Огляд наукових робіт, статей, монографій та інших тематичних публікацій в контексті розвитку привітальної листівки кінця ХІХ - початку ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет культури і мистецтв

Огляд наукових робіт, статей, монографій та інших тематичних публікацій в контексті розвитку привітальної листівки кінця ХІХ - початку ХХ століття

Давидова К.О.

Постановка проблеми. Проблема полягає в тому, що не зважаючи на значну кількість та різноманітність наукових досліджень поштової листівки, на сьогоднішній день малодослідженою з позиції дизайну залишається привітальна листівка в Україні, її історія становлення та розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Серед останніх досліджень поштових листівок на увагу заслуговують роботи таких науковців як Самбур М.В., Радіонова А.Є., Гребеннікової

Т.Г., які займались проблематикою класифікації та експонування поштових вітальних листівок. Видова листівка як історичне джерело розглянута в роботі Ларіної А.Н. Науковець у своїй дисертації «Документальная открытка конца XIX -- начала XX вв. как источник по истории и культуре Москвы» вперше здійснила аналіз основних напрямків використання текстів відкритих листів та розробила методичні рекомендації щодо їх вивчення. Мозохіною Н.А. у своєму дисертаційному дослідженні «Открытки Общины св. Евгении как художественный проект мастеров объединения "Мир искусства"» було позначено та вивчено своєрідність мистецтва листівки, як явища російської графіки, проведено аналіз листівок, створених відомими художниками А.Н. Бенуа, М.В. Добу- жинським, І.Я. Білібіним, Н.К. Реріхом. У науковій праці Паур І.В. здійснено аналіз етапів еволюції видової поштової листівки в Україні, охарактеризовано типологічні особливості кожного з них. Наявність цих публікацій свідчить, що поштова листівка є цікавим матеріалом для вивчення за різноманітними напрямками.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Під час написання наукових праць, дослідники не приділяли значної уваги дизайнерському наповненню поштової вітальної листівки в процесі її історичного розвитку та еволюції, особливо в розрізі конкретної тематики. Не вивчений вплив конкретного історичного періоду на формування дизайнерського рішення (художнього оформлення) вітальної листівки. Поза увагою залишився соціокультурний вплив та залежність від регіонального розвитку.

Залишається не розкритою проблематика розвитку та становлення саме української вітальної листівки кінця ХІХ -- початку ХХ століття, особливо в контексті тематичного спрямування та дизайнерського оформлення. Не вивчений вплив західних мистецьких традицій на формування вітчизняного мистецького продукту.

мета статті. Головною метою цієї роботи є огляд наукових робіт, статей, монографій та інших тематичних публікацій в контексті розвитку привітальної листівки кінця ХІХ -- початку ХХ століття.

Виклад основного матеріалу. Для включення листівки в історико-культурний контекст, необхідно дати об'єктивно обґрунтоване визначення, яке розширить можливість використання листівки в науковій і експозиційній діяльності. Образотворчі матеріали, складовою частиною яких є відкриті листи, на сьогоднішній день є надзвичайно затребуваними, але маловивче- ними історичними джерелами.

Серед останніх досліджень та публікацій у рамках означеної проблематики насамперед заслуговують на увагу приведені нижче наукові роботи, статті та монографії.

Зокрема, є дуже цікавою робота Самбур М.В. «Открытка в контексте культуры: атрибуция, научное описание, экспонирование». Тема даного дослідження є актуальною, тому що раніше дослідниками розглядалась лише історія листівки. Самбур М.В. запропонувала основні принципи класифікації, розробила методики атрибуції та науковий опис, експонування листівок [12]. В процесі дослідження листівок даним автором було опубліковано ряд статей:

«Почтовая открытка как источник информации по истории и культуре». Статтю присвячено проблемі розгляду листівки як історичного джерела. Листівки аналізуються з точки зору укладеної в них інформації [13];

«Визитная карточка времени». Статтю присвячено проблемі сучасної епістолярної комунікації на прикладі відкритого листа. Листівка розглядається як засіб культурної комунікації, як історико-культурний об'єкт, як джерело і як музейний предмет. Пропонується власне визначення поняття «відкритий лист». Сучасні листівки класифікуються за їх функціональним призначенням, дизайну, формі, технології виробництва [10];

«Интерпритация открыток в выставочном пространстве». У статті розкривається проблема інтерпретації листівки в виставковому просторі. Аналізуються тематика, підходи, проблеми експонування поштової картки як музейного предмета на прикладі конкретних виставок. Дана оцінка внеску філокартистів в створення виставок листівок. Пропонуються методи показу даного виду експонатів, що базуються на розгляді листівки як комплексного історичного джерела [11].

