Методичні основи удосконалення проектування продукції графічного дизайну

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЕКТУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ

Спеціальність: Дизайн

Божко Тетяна Олександрівна

Київ, 2011 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність даного дослідження зумовлена постійним збільшенням кількості візуальних комунікацій, створенням нових видів носіїв, впровадженням iнтернет-технологій та посиленням їх значення на процеси розвитку суспільства. Кількісне накопичення носіїв вимагає індивідуалізації кожного з них, забезпечення якості трансляції змісту, та його збереження протягом максимально тривалого часу. Вирішення означених проблем фахівцями графічного дизайну вимагає постійного оновлення науково-методичної бази щодо форм і способів виготовлення та представлення продукції. Актуальність наукових досліджень з проблем дизайну стверджується постановою Кабінету Міністрів України "Про першочергові заходи щодо розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їх досягнень у промисловому комплексі, об'єктах житлової, виробничої і соціально-культурної сфери" (від 20 січня 1997 р., №37). У ній зазначено, що зростання попиту на фахівців з дизайну обумовлено переходом суспільства від індустріальної до інформаційної стадії розвитку, необхідністю підвищення конкурентоздатності продукції та її представлення на споживчому ринку.

Необхідний для дизайну синтез художньо-образного мислення, технічної творчості та наукових знань, потребує, в сучасних умовах, наукової обґрунтованості результатів проектування, застосування методів, прийомів і засобів удосконалення графічної продукції. Для цього необхідна інтеграція культурологічних, технологічних, психологічних наук та утворення нових знань щодо закономірностей організації інформаційно-графічних повідомлень різного рівня складності. Загальною основою дослідження теоретичних засад проектування в графічному дизайні (надалі ГД) і встановлення його інфраструктури, є фундаментальні праці В. Глазичева, В. Даниленка, Є. Лазарєва, М. Кагана, Г. Руньге, В. Сеньковського. Умови системного підходу до проектування розглядаються в роботах Н. Валькової, Ю. Грабовенка, І. Розенсон. Творчий характер проектної діяльності, її специфічні відмінності й методи підвищення ефективності дій проектувальників, висвітлено у наукових працях Г. Альтшуллера, Д. Джонса, В. Папанека. Окремі аспекти, пов'язані з виявленням чинників, впливових на властивості продукції ГД, знаходимо у роботах В. Абизова, К. Данилова, І. Крилова, А. Лаврентьєва, Є. Лазарєва, Ю. Легенького, А. Моля, О. Павловської, Г. Почепцева.

Психофізіологічні механізми образного мислення і сприйняття візуальної інформації, досліджено в працях О. Авраменко, Р. Арнхейма, Г. Голіцина, В. Зінченка, Т. Краско, А. Лебедева-Любімова, Р. Харріса. Семіотичні властивості візуальної мови розглядались у роботах Каспера Дж. Веркмана, Ю. Лотмана, Л. Резнікова, О. Рубіна, В. Семенова, К. Холмківста, В. Ценева, О. Черневич, М. Єльбрюна. Принципи композиційної організації об'єктів проектування досліджено Й. Іттеном, В. Кандинським, Ф. Ковальовим, Т. Костенко, І. Ревель, В.Устіном, Є. Шороховим, М. Яковлєвим. Деталізований огляд закономірностей і правил колористичного кодування продукції дизайну здійснено в роботах Г. Автанділова, Г. Ашкеназі, В. Бересневої, М. Дерібе, Й. Іттена, Л. Міронової, С. Прищенко, Н. Романової, М. Суріної та О. Суріна, Ф. Юрьєва.

Питання забезпечення функціонального спрямування візуальних комунікацій (надалі ВК) та їх складових розглядаються в роботах значної кількoстi науковців і практиків з ГД. Закономірності побудови шрифтів, шрифтових композицій й композиційної організації друкованих видань, присвячені публікації Ю. Гордона, О. Капра, В. Кричевського, В. Лесняка, В. Ляхова, І. Птахової, М. Різника, Е. Рудера, В. Семенова, Т. Самари, В. Фаворського, Е. Файоли, Я. Чихольда. Особливості сучасної реклами та вимоги до дизайну рекламної продукції визначено У. Аренсом, Л. Бове, С. Московічі, Д. Огілві, Є. Роматом. Умови забезпечення змістоутворення рекламної продукції та принципи образного кодування інформації досліджено у роботах О. Павловської, С. Проніна, І. Стор, В. Шевченка. Вимоги до дизайну пакувань висвітлювались Т. Божко, Ю. Подцерковським, Т. Хантом. Стильові характеристики графіки у пакуваннях виявлені Н. Сбітнєвою. Наукову основу застосування здобутків ГД для формування інтернет-середовища знаходимо у роботах Д. Бородаєва, Д. Віна, Т. Мандела, Л. Пахомової, Е. Файоли, М. Філіпова. Нагальність визначення комплексних вимог до візуальних комунікацій та сучасних методичних підходів їх проектування обумовила вибір теми дисертаційного дослідження, спрямованого на виявлення специфіки продукції ГД, відмінностей кожного з продуктів, етапності проектування, та розробку методичних положень з удосконалення проектування в графічному дизайні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано як частину загального напряму досліджень Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКІМ), за темою: «Трансформаційні процеси в культурі та мистецтвах України», 0107 U 009539, за програмою роботи кафедри графічного дизайну і реклами КНУКІМ: «Графічний дизайн ХХ-ХХІ століть: проблеми актуальності і екологічності». Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою КНУКІМ, протокол №8 від 23.04.2008 р.

