Прикладне значення сучасної скрипкової масової культури: соціальна реклама, маркетинг та елементи шоу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикладне значення сучасної скрипкової масової культури: соціальна реклама, маркетинг та елементи шоу

Кікнавелідзе Катерина Олегівна доктор філософії, викладач, кафедра музично-інструментальної підготовки, Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського

Анотація

В контексті психо-семіотичної теорії комунікації, рушієм до кожного наступного щабля є реклама, як спосіб ознайомлення, особлива просвітницька форма, що побутує в сучасному інформаційному просторі. Тобто, «важлива історична постать», проявляючи себе, незалежно від форми популяризації, впливає на особистість, схематично представлену нами як «мале коло соціокультурної комунікації», а в характері даного впливу є риси соціальної реклами.

Категорії ментальності, духовного та естетичного, все культурно-цінне в соціальному плані, масова культура через власний вияв привносить в суспільство, саме вражаючи. Це її метод, а також запорука успіху. Те, що нудно, не зрозуміло, в сфері інформації для вжитку, - швидше за все, не вплине на реципієнта в морально-утворюючому, розвиваючому значенні так само скоро і сильно, як зворотне. Як приклад: діти охоче вчаться, коли їм цікаво. Дивуючи масова культура сприяє утриманню інтересу в свою адресу. Викликаючи інтерес, вражаючи публіку, масова культура створює кумирів, наслідування яким задає не тільки поведінковий тон, а й артистичні напрями та течії в культурі в цілому. Рекламуючи себе, яскраві представники масової культури створюють культ особистостей, а їх діями нерідко задається темп культурного розвитку епохи (артизація особистості).

Завдаючись питаннями чому масові музичні жанри такі затребувані, що робить їх популярними серед такої широкої аудиторії і що є їх інструментом психологічного впливу на соціум, - ми прийшли до висновку, що вони застосовують майже ідентичні засоби, що й соціальний маркетинг і комерційна реклама. ЗМІ створюють для нас реальність у безлічі різних областей, спираючись в процесі цього на різні психологічні процеси. Ми приділимо увагу таким наступним положенням: емоційний метод, гумористичний, патріотичний та метод когнітивної структурної теорії.

Ключові слова: масова скрипкова культура, маркетинг, шоу, соціальна реклама, скрипковий кавер, музичний гумор, патріотичний метод, гумористичний метод, метод когнітивнох структурної теорії.

Abstract

The applied meaning of contemporary violin mass culture: social advertising, marketing, and elements of show

Kiknavelidze Kateryna Olehivna Doctor of philosophy, teacher, department of musical and instrumental training, Southern Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushinskogo

In the context of psycho-semiotic communication theory, the driving force behind each subsequent stage is advertising as a means of acquaintance, a special enlightening form that prevails in today's information space. Thus, the "important historical figure," manifesting itself, regardless of the form of popularization, influences the individual, schematically represented by us as a "small circle of sociocultural communication," and the nature of this influence has characteristics of social advertising.

Categories of mentality, spiritual, and aesthetic, everything culturally valuable on a social level, mass culture, through its own manifestation, introduces into society, making an impression. This is its method, as well as a guarantee of success. What is boring and incomprehensible in the realm of information for use is unlikely to affect the recipient in a moral-forming, developmental sense as quickly and strongly as the opposite. For example, children are eager to learn when they find it interesting. Amazingly, mass culture contributes to maintaining interest in its direction. By arousing interest, impressing the audience, mass culture creates idols, the emulation of which not only sets a behavioral tone but also artistic trends and currents in culture as a whole. By promoting themselves, bright representatives of mass culture create a cult of personalities, and their actions often determine the pace of cultural development of the era (personalization of the individual).

Asking why mass musical genres are so in demand, what makes them popular among such a wide audience, and what their instrument of psychological influence on society is, we have come to the conclusion that they apply almost identical means as social marketing and commercial advertising. The media create reality for us in countless different areas, relying on various psychological processes in the process. We will pay attention to the following provisions: emotional method, humoristic, patriotic, and the method of cognitive structural theory.

Keywords: mass violin culture, marketing, show, social advertising, violin cover, musical humor, patriotic method, humoristic method, cognitive structural theory method.

Постановка проблеми

Дослідженнями музичної сфери з позиції впливу на соціум займалися науковці різних епох та спрямувань. Однак сучасна масова музична культура задіює абсолютно нові впливові механізми і на вимогу часу, кавер як показний її жанровий стиль, виводить музичну культуру на пограничний рівень, що зажадав полі наукового підходу до його вивчення.

