Бібліотека як центр соціокультурних комунікацій

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського Київ, Україна

Бібліотека як центр соціокультурних комунікацій

Т. Середа, м.н.с.

Анотація

У статті йдеться про роль соціокультурної діяльності бібліотек у житті суспільства на поч. ХХІ ст. Розвиваючись, трансформуючись і адаптуючись, бібліотека залишається культурно-цивілізаційним феноменом з функціями суспільного інституту, що володіє універсальною компетенцією, яка містить всі досягнення культури та цивілізації.

Розглянуто діяльність бібліотек як сучасного центру соціокультурних комунікацій, виділено напрямки і підходи в зазначеній сфері. Подано детальний аналіз висвітлення цієї проблеми різними фахівцями. Автор розглядає бібліотеку як соціальний інститут, що виконує важливі функції у сучасному житті, активно використовуючи нові сучасні технології.

Ключові слова: культура, соціокультурна діяльність, соціокультурні комунікації, технічні засоби, популяризація бібліотечних фондів.

T. Sereda. Library as a Center for Social Cultural Communications

The article deals with the role of sociocultural activity of libraries in society at the beginning of the 21 st century. As it evolves, transforms, and adapts, the library remains a cultural-civilization phenomenon with the functions of a public institute with universal competence that includes all the achievements of culture and civilization.

The activity of libraries as a modern center of socio-cultural communications is considered, directions and approaches in the mentioned field are highlighted. A detailed analysis of the coverage of this problem by various experts is given. The author considers library as a social institution that fulfills important functions in modern life, actively using new modern technologies.

The forms of work which library practice with users are diverse: an exhibition (books, paintings), thematic meetings (on the occasion of an anniversary or a meeting with prominent personalities), joint activities with museums, archives, publishers, embassies, etc. Today, in the activities of Ukrainian libraries, there are more than 200 forms of organizing cultural activities, among them mass educational events are significant part. All library sociocultural activities should take into account a number of factors: current trends in education, culture, art, fashion, age and psychological characteristics of readers, gender approach, and the experience of library staff.

Keywords: culture, sociocultural activities, sociocultural societies, technical means, popularization of biblical funds.

З початку виникнення соціальних інститутів бібліотеки виконували функції комунікації, які продовжують залишатися актуальними і сьогодні. Бібліотека має свою аудиторію, яку становлять представники усіх соціальних груп і категорій суспільства, незалежно від вікових, національних і соціальних ознак, релігійних і політичних поглядів.

Основою діяльності будь-якої бібліотеки є її документний фонд (друковані, електронні, мультимедійні, віртуальні ресурси), соціально-інформаційна значимість яких відповідає потребам суспільства. Засобами і каналами підтримки комунікаційного середовища бібліотеки є відповідні технології і процеси, матеріально-технічний і кадровий ресурси. Варіативність каналів передання інформації уможливлюється завдяки комунікативності бібліотеки як відкритої системи, що розвивається і формується відповідно до інтересів і прагнень суспільства, на чому наголошують бібліотекознавці.

В українській науці проблеми діяльності бібліотек, що близькі до зазначеного нами напряму, досліджують автори: О. Матвійчук, Л. Віжічаніна, С. Кравченко та ін. Натомість окреслена тема потребує подальшого вивчення.

Метою статті є проведення аналізу діяльності бібліотек як сучасного центру соціокультурних комунікацій, виділення напрямів і підходів у зазначеній сфері.

З ХХІ ст. соціокультурна діяльність бібліотек розглядається як важливий чинник реалізації політики у сфері культури, засіб адаптації людей до навколишнього середовища та комунікації, регуляції та трансляції національної і загальнолюдської культури в її різноманітних проявах. У сучасних умовах бібліотеки виконують загальну соціально-культурну діяльність у суспільстві, що спонукає їх переглянути стереотипи і по-новому будувати соціокультурну роботу. Саме тому вітчизняні й зарубіжні бібліотекознавці називають бібліотеку найважливішим соціально-культурним центром, інститутом, що викликано певними закономірностями розвитку суспільства [3].

Завдяки активній діяльності бібліотечних лідерів в Україні сформовано системно-структурну модель сучасної бібліотеки, яка дає змогу постійно її вдосконалювати й видозмінювати. Завдяки плідній праці бібліотечних фахівців традиційна бібліотечна установа перетворилася з книгозбірні на комплексний бібліотечно-інформаційний, науково-дослідний і культурно-просвітницький центр. До того ж можна впевнено стверджувати, що інститут бібліотечного лідерства стає ще однією комунікаційною ланкою між бібліотекою та суспільством, яка, у свою чергу, забезпечує своєчасну адаптацію бібліотечної сфери до нових умов і суспільних вимог.

