Основи митного контролю та напрями його практичного застосування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Формування і розвиток системи митного контролю в Україні відбувається під впливом сукупності визначальних чинників, які носять національний характер та інші наділені міжнародними рисами. Поступове удосконалення ринкової економічної системи митного контролю як функції регулювання, набуття ним певної інституціональності відбувалося внаслідок затвердження необхідних норм, правил та механізмів захисту національних економічних інтересів.

Вітчизняна митна система розпочала свою діяльність як частина колишньої радянської митної системи за периметром західноукраїнського митного кордону, в умовах абсолютної відсутності досвіду діяльності в умовах ринкових відносин і довготривалої політичної та фінансової кризи. Причиною недосконалостей системи митного контролю стала невизначеність зі стратегією економічного розвитку та суттєві коливання економічної політики держави від протекціонізму до лібералізації. Шляхи удосконалення митного контролю потребують розуміння механізму формування й реалізації митної політики, усвідомлення місця та ролі в ній митного контролю.

Проблематика митного контролю, включаючи дослідження особливостей та перспектив її удосконалення та розвитку, аналізується в наукових працях відомих українських та зарубіжних науковців митної справи, як Й. Айоама, Дж. Аклесон, Д. Аянтха, С. Барамзін, Н. Блинов, В. Будкін, І.Бережнюк, В. Ващенко, А. Войцещук, Х. Вольфганг, Л. Де Вульф, Б. Габричидзе, Дж. Гарсія, О. Гребельник, A. Грейнджер, О. Демченко, Дж. Джейнсон, Є. Додін, Ю. Дьомін, О. Єгоров, О. Єршов, Ф. Жорін, М. Каленський, А. Козирін, Б. Кормич, Ю. Кунєв, Н. Липовська, В. Науменко, Р. Олсон, П. Пашко, Л. Пісьмаченко, Д. Приймаченко, К. Сандровський, П. Сетх, Дж. Сокол, І. Тимошенко, С. Терещенко, С. Холловей, В. Ченцов, Р. Шишка та ін. Проте існуючі наукові розробки висвітлюють юридичні аспекти митного контролю, або являють собою нормативно-навчальні матеріали для вищих навчальних закладів. У цих працях відсутні комплексні дослідження організації і методики митного контролю територіальних одиниць у системі зовнішньоекономічних відносин держави, її спільних та відмінних рис порівняно з іншими національними моделями регулювання митних відносин у межах світової економіки.

Істотною особливістю вітчизняного митного контролю є те, що його створення збіглося в часі з черговим етапом у формуванні глобального економічного регулювання. Із завершенням Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ (1994 р.) створено нову світову торговельну систему на базі міжнародних норм та інституцій, які все більше підпорядковують національні системи митного регулювання. Світова організація торгівлі (СОТ) стала найбільш потужною міжнародною інституцією з питань регулювання міжнаціональних економічних відносин. Митний контроль має забезпечити сприятливі умови для імплементації вітчизняної економіки до міжнародної конкуренції внаслідок приєднання до системи вільного переміщення товарів, транспортних засобів, ресурсів, спрощення митних процедур і поступове включення її економіки до глобальних та європейських економічних процесів.

Метою дипломного дослідження є розробка теоретико-методичних основ митного контролю, а також напрямів його практичного застосування.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність виконання таких завдань:

обґрунтувати теоретико-прикладні аспекти розвитку митного контролю в умовах розширення міжнародного митного співробітництва та розробити концепцію можливих варіантів інституціональної імплементації міжнародних стандартів у відповідну систему України;

розглянути теоретичні основи митного контролю, його сутність та завдання, принципи та функції;

дослідити характеристику та провести аналіз діяльності територіального органу доходів і зборів на базі Дніпропетровської митниці ДФСУ;

вивчити контрольно-митний процес та його організацію, інформаційне забезпечення, види і форми митного контролю;

систематизувати методику проведення митного контролю Дніпропетровської митниці ДФСУ, її об'єкти, джерела інформації та методичні прийоми;

розробити напрями удосконалення організації митного контролю та підвищення ефективності діяльності Дніпропетровської митниці ДФСУ.

Об'єктом дослідження є діяльність територіального органу доходів і зборів з питань митної справи.

Предмет дослідження - концептуально-методичні аспекти засади і прикладні інструменти удосконалення системи митного контролю.

Для розв'язання поставлених завдань у роботі використано такі загальнонаукові методи: аналізу та синтезу (при здійсненні аналізу існуючих теоретичних і методологічних підходів і положень, наукових розробок з проблем формування системи митного контролю); системний (при дослідженні описі функцій митного контролю, параметрів, що його характеризують, а також критеріїв ефективності функціонування); структурно-логічний (при систематизації чинників, які впливають на формування й розвиток митного контролю, при розробці пропозицій щодо його удосконалення); порівняльного аналізу (при порівнянні систем управління митною справою в зарубіжних країнах); наукового узагальнення (при узагальненні міжнародних тенденцій впливу на національні митні системи); статистичний (під час дослідження характеристик економічної ефективності митниці та показників зовнішньої торгівлі та митної безпеки).