«Соціальна реклама - це особливий тип переконання за допомогою мас-медіа, що спрямований на допомогу іншим людям, зазвичай кошти на неї надає якесь урядове агентство або рада з реклами. Соціальна реклама - вид некомерційної реклами, спрямований на зміну моделей суспільної поведінки та привернення уваги до проблем соціуму» [2, с. 86]. Аналізуючи психологію сприйняття і розуміння реклами споживачем, Р.Харіс характеризує цей хід, як процес, що складається з восьми фаз обробки інформації. Він починається з розуміння і закінчується дією (Shimp & Gresham, 1983): ми повинні безпосередньо побачити чи почути рекламу; ми звертаємо на неї увагу, вибірково сприймаючи одну її частину і пропускаючи інше; ми засвоюємо повідомлення; ми оцінюємо повідомлення так чи інакше (наприклад, погоджуємося чи не погоджуємося з ним); ми кодуємо інформацію в нашій довгостроковій пам'яті; через деякий час, ми відтворюємо цю інформацію; ми робимо вибір між іншими наявними товарами або послугами і приймаємо рішення; ми діємо на основі цього рішення (наприклад, купуємо продукт). Якщо будь-яка з цих фаз порушується, все сприйняття і розуміння реклами може спотворитися (переінакшитись). Р. Харріс зауважує, що «часом стимул можна змінити, але при цьому практично не вплинути на обробку інформації» [2, с. 92]. Описані фази обробки інформації мають аспекти подібності до того як впливає сучасна скрипкова культура на соціум.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Контекст даної статті буде базуватись на понятійному апараті соціолога Річарда Харіса. А вихідні положення, що передували дослідженню впливих механізмів сучасної масової скрипкової культури на соціум, та формували даний ракурс вивчення кавер культури, мають посилання до вибухової теорії Юрія Лотмана.

Мета статті - дослідити прикладне значення сучасної скрипкової масової культури, виявити методи впливу цієї культури на соціум з позиції співставлення з методами, якими користуються сфери комерційної і некомерційної реклами та маркетингу, виявити подібні та розбіжні риси.

Виклад основного матеріалу

Сучасна масова культура - це безперечно комерційна сфера за ознакою того - що вона дає артисту, однак в ній поєднуються також і риси соціальної реклами, за ознакою того - що дана музична сфера дає власній аудиторії. Комерційна реклама націлена на попит, але не ставить за мету залучення максимуму аудиторії. Відомо, що «комерційна реклама вважається успішною, коли вона впливає на 1-10% споживачів» [137, с. 245]. Соціальна реклама навпаки, - має ціль впливу на якомога ширшу аудиторію, але вона не націлена на попит, в контексті продаваності її продукту та можливості статистичного підрахунку результату її реалізації. Спільність рис соціальної реклами та характерних рис сучасних масових музичних жанрів в тому, що вони охоплюють еквівалентну аудиторію та мають спільну цілеспрямованість і метод; розбіжність в їх в протипоставленому відношенні між їх засобом та метою.

Засіб, за допомогою якого соціальна реклама досягає мети (1) та мета соціальної реклами (2) відтворюються в послідовності: 1 ^ 2; в даному прикладі 1 - це сама соціальна реклама, у своїй візуальні або акустично проявленій формі, а 2 - позитивний вплив на соціум. Щодо мети та засобу її досягнення, сучасні масові музичні жанри мають ті ж засади: 1 - музичний продукт, 2 - позитивний вплив на соціум. Проте, на відміну від соціальної реклами, відтворення послідовності зворотне, 2 ^ 1. Лише коли відбулася культурна дія, можна простежити рух до першопричини, як до морально утворюючого стимулу.

Емоційний метод «займає чільне місце серед інших, адже часто реклама впливає на емоційну складову наших установок. Вплив на емоції найчастіше найкращий спосіб вплинути на наші переконання і в кінцевому підсумку на поведінку. Коли реклама продукту асоціюється з розвагами та забавами - це теж емоційний метод, реклама таким чином пробуджує в нас думки і емоції, пов'язані з сім'єю і відчуттям любові» [2, с. 87]. «Так поступово цей продукт з рекламного кліпу робиться інтегральною частиною діяльності і, що ще більш важливо, складовою частиною почуттів, цієї діяльністю пов'язаних» [2, с. 88]. Емоції є невід'ємною частиною сприйняття ЗМІ, в першу чергу радіо і телебачення. Почуття, які ми відчуваємо під час перегляду або прослуховування чогось, - основна частина нашого психологічного досвіду. Якщо емоційний аспект відсутній, ми втрачаємо важливу сторону цього досвіду. «Чи вам принесе велике задоволення матч між двома футбольними командами, якщо вам байдуже, хто переможе?» [2, с. 43].

