Особливості відображення інтелектуальної відповідальності журналів та продовжуваних видань у бібліографічних записах електронного каталогу наукової бібліотеки

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

Особливості відображення інтелектуальної відповідальності журналів та продовжуваних видань у бібліографічних записах електронного каталогу наукової бібліотеки

Петро Шекера, н.с.

Олена Косенко, м.н.с.

м. Київ, Україна

Анотація

У статті розглянуто питання релевантного пошуку редакторів в електронному каталозі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського за допомогою необмеженої кількості «точок доступу». Наголошується, що відомості про редакторів, членів редакційних колегій - важливий чинник формування точного пошукового образу журналів та продовжуваних видань. Представлено кілька варіантів пошукових можливостей редакторів.

Ключові слова: інформаційно-пошукова система, електронний каталог журналів і продовжуваних видань Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, бібліографічний запис, точки доступу, відомості про відповідальність.

Вступ

Стрімке зростання обсягів інформації, яка функціонує в електронному середовищі, розширення кола її користувачів, автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів висувають підвищені вимоги до якості та оперативності бібліотечного обслуговування, у т.ч. до організації пошуку інформації.

З появою глобального електронного середовища докорінно змінилися смислове наповнення, підходи, інструментарій, завдання каталогізації. Цифрова епоха створює широкі можливості для удосконалення бібліотечних каталогів, інтенсивно формує систему е-каталогів, виводить їх на міжнародний рівень.

Для забезпечення інформаційної, пошукової та довідкової функцій електронних каталогів необхідна постійна й безперервна робота з їх оптимізації. Тому сучасні проблеми бібліографії постійно перебувають у полі зору вітчизняних бібліотекознавців К.В. Лобузіної, І.В. Зарванської, Т.В. Добко, Н.М. Стрішенець, М.І. Єрмилової та ін. Фахівці належну увагу приділяють різним аспектам функціонування електронних каталогів, питанням їх удосконалення, редагування, розширення пошукових можливостей тощо.

Мета нашої статті відобразити інтелектуальну відповідальність журналів та продовжуваних видань у бібліографічних записах електронного каталогу (ЕК) Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Результати дослідження

Електронний каталог Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (НБУВ), виконуючи інформаційно-пошукову функцію, дає змогу не тільки швидко встановити наявність конкретного документа у фондах бібліотеки, а й отримати доступ до інформаційних ресурсів згідно зі сформульованим пошуковим запитом.

Максимально повному задоволенню потреб сучасних користувачів слугує інтерактивний віддалений доступ до каталогу бібліотеки (у т.ч. з можливістю онлайнового замовлення книжок). Перехід на опрацювання документів засобами сучасної АБІС, яка має розвинутий веб-інтерфейс, дає змогу упроваджувати оптимальні рішення стосовно оперативного онлайнового доступу до інформації про надходження до бібліотечного фонду. Сьогодні користувачі НБУВ мають можливість бачити всю інформацію про нові надходження, навіть про видання, які перебувають в опрацюванні і ще не мають бібліотечних шифрів, адже записи електронного каталогу для користувачів оновлюються щодоби. Каталогізовані документи супроводжує інформація про місце зберігання документа, читач за гіперпосиланням може перейти до інформації про читальний зал, в якому зберігається необхідна література [6].

Створення і підтримка ЕК журнальних та продовжуваних видань НБУВ здійснюється завдяки АБІС, яка регламентує детальне занесення бібліографічних даних до відповідних структурних елементів (поля, підполя). Для забезпечення інформаційної, пошукової та довідкової функцій ЕК необхідна постійна й безперервна робота з його оптимізації. Особливого значення ця робота набуває зі змінами в цифровій науковій комунікації. Ефективність інформаційного пошуку в ЕК, в першу чергу, забезпечує дотримання загальних правил і принципів електронної каталогізації документів. «Періодика» серед доступних баз даних НБУВ займає друге за значущістю місце. У ній відображені серіальні видання (журнали та продовжувані видання), зареєстровані в ЕК Бібліотеки.

