Будівництво цеху теплоізоляційних матеріалів

Размещено на http://allbest.ru

1. Короткий виклад завдання

Варіант 2

2. Кліматичний паспорт району будівництва

2.1 Географічне положення

Місто розташоване у степовій зоні України, на злитті річок Інгулець і Саксагань, які входять до басейну Дніпра. Територія околиць розчленована численними балками (Зелена, Березнеговата, Червона, Макортова, Галахова, Лозоватка, Грушевата, Петрикова, Красна, Роковата, Суха, Гливата, Дубова, Вовча, Суслова, Кобальска, Калетіна, Крутий Яр та інші).

В місцях виходу корінних порід схили річкових долин круті.

В період танення снігу і після дощів по днищах балок протікають тимчасові водостоки. Стік р. Інгулець зарегульований Карачунівським водосховищем, стік р. Саксагань -- Кресівським водосховищем, а також Дзержинським і Макортовським водосховищами.

Абсолютні позначки поверхні водоймищ коливаються від 30 до 160 м. Переважні позначки поверхні складають 50-100 м абс., мінімальні -- характерні для заплавних ділянок річкових долин і складають 30-45 м абс.

2.2 Клімат

Клімат -- степовий, атлантично-континентальний, який характеризується спекотним посушливим літом і помірно м'якою з частими відлигами зимою.

Максимальна швидкість вітру -- 24 м/с щорічно, 28-29 м/с один раз на 5-10 років, 30-31 м/с один раз на 15-20 років. Середньорічна температура повітря становить +8,5°С. Середня температура повітря у липні +22,2°С, у січні - -5,1°С. Абсолютний максимум температури +39,3°С (1890 р.), абсолютний мінімум - -35,0°С. Сума активних температур атмосферного повітря (це температури, які є найбільш сприятливими і продуктивними для вегетації рослинності) вище +10°С становить від 3100°С. Тривалість безморозного періоду 175 днів. Середні дати першого та останнього приморозків навесні - 24 квітня, восени - 9 жовтня. Середні дати настання стійких морозів - 10-15 грудня, а їх припинення - 16-21 лютого. Взимку звичайні відлиги - потепління серед зими, кількість таких днів - 45. Континентальність клімату - 56%, що характеризує клімат регіону як помірно-континентальний. Пересічний річний показник відносної вологості повітря 72%. Максимальні значення спостерігається взимку - 82-88%, найменші наприкінці календарного літа - 52-58%. Середнє число днів з туманами - 61, найчастіше в холодну пору року - 9-12 днів на місяць. Кількість атмосферних опадів 400-450 мм/рік (з максимумом на початку літа), Криворіжжя відноситься до посушливих районів України.

3. Об'ємно-планувальне конструктивне рішення будівлі

3.1 Призначення сітки колон будівлі

Розміщення колон в плані повинно відповідати вимогам технології, економічності та уніфікації об'ємно-планувальних і конструктивних рішень промислових будівель. Крок колон відповідно до завдання становить 6м. Біля торців будівлі колони зміщують всередину будівлі на 500мм для зручності оформлення кутів будівлі стандартними огороджуючими конструкціями.

3.2 Компонування поперечної конструкції

Компонування поперечної рами починають з встановлення вертикальних розмірів будівлі, які залежать від технологічних умов виробництва, габаритів технологічного обладнання і підйомно-транспортних механізмів. Вони визначаються відстанню від рівня підлоги до головки підкранової рейки Н₀ і відстанню від головки підкранової рейки до низу несучих конструкцій покриття Н₃ :

;

;

;

;

.

Висота ферми на опорі h₀=2.2м, а посередині прольоту

.

Після визначення необхідних розмірів по вертикалі визначають основні розміри по горизонталі.

Прив'язка зовнішньої грані колони крайнього ряду до поздовжньої осі приймаємо b₀=250мм.

Ширина перерізу верхньої частини колони, приймаємо h₂=500мм.

Ширина перерізу нижньої частини колони, приймаємо h₁=1250мм.

Відстань від осі колони до осі підкранової балки

.

Для того, щоб кран під час руху не торкався колон

.

Умова виконується.

3.3 Обґрунтування системи в'язей залізобетонного каркасу

В каркасах промислових будівель використовують в'язі в площині верхніх і нижніх поясів ферми, а також вертикальні - між фермами і між колонами .

Горизонтальні в'язі в площині верхніх поясів ферм, які служать для забезпечення їх стійкості, встановлюють по середині та біля торців температурного блоку. Горизонтальні в'язі в площині нижніх поясів ферм, розташовують по периметру температурного блоку.

