у тому числі від пожежних машин, з урахуванням шумового впливу на приміщення стилобатної частини.

9. При влаштуванні стилобатної частини будинку, прибудови або його виступної частини розміри їх виносу повинні встановлюватись виходячи із забезпечення доступності всіх приміщень основної частини будинку з автомобільних пожежних драбин або колінчастих автопідіймачів з урахуванням їх технічних даних.

10. Рівень плоскої покрівлі стилобатної частини або об'ємів, що прибудовуються, не повинен перевищувати більше ніж на 0,2 м позначку підлоги розташованого вище поверху основної частини будинку.

11. Плоскі покрівлі стилобату, які примикають до житлових приміщень, не повинні виділяти хімічні речовини в концентраціях вище ГДК для атмосферного повітря згідно ДСП 201.

12. Наскрізні проїзди в будинках слід приймати завширшки (у просвіті) не менше 3,5 м, заввишки не менше 4,25 м.

Ця вимога не поширюється на наскрізні проходи та проїзди в будинках та спорудах на рівні землі або першого поверху, які не призначені для проїзду пожежних машин.

13. У разі влаштування в будинках світлових або функціональних двориків з габаритами 18,0 м х 18,0 м і більше проїзди до них слід приймати згідно з п.12.

Планування яхт-клубу

Клуб ветеранів

2. Функціональне зонування

Помещения клубов делятся на зрелищную и клубные части.

К зрелищной части клубов относятся:

-многоцелевой зрительный зал (из расчёта 0,65 м2 на одного зрителя) с эстрадой или сценой и помещениями, обслуживающими сцену;

-фойе -- из расчёта 0,4 м2 на одного зрителя с залами для танцев; 0,6 м2 -- без залов для танцев;

-игровая площадка;

-киноаппаратная;

-склады объёмных декораций;

-артистические комнаты.

Основные объёмно-планировочные особенности зрительных залов клубов:

-унивесальность, возможность трансформации;

-зал клуба при малой вместимости должен иметь естественное освещение для проведения лекций и собраний (в случае отсутствия специального лекционного зала в составе помещений клуба), при этом должно легко осуществляться затемнение зала;

-зал клуба при малой вместимости должен иметь горизонтальный пол и разборную эстраду.

Боковые границы мест определяются в пределах горизонтального угла 30(градусов), исходящего из портала; задняя граница мест удалена от «красной линии» цены (линии занавеса) не далее чем на 27 м.

Фойе в клубе должно иметь естественное освещение, а так же отвечать требованиям универсальности: использоваться для проведения выставок, танцевальных вечеров, частично выполнять функции вестибюля.

Игровая площадка в клубах подразумевается двух типов: эстрада, которая находится в едином пространстве со зрительным залом, или сцена, отделённая от зала портальной сценой.

Клубная часть клуба:

-лекционный зал или аудитория;

-библиотека;

-кружковые;

-гостиные;

-кафе;

-спортзал;

-танцевальный зал;

-помещения для отдыха.

Типологическими особенностями архитектуры клубов являются многофункциональность, ярко выраженная двухчастность, гибкая планировка, обязательная возможность раздельного функционарования обеих частей. Эти специфические черты позволяют клубу всегда оставаться актуальным, востребованным и жизнеспособным типом общественного здания.

Для современного клуба, как многофункционального здания, характерны следующие типологические черты:

-в социальном аспекте эти здания являются прежде всего местом общения;

-функциональная программа должна включать, кроме клубных, офисные, торговые помещения, информационный центр, рестораны;

-большое внимание необходимо уделять внутренним и внешним коммуникациям;

-в композиционном аспекте выявляются два подхода: развитая многообъёмная композиция, обеспечивающая автономность существования разнофункциональных элементов комплекса; единый объём с выраженным вертикальным зонированием, в котором размещаются все помещения;

-характерно обращение к «чистым» геометрическим архитектурным формам: сфере, параллелепипеду, пирамиде;

-планировочная структура отражает внешнюю композицию;

-гибкое использование простарнства;

-художественный образ должен обладать высокой выразительностью и нести символическую нагрузку.

