Організація будівництва об'єкта

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Підготовка будівництва

Підготовку будівельного виробництва необхідно організовувати як регулярно-функціональну систему взаємозв'язаних методів організаційного, технічного, технологічного і планово-економічного характеру, яка охвачує такі основні програмні напрямки:

загальну організаційно-технічну підготовку;

підготовку до будівництва об'єкта;

підготовку будівельної організації;

підготовку до виконання будівельно-монтажних робіт;

Загальна організаційно-технічна підготовка повинна виконуватись відповідно з діючими положеннями про підрядні контракти в будівництві України. До цього виду підготовки відносяться: передконтрактні роботи, тобто при тендерних торгах - розробка оціночних аванпроектів об'єктів, попереднє формування і оцінка варіантів виробничої програми, визначення витрат на будівництво; участь в тендерних торгах за замовленням на будівництво, підписання контрактів, вибір виконавців, підписання контрактів з субпідрядниками, пошук постачальників матеріалів, конструкцій, виробів, підписання з ними договорів; забезпечення будівництва проектно-конструкторської документації, рішення питань авторського надзору; визначення необхідності організації пожежної охорони; відведення в натурі майданчику під будівництво; вирішення питань фінансування будівництва і фінансових гарантій; оформлення дозволу на виконання робіт; забезпечення будівництва під'їзними шляхами, електро-, тепло-, та водопостачанням, системою зв'язку, засобами пожежогасіння, приміщеннями санітарно-побутового та іншого обслуговування будівельників. Обов'язки по здійсненню функцій загальної підготовки будівництва учасники інвестиційного процесу розподіляють між собою самостійно при складанні протоколів про наміри і контрактів на будівництво з урахуванням особливостей будуємого об'єкту, умов будівництва, склад робіт, учасників контракту та інше.

Підготовка до будівництва об'єкту повинна передбачати: вивчення персоналом (інженерно-технічним), проектно-кошторисної документації і детальне ознайомлення з деталями будівництва; розробка проектів виконання робіт по будівництву, а також позамайданчикові та внутрішньомайданчикові підготовчі роботи; виконання робіт підготовчого періоду (з виконанням природно - охоронних засобів, охорони праці, техніки безпеки і пожежної безпеки). До позамайданчикових робіт відносять будівництво під'їзних шляхів, ЛЕП с трансформаторними підстанціями, мереж водопостачання, каналізації, об'єктів виробничої бази будівельних організацій, організація пожежної охорони, а також створення та налагодження автоматизованих систем планування; управління, обчислювальних мереж, пристроїв, ліній зв'язку. До внутрішньо майданчикових робіт відносяться: здача-прийом геодезичної розбивочної мережі будівництва і геодезичні розбивочні роботи для інженерних мереж і шляхів; звільнення території для БМР (розчищення території, знос будівель); планування території; переніс існуючих і прокладення нових інженерних мереж, влаштування постійних і тимчасових доріг, огородження будмайданчиків з організацією, при необхідності контрольно-пропускного режиму; розміщення мобільних (інвентарних) будівель і споруд виробничого, складського, допоміжного, санітарно-побутового, громадського призначення, влаштування складських площадок і приміщень для матеріалів, конструкцій, обладнання; організація функціонування автоматизованих систем планування і управління виробництвом робіт; забезпечення зв'язку для управління, освітлення, протипожежного водопостачання, сигналізацією будмайданчика. При згоді замовника на використання для потреб будівництва запроектованих постійних або існуючих будівель їх також треба збудувати або пристосувати в підготовчий період. При техніко-економічній цілісності і згідності замовника для цих цілей можуть будуватися тимчасові неінвентарні будівлі і споруди. Тимчасові позамайданчикові і внутрішньомайданчикові дороги влаштовують при недоцільності або неможливості використовувати для потреб будівництва постійних існуючий і запроектованих доріг. Конструкції всіх доріг, які використовують тимчасово, повинні забезпечувати рух будівельної техніки і перевіз максимальних за вантажністю і габаритами вантажів. Водою, теплом, паром, газом, стислим повітрям і електроенергією будівництво, як правило, слід забезпечувати від існуючих мереж з використанням запроектованих постійних інженерних мереж і споруд. Підготовка до будівництва складного і унікального об'єкту повинна включати роботи по організації режимних поглядів (сейсмометричних, гідрогеологічних, геохімічних, геодезичних, метеорологічних і тензометричних) по спеціальним програмам, а також створення при необхідності випробувальних полігонів, метеорологічних пунктів і вимірювальних станцій. Програми досліджувальних робіт, випробування конструкцій і елементів споруд та режимних наглядів повинні розроблятися замовником і генеральною проектною організацією одночасно з розробкою проектів організації виробництва (ПОБ) та проектів виконання робіт (ПВР).

Підготовка будівельної організації до будівництва об'єктів включає в себе: постійну готовність організації для взаємозв'язаного виконання всіх необхідних БМР на всіх в сукупності об'єктів та будівельної програми; на цілісність цієї діяльності на виконання обов'язків по підрядним контрактам з одного боку і обліку виробничних можливостей організації і виконання її зацікавленостей - з іншого боку. В процесі такої підготовки обробляється комплекс питань організації робіт на всю виробничу програму будівельно-монтажної організації з ув'язкою об'єктів і строків їх виконання на всіх об'єктах цієї програми, зайнятість виконавців, забезпечення всіма видами ресурсів. Горизонт такого планування повинен бути в межах 1-2 років, в залежності від ступеню визначення даних про замовлення, а також виробнича, економічна і інші особливості функціонування організацій. Черговий баланс виробничої програми повинен бути в межах загальних об'ємів, а уточнення та деталізацію в часі (строки виконання і закінчення робіт, передача фронтів робіт характер завантаження міцностей і потреба в ресурсах) отримують шляхом календарного планування реалізації програми. На базі сформованої програми і графіків робіт вирішуються завдання по організації діяльності всіх виконавців на всіх об'єктах, своєчасні комплектації їх ресурсами, розрахунку техніко-економічних результатів їх діяльності, розробка заходів по розвитку (або згортанню) виробничих потужностей. При змінах договірних умов (розірвання старих контрактів, підписання нових), появі форсмажорних обставин, а також в зв'язку з інформацією зворотного зв'язку про відхилення реальних параметрів виробництва від їх прогнозованих значень проводяться регулярно або епізодично корегування виробничої програми. При цьому особливе значення має дотримання вже зафіксованих контрактах обставинах. Крім того по мірі наближення строків виконання окремих робіт проводиться конкретизація і деталізація зв'язаних з цим параметрів програми, плану дій окремих виконавців, показників ресурсного забезпечення.