Інформаційною базою дослідження є національні законодавчі та нормативно-правові акти, міжнародні конвенції з митного контролю, статистичні матеріали Державної та регіональної служби статистики України, Державної фіскальної служби України, наукові публікації провідних українських та зарубіжних учених з питань митного контролю, зовнішньоекономічної діяльності, економічної глобалізації та європейської інтеграції, матеріали діяльності Дніпропетровської митниці ДФСУ.

Достовірність результатів дослідження апробовано написанням статті «Наукова організація митного контролю» та участю у студентській конференції, де отримано схвальні результати.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ

1.1 Сутність та завдання митного контролю

В умовах активізації зовнішньоекономічної діяльності та подальшої інтеграції України до світового співтовариства особливої актуальності набуває питання митної системи держави, яка відіграє важливу роль у розвитку національного ринку, залученні інвестиційних ресурсів, конкурентоспроможності національного виробництва, формуванні економічної політики держави через регулюючу функцію. Не менш важливою є фіскальна функція митної системи, сутність якої полягає в утворенні грошових фондів, які у сучасних умовах розвитку економіки України становлять значну частину доходів державного бюджету. Саме тому необхідним є виявлення способів підвищення ефективності акумулювання бюджетних надходжень, які забезпечують сплату митних платежів, дають змогу оптимізувати процеси контролю та їхнього примусового стягнення.

У вітчизняній науці триває нагромадження теоретичних і практичних досліджень за напрямками формування та підвищення ефективності системи державного фінансового контролю за зовнішньоекономічними операціями суб'єктів господарювання. Якщо проблемам валютного регулювання приділяється суттєва увага, адже від цього залежить стабільність національної валюти держави, то проблемам митного контролю в наукових колах приділяється недостатньо уваги. Окремі дослідження присвячені питанням митної політики, зокрема, таких її важливих елементів, як діяльність органів доходів і зборів з питань державної митної справи, митне оформлення, що переважно мають юридичний, а не економічний статус. Це пояснюється тим, що функціонування митної системи довготривало базувалось на юридичних рішеннях.

До набуття незалежності митна система України входила до Царської Росії та СРСР. Сутність і місце у державному регулюванні митної системи, її значення і функції постійно трансформувались під впливом стратегії розвитку країни та її фінансової політики.

Митна політика держави реалізується дотриманням стратегій, доктрин, концепцій, програм у внутрішніх і зовнішніх сферах державної діяльності, відповідно до національного законодавства та міжнародно-правових актів і стандартів. Сучасна митна політика України спрямовується на пошук міжнародних ринків збуту вітчизняної продукції, робіт, послуг, товарів та наповнення державного бюджету митними платежами та забезпечення національної економіки іноземною валютою. Митна система держави є функціональною, контрольною, складно організованою та чітко структурованою соціально-економічною системою управління державною митною справою в цілому та всіма її складовими елементами для ефективної реалізації митної політики країни [20, с. 96]. Роль та значення митної системи можна підтвердити зростанням частки надходження митних платежів у Державному бюджеті України, що відображено на рис. 1.1.

Рис.1.1.Динаміка зміни частки митних платежів у доходах Державного бюджет у 2008-2015рр. [5, 6].

Згідно з рис. 1.1, обсяг надходжень від митних платежів, а також їхня питома вага у загальній структурі доходів державного бюджету, у 2008-2015 рр. є нерівномірною. Так, найбільшою вона була у 2008 р. - 41,5% за рахунок зростанням вартісних показників імпорту. Упродовж 2014 р. спостерігається найнижчий показник частки митних платежів у доходах державного бюджету, що пояснюється зменшенням вартісних показників ввезених товарів на митну територію України. Зменшення митного навантаження під впливом процесів лібералізації зовнішньоторговельних відносин призвело до зниження питомої ваги надходжень митних платежів з 36,9% у 2009 р. до 33,9% у 2014 р. За даними митниць ДФС збір платежів до загального фонду державного бюджету у 2015 році склав 202,3 млрд. грн., або 168,1 відсотків (або на 82,0 млрд. грн. більше) до відповідного періоду минулого року [5].

Світовий досвід економічного розвитку, інтернаціоналізації економічних зв'язків та економічної інтеграції свідчить, що ці процеси відбуваються найбільш ефективно за умови органічного поєднання механізму лібералізації міжнародної торгівлі та її регулювання ринковими методами - без прямих заборон і обмежень, шляхом впливу на обсяг та структуру попиту на товари і послуги. В теорії і практиці державного регулювання найбільш давнім за історичним терміном застосування та дієвим за своїм економічним змістом інструментом впливу на міжнародну торгівлю товарами є митна політика та основна функція її управління - митний контроль. Разом з тим, митний контроль є засобом реалізації митної політики держави та одночасно сукупністю заходів, які здійснюють митні органи з метою забезпечення суб'єктами ЗЕД вимог митного законодавства [1; 7].



