Особливості інтерпретації народної пісні у творчості Миколи Леонтовича

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості інтерпретації народної пісні у творчості

Миколи Леонтовича

Олександра Кадік

(студентка I курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти мистецького факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка) Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Растригіна А. М.

У статті досліджується особливості інтерпретації народних пісень Миколою Леонтовичем. Висвітлено особливості деяких виконавських прийомів і засобів, що входять в інтерпретаційну систему диригента у процесі роботи над хоровими мініатюрами М. Леонтовича. Аналізуються й визначаються жанрово-стильові ознаки духовної вокально-хорової спадщини М. Леонтовича та фундаментальні засади музично-образної семантики хорової творчості композитора. Розглянуто особливості інтерпретації хорового сюжету як основи музично-образної творчості митця.

Ключові слова: творчий доробок, гармонія, інтерпретація, голосоведенння, украинский народно- пісеяний фольклор, хорова обробка, авторська манера.

Постановка проблеми

Фольклорне мистецтво, а потім і професійне музичне мистецтво, склали основу музичної культури українського народу, яке відображає його життя у художніх образах і слугує основою його подальшого розвитку та процвітання. У такому контексті, творчість М. Леонтовича є неоціненним внеском у музичну скарбницю української культури. Тож, вивчення особливостей інтерпретації Миколою Леонтовичем у процесі обробки народних пісень, котрі стали головним надбанням його творчого доробку, а також різнобарвність її прояву у музично-образній характеристиці його хорової творчості, залишається на часі і сьогодні.

Аналіз досліджень і публікацій

Постать Миколи Леонтовича у контексті історії розвитку української музичної культури досліджувалась у працях багатьох українських музикознавців радянської доби. Так, у збірці статей, що вийшла під редакцією В. Золочевського, було розглянуто різноманітні аспекти творчості М. Леонтовича[1,11]. Дослідженню хорового письма М. Леонтовича присвячено праці таких науковців, як Герасимова-Персидська[1], що досліджувала поліфонічне письмо М. Леонтовича; М. Загайкевича [5 - с.177.], який дав характеристику творчому доробку композитора в цілому; С.Людкевичем схарактеризовано музичну мову М. Леонтовича в оригінальних хорових творах та опері «На русалчин Великдень» [12, 5 - с. 144 ].

Протягом останніх десятирічь вивченню творчості Миколи Леонтовича були присвячені наукові праці таких дослідників, як Луканюк Б., В. Н. Золочевський[11,6,17], Н.Герасимова-Персидська[1], Гордійчук М. [2], А. Завальнюк[4], Левандо П. [10], Казачков С. А. [7], Орфєєв С.[14], М.Загайкевич[5], С. Димченко [3], Королюк Н. І. [9], Козицький П.[8], Людкевич С. [12], Ю. Станішевський[16] та інші. На особливу увагу заслуговують наукові розвідки А.Ф. Завальнюка, який багато років своєї професійної діяльності присвятив прискіпливому дослідженню життєвого шляху, творчості та наукового доробку М. Леонтовича [4]. Маємо зазначити, що у переважній більшості дослідники висвітлюють питання, пов'язані з музикознавчо- композиційним аналізом творчості композитора, з'ясовують жанрово-стильову специфіку його творчого методу. Проте наразі все ще потребують більш прискіпливого дослідження питання, пов'язані з фундаментальними засадами музично-образної семантики хорової творчості й, зокрема, хорових обробок М. Леонтовича та особливостями інтерпретаційної роботи над хоровими мініатюрами композитора , що й визначило мету нашої статті.

Виклад основного матеріалу

жанр стиль творчість леонтович

Музичний доробок М. Леонтовича складає біля 200 обробок українських народних пісень, класичних, духовних творів, хорових пісень. Але вершиною творчості композитора вважають «Щедрик», «Дударик» та «Літургію Іоанна Златоустого»[13]. М.Леонтович є автором обробок народних колядок (християнського змісту), псалмів і кількох культових творів великої форми для виконання в церквах, зокрема автокефальних. Під час роботи над церковними жанрами М. Леонтович використовував як народні інтонації, так і канонічні наспіви, що побутували в українській православній церкві, а також створював оригінальні гармонізації в стилі національної духовної музики. Колядка «Що то за предиво» аранжована традиційно, але й у ній спостерігається суто авторське прагнення до лінеаризації фактури твору та «типово леонтовичівське відхилення в субдомінантову сферу мислення» (на думку М. Гордійчук у «Духовних пісне співах»). Інтонаційною основою християнських за змістом колядок «Що то за предиво» та «Пречиста Діва» стали справжні народні мелодії. Колядка «Дивна новина» відрізняється світлішим колоритом, за стилем наближена до культових творів. Окремий розділ у творчості Леонтовича становлять «Херувимські», які в церковній музиці посідають важливе місце [11, c.178].