Мета дослідження - визначити методичні основи удосконалення проектування продукції графічного дизайну.

Відповідно до мети дослідження сформовано такі завдання:

- на основі аналізу теорії і практики графічного дизайну систематизувати наукові погляди та підходи до проектування візуальних комунікацій, виявити їх специфіку;

- систематизувати чинники впливу на властивості продукції ГД;

- на основі встановлення пріоритетних якостей візуальних комунікацій, розробити типологію продукції ГД за рівнями складності;

- унаочнити структуру проектування в графічному дизайні;

- проаналізувати методи наукової та практичної діяльності та виявити можливості їх адаптації до вимог проектування в графічному дизайні;

- встановити критерії оцінювання якості продукції графічного дизайну;

- розробити методичні положення з удосконалення проектування продукції графічного дизайну.

Об'єкт дослідження - проектування продукції графічного дизайну.

Предмет дослідження - методичні основи удосконалення проектування продукції графічного дизайну.

Методи дослідження. У роботі з літературними джерелами, що висвітлюють проблеми проектування і специфічні властивості продукції ГД, застосовано метод теоретичного аналізу.

Порівняльний аналіз покладено в основу виявлення та систематизації чинників впливу на формування візуальних комунікацій і пов'язаних з ними вимог. Системно-структурний аналіз застосовано при визначенні пріоритетних якостей продукції, її класифікації за рівнями складності та при укладанні структури проектування.

За допомогою методу проектного моделювання визначено заходи підвищення ефективності проектування.

Метод наукового експерименту впроваджено в розробці методичних основ створення продукції графічного дизайну. Проведені дослідження базуються також на результатах авторських розробок щодо мінімізації зусиль в процесі проектування продукції графічного дизайну. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження, які винесено на захист, полягає в тому, що:

- систематизовано, уточнено та доповнено кількісний і змістовий склад чинників, що подиктовують вимоги до продукції ГД;

- на основі виявлення структурної складності і пріоритетних якостей кожного з продуктів, визначено типологію продукції графічного дизайну з трьома рівнями складності та ієрархічним наповненням кожного з рівнів;

- укладено структуру проектування продукції ГД з виявленням спільних та відмінних для кожного з продуктів засобів та компонентів процедури діяльності;

- встановлено критерії оцінки якості результатів проектування в графічному дизайні, а саме: аналітичний, креативний, технічно-графічний, з деталізованим висвітленням кожного з них;

- запропоновано методичні положення щодо вдосконалення проектування продукції графічного дизайну, відповідно до рівнів складності продукції.

Особистий внесок здобувача в опублікованих у співавторстві працях полягає у встановленні пріоритетних якостей візуальних комунікацій та в укладанні змісту розділу «графічний дизайн» програми профільного навчання з основ дизайну, затвердженої Міністерством освіти і науки України (наказ №122 від 22.02.2008 р.) та підручнику з основ дизайну.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на: науково-практичній конференції Академії педагогічних наук України з питань змісту і методів освіти (2-3.04.2004 р.), науково-практичних конференціях викладачів і студентів Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну (КДІДПМД) ім. М. Бойчука (27.11.2006 р. та 28.11.2008 р.), науково-практичній конференції “Мистецтво молодих” у Харківській державній академії мистецтв і дизайну (25.04.2006 р.), на І і ІІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Пакувальна індустрія України: стан та перспективи» (22-25.05.2007 р., і 20-23.05.2008 р., м. Алушта, Україна), на конференціях Київського національного університету культури і мистецтв: «Роль митця і традиційних інститутів мистецтв за умов всезростаючого впливу культурних індустрій» (23-24.12.2009 р.) та науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів, студентів в межах Днів Науки КНУКІМ (14.04.2010 р. та 15-25.04.2011 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження було опубліковано у спеціалізованих виданнях ВАК за різними напрямами наукових знань. З них дві публікації у виданнях з мистецтвознавства, чотири у педагогічних фахових виданнях України з мистецької освіти, інші в журналі ВАК «Упаковка» та у збірниках матеріалів і тез наукових конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів та висновків, викладених на 168 ст., списку використаних джерел (245 позицій), ілюстрацій (9 рисунків), 8 таблиць, 6 додатків з ілюстраціями продукції ГД та списку ілюстрацій, де зазначено авторів продукції.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та завдання роботи, визначено предмет, об'єкт, наукову новизну, практичне значення та засвідчено результати апробації роботи.

У першому розділі «Сучасні проблеми графічного дизайну у системі художнього проектування» здійснено аналітичний огляд наукових літературних джерел за темою дисертації, узагальнено специфічні відмінності графічного дизайну, систематизовано та доповнено чинники впливу, що втілюються в якісних характеристиках продукції та визначають вимоги до проектної ситуації.