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2 Митний контроль як складова митної системи України.

Державний митний контроль - це діяльність (службові дії, операції, рішення, у разі здійснення яких реалізується політика у сфері державної митної справи) органів доходів і зборів ДФС України з питань митної справи, що діють за єдиним призначенням та напрямом з метою виконання покладених на ДФС України завдань з питань державної митної справи.

Таким чином, митний контроль - як функція управління, складова механізму забезпечення процесу законного переміщення через державний кордон товарів і транспортних засобів комерційного призначення. Таке твердження випливає з визначення, поданого у МКУ та Модернізованому митному кодексі ЄС (2008 р.).

У ланцюжку комплексного контролю митний контроль, а також оцінка ризиків, є головними елементами, які відображають постійний спільний процес для забезпечення безпеки, що починається в момент підготовки вантажів експортером до експорту з постійною перевіркою цілісності вантажів при недопущенні непотрібного дублювання заходів контролю [8, с. 78]. Необхідність контролю за товарами, які переміщують через митний кордон України, зумовлена негативними економічними наслідками торгівлі контрафактною продукцією як на міжнародному, так і на національному рівнях, оскільки наслідком є зменшення надходження податків до бюджету, підрив легальної індустрії, призупинення процесів створення нових виробничих потужностей та залучення у господарський оборот якісної продукції національного виробництва, скорочення кількості робочих місць, зниження авторитету держави, а також відмова іноземних компаній і держав від інвестицій як в окремі галузі, так і в національну економіку загалом [9].

Митний контроль є різновидом фінансового контролю діяльності суб'єктів господарювання, які вивозять, ввозять, передають, здійснюють транзит, використовують і зберігають товари, транспортні засоби, що переміщуються між митними територіями різних держав світу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку [1].

Митний кодекс ЄС дає наступне визначення митного контролю - як певні дії митних органів з метою забезпечення правильного застосування митного та іншого законодавства, що регулює ввезення, вивезення, транзит, передачу, зберігання і кінцеве використання товарів, що переміщуються між митною територією Співтовариства та іншими територіями, та наявність і пересування в межах митної території товарів, що не походять з Співтовариства та товарів, поміщених під режим випуску для внутрішнього споживання [2].

В інтерпретації оновленої Кіотської конвенції митний контроль (Customs control) -- це заходи, які використовують митниці для гарантування виконання митного законодавства [3].

Різниця між наведеними визначеннями митного контролю полягає у функціональній складовій митної справи в Україні та ЄС. За своєю ж суттю визначення понять можна вважати практично ідентичними, тому що митний контроль охоплює всі дії та заходи, які виконують органи доходів і зборів з питань митної справи з метою перевірки дотримання митного законодавства.

Вітчизняне визначення митного контролю за змістом відповідає міжнародному тлумаченню терміна, але існують окремі суперечності. Так, митні процедури поділено на групи: митне оформлення, митний контроль, справляння митних платежів. У міжнародній конвенції така класифікація відсутня. До того ж, у наукових працях вчені дають визначення митному контролю як функції управління, яку виконують службові особи органів доходів і зборів для створення умов законного переміщення через митний кордон України осіб, майна, товарів, транспорту, а також з метою дотримання митного законодавства. Отже, митний контроль - це функція управління, частина державного фінансового контролю, що здійснює орган доходів і зборів з питань митної справи при перетині через митний кордон товарів, транспортних засобів, осіб, задля дотримання митного законодавства, реалізації митних правил та забезпечення митної безпеки держави.

Метою здійснення митного контролю є забезпечення дотримання норм Митного кодексу України, інших законодавчих актів і підзаконних нормативних документів, а також міжнародних договорів, до яких приєдналася Україна, з питань регулювання зовнішньої торгівлі, зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), інших питань, які вирішують митники органів при здійсненні своїх основних функцій.

Оскільки держава зацікавлена в реалізації зовнішньої і внутрішньої економічної, фінансової, податкової, зовнішньоторговельної, митної, соціальної, військової політики, а також політики в галузі забезпечення державної, економічної, митної, інших видів безпеки, вона здійснює відповідні заходи не тільки з надання прав усім учасникам ЗЕД, але й із забезпечення сумлінного виконання ними покладених на них обов'язків, у тому числі за допомогою контролюючих органів, що здійснюють митний контроль і митне оформлення.

Об'єктами митного контролю, що знаходяться у колі уваги, виступають:

товари і транспортні засоби, що перетинають через митний кордон, документи і відомості про них;

фізичні і юридичні особи - власники товарів, особи, що діють за їхнім дорученням (митні брокери, декларанти, митні перевізники та ін. ), їх документи;

відповідність фактичних обставин установленому порядку переміщення транспортних засобів, товарів, осіб через митний кордон;

можливість надання і дотримання митних режимів, обраних декларантами за згодою митних органів стосовно товарів і транспортних засобів.