Звернення до обробки народних пісень стали знаковою новацією на початку ХХ ст. й завдяки використанню М. Леонтовичем у свої творчості народного фольклору, в українській музичній культурі відбулося становлення нового напрямку, до якого пізніше стали звертатись й інші українські композитори народного напрямку. В обробках М.Леонтовича використовується широкий спектр поліфонії, до того ж не імітаційної, а контрастної, що має чимало спільного із специфікою народного багатоголосся. Типові підголоскові сплетіння голосів у стилі М.Леонтовича спостерігається в багатьох його творах. На основі народної теми, композитор створював інтерпретації різних творів. [2,4].

У своїй творчості Микола Леонтович розширює можливості використання регістрів та повноцінного розкриття тембру людських голосів. Він наділяє кожний елемент форми конструктивною функцією, розкриває його певні темброві якості відповідно до контексту, що спричинило багатогранний розвиток мелодики, гармонії та «хорової інструментовки».[2] На основі народної теми композитор створював хорові твори, де художньо-філософські узагальнення, ідеї та образи знаходять свою структурну і смислову виразність. Визначальна функція тембру у Леонтовича знайшла своє вираження при створенні рельєфних індивідуальних мелодичних утворень, які виконують різну роль у фактурі, спираючись своєю структурою на характерні можливості голосу та пов'язані з ними прийоми виконання. Прагнучи до образної виразності ліній багатоголосного малюнка, він створює конкретні темброколористичні звучання, що надають тій чи іншій темі певного художньо-образного смислу. У гармонії цей розвиток виявляється в посиленні фонізму шляхом витриманих співзвуч, поміщених у певні регістри або відповідне ладофункціональне оточення, застосуванні дисонансів, утворених внаслідок самостійного мелодичного руху тощо, а в області хорової оркестровки це виражається у підкресленому виокремленні характерних простих тембрів і створенні мішаних [14].

Одною із особливостей музичного почерку композитора є тенденція до лінеарності як якісної характеристики голосоведення й послідовності звуків, які утворюють мелодичну лінію, характерну для поліфонічної музики, а також монодії та гетерофонії, виявляючись у безперервності розгортання мелодичних ліній [15]. Нові можливості темброфактури, тембрової драматургії утворюються в хорах композитора внаслідок лінеарного руху голосів (на рівні зіставлень, імітаційності та ін.); синтез ладотональних систем мажору, мінору, хроматики та діатоніки. збереження національної своєрідності фольклорних джерел, стали специфікою композиторського мислення М. Леонтовича. Принцип варіантності, який яскраво проявився в обробках народних пісень, опосередковано відбився й у духовній музиці М. Леонтовича[2].

Дослідники музики Леонтовича (М. Гордійчук, Н.Герасимова-Персидська, С.П.Людкевич та інші) у своїх роботах підкреслюють його прагнення переосмислити специфічні прийоми народного багатоголосся і органічно поєднувати їх із засобами класичної гармонії, поліфонічного письма. П. Левандо вважає що характерною особливістю хорових мініатюр Леонтовича є рельєфність і пластичність мелодійних голосів, які відрізняються повною інтонаційно-ритмічною свободою і самостійністю, що властиво багатоголоссю народної пісні. З музичної природи фольклорної мелодії виростає специфічна натурально-ладова гармонізація хорових мініатюр Леонтовича з акцентуванням таких властивостей натуральних ладів, як варіантність і ладова змінність. Для розкриття змісту поетичного тексту фольклорних мелодій в хорових мініатюрах Леонтовича використовується принцип тембрової характеристики і поступового тембрового збагачення звучання, які асоціюються з послідовним увімкненням в пісню нових персонажів, або груп виконавців. За допомогою тембрових хорових фарб композитору вдається відтворювати колорит народного музикування. Темброва варіантність (озвучування) поетичного тексту, як правило, відображає варіантність композиційної структури хорової обробки. Леонтович виявляє тонке чуття виразних можливостей хорових тембрів, викладаючи кожну партію в зручному, найбільш природному для співочого голосу регістрі. Голосоведення відрізняється граничною чіткістю, гнучкістю, природністю, і виразною рельєфністю. Саме в своїх хорових мініатюрах Леонтович вперше звернувся до мистецтва «вокальної інструментовки». Для посилення виразності і розкриття емоційного змісту пісні композитором використовувалася імітація хоровими партіями оркестрового звучання. Подібна стильова знахідка стала однією з характерних особливостей індивідуального творчого почерку композитора [10].

