З досвіду підготовки та видання біографічних праць в регіонах України (ХІХ поч. ХХІ ст.)

Видання національних біографічних словників як частина відродження та розвитку національної культури. Науковий та суспільний інтерес до вивчення історії і культури України. Створення комп’ютерної бази даних "Національна біографістика", її завдання.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.09.2013
Размер файла 25,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

З досвіду підготовки та видання біографічних праць в регіонах України (ХІХ поч. ХХІ ст.)

Мельник Н.І.

Видання національних біографічних словників є важливою частиною відродження та розвитку національної культури, оскільки вони розкривають багатовікову історію через діяння своїх славетних співвітчизників, висвітлюють їх внесок у світову культуру. Початком зародження та становлення біографічних досліджень в Україні була середина ХІХ ст., коли активно розвивалися такі її напрями як історикобіографічні нариси та словниково-біографічні видання. Але будь-які намагання створити Український біографічний словник в той час були приречені на поразку (мається на увазі діяльність на початку 90-х рр. ХІХ ст. групи під керівництвом В.Б. Антоновича та “Постійної комісії для складання Біографічного словника діячів України”, яка була створена у складі ВУАН (1918 -- 1933 рр.) [1]. Це було зумовлено об'єктивними причинами. У першому випадку складністю становища української науки в Російській та Австро-Угорській імперіях, її підпорядкованості імперським інтересам, в другому -- поразкою УНР, втратою української державності та антиукраїнською політикою радянської влади в 30-х рр. ХХ ст.

Великим стимулом для наукового та суспільного інтересу до вивчення історії і культури України через призму біографій видатних її діячів стало проголошення незалежності України. У лютому 1993 р. Президією АН України прийнято рішення “Про відновлення дослідження біографій визначних діячів науки, культури, суспільного життя України” і виділено бюджетні кошти для проведення науково-дослідної роботи з метою відновлення у повному обсязі діяльності Постійної комісії УАН-ВУАН для складання Біографічного словника діячів України на базі ЦНБ ім. В.І. Вернадського (нині -- НБУ ім. В.І. Вернадського). З метою реалізації цього рішення у складі Інституту рукопису було створено відділ біографічних досліджень, який згодом (з квітня 1993 р.) став самостійним Інститутом біографічних досліджень ЦНБ ім. В.І. Вернадського, в рамках якого був розроблений проект концепції “Проблеми створення Українського біографічного словника” [2]. Цю подію, без перебільшення, можна вважати початком становлення вітчизняної біографістики як окремого напряму історичного дослідження. Основні теоретикометодологічні засади діяльності Інституту знайшли свій розвиток в наступних працях науковців [3].

Одним із напрямів діяльності Інституту є ретроспективне вивчення та узагальнення досвіду підготовки та видання різноманітної літератури біографічного спрямування в Україні, в тому числі тієї, що видавалася в регіонах. На сьогодні в Інституті біографічних досліджень НБУ ім. В.І. Вернадського створено комп'ютерну базу даних “Національна біографістика”, складовими якої є база імен вітчизняних діячів та база джерел української біографістики. Співробітники Інституту підготовили та видали перший випуск в започаткованій ними серії “Джерела української біографістики” перший випуск анотованого біобібліографічного покажчика “Книжкові джерела української біографістики у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Матеріали до бібліографії (сер. XIX--XX ст.)”. У виданні систематизовано широке коло джерел, що містять біографічну інформацію про діячів історії та культури України з найдавніших часів і до наших днів. У книгу увійшло понад тисячу книжкових видань середини XIX -- XX ст., що знаходяться у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. До кожного з них подано анотацію, в якій розкрито зміст, призначення видання, вказано на наявність біографічного матеріалу, його характер (довідка, стаття, біографічний розділ тощо), структуру, а також допоміжного апарату, іконографії тощо із зазначенням шифрів зберігання [4]. Робота над цим виданням та над літературою 2001 -- 2004 рр. дала змогу ознайомитися з досвідом підготовки регіональних біографічних досліджень в Україні, визначити їх сучасний стан, та перспективи подальшого розвитку в контексті підготовки багатотомного Українського біографічного словника (далі УБС).