Спираючись на формулу культурна діяльність = творча діяльність + комунікативна діяльність, стане можливим формування нових тенденцій та перспектив розвитку бібліотечної справи, розв'язання актуальних проблем соціокультурної діяльності, створення позитивного іміджу сучасної бібліотеки. Загалом відбувається вихід за межі «чистої» бібліотечної діяльності. Сучасна публічна бібліотека як соціокультурний центр - це інтегративні форми роботи, використання варіативних моделей бібліотечного обслуговування дозвіллєвих чи наукових потреб користувачів, що сприяє задоволенню культурних та освітніх потреб, самореалізації, самоосвіті, самовдосконаленню в будь-який час.

Бібліотека як соціальний інститут виконує низку інших, не менш важливих функцій: функцію пам'яті (збереження знання, бути джерелом інтелектуальних ресурсів суспільства, забезпечуючи їх організацію та доступ користувачів до знань); інформаційну (надання зручного доступу до інформаційних потоків і задоволення запитів користувачів у різних видах інформації); освітню (систематизація знань, котрі набуває людина та які формують її світогляд); рекреаційну (задоволення естетичних потреб); соціалізації (формування самою людиною певної системи знань, суспільних норм, культурних цінностей, що дозволяє їй почуватися рівноправним членом суспільства); комунікативну (бібліотека як центр міжособистісного для обміну корисною інформацією) тощо [2].

Форми роботи з користувачами бібліотеки різноманітні: виставки (книг, картин), тематичні зустрічі (з нагоди річниці чи знайомство з визначними особистостями), спільна діяльність з музеями, архівами, видавництвами, посольствами тощо. Окремо варто наголосити на необхідності роботи з громадськістю та рекламування діяльності бібліотеки. Така ефективна соціокультурна діяльність можлива лише за умови цілеспрямованої роботи з формування та популяризації бібліотечних фондів.

Вся соціокультурна діяльність бібліотеки повинна врахувати ряд факторів: сучасні тенденції в освіті, культурі, мистецтві, моді, вікові та психологічні особливості читачів, тендерний підхід, досвід бібліотечних працівників. Сучасний користувач звик «бачити» навколишній світ як мозаїку і, відповідно, прочитавши лише якийсь уривок із книги, взявши участь у тому чи іншому заході, може сприйняти ідею автора. Найпопулярнішими за формою проведення заходами на сучасному етапі є ті, що проходять з використанням технічних засобів: телебачення, відео-, аудіо-, комп'ютерної техніки.

Бібліотечні фахівці в збірнику «Соціокультурна діяльність: Публічні бібліотеки» здійснили історичний аналіз розвитку бібліотек як соціокультурних центрів, акцентували увагу на організації культурно-масової роботи бібліотек, презентували технології проведення масової роботи в бібліотеках, а також надали практичні поради щодо проведення масових заходів [18]. соціокультурний цивілізаційний бібліотека суспільство

Пошук нових форм та методів соціокультурної діяльності бібліотеки сприяє активному поширенню досвіду реорганізації бібліотек з конкретним читацьким призначенням, диференціацією напрямів. Саме масові заходи, присвячені актуальній темі, привертають населення до бібліотеки. І так формується статус бібліотеки як центру інформаційного, культурного та соціального. Розвиваючись, трансформуючись і адаптуючись, бібліотека залишається культурно-цивілізаційним феноменом з функціями суспільного інституту, що володіє універсальною компетенцією, яка містить всі досягнення культури та цивілізації.

За визначенням дослідниці О. Матвійчук, «соціокультурна діяльність бібліотек - це цілеспрямована і спеціально організована книгозбірнею як соціальним інститутом система дій і заходів, метою яких є сприяння вдосконаленню інтелектуального, матеріального та естетично-духовного стану суспільства шляхом доведення до свідомості різних соціальних груп громадян, конкретних користувачів наукових знань, емпіричних фактів, естетичних і морально-етичних цінностей, акумульованих у бібліотечних документних зібраннях на різних носіях, організації різних виставок, творчих зустрічей із письменниками, митцями, політиками та ін.» [13]. Зауважено також, що соціокультурна діяльність бібліотек - це продуманий процес, у якому людина привносить до загальнокультурних надбань людства компонент соціокультурної системи українського суспільства.