Застосований у роботі об'єктністний підхід ґрунтується на висновках науковців психологічної галузі та мистецтвознавства О. Авраменко, В. Турчина, В. Сидоренка, згідно з якими специфіка дизайну визначається через сукупне і цілісне зіставлення якісних характеристик, відповідних як мисленню проектувальників, так і результатам проектування. Доцільність такого підходу, заснованого на системному врахуванні вимог, стверджено у працях Всесоюзного науково-дослідного інституту технічної естетики (ВНДІТЕ), а також у роботах науковців Н. Валькової, Ю. Грабовенка, І. Розенсон. Значна кількість номенклатури продукції ГД та практичних рекомендацій щодо розробки кожного з продуктів, визначають потребу вивчення всіх складових проектування, зв'язків між ними й обґрунтованого застосування кожної з складових. Необхідність синтезу різноспрямованих наукових знань, зокрема досягнень мистецтва і технологій, для забезпечення якості продукції дозволяє розглядати ГД як складно-динамічну систему, що швидко розвивається і потребує виявлення механізмів взаємодії. Залежність візуальних комунікацій від технологій виготовлення та тиражування, постійного зростання обсягу знань щодо властивостей матеріалів і умов роботи з ними, призводить до помилкового визнання пріоритетності техніко-економічної складової в процесі визначення якісних характеристик переважної більшості продукції ГД. Означене становище значною мірою зумовлене недостатньою розбудовою теоретичної бази ГД, нечіткістю визначень у порівняннях значущих якостей кожного з продуктів.

Дослідженням не виявлено наукових праць із системним висвітленням властивостей різних візуальних комунікацій, що сприяли б встановленню типології продукції та складових проектування у графічному дизайні. Сформована ще на початку 70-х років ідея Т. Мальдонадо і А. Моля щодо необхідності класифікації продукції дизайну за ступенем її структурної складності, так і не отримала завершеної практичної реалізації у графічному дизайні. Не відпрацьовані комплексні підходи до вивчення інфраструктури проектування продукції ГД, що негативно впливає на результати роботи фахівців, в той час як вимоги до підвищення якості й обмеження термінів виконання проектів лише посилюються. У дослідженнях І. Розенсон, О. Черневич, В. Устина наголошується на необхідності суттєвого збільшення кількості часу на виконання проектів, внаслідок поглиблення та ускладнення фахових завдань, застосування «проблематизуючого підходу», постійного розширення «кордонів проектної ситуації», співставлення й вивчення залежностей між індивідуальними властивостями продукції та можливими варіантами графічної мови, задіяними в процесі її створення. Звідси протиріччя між необхідністю постійного варіювання, уточнення, удосконалення і корегування складових ВК та умовами ринкової праці, вимогами до мінімізації зусиль проектувальника і скороченням термінів часу на виконання завдань.

Творчий характер проектної діяльності, її специфіку і методи, що сприяють підвищенню ефективності дій проектувальників, висвітлено Г. Альтшуллером, А. Антоновим, Д. Джонсом, Я. Дітріхом, В. Папанеком та у спеціалізованих виданнях ВНДІТЕ. Але наявні у цих працях методичні рекомендації розроблені або для інженерної творчості, або для інших спеціалізацій дизайну і не можуть бути механічно застосовані до специфіки проектування та властивостей продукції ГД.

Дослідженням встановлено необхідність уточнення та коригування методичних підходів, визначених в якості спільних для всіх напрямків і спеціалiзацій дизайну, відповідно до властивостей продукції та інфраструктури проектування у ГД. З цією метою необхідно встановити типологію продукції та структуру проектування, уточнити вимоги до етапів виконання проектів, здійснити адаптацію методів, та встановити критерії оцінки якості роботи.

Аналіз наукових літературних джерел акцентував увагу на функції ГД, що вимагає встановлення і врахування комплексної дії різноманітних чинників впливу, серед яких дослідники називали: функціональні, соціальні, культурні, естетичні, тощо. Деталізований і вичерпний огляд чинників, що впливають на властивості об'єктів архітектурного середовища, подано у монографії В. Абизова, у підручнику В. Даниленка наведено чинники, що впливають на властивості продукції промислового дизайну, чинники впливу на дизайн одягу розглянуто Т. Ніколаєвою. Вивчення наукових літературних джерел не виявило досліджень з комплексним і системним висвітленням усіх чинників впливу на властивості продукції ГД.

Узагальнення досліджень і власних наукових розвідок автора дозволило суттєво доповнити та систематизувати перелік таких чинників, з виділенням наступних основних угрупувань: соціокультурні, естетичні, психологічні, світоглядні, технологічні, комунікативні чинники.

Встановлено, що до соціокультурних чинників належать: соціально-економічний стан розвитку суспільства і рівень запитів різних соціальних верств населення, культурні та духовні потреби суспільства у прогностичній інформації щодо можливих моделей майбутньої культури, історико-культурні особливості й традиції, вплив моди на зміну смаків і потреб споживачів, соціально-демографічна структура населення, рівень освіти та ступінь ознайомлення із змістовими контекстами творів мистецтва різних історичних періодів, стан споживчого ринку й інноваційних пропозицій на ньому, наявність зворотних зв'язків від споживачів до виробників, рівень юридичного захисту об'єктів інтелектуальної власності, в тому числі творів мистецтва і дизайн-проектів. Ці чинники вимагають: юридичного захисту комунікативних елементів, забезпечення зв'язків із соціумом, відповідності візуальної інформації змістовим контекстам різних соціальних верств та етнічних груп населення, урахування запитів маркетингової системи, застосування вже існуючих і встановлення нових прийомів образоутворення. Естетичні чинники складаються з: естетичних характеристик архітектурного й інформаційного середовища, стильових характеристик об'єктів мистецтва різних історичних періодів, рівня відповідності інформації естетичним нормам та умовам системного відтворення. Ними обумовлено наступні вимоги: до цілісності композиції та супідрядності її складових частин, доречності впровадження прийомів художньо-образної трансформації, до відповідності образотворчих засобів асоціативному змістовому наповненню і стильовим характеристикам графічних творів, до забезпечення високого ступеня синергетичності та гармонійності продукції ГД за рахунок застосування законів, принципів і правил композиційної організації та кольорографічного кодування, узгодженості елементів графічної мови й індивідуалізації візуальних комунікацій.