3. Типи видовищних приміщень

Досуговые клубы

Досуговые клубы разделяются на типы:

-малые клубы с универсальной гостиной вместимостью от 50 до 250 посетителей (Д1);

-клубы с универсальным залом вместимостью от 250 до 1500 посетителей (Д2);

-клубы с универсальной рекреацией вместимостью от 250 до 1000 посетителей (Д3);

-развлекательные, физкультурно-развлекательные и иные комплексы клубного досуга вместимостью от 150 до 1000 посетителей (Д4).

Кооперация клуба со спортивными сооружениями и создание клубных спортивных центров особенно целесообразны в населенных пунктах на 2-5 тыс. жителей, в общественных центрах городов от 25 до 250 тыс. жителей, в центрах жилых районов на 60 тыс. жителей. Путем кооперирования и блокирования могут быть созданы многофункциональные центры: культурно-спортивные и культурно-оздоровительные, учебно-культурно-спортивные и т. п.

Ядром досугового клуба с универсальным залом является общее зальное пространство вместимостью от 200 до 1000 чел., в котором проводятся не только вечера отдыха, кинопоказ, концертные выступления и собрания, но и физкультурно-спортивные мероприятия. Поэтому рекомендуется предусматривать здесь открытую в зал (сборно-разборную) эстраду, плоский пол (на глубину до 12 м от края эстрады) и оборудование трансформации зрительских мест. Допускается организация рельефа пола (платформы, блитчеры и т. д.). Предполагается возможность размещения в общем пространстве эстрады, зоны зрительских мест, свободного пространства фойе, зоны буфета и т. п. Общее пространство, позволяет мобильно использовать помещение зала, в том числе эпизодически увеличивать его вместимость в 1,5 раза на аншлаговых концертах и иных программах. Помимо универсального зала в таком клубе рекомендуется предусматривать специализированные помещения игровых, кафе (с возможной связью с универсальным залом), помещения для работы кружков, раздевальные, душевые, вестибюль, гардероб, санузлы, административные помещения, а также кладовые для мебели и инвентаря.

Досуговые клубы с универсальной рекреацией формируются на основе универсального назначения не зала (в отличие от досуговых клубов с универсальным залом), а общих помещений для отдыха и развлечений, включая площадь фойе, вестибюля, буфета, гостиных, игровых помещений, спортивной и танцевальной площадок, зимнего сада. В таких клубах зрительный зал (аудитория) обособлен от общего рекреационного пространства. Вместимость зала-аудитории - от 100 до 500 мест. В нем проводятся лекции, кинопоказ, некоторые концерты. Вместе с тем массовые, аншлаговые, в том числе зрелищные программы и кинопоказ проводятся в универсальной рекреации, вместимость которой от 150 до 500 посетителей. Это общее пространство предназначено также для танцев и праздничных вечеров, физкультуры и спортивных занятий, отдыха и развлечений. Универсальная рекреация предусматривает эпизодическое зонирование при будничном режиме работы клуба и объединение зон в праздничном режиме. Следует предусматривать несложную плоскостную трансформацию. Форма универсальной рекреации может быть сложной, включая ниши, балконы и т.п.

Кроме специализированного зрительного зала (аудитории) в составе этих клубов необходима входная группа помещений с гардеробом и помещениями администрации, санузлы, раздевальные и душевые (для спортсменов, кладовые инвентаря и мебели, специализированные помещения студии), состав и площади которых следует принимать согласно требованиям к помещениям клубов общего профиля.

Вместимость зрительного зала в клубах общего профиля рекомендуется принимать от 150 до 1000 мест (допускается - до 1500 мест), общую вместимость - от 200 до 2100 посетителей (допускается - до 3000 посетителей).