Редагування бібліографічних записів бази даних електронного каталогу серіальних видань здійснюється з метою покращання якості та поповнення інформації про документ, усунення технологічного браку, що з'являється при комп'ютерній обробці документів. У процесі редагування витримується єдиний методичний підхід до формування бібліографічного запису (БЗ), здійснюється контроль за дотриманням бібліографічних стандартів, заповненням відповідних полів та технічною обробкою документів [9].

У сучасній бібліотечно-інформаційній діяльності особливого значення набуває забезпечення повноти та вірогідності інформування читачів про журнали і продовжувані видання, про завдання щодо створення їх бібліографічного опису (БО).

Головною вимогою при створенні БО є забезпечення його унікальності для кожного окремого документа. У нашому випадку - це журнали та продовжувані видання. Слід відзначити, що БО серіальних та книжкових видань збігаються у своїх основних параметрах. У випадку опису серіальних видань необхідно забезпечити множину змін змісту елементів опису, включаючи зміни назв. Все це вимагає дотримання спеціальних правил, метою яких є створення такого запису, котрий при наявності сталої структури дозволяв би вносити певні зміни, доповнення до змісту бібліографічного запису при мінімальній його модифікації. Джерелом інформації для відомостей, що фіксуються в точках доступу, є інформаційні джерела, які супроводжують документ.

У робочому аркуші «OJ51- Журнал (періодика)» створюється новий БЗ, в якому назва і точки доступу, пов'язані з редакторами та упорядниками, заповнюються згідно зі стандартом бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

Бібліографічний опис журналів і продовжуваних видань здійснюється мовою об'єкта запису. Розширення пошукових можливостей ЕК за рахунок необмеженої кількості точок доступу призводить до зростання числа «обов'язкових елементів» у структурі електронного бібліографічного запису наших видань. Точками доступу в електронному БЗ є імена осіб, назви організацій, видавництв, назви серій, географічні назви тощо. В ЕК вони виконують функції додаткових описів, які використовуються в традиційних каталогах. Наявність більшої кількості точок доступу сприяє формуванню якіснішого пошукового образу документа, адекватного його змісту в інформаційно-пошуковій системі.

Розширений БО має обов'язкові та факультативні елементи. Факультативні (відомості стосовно назви: паралельна назва; подальші відомості про відповідальність тощо) стають обов'язковими для електронного БЗ (рис. 1). І це відповідає інтересам користувача. Адже останнього інтересує не процес створення БЗ, а можливість здійснення релевантного пошуку за наявними даними (автор, редактор, упорядник, колективний автор, видавництво, місце видання тощо) в ЕК. Крім того, автори-науковці заінтересовані у повноті подання інформації про їх інтелектуальний доробок.

Рис. 1. Паралельна назва видання (поле #510)

Відомості про редакторів, упорядників, членів редакційних колегій є вкрай важливими для формування точного пошукового образу серіального документа. Тому завдання фахівців-каталогізаторів полягає, насамперед, у ретельному перегляді кожного БО, виправленні помилкових формулювань бібліографічних елементів.

Згідно ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, відомості про відповідальність наводяться в тій формі, в якій вони вказані у джерелі інформації, тобто до ЕК вносяться прізвище та ініціали особи в такій послідовності, в такій редакції, як вони вказані на титульній сторінці або на звороті титула.

Для створення повноціного БЗ необхідно заповнювати підполе «Відомості про авторів» у полі #200 «Назва». Редактор, упорядник та інші заносяться до полів повністю, як вони зазначені в оригіналі документа (в нашому випадку головний редактор), прізвище без розкритих ініціалів (рис. 2).