До психологічних чинників віднесено здатності свідомості людини до сприйняття й обробки інформації, прискореного аналізу та виділення з інформаційного середовища тих повідомлень, елементи яких укладають цілісну структуру, виявляючи суттєві загальні або специфічні інформаційні характеристики. Психологічні чинники вимагають: лаконічності образоутворюючих засобів, співвіднесення способів візуалізації елементів графічної мови з певними змістовими кодами, структурування елементів графічної мови, забезпечення їх взаємозв'язку в процесі укладання системи ВК, логічності й упорядкованості композиційної організації інформації. Серед світоглядних чинників виділено: авторське ставлення до змісту візуальних комунікацій, колективна взаємодія, повага до альтернативних світоглядів та конфесій, відповідність проектних ідей нормам суспільства та демократії, зв'язки між різними галузями знань, творчі проектні концепції, відповідні функціям кожного з продуктів ГД та впливові на формування систем кодування інформації, задіяних у них. Ці чинники встановлюють вимоги до: креативності продукції ГД, поєднання епатажності та культури представлення інформації, наявності концептуальних підходів до проектів, виявлення й утримання авторської позиції до інформації, пропагування моральної та екологічної культури, впровадження нових проектних технологій (брендінгу), впровадження прийомів змістоутворення в новітні теоретичні та методичні конструкції, дієвість впливу візуальних комунікацій на масові стереотипи. Техніко-економічними чинниками є: інваріантність технологій, що застосовуються як “сукупність приладів і засобів праці”, а також як сукупність професійних прийомів індивідуалізації і забезпечення виразності творів мистецтва, властивості різних матеріалів поліграфічної і пакувальної галузей, виробничо-економічні умови виготовлення і тиражування об'єктів проектування, взаємозалежність матеріалів і технологій, впровадження нових інформаційних технологій. Технологічні чинники встановлюють наступні вимоги: до опанування широкого спектру технічно-графічних засобів та індивідуально-графічної майстерності виконання елементів ВК, їх максимального урізноманітнення, що забезпечує образні характеристики кожного з продуктів, до економічної доречності застосування технологій створення елементів ВК при тиражуванні продукції, до якісного оволодіння методами і технологіями проектування, чіткості формулювання і реалізації проектного завдання різного рівня складності.

До комунікативних чинників віднесено: поширення переліку та обсягів продукції ГД, утворення нових форм візуальних комунікацій, забезпечення єдності конструктивного і графічного вирішення, зменшення кількості часу на процеси створення та сприйняття ВК. Комунікативні чинники зумовлюють вимоги до точності відтворення змісту, зручності сприйняття інформації, варіативного застосування художніх і технологічних способів її представлення. Значна кількість вимог і необхідність їх комплексного застосування спонукають здійснити їх узагальнення та співвіднесення з найбільш значущими якісними характеристиками об'єктів проектування. Дослідженням встановлено, що комплексні вимоги призводять до формування проектної ситуації, для якої є характерним інварiантний характер зв'язків між чинниками впливу, з переважним впливом одного з угрупувань, внаслідок чого: соціокультурні чинники і встановлені ними вимоги виявляються через універсальні якості, вплив естетичних вимог реалізується у естетичних якостях, впливу психологічних чинників і зумовлених ними вимог відповідають консервативні (традиційні) якості, вимоги, подиктовані світоглядними чинниками, реалізуються через креативні якості, вимоги технологічних чинників забезпечуються раціональними якостями, вплив комунікативних чинників закріплюється в утилітарних якостях. Для проектної ситуації є характерною наявність протилежностей, закладених у таких якостях, що водночас унеможливлює просте сумарне забезпечення всіх вимог.

Взаємопротилежність якостей вимагає встановлення пріоритетності серед них, деталізованого висвітлення властивостей та функціонального призначення кожного з продуктів ГД.

У другому розділі «Складові процесу змістоутворення продукції графічного дизайну» досліджено якісні характеристики кожного з продуктів проектування ГД, виділено угрупування та розроблено типологію продукції з урахуванням можливих подальших розгалужень у спеціалізації ГД, укладено структуру процесу проектування в графічному дизайні.

Встановлення пріоритетних якостей кожного з продуктів ГД супроводжувалось видiленням їх індивідуальних відмінностей та функціонального призначення. Виявлено, що вимоги, подиктовані впливом різноспрямованих чинників, зумовлюють наявність не однієї пріоритетної якості, а їх угрупування, що вирізняються для кожного з продуктів.

Встановлено, що для креслень, шрифтів, формалізованих та стилізованих зображень пріоритетною є утилітарно-функціональна якість, що зумовлюється наявністю одного типу функціональних зв'язків між змістом інформації і способами його забезпечення.

Для айдентіки характерним є поєднання креативних та консервативних якостей. Креативні якості зумовлюються необхідністю емоційної виразності, художньої образності, знакової асоціативності, наявністю нових контекстів змісту. Їх реалізація активізує емоційну реакцію споживачів та посилює економічний ефект від впровадження проекту.

Консервативні якості зумовлені закономірностями психологічного сприйняття візуальної інформації, зіставленням елементів графічної мови із певними «іконами», відповідними подіям або явищам матеріального світу. Вони спрямовані на мінімізацію образоутворюючих засобів, ущільнення змістової компоненти.

