Спілка скульпторів Сучжоу: симбіоз традицій та модерності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Спілка скульпторів Сучжоу: симбіоз традицій та модерності

І6о Чжэн

Постановка проблеми. У сучасному візуальному мистецтві спостерігається успішний розвиток регіональних відмінностей скульптури, серед яких виокремлюється такий важливий культурно-мистецький та промислово-економічний центр Середнього Китаю, як Сучжоу провінції Цзянсу Динаміка процесу викликана фактором успішної підготовки поколінь майстрів пластики, що зумовило активізацію уваги до скульптури, а звідси - увагу до її презентації на різних виставках. З одного боку, такий сплеск був визначений організаційно завдяки демонстрації виставки 2015 р., приуроченої заснуванню спілки скульпторів міста, а з іншого - зростанням кількості молодих мистців, завдяки успішній професійній підготовці покоління нових творців, котрі чимраз більше ототожнюють творче персональне покликання з світовими візуальними практиками.

Актуальність теми зумовлена мистецтвознавчою потребою у висвітленні й узагальненні мистецьких рухів і практик, креативних ініціатив нового мистецького мислення в атмосфері загальнокитайського й регіонального на рівні Сучжоу.

Дослідження новітніх процесів мистецької практики збагачує мистецтвознавчий дискурс і бачення проблеми в цілому.

Аналіз останніх досліджень і публікації. Практика скульпторів Сучжоу привертає увагу в загальному вимірі китайської мистецької творчості. В українському мистецтвознавстві тема висвітлена на прикладі видатного мистця Шен Цянгуо, чия практика відповідає характерові інтенсивного розвитку міста. Зовсім недавно вийшов у світ двохтомний каталог, що об'єднує художників традиційної пластики і мистецтвознавчого спрямування [3;4]. Автор фундаментальної праці Ван Сяодум зробив вагомий внесок у дослідження скульптури Середнього Китаю. Базовими працями можна вважати монографії Сун Ченьхуа: «Історія китайської скульптури», «Модерна скульптура Китаю»; Ван Ціюна «Історія китайської античної скульптури»; Фань Діан «Сучасне китайське мистецтво 1979-1999 р. Скульптура, кераміка, графіка»; Чен Пей: «Колекція каталогів сучасної китайської скульптури», «Скульптура Китаю - скульптура, місто»; Ван Цяньліан «Каталог скульпторів Сучжоу».

Важливими для даного дослідження є також праці таких західних науковців, як С. Фіцджеральда («Китай. Історія культури»), Є. Грищака («Пекін: Китайська стіна»), Г Крюгера («Китай. Полная история Поднебесной»).

Мета статті - простежити шлях розвитку сучасної скульптури Сучжоу в контексті її організаційної інтеграції на рівні утвореної 2014 року Спілки скульпторів Сучжоу. Зауважимо, що виставкою 2015 року митці продемонстрували зв'язок з глибокими традиціями художньої культури Середнього Китаю й необхідність входження власної практики в новітні творчі концепти; також учасниками виставки показано якими засобами досягнуто освоєння модерного та постмодерного простору.

Автором поставлене завдання дослідити практики на ґрунті першої виставки скульпторів Сучжоу, що концептуально дають підстави для твердження про новітній мистецький дискурс у межах пластики. Така практика привернула увагу до ініціатив мистецького простору Сучжоу художників з близького від Сучжоу Шанхая, а також міст Пекіна, Нанкіна, не кажучи про зацікавлення потенційними можливостями творчих особистостей із Сінгапура - міста-по- братима Сучжоу, Тайваню і США.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучжоу - місто з багатовіковою історією, засноване ще у 514 р. до н.е., на сьогодні йому вже понад 2500 років. Сучжоу нині - це батьківщина високоосвічених людей, один з найважливіших центрів культурно-мистецького життя давнього Китаю - місця заснування шкіл поетів, музикантів, художників-пейзажистів в часи династії Мін [1].