Рис. 2. Заповнення підполя відповідальності у полі #200 "Назва"

пошуковий журнал електронний каталог бібліотека

За вимогами Держстандарту, при створенні БЗ відображення інтелектуальної відповідальності повинно бути тотожним тексту на оригіналі документа. Заповнюючи поле #200 «Назва», підполе «Відомості про авторів», прізвище редактора необхідно вказувати у родовому відмінку. Для пошуку даного науковця у точках доступу інформація про нього занотовується у називному відмінку (рис. 3).

Рис. 3. Приклад заповнення відомостей про автора в родовому відмінку

До створенного БЗ у наведеному нижче прикладі внесені прізвища редакторів польського видання у родовому відмінку (як на титульному аркуші) у поле «Назва» (рис. 4).

Рис. 4. Приклад внесення даних про редактора в поле #200 "Назва" в родовому відмінку латиницею

При заповненні обов'язкового поля #702 точок доступу «Редактори» прізвища редакторів повинні писатися у називному відмінку. Звичайно, це вимагає від каталогізаторів здійснювати пошук стосовно джерела, яке описується, або звертатися до інформаційних інтернет-ресурсів.

З огляду на те, що електронна комунікація є сьогодні головним засобом отримання інформації, істотно зростає значення якості подання даних в ЕК. Ревізія записів ЕК НБУВ (поле #702) точки доступу показала, що представлена в базі даних інформація має цілу низку лакун і навіть недоліків. У бібліографічному записі редакторів необхідно максимально розкривати їхні ініціали. Однак, у описаних документах (журналах та продовжуваних виданнях) часто відсутня уніфікація, інформація про прізвище редакторів надається по-різному. Наприклад, користувач бажає знайти всі друковані або онлайнові (джерела, матеріали) видання конкретного редактора, що представлені в ЕК за різними пошуковими запитами: - за прізвищем редактора з нерозкритими ініціалами імені (рис. 5);

Рис. 5. Приклад заповнення точок доступу з нерозкритими ініціалами редактора

Рис. 6. Приклад заповнення точок доступу з нерозкритими ініціалами імені та по батькові

- за прізвищем редактора з нерозкритими ініціалами імені та по батькові (рис. 6);

- за прізвищем редактора з розкритими ініціалами імені (рис. 7);

Університетські наукові записки [Текст] - University scientific notes: наук. часоп. / Хмельниц. ун-т. упр. та права; редкол.: Р. Кондратьєв (голов. ред.) [та ін.]. - Хмельницький: [б. в.], 2002. - Назва обкл.: Університетські наукові записки - Universitatis scientiae notoriae. - Виходить щоквартально - Отримується з 2002.-ISSN 2078-9165 ВІДОМОСТІ ПРО ЗМІНИ: Назви До 2005 р. №1-2 див.: Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права Дод. точки доступу: Кондратьєв, Радомир\голов. ред.\Синчак, Віктор\ред.\

Рис. 7. Приклад заповнення точок доступу щодо редактора з розкритими ініціалами імені

- за прізвищем редактора з розкритими ініціалами імені та по-батькові (рис. 8);

Рис. 8. Приклад заповнення підполя "Розкриті ініціали" головного редактора журналу "Соціальне право"

Наведені приклади демонструють, як користувач отримує різні результати - від надлишкового до неповного. Хоча абсолютно правильним буде давати - розкриті ініціали редакторів.

За вимогами міжнародних правил останніх років деякі видання повинні давати інформацію про редакторів, упорядників обов'язково паралельно англійською. Тому в точках доступу для кожного редактора, поданого в бібліографічному описі різними мовами створюється окремий запис. Усі ці записи поєднуються через обов'язкове пошукове поле # 702 (рис. 9).

Рис. 9. Приклад внесення даних про редактора англійською мовою

За такого підходу ЕК представляє кілька варіантів пошукових можливостей одного редактора. Однак ЕК постійно поповнюється. В результаті користувач змушений докладати більше зусиль, щоб отримати необхідну інформацію.

З метою підвищення ефективності інформаційно-пошукових можливостей ЕК так звані «дублетні» редактори досить часто зводяться в «єдиний тезаурус авторів». Для прикладу візьмемо головного редактора журналу «Краєзнавство» О.П. Реєнта, прізвище якого відображено в словнику «Автор» у різних варіаціях (рис. 10).