Підготовка до виконання будівельно-монтажних робіт включає:

розробка проекту виконання робіт;

прийняття, закріплення по місцевості знаків геодезичної розбивки по частинам будівлі і видах робіт;

розробка і здійснення заходів по організації праці, забезпеченню (при необхідності) будівельних бригад технологічними картами і інструкціями;

організація інструментального господарства для забезпечення бригад необхідними засобами малої механізації, інструментом, засобами вимірювання і контролю, огородженням та іншим в необхідному складі і кількості, згідно ПВР;

обладнання майданчику і стендів укрупненого і конвеєрного збору конструкцій;

організація запасу будівельних конструкцій, матеріалів і готових виробів необхідних для виконання робіт з необхідною інтенсивністю;



2. Організаційно-технологічні схеми та методи будівництва

2.1 Організаційно-технологічні схеми

Організація будівельного виробництва повинна передбачати створювання в ході будівництва необхідних умов для завчасної підготовки до освоєння об'єкту будівництва. Загальною задачею проектування організації будівельного виробництва є планування робіт, які створюють умови сприятливі досягненню високих виробничих показників. Такі умови забезпечує потоковий метод виробництва робіт. Потоковим методом називають такий метод організації будівництва, який забезпечує планомірний ритмічний випуск будівельної продукції на основі безперервної і рівномірної роботи трудових колективів незмінного складу, забезпечених своєчасним і комплексним постачанням всіма необхідними матеріально-технічними ресурсами.

Організація потокового виробництва в будівництві передбачає:

виявлення об'єктів близьких між собою по об'ємно-планувальним і конструктивним рішенням, технології зведення, розчленування процесу виробництва будівельних об'єктів на окремі роботи переважно рівні і кратні по трудоємкості;

встановлення доцільної послідовності виконання робіт і об'єднання взаємопов'язаних робіт в загальний сукупний процес та їх синхронізацію, чим досягається неперервність будівельного виробництва;

закріплення окремих видів робіт за безпосередніми бригадами робітників, встановлення послідовності включення в поток окремих об'єктів і досягнення бригад в процесі виконання робіт на окремих об'єктах;

розрахунок основних параметрів потоку з урахуванням забезпеченості виконання більшості робіт і узгодженістю між тривалістю виконання окремих видів робіт і числом провідних машин і робочих бригад;

розрахунок послідовності переходу провідних машин і робочих бригад на об'єкт з урахуванням дотримання запланованого ритму будівництва.

В кожній групі однотипових будівель встановлюють технологічну послідовність робіт і визначають раціональні розміри захваток. Розбивку будівлі на захватки здійснюють з урахуванням наступного:

розміри захваток встановлюють виходячи з планувальних і конструктивних рішень будівлі і напрямку розвитку основних процесів по її зведенню;

в якості захваток приймають поверхи, секції, конструктивні об'єми по визначеній групі осей, рядів, відміток будівлі;

межі захваток часто співпадають з конструктивними елементами будівлі.

2.2 Технологія виконання основних будівельно-монтажних робіт

Земляні роботи

Розробка ґрунту здійснюється за допомогою одноковшевого екскаватора "Ковровец" КиТ-26 (Vков=1,25 м3) з навантаженням на автосамоскиди та наступним вивезенням на відвал, при цьому допускається недобір ґрунту 150 мм. Ґрунт, що залишився після механізованої розробки доопрацьовується в ручну без застосування механізованих інструментів. Розробка котловану виконується з розрахунком негайного влашуванню фундаментів (при цьому враховується демонтаж випробуваних натурних паль). На період дощів котлован повинен мати зумпфи для збору води й наступної її відкачки.

Зворотня засипка грунту виконується бульдозером. Ущільнення ґрунту пошарове, здійснюється пневмотрамбовками.

Влашутування буронабивних паль.

Як устаткування для занурення паль вибираємо bauer mbg-24. Приймаємо розробку ґрунту без обсадних труб під захистом глиняного розтвору. Розроблений ґрунт при цьому навантажуеться на автосамоскиди за допомогою екскаватора "Ковровец" КиТ-26, з подальшим вивезенням на відвал.

Буріння скважин та влаштування паль роблять, як правило, через одну з поверненням на пропущені свердловини після набирання бетонної суміші достатньої міцності у виконаних палях, але не раніше чим через 24 години. Верхня опорна частина паль у випадку розробки котловану до відмітки низу підготовки під ростверк бетонується в спеціальному оголовку. Армування паль виконується в'язаними арматурними каркасами, які виготовляються на місці. Арматурні каркаси опускаються в свердловини двухметровими стропами за монтажні петлі за допомогою лебідочної установки bauer mbg-24. Доставка бетону на будівельний майданчик здійснюється автобетонозмішувачами. Подача бетону в свердловину виконується за допомогою бетонолитной труби. Ущільнення бетонної суміші в свердловині здійснюється глибинними вібраторами. Вертикальні відмітки оголовків паль прив'язуються до реперів будівельного майданчика.

Влаштування монолітних залізобетонних розтверків.

Влаштування монолітних залізобетонних розтверків робимо по захватках. Процес зведення монолітного залізобетонного ростверку є комплексним процесом.