Видання регіональних біографічних словників є необхідним та закономірним етапом роботи над укладанням національного біографічного словника, оскільки створити повноцінний УБС можливо за умови якомога повнішого збору даних про видатних людей України на регіональному рівні. Історія розвитку біографістики свідчить про сталий інтерес науковців до підготовки та видання праць з регіональної біографістики. Так, ще у 1886 р., П.С. Єфименко у статті “Потребность в биографическом словаре южнорусских деятелей и его программе44, погоджуючись з необхідністю видання біографічних праць, що містять персоналії діячів загальнодержавного значення (в той час загальноросійського), акцентував увагу на відсутності біографічних видань регіонального характеру. Відзначаючи значимість таких видань, запитував: “...не их ли деятельностью, этих скромных, не видных местных деятелей, главным образом создается культура, блестящий фокус которой отражается в центре?” [5]. Його слова актуальні і сьогодні. Адже робота над підготовкою регіональних біографічних видань дасть змогу виявити величезну кількість маловідомих і невідомих раніше діячів загальноукраїнського, регіонального або місцевого значення, які заслуговують на те, щоб бути включеними в національну біографічну енциклопедію українського народу.

Проблема української регіональної біографістики не знайшла належного висвітлення в українській історіографії, не стала предметом спеціального наукового дослідження. Тим не менше, в сер. 90-х рр. ХХ ст., з підвищенням інтересу до біографістики, з'являється ряд публікацій, як монографічного характеру, так і окремих статей, в яких це питання розглядається в контексті розвитку загальних проблем біографістики та історико-біографічних досліджень в Україні [6].

Хронологічно першою працею в царині регіональної біографістики була праця І.О.Левицького “Прикарпатская Русь в ХІХ віці в біографіях и портретах єи діятелей с увзглядненьем замечательных людей, котрих 1772 р. застав при жизни” (Львів, 1898 -- 1901), в якій в алфавітному порядку були подані біографії знаменитих людей Галичини, які зробили значний внесок у розвиток культурного прогресу українських земель. Автор передбачав надрукувати близько 2 тис. біографій у 6-ти томах, кожний з яких мав складатися з 10 випусків. На жаль, брак коштів та тяжка хвороба не дали йому завершити роботу. І.О. Левицькому вдалося випустити лише

випуски першого тому, де представлено 21 персоналію на літери “А -- Барвінський В.”. Написана на підставі автобіографічних та архівних матеріалів у поєднанні з біобібліографічними довідками та ілюстрована портретами, ця робота і сьогодні є цінним джерелом унікальної інформації про знаменитих людей Прикарпатської Русі.

Перша спроба створення краєзнавчого біографічного словника на Правобережній Україні пов'язана з Полтавщиною. Там на початку ХХ ст. Іван Францевич Павловський видав “Краткий биографический словарь ученых и писателей Полтавской губернии с половины ХУШ века” (Полтава, 1912), який містив більше 400 коротких біографій уродженців та діячів губернії -- письменників, вчених, художників, композиторів. Особливістю цього видання було те, що автору вдалося зібрати близько 40 автобіографій, які були поміщенні у словнику. Через рік І.Ф. Павловський видав “Первое дополнение к краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины ХУІІІ века” (Полтава, 1913), де було подано 85 нових біографій, в тому числі 17 автобіографій. Окрім цього, автор вніс доповнення та виправлення до основного тому. На основі цих двох робіт ним же був випущений новий словник -- “Полтавцы: Иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители: Опыт краткого биографического словаря Полтавской губернии с половины ХУІІІ века” (Полтава, 1914). Це видання складалося з двох частин. У першій -- зібрано дані про адміністраторів, як духовних, так і світських, які працювали в губернії з часу її заснування у 1802 р. В другу частину увійшли біографії державних, військових та громадських діячів, благодійників (тих, хто пожертвував значні кошти на благодійні цілі, іменами яких названі школи тощо). Всі видання І.Ф. Павловського вирізнялися розміщенням значної кількості ілюстративного матеріалу, в першу чергу, якісних портретів. В цілому, його праці заслуговують на увагу не лише як перша спроба такого жанру, але й як варіант критеріїв відбору персоналій, структури написання статей та побудови наукового апарату.