Сучжоу - осередок багатьох мистецьких центрів й окраса живопису та каліграфії. Особливої уваги заслуговує традиція, що вплинула на історію гравіювання печаток - традиція стилю чжуань, якій уже понад кілька сотень років. Вона в особливій шані сьогодні. Гравіювання печаток опосередковано стосується мистецтва скульптури міста Сучжоу. За часів давнього Китаю скульптура слугувала як атрибут для гробниць та для буддизму. Однак у повсякденному житті частіше використовувалося мистецтво народного гравіювання технологічного характеру. Серед давніх скульпторів Китаю відоме ім'я жителя Сучжоу Ян Хуейчжи, який творив в епоху династії Тан.

Визначною сторінкою в історії китайської давньої скульптури стала традиція гравіювання на камені, дереві, цеглі, нефриті та фруктових кістках, яка й досі передається від покоління до покоління. Сучжоу стало одним з найважливіших міст мистецтва народної пластики Китаю, що була поширена в усій країні [3].

Упродовж останніх 20 років місто Сучжоу (провінція Цзянсу) посідає перше місце в Китаї за рівнем розвитку економіки. Більше 50 % підприємств з іноземним капіталом зробили інвестиції в це місто, що сприяло ефективності економіки. Таким чином, упродовж 10 останніх років сучасна міська скульптура набула значного розвитку [4]. Як наслідок виникла велика кількість підприємств з виготовлення скульптури, виховано чимало талановитих скульпторів, які успішно займалися художньою творчістю у цій галузі. До 2014 року в Сучжоу не існувало жодної державної спілки скульпторів. Таке становище не сприяло успішному розвиткові цього виду мистецтва, що добре розуміли митці-скульптори. Саме їхніми стараннями в Університеті технологій та дизайну Сучжоу, що вважається найсильнішим і найдавнішим проектним Університетом живопису та мистецтва в місті були започатковані основи для розвитку сучасного руху за підтримки державного й місцевого відділів культури, управління державної адміністрації, а також за ініціативи 20 уповноважених представників мистецького світу.

Так, 10 квітня 2015 р. було засновано Спілку скульпторів Сучжоу [5].

На честь цієї великої події у всесвітньовідомому парку Чжочжені та художній галереї Університету технологій та дизайну були організовані міжнародні виставки скульптури - масштабні експозиції пластики в історії давнього міста.

Спілка скульпторів міста Сучжоу, порівняно з аналогічними творчими організаціями інших міст, провінцій, має характерну особливість: співіснування етнічних традицій та модерних інновацій. Відносна культурна локальність міста, з історичної точки зору, сприятливо впливала на збереження традиційних засад народного мистецтва від покоління до покоління, дозволивши гравюрі та скульптурі «утримати» відповідний національний колорит та почуття, зберегти свій локальний «смак». Однак швидкі темпи розвитку економіки міста створили сприятливі умови для появи групи видатних (за останні 15 років) скульпторів, які поєднали народне та західне види мистецтв. Під впливом народного традиційного естетичного клімату було започатковано особливий стиль етнонаціонального мистецтва, що став пріоритетним в даний історичний момент [6].

Згадувана автором дослідження виставка 2015 р. відбувалася у двох експозиційних павільйонах. Виставка, що проходила на території Університету технологій та дизайну представила сучасне мистецтво та західний академізм, причому велика кількість експонованих творів належала молодим скульпторам, що демонструвало життєву енергію сьогочасного мистецтва міста. Друга виставка, що відбулася у славетному приватному саду-парку Джуоджен, представляла твори, виконані митцями старшого покоління, завдання яких - продемонструвати традиційне мистецтво гравюри [7].

Яскравою категорією стародавньої традиційної скульптури Китаю є скульптура технологічного характеру. В давнину найбільш розповсюдженою на півночі Китаю була буддистська скульптура та скульптура для гробниць, тоді як у південному регіоні перевагу надавали технологічній скульптурі, найвідомішими прикладами якої були різьблення по дереву, нефриту, бамбуку, на кісточках фруктових плодів та виготовлення фігурок із коріння дерев [8].