Зі свого боку Г. Паршукова відносить бібліотеку до соціально-культурного та виховного інститутів, головна мета яких полягає в створенні, розвитку, зміцненні культури для соціалізації молоді та передачі їй накопичених культурних цінностей всього суспільства [17].

Соціокультурна діяльність бібліотек передбачає поєднання двох підходів - технічного, при якому бібліотека розглядається як «механізм» внутрішнього функціонування систем: комплектування, оброблення, систематизації, каталогізації, видачі і культурно-філософського, де бібліотека є культурним середовищем спілкування бібліотекаря та користувача, а також інформаційне середовище, у якому концентруються знання конкретної історичної епохи [13]. Соціокультурна діяльність публічної бібліотеки є багатогранною моделлю, що відображає культурне дозвілля користувачів у різних вимірах: світ цінностей (аксіологічний підхід), світ різноманітних захоплень користувачів (особистісно-орієнтований підхід), світ розвитку творчого потенціалу особистості (креативний підхід), світ розваг (гедоністичний підхід) [16, с. 4].

Дозвіллєва діяльність бібліотек відрізняється поліфонізмом функцій, пов'язаних із формуванням, задоволенням, розвитком та піднесенням різних культурних потреб людини (в пізнанні, спілкуванні, відпочинку, творчості, грі тощо), які сприяють розвитку особистості користувача бібліотеки в просторі дозвілля.

На думку М. Аріарського, соціокультурна діяльність - це обумовлена морально-інтелектуальними мотивами суспільно важлива діяльність щодо створення, освоєння, збереження, поширення та подальшого розвитку цінностей культури [14, с. 251].

Сьогодні існує таке загальноприйняте розуміння соціокультурної діяльності як діяльність соціальних суб'єктів щодо створення, збереження, поширення, використання культурних цінностей [3]. Треба зазначити, що серед соціально-економічних, техногенних, геополітичних, екологічних та інших проблем сучасного суспільства особливе місце посідають процеси трансформації загальнолюдських цінностей і ціннісних орієнтацій, у яких важливу роль відіграє бібліотека. У бібліотечному діяльнісному середовищі комунікація існує як поліфункціональний процес та універсальний фактор, де одну з ключових функцій виконує бібліотекар. Незважаючи на деякі песимістичні прогнози щодо безперспективності бібліотечної професії за умов розвитку інформаційного суспільства, час і практика довели, що бібліотекарі цілком здатні не лише органічно долучитися до соціокомунікаційних процесів, а й виконувати місію організаторів і виконавців масово-комунікаційних процесів.

Розвиток і вдосконалення інформаційно-аналітичної діяльності можливі лише за умови підвищення комунікативної культури учасників процесу управління інформацією та комунікацією. Хоча при моделюванні інформаційно-комунікативного простору важлива не тільки компетентність, яка виступає як узагальнена характеристика рівня та якості комунікативних знань і вмінь, що включають пошук, сприйняття, оцінку, перетворення, зберігання та передачу інформації і повинна базуватися на медіа-освіті і медіа-грамотності, але й інтелектуалізація та гуманізація глобального інформаційно-комунікативного простору.

Таким чином, зміни характеру роботи, важливість і зростання інтелектуального капіталу зумовлюють динаміку професійного середовища бібліотечних працівників, оскільки їхній рівень має піднятися до світових стандартів з урахуванням можливостей безперервних комбінацій у різноманітних робочих ситуаціях. Вирішення когнітивних завдань дозволить бібліотеці набути більшої конкурентоспроможності на ринку інформаційних продуктів і послуг, сприяти якісним трансформаціям як бібліотечно-інформаційного сервісу, так і бібліотечної діяльності в цілому.

На думку Г. Олзоєвої, місія сучасної бібліотеки полягає в реалізації культурно-дозвіллєвої діяльності [16]. Дискусії про те, яким саме соціальним інститутом є бібліотека - інформаційним чи культурним - втрачають сенс, тому що бібліотека включена в різні підсистеми суспільства, безпосередньо пов'язана із забезпеченням інтересів соціальної спільності загалом, її необхідно розглядати як інтегративний соціальний інститут, що містить інформаційні, культурні та інші компоненти. Цілеспрямована, структурована, осмислена активність бібліотек пов'язана з формуванням, задоволенням життєво-насущних духовних потреб користувачів із метою всебічного і гармонійного розвитку особистості в просторі дозвілля. Дослідження закономірностей розвитку бібліотек як соціокультурних центрів в Україні потребує чіткого визначення та аналізу термінів «культурно-дозвіллєва діяльність», «масова робота», «бібліотечні заходи».