Цінним виданням з регіональної біографістики була праця Ф.Ф. Аристова “Карпато-русские писатели: Исследование по неизданным источникам: В 3-х т. “ (Москва, 1916). І хоча праця була видана в Росії, проте мала безпосереднє відношення до України. Містила ґрунтовні нариси з історії

Карпатської Русі та матеріали про життя та творчість письменників Галичини, Буковини, Угорської Русі (О.В. Духновича, М.Л. Устияновича, Я.Ф. Головацького, І.І. Раковського, А.І. Добрянського-Сабурова, А.С. Петрушевича, І.М. Гушалевича).

Робота над регіональними словниками та довідниками продовжувалася і в радянські часи. Зрозуміло, що всі видання цього періоду були жорстко регламентовані. Дослідники могли репрезентувати лише тих осіб, які були канонізовані радянською владою і не були заборонені цензурними списками. В 60 -- 80-х рр. ХХ ст. вийшло ряд біобібліографічних джерел з літературознавчого краєзнавства, які відповідали вимогам того часу, а саме: “Письменники радянського Львова: Матеріали до біобібліографії” (Львів, 1960), підготовлені М.П. Гуменюком, “Писатели Днепропетровщины: Биобиблиографический указатель” (Дніпропетровськ, 1987), “Письменники Закарпаття: Біобібліографічний довідник” (Ужгород, 1989), “Письменники Полтавщини: Довідник” (Полтава, 1990). У всіх цих виданнях подавалися короткі біографічні довідки лише про тих митців, що були членами Спілки письменників України, а їх творчість відповідала вимогах соціалістичного реалізму.

Всі спроби вийти за рамки цих списків, намагання висвітлити діяльність тих письменників, що пропагували національні інтереси українців, були приречені на поразку. Яскравим прикладом заідеологізованості біографічних видань радянського періоду в цілому, і регіональних в тому числі, можна вважати історію створення та видання словника письменників Прикарпаття В. Полєка -- “Літературне Прикарпаття”, який подавав картину розвитку літературного процесу Івано-Франківщини у ХУІІ -- 60-х рр. ХХ ст. Виданий у Івано-Франківській обласній друкарні 1964 р. п'ятитисячний тираж цієї книги був увесь конфіскований та знищений як “крамольний” та “буржуазно-націоналістичний” [7]. Такою ж драматичною була доля краєзнавчого біобібліографічного словника письменників Полтавщини, над яким працював П.П. Ротач в 60 -- 70-х рр. ХХ ст. Автору вдалося надрукувати частину матеріалів лише на сторінках “Наукового інформаційного бюлетеня Архівного управління УРСР” (1965 -- 1971 рр.). Він був визнаний найповнішим біобібліографічним словником краєзнавчого характеру [8]. У словнику було вміщено відомості про багатьох маловідомих і невідомих літературних діячів, зокрема місцевих письменників, про яких не згадували інші довідкові і бібліографічні джерела. Було надруковано 577 біографій. Подавалися відомості не тільки про загальновідомих літераторів, а й про тих, хто не мав окремої книжки, але активно друкувався в періодиці. Але окремим виданням словник так і не вийшло, а журнальні публікації були припинені. Самого П.П. Ротача було звинувачено в націоналізмі, зумисній тенденції затушовувати, приховувати “гріхи” ідеологічних однодумців та в збиранні матеріалів про літераторів-емігрантів. Автором цієї статті, яка називалася “Чортополох”, було зроблено висновок, що “таким творам не місце в радянській пресі” [9]. Однак у 70-х рр. весь текст словника було передруковано в трьох примірниках, один з яких був відісланий на збереження до Пушкінського дому (існувала небезпека його знищення), другий -- до ЦНБ (нині НБУ ім. В.І. Вернадського), третій робочий варіант, який постійно поповнюється автором новими іменами [10].