Місто Сучжоу - одне з найвідоміших місць виготовлення традиційної технологічної скульптури в стародавньому Китаю. Це традиційне мистецтво з багатовіковою історією збереглося й донині. Що ж до спілки скульпторів м. Сучжоу, то одним з її членів є група майстрів гравюри та прикладного мистецтва, куди входять такі відомі у Китаї спеціалісти з різьблення по нефриту, як Юй Тін, Ма Хонвей і Цзян Сі; майстри різьблення по дереву: Чжун Цзіньде, Цай Юньді та Лю Імін; майстри різьблення на кісточках фруктових плодів: Сон Шуй- ґуань, Сун Мейїн, У Цзяньдун та інші [9]. їхні скульптурні витвори змогли зберегти сутність давньої традиційної технологічної скульптури Китаю (іл. 1, 2, 3, 4).

На першій виставці спілки скульпторів м. Сучжоу (2015) увагу було приділено не лише традиційній, але й сучасній скульптурі. Так, на виставку Спілкою було запрошено чимало видатних сучасних майстрів з усієї країни, зокрема: Лі Сянцюнь, Цен Чен- ґан, Лі Хе, Чжао Мен, Вей Сяомін, а також Цю Тайян і Ху Дунмінь (родом із Тайваню), та Ян Цзицян, Цай Вень- цзя, Сє Дунлян (родом з Сінгапуру), що підняло престиж експозиції до міжнародного рівня.

Проте, головна роль була відведена місцевим сучасним художникам Сучжоу. Особливу увагу привернув модерністично транслітерований ряд історично знаних теракотових воїнів, що немовби повертали пам'ять до знаного класичного поховання восьмитисячної теракотової армії з гробниці імператора Цінь Шихуанді [10]. Модерністична «презентація» армії була успішно втілена в техніці полімеру головою спілки скульпторів Ян Міном; масштабну композицію авторові вдалося просторово реалізувати на майдані Сохо біля Олімпійського стадіону, в північному районі Бейдзіна [13]. Інтерпретація сучасником давньої ідеї була зумисне включена до контексту театралізованого дійства, що передбачало кінетизм групових або окремих постатей - вершників або піших «акторів армії». Композиція об'єднувала групи воїнів у різних ситуаціях: у наступі зі списами, в динаміці уявної битви, окремі постаті - вершники або, навпаки, як в історичній теракотовій армії, воїни, що зображені, немовби ізольовано від маси війська. Серія Міна посіла чільне місце в експозиції виставки, сколихнувши уяву масштабами того, що відбулося в минулому: від майстерні вона перетнула виставковий простір і далі була вже реалізована на майдані Сохо.

Здобули визнання поза межами Сучжоу інші твори Ян Міна: «Я вище, аніж я» (2010), «Краєвид з дівчинкою» (2013), «Краєвид з жіночою фігурою» (2014), де ілюзія можливого доведена до стану сприйняття реально неминучого, і де психологічне відчуття такого моменту, що має настати, внутрішньо логічно вмотивоване (іл. 5).

Духом мистецької свободи пройнята вся мистецька спадщина знаного в Китаї скульптора із Сучжоу Шен Цянгуо - монументально-просторова, станкова, декоративно-паркова, а також рівноцінний їм ceramic art. Твором, який зробив відомим ім'я молодого скульптора стала монументальна композиція заввишки 8, 8 м, відкрита з нагоди 5-річчя Нового Сучжоу - району міста, що демонструє постіндустріальний динамізм та розвиток технологічного й культурно-мистецького прогресу. В історію сучасної пластики міста Сучжоу увійшла композиція під назвою «Діалог», призначення якої - стати «ар- кодужним мостом» між Сінгапуром та Сучжоу.

Здобула визнання в багатьох країнах Сходу і 48-ми метрова композиція Шена Цянгуо «Вище», що зодовільнила амбіції урбанізованого міста.

Шен Цянгуо - знаний і працьовитий майстер, творчо налаштований на діалоги, що презентують ефективне входження китайської пластики до світового трансавангардного та пост- модерністського мистецького простору В його активі спостерігаємо багато нефігуративних творів станкового характеру з металу, металевого брухту, що апелюють до сторінок класичного авангарду та постмодерну («Усе разом», 2011; «Шукати простір», 2014; «Пам'ять Дзянь Нань», 2014) (іл. 6). Талановитий Шен Цянгуо успішно виступив на першій міжнародній презентації в Сучжоу, а його твір було відзначено престижною премією.