Підготовкою для влаштування ростверку є бетон В 7,5 товщиною 100 мм. Підготовка виконується під всією площею ростверку з відступом по 100мм у кожну сторону для монтажу опалубної системи. бетонування підготовки відбувається за допомогою автобетононасосу СБ-126Б. При вивантаженні бетонної суміші з бетонолитної труби рівень низу труби повинен перебувати не вище 1 м від поверхні, яка бетонується.

При виконанні опалубних робіт для влаштування ростверку застосовується уніфікована металева щитова опалубка з інвентарним кріпленням змазану з робочої сторони емульсійною сумішшю. Безпосередньо перед бетонуванням опалубка повинна бути очищена від сміття й бруду, а стержні арматури від іржі.

Армується ростверк арматурними плоскими каркасами, і окремими стержнями, які виготовляються на будівельному майданчику. Подача каркасів і окремих стрижнів відбувається за допомогою самохідного крану КС-4572. У просторовий каркас елементи з'єднуються за допомогою в'язальної проволоки 50% всіх перетинань арматурних стрижнів.

Бетонування захватки виконується після завершення всіх опалубних і арматурних робіт. Подача бетону здійснюється за допомогою бетононасосу СБ-126Б. Захватка бетонується за один раз, без виконання робочих швів. Ущільнення бетонної суміші виробляється вібруванням, для чого у свіжоукладену бетонну суміш занурюється вібратор, який в свою чергу передає суміші свої коливання. Під дією коливань бетонна суміш починає текти, добре заповнюючи опалубку; при цьому витісняється повітря із суміші. У результаті ми маємо щільний бетон. Для ущільнення бетонної суміші в ростверках, як правило, застосовується глибинний вібратор із гнучким валом з вбудованим електродвигуном.

Для захисту бетону від швидкої втрати вологи поверхня бетону варто вкривати щільним матеріалом (мішковина), зі зволоженням, до набору необхідної міцності.

Монтаж фундаментних стінових блоків

Транспортування й монтаж збірних залізобетонних конструкцій здійснюється відповідно до вимог СНиП 3.03.01-87 «Бетонні й залізобетонні конструкції». Монтаж збірних залізобетонних конструкцій здійснюється по ділянках і по ярусах.

До початку монтажу повинні бути зроблені наступні підготовчі роботи:

установка крана нульового циклу;

розбивка й прив'язка осей фундаментів;

доставка в зону монтажу конструкцій і монтажного оснащення;

влаштування під'їзних доріх, площадок складування конструкцій.

Запас конструкцій повинен бути не менш чим на три зміни. Складування повинне виконуватися у відповідністю із технологічною послідовністю монтажу в межах досяжності стріли крана. Монтаж конструкцій підвалу ведеться краном КС-4572

Влаштування фундаментних блоків стін підвалу варто робити, починаючи з установки маякових блоків у кутах будинку й на перетинанні осей. Маякові блоки встановлюють, сполучаючи їхні осьові риски з рисками розбивочних вісей, по двох взаємно перпендикулярних напрямках. До установки рядових блоків варто приступати після вивірки положення маякових блоків у плані й по висоті.

Установка блоків фундаментів на покриту водою або снігом основу не допускається. Влаштування стін підвалів варто виконувати з дотриманням перев'язки блоків. Рядові блоки варто влаштовувати, орієнтуючи низ по обрізу блоків першого ряду, верх - по разбивочній вісі. Блоки зовнішніх стін, які влаштовується нижче рівня ґрунту, необхідно вирівнювати по внутрішній стороні стіни, а вище - по зовнішній. Вертикальні й горизонтальні шви між блоками повинні бути заповнені розчином і розшиті із двох сторін.

Кам'яна кладка стін.

Кам'яна кладка виконується з риштування. риштування застосовують при висоті поверху менш 5,0м для кладки другого й наступного ярусів. Шарнірно-панельні риштування із трикутними металевими відкидними опорами складаються із прогонів з робочим настилом, що опирається на дві металеві трикутні рами.

Кладка стін нижніх поверхів армована сіткою з чарункою 50х50 мм із високоміцного дроту 5мм Вр-І. Цегляні перегородки товщиною 120 мм армуються через 4 ряди кладки сіткою із дроту 5мм Вр-1, з чарункою 50х50 мм, заводячи сітку в стіни, що примикають. Подача матеріалу для виробництва кам'яних робіт виконується баштовим краном КБ-100.3А-1.

Кладку стін і перегородок на захватці необхідно здійснювати паралельно з монтажем плит перекриття. Цегла для влашутвання перегородок повинна бути подана до влаштування перекриття. Кладку стін житлового будинку роблять до монтажного рівня конструкції покриття. Не допускається ослаблення кам'яних конструкцій отворами, бороздами, нішами, монтажними прорізами, не передбаченими проектом.

Товщина горизонтальних швів кладки з цегли й каменів правильної форми повинна становити 12 мм, вертикальних швів - 10 мм.

При змушених розривах кладку необхідно виконувати у вигляді похилої або вертикальної штроби. При виконанні розриву кладки вертикальною штробою у шві кладки штробы варто закласти сітку (арматури) з поздовжніх стержнів діаметром не більше 6 мм, з поперечних стержнів - не більше 3 мм із відстанню до 1,5 м по висоті кладки, а також у рівні кожного перекриття. Число поздовжніх стержнів арматури приймається з розрахунку одного стержня на кожні 12 см товщини стіни, але не менш двох при товщині стіни 12 см.

Після закінчення кладки кожного поверху необхідно проводити інструментальну перевірку горизонтальності й відміток верху кладки незалежно від проміжних перевірок до горизонтальності її рядів.

Тичкові ряди в кладці необхідно укладати із цілих цегл і каменів всіх видів. Не залежно від прийнятої системи прив'язки швів кладка тичкових рядів є обов'язковою в нижньому (першому) і верхньому (останньому) рядах будуємих конструкцій, на рівні обрізів стін і стовпів, у виступаючих рядах кладки.

При переміщенні й подачі на робоче місце вантажопідйомними кранами цегли, керамічних каменів і дрібних блоків, варто застосовувати піддони, контейнери або вантажозахватні пристрої, що виключають падіння вантажу при підйомі.