Якщо довжина блока близька до граничної, то поперечні горизонтальні в'язі по верхніх і нижніх поясах ферм влаштовують через 50...60м. Вертикальні в'язі між фермами використовують для збільшення їх бокової жорсткості та зручності під час монтажу. В'язі влаштовують біля опор ферми та по довжині ферм через 9...12м. Вздовж будівлі ці в'язі розміщують в площині поперечних в'язей і в проміжку через 3...4 кроки ферм.

Вертикальні в'язі між колонами забезпечують загальну стійкість та незмінність споруди. А також сприймають зусилля від поздовжнього гальмування кранів і тиску вітру на торець будівлі. Нижні в'язі між колонами розміщують посередині температурного блоку або близько до неї в площині підкранової та зовнішньої вітки колони. Верхні в'язі між колонами, які розташовані вище підкранових балок влаштовують двоярусними. Нижній ярус (між низом ферми і підкрановою балкою) виконують у вигляді хрестової або трикутної решітки. Роль в'язей верхнього ярусу виконують вертикальні в'язі між фермами. Верхні в'язі між колонами встановлюють посередині блоку та в його торцях.

4. Теплотехнічний розрахунок стіни за зимовими умовами

4.1 Вибір розрахункових параметрів зовнішнього і внутрішнього повітря

Внутрішні метеорологічні параметри:

Середні розрахункові температури:

* Розрахункова температура внутрішнього повітря - +16

* Розрахункова відносна вологість повітря - 50 %

* Зовнішні метеорологічні параметри:Середні розрахункові температури: Найбільш холодної п'ятиденки tн.о. = -22 Опалювального періоду tо.п. = -9.9

* Тривалість опалювального періоду nо= 299 сут.

4.2 Визначення опору теплопередачі зовнішніх стін

Завдання полягає в тому щоб визначити необхідний опір теплопередачі, що обгороджує конструкції, відповідно до вимог Снип II-3-79* знайти товщину шару утеплювача при обчисленому необхідному опорі теплопередачі, знайти фактичне значення наведеного термічного опору теплопередачі, що обгороджує конструкції, і коефіцієнта теплопередачі, Вт/м2С. Опір теплопередачі, що обгороджує конструкції R0, повинне бути більше або дорівнює необхідному значенню.

Необхідний опір теплопередачі, що обгороджує конструкції визначається по більшій із двох величин:

R_сг^тр - необхідний опір по санітарно гігієнічних нормах;

R_эн^тр - необхідний опір по енергозбереженню.

R_сг^тр , м²_*⁰С/Вт визначається по формулі Снип II-3-79*

де t_вн - характерна температура опалювального приміщення, прийнята відповідно до завдання.

t_н.о -розрахункова температура зовнішнього повітря найбільш холодної п'ятиденки, яка ухвалюється по Снип 2.01.01.- 82.

n - коефіцієнт, прийнятий залежно від положення зовнішньої поверхні конструкцій, що обгороджують, стосовно зовнішнього повітря, прийнятий по табл. 3* Снип ll-3-79*.

n =1.0- для зовнішніх стін і зовнішніх перекриттів;t_н - нормативний температурний перепад між температурою внутрішнього повітря й температурою внутрішньої поверхні, що обгороджує конструкції, прийнятий по табл.2* Снип II-3-79*.

t_н =4 ⁰С для зовнішніх стін і зовнішніх перекриттів;в- коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні, що обгороджує конструкції, Вт/( м2*0С). в = 8,7 Вт/( м2*0С); * R_сг^тр для зовнішньої стіни:Далі визначаємо наведений опір теплопередачі за умовами енергозбереження. Для цього визначають ГДОП - градусо- доба опалювального періоду по формулі: ГДОП = (t_вн - t_оп)?n₀

де t_оп- середня 80С; потемпература періоду із середньою добовою температурою повітря Снип 2.01.01.- 82, tоп= -9.90Зn0- обумовлена як тривалість періоду сут, із середньодобовою температурою 80С позовнішнього повітря Снип 2.01.01.- 82, n0= 299 сут.ГДОП 299=8940.1= (20 + 9.9) Необхідний опір теплопередачі, що обгороджує конструкції для стіни:

8000 = 2.4/1.163=2.06 м²_*⁰С/Вт

10000 = 2.8/1.163=2.4 м²_*⁰С/Вт

Визначаємо теплопередачу конструкцій, що обгороджують,:

· Для стін R₀^тр =2.22 м²_*⁰С/Вт

Сумарний опір зовнішньої стіни R0, м2*⁰С/Вт, визначається як сума термічних опорів шарів і опорів тепловіддачі внутрішньої Rв і зовнішньої Rз поверхонь по формулі:

_н - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні, що обгороджує конструкції, рівний 23 Вт/( м2*⁰С), прийнятий по табл. 6* Снип ll-3-79*;;

_в-коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні, що обгороджує конструкції, _в = 8.7 Вт/( м²_*⁰С).