Сьогодні в діяльності бібліотек України нараховується понад 200 форм організації культурного дозвілля, серед них значна частина - це масові виховні заходи.

Сучасна бібліотека - це інформаційний автоматизований центр, що обслуговує користувачів як у локальному, так і у віддаленому режимі й надає їм широкий комплекс послуг, це електронна бібліотека - тематично орієнтована чи структурована іншим чином система доступу до віддалених чи локальних електронних ресурсів, що здатна обслуговувати користувачів [13]. Протягом останніх років збільшилася кількість досліджень, як на теоретичному, так і на практичному рівнях, які мають на меті виокремлення власне соціокультурної діяльності бібліотек як центру роботи з книгою та інформацією, центру спілкування і дозвілля, центру розвитку інтелектуального та творчого потенціалу користувачів. Як соціально-культурний центр бібліотека відіграє суттєву роль у розвитку суспільства, обслуговує усі категорії читачів, розповсюджує правові знання. Роль бібліотек як соціально-культурних центрів постійно зростає у сфері освіти, культури.

Таким чином, бібліотеки є поліфункціональними закладами, їх повноцінний розвиток як соціокультурного феномену визначається багатством напрямів діяльності. Прогнозуючи майбутнє бібліотеки, передбачаємо її розвиток як соціокультурного, дозвіллєвого центру, що організовує неформальне спілкування користувачів, зустрічі з цікавими людьми, інформує користувачів про літературно-художні новинки, публіцистику, в процесі бібліотечного обслуговування формує в користувачів уявлення про бібліотеку як соціокультурний центр. Досліджуючи закономірності розвитку бібліотек як соціокультурних центрів на сучасному етапі, важливо враховувати результати соціологічних досліджень, які проводять установи різних систем і відомств. Саме це і має стати перспективними напрямами подальших досліджень соціокультурного напряму діяльності бібліотек. Розвиваючись, трансформуючись і адаптуючись, бібліотека залишається культурно-цивілізаційним феноменом з функціями суспільного інституту, що володіє універсальною компетенцією, яка містить всі досягнення культури та цивілізації.

Список використаних джерел

1. Бібліотека вищого навчального закладу - ресурсний, інформаційно- аналітичний центр в епоху електронних комунікацій: матеріали регіон. наук.-практ. конф. / [уклад.: В.М. Бєлінська, Н.В. Мороз]. - Чернігів: Наук. б-ка ЧДІЕУ 2013. - 52 с.

2. Соціокультурна діяльність бібліотек [Електронний ресурс]. Українська бібліотечна енциклопедія.

3. Віжічаніна Л. Соціокультурна діяльність сучасних бібліотек (на прикладі Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гончара) [Електронний ресурс] / Л. Віжічаніна.

4. Бібліотека як центр спілкування: метод.-бібліогр. матеріали ОУНБ ім. В. Г. Короленка; підгот. О. Рижієва; відп. за вип. О. Сльоза. Чернігів, 2011. 55 с.

5. Арнольдов А.И. Культурная политика: реалии и тенденции / Арнольдов А.И. - М., 2002. - 64 с.

6. Бібліотека - юнацтву: впровадження інновацій. З досвіду використання інтерактивних форм у роботі з юнацтвом бібліотеки-філії №5 Смілянської МЦБС / І.А. Огус. - Черкаси, 2006. - 28 с.

7. Гусева Л.Н. Концепции деятельности библиотек / Л.Н. Гусева // Науч. и техн. б-ки. - 1997. - №10. - С. 3-15.

8. Дудченко С.В. Библиотека - форпост культуры XXI века [Электронный ресурс] / С.В. Дудченко // Культура народов Причерноморья. - Симферополь: Межвузовский центр «Крым». - 2002. - №36. - С. 219-221

9. Про діяльність публічних бібліотек м. Києва за 2006 р.: Публічна бібліотека ім. Лесі Українки. - Київ, 2007. - 22 с.

10. Соціокультурна діяльність: Публічні бібліотеки: Національна парламентська бібліотека / [уклад.: С. Кравченко, І. Цуріна]. Київ, 2005. 67 с.

11. Матвійчук О.Є. Закономірності розвитку бібліотекяк соціокультурних центрів в Україні [Електронний ресурс] / О.Є. Матвійчик.