Лише на початку 90-х рр. ХХ ст. склалися сприятливі умови для виходу цілого ряду регіональних біографічних та біобібліографічних словників, енциклопедичних видань, в яких був широко представлений місцевий біографічний матеріал. Найпопулярнішою формою регіональних видань 90-х рр. в Україні були різноманітні словники, довідники, покажчики, присвячені письменникам. Серед них: “Письменник Черкащини: Біобібліографічний покажчик“ (Черкаси, 1990), автори Л.М. Волинець та ін.; “Літературна Луганщина = Литературная Луганщина: Збірка бібліографічних матеріалів про життя і творчість письменників Луганщини та їх твори” у двох випусках (Луганськ, 1992), яку упорядкував М.В. Ночовий; “Літературно-мистецька Вижниччина” у двох частинах (Вижниця, 1992 -- 1995), упорядник М. Іванюк; “Письменники Лесиного краю: [Літературознавчий довідник сучасних літераторів Волинського краю]“ (Луцьк, 1994); “Літературна Рівненщина: Довідник” (Рівне, 1995), за редакцією Є. Шморгуна; “Літературна Харківщина: Довідник” (Харків, 1995) та однойменний додаток до нього (Харків, 1996) за редакцією М.Ф. Гетьманця; “Літературний словник Кіровоградщини” (Кіровоград, 1995), який підготував Л. Куценко; “Література землі Збаразької: Бібліографічний покажчик“ (Збараж, 1995), упорядкував М. Дем'янюк; “Літературна Сумщина” (Київ, 1995) В. Скакуна; “Літературна Гадяччина: Нарис-довідник про зародження й розвиток літератури рідного краю та її окремих представників письменників, літераторів, інших митців, що народилися, виросли чи жили певний період на благословенній землі Гадяччини” (Гадяч, 1996), укладений Г.А. Шанько; “Літератори Хмельниччини: Довідник обласної організації Спілки письменників України” (Хмельницький, 1997), за редакцією В. Басирова; “Письменники Сумщини: Біобібліографічний довідник” (Суми, 1999), упорядник О.П. Столбін; “З-над Божої ріки: Літературно-біобібліографічний словник Вінниччини” (Вінниця, 2001); Письменники Вінниччини: До 30-річчя обласної організації Національної спілки письменників України, упорядкував А.М. Подолинний (Вінниця, 2001). У 1992 р. М. Іванюк започаткував видання біобібліографічного довідника “Літературно-мистецька Вижниччина” (Вижниця, 1992), якого на сьогодні вийшло чотири випуски (1992 -- ч. 1, -- ч. 2; 1998 -- ч.3, 2001 -- ч.4). У довіднику надруковано 329 коротких біографічних довідок про літераторів, художників, музикантів, науковців, краєзнавців XIX--XX ст., життя і творчість яких пов'язані з Вижниччиною (Вижницький район Черкаської області). До кожної довідки подано літературу.

Специфіка регіональних біографічних словників і довідників полягає в тому, що до них включаються не тільки імена письменників-членів Спілки письменників України, але й маловідомих авторів кількох книг, а інколи й однієї книги а також імена видатних письменників України, Росії чи світу, які пов'язані з тим чи іншим регіоном лише певним епізодом свого життя.

Стосовно останніх, то в краєзнавчих словниках акцентують увагу саме на тих життєвих обставинах та творах, які мають пряме відношення до краю. Інформацію ж про письменників-земляків представлено якомога повніше.

Окремої уваги заслуговує науково-популярне видання Костриці М.Ю., та Мокрицького Г.П. “У просторі і часі: Видатні постаті Житомирщини” (Житомир,1995), яким започатковувалася серія книжок про рідний край “Краєзнавча бібліотека”. Автори, на основі архівних джерел, епістолярної спадщини, спогадів розповідають про видатних діячів краю активних учасників національно-визвольних змагань українського народу, діячів науки, освіти та літератури ХІХ - ХХ ст.

В цілому, ці регіональні видання носять краєзнавчий характер, розраховані на широкі читацькі кола, як правило, містять стислий біобібліографічний матеріал про цілий ряд митців, які довгий час залишалися поза офіційною історіографією. У більшості випадків, допоміжний апарат цих видань або відсутній зовсім, або мінімальний, що зменшує їх науковий рівень.