Оригінальною було визнано абстрактну скульптуру у виконанні заступника голови спілки Шена Цянгуо, однак «серцем» національної виставки образотворчого мистецтва став єдиний твір - робота молодого скульптора Чжана Ібо під назвою «Діалог про майбутнє» (іл. 7).

скульптура сучжоу мистецький китай

На виставці також було представлено скульптуру, виконану молодим українським скульптором Павлом Болгарином, який на сьогоднішній день працює в інституті мистецтва Сучжоу та є одним з активних членів мистецького колективу міста.

Спілка скульпторів Сучжоу відіграє важливу роль у культурі провінції та міста. Її комунікативність сповнює атмосферою духовності всю провінцію й найголовніше - вона важлива для розвитку усієї китайської пластики. Своїми ефективними діями, функціональною масштабністю спілка за короткий період творчого життя привернула увагу всієї країни. Чимало відомих митців з Пекіна, Шанхая, Нанкіна навідуються до Сучжоу для вивчення досвіду та участі в церемонії організації виставок. Інформація про престижну інтенсивність пластичної культури міста невпинно розповсюджується через ЗМІ [12]. Після останньої виставки у багатьох інших містах почали організовувати аналогічні експозиції, проводити мистецькі акції, присвячені відкриттю просторів скульптури.

Місто відчуло потребу в модерній пластиці, а вона, в свою чергу, «пригорнулася» плечем до урбанізованого середовища. З'явилася віра, що місто і пластика далі впевнено йтимуть поруч, сформувалося переконання щодо створення сприятливого клімату для нової рецепції постіндустріального, але емоційного простору.

Висновки

На підставі викладеного можемо твердити, що сучасна пластика Сучжоу - важливий компонент художньої культури. Задля більшої її ефективності було створено спілку скульпторів, куди увійшли майстри давньої технологічної скульптури та майстри, що скеровують уяву до інноваційних пошуків.

Виставка скульптури в Сучжоу 2015 р., набувши розголосу в Китаї, отримала міжнародний резонанс. Варто зауважити, що тут успішно виступили як китайські художники, так і гості з Тайваню, Сінгапуру, США та України.

У перспективі - наповнення просторових комплексів міста новими монументальними композиціями, які органічно впишуться у величних ансамблях архітектоніки нових та найновітніших районів давнього Суджоу - впишуться природно і органічно як свідчення нестримної динаміки китайського прогресу

Дослідження, проведене автором, дасть можливість здійснити подальші компаративістичні порівняння з іншими землями Півночі, Півдня, Заходу та Сходу Китаю, та аналогії зі світовим, а також європейським мистецьким досвідом, зокрема, практикою українських мистців.

Література

Chinese ancient sculpture. 2011 china youth press. Sun Zhenhua. - p. 215.

Shenjianguo's Spatial Inspirations from Su Zhou. 2015 herald, Zhang Yibo. - P. 34-43.

Su Zhou international sculpture exhibition (volume 2). 2015 editor: Wang Jianliang. Jiangsu phoenix art press. - p. 93.

Su Zhou international sculpture exhibition (volume 1). 2015 editor: Wang Jianliang. Jiangsu phoenix art press. - p. 82.

Su Zhou international sculpture exhibition (volume 2). 2015 editor: Wang Jianliang. Jiangsu phoenix art press. - p. 93.

Chinese sculpture history. 2015. Yuelu press. Wang Ziyun. - p. 903.

Chinese contemporary sculpture. 2009. Sun Zhenhua. Hebei art press. - p. 299.

Art: cases of Chinese contemporary artists. 2010. Chen pei. Beijing construction industry press. - p. 180.

Su Zhou international sculpture exhibition (volume 2). 2015 editor: Wang Jianliang. Jiangsu phoenix art press. - p. 93.

China. The history of culture. 1998. S. Fitzgerald. - p. 456.

Beijing: Chinese wall. 2005. Moscow Y. Gryshchak. - P. 61-64.

China. The full history of Tianxia. 2006. G. Kr ger. - p. 448.

Chinese contemporary sculpture. 2009. Sun Zhenhua. Hebei art press. - p. 299.

Размещено на Allbest.ru