Зрелищные учреждения

Здания, учреждения и комплексы культуры всегда занимали особое место в архитектурном проектировании, что обусловлено их особой ролью в жизни общества. В разные времена различные типы сооружений играли роль центров искусств -- это храмовые комплексы древности и дворцы императоров, творческие мастерские и академии, частные коллекции и многоуровневые выставочные комплексы, а так же театры, концертные залы, открытые арены и, наконец, просто элементы городской, сельской среды и природного ландшафта. Важнейшей чертой развития центров искусств, наряду с обеспечением «повседневной жизни» искусства, является возможность поиска и зарождения новых путей и направлений в искусстве, их популяризация и взаимообогащение на синтетической основе. В современных условиях, когда культурная жизнь очень многообразна и находится в неустойчивом состоянии поиска, особенно актуально существование всего многообразия центров искусства, в том числе и комплексных. Их создание и развитие в будущем возможно только на осознании и систематизации опыта прошлого и настоящего.

К зрелищным сооружениям относятся: кинотеатры, концертные залы, клубы, театры, цирки, музеи, выставки.

При всём разнообразии архитектурно-планировочных решений зрелищных зданий их объединяет единая композиционная основа -- наличие в ядре здания главного зала (приложение, рис. 27). Значимость зданий этого типа обусловливает тщательный поиск архитектурного образа исходя не только из особенностей определённой формы представления, но и выявления уникальности объекта для решения градостроительных задач.

4. Вертикальні комунікації

1. Основні входи до громадських будинків повинні мати зручні підходи та оптимальні розміри, які враховують можливості всіх розрахункових категорій відвідувачів. Кількість входів (виходів) визначається розрахунком виходячи із пропускної спроможності будинків, а також експлуатаційними вимогами.

2. Для інвалідів та інших маломобільних груп населення у громадських будинках один з основних входів повинен бути обладнаний пандусом або іншим пристроєм згідно з ДБН В.2.2-17, що забезпечує можливість підйому інваліда на рівень входу до будинку, його 1-го поверху або ліфтового холу. Такий вхід повинен бути захищений від атмосферних опадів; перед ним слід влаштовувати площадку розміром не менше 1 м х 2,5 м з дренажем.

3. Приміщення, зони та місця надання послуг, що відвідуються маломобільними відвідувачами, належить, як правило, розташовувати на рівні, найближчому до поверхні землі. В інших випадках слід передбачати сходи, пандуси, ліфти та інші пристосування для переміщення маломобільних відвідувачів згідно з вимогами ДБН В.2.2-17, ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2, ДСТУ ISO 9589.

В усіх будинках, в яких приміщення, призначені для користування інвалідами на кріслах-колясках, розташовані вище першого поверху, слід передбачати ліфти, кабіни яких повинні мати розміри не менше: ширину - 1,1 м; глибину - 1,4 м; ширину дверного прорізу - 0,9 м.

Ліфти повинні мати автономне керування з кабін і з рівня поверху, що має безпосередній вихід назовні.

4. Кількість пасажирських ліфтів встановлюється згідно з вимогами ДСТУ ISO 4190-6 та розрахунком, але їх кількість повинна бути не менше двох. Допускається другий ліфт заміняти вантажним, у якому дозволяється перевозити людей, якщо за розрахунком вертикального транспорту достатньо встановлення одного пасажирського ліфта.

Вантажні ліфти слід передбачати згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.02.



5. Конструктивні вирішення зальних просторів

Необходимость устройства большепролетных покрытий возникает при проектировании большинства спортивных, зрелищных, торговых, выставочных зданий, а также ряда общественных зданий другого назначения (учебных, административных и др.), включающих зальные помещения, и жилых зданий с пристроенными помещениями общественного назначения (торговыми и др.). проектування клуб зонування приміщення

Для покрытий залов применяют плоскостные и пространственные железобетонные, металлические и деревянные несущие конструкции. Среди плоскостных наиболее широко распространены настилы, балки, фермы, арки и рамы, среди пространственных-перекрестно-стержневые системы типа «структура», тонкостенные жесткие оболочки и висячие системы.

Статическое преимущество пространственных систем - работа их основных элементов на осевые усилия, что определяет большую экономию материалов. В то же время пространственная форма таких конструкций усложняет и удорожает их изготовление и монтаж. В связи с этим общий экономический баланс оказывается в пользу пространственных конструкций при пролетах в 30 м с дальнейшим увеличением их экономичности при возрастании пролета.

