Центральний державний історичний архів України у Львові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральний державний історичний архів України у Львові

Архів розміщений у будівлі колишнього Бернардинського монастиря - чудовій пам'ятці ренесансної архітектури, спорудженій у 1600-1630 рр. Павлом Римлянином і Амвросієм Прихильним. Він, водночас, є однією з найбагатших збірок історичних документів і одним з найдавніших безперервно діючих архівів України.

Як центральний архів Західної України він містить біля 750 фондів та колекцій документів загальною кількістю понад 1 млн. справ за 1233-1939 роки (найпізніші з 1940-1945 рр.). Загальна протяжність стелажів архіву - понад 12 тисяч погонних метрів. Сховища архіву є також у приміщеннях Королівського арсеналу та Домініканського монастиря на вул. Підвальній. Заснований 1784 року як Архів гродських і земських актів (або Земський, Бернардинський), він початково зберігав лише актові книги городських і земських судів, що діяли в Галичині в XV-XVIII ст. У 1939 р. до цього архіву, перейменованого в Центральний архів стародавніх актів у Львові, приєднано Архів давніх актів міста Львова (Магістрату) й Архів Намісництва; у 1942-43 рр. мав назву Державний архів у Львові. У 1958 р. філіал ЦДІАЛ реорганізований у Центральний державний історичний архів УРСР у м. Львові. З 1992 - Центральний державний історичний архів України м. Львів. Містить документи періоду Галицько-Волинського князівства, фонди центральних установ і організацій старопольського періоду (ХІV-ХVІІ ст.), австро-угорського панування в Галичині (1772-1918), російської окупації (1914-1915), Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки (1917-1921), Польщі міжвоєнного періоду (1918-1939), невеликі комплекси документів радянського періоду (1939-1941) й періоду німецької окупації (1941-1944). Документи архіву висвітлюють політичний, економічний і культурний розвиток земель Західної України, боротьбу українського народу за створення незалежної держави. Найдавніші документи представлені великою колекцією пергаментних грамот (1233-1800). У цій колекції, при підробленій грамоті, є оригінальна висла воскова печатка краківського єпископа Гедка 1176 р. Серед пергаментів - міждержавні угоди, булли римських пап, привілеї королів, князів, воєвод і старост містам і селам, церквам, костелам і монастирям, цехам, майнові угоди. Окремі грамоти стосуються історії Франції, Італії, Молдови, Волощини, Трансільванії, Німеччини, Угорщини та ін. країн, писані 13-ма мовами. архів бібліотечна література документ

Один з найповніших корпусів документів - понад шість з половиною тисяч актових книг гродських і земських, підкоморських, старостинських судів за 1423-1784 роки. Вони охоплюють територію Східної Галичини й містять привілеї, королів і князів на земельні володіння, дарчі грамоти на володіння селами й містами; інвентарні описи маєтків, люстрації Руського й Белзького воєводств; протестації ремісників і селян, київських і галицьких митрополитів, православних братств; документи про виникнення козацтва, народні повстання І.Мухи, С. Наливайка, Хмельниччину, опришківський рух та Гайдамаччину. В актові книги внесені кириличні й транслітеровані латинкою копії грамот короля Данила Галицького та його сина Лева. Книги писані латинською мовою, з окремими польськими й українськими записами.

Гордістю архіву є фонд Львівського (Успенського або Ставропігійського) братства ХVІ-ХVІІІ ст. Це єдиний архів української громадської організації, який майже повністю зберігся і відображає культурне життя українців того часу: систему навчання і розвиток педагогічної думки, діяльність братської друкарні, видання й поширення книг, розвиток архітектури й мистецтва. Він є унікальним джерелом для вивчення суспільно-політичної боротьби навколо запровадження унії та григоріанського календаря, розвитку полемічної літератури, містить матеріали до біографій видатних діячів культури: Памво Беринди, Костянтина Острозького, І.Вишенського, А.Еласонського, М.Смотрицького, Лаврентія і Стефана Зизаніїв, Петра Могили, братів Рогатинців, А.Сльозки.