Суб'єктами управлінського впливу при проведенні митного контролю є працівники відповідних підрозділів митних органів у структурі фіскальних, а об'єктами -- товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, а також фізичні та юридичні особи, які здійснюють переміщення товарів через митний кордон або відповідним чином причетні до такого переміщення.

Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів [1].

За даними звітів Всесвітньої митної організації не існує єдиного загальноприйнятого підходу щодо тлумачення поняття «митні органи» [73]. Існуючі в світі інституційні моделі функціонування митних органів мають певні особливості, зумовлені відмінностями в залежності від країни, її належності до об'єднань держав і є часто модифікованими відповідно до поставлених перед ними завдань і пріоритетів. ВМО виділяє п'ять типів митних органів з врахуванням їх місця в структурі державного управління та особливостей взаємозв'язку з податковими адміністраціями [73]:

Митний департамент (Customs department) - структурний підрозділ певного міністерства, в основному міністерства фінансів чи міністерства економіки, що наділений митними функціями на національному рівні і часто використовується як традиційна форма функціонування митних органів в системі державного управління. У більшості випадків, митний департамент відповідає за непрямі податки (ПДВ і акциз) та існує у вигляді «департаменту», «управління», чи «бюро» на чолі з генеральним директором.

Департамент доходів (Revenue department) - структурний підрозділ, який наділений як митними, так і податковими функціями на національному рівні в межах відповідного міністерства. До повноважень цього підрозділу віднесено контроль за основними прямими податками. В об'єднаному департаменті митні і податкові функції можуть бути згруповані в різні управління, в назвах яких часто використовуються слова «дохід (revenue)», «податкова та митниця (tax and customs)», на чолі з генеральним директором, або рідше заступником міністра відповідного міністерства.

Служба доходів (Revenue authority) - напівавтономна структура, в яку інтегровані податкові і митні органи на національному рівні. На відміну від організаційного типу «Департамент доходів», служба доходів підпорядковується не певному міністерству, а безпосередньо уряду. В назвах використовують «служба доходів (revenue authority)» та «рада доходів (board of revenue)», а очолює її «комісар (commissioner)», «голова (chairman)» чи «суперінтендант (superintendent)».

Митна служба (Customs agency) - може бути як незалежною від певного міністерства, так і підпорядковуватись йому в межах виконання функцій на національному рівні. Митна служба контролює сплату непрямих податків (ПДВ та акциз), проте не виконує контрольних функцій щодо сплати податку на прибуток, прикордонного контролю та імміграції. Вони іменуються як «Митна служба (Customs service)», «Адміністрація (Administration)», «Державний митний комітет (State Customs Committee)», «Митне агентство (Customs agency)», і очолюють їх «міністр (minister)», або «комісар (commissioner)».

Служба прикордонного контролю (Border agency) - служба, яка не підпорядковується міністерствам, а митні та охоронні функції кордону зосереджені на національному рівні. Завдання служби - охорона державного кордону та боротьба з незаконною міграцією. В назвах використовують «Прикордонна та митна служба (Customs and Border Protection)», яку очолює «комісар (commissioner)».

В державах Європейського Союзу не існує єдиної моделі функціонування митних адміністрацій, у більшості країн вони діють у формі департаментів міністерств фінансів, в інших - є частиною органів доходів, що передбачає їх об'єднання з податковими органами та обов'язок контролю не лише за митними платежами, але й податком на прибуток і податком на прибуток корпорацій (табл. 1.1). Відмітимо, у Великобританії, митники задіяні не лише в Службі доходів, вони також виконують покладені на них завдання в структурі Прикордонної служби Великобританії (UK Border Force) - системи правоохоронних органів, яка була створена в 2012 р. з метою забезпечення безпеки кордонів шляхом контролю за імміграцією та здійсненням митного контролю щодо людей і товарів.

Таблиця 1.1

Інституціональні моделі митних адміністрацій країн ЄС

Модель	Країни
Митна служба	Республіка Чехія, Фінляндія, Швеція
Департамент міністерства фінансів	Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Республіка Кіпр, Франція, Германія, Греція, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща
Орган доходів	Данія, Естонія, Угорщина, Ірландія, Португалія, Румунія, Словаків, Словенія, Іспанія, Великобританія

Враховуючи особливості кожного організаційного типу, дослідний підрозділ ВМО згрупував митні адміністрації країн світу у чотири типи:

департаменти міністерств (Ministry Department);

органи доходів (Revenue Authority);

митні служби (Customs Agency);

служби з охорони кордонів (Border Protection Service).

В табл. 1.2 наведено організаційної структури митних адміністрацій країн-членів ВМО [3].

Таблиця 1.2

Характеристика інституціональних моделей митних органів країн ЄС

Роки	Департаменти міністерства	Органи доходів	Митні служби	Служби з охорони кордонів
2013	85	43	47	3
2014	81	47	48	3
2015	81	51	45	3

Крім того, ст. 4 Митного кодексу ЄС визначається дефініція митний орган (customs authorities) - митні адміністрації держав-членів, відповідальних за застосування митного законодавства та інші органи, уповноважені відповідно до національного законодавства застосовувати норми митного законодавства [2].