Біографічні матеріали про педагогів-засновників Харківського педагогічного інституту, про видатних освітян, вчителів, що працювали на Харківщині у ХІХ -- ХХ ст. подано в довіднику “Педагогічна Харківщина” (Харків, 1997), за редакцією В.І. Лозової та І.Ф. Прокопенко. Біографічні довідки про майже 400 вчителів -- уродженців сучасної ІваноФранківщини, які працювали до 1939 р. містить перший том біографічного довідника “Відомі педагоги Прикарпаття” (Івано-Франківськ, 1997), підготовлений В. Полєком та ін. Біографічні відомості про 152 українських лікарів, вихідців з Прикарпаття ХІХ -- п.п. ХХ ст., наведено у довіднику “Українські лікарі Прикарпаття “ (Коломия, 1995), який вийшов за редакцією М. Андрусяка.

Окремим видом регіональних біографічних видань сучасності є енциклопедії, які крім різноманітного інформаційного матеріалу з географії, історії та культури краю містять масиви біографічної інформації. Ці видання дають нам змогу ознайомитися з життям та діяльністю тих діячів регіонального рівня, імена яких на протязі довгого часу були маловідомі або й зовсім не відомі широкому читацькому загалу. Серед них можна назвати наступні: енциклопедичні довідники “Чернігівщина” (Київ, 1990) та “Полтавщина” (Київ, 1992), за редакцією А.В. Кудрицького; “Енциклопедія Коломийщини” за редакцією М. Васильчука та М. Савчука (Коломия, -- 2003), яка є універсальним довідковим виданням про місто Коломию та Коломийський район Івано-Франківської області. У ньому вміщено біографічні статі про державних, політичних та культурних діячів Коломийщини ХІХ--ХХ ст. На сьогодні вийшло шість зшитків (Вип. 1, 2, 3, 12, 13, 14) на літери “А”, “Б”, “В”, “Г”, “Ш” “Щ, Ю, Я”.

Наступним виданням цього виду є “Енциклопедія Сумщини” (Суми, 1998 -- 1999) за ред. В.Б. Звагельського (вийшло три випуски), в якій представлені лише персоналії вчених життя і діяльність яких пов'язані з Сумщиною. Видання такого спрямування тут здійснювалось вперше. На увагу заслуговує видання Лисенка І.М. “Валківська енциклопедія” (К., 2000), у якому автор намагався дотримуватися всіх принципів підготовки енциклопедичної літератури. У ньому вміщено біля 1300 термінів, у яких в алфавітному порядку висвітлюється історія, культура, освіта і господарство Валківського району Харківської області, а також представлено біографічні статті про найвидатніших уродженців одного з найстаріших регіонів Слобожанщини.

Не залишилася поза увагою дослідників і Кіровоградщина. Так Б.М. Кузик та В.В. Білошапка видали книгу “У плині часу. Енциклопедія Олександрівщини” (К., 2002), що розповідає про відомих людей краю ХУІІІ--ХХ ст. Виданням, що охоплює всю суму відомостей географічного, історичного та біобібліографічного характеру з найдавніших часів до наших днів є “Энциклопедия Подкарпатской Руси” (Ужгород, 2001), складена І. Попом. В число біографічних статей включені не тільки статті про діячів регіону, а також про вчених сусідніх держав, що вивчали географію, історію і культуру Підкарпатської Русі, літераторів, політичних діячів.

Відомості про життя та творчість буковинських художників -- членів Національної спілки художників України вміщено в енциклопедичному довіднику “Митці Буковини” (Чернівці, 1998), автори упорядники Т. Дугаєва та І. Міщенко. Бібліографічний покажчик “Театральна Тернопільщина” (Тернопіль, 2001), укладений П. Медведиком та ін. містить відомості про історію, розвиток і сьогодення театрального життя Тернопільщини ХХ ст., подає біографічні статті про акторів театру товариства “Українська бесіда”, театру ім. І. Тобілевича, “Заграва”, Державного драматичного театру ім. Лесі Українки у Львові, акторів “Тернопільських театральних вечорів” і київсько-харківського “Березоля”, акторів та режисерів Тернопільського українського драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка, а також біографічні відомості про диригентів, композиторів, художників театру, театрознавців.