Рівень кладки після переміщення засобів риштування повинен бути не менш чим на 0,7 м вище рівня робочого настилу або перекриття.

Якщо буде потреба виробництва кладки нижче цього рівня кладку слід виконувати, застосовуючи запобіжні пояси або спеціальні сітчасті захисні огородження.

Не допускається кладка стін будинків наступного поверху без монтажу несучих конструкцій міжповерхового перекриття, а також площадок і маршів сходових клітин.

Плити перекриття

Плити перекриття монтувати по шару свіжекладеного цементно-піщаного розчину М200 товщиною 10 мм.

Шви між плитами ретельно очистити від сміття й закрити цементно-піщаним розчином М200.

Металеві анкери після влаштування захистити від корозії шаром цементно-піщаного розчину М200 товщино 200 мм.

Отвори для пропуску комунікацій, розміром до 150 мм пробити по місцю в межах пустот (шляхом свердління не руйнуючи ребер плит).

Отвори в торцях плит, що опираються на зовнішні стіни необхідно закрити бетоном кл. В15 на глибину 250 мм.

Монтажні роботи.

Виконання будівельно-монтажних робіт ведеться потоковим методом по ділянках (захваткам) і по ярусах, що дає можливість сполучати в часі будівельно-монтажні процеси й інші роботи. Роботи із циклу вище відмітки нуля виконуються баштовим краном КБ-100.3А-1.

На ділянці (захватці), де ведуться монтажні роботи, не допускається виконання інших робіт і знаходження сторонніх осіб.

При зведенні будинків і споруд забороняється виконувати роботи, пов'язані зі знаходженням людей в одній секції (захватці, ділянці) на поверхах (ярусах), над якими виконується переміщення, установка й тимчасове закріплення елементів збірних конструкцій або устаткування.

Способи стропування елементів конструкцій і устаткування повинні забезпечувати їхню подачу до місця установки в положенні, близькому до проектного.

Забороняється підйом збірних залізобетонних конструкцій, що не мають монтажних петель або міток забезпечуючих їхнє правильне стропування й монтаж.

Очищення підлягаючих монтажу елементів конструкцій варто робити до їхнього підйому. Елементи монтуємих конструкцій або устаткування повинні втримуватися під час переміщення від розгойдування й обертання гнучкими відтягненнями. Не допускається перебування людей на елементах конструкцій і встаткування під час їхнього підйому й переміщення. Під час перерв у роботі не допускається залишати підняті елементи конструкцій і устаткування у висячому положенні.

Змонтовані в проектне положення елементи конструкцій повинні бути закріплені так, щоб забезпечувалася їхня стійкість і геометрична незмінність.

Розстроповку елементів конструкцій й устаткування, встановлених у проектне положення, варто робити після постійного або тимчасового надійного їхнього закріплення. Переміщати встановлені елементи конструкцій або устаткування після їх розстроповки, за винятком випадків, обґрунтованих у ПВР, не допускається.

Не допускається виконання монтажних робіт на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 15 м/с і більше, при ожеледі, грозі або тумані, що виключає видимість у межах фронту робіт. Не допускається знаходження людей під монтуємими елементами конструкцій і устаткуванням до установки їх у проектне положення й закріплення.

При необхідності знаходження працюючих під монтуємим устаткуванням (конструкціями) повинні здійснюватися спеціальні заходи, що забезпечують безпеку працюючих.

Навісні монтажні площадки, сходи й інші пристосування, необхідні для роботи монтажників на висоті, варто влаштовувати й закріплювати на монтуємих конструкціях до їхнього підйому.

Монтаж сходових маршів і площадок будинків і споруд, а також вантажопасажирських будівельних підйомників (ліфтів) повинен здійснюватися одночасно з монтажем конструкцій будинку. На змонтованих сходових маршах варто негайно встановлювати огородження.

Покрівля

Влаштування покрівлі з наплавляємих рулонних матеріалів вести відповідно до заздалегідь розроблених заходів щодо протипожежного захисту й контролю за виконанням пожежної безпеки при виробництві будівельно-монтажних робіт, а також у відповідності зі СНиП 3.04.01-87 «Ізоляційні й оздоблювальні покриття» і «Посібником із застосування в покрівлях наплавляємих рулонних матеріалів»:

роботи із влаштуванням покрівлі повинні виконуватися спеціалізованими бригадами під технічним контролем і керівництвом інженерно-технічних працівників;

роботи із влашутвання покрівлі допускається виконувати при температурі зовнішнього повітря до -20?С і при відсутності снігопаду, ожеледі й снігу;

до початку ізоляційних робіт повинні бути виконані й прийняті: всі будівельно-монтажні роботи на ізолюючих ділянках, включаючи замонолічування швів між збірними плитами, установку й закріплення патрубків і склянок для пропуску інженерного встаткування, основа під покрівлю на всіх поверхнях, включаючи карнизні ділянки покрівель і місця примикань до виступаючим над покрівлею конструктивним елементам;

не допускається контакт покрівельних матеріалів з розчинниками, нафтою, маслом, тваринними жирами;

якщо матеріали піддавалися тривалому впливу температури нижче 15 єС, то перед застосуванням їх необхідно витримати протягом 4-х годин при температурі від 15 єС до 25 єС.

Основою під покрівлю служить цементно-піщана стяжка з розчину М100. У стяжці влаштовуються температурно-усадочні шви шириною 6-10 мм, що розділяють стяжку на ділянки не більше 6х6 м (шви повинні розташовуватися над швами перекриття). Розчин стяжки повинен бути твердим (осаду конуса не більше 30 мм).

У місцях примикання покрівлі до стін і інших конструктивних елементів виконати перехідні бортики під кутом 45 з висотою не менш 100 мм із цементно-піщаного розчину. Стіни в цих місцях повинні бути оштукатурені розчином М50.

Після вкладання стяжки вона повинна бути поґрунтована сумішшю з бітуму. Перед нанесенням ізоляційних шарів основа повинна бути сухою і знепиленою.