Отже, в державах ЄС не існує єдиної моделі діяльності митних органів. У більшості вони функціонують у формі департаментів міністерств фінансів, є частиною органів доходів, що передбачає їх об'єднання з податковими органами та обов'язок контролю не лише за митними платежами, але й податком на прибуток і податком на прибуток корпорацій. Відмітимо, у Великобританії, митники задіяні не лише в Службі доходів, також виконують покладені на них завдання в структурі Прикордонної служби Великобританії (UK Border Force) - системи правоохоронних органів, яка була створена в 2012 р. з метою забезпечення безпеки кордонів шляхом контролю за імміграцією та здійсненням митного контролю щодо людей і товарів [20, с.4-5].

Підвищення ролі митного контролю у забезпеченні виконання фіскальних завдань і наповненні державного бюджету пов'язано з пріоритетними завданнями, покладеними на фіскальні органи (з позиції забезпечення ефективності адміністрування митних платежів), а також з основними функціями, виконання яких вони забезпечують. Основними завданнями при реалізації контролю з питань державної митної справи є:

забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог митного законодавства України;

забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, укладеними відповідно до законодавства;

створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, прискорення товарообігу та пасажиропотоку, сприяння транзиту, здійснення разом з митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспорту через митний кордон України, достовірного їх митного контролю та оперативного митного оформлення;

здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;

забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з незалежними фінансовими посередниками та банками;

здійснення державного експортного контролю в межах повноважень;

здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів;

запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України;

ведення Української класифікації товарів ЗЕД;

ведення митної статистики та обмін даними з митними органами інших країн;

проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження;

здійснення міжнародного співробітництва у сфері державної митної справи, залучення зовнішніх ресурсів для забезпечення діяльності органів доходів і зборів;

здійснення інших визначених законом повноважень, покладених на органи доходів і зборів [1].

Завдяки вжиттю ефективних заходів, спрямованих на здійснення належної організації митного контролю, ефективної протидії митним правопорушенням, забезпечення повноти оподаткування товарів, достовірності декларування товарів, транспорту, що перетинають митний кордон України, посилення роботи за правильністю визначення митної вартості товарів, класифікації, країни походження товарів, за 2015 рік митницями ДФС зібрано до бюджету 202,3 млрд. грн., або 102,6 відсотків до планових завдань (+5,1 млрд. гривень). Показники надходжень до державного бюджету порівняно з 2014 роком зросли на на 66,6 млрд. гривень (49,1 відсотків). Приріст надходжень до минулого 2014 року забезпечено з:

ПДВ з ввезених товарів на 29,3 відсотків, або на 31,5 млрд. грн., акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів на 56,0 відсотків, або на 8,2 млрд. грн., ввізного мита на 221,9 відсотків або на 27,5 млрд. грн., вивізного мита на 90,5 відсотків, або на 199,4 млн. гривень [5].

Митний контроль здійснюється посадовими особами органів доходів і зборів з питань митної справи шляхом:

перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

проведення митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

обліку товарів і транспорту, що перетинають митний кордон України;

усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

перевірки системи фінансової, податкової звітності та обліку товарів, транспорту, що переміщуються через митний кордон;

перевірки суб'єктів господарювання, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність;

огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі, митних ліцензійних складів та інших місць, де можуть знаходитись товари, транспорт, що підлягають митному контролю, або здійснюється діяльність, контроль за якою покладено на контролюючі органи доходів і зборів [1].

Митний контроль товарів і транспорту, що переміщуються через митний кордон України, передбачає здійснення заходів контролю, спрямованих на перевірку відповідності реальної кількості товарів зазначеній у товаросупровідних документах, задекларованої митної вартості - реальній митній вартості. Та інші контрольні дії, виконання яких за загальним правилом є умовою пропуску товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон держави. зокрема, органи доходів і зборів здійснюють українську класифікацію товарів ЗЕД, відповідно до якої визначаються ставки ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Окремі автори Артемьев А. А. [22, с. 22], Агапова А.В. [21, с. 11], Тропіна О.М. [63]; Шкуратова І. І. [70, с.102] визначають поняття, як «державний фінансовий контроль», що здійснюють митники при виконанні функцій адміністраторів доходів бюджету, одночасно наділяючи його сучасними формами організації та методичного забезпечення.

Митний контроль як невід'ємну складову державного фінансового контролю обгрунтовує І. Іванча, базуючись як на існуючих організаційних резервах, так і на нових, сучасних формах організації та забезпечення контрольної діяльності: система управління ризиками; електронне декларування; єдина автоматизована система збору, зберігання та обробки інформації про зовнішньоекономічні операції [37, с. 144]. З таким твердженням складно не погодитись, оскільки на сучасному етапі розвитку контролюючих органів вагоме значення приділяється фінансовому пріоритету митного контролю як важливого інструменту забезпечення митних доходів, що визначає відносну самостійність фінансового контролю за надходженням митних платежів із властивими лише йому особливостями.