Цілий ряд краєзнавчих праць, що базуються на біографічному матеріалі виходило і в 2002 -- 2003 рр. Для прикладу наведемо праці М.І. Бушина, присв'яченні Черкащині. На сьогодні, у започаткованій ним серії “Черкаський край в особах.1941 -- 2001” вийшло чотири книги, які мають безпосереднє відношення до біографістики [11]. Вони містять історико-документальні нариси і біографічні довідки про відомих людей краю (Золотоніщини, Драбівщини, Корсунщини, Маньківщина).

Свої книги краєзнавчого спрямування, із біографічними матеріалами отримали і інші регіони України [12]. Як правило це краєзнавчі нариси, мартирологи, альманахи на сторінках яких можна найти імена діячів регіонального рівня від найдавніших часів і до наших днів. Ці видання, з урахуванням того, що вони не є чисто біографічними дослідженнями та містять також історичні, географічні, статистичні матеріали про ту чи іншу територію, можуть тим не менше використовуватися істориками-біографістами для виявлення значної кількості нових імен діячів української історії, які з різних причин довгий час залишалися невідомими широкому читацькому загалу.

Як правило, частина із цих видань підготовлена на основі вивірених архівних матеріалів, місцевої періодики та особистих фондів авторів-укладачів. Виявлення, вивчення та опрацювання цього масиву літератури є необхідною умовою роботи над створення УБС (електронна версія -- Український біографічний архів (УБА)).

Однак, слід зазначити, що ряд видань, наведених вище вимагають критичного вивчення та аналізу як на предмет необхідності внесення того чи іншого ім'я я в електронний УБА так і достовірності вміщених у них матеріалів. Критичне вивчення наведених вище регіональних біографічних видань дасть нам змогу виявити маловідомі і невідомі раніше імена діячів регіонального або місцевого значення, доповнити вже відомі факти з життя видатних діячів України різних часів новою, регіональною інформацією, що значно збагатить наші знання про життєдіяльність наших славних співвітчизників.

Для підвищення наукового рівня видань з регіональної біографістики необхідно налагодити тісну співпрацю Інституту біографічних досліджень НБУ ім. В.І. Вернадського -- основного координаційного та науково-методичного центру біобібліографічних досліджень в Україні з регіональними науковими колами та краєзнавцями, які займаються біографістикою.

біографічний словник україна культура

Література

1. Постійна комісія УАН-ВУАН для складання Біографічного словника діячів України. 1918 -- 1933. Документи. Матеріали. Дослідження / Авт.-упор. С.М. Ляшко. К., 2003. -- С. 13-34; Чишко В. Біографічна традиція та наукова біографія в історії та сучасності України. -- К., 1996. -- С. 116-117.

2. Чишко В. С. Проблеми створення Українського біографічного словника: проект концепції // Архіви України. -- 1993. -- № 1-3. С. 92-98; № 4-6. -- С.56-62.

3. Чишко В.С. Сучасні проблеми підготовки українського біографічного словника // Українська^ біографістика: Зб. наук. праць. -- Вип. 1. -- К., 1996. -- С.10-18; Його ж. Основні принципи створення Українського біографічного словника // Там само.

4. Вип. 3 . -- К., 1999. -- С. 6-18; Попик В.І, Романова Н.П. Критерії добору імен діячів неукраїнського походження до Українського біографічного словника // Там само. -- Вип. 3 . -- К., 1999. -- С.18 -34; Теоретичні та методичні проблеми біографічних досліджень // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Вип. 7.-- К.: НБУВ, 2001. -- С. 270-462 та ін.

5. “Книжкові джерела української біографістики у фондах ї бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Матеріали до бібліографії (сер. XIX -- XX ст.)” /Авт.-укл. Т.В. Куриленко, Н.І. Мельник, О.М. Яценко; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т біогр. досліджень; Редкол.: О.С. Онищенко (голова) та ін. -- К., 2004. -- 365 с. -- (Джерела укр. біографістики; Вип. 1).

6. П.Е. [Ефименко Ї.С.].Потребность в биографическом словаре южно-русских деятелей и несколько слов о его программе // Киевская старина. -- 1886.-- Т. 14. -- С.806.