Емоції містять два компоненти: фізіологічний і когнітивний. Коли ми збуджені, в нашому організмі відбуваються певні зміни, наприклад частішає серцебиття, виступає піт і змінюються електричні показники шкірних покривів. Крім того, ми розмірковуємо про свої почуття, знаходимо їм причини і інтерпретуємо їх. Наприклад, якщо ви відчуваєте незвичайне хвилювання після того, як вам запропонували нову роботу, це стан фізичного збудження буде витлумачено вами інакше, ніж аналогічний стан, який настав після того, коли ви тільки що випили 10 чашок кави або вирвалися з рук вбивці-маніяка. Таким чином, випробовувані нами емоції - це продукт як нашого фізичного стану, так і нашої когнітивної оцінки цього стану (Schachter & Singer, 1962; Zillman, 1983, 1991 а)» [2, с. 43].

Наведемо приклади: обов'язковою складовою сценічного артистизму Ліндсі Стірлінг є танець, її ритмічна музика і в акустичному форматі неодмінно асоціюється з дискотечною культурою як формою активного дозвілля молоді. До своїх виступів та пропаганди творчості у відео форматі (рекламні ролики, музичні кліпи, інтерв'ю) Ліндсі часто залучає свою собаку Луну, що привносить в загальний перфоманс шарм та емоційну привабливість. Зрештою, акторська гра скрипалів під час виступів - це емоції в чистому вигляді, особливо творчі знахідки Олексія Ігудесмана щодо театралізації музичного скрипкового компонента.

Отже, прийнятні привабливі емоції, які переживають люди, сприймаючи творчість музикантів представників масових жанрів і є тим гачком, який утримує інтерес та розвиває попит на даний музичний продукт. Висновок Харіса, щодо рекламних компаній, створених на базі емоційного метода звучить таким чином: «Мабуть, найефективніший метод продажів - той, при якому описується, що товар може забезпечити гарний психічний стан людини і задовольнити його особистісні потреби [2, с. 89]». Ми можемо доповнити його слова зауваженням, що краща продаваність товару, який не потребує реклами для власного розповсюдження і довгострокового існування (а власне скрипка, скрипкова музика та її жанрові прояви не потребують реклами в контексті маркетингових задач), може бути забезпечена навіть завдяки лише одному емоційному методу.

Наступний метод сучасної масової музичної культури, що цікавить нас з точки зору відмінності від методів академічної музики та який зближує її з рисами сучасних маркетингових кампаній - це гумористичний метод. Гумор досить ефективний в продажах. Телебачення дає особливо багато можливостей для жартівливої реклами, хоча і в пресі, і на радіо в рекламі теж досить смішних речей. А деякі особливо вдалі, наповнені жартами і гумором рекламні компанії стають класикою поп-культури. Так, будучи дуже схожим на попередньо описаний нами емоційний метод, гумористичний метод шляхом впливу на емоційний стан публіки в сторону піднесення настрою, залучає своїм розважальним характером ще більшу аудиторію, оскільки зачіпає ширший діапазон потреб громадян. Музичні шоу на грані театру, цирку, фарсу - це вихід на ширше коло затребуваності, аніж суто музичний попит.

Р. Харіс звертає нашу увагу на важливим концепт в розумінні гумору: «...це запозичене з психодинамічної теорії поняття катарсису - емоційної розрядки напруги, яку ми відчуваємо при вираженні якихось пригнічених почуттів. Гумор часто розглядають як безпечну та соціально допустиму віддушину, що дозволяє нам впоратися з деякими з наших не найприємніших відчуттів» [2, с. 49].