Друкована рекламна продукція характеризується поєднанням універсальних та креативних якостей. Універсальні якості уособлюють відповідність інформації змістовим контекстам різних соціальних верств та етнічних груп населення, вимогам маркетингової системи, нормам юридичного захисту інформації.

Ці якості передбачають обґрунтованість прийомів образоутворення, врахування існуючих та можливих запитів населення, адаптивність візуальної інформації до змін.

У книгах і газетно-журнальній продукції пріоритетними автор вважає поєднання утилітарно-функціональної та універсальної якостей. Таке поєднання зумовлено наявністю зв'язків між змістом інформації і способами його забезпечення, а також між різнохарактерними елементами, задіяними для його представлення.

Продукції іміджевого та виставкового дизайну, WEB-сайтам, мультимедійній продукції, сценарному моделюванню, конструктивному та графічному вирішенню пакувань, суперграфіці на архітектурних будівлях і спорудах, а також конструктивному і графічному вирішенню пакувань властива пріоритетність трьох якостей.

Для іміджевого та виставкового дизайну це поєднання раціональних, консервативних та креативних якостей. Раціональні якості зумовлені існуючими технологіями та усталеними способами виробництва продукції, спрямовані на мінімізацію витрат та відповідність способів виявлення графічної інформації до матеріально-економічної бази промислового тиражування продукції.

WEB-сайти та мультимедійна продукція, конструктивне та графічне вирішення пакувань вирізняються поєднанням раціональних, утилітарно-функціональних і креативних якостей.

У сценарному моделюванні й анімації поєднуються утилітарно-функціональні, консервативні та універсальні якості.

Суперграфіка на архітектурних будівлях і спорудах вимагає поєднання раціональних, естетичних та консервативних якостей. Актуалізація естетичних якостей подиктована все зростаючою потребою протидії урбаністичному впливу середовища, необхідністю його художнього облаштування за законами гармонійності, композиційної узгодженості й упорядкованості.

На основі порівняння кількості пріоритетних якостей, систем кодування інформації, статичного або динамічного характеру зв'язків між такими системами, встановлено типологію продукції графічного дизайну за ієрархічними рівнями складності. Відповідно до запропонованої автором типології, продукція, згрупована в межах одного рівня, може поділятися на підрівні, що відрізняються кількісним складом.

Розподіл на рівні здійснювався з урахуванням кількості систем кодування інформації, кількості елементів у межах кожної з систем, та здатності кожної системи набувати властивості структурної одиниці - елементу на більш високому рівні структурних зв'язків. Звідси, кожний вищий рівень розглядався як такий, що утримує в собі властивості продукції підлеглих рівнів, ускладнює їх за рахунок вищого ступеня організації. У розподілі продукції на рівні враховано системи знань, відповідні іншим спеціалізаціям дизайну. Для виявленого типологічного ряду було визначено умови відповідності продукції кожному з рівнів складності.

Врахування чинників формування і систем знань, відповідних іншим спеціалізаціям дизайну, дозволило здійснити прогноз щодо можливих подальших розгалужень у ГД. Такими розгалуженнями визнано: айдентіку та іміджевий дизайн, друковану рекламну продукцію, дизайн та ілюстрування книг, газет, журналів, дизайн упаковки та етикетки, проектування WEB-сайтів та мультимедіа.

Зіставлення продуктів ГД із засобами та компонентами процесу проектування, відповідно до вимог державних стандартів, дозволило встановити структуру проектування з графічного дизайну, та здійснити її коригування і уточнення, згідно вимог даного дослідження.

Відповідно до встановленої структури у процесі проектування виділено зв'язки між наступними компонентами: чинниками впливу, зумовленими ними вимогами та пріоритетними якостями продукції, методами формування візуальних комунікацій та системами кодування інформації, задіяними у продукції кожного рівня складності. Встановлено двоєдність засобів проектування, що виникає внаслідок застосування як матеріалів й обладнання класичних мистецьких технологій, так і технологій створення й редагування зображень у електронних графічних редакторах. Враховуючи значну кількість таких технологій, їх постійне оновлення, автор вбачає необхідним подавати і акцентувати двоєдність засобів, як одну з умов вдосконалення проектування.

У третьому розділі «Напрями удосконалення проектування продукції графічного дизайну» досліджено методи проектування, необхідні для роботи з кожним із продуктів ГД та умови їх адаптації до специфіки продукції, самого процесу проектування та етапності його проведення.

Методи проектування у ГД є механізмами корелювання складних ієрархічних зв'язків між засобами і компонентами процесу проектування. До методів, відповідних властивостям продукції ГД, віднесено: метод структурно-семіотичного аналізу, порівняльний, оцінювальний, метод аналогії, метод синектики, метод асоціацій, матрицi ідей, мозкового штурму, метод рольових перевтілень. У дослідженні запропоновано адаптацію кожного з методів до специфічних властивостей продукції ГД і процесу її проектування. При визначенні якості результатів проектування застосовано критерії оцінювання, що є виміром достовірності, відповідності знань, досягнень, результатів наукового пізнання предметам та явищам об'єктивної дійсності. У встановленні критеріїв враховано: специфіку продукції ГД, структуру процесу проектування, його етапність і наявність типових задач. Якість результатів проектування визначається взаємодією трьох критеріїв: аналітичного, креативного та технічно-графічного, кожен з яких детально розглянутий за складом.