Окремі науковці, зокрема Ю. Оніщик, пропонують визначати у системі державного фінансового контролю такий контроль, як митний [56, с. 113]. Аналогічної точки зору дотримується І. Іванча, виокремлюючи заходи митного контролю, спрямовані на виявлення і попередження фіскальних злочинів [37, с. 143], наділяючи його функцією фінансів і визначаючи таким у митній системі держави. Окрема група авторів виділяє класифікацію митного контролю як важливу складову державного фінансового контролю. Проте, митний контроль як окремий елемент такої системи за зовнішньоекономічними операціями, наділений функціональними властивостями, характерними для фінансового контролю, а система управління ризиками і принцип вибірковості дають змогу виявляти та попереджувати порушення митного, податкового і валютного законодавства. В умовах кризових явищ у сфері державних фінансів при здійсненні митного контролю на перший план висуваються методи фінансового контролю з метою виявлення додаткових резервів мобілізації грошових ресурсів до бюджету держави.

Враховуючи вимоги всіх законодавчих актів та досліджень науковців, окреслимо головні фактори, які обумовлюють проведення митного контролю у сфері зовніш-ньоекономічної діяльності:

здійснення господарських операції передбачає перетин майна та/або робочої сили через митний кордон України;

контрагентом українського вітчизняного суб'єкта господарювання є іноземний суб'єкт підприємницької діяльності;

суб'єктом контролю виступає контролюючий орган доходів і зборів з питань митної справи.

Отже, з'ясування значення і ролі державного митного контролю як елемента митної системи країни дає можливість стверджувати, що митний контроль - це різновид державного контролю та важлива функціональна складова митної системи, що реалізуються на етапі переміщення товарів, транспорту та громадян через митний кордон, проведення відповідних митних формальностей щодо об'єктів контролю та їхньої реалізації на митній території держави, якому властиві функції фінансового контролю у процесі адміністрування митних платежів. Одночасно митний контроль визначає обсяг спеціальних дій фіскальних органів, спрямованих на дотримання юридичними та фізичними особами вимог податкового і митного законодавства України, міжнародних угод і правил, які регулюють порядок ввезення, вивезення чи транзиту вантажів, транспортних засобів комерційного призначення і валютних цінностей. Таке формулювання відображає багатоаспектність напряму контрольної діяльності органів центральної виконавчої влади у сфері ЗЕД та зумовлює необхідність дослідження ефективності застосування окремих форм митного контролю.

1.2 Функції митного контролю

Принцип (від лат. початок, основа) контролю - основні засади, правила, нормативи, на яких здійснюються його функції. Принципи митного контролю сформувались під впливом історичних, політичних, економічних, юридичних, наукових, соціальних умов, які існували та продовжують існувати в державі.

Митний контроль є різновидом державного фінансового контролю у сфері митної справи, тому йому притаманні загальні принципи контролю: законність, що закладений в законодавчих актах держави з питань митної справи, гармонізація і уніфікація митної діяльності, що ґрунтується на міжнародних конвенціях і договорах, до яких приєдналась Україна. Важливими принципами митного контролю є демократизм, систематичність, компетентність, конфіденційність, професіоналізм.

Відповідно до статті 318 Митного кодексу України митний контроль ґрунтується на основі дотримання теоретичних і методичних принципів, а саме:

всеохоплення - контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України;

виключної юрисдикції і повноважень органів доходів і зборів відповідно до митного кодексу та інших законів України;

мінімізації митних формальностей, які виконують органи доходів і зборів необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи;

типізації технологічних схем митного контролю товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України;

упорядкованості та єдиного порядку руху транспортних засобів, що здійснюють регулярні міжнародні рейси, який затверджується та узгоджується центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної транспортної, податкової і митної політики та державної політики у сфері захисту державного кордону;

взаємодії з учасниками ЗЕД, уповноваженими економічними операторами, іншими особами, діяльність яких пов'язана із здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їх професійними об'єднаннями (асоціаціями) з метою підвищення ефективності митного контролю органи доходів і зборів [1].

Окремі автори виділяють наступні принципи митного контролю, такі як презумпції невинуватості, виключних повноважень контролюючих органів доходів і зборів з питань митної справи; визнання рівності та захист інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності у межах закону; заохочення доброчесності; гласності і прозорості; вибірковості об'єктів контролю, що реалізовується в застосуванні системи управління ризиками, яка дає змогу оптимально використовувати ресурси контролюючих органів доходів і зборів, не зменшуючи ефективності контролю, і звільняє більшість суб'єктів ЗЕД від зайвого бюрократичного втручання та контролю. Процес управління ризиками припускає безперервний моніторинг та відстеження результатів прийнятих рішень та їх коригування. Саме наявність такого зворотного зв'язку робить управління ефективним [25, 41, 48, 50].