З огляду на актуалізацію проблеми виконавської інтерпретації хорових творів М. Леонтовича, науковці й мистецтвознавці, що працюють у цьому напрямку, наголошують, що ця проблема є досить складною і неоднозначною. Вона містить в собі етико-художній аспект в системі «композитор-виконавець» і має суб'єктивний напрямок. Так, С. Казачков з цього приводу стверджує: «...виконавець пов'язаний з автором своєрідним кодексом честі. Артист- виконавець є вільним у виборі автора та твору. Диригент вільний також в інтерпретації твору. Коректування темпу, динаміки, агогіки, штрихів - право диригента, але до тих пір, доки зберігається дух твору, його жанр, форма, метроритм, мелодика, гармонія, тематичний матеріал, фактура» [7]. Аналізуючи деякі виконавські прийоми і засоби, що входять в інтерпретаційну систему хормейстра над хоровими мініатюрами, маємо зазначити, що незважаючи на те, що вироблений М. Леонтовичем інноваційний музичний стиль його послідовники стали використовувати ще на початку ХХ ст., питання розуміння й коректного використання особливостей інтерпретації обробок українських пісень, створених славетним композитором, у хоровому виконавстві залишається актуальним і сьогодні. Так, на думку С. А. Казачкова [7] характерною рисою, яка має домінувати і підкорювати собі всю інтерпретаційну систему диригента в процесі роботи над хоровими мініатюрами Леонтовича зі студентським хором, є скрупульозне, детальне прочитання музичного та поетичного тексту у їх взаємодії. Диригент має віднайти за кожним словом новий збагачений підтекст. Він повинен «випукло» висвітлювати засоби музичної виразності, поєднуючи їх з поетичним текстом. Це нагадує сприйняття, коли кожен елемент самодостатній та надзвичайно важливий. Художньо-виразна деталь стоїть на першому плані, вона створює ціле. Діалектично рух спрямований від дрібного до масштабного. Результатом такого бачення є глибоке проникнення в музичний образ твору.

Одне з провідних місць в інтерпретаційній системі М.Леонтовича займає агогіка. Слід відзначити, що диригенту, який досить вільно використовує можливості цього засобу виразності, притаманні численні агогічні відхилення, пов'язані з логікою побудови фраз, емоційними коливаннями, музично-драматичним розвитком, що частіше продиктовані власним диригентським баченням твору, аніж композиторським задумом. Наступною особливістю в інтерпретаційній системі диригента є елемент персонажності, коли обробки народних пісень набувають рис розгорнутого театрального дійства. Образна сфера героїв обробок в інтерпретації представлена в цілому комплексі психологічних, емоційних, морально-етичних характеристик. Кожний образ твору неповторний за своїми властивостями. Основний прийом, який може використовуватися для передачі образної специфіки персонажів, - це «інтонаційне перевтілення». [7, c.293]

Стилістичними складовими, що забезпечують «інтонаційне перевтілення», виступають тембральна характеристика голосів, штрихи, артикуляція, темп, динаміка, дикція, агогіка, дихання, і, що найважливіше - психологічна настроєність на конкретний образ. Ще один елемент, який використовується для інтерпретації творів Леонотовича, це лінійний спосіб виконання, запозичений із досвіду українського хорового диригента, музично-громадського діяча Михайла Кречка. Вводиться термін «лінійний спосіб виконання» для позначення такої манери виконання, якій властива рівність, беземоційність, відстороненність, відсутність агогічних та динамічних хвиль. Це своєрідний синтез окремих виконавських прийомів, при використанні яких, в системі виконавець-слухач виникає особливий зосереджений стан. Такий спосіб виконання присутній в першому та останньому куплетах обробки народної пісні «Піють півні». [7, 308c.].

Висновки

З огляду на вищезазначене, ми дійшли висновку про те, що характерною особливістю інтерпретації М. Леонтовичем народної пісні є тенденція до лінеарності голосоведіння. Нові можливості тембро-фактури, тембрової драматургії, що утворюються в хорах композитора внаслідок лінеарного руху голосів (на рівні зіставлень, імітаційності та ін.); синтез ладотональних систем мажору, мінору; хроматики та діатоніки, збереження національної своєрідності фольклорних джерел, стали специфікою композиторського мислення М. Леонтовича. Основою останнього є естетичний принцип та принцип варіантності, які яскраво проявилися в обробках народних пісень й певним чином опосередковано відбилися й у духовній музиці великого українського митця. Для його творів характерним стало розкриття «психологічної глибини» мелодії та поетичного тексту народного оригіналу у художньо-досконалій і доступній для сприймання формі, націлюючи виконавця у процесі аналізу на розкриття емоційної глибини пісні.