Опоряджувальні роботи.

Весь комплекс опоряджувальних робіт ведеться потоковим методом, розбитим на окремі цикли, технологічно зв'язані між собою й сполучаються в часі з операціями, що завершують будівельні, сантехнічні й електромонтажні роботи. При цьому кожну із двох захваток розбивають на додаткові захватки.

На будівельному майданчику повинні бути влаштовані під'їзди для транспортування оздоблювальних матеріалів, інвентарю, механізмів, обладнані приміщення для закритого зберігання оздоблювальних матеріалів. У робочу зону розчин подається штукатурною станцією «Салют». Нанесення розчину на поверхню виконується за допомогою форсунок УНИЛ-3.

Фарбування виконується за допомогою электрокраскопульта З-22.

Внутрішні опоряджувальні роботи виконувати з інвентарних столиків-риштовання, які переміщуються по підготовці покриття підлог.

Виконання робіт у зимовий час.

Бетонні й залізобетонні роботи можна виконувати різними методами, залежно від конструктивних особливостей спорудження, але з урахуванням забезпечення сприятливих температурно-вологих умов твердіння бетону до моменту придбання їм міцності, достатньої для розпалубки або повного завантаження конструкцій.

Міцність бетону, необхідна для ведення подальших робіт, до моменту можливого замерзання повинна бути не менш 50%.При всіх цих способах необхідно враховувати, що бетонна суміш повинна мати позитивну температуру й готується із застосуванням підігрітих заповнювачів і води. Камяну кладку виконувати по методу заморожування. При виконанні монтажу збірних залізобетонних конструкцій, поверхні елементів які стикуються необхідно очистити від снігу.

Робочі місця й проходи до них повинні бути очищені від снігу, льоду, при необхідності посипані піском.

Рулонні покрівлі влаштовуються обов'язково в один шар, інші шари настилаються в теплу пору року після огляду і якщо буде потреба, після ремонту першого шару.

Робочі місця при виконанні покрівельних робіт необхідно захищати від вітру й опадів, забезпечуючи пристроями для сушіння поверхні.

Штукатурні роботи виконуються при температурі в приміщеннях не нижче +10 оС із застосуванням розчину, температура якого не нижче +8 оС.

Будівельне устаткування й матеріали, що піддаються псуванню від впливу снігу, але не змінюється під впливом температурних коливань, зберігати в частково закритих складах. Що піддаються зберігати в закритих і опалювальних приміщеннях.

2.3 Основні принципи і сутність потокового методу організації будівництва

будівельний виробництво монтажний потоковий

Зведення запроектованої будівлі виконуємо потоковим методом організації робіт. Зведення будинків і споруд потоковим методом є найбільш сучасною й прогресивною формою організації будівництва.

Організація будівельного виробництва потоковими методами має ряд відмінних рис і характеризується наступними основними принципами:

споруджувані будинки або спорудження (або групи будинків і споруджень) розділяють на захватки приблизно однакової трудомісткості;

весь підлягаючому виконанню комплекс будівельно-монтажних робіт ділять на окремі цикли робіт. У кожний цикл робіт включають всі ті роботи, які можуть виконуватися без порушення вимог технології й техніки безпеки;

роботи ведуться комплексними або спеціалізованими бригадами постійного складу, послідовно й без простоїв перехідними із захватки на захватку й виконуючими на кожній захватці той самий цикл робіт, тими самими методами із застосуванням однакових машин, інструментів і пристосувань;

кожний цикл робіт на кожній захватці при ритмічному потоці виконується протягом того самого відрізка часу

Сутність організації всякого виробництва потоковим методом полягає в тім, що виробництво протягом тривалого часу здійснюється ритмічно, рівномірним потоком, при якому постійне число робітників, що користуються тими самими засобами виробництва й виконуючу однорідну роботу систематично, у кожний даний відрізок часу випускає постійна кількість продукції. Сутність і прогресивність потокового методу в будівництві може бути пояснена в такий спосіб. Припустимо, що потрібно побудувати m однакових будинків. Будівництво їх може здійснюватися послідовним, паралельним і потоковим методами.

При послідовному методі у міру завершення будівництва одного об'єкта приступають до зведення наступні й так до кінця будівництва всіх об'єктів якого-небудь сільськогосподарського, виробничого або житло-цивільного комплексу. У цьому випадку тривалість будівництва такого комплексу буде дорівнює сумі часу, витраченого на будівництво всіх об'єктів. Перевага цього методу полягає в тому, що на будівельному майданчику не виникає великий одноразової потреби в трудових, матеріальних і фінансових ресурсах. Недолік цього методу складається в подовженні загального строку будівництва в порівнянні з паралельним і потоковим. Крім того, при виконанні окремих будівельних процесів у бригаді робітників з'являються змушені перерви в роботі. При цьому методі інтенсивність споживання ресурсів за одиницю часу порівняно низка.

При паралельному методі всі об'єкти комплексу будуються одночасно. Окремі види робіт на кожному з об'єктів при цьому також можуть виконуватися паралельно. У тих випадках, коли будується комплекс, що складається із схожих об'єктів, рівновеликих по трудомісткості (наприклад, житлові типові будинки), а час, установлений для будівництва кожного з об'єктів, залишається незмінним, то будівництво всього комплексу скорочується (проти послідовного методу в m раз, але зате в tn раз більше потрібно робочих і будівельних машин і в стільки ж раз зростає одноразова потреба у фінансових і матеріальних ресурсах).

Потоковий метод, що застосовується при будівництві групи об'єктів, є ефективним сполученням послідовного й паралельного методів. При цьому усуваються недоліки кожного з них і зберігаються переваги. При будівництві схожих будинків потоковим методом технологічний процес, пов'язаний зі зведенням кожного з них, підрозділяють на п складових однорідних і різнорідних процесів.