В сучасних музичних шоу можна побачити два різновиди такого методу: гумористичний підхід до реалізації візуального компоненту та суто музичний гумор. Вони можуть існувати кожен в окремості або змішуватись в різній пропорції. Перший, наприклад, яскраво виражений в творчості Ліндсі Стірлінг. Дівчина створила собі артистичне амплуа «дитини, яка знаходиться в магазині іграшок та солодощів» - так про себе говорила Ліндсі чи не в кожному інтерв'ю ще на початку своєї кар'єри. Її метод психо-емоційного впливу на аудиторію характеризують такі компоненти як: сценічний образ здивованої та захопленої безпосередності з легким грайливим відношенням до життяю Цей метод відтворюється за допомогою яскравої, по дитячому кумедної поведінки на сцені та в житті (шоу, музичні кліпи, інтерв'ю, власний відео канал з документальними зйомками життя, сторінки в соціальних мережах в інтернеті, тощо), костюмовані театралізовані постановки з залученням флешмоб культури, маскарадні перевдягання, сценічний образ пірата (написання автобіографії під назвою «Єдиний пірат на вечірці»), загальний легкий образ подачі особистості.

Дитячість Ліндсі Стірлінг вивела нас до наукових пошуків Л. Долинської, яка розглянула дану тему в художньо-комунікативному аспекті. Вона пише, що: «...в історичних і жанрових передумовах образів «дитячості» можна помітити дві протилежні тенденції: перша означає сакралізацію, ритуалізацію, піднесення властивостей дитячого світорозуміння; це щось ідилічне, над чим не владний плин часу; це абсолютна цінність, але саме тому вона й існує як вигадка, як уява. Інша тенденція визначається тими зв'язками, що наближують сферу дитячості до ігрового, сміхового, пародійного начала людської творчості. В її контексті семантика дитячості ототожнюється зі зниженням, спрощенням, навіть з навмисним примітивізмом, утилітарно-побутовим характером життєвих оцінок; дитячість розуміється як відхід від найбільш складних проблем буття або як дока їх надуманості, необов'язковості. Ця тенденція протистоїть першій так, як минуще, швидко мінливе - постійному, стійкому; швидкоплинне - вічному; реальне - ідеальному» [2, с. 163]. «Дитячий спосіб» мислення та існування знаходить своє місце у кожній пізнавальній сфері людської культури, тому часто використовується в сфері реклами як метод, що найглибшим чином відповідає соціальним ідеалам колективної емпатії.

Є і інший, специфічний прояв гумористичного методу, королем якого по праву можна назвати Олексія Ігудесмана, фантазії якого, здається, немає меж. Це суто музичний гумор. Серед його творчого доробку за багатолітній виконавський стаж, можна привести безліч прикладів, серед яких: гра музичних оркестрових творів світової класики в протилежному до оригінального композиторського задуму ладу (фрагменти сорокової симфонії В.А. Моцарта несподівано в мажорі та з елементами зміненої гармонії супроводу теми), виконання каверів та жанру попурі (в складі класичного симфонічного, камерного оркестрів та класичного квартета, дуету з піаністом Джу), гра в диригента оркестру, який за допомогою дистанційного пульту управління керує музичними та фізіологічними функціями гучності оркестру та окремих його музикантів, гра в дуеті зі скрипалькою Рузандою Панфілі з брудершафтним положенням лівих рук обох скрипалів під час гри, після якої вони переносять руки на скрипки один одного, і не зупиняючи плин музичного твору грають «в чотири руки на двох скрипках», та багато інших номерів.

Патріотичний метод. Шанобливе ставлення до Батьківщини - культурна ознака будь-якого сучасного суспільства. Патріотичне виховання включає розвиток любові до батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу. У рекламі досить поширений заклик до національної гордості, такий метод дає підсвідомий натяк на гарантію якості продукту, що рекламується. Що стосується патріотичного методу як інструменту самореклами в жанрах сучасної масової музичної культури, він дуже часто застосовується майже усіма своїми показними представниками. Артисти, намагаючись залучити більшу аудиторію шанувальників, таким чином демонструють свою приналежність до культурних традицій рідного краю, показуючи тим самим, що вони люблять і підтримують співгромадян з патріотичним способом мислення.

Серед музикантів, в тому числі скрипалів, що виконують сучасну музику майже немає солістів суто етнічної направленості, тому патріотичні методи впливу на аудиторію проявляються, в основному, у залученні до виступів національних масштабів, приурочених або створених в підтримку національних ідей, виконанням гімнів, використанні національної символіки у візуальному сценічному компоненті виступів.

Ліндсі Стірлінг виконала національний гімн США на бейсбольному стадіоні «Чейз-філд» в Фініксі, штат Арізона. Стадіон вміщує понад 48. 500 глядачів, це величезна маса людей, які поєднані духом спільності не лише відносно конкретного виду спортивної боротьби, але й патріотичним ґрунтом, вболіваючи кожен за свою команду, та за свою країну. Виконання гімну долучає Ліндсі до національних ідей кожного присутнього американця, який бачить в ній провідника масової свідомості. Тут доречно пригадати думки Лебона та З. Фрейда щодо психології мас.