Все це досягається не силою звуку, а внутрішньою енергією та виразністю, що і є однією з основних вимог до роботи над партитурою хорових творів Леонтовича, що сягають корінням до народних традицій імпровізації, принципи якої викристалізувались багатовіковою практикою підголоскового співу без супроводу. Особливістю хорових мініатюр Леонтовича є рельєфність, пластичність й мелодійність голосів, з яких виростає специфічна натурально-ладова гармонія з акцентуванням на таких властивостях натуральних ладів, як варіантність і ладова змінність.

В неповторному хоровому стилі М. Леонтовича вирізняється закономірне і в той же час неповторно- індивідуальне поєднання фольклорного матеріалу із академічною музичною мовою, що складає головну технологічну формулу зазначеного стильового явища. Особливо це стосується ладогармонічних поєднань й підголоскового сплетіння голосів в багатьох творах композитора. Використовувані М. Леонтовичем фактурно-темброві засоби набували актуальності в часи модерністського перегляду традиційних виражальних пріоритетів і послаблення ролі суто мелодичного компоненту музичної образності. Але разом з тим, у своїх обробках він віртуозно зберігав інтонаційну чистоту першоджерел, залишаючи мелодію народної пісні незайманою. Неможливо оминути увагою й активну жанрову роботу М. Леонтовича, спрямовану на переосмислення здавна вкоріненої в українську музичну свідомість моделі хорової обробки.

Тож, на нашу думку, Микола Леонтович був і залишиться на віки видатним українським композитором, твори якого записані до золотого фонду української культури. Без його численних хорових обробок українських народних пісень неможливо уявити українське музично-хорове мистецтво як минулого століття, так і сьогодення.

Бібліографія

1. Герасимова-Персидська Н. Характерні риси поліфонії М.Леонтовича / Н.Герасимова-Персидська // Творчість М.Леонтовича : Зб. Статей ; [упоряд. В.Золочевський]. - К. : Музична Україна, 1977. - 124 c _

2. Гордійчук М. Микола Леонтович. - К.: Музична Україна, 1977. - 135 с. 2

3. Димченко С. Витоки творчої особистості Миколи Леонтовича : До 125-річчя від дня народження / С. Димченко // Мистецтво та освіта . - 2002 . - №4. - С. 56-58.

4. Завальнюк А. Ф. Микола Леонтович. Повне зібрання хорової та педагогічної спадщини (з передмовою та коментарями). До 140-ї річниці від дня народження./ А.Ф. Завальнюк. - Вінниця: ТОВ « ТВОРИ», 2019. - 700с., іл., ноти.

5. Загайкевич М. Творчість С.Людкевича: Зб. статей. / Упоряд. М.Загайкевич.- К.:Музична Україна, 1979. -144 с.

6. Золочевський В. Композиційна і тематична будова обробок народних пісень М. Леонтовича / В. Золочевський // Творчість М. Леонтовича. Збірка статей / [упоряд. В. Золочевський]. - К., 1977. - С. 125-152.

7. Казачков С. А. Дирижер хора - артист и педагог / Казан. гос.консерватория. - Казань, 1998. - 308 с

8. Козицький П. Творчість Миколи Леонтовича // Творчість М. Леонтовича. - К. : Музична Україна, 1977. - С. 7-15. 7. Пархоменко Л. Думка про «Думку» // Вісті з України. - №3 (1094). - серпень 1979р. - C. 6

9. Королюк Н. Корифеї української хорової культури XX століття / Н. Королюк. Видання ЬіпкКиїв : Музична Україна, 1994, 288 с.

10. Левандо П. Проблемы хороведения. - Л. : Музыка, 1974. - 282 с.

11. Луканюк Б. Народнопоетичні прообрази у творчості М. Леонтовича // Творчість М. Леонтовича : зб. ст. (До 100-річчя від дня народження М. Леонтовича) / Упор. В. Н. Золочевський. Київ : Муз. Україна, 1977. С. 177-199.

12. Людкевич С. Музична мова в оригінальних хорових творах і опері «На русалчин Великдень» М. Леонтовича / С. Людкевич // Дослідження, статті, рецензії, виступи. - Т. 1. - Львів, 1999. - 202 с.

13. Микола Дмитрович Леонтович у спогадах сучасників // Педагогічна освіта : теорія і практика : збірник наукових праць . - Кам. - Под., 2011 . - С. 201-205.

14. Орфєєв С. Микола Леонтович і українська народна пісня / С. Орфєєв . - К. : Муз. Україна, 1981 . - 76 с. : іл.

15. Словопедія. Режим доступу: http://slovopedia.org.ua/58/53403/386997.html

16. Станішевський Ю. Геній хорової музики : До 125-річчя від дня народження Миколи Леонтовича / Ю. Станішевський // Урядовий кур'єр . - 2002 . - 13 груд.

17. Творчість М. Леонтовича : збірка статей / упоряд. В. Золочевський . - К. : Муз. Україна, 1977 . - 200 с. : іл.

Размещено на Allbest.ru