Причиною виділення аналітичного критерію є необхідність встановлення задач проектування, обґрунтування засобів і прийомів, застосованих у реалізації проекту. До його складу входить: експертиза проблем візуалізації змісту й ефективності його сприйняття у ВК, встановлення відповідностей між історичними тенденціями та сучасними проблемами формотворення, визначення стильових та семантичних властивостей історичних зразків матеріальної культури та творів мистецтва. Виділення креативного критерію зумовлено необхідністю евристичного застосування принципів і прийомів образоутворення, запозичених з аналогових проектів, творів станкового та декоративно-прикладного мистецтва. Він визначає відповідність систем кодування інформації та їх складових елементів до образів і ідей, що мають суспільну вартість і здійснюють чітко спланований і передбачений вплив на свідомість споживачів. Виділення техніко-графічного критерію зумовлено вимогами до індивідуалізації та якості відтворення кожного з проектів. Він забезпечується опануванням двоєдності засобів: як мистецьких, так і сучасних технологічних (електронних графічних редакторів). Його застосування виявляє відповідність якісних характеристик елементів графічної мови і їх композиційної організації до необхідного образного сприйняття, мінімізацію витрат на виготовлення продукції при тиражуванні.

При визначенні якості результатів проектування запропоновані критерії варто поєднувати з методом експертних оцінок та статистичними методами обробки результатів. Взаємодія означених методів дозволяє отримати об'єктивну систему оцінювання і варіативно враховувати вплив кожного з критеріїв та їх складових.

В результаті дослідження встановлено, що методика проектування є спільною для всієї продукції ГД та реалізується протягом п'яти основних етапів, а саме: формування проектних завдань, дослідження аналогів, формування проектного образу, його реалізація, оцінка якості продукції. Удосконалення проектування забезпечується завдяки уникненню значної кількості «випадкових» варіантів вирішення проектного завдання, зменшення витрат часу на визначення пріоритетних якостей кожного з продуктів, взаємоузгодження етапів, типових задач та методів проектування, що мінімізують кількість проектних пропозицій, сприяють чіткості визначення і обумовленості засобів, застосованих у виконанні завдань. Кожному з етапів відповідають типові задачі: етапу встановлення вимог до продукції відповідають аналітичні задачі, на етапі вивчення якостей аналогів реалізуються експертні задачі, для етапу формування проектного образу є характерним поєднання двох задач: проектних і евристичних, етапу реалізації проектного образу відповідають технічні, етапу оцінки якості контрольні та прогностичні. Організаційні задачі є наскрізними для всіх етапів. Адаптовані методи проектування можуть варіативно застосовуватись на кожному з етапів, залежно від рівнів складності продукції і її тематичного спрямування. Застосування методів на етапi формування проектного завдання дозволяє уникнути випереджаючих питань щодо технологій створення елементів графічної мови у кожній з систем кодування інформації. Тут вирішуються аналітичні задачі, визначається рівень складності проектів, пріоритетні якості продукції та кількісний і якісний склад систем кодування інформації, необхідних для забезпечення точності трансляції змісту. Для продукції другого і третього рівнів складності додатково здійснюється уточнення всіх впливових чинників, в тому числі вимог до формування нових соціокультурних запитів, встановлюються системи обмежень і узагальнень у змістовому наповненні інформації.

Етап проведення досліджень і вивчення аналогів характеризується зіставленням методів з визначеними вимогами до продукції, що реалізується через експертні задачі, спрямовані на індивідуалізацію образно-змістового наповнення кожного з продуктів, формування нових соціокультурних ідей та запитів. Для продукції другого і третього рівнів складності додатково визначається доцільність застосування прийомів образного кодування інформації. У продукції третього рівня встановлюється характер динаміки взаємодії елементів кожної з систем кодування та необхідність специфічних знань, відповідних властивостям кожного з продуктів.

На етапі формування проектного образу вирішуються проектні і евристичні задачі. Поєднання методів з встановленими вимогами, прийомами і умовами, необхідними для їх реалізації, дозволяє значно обмежити кількість пошукових варіантів у вигляді композиційних схем, здійснити коригування системної взаємодії елементів, варіативно застосувати принципи композиційної організації та властивості елементів графічної мови кожної з систем. Взаємодія проектних і евристичних задач реалізується через зв'язки між змістом інформаційних повідомлень і способами їх технічно-графічного виконання. На цьому етапі у продукції другого і третього рівнів складності мінімізується кількість ієрархічних рівнів в межах кожної із систем та уточнюються образні властивості елементів, визначаються умови єдності стильових характеристик та правила кольорокодування. Продукція третього рівня складності потребує генерації інноваційних ідей на основі інтеграції знань та практичних навичок з різних видів мистецтв, традиційних технік та новітніх технологій. Етап реалізації проектного завдання спрямовує увагу та зусилля проектувальників на дотримання встановлених вимог, прийомів образоутворення, умов і технологій їх реалізації. Дотримання методiв дозволяє зосередитись на якості виконання завдань, їх естетичному рівні та проектній культурі. Тут вирішуються організаційні і технічні задачі, орієнтовані на забезпечення якості у застосуванні арсеналу проектно-графічних матеріалів і технологій. Для продукції ГД другого і третього рівнів складності організаційні і технічні вимоги узгоджуються з технологічними та економічними. Продукція третього рівня складності потребує додаткових знань, що не розглядаються під час підготовки фахівців з ГД, щодо нових технологій виготовлення та тиражування об'єктів, або щодо функціональних характеристик об'єктів проектування і чинників впливу, відповідних іншим спеціалізаціям дизайну.