В рамках описаного нами методу доречно навести приклад популяризації артиста і за межами своєї країни. У 2009 році, на арені «Hanns- Martin-Schleyer Halle» в німецькому Штутгарті, перед боксерським поєдинком між українцем Віталієм Кличко та кубинцем Хуаном Карлосом Гомесом, відомий німецький скрипаль Девід Гарет виконав національний гімн України. Бій закінчився перемогою України. Також Гарет блискуче виступив на церемонії відкриття фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА у Мюнхені на «Альянс» арені, в травні 2012 року, виконавши спільно з вокалістом Джонасом Кауфманом гімн Ліги Чемпіонів. Так, рекламуючи свою творчість, скрипаль популяризує скрипкове мистецтво далеко за межами академічної сцени, долучаючи до сучасної маскультури прибічників спортивної культури шляхом патріотичних методів впливу на соціум. Українська скрипалька Ассія Ахат неодноразово виконувала гімн України перед виступами всесвітньо відомого боксера Віталія Кличка.

Реклама з точки зору когнітивної структурної теорії. «Когнітивний принцип, відомий як структура, має на увазі, що люди не буквально зберігають і відтворюють інформацію, яку вони читають або чують, а змінюють цю інформацію відповідно до їх переконань і контексту сприйняття. Людина запам'ятовує інформацію у вигляді особливих структур - схем. Схема - це структура пізнання або рамка, яка організовує в мозку інформацію і спогади про людей і події. У схему входить інформація всіх видів: візуальна, аудіо, інформація лінгвістичного і нелінгвістичні характеру. Зазвичай людина, коли робить висновки про інших людей і події, спирається на вже сформовані у нього схеми» [2, с. 92].

Припустимо, що реклама візуалізує ситуацію вільного дозвілля та містить слоган «Будь щасливий!». Цей слоган і зображення викликає в пам'яті схему, яка містить інформацію про схожі події в особистому житті глядача. Подібна схема допомагає глядачеві самому зробити висновок і доповнити інформацію до картинки, представити те, що мається на увазі, але не стверджується в рекламі безпосередньо. У цьому прикладі, коли людина прочитає напис і уявить себе учасником показаної схеми, ця сцена наповнюється сенсом, без якого було б незрозуміло, що відбувається в кадрі, відбувалося або відбуватиметься. Глядач використовує схему, щоб отримати інформацію, про яку прямо в рекламі нічого не сказано: а) люди відпочивають; б) їм весело; в) люди мають потребу в тому, що опосередковано або напряму має відношення до рекламованого товару; а, найважливіше, - г) застосувавши товар, який презентує рекламний ролик, люди стають щасливими і легковажними [2, с. 92-93]. Такий метод психологічного впливу на споживача є досить впливовим, і простежується як спільний щодо маркетингу відносно музичної продукції сучасної масової культури в її візуальному компоненті.

З огляду на той факт, що область кінематографії є одним з найбільш великих пластів сучасної культури, а кіномистецтво стало невід'ємною складовою життя сучасної людини, безсумнівно музичні відео кліпи займають важливе місце в культурі музичного шоу-бізнесу і його індустрії. Другорядна роль музики в кіно довгі роки ставила перед нею завдання прикладного характеру, як менш серйозний (в силу своєї прикладної функції) і більш простий (в порівнянні з авторської класикою) вид музичного мистецтва.

Вагомий внесок сучасної масової музичної культури в формат музики для кіно полягає в зміні призначень його складових компонентів, а саме, в перевернутому вигляді - «кіно для музики», в якому музичний твір з прикладного статусу отримав чільний, а прикладним стало саме кіно, тобто вирізнилась самостійна роль музики як смислового контрапункту до відеоряду.

Серед скрипалів, що виконують музику масових жанрів, зокрема кавери, не знайдеться жодного, хто не застосовує інтернет ресурс для розповсюдження своє творчості. Зазвичай вони створюють акаунти в соціальних мережах та свій канал на You Tube, на якому можна побачити записи концертних виступів артиста або його відео кліпи. Насамперед, відео кліп - телевізійна художня інтерпретація естрадної, поп- або рок-пісні, з використанням «дрібного» монтажу та спеціальних ефектів. Музичний відео кліп призначений для ілюстрації пісні або музичної композиції. Поряд з розповсюдженням жанру інструментального кавера, багато артистів інструменталістів стали знімати відео кліпи до власних композицій даного жанру.