Поліетнічність Галичини знаходить відображення у великій кількості фондів найрізноманітніших релігійних установ. Вони містять інформацію про історію та структуру греко- та римо-католицької, православної, вірменської, жидівської та євангелицької церков, про сфери їх діяльності, духовні навчальні заклади, мережу чернечих орденів. Це фонди консисторій, ординаріатів, капітулів, вікаріатів, протоігуменатів, деканатів, парохій, монастирів, конгрегацій, церковно-шкільних громад і товариств. Ці фонди багаті також на відомості з історії релігії, науки, культури, мистецтва та освіти, на статистичні й метричні матеріали. Понад 40 тисяч справ за 1300-1945 роки є у фонді Греко-католицької консисторії у Львові.

Це документи про організацію та діяльність консисторії, собори, синоди духовенства, стосунки з Римом, грамоти королів, патенти цісарів, матеріали до історії церкви взагалі та окремих парохій, метричні книги. У фонді є велике листування А.Шептицького та інших галицьких митрополитів, Й.Сліпого, матеріали родинного архіву Фредрів, документи з історії греко-католицької церкви на Холмщині, Волині й Підляшші, у Білорусі та Росії.

З періоду панування Австрійської (з 1867 - Австро-Угорської) імперії (1772-1918) збереглися численні й різнопрофільні комплекси документів. Найважливішим з них є фонд Галицького намісництва (1772-1921), що налічує біля 200 тис. справ. Крайове губернаторство (з 1854 р. - Намісництво) було центральним органом політичної й адміністративної влади в Галичині (і частково на Буковині) й мало досить широкі функції законодавчого та виконавчого характеру. Тут відклалися документи за 1448-1934 роки, серед яких - цісарські декрети, урядові обіжники, інструкції, директиви губернаторства, матеріали діяльності окремих департаментів, канцелярій губернаторів Галичини та документи про державний устрій, суспільно-політичне життя, війни, революції, населення, освіту, культуру, видавництва й цензуру, охорону здоров'я, релігійні справи. Велику групу складають документи про скасування панщини й поземельні повинності (т. зв. фаси й сервітути). В архіві зберігаються фонди інших адміністративних установ того часу: Станового комітету (1774-1860), Галицького станового сейму (1783-1845), Крайового комітету (1757-1924), Міністерських комісій у Львові й Станіславові для звільнення селян від панщинних повинностей та ін.

Значну групу становлять фонди господарсько-економічних і фінансових установ. Матеріали перших поземельних кадастрів Галичини - Йосифінської (1785-1788) і Францисканської (1819-1820) метрик - охоплюють практично всі населені пункти й містять цінну інформацію про економічне становище селянства, оподаткування, стан земель і продуктивність сільського господарства, про етнічний склад і чисельність населення. Ці документи є також джерелом для вивчення топонімії, антропонімії, археології. Цінним доповненням до них служать кадастрові плани Крайової земельно-податкової комісії (1821-1919). Фонди Галицької фінансової прокуратури (1773-1919), Крайової табулі (1780-1896), Галицької фінансової дирекції (1773-1866), Торгівельно-промислової палати (1850-1918), Державної бухгалтерії (1773-1866), Крайової будівельної дирекції (1778-1863) містять інвентарні описи й люстрації державних, приватних і церковних маєтків, земельно-майнові книги міст і сіл, документи, що характеризують розвиток продуктивних сил і суспільно-економічних стосунків у сільському господарстві й промисловості, використання земельних угідь і природних ресурсів краю. Зародження й розвиток капіталістичних стосунків у Галичині, проникнення іноземного капіталу, створення промислових підприємств, торгівельних фірм, банків, об'єднань і товариств добре відображені у фондах Крайової будівельної дирекції, Крайової аграрної комісії, Окружної дирекції державних залізниць, Дирекції лісів і державних маєтків, Меліоративно-технічного товариства, численних банків і кредитних товариств. Концентрація українського капіталу й зародження української буржуазії засвідчені фондами страхового товариства й кооперативного банку «Дністер», Крайового сільськогосподарського товариства «Сільський господар», Акціонерного іпотечного банку, торгівельно-промислових товариств.