Пролет менее 30м характерен для большинства зальных помещений общественных зданий массового строительства. Соответственно можно считать, что для покрытий залов зданий массового строительства экономически наиболее целесообразно применение плоскостных, а для уникальных зданий - пространственных конструкции.



6. Санітарні вузли в громадських будівлях

1. Слід забезпечувати можливість використання сангігієнічних приміщень інвалідами, що пересуваються на кріслах-колясках або милицях, згідно з розділом 12 та вимогами ДБН В.2.2-17.

2. Приміщення туалетів у громадських будинках і спорудах (крім відкритих спортивних споруд) слід розташовувати на відстані не більше 75 м від найбільш віддаленого місця постійного перебування людей.

3. Мінімальні розміри кабін туалетів, душових, проходів та відстані між обладнанням наведені у додатку Е.

4. Кількість приміщень або кабін особистої гігієни жінок належить визначати з розрахунку один гігієнічний душ на кожні 100 жінок, які працюють у найбільш численній зміні. Якщо кількість жінок понад 14 до 100, слід передбачати одну кабіну з гігієнічним душем, яку слід розміщувати при жіночому туалеті і яка повинна мати вхід з умивальні. Розміри приміщення (кабіни) для гігієнічного душу з місцем для роздягання повинні бути в плані не менше 2,4 м х 1,2 м.

5. Необхідність медпункту визначається завданням на проектування з урахуванням типового положення про установу. Медпункт повинен мати два приміщення загальною площею не менше 16 м2.

7. Вестибюлі, гардероби

1. Розміри приміщень вестибюльної групи приймаються з урахуванням максимальної пропускної спроможності, коефіцієнта змінності, необхідності забезпечення вхідного контролю та охорони, інших особливостей експлуатації будинків різного призначення згідно з ДБН за видами будинків та споруд.

2. У громадських будинках, що обслуговують інвалідів та інші маломобільні групи населення, площу приміщень вестибюльної групи слід збільшувати з урахуванням людей, які супроводжують інвалідів, з розрахунку 0,5 м2 на кожного інваліда згідно з ДБН В.2.2-17.

3. Місткість гардеробних приймається відповідно до вимог будівельних норм за видами будинків та споруд. Площу гардеробних для верхнього одягу за бар'єром слід приймати з розрахунку на одне місце не менше 0,08 м2, коли використовують вішалки консольного типу, і 0,1 м, коли використовують звичайні та підвісні вішалки.

При зберіганні у гардеробній, крім верхнього одягу, сумок та портфелей площу за бар'єром допускається збільшувати на 0,04 м2 на одне місце.

4. Глибина гардеробної за бар'єром не повинна перевищувати 6 м. Між бар'єром та вішалками слід передбачати прохід не менше 1 м.

5. Приміщення, зони та місця надання послуг, що відвідуються маломобільними відвідувачами, належить, як правило, розташовувати на рівні, найближчому до поверхні землі. В інших випадках слід передбачати сходи, пандуси, ліфти та інші пристосування для переміщення маломобільних відвідувачів згідно з вимогами ДБН В.2.2-17, ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2, ДСТУ ISO 9589.

8. Декоративні прийоми

При создании интерьера осн. задачей является рациональная орг-ция внутреннего пространства, обеспечивающая наиболее благоприятную обстановку для быта, труда, отдыха, культурной и общественной деятельности людей. Архитектурные особенности интерьера определяются функциональным назначением здания или помещения, его композиционно-пространств. решением (см. Композиция архитектурная), характером художественной обработки ограждающих интерьеров поверхностей, меблировкой, оборудованием и декоративным убранством.

В различные историч. периоды, с изменением материальных и духовных потребностей определенных классов, их эстетических воззрений, а также в связи с прогрессом строит, техники складывались различные архитектурные стили (см. Стиль архитектурный), определявшие характер интерьера. На формирование художественного образа интерьера большое влияние оказывают также природно-климатич. условия стран. Появление новых строит, конструкций, материалов и прогрессивных методов стр-ва определило материально-технич. основу для решения функциональных и художеств, задач в архитектуре интерьера.