В музичних відео кліпах відтворено когнітивний принцип, який є ще однією спробою психологічного впливу на глядача, з метою залучення більшої глядацької аудиторії. У своїх відео артисти часто використовують зображення, що мають ремінісцентний характер. За своєю природою ремінісценція завжди похідна або вторинна, це уявна відсилання, порівняння з якимось зразком, свідоме чи несвідоме зіставлення, погляд назад або в минуле. Тобто, спостерігаючи за подіями у відео кліпі, глядач проектує власний досвід на побачене. Відмовляючись від лінійної сюжетної дії, режисер як би затягує глядача в атмосферу цього міні фільму, пропонуючи йому роль непрямого спостерігача, позбавленого будь-яких установок на сприйняття того, що відбувається. Таким чином, глядач в якийсь момент перестає відчувати поріг між власною рефлексією і рефлексіями персонажів фільму. Саме в цій точці стирання граней стає очевидною зв'язок між власною рефлексією і запропонованою глядачеві структурою.

Такими структурами є, наприклад, зображення у відео кліпах картин природи та розваг, що пов'язані з нею (Ліндсі Стірлінг: «Crystallize», «Zelda Medley», «Lord Of The Rings Medley», «Elements»; Едвін Мартон «Malibu Sunset»), зображення святкових національних обрядів (Девід Гаррет «Viva La Vida» - відео ілюструє участь скрипаля у Холі - індійському фестивалі фарб, що зображує прихід весни, а учасники виглядають як веселі, живі яскраві картини). Яскравим прикладом алюзійної ретроспекції як маркетингового ходу у сучасній скрипковій масової культурі є наслідування відомим історично важливим постатям. Скрипаль Девід Гаррет виконав головну роль у художньому фільмі «Паганіні: скрипаль Диявола», гіпотетична аналогія якого призводить до думки, що даний скрипаль, який виконує твори видатного Ніколо Паганіні, сам є його сучасним прообразом.

Психологічний метод впливу на соціум, в основі якого лежать когнітивні структури, сучасна масова скрипкова культура застосовує не лише у наведених прикладах. Цей метод наряду з іншими, що були нами представлені як основні, але не єдині, використовується комплексно, як і у соціальному маркетингу, з рисами якого ми мали сміливість порівнювати методи впливу скрипкової масової культури. Відштовхуючись від артистичної зображальності та візуальної затребуваності даної сфери культури, можемо сказати, що жоден з описаних методів впливу не застосовується ізольовано від інших, змінюється лише пропорція, орієнтованість на якийсь окремий.

скрипковий культура комерційний маркетинг

Висновки

Завдаючись питаннями чому масові музичні жанри такі затребувані, що робить їх популярними серед такої широкої аудиторії і що є їх інструментом психологічного впливу на соціум, - ми прийшли до висновку, що вони застосовують майже ідентичні засоби, що й соціальний маркетинг і комерційна реклама. Серед методів: емоційний (фізіологічний і когнітичний компоненти), гумористичний (дитячість, акцент на візуальний компонент або суто музичний гумор), патріотичний, метод когнітивної структурної теорії, психологічний метод. Ці методи ґрунтовно роз'яснено з точки зору соціологічних та психологічних досліджень і піднесено у відповідності до конкретних прикладів їх застосування у скрипковій кавер-культурі. В цілому, представлений матеріал має лише частково аналітичний і переважно фактологічний характер.

Література

1. Долинська Л. Дитяча тема та образність в хоровій музиці: художньо-комунікативний аспект. Науковий вісник ОДМА ім. А.В. Нежданової. Одеса, 2015. Вип. 21. С. 159-166.

2. Харрис Р. Психология массовых коммуникаций: монография / пер. с англ., предисл. О. Березкина, Н. Обозов. М.: «ОЛМАПРЕСС», 2002. Изд. 4. 321с.

References

1. Dolynska L. (2015). Dytyacha tema ta obraznist' v khoroviy muzytsi: khudozhn'oko-munikatyvnyy aspect [Children's theme and imagery in choral music: artistic and communicative aspect]. Naukovyy visnyk ODMA im. A.V. Nezhdanovoyi, Vol. 21, 159-166 [in Ukrainian].

2. Kharris R. (2002). Psikhologiya massovykh kommunikatsiyy [Psychology of mass communications: monograph / trans. from English, preface O. Berezkina, N. Obozov]. Monografia / Berezkina, O, Obozov, O [in Russian].

Размещено на Allbest.ru