Визначаємо товщину шару утеплювача:

Беручи до уваги сортамент плит, що випускаються, ухвалюємо =300 мм, товщина зовнішньої стіни тоді буде становити 300 мм.

5. Оздоблення фасаду та інтер'єрів

Характерними рисами сучасних промислових будинків являются гарні пропорції, легкість і простота архітектурних форм, підвищений комфорт приміщень при дотриманні вимог економічності будівництва й експлуатації. На архітектуру промислових будинків, як і на них об'ємно-планувальний розв'язок, форму плану й обсягу великий вплив виявляють функціонально-технологічні фактори, що визначають розмір сітки колон і поверховість будинків, конструктивний зміст, вид висвітлення й повітрообміну й т.п. При сучасній тенденції створення універсальних виробничих будинків архітектурно-будівельний розв'язок об'єкта правильним може бути лише у випадку, коли воно за формою й змісту не тільки відповідає розташовуваному в ньому технологічному процесу й дозволяє модернізувати й навіть заміняти технологію, але й має гарний зовнішній вигляд.Універсальні будинки, що відрізняються від звичайних великою сіткою колон, іноді більшою висотою, спокійним профілем і наявністю в основному підвісного внутрішньоцехового транспорту, можуть мати одноманітний архітектурний розв'язок для виробництв різних галузей промисловості. Однак характер зовнішніх конструкцій, що обгороджують (матеріал, розміри збірних елементів та ін.) може вказувати на категорію виробництва. Так, стіни з азбестоцементних і металевих аркушів частіше властиві споруди неопалюваним і з надлишковими тепловиділення, а з цегли будинкам з агресивним середовищем виробництва.

Зовнішня поверхня стін об'єктів з виділенням великої кількості пилу й повинна бути гладкої, а "чистих" виробництв (приладобудівних, електронних і ін.) може бути рельєфної.

В умовах стиснутої міської забудови промислові будинки звичайно розбудовують у висоту (особливо для виробництв, не жорстко звязанних з поверховістю). Багатоповерхові будинки по своєї об'ємно-просторовій композиції більш органічні навколишньої їх сельбищній забудові.Каркасна конструкція більшості сучасних промислових будинків дозволяє одержати різноманітні їхні силуети, від простих до оригінальних (один паралелепіпед, комбінація паралелепіпедів різної ширини й висоти, многоволновой і шедовый профілі, сідло- видну форму й т.п. ). Разом з тим каркас не обмежує форму й розміри засклених поверхонь, що є одним з елементів архітектурної композиції будинку, дозволяє вибрати будь-яку конструкцию стін.

Одним з головних компонентів, що організують внутрішнє простран- ство виробничих приміщень, є конструктивний розв'язок будинку. Форма, пропорції, ритм конструктивних елементів, їх фактура й колір багато в чому визначають архітектуру цехового інтер'єру.

Особливо значна роль в архітектурі виробничого інтер'єру конструкцій покриття. У будинках з будь-якою сіткою внутрішніх опор при відсутності глухих і високих перегородок покриття добре ви- Дмитрика у внутрішньому просторі й виявляють загальний тектонічний лад інтер'єру. У цих умовах н при більших площах остекления композиційне значення стін в інтер'єрі зменшується.

6. Техніко-економічні показники

Вихідні дані для розрахунку побутових приміщень

Основні техніко-економічні показники

Використана література

будівництво промисловий архітектура

1. Дятков СВ. Архитектура промышленных зданий. - М.: Высшая школа, 1984. -411с.

2. Ким Н.Н., Маклакова Т.Г. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Специальный курс. - М.:Стройиздат, 1987. - 287с.

3. Справочник по инженерно-строительному черчению /Русскевич Н.Л., ТкачД.И„ Ткач М.Н. - К.: Будівельник, 1987. - 264 с.

4. Трепененков Р.И. Альбом чертежей конструкций и деталей промышленных зданий. - М.: Стойиздат, 1980. - 284 с.

5. Шерешевский И.А. Конструирование промышленных зданий и сооружений. -Л.: Стройиздат, 1979. 167 с; Перевидання: 2005.

6. ДБН В.2.6-31:2006. Теплова ізоляція будівель.

7. СНиП 2.01.01.- 82

8. СНиП ll-3-79^*.

9. Ресурси INTERNET.

Размещено на Allbest.ru