12. Ариарский М.А. Прикладная культурология [Электронный ресурс] / М.А. Ариарский. - СПб., 2001

13. Олзоева ГК. Массовая работа библиотек / Г.К. Олзоева. - Сер. Библиотекарь и время. ХХІ век; вып. 43. - М.: Либерея-Бибинформ, 2006. - 120 с.

14. Паршукова Г.Б. Власть над культурным пространством / Г.Б. Паршукова // Библ. дело. - 2009. - №7. - С. 16-20.

15. Соціокультурна діяльність: Публічні бібліотеки: Національна парламентська бібліотека / [укл.: С. Кравченко, І. Цуріна]. - Київ, 2005. - 67 с.

References

1. Biblioteka vyshchoho navchalnoho zakladu - resursnyi, informat- siino-analitychnyit sentr v epokhu elektronnykh komunikatsii [A library of higher educational establishment is a resource,research and info mation center in the epoch of electroniccommunications ]. Materialy rehion- alnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (2013) - Materials of Regional Resea rch Andpractice Conference (2013). Chernihiv: Naukova biblioteka ChDIEU [inUkrainian].

2. Sotsiokulturna diialnist bibliotek [Sociocultural activity of libraries]. Ukrainska bibliotechna entsyklopediia - Ukrainian Library Encyclopaedia

3. Vizhichanina, L. Sotsiokulturna diialnist suchasnykh bibliotek [Sociocultural activity of modern libraries]. Khersonska oblasna universalna naukova biblioteka im. O. Honchara - Kherson Regional Universal Scientific Library the name of Olesia Honchara.

4. Biblioteka yak tsentr spilkuvannia [Library as center of commonunication]. - Chernihivska oblasna universalna naukova biblioteka imeni V.H. Korolenka - Chernihiv Regional Universal Scientific Library of the name of V.G. Korolenko. Chernihiv, 2011. p. 55 [in Ukrainian].

5. Arnoldov, A.Y. (2002). Kulturnaia polytyka: realyy y tendentsyy [Cultur al politics: realities and tendencies ]. Moscow [in Russian].

6. Biblioteka - yunatstvu: vprovadzhennia innovatsii. Z dosvidu vykorystannia interaktyvnykh form v roboti z yunatstvom biblioteky-filii no. 5 Smilianskoi MTsBS [Library - to youth: introduction of innovations. From experience of the use of interactive forms in-process with youth of library-branch no. 5 Smila library system]. - Cherkasy, 2006 [in Ukrainian].

7. Huseva, L.N. (1997). Kontseptsyy deiatelnosty byblyotek [Conceptions of activity of libraries] Nauchnye i tekhnicheskie biblioteki - Scientific and Technical Libraries, no. 10, pp. 3-15 [in Russian].

8. Dudchenko, S.V. (2002). Byblyoteka - forpost kulturbi XXI veka [A lib rary is an outpost of culture of the XXI century]. Kultura narodov Prychernomoria - Culture of People of Black Sea Region, no. 36, pp. 219-221

9. Pro diialnist publichnykh bibliotek m. Kyieva za 2006 r. [About activity of public libraries of Kyiv after 2006 p]. (2007). Publichna biblioteka im.Lesi Ukrainky - A Public Library is the name of Lesia Ukrainian. p. 22. Kyiv [in Ukrainian].

10. Sotsiokulturna diialnist: Publichni biblioteky: Natsionalna parlamentska biblioteka [Sociocultural activity: the Public libraries: the National parliamentary library]. (2005). p. 67. Kyiv

11. Matviichyk, O.Ye. Zakonomirnosti rozvytku bibliotek yak sotsiokulturnoho tsentriv v Ukraini [Conformity to law of development of libraries associocultural centers in Ukraine]

12. Aryarskyi, M.A. (2001). Prykladnaia kulturolohyia [Applied Cultural Studies]

13. Olzoeva, H.K. (2006). Massovaia rabota byblyotek [Mass work of libraries]. Seriia: Bibliotekar i vremja. XXI vek - Series: Librarian an d time. XXI century, issue 43, p.120. Moscow: Lybereia-Bybynform [in Russian].

14. Parshukova, H.B. (2009). Vlast nad kulturnb m prostranstvom [Lordship over cultural space] Byblyotechnoe delo - LibraryBusiness, no. 7, pp. 16-20

15. Sotsiokulturna diialnist: Publichni biblioteky: Natsionalna parlamentska biblioteka [Sociocultural activity: the Public libraries: the National parliamentary library]. Kyiv, 2005 [in Ukrainian].

Размещено на allbest.ru