Цінними є фонди культурно-освітніх та наукових установ, організацій, товариств. Так, у фонді Крайової шкільної ради зосереджені відомості про мережу учбових закладів Галичини другої половини ХІХ-першої чверті XX ст., їх характер, програми навчання, шкільні підручники, про боротьбу за українську мову навчання. Діяльність Крайової ради продовжила Кураторія Львівського шкільного округу, яка діяла з 1921 до 1939 р.

Культурне життя Галичини в ХІХ-ХХ ст., видавничу діяльність, організацію популярних лекцій, виставок, створення музеїв, бібліотек, кас взаємодопомоги, культурні зв'язки з іншими слов'янськими народами характеризують документи фондів товариства «Просвіта» (1868-1944), Галицько-Руської матиці (1847-1941), Руського народного інституту «Народний дім» (1848-1939), театрального товариства «Українська бесіда», Українського педагогічного товариства Рідна школа , численних студентських товариств.

Особливе місце займає Наукове товариство ім. Шевченка у Львові (1873-1941), яке було фактично Академією Наук Західної України. НТШ мало три секції: історико-філософську, філологічну й математично-природописно-лікарську та комісії: археографічну, бібліографічну, статистичну, етнографічну, філологічну. При товаристві діяли бібліотека, музей, друкарня, книгарня. НТШ періодично видавало «Записки», «Хроніку» та інші видання, підтримувало тісні зв'язки з науковими й видавничими установами за кордоном. Його членами були А.Ейнштейн, Н.Бор, А.Йоффе, М.Планк, І.Пулюй, І.Верхратський та інші вчені. Товариством керували М.Грушевський, І.Франко, В.Гнатюк, К.Студинський, В.Левицький. Понад 3 тисячі справ фонду розповідають про наукові з'їзди, конференції, експедиції, видавничу діяльність, про боротьбу за організацію українського університету у Львові. У фонді є велика кількість рукописів наукових праць Ф.Колесси, М.Возняка, В.Шухевича, О.Терлецького, І.Свєнціцького, М.Павлика, В.Щурата, І.Крип'якевича, автографи Т.Шевченка, М.Драгоманова, Лесі Українки, М.Коцюбинського, М.Лисенка, О.Кобилянської, В.Липинського.

Важливе значення для українських істориків мають документи Легіону Українських Січових Стрільців, що воював у складі австрійської армії, а потім став основою Української Галицької Армії. Фонд містить накази австрійського командування та кошових отаманів, бойові донесення, книги обліку стрільців і старшин, списки полеглих і нагороджених. Історію збройної боротьби за українську державу висвітлює колекція документів про діяльність урядів та армій УНР й ЗУНР, яка містить документи Центральної Ради, Гетьманату та Директорії: універсали, декрети, матеріали про підготовку Конституції та законів держави, документи гетьмана П.Скоропадського, документи про діяльність уряду в Україні й на еміграції, командування армії УНР; документи діяльності уряду ЗУНР та президії УНРади: законопроекти, декларації, статути, меморіали, протоколи засідань, документи Державного секретаріату військових справ та повітових комісаріатів, військової канцелярії диктатора ЗУНР Є.Петрушевича. Цієї тематики стосуються також фонди Начальної інтендантури Галицької Армії, збірних станиць інтернованих військ УНР в Каліші й Ланцуті, особисті фонди Я.Окуневського, С.Горука, Р.Лащенка, І.Шендрика, Г.Степури, графа М.Тишкевича та ін.

Фонди установ і організацій періоду міжвоєнної Польщі (1919-1939) насичені інформацією про внутрішню й зовнішню політику Польщі, розвиток промисловості й аграрні стосунки, про політичну й соціальну боротьбу в суспільстві, про розвиток культури, науки та мистецтва. Розвиток промисловості, фінансів і торгівлі відображають документи фінансово-промислових і торгівельних установ, товариств, банків, численних нафтових фірм.