На етапі оцінки результатів діяльності і моніторингу споживачів вирішуються контрольні та прогностичні задачі. Застосування методів оцінки й обробки результатів забезпечує комплексне врахування результативності кожного з етапів. Взаємодія контрольних і прогностичних задач реалізується у можливостях коригування образного і логічного кодування інформації промисловими технологіями друку продукції, з одночасним отриманням моніторингової оцінки щодо результатів проектування. Результати оцінювання впливають на вибір зразків продукції, відповідної новим естетичним критеріям, визначення таких критеріїв, встановлення нових запитів, поширення методів проектування на нові види продукції, отримання нових знань щодо умов кодування змісту інформаційних повідомлень.

ВИСНОВКИ

Проектування у графічному дизайні уособлює складно-динамічну систему, утворену внаслідок інтеграції різноспрямованих наукових знань, досягнень мистецтва і технологій. Швидкий розвиток такої системи здійснюється за рахунок розширення номенклатури рекламно-графічної продукції, засобів і компонентів процесу проектування, чинників впливу на властивості кожного з продуктів.

Поширена на початку ХХІ ст. відмова від чітко артикульованої, художньо-проектно-виробничої діяльності, зневага до системного пошуку засобів і послідовного встановлення необхідних прийомів образного відтворення змісту, призвели до масового тиражування інформаційних повідомлень, позбавлених оригінальності і нецікавих для споживачів. Якості встановлення і виконання завдань також суттєво заважає непорозуміння між замовниками і дизайнерами, спричинене різнотлумаченням професійних термінів, запозичених з інших галузей знань. Водночас, необхідність забезпечення якості трансляції змісту візуальної інформації, узагальнення й ущільнення знань щодо створення продукції ГД, разом із мінімізацією часу на її проектування, спонукає як до встановлення і застосування ефективних методів стимуляції конструктивного мислення, так і до вдосконалення методики проектування. Сучасний стан проблеми характеризується відсутністю комплексного підходу до вивчення інфраструктури проектування продукції графічного дизайну, що негативно впливає на результати роботи фахівців. Водночас, методичні рекомендації, спрямовані на значне підвищення ефективності виконання проектів, розроблені переважно для інших спеціалізацій дизайну, і не можуть бути механічно застосовані до специфіки проектування та властивостей продукції ГД:

1. Вивчення та аналіз наукових літературних джерел, спільно з власними науковими дослідженнями автора, дозволили упорядкувати, систематизувати і доповнити перелік чинників формування продукції графічного дизайну, серед яких виділено: соціокультурні, естетичні, комунікативні, психологічні, світоглядні, технологічні. Дослідженням встановлено, що комплексний вплив чинників та подиктованих ними вимог призводить до формування проектної ситуації, для якої є характерним інваріантний характер зв'язків між чинниками впливу, що детально розглянуто в роботі. Внаслідок переважного впливу одного з угрупувань, вимоги, встановлені через соціокультурні чинники, втілюються в універсальних якостях, вплив естетичних вимог реалізується в естетичних якостях, вимогам психологічних чинників відповідають консервативні (традиційні) якості, вимоги, подиктовані світоглядними чинниками, реалізуються через креативні якості, технологічними - через раціональні якості, вплив комунікативних чинників закріплюється в утилітарних якостях. Проектна ситуація характеризується наявністю протилежностей, закладених у таких якостях, що унеможливлює їх просте сумарне застосування, зумовлюючи встановлення пріоритетності серед них для продуктів ГД;

2. Результатом проведеного аналізу стало виділення пріоритетних якостей кожного з продуктів ГД, або їх угрупувань. Встановлено, що для креслень, шрифтів, формалізованих та стилізованих зображень пріоритетною є тільки утилітарно-функціональна якість, для айдентіки - поєднання креативної та консервативної якостей, для друкованої рекламної продукції - поєднання універсальної та креативної, для книг та газетно-журнальної продукції - поєднання утилітарно-функціональної із універсальною якістю. Водночас для іміджевого та виставкового дизайну це поєднання раціональної, консервативної та креативної якостей, для WEB-сайтів, конструктивного та графічного вирішення пакувань - раціональної, утилітарно-функціональної та креативної якостей, для сценарного моделювання і мультимедійної продукції - поєднання утилітарно-функціональної, консервативної та універсальної якостей, для суперграфіки на архітектурних будівлях і спорудах - поєднання раціональної, консервативної та естетичної якостей;

3. На основі порівняння кількості пріоритетних якостей, систем кодування інформації та статичного або динамічного характеру зв'язків між такими системами в межах цілісної структури візуальних комунікацій, виявлено типологію продукції графічного дизайну з ієрархічними рівнями складності. Згідно запропонованої типології, продукція, угрупована в межах одного рівня, може поділятися на підрівні, що вирізняються за кількісним складом. У розподілі на рівні, враховано чинники впливу та системи знань, відповідні іншим спеціалізаціям дизайну. Серед продукції ГД виділено перший, другий і третій рівні складності. До першого рівня складності увійшли креслення, шрифти, стилізовані і формалізовані графічні зображення, до другого айдентіка, друкована рекламна продукція, дизайн книг та періодичних видань, персоніфікація й анімація літературних і корпоративних героїв. До третього рівня складності віднесено іміджевий дизайн, дизайн виставок, WEB-сайти, сценарне моделювання і мультимедійну продукцію, дизайн пакувань та суперграфіку на архітектурних спорудах. Встановлено відповідність між продукцією та можливими подальшими розгалуженнями у спеціалізації ГД. Такими розгалуженнями є: айдентіка і персоніфікація корпоративних й літературних героїв, друкована рекламна продукція, дизайн та ілюстрування книг, газет, журналів, WEB-сайти, мультимедіа та сценарне моделювання, конструктивне і графічне вирішення пакувань. Структурна складність продукції графічного дизайну обумовлює взаємодію двох ритмів розумової діяльності: перший з яких спрямований на усвідомлення та встановлення сутності завдань, можливих способів їх вирішення та формування проектного образу. Другий забезпечує комплексну перевірку доречності і якості взаємодії чинників впливу, точність їх графічної фіксації у композиційних схемах, порівняння варіантів технічно-графічних способів виконання елементів та перевірку ефективності кожного з них;