Задачи культурно-бытового обслуживания огромных масс населения по-новому поставили проблему формирования внутреннего пространства зданий и подчинили ее требованиям целесообразности, гигиены и экономичности. И. совр. клубов, кинотеатров, театров, школ, больниц, торговых учреждений и др. общественных зданий приобретают новые эстетич. качества. Сложные архитектурные элементы (тяжелые профилированные карнизы, лепной орнамент и др.) уступают место гладким поверхностям, простым и лаконичным формам. Новые конструкции и материалы значительно расширяют возможности в достижении композиционно-пространственного единства И. при сохранении достаточно обособленных функциональных зон. В зданиях вокзалов, крупных специализир. магазинов, учреждений связи, библиотек и др. перегородки, разделяющие отдельные функциональные зоны И., имеют характер экранов, свободно стоящих или примыкающих к одной из стен. Экраны обычно не доходят до потолка и выполняются в виде ажурных ширм или трельяжей из декоративного бетона, металла, дерева и др. материалов. Такие перегородки часто выполняют также функции мебели и оборудования (шкафы-перегородки, стеллажи и т. п.).

В интерьере обществ, зданий широко используются декоративные качества строит, материалов: кирпича, бетона, дерева. Интенсивный, насыщенный цвет кирпичной кладки позволяет дать интересные сочетания с деревянной обшивкой или с гладкой оштукатуренной поверхностью стен. Шероховатая фактура бетонных стен, перекрытий, колонн, при подсвечивании скрытыми светильниками, зрительно приобретает новые качества, становится как бы полупрозрачной. Остекление больших поверхностей открывает доступ в помещение солнечному свету и как бы увеличивает внутренний объем помещения. Сквозь прозрачные ограждения (раздвижные или открывающиеся), через балконы и лоджии интерьер связывается с окружающей здание внешней средой -- с зелеными насаждениями, с архитектурным пейзажем. Новые синтетич. материалы, обладающие высокими конструкционными и декоративными качествами, расширяют художественные средства архитектора. Вводятся новые приемы искусств, освещения. Используются источники света со спец. светорассеивающими решетками, помещаемые за подвесными потолками или на стенах. Применение люминесцентных ламп создает в И. особый декоративный эффект. Некоторые приемы искусств, освещения способствуют зрительному увеличению объема помещений.

В интерьере, помимо других элементов архитектурной композиции, большую роль играет цвет. Гладкая окраска поверхностей в контрастных или близких по тональности сочетаниях цвета помогает усилить в интерьере зрительное восприятие пространства, расширить его или, напротив, сократить. Одним из наиболее значительных архитектурно-художеств. элементов интерьера обществ, зданий является монументальная живопись.

9. Приклади

Поиски архитектурной выразительности посредством новых конструктивных форм дают нам много примеров неожиданных пространственных решений. Ле Корбюзье в павильоне «Филлипс» на Брюссельской выставке (1956 г.), применив оболочки в форме гиперболических параболоидов, добивается выразительности скульптурной формы, перекидывая мост из области архитектуры в область абстрактных категорий изобразительного искусства.

Культурный центр им. Гейдара Алиева, Баку, Азербайджан), 2007



Заха Хадид

Френк Гери. Walt Disney Concert Hall, Los Angeles

Чарльз Рени Макинтош. Дом для Любителей Искусства, 1901



Дом Музыки (Casa da Musica) в Португалии: буйный дизайн с необычными формами.



Список джерел

1. Будинки і споруди. ГРОМАДСЬКІ БУДИНКИ ТА СПОРУДИ. Основні положення. ДБН В.2.2-9-2009

2. СНиП 2.08.02-89 "Проектирование клубов"

3. http://pirtfuskeonu.ru/category/osobennosti-konstrukcij/

4. А.Л. Гельфонд «Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений» Москва «Архитектура-С» 2007

Размещено на Allbest.ru

...