Науковець Гребельник О.П. виокремлює принципи митного контролю [29]:

міждержавного співробітництва, що передбачає взаємодію органів доходів і зборів з органами контролю іноземних держав шляхом підписання угод, проведення спільних контрольних заходів, обміну досвідом у сфері ЗЕД;

відповідальності всіх учасників зовнішньоекономічних відносин;

взаємодії та координації, що передбачає взаємодію органів доходів і зборів, банків, кредитних організацій та інших органів на постійній основі (інформаційний обмін і взаємодія; надання відомостей з урахуванням принципу конфіденційності; спільні та скоординовані контрольні заходи; підготовка спільних пропозицій щодо вдосконалення законодавства; розробка проектів міжвідомчих нормативних актів).

Наведений перелік принципів митного контролю не є вичерпним, та й не може бути таким. Органи митного контролю, крім зазначених принципів, у своїй діяльності використовують також інші засади, в тому числі: плановість, звітність, самостійність і незалежність у реалізації поставлених завдань, бюджетну ефективність, об'єктивність,результативність, відповідальність, чіткість і логічність пропонованих контролерами вимог, непідкупність суб'єктів контролю тощо [7].

На думку Н. Погодіної, головним є принцип законності, закріплений в основному законі будь-якої країни. Це означає, що всі дії та заходи суб'єктів митного контролю не мають суперечити митному законодавству, а також міжнародно-правовим нормам. Принцип поваги прав і свобод суб'єктів ЗЕД виражається у повазі посадовими особами контролюючих органів до законних інтересів підконтрольних об'єктів [61, с. 31]. Разом з тим, сучасна парадигма проведення державної митної політики у векторі спрощення митних процедур дала змогу окреслити не менш важливий принцип контролю - вибірковості. Його сутність полягає у тому, що під час проведення митного контролю фіскальні органи використовують ті форми митного контролю, які вважають достатніми для дотримання норм законодавства з питань митної справи, а підґрунтям його реалізації є система управління ризиками.

Під принципом вибірковості розуміємо проведення контролю не в повному обсязі, тобто для окремих товарів і транспорту, громадян на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Принцип має «альтернативну та демократичну основу», а застосування різних методик та прийомів митного контролю, «ступінь жорсткості» заходів, що використовують, визначаються необхідністю дотримання митного законодавства й обставинами кожного конкретного випадку його застосування [61, с. 32]. Аналіз змісту цієї норми підтверджує, що законодавець прагне дотримуватись міжнародних стандартів і насамперед положень Кіотської конвенції, які використовують митні адміністрації зарубіжних країн. Так, у випадку, коли за результатами застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) не встановлено потреби проведення митного огляду товарів, митне оформлення та випуск транспортних засобів комерційного призначення можуть бути здійснені без їхнього пред'явлення митниці або з пред'явленням, але без проведення їхнього митного огляду. Принцип вибірковості є також вихідним положенням для формування сервісної функції у здійсненні митного контролю, що має профілактичний характер щодо економічних суб'єктів, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Найвагомішими принципами на думку Бережнюка І. є: всеосяжності, оптимізації, декларування товарів і транспортних засобів, пред'явлення товарів і транспортних засобів, вільного обрання митного режиму, вибірковості, доступності, обмеженості тривалості митного контролю [21].

Отже, принципи митного контролю ґрунтуються на законності фінансового контролю, високих професійних, культурних і морально-вольових якостей митника, науковій організації і прогресивній методології вико-нання контрольного процесу.

Основні функції державного митного контролю реалізуються:

у дотриманні Митного кодексу України, інших нормативних документів з питань митної справи;

вжитті контрольних заходів для захисту юридичних прав й законних інтересів декларантів, суб'єктів ЗЕД, громадян при перетині митного кордону;

забезпеченні економічної та екологічної безпеки України;

проведенні ефективного валютного контролю за рухом грошових коштів;

справляння митних платежів; забезпеченні дозволів для переміщення товарів, транспорту, громадян через кордон; удосконаленні митного контролю та оформлення, створення умов, які б сприяли збільшенню товарообігу через митний кордон;

перешкоджання проникненню в Україну неякісних товарів, екологічно небезпечних речовин, шкідників, вірусів чи культур;

співробітництві з митними службами, органами інших держав.

Основними функціями митного контролю зарубіжних країн є: економічні, регулятивні, юридичні, що забезпечують здійснення ЗЕД. Орієнтація на гармонізацію та уніфікацію фіскального та митного контролю проявилася в процесі формування єдиного європейського ринку. В Україні фіскальна функція залишається домінуючою при здійсненні митної справи та її основного інструмента - митного контролю.

Перешкоджаючими факторами прогресивного розвитку митного контролю є політична, економічна та соціальна нестабільність суспільства, відсутність комплексного підходу до подальшого розвитку державної митної політики, її стратегії та напрямків, наявність бюрократичних та корупційних елементів та захист тимчасових відомчих інтересів. Незважаючи на імплементацій ні та гармонізаційні процеси, що відбуваються на сучасному етапі митне законодавство держав-членів ЄС зберігає суверенітет, натомість економічна політика спрямована на розширення та сприяння міжнародній торгівлі, базується на стандартах, закладених у Кіотській конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Рамкових стандартах безпеки ВМО, багатосторонніх міжнародних угодах з питань митної справи [37, с.75].