Основні однорідні процеси, наприклад риття котлованів під фундаменти й зведення підвальних поверхів, кладка фундаментів і стін будинків і ін., на всіх m об'єктах виконуються послідовно. Всі різнорідні, а також і деякі однорідні процеси (санітарно-технічна облаштованість, обробка будинків і т.п.) виконують паралельно на всіх або декількох об'єктах. У результаті такого сполучення при постійному числі робочих і будівельних машин у кожний заданий відрізок часу на будівельному майданчику випускається певна кількість як проміжної, так і кінцевої будівельної продукції. На будівельному майданчику при цьому не створюється напруги в одноразовій потребі в робітниках, будівельних машинах і матеріалах.

При здійсненні будівництва групи будинків або споруджень потоковим методом кожний з об'єктів групи підрозділяється на захватки приблизно однакової трудомісткості. При потоковому методі зведення по можливості максимально сполучають виконання робіт у часі на різних захватках, що значно скорочує тривалість будівництва, дозволяє планомірно випускати закінчену будівельну продукцію.



2.4 Вибір комплекту машин і механізмів

Вибір крана для зведення конструкцій цегляного будинку

Вибір крану здійснюється за наступними характеристиками:

монтажна маса (Q);

монтажна висота (H);

монтажний виліт стріли (L).

Для визначення монтажної маси, обираємо найважчий елемент, що переміщується краном. Так як зведення будівлі здійснюється за допомогою баштового крану, найважчий елемент обираємо збірні залізобетонні конструкції (багатопустотну плиту перекриття)

Маса плити: 2950 кг

Маса стропу: 220кг--для плити перекриття.

Монтажну масу обчислюють за формулою

Qmax = Qел + qстр

де Qел - маса елементів для підйому на поверх.

qстр - маса стропуючих пристосувань.

Qmax = 2,95+0,22 = 3,17 т.

Монтажну висоту обчислюємо з умови необхідного переміщення плити перекриття із місця складування на відмітку покрівлі

Необхідна висота підйому гака.

H max = hоп + hстр + hел + hзап

hоп = 33,6 м - висота опори, на яку монтується чи подається конструкція.

hстр = 1,7 - висота чотирьох гілкового стропу.

hел =0,22 - висота елементу, що подається краном.

hзап =0,5 - величина запасу.

H max=33,6+1,7+0,22+0,5=36,02 м

Необхідний виліт стріли визначається із умови подачі матеріалів до найвіддаленішої стіни:

R1 = A+B =6.28+16.2 = 22.48

Де А - відстань вісі проходки крану до ближчої координаційної вісі будівлі;

В - відстань між координаційними вісями будівлі.

На основі розрахунків приймаємо баштовий кран КБ-100.3А-1

Найменування характеристики, олиниці виміру	кількість
Найбільший вантажний момент, т·м	100
Виліт, м: найбільший при найбільшій вантажопідйомності	25 12,5
Вантажопідйомність, т: при найбільшому вильоті найбільша	4 8
Висота підйому гака при найбільшому вильоті, м	40
Глибина опускання вантажу нижче головки рейки, м
Швидкості, м/хв: підйому найбільшого вантажу при дворазовому / чотириразовому запасуванню каната підйому вантажу масою до 2 т при дворазовому запасуванню каната підйому вантажу масою до 4 т при чотириразовому запасуванні каната зміни вильоту пересування крана	30/15 45 22,5 15 28
Частота обертання, про/хв	0,7
Колія Х база, м	4,5 Х 4,5
Задній габарит, м	3,6
Тип підкранової рейки	Р50
Розрахункове навантаження від колеса на рейку, кН	175
Установлена потужність електродвигунів, кВт	78,3
Маса конструктивна, т	34
Маса загальна із противагою й баластом, т	87,4

Модернізований баштовий кран КБ-100.3А-1 (див. малюнок) складається з ходової рами 6 із флюгерами й ходовими візками; поворотної платформи 7 з розміщеними на ній вантажною й стріловою лебідками, механізмом повороту, двома електрошафами керування й противагою; вежі 8 з розпіркою, підкосами, блоками й монтажною стійкою; стріли 10 із блоками й обмежником висоти підйому гака, відтягнення 11 стріли, кабіни машиніста 9, верхньої 1 і нижньої 2 обойм, гакової підвіски 12, електроустаткування 3, противаги 4 і баласти 5.

Вибір екскаватору

Основною характеристикою вибору екскаватору є місткість ковша, вибір якої залежить від об'ємів земляних робіт.

Загальній обсяг грунту:

V =4840.022 м3;

На транспорт:

V =3261,915 м3;

У відвал:

V =1578.107 м3;

На основі цих данних приймаємо екскаватор "Ковровец" КиТ-26 з об'ємом ковша 1,25 м3.

Екскаватор "Ковровец" КиТ-26



ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Маса, т 27,0

Двигун ЯМЗ-236М2 дизельний

Потужність двигуна, кВт (л.с.) 132(180)

Ном. частота обертання двигуна, про/хв 2100

Потужність насосної установки, кВт (л.с.) 103 (140)

Продуктивність насосної установки, л/хв. 2х220

Максимальний тиск гідросистеми, МПа 28

Ємність ковша, м3 1,25

Номінальна напруга в освітлювальної

мережі (постійний струм), В 24

Найбільша частота обертання поворотної платформи, про/хв 11

Найбільше тягове зусилля, т 21,0

Тривалість робочого циклу, з 16- 18

Швидкість пересування, км/год 2, 12-4,25

Рівень шуму в кабіні, DB 78

ПАРАМЕТРИ ЕКСКАВАТОРА

Довжина екскаватора в транспортному положенні, мм 10350

Висота екскаватора в транспортному положенні, мм 3340

Ширина гусеничного візка, мм 3000

Ширина гусеничної стрічки, мм 600/900

Просвіт під гусеничним візком, мм 464

База гусеничного візка, мм 3700

Колія гусеничного візка, мм 2400

Ширина поворотної платформи, мм 2690

Радіус хвостової частини поворотної платформи, мм 3000

Просвіт під поворотною платформою, мм 1128

Висота по даху кабіни, мм 2980

ПАРАМЕТРИ КОПАННЯ

Глибина копання, м 6,52

Радіус копання на рівні стоянки, м 10,1

Висота вивантаження, м 6,52

Зусилля на зубі ковша при копанні, т

ковшем 18.6

рукояттю 11.8

Підбір марки та кількості автосамоскидів

Змінна експлуатаційна продуктивність екскаватора

П= 60·Т·q··Ц·k=60·8·1,25·1·0,5·0,8=240 м/год;

де q - геометрична місткість ковша, м;

k -коефіцієнт використання місткості ковша;

Ц - кількість циклів за одну хвилину;

k -коефіцієнт використання робочого часу.