У фондах редакцій українських, польських та російських газет «Діло» , «Новий час», «Нова зоря» , «Gazeta Lwowska», «Kurjer Lwowski», «Wiek Nowy»,«Неделя» і журналів «Літературно-Науковий Вістник», «Руслан», «Нова хата», «Культура», «Наш Лемко», «Воскресное чтение» календаря-альманаха «Дніпро», Української Загальної Енциклопедії, видавництва «Червона Калина» та інших зберігаються рукописи художніх і наукових творів, статей, нарисів та рецензій, листування з редакціями. Окрему групу складають родинні фонди: графів Дідушицьких та Лянцкоронських, князів Любомирських, поміщиків Третерів та Чайковських, де, окрім родинних архівів, зібрані багаті колекції документів (починаючи з XV ст.) про справи внутрішньої і зовнішньої політики, промисловості й сільського господарства, освіти, охорони здоров'я і транспорту, науки й культури, а також творчі матеріали, літературні твори та переклади.

В архіві зберігається також ряд цінних колекцій. Зокрема, в колекції карт і планів є унікальні плани Львова XVII-XVIII ст., карти України Г.-Л. де Боплана, старовинні атласи світу, Європи та окремих країн.

Серед них є фрагменти атласів початку XVII ст., загальногеографічні атласи світу Й.Гоманна (1702-1707, 1716), плани й карти населених пунктів, земельних ділянок і шляхів, унікальні рукописні кадастрові карти ХVІІІ-ХІХ ст., плани будівель на території Галичини.

Документи про феодальне та церковне землеволодіння, люстрації, інвентарні описи маєтків, замків, міст і сіл, відомості про важливі політичні події, матеріали з історії населених пунктів зосереджені в колекціях документів про католицькі монастирі, костели та окремі парохії, про шляхетські маєтки та про продаж королівських і церковних маєтків на території Польщі, України, Білорусі та Литви. Велику мистецьку вартість мають грамоти, свідоцтва й дипломи, зібрані в окремій колекції. У колекціях документів про польські повстання 1830-1831, 1848, 1863-1864 рр. зосереджені картотеки учасників повстань, відозви, памфлети, мемуари, літературні твори. Цікавою є колекція документів польських комітетів, союзів та військових формувань у Сибіру, Маньчжурії та на Далекому Сході (1918-1939).

Колекція фотографій (1856-1944) висвітлює історію Легіону УСС, УНР, «Просвіти», «Пласту», ОУН, дивізії «Галичина» , відображає життя церкви та її діячів, важливі суспільно-політичні події.

Бібліотека архіву, крім історичної літератури, має унікальні рукописні книги, інкунабули, велику збірку європейської періодики ХVІІІ-ХХ ст., колекцію листівок, афіш і відозв, яка включає рідкісні примірники летючок періоду революції 1848 р. в Австро-Угорщині, російської революції 1905 р., Першої світової війни, УНР і ЗУНР, а також афіші львівських театрів та кінотеатрів. Збірка кириличних і латинських стародруків ХVІ-ХVІІІ ст. містить твори античних і середньовічних авторів, французьких просвітників, філософські, військові й медичні трактати. Значну цінність має література довідкового характеру: енциклопедії, довідники адміністративно-територіального та церковного поділу, тематизми, адресні книги, путівники, статистичні, біографічні й бібліографічні довідники та словники.

В архіві діє лабораторія мікрофільмування й реставрації документів, де документи ремонтують, підшивають та оправляють, у фотолабораторії створюється страховий фонд мікрофільмів та фонд використання особливо цінних документів.

Постійно працює стіл довідок, читальний зал, каталог. Користування документами забезпечує система науково-довідкового апарату: описи фондів, систематичний, географічний та іменний каталоги, огляди, довідкові картотеки, створюється комп'ютерний каталог, фахівці архіву надають дослідникам консультації та кваліфіковану допомогу в роботі з документами.

В архіві періодично відбуваються наукові конференції й семінари, проводяться виставки документів. Ведеться видавнича й інформаційна діяльність. На базі постійної експозиції Кабінетів допоміжних історичних дисциплін проводяться екскурсії, практика студентів. У приміщенні архіву діє також Українське геральдичне товариство.

Размещено на Allbest.ru