Інтеграція України до європейського політичного і економічного простору потребує адаптації, гармонізації та уніфікації законодавства до вимог ЄС. Основними принципами гармонізації виступають узгодженість юридичного регулювання; синхронність прийняття та впровадження гармонізованих актів; послідовність етапів гармонізації; переваги міжнародних договорів над національним законодавством.

Розвиток зовнішньої торгівлі між країнами Євросоюзу та Україною, важливість митних питань окремо зазначені в Угоді про асоціацію України та ЄС. Принциповими є вимоги до митного законодавства, яке має бути стабільним та всеосяжним. Положення і процедури мають бути пропорційними, прозорими, передбачуваними, недискримінаційними, об'єктивними й мають застосовуватися уніфіковано та ефективно [66].

Важливими завданнями митного контролю є забезпечення захисту розширення законної торгівлі; започаткування діяльності уповноважених економічних операторів та митних атташе, підвищення ефективності, прозорості і спрощення митних процедур; застосування системи управління ризиками, постаудиту та методичних прийомів аудиту зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів для спрощення та пришвидшення ввезення та випуску товарів, транспортних засобів; забезпечення обов'язкових рішень щодо тарифної класифікації та правил походження країни, запровадження «єдиного вікна» - обміну інформацією між контролюючими органами і митницями. Україною вжито заходів, спрямованих на упорядкування митних процедур: участь у діяльності ВМО, СОТ, ООН, в міжнародних договорах: Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур (1973 p.), Конвенція про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 p.); Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (1983 p.); Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезення (1975 p.); Міжнародна конвенція про затвердження умов проведення контролю вантажів на кордонах (1982 p.), які стали основою імплементації стандартних правил до вітчизняного митного законодавства України, Рамкові стандарти безпеки ВТО.

Значним досягненням у процесі імплементації митного законодавства України до міжнародних норм стало запровадження принципу «єдиного вікна», кількість митних оформлень з його застосуванням зросла втричі - від 6 тисяч заявок у вересні до 18 тисяч у листопаді 2016 року. За результатами 11 місяців 2016 року митні надходження зросли на 32% до відповідного періоду 2015 року. Планові показники перевиконано на 7,2%. З 1 січня 2016 року за принципом «Єдиного вікна» близько 1,3 тисячі декларацій оформлено на Дніпропетровській митниці ДФСУ. Таким чином, понад план забезпечено 14 млрд. гривень. ДФСУ вживає заходів щодо подальшого застосування «єдиного вікна» при митному оформленні товарів за рахунок удосконалення нормативно-правової бази взаємодії органів доходів і зборів та контролюючих органів, скорочення кількості документів, необхідних для проведення видів контролю та збільшення кількості місць митного оформлення.

у 2016 році завдяки спрощенню та прискоренню митних процедур досягнуто позитивні результати:

96% декларацій подається в електронному вигляді;

майже 90% товарів, які імпортуються в Україну, оформлено за 1 методом - ;

декларації в режимі експорту оформлюються протягом 1 години, в режимі імпорту - 2 годин 15 хв. Крім того, з 1 січня 2016 року видано 48 тисяч сертифікатів EUR.1

У серпні 2016 року створена Міжрегіональна митниця, функції якої полягають у координації та погодженні діяльності контролюючих органів з питань митної справи на випадок виникнення форс-мажорних ситуацій та боротьбі з контрабандою та корупцією і бюрократією. Удосконалення співпраці з митними службами сусідніх країн та впровадження нових форм співробітництва, прискорення митних формальностей ,спрощення митних процедур залишаються першочерговими напрямками діяльності ДФСУ. Зокрема, це стосується спільного митного та прикордонного контролю, який здійснюється у 8 пунктах пропуску на українсько-польській та українсько-молдовській ділянках державного кордону. ДФСУ розраховує на запровадження спільного контролю ще у 8 пунктах пропуску на кордоні з Польщею, Румунією та Словаччиною. Наразі відбуваються відповідні переговори з партнерами цих держав, вживаються заходи щодо створення та розвитку відповідної інфраструктури в пунктах пропуску [5].

Про рівень розвитку митних систем більшості країн світу свідчить створення сервісної митниці - для учасників зовнішньоекономічної діяльності. В умовах посилення міжнародної економічної інтеграції статус «сервісної митниці», визначений нормативними документами Всесвітньої митної організації, обґрунтовує створення нового типу митної служби. «Сервісна митниця» розглядається як невід'ємний елемент процесів зовнішньоторговельної діяльності, метою яких є спрощення митних процедур, формування нової філософії митного контролю, що грунтується на принципі контрольного сервісу та міжнародного обміну інформацією, і є надзвичайноважливим у низці реформ митного контролю.

Індикатором використання можливих резервів у митному контролі , на думку експертів, служить те