ПТ=т/год;

Тзм--тривалість зміни (8 год);

Q - вантажопідйомність транспортної одиниці;

- коефіцієнт використання транспортної одиниці за часом 0,7- 1;

- коефіцієнт використання транспортної одиниці за вантажопідйомністю 0,8-1;

- час завантаження 5 хвилин;

-відстань транспортування ґрунту;

- середня швидкість пересування по типу гравійного покриття 22 км/год

- час розвантаження 1 хвилина;



N=

Приймаємо автосамоскиди марки КамАЗ 65111

КамАЗ 65111

Технические характеристики

Колесная формула 6x6

Грузоподъемность, кг 14 000

Полезный объем платформы, куб. м. 8,2

Самосвальная платформа с задним бортом

Направление нагрузки назад

Полная масса автомобиля, кг 24500



2.5 Підрахунок об'ємів робіт

Відомість підрахунку земляних робіт (відомість №1)

№ з/п	Назва робіт	Ескіз і формула підрахунку	Одиниці виміру	Кільк.
1	Планування ділянки бульдозером	S=A B S=66,51 106,26=7333,34	1000 м2	7,33
2	Визначаємо тип грунту і коефіцієнт природного нахилу	Грунти: Піски m=1 при глубині залягання до 3 м		1
3	Розробка грунту екскаватором (розробка котловану)	a=aф+2 0.3 a=22+0.6=22,6 A=a+2 He1 m A=22,6+2 2,75 1=28,1 (м) b=bф+2 0.3 b=65,78+0.6=66,38 (м) B=b+2 He1 m B=2.1+2 2,75 1=71,88 (м)	1000 м3	4,84
4	Визначення обсягу грунту ручної розробки		100 м3	2,25
6	Визначення обсягу розробки екскаватором: а) на транспорт б) у відвал	Vтр= Vф Vтр = Sф Hф+ Sр Hр Vтр = 1053,7 2,2+1384,25 0, = =3261,915 VB= Ve -Vтр VВ=4840,022-3261,915=1578,107	1000 м3	3,262 1,578
7	Зворотна засипка ґрунту	Vзв = VВ = 1578,107	1000 м3	1,578

Відомість підрахунку цегляних робіт (відомість №2)

Найменування	l	h	S	Вікна l	h	S	Двері l	h	S	Площа з прорізами	Товщина стін	Об'єм стін
1-й поверх
Стіни 640 мм	203,35	3	610,05	34,51	1,5	51,765	18,94	2,1	39,774	518,511	0,64	331,847
Стіни 510 мм	198,37	3	595,11				28,69	2,1	60,249	534,861	0,51	272,7791
Стіни 380 мм	40,12	3	120,36	1,56	1,5	2,34	7,18	2,1	15,078	102,942	0,38	39,11796
Стіни 250 мм	72,72	2,7	196,344	1,62	1,5	2,43	8,6	2,1	18,06	175,854	0,25	43,9635
Перегородки	145,266	2,7	392,2182				24,4	2,1	51,24	340,9782
Типовий поверх
Стіни 640 мм	203,35	3	610,05	36,61	1,5	54,915	21,34	2,1	44,814	510,321	0,64	326,6054
Стіни 510 мм	177,27	3	531,81				25,2	2,1	52,92	478,89	0,51	244,2339
Стіни 380 мм	28,3	3	84,9				4,56	2,1	9,576	75,324	0,38	28,62312
Стіни 250 мм	77,13	2,7	208,251				3,6	2,1	7,56	200,691	0,25	50,17275
Перегородки	158,446	2,7	427,8042				25,2	2,1	52,92	374,8842
10-й поверх
Стіни 640 мм	203,35	3	610,05	36,61	1,5	54,915	21,34	2,1	44,814	510,321	0,64	326,6054
Стіни 510 мм	177,27	3	531,81				25,2	2,1	52,92	478,89	0,51	244,2339
Стіни 380 мм	28,3	3	84,9				4,56	2,1	9,576	75,324	0,38	28,62312
Стіни 250 мм	26,64	2,7	71,928				5,4	2,1	11,34	60,588	0,25	15,147
Перегородки	93,85	2,7	253,395				15,8	2,1	33,18	220,215
Технічний поверх
Стіни 640 мм	203,35	3,6	732,06	5,502	1,05	5,7771	21,34	2,1	44,814	681,4689	0,64	436,1401
Стіни 510 мм	148,07	2,5	370,175				22,4	2,1	47,04	323,135	0,51	164,7989
Стіни 380 мм	10,16	3	30,48							30,48	0,38	11,5824



Відомість підрахунку штукатурних робіт (відомість №3)

Найменвання	l	h	S	Вікна	Двері	Площа з прорізами	Кількість	Всього
				l	h	S	l	h	S
1-й поверх	843,63	2,70	2277,80	39,31	1,50	58,97	108,38	2,10	227,60	1991,24	1,00	1991,24
Типовий поверх	827,93	2,70	2235,41	36,61	1,50	54,92	115,34	2,10	242,21	1938,28	8,00	15506,21
10-й поверх	717,79	2,70	1938,03	36,61	1,50	54,92	110,54	2,10	232,13	1650,98	1,00	1650,98

Відомість підрахунку утеплення та фарбування фасаду (відомість №4)