Крім Самбур М.В. проблемою класифікації художніх листівок займалася науковець Родіонова А.Є. В своїй дисертації «Открытка как феномен художественной культуры (на материале русской открытки конца XIX - начала XX века)» (1995 р.) автор проаналізувала лицьовий та зворотний боки ілюстрованих листівок з точки зору семіотики [9].

В процесі еволюційного розвитку листівка з одного боку почала використовуватися як ілюстративний засіб, а з іншого - як текстове повідомлення. Листівки поєднують в собі властивості як образотворчих, так і письмових джерел. У зв'язку з появою різноманітних друкованих текстів на листівках виникла необхідність їх філологічного аналізу.

Аналіз основних напрямків використання текстів відкритих листів вперше здійснила Ларі- на А.Н. в дисертації «Документальная открытка конца XIX -- начала XX вв. как источник по истории и культуре Москвы» та розробила методичні рекомендації по їх вивченню. Мета дослідження полягає в комплексному вивченні і характеристиці документальних відкритих листів кінця XIX -- початку XX ст., як історичного джерела з історії і культури Москви. У роботі розглядаються поштові листівки, їх зворотна та лицьова сторона, штемпеля, надписи та багато чого цікавого, також надається характеристика ілюстрованих листівок як історичного джерела і основних методів роботи з ним. Особлива увага приділена питанням датування дореволюційних листівок. Автор пропонує вивчати листівки комплексно, аналізуючи відомості про видавництво, місце друку, фотографа, текст листа, накладі та інші. Коротко викладається історія листівки, зокрема, російської [5; 6].

Також цікава робота Гребеннікової Т.Г. «Коллекции поздравительных открыток в собрании Ал- тайсконо гусударственного краеведческого музея». В роботі розглядаються різні підходи до експонування колекцій листівок -- з точки зору мистецтвознавців, філокартістів. Робляться висновки про те, що на сучасному етапі ще не вироблені експозиційні принципи для експонування листівок; в сучасних музеях відчувається брак фахівців, здатних грамотно представити такі колекції публіці [3; 4].

Стаття Вікулової Л.Г. «История поздравительной открытки» присвячена історії жанру фатичної комунікації -- листівці. Показано становлення жанру вітальної листівки. Доводиться, що листівка як явище соціального і культурного порядку дозволяє людині включитися в процес ідентифікації в рамках певного соціокультурно- го простору [2].

Ознайомитися з поштовою листівкою, її розвитком можна у статті Леонової О.В. «Почтовая открытка первой половины ХХ века в коллекции Омского государственного историко-краеведческого музея». У статті наводиться огляд колекції поштових листівок першої половини ХХ століття, що зберігаються у фондах музею. Виділено основні етапи розвитку листівки в зазначений період. Художня вітальна листівка в дореволюційній Росії видавалася зовсім недовго, саме цим можна пояснити і невелику кількість таких листівок у колекції музею. Це були красиво оформлені привітання з Новим роком, Різдвом, Великоднем, які несуть в собі інформацію того часу.

Стаття Бутильської Л.В. «Пасхальная поздравительная открытка как лингвокультурный феномен » присвячена опису пасхальної вітальної листівки з точки зору лінгвокультурного змісту. Автор звертає увагу на те, що листівка є частиною культури, що відображає національний етикет, цінності, традиції, смаки. Символи, які зображуються на листівках, можуть послужити для студентів-іноземців ключем до розгадки особливостей святкування Великодня, її історії, традицій [1]. Смислова структура символу багатошарова і розрахована на активну внутрішню роботу сприймаючого. «Імплантація» в символіку нерідної лінгвоетнокультури -- один з етапів порівняльного аналізу, один із способів правильної інтерпретації досліджуваної лінгвокультури, один з ключів до успішного міжкультурного діалогу. привітальний поштовий листівка експонування

В 1893 році в Росії булла створена громада Святої Євгенії Червоного Хреста, яка займалася благодійною діяльністю. В пошуках коштів для існування громада створила своє видавництво «Издание общины Святой Евгении». Видавництво співпрацювало з художниками «Мира исску- ства» та журналу «Художественные сокровища России». Видавництво громади одним із перших в Росії почало друк листівок відомих російських художників. Так, в 1897 році до свята Великодня було віддруковано чотири листівки художника Миколи Каразіна. За тридцять років існування громади видавництвом «Издание общины Святой Евгении» було випущено 6410 листівок тиражем від тисячі до десяти тисяч примірників.