4. Визначення можливих розгалужень ГД і їх зіставлення з засобами та компонентами процедури проектування дозволило виявити структуру проектування з графічного дизайну, відповідну вимогам даного дослідження. Згідно цієї структури у процесі проектування виділено: зв'язок чинників формування і пріоритетних якостей із методами проектування, системами кодування інформації, проектними концепціями, принципами композиційної організації багатоелементних та багаторівневих структур, умовами формування нових соціокультурних запитів, прийомами образоутворення, умовами кольорокодування, технологіями друку та післядрукової обробки рекламної і пакувальної продукції, закономірностями формотворення об'ємно-просторових структур із пружньоеластичних матеріалів. Найбільш значущі, для забезпечення якості результатів, компоненти процедури проектування розглянуті за підрівнями;

5. Методи проектування у графічному дизайні є механізмами кореляції складних ієрархічних зв'язків між засобами і компонентами процедури проектування. До методів, відповідних специфічним властивостям проектування у графічному дизайні автором віднесено: метод структурно-семіотичного аналізу, порівняльний, оцінювальний, метод аналогії, метод синектики, метод асоціацій, матрицi ідей, мозкового штурму, метод рольових перевтілень. За результатами аналізу сутності кожного з методів запропоновано їх адаптацію до властивостей продукції ГД і процесу проектування;

6. При визначенні якості результатів проектування застосовано критерії оцінювання, що є виміром достовірності, відповідності знань, досягнень, результатів наукового пізнання предметам та явищам об'єктивної дійсності. У встановленні критеріїв враховано: структуру проектування, його етапність і типові задачі. Якість результатів проектування визначається взаємодією трьох критеріїв: аналітичного, креативного та технічно-графічного, кожен з яких отримав деталізоване висвітлення за складом;

7. Вдосконалення проектування забезпечується уникненням значної кількості «випадкових» варіантів вирішення проектної задачі з дотриманням наступних умов: зменшенням витрат часу на визначення пріоритетних якостей кожного з продуктів, взаємоузгодженням етапів, типових задач та методів проектування, що мінімізує кількість проектних пропозицій, сприяє чіткості визначення і обумовленості засобів, застосованих у виконанні завдань; графічний дизайн мистецтво

8. Методика проектування має бути спільною для всієї продукції ГД, і реалізується за наступними етапами: встановлення проектного завдання, дослідження аналогів, формування проектного образу, його реалізація, перевірка якості та ефективності дії візуальних комунікацій. Методи проектування можуть варіативно застосовуватись на кожному з етапів, залежно від рівнів складності продукції і її тематичного спрямування. В дисертації детально розглянуто змістове наповнення кожного з етапів, типові задачі та завдання, відповідні до рівня складності кожного з продуктів ГД, а також методи, що доцільно застосовувати на кожному з етапів.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Абизов В.А. Пріоритетні якості об'єктів проектування у графічному дизайні / Вадим Адільйович Абизов, Тетяна Олександрівна Божко // Вісник КНУКІМ - К.: КНУКІМ, 2011. - Випуск 24. - С. 35-42.

2. Божко Т.О. Фахова підготовка у дизайн-освіті / Тетяна Божко // Упаковка. - Київ: ІАЦ “Упаковка”, 2002. - №3. - С. 54-55.

3. Божко Т.О. Дизайн пакування - синтез мистецтв / Тетяна Олександрівна Божко // Упаковка. - Київ: ІАЦ “Упаковка”, 2002. - №4. - С. 40-41.

4. Божко Т.О. Використання графічної культури в нових технологічних моделях освіти / Тетяна Олександрівна Божко // Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент. Випуск 2: Збірник наукових праць / Ред. кол. В.М. Мадзігон (головний редактор) та ін. - К.: ТОВ “ТОНАР”, 2007. - 188 с. - С. 9.

5. Божко Т.О. Вимоги до професійного мислення дизайнерів-графіків / Тетяна Божко // Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент / Зб. наукових праць. К., 2008. - №3. - 325 с. - С. 74-82.

6. Божко Т.О. Інтеграція знань, як умова підготовки дизайнерів-графіків / Т.О. Божко // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв (Текст): зб. наук. пр. / за ред. Даниленка В.Я. - Х.: ХДАДМ, 2008. - №3 (Мистецтвознавство. Архітектура). - С. 13-23.

7. Божко Т.О. Графічний дизайн: Pозгалуження спеціалізацій і проблеми підготовки фахівців / Т.О. Божко // Технічна естетика і дизайн: Міжвідомчий науково-технічний збірник. Випуск 5. Відповідальний редактор М.І. Яковлєв. - К.: Віпол, 2008. - 268 с. - С. 156-162.

8. Божко Т.О. Формування проектної культури дизайнерів-графіків, як науково-педагогічна проблема / Т.О. Божко // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи: зб. наукових праць. - К.: Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2010. - Випуск 2. - 312 с. - С. 109-117.

Размещено на Allbest.ru