Найменування	l	h	S	окна	балкон	двери	Площадь с прорезями	Кількість	Всього
				l	h	S	l	h	S	l	h	S
1-й поверх	138,83	3,00	416,50	21,65	1,50	32,48	57,45	1,42	81,58	7,04	2,10	14,78	450,82	1,00	450,82
Типовий поверх	81,95	3,00	245,86	16,45	1,50	24,68	84,19	1,42	119,55				340,74	8,00	2725,89
10-й поверх	81,95	3,00	245,86	16,45	1,50	24,68	84,19	1,42	119,55				340,74	1,00	340,74
Технічний поверх	157,18	3,60	565,85	11,40	0,60	6,84							559,01	1,00	559,01

Зведена відомість об'ємів робіт

№ п/п	Найменування робіт	Підрахунок	Один. вим.	Кільк.
1	Планування ділянки бульдозером	згідно відомості №1	1000 м2	7,33
2	Розробка грунту екскаватором на транспорт	згідно відомості №1	1000 м3	3,262
3	Розробка грунту екскаватором у відвал	згідно відомості №1	1000 м3	1,578
4	Ручна доробка грунту	згідно відомості №1	100 м3	2,25
5	Влашутвання буронабивних паль		м3	752,423
6	Влашутвання бетонної підготовки		100 м3	1,348
7	Влаштування розтверку		100 м3	9,437
8	Влашутвання фундаментних блоків	вагою до 1.5т: N=139 шт вагою від 1.5т: N=831 шт	100 шт	1,39 8,31
9	Влашутвання гідроізоляції стін підвалу		100 м2	7.135
10	Зворотня засипка грунту	згідно відомості №1	1000 м3	1.578
11	Зведення цегляних стін 640 мм	згідно відомості №2	м3	3707,44
12	Зведення цегляних стін 501 мм	згідно відомості №2	м3	3625,68
13	Зведення цегляних стін 380 мм	згідно відомості №2	м3	308,31
14	Зведення цегляних стін 250 мм	згідно відомості №2	м3	460,49
15	Влаштвання плит перекриття	N=1265 шт	100 шт	12,65
16	Влашутвання сходинкових майданчиків	N=48 шт	100 шт	0,48
17	Влаштвання сходинкових маршів	N=48 шт	100 шт	0,48
18	Влашутвання перегородок	згідно відомості №2	100 м2	3.41
19	Влашутвання утеплювача		м3
20	Влаштування вирівнюючої стяжки	м2	100 м2	12,85
21	Влаштування рулонної покрівлі	м2	100 м2	12,85
22	Влаштування вхідних дверех	м2	100 м2	1,766
23	Влаштування віконних склопакетів	м2	100 м2	82,165
24	Утеплення фасадів за технологією Ceresit	згідно відомості №4	100 м2	40,765
25	Фарбування фасаду	згідно відомості №4	100 м2	40,765
26	Штукатурка цегляних стін	згідно відомості №3	100 м2	191,484
27	Водне фарбування стелі	м2	100 м2	10,2967
28	Водне фарбування стін	м2	100 м2	12,105
29	Фарбування стін кольором	м2	100 м2	16,4814

2.6 Технологічна карта на влаштування бетонного ростверку

До початку влаштування фундаментної плити-ростверку повинні бути виконані наступні роботи:

організовано відвід поверхневих вод від котловану;

улаштовано під'їзні колії й автодороги;

позначено шляхи руху механізмів, місця складування арматурних сіток і укрупнення опалубки, підготовлені монтажне оснащення й пристосування;

виконано бетонну підготовку під фундаменти;

завезено арматурні сітки, каркаси й комплекти опалубки в кількості, що забезпечує безперебійну роботу не менш, ніж протягом двох змін;

складено акти приймання підстави фундаментів відповідно до виконавчої схеми;

улаштовано тимчасове електроосвітлення робочих місць і підключені електрозварювальні апарати;

зроблено геодезичну розбивку осей і розмітку положення фундаментної плити відповідно до проекту; на поверхню бетонної підготовки фарбою нанесені ризики, що фіксують положення робочої площини щитів опалубки.

До складу робіт, розглянутих картою, входять: допоміжні, опалубні, арматурні, бетонні роботи.

Весь комплекс робіт виконується у відповідності зі СНиП 3.03.01-87.

Розвантаження й розкладку арматурних сіток, армокаркасів, елементів опалубки, а також монтаж армокаркасів, сіток і панелей опалубки виконують за допомогою автокрана КС-4572.

Складання опалубних панелей роблять на монтажних площадках у певній послідовності:

щити укладають робочою поверхнею долілиць, у місцях установки монтажних і робочих кріплень кладуть дерев'яні рейки;

роблять вивірку габаритних розмірів панелей, по контурі панелей прибивають дерев'яні бруски-обмежники;

щити з'єднують між собою пружинними скобами або елементами;

у місцях розташування дерев'яних рейок щити з'єднують болтами;

у дерев'яних рейках у місцях пропуску стяжок просвердлюють отвору діаметром 18 - 20 мм;

поверх щитів розкладають схватки;

схватки із щитами з'єднують натяжними гаками із клиновим або гвинтовим запором;

поверх схваток перпендикулярно їм укладають зв'язку твердості, для чого використовують ті ж схватки;

схватки зі зв'язками з'єднують болтами;

на верхньому ярусі схваток зміцнюють монтажні петлі;

до нижніх ярусів схваток або зв'язкам твердості прикріплюють підкоси, що забезпечують стійкість панелей у вертикальному положенні.

Опалубку збирають із укрупнених щитів на температурний блок 37,2 ( 44,35 м.

Арматурні роботи виконуються в наступній черговості:

установлюють нижні сітки на фіксатори, що забезпечують захисний шар бетону по проекті;

укладають армокаркаси;

установлюють верхні сітки на каркаси;

укладають окремі арматурні стрижні.

При укладанні арматурних сіток і каркасів до останніх варто кріпити щити опалубки через отвори в дерев'яних рейках дротом.

У межах температурного блоку бетонування фундаментної плити ведеться змінними захватками. Кількіс...