7. Чишко В. Вказана праця. -- С.95-128.; Куценко Л.В. Літературний словник Кіровоградщини // Українська біографістика: Зб. наук. праць. -- Вип.2. -- К., 1999. С.273-276; Полєк В. “Біографічний словник Прикарпаття” // Український біографічний словник: історія і проблематика створення: Матер. наук.-практ. конф. (Львів, 8 -- 9 жовтня 1996 р.). -- Л., 1997. -- С.87-90; Ротач П. Доля “Літературної Полтавщини” // Українська біографістика: Зб. наук. праць. -- К: ”БМТ”, 1996. -- Вип.1. -- С. 141-147.

8. Полєк В. Згадувана праця. -- С.87-89.

9. Гольденберг Л.І. Бібліографічні джерела українського літературознавства. -- К., 1990. -- С.210.

10. Пліш М. Чортополох // Зоря Полтавщини. -- 16 січня 1970 р.

11. Чишко В. Історико-біографічні дослідження в українській історіографії // Микола Плав'юк: Україна -- життя моє. -- К., 2002. Т. 3 . -- С.538-550.

12. Бушин М.І. Ілляшенко Ю.Ю. Черкаський край в особах 1941 -- 2001. Золотоніщина=Cherkassy Land in Personalities 1941 -- 2001.

13. Zolotonosha Land/ M.I.Bushhyn, Yu.Yu.Illyashenko. -- Черкаси: Відлуння-Плюс, 2003. -- 336 с. -- (Серія “Черкаський край в особах. 1941 -- 2001”; Кн.2);

14. Бушин М.І, Лисенко А.І. Черкаський край в особах. 1941 -- 2001. Драбівщина. -- Черкаси : Черкаський ЦНТЕІ, 2003. -- 316с. -- (Серія “Черкаський край в особах.1941 -- 2001”; Кн.5);

15. Бушин М.І, Лазуренко В.М, Стрижак Є.М. Черкаський край в особах. 1941 -- 2001. Корсунщина. -- Черкаси: Черкаський ЦНТЕІ, 2003. -- 400 с.;

16. Бушин М.І, Вовкотруб Ю.М. Черкаський край в особах. 1941 -- 2001: Маньківщина. -- Черкаси: Черкаський ЦНТЕІ, 2004. -- 385 с. -- (Серія “Черкаський край в особах.19412001”; Кн.7).

17. Артощенко Б., Бутько M., Ведмідь В., Волошок Л, Грищенко П. Чернігівщина (факти, події, постаті) / В. Мельничук (ред. кол.).

18. Чернігів, 2003; Альманах пошани й визнання Полтавщини = Almanac of Honour and Recognition of the Poltava Land: 100 видатних особистостей Полтавщини минулих століть / Л. Омельченко (голов. ред.). -- Презентаційно-іміджеве вид. -- Полтава, 2003;

19. Білоусов Є.В. Славетні імена Придніпров'я: Для серед. шк. віку / А.А. Рєпін (худож.). -- Д., 2002;

20. Заслужені працівники Житомирщини: Нариси про заслужених працівників галузей народного господарства, освіти та культури Житомирщини / М.М. Жайворон (ред.), С. Г. Бойко (упоряд.). -- Житомир, 2001.

21. Краю наш Роменський: Краєзнавчий нарис /Роменська районна держ. адміністрація/ Г.В. Діброва (упоряд.). -- Суми, 2002;

22. Купчишин М.Ф., Мичак А.Г. Шаргородщина. Сторінки історії. -- К., 2002;

23. Літопис рідного краю: Бородянщина / Б.П. Іченець (ред.) Віктор Ю. Лупейко (передмова). К., 2002; Мірошниченко І.О. Старобільщина: Історико-краєзнавчий нарис / Старобільська районна державна адміністрація. Луганськ, 2002.

24. Нариси історії Кролевеччини: Збірник краєзнавчих праць / Б.І. Черняков (наук. ред.), А.В. Карась (упоряд.). К., 2002;

25. Нескорена Долинщина. Літопис визвольних змагань: Мартирологи, біографії, спогади, документи, фотографії / М. Борис (упоряд., авт. передм, іст. довідки й окремих матеріалів, голов. ред. редкол.). -- Івано-Франківськ, 2002.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.