На основі вивчення архівних документів даної громади Мозохіна Н.О. захистила дисертацію «Открытки Общины св. Евгении как художественный проект мастеров объединения «Мир искусства». Проблемы истории и художественной практики». В своїй роботі Мозохіна Н.О. систематизувала матеріал дослідження, вивчила своєрідність мистецтва листівки, як явища російської графіки, провела аналіз листівок, створених відомими художниками А.Н. Бенуа, М.В. Добужинським, І.Я. Білібіним, Н.К. Рері- хом. Актуальність дисертації полягає в спробі вписати листівки видавництва громади Святої Євгенії в контекст розвитку прикладної друкованої графіки і художнього життя Росії кінця XIX -- початку XX століть [7].

У статті Шаркова І.Г. та Симонян Л.Г. «Религиозный аспект филокартии в художественной культуре на примере русских и зарубежных открыток эпохи модерна» розглядається такий феномен російської культури і історії як великодня листівка. Листівки відігравали велику роль у житті людини і цілого суспільства та стали своєрідними візитними картками епохи, ці невеликі за розміром шматочки картону з різноманітними зображеннями, посланнями, що адресувалися близьким, в яких відчувалася своя не менш цікава історія [17].

Над створенням цілісної картини виникнення, виявленні відмінних рис, еволюції вітчизняної благодійної листівки кінця ХІХ -- початку ХХ століття працювала Чорбачиді Софія Олександрівна. У своїй дисертаційній роботі «История благотворительной открытки (1898-1917)» автор дала визначення поняття «благодійна листівка», встановила час її появи на території Росії, відтворила історичний процес її розвитку, визначення кола художників, які працювали над оформленням благодійної листівки, виявила особливості художньо-поліграфічного оформлення благодійної листівок, створила періодизацію історії благодійної листівки в Росії, створила класифікацію благодійної листівки за різними ознаками [16].

Цікаве дослідження в 2015 році здійснила Паур Ірина Василівна. У науковій праці на основі архівних і музейних матеріалів здійснено комплексне дослідження поштової листівки як джерела висвітлення соціокультурного середовища та історичної топографії Кам'янця-Подільського кінця XIX -- початку XX ст. Розглянуто етапи еволюції видової поштової листівки в Україні, охарактеризовано типологічні особливості кожного з них. Виявлено та проаналізовано основні серії відкритих ілюстрованих листів. Показано, що поштові листівки з фоторепродукціями краєвидів Кам'янця-Подільського та його передмістя є важливим зображальним джерелом для дослідження історико-топографічної структури міста та його окремих кварталів. Разом з тим, вони виконували комунікативну, інформаційну, освітню, виховну, естетичну функції, завдяки чому зростала їх популярність серед освічених верств міського населення, що своєю чергою перетворювало листівку на своєрідний феномен міської субкультури [8].

Більше 600 новорічних та різдвяних листівок, випущених з кінця 1880-го по 1918 роки , які знаходяться в особистій колекції Чапкіної М., представлені нею в альбомі «Русская рождественская и новогодняя открытка 1898-1918» в 2012 році [15].

Соковіков С.С. та Ткаченко С.О. свою роботу також посвятили листівці. У статті «Открытка в зеркале научных исследований: состояние и перспективы». Розглядається відкритий лист в якості об'єкта інтересу дослідників, що належать до різних областей знання. Запропоновано аналіз публікацій, присвячених листівці, авторами яких були колекціонери [14].

Висновки

В результаті досліджень було встановлено, що більшість сучасних наукових робіт, статей та інших публікацій з визначеної тематики належать російським науковцям. Українська вітальна листівка як об'єкт дослідження феномену графічного мистецтва залишається поза увагою вітчизняних дослідників, особливо в контексті дизайнерського оформлення. Це потребує подальших мистецтвознавчих досліджень особливостей дизайнерського оформлення вітчизняної поштової привітальної листівки кінця ХІХ -- початку ХХ століття з позиції образно-стильового та культуровимірного потенціалу.