Крім того, каталогізатори постійно відстежують варіанти імен одного й того ж редактора (транслітерація, інші форми написання, абревіатура тощо) та приводять їх до єдиної загальноприйнятої форми. Бувають й інші розбіжності. Іноді доводиться здійснювати копітку пошукову роботу: звертатися до різних довідкових матеріалів або ВЕБ-сайтів.

Рис. 10. Пошуковий запит - прізвище редактора без ініціалів та прізвище редактора з ініціалами

При підготовці БЗ часто виникає необхідність в їх редагуванні. Неточності бібліографічного запису, допущені при неправильному заповненні полів, недотриманні держстандартів, порушенні правил скорочення українською, російською та іноземними мовами, ігнорування готових шаблонів («місце видання», «видавництво» та ін.), технічні помилки згодом можуть негативно позначитися на ефективності пошуку інформації.

В результаті редагування БЗ поліпшуються інформаційна якість електронного каталогу, його пошукові можливості. Бібліотечні каталоги стають більш надійним засобом обслуговування користувачів. Сучасна цифрова наукова комунікація істотно актуалізує подання інформації через авторські наукові профілі. Такий пошуковий інструмент використовується НБУВ на інформаційному порталі «Наука України: доступ до знань» [7].

Мета цього порталу: створення інтегрованого інформаційного простору української науки в цифровому суспільстві; популяризація, підвищення рейтингу і доступності наукових досягнень учених України, надання розширеного до них доступу за рахунок використання бібліотечно-інформаційних ресурсів наукових бібліотек України та сучасних веб-технологій. Інформаційні складові порталу включають авторитетні файли, розширені довідковою інформацією: наукові бібліотеки, науково-інформаційні ресурси бібліотек, наукові фахові видання, наукові установи, науковці України. Отож, пошуковий профіль науковця України - це систематизований за галузями знань, науковими ступенями і званнями, регіонами, відомчим та інституційним підпорядкуванням реєстр науковців України, призначений для пошуку наукових видань і публікацій українських вчених, пов'язаний з електронними бібліотечно-інформаційними ресурсами [8].

Головні елементи довідкової інформації про науковців: ім'я, дати життя, місце роботи, наукова ступінь тощо. Пошук наукових робіт проводиться за всіма електронними ресурсами системи: по електронному каталогу, по науковій періодиці, а також по всіх бібліографічних формах імені автора наукових робіт з переглядом списку публікацій науковця: автореферати, дисертації, книги, статті. Такі пошукові можливості роблять реальним знаходження колег, що опікуються відповідним напрямом наукових досліджень. В інформаційному плані з'являється можливість користування автоматично створеним списком співавторів.

Наведений нижче приклад сторінки науковця України О.П. Реєнта на інформаційному порталі «Наука України: доступ до знань» (рис. 11) засвідчує пошук наукових робіт в електронному ресурсі журналів та продовжуваних видань (12 назв). Хоча з надходженням додаткових відомостей про науковця сервісна та пошукова інформація може істотно розгортатися.

Рис. 11. Приклад сторінки інформаційного порталу "Наука України: доступ до знань"

Висновки

Повнота подання інформації в пошуковому профілі залежить, у першу чергу, від якості створених каталогізаторами бібліографічних записів та їх обов'язкового елемента відомостей про інтелектуальну відповідальність.

Процес створення бібліографічних записів на будь-які носії обов'язково пов'язаний з точками доступу до інформаційних ресурсів для забезпечення ефективного функціонування електронного каталогу бібліотек. Максимально повне задоволення пошукових потреб користувачів можливе лише при взаємодії з іншими інформаційно-пошуковими системами.

Список бібліографічних посилань

1. Декларация о международных правилах каталогизации

2. Добко Т. Бібліографічний опис в електронних ресурсах віддаленного доступу до соціальних сервісів Веб 2.0 / Т. Добко, І. Антоненко, Н. Мойсеєнко. Бібліотечний вісник. 2014. №4. С. 12-21.

3. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT). Київ: Держспоживстандарт України, 2007. 47 с.

4. Ермилова М.И. Особенности редактирования электронного каталога в условиях слияния нескольких каталогов

5. Зарванська І. Концептуальна модель каталогізації як засіб забезпечення доступу до бібліографічних ресурсів. Бібліотечний вісник. 2013. №5. С. 10.

6. Лобузіна К.В. Електронний каталог НБУВ: проблеми адаптації до умов сучасного інформаційного середовища К.В. Лобузіна, А.Г. Клочок. Бібліотечний вісник. 2011. №4. С. 3-10.

7. Лобузина Е.В. Информационный портал «Наука Украины: доступ к знаниям». Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития. 2017. Вып. 14. С. 35-46

8. «Науковці України» - новий інформаційний блок порталу «Наука України: доступ до знань»

9. Шекера, Петро. Актуалізація каталогізаційної інформації про серіальні видання. Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів: матеріали конф. Київ, 2013. С. 58-60.

References

1. (2009). Deklaratciia o mezhdunarodnykh pravilakh katalohizatcii [Declaration of international cataloging rules].

2. Dobko, T., Antonenko, I. & Moiseienko, N. (2014). Bibliohrafichnyi opys v elektronnykh resursakh viddalenoho dostupu do sotsialnykh servisiv Veb 2.0 [Bibliographic description in electronic resources for remote access to social services Web 2.0]. Bibliotechnyi visnyk, 4, 12-21. [In Ukrainian].

3. (2007). DSTU HOST 7.1:2006. Bibliohrafichnyi zapys. Bibliohrafichnyi opys. Zahalni vymohy ta pravyla skladannia (HOST 7.1-2003, IDT) [2. DSTU GOST 7.1: 2006. Bibliographic record. Bibliographic description. General requirements and rules of assembly (GOST 7.1-2003, IDT)]. Kyiv, Ukraine: Derzhspozhyvstandart Ukrainy. [In Ukrainian].

4. Ermilova, M.I. (2016). Osobennosti redaktirovaniia elektronnogo kataloga v usloviiakh sliianiia neskolkikh katalogov [Features of editing the electronic catalog in the conditions of merge of several catalogs].

5. Zarvanska, I. (2013). Kontseptualna model katalohizatsii yak zasib zabezpechennia dostupu do bibliohrafichnykh resursiv [A conceptual model of cataloging as a means of providing access to bibliographic resources]. Bibliotechnyi visnyk, 5, 10-15. [In Ukrainian].

6. Lobuzina, K. & Klochok, A. (2011). Elektronnyi kataloh NBUV: problemy adaptatsii do umov suchasnoho informatsiinoho seredovyshcha [NBU Online Catalog: Problems of Adaptation to the Conditions of Modern Information Environment]. Bibliotechnyi visnyk, 4, 3-10. [In Ukrainian].

7. Lobuzina, E. (2017). Informatcionnyi portal «Nauka Ukrainy: dustup k znaniiam» [Information portal «Science of Ukraine: access to knowledge»]. Biblioteki natcionalnykh akademii nauk: problemy funktcionirovaniia, tendentcii razvitiia, 14, 35-46

8. «Naukovtsi Ukrainy» - novyi informatsiinyi blok portalu «Nauka Ukrainy: dustup do znan» [«Scientists of Ukraine» - a new information block of the portal «Science of Ukraine: access to knowledge»].

9. Shekera, Petro (2013). Aktualizatsiia katalohizatsiinoi infor- matsii pro serialni vydannia [Updating of cataloging information about serials] In Adaptation of tasks and functions of the scientific library to the requirements of development of digital information resources: proceedings of the International Scientific Conference (pp. 58-60). Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].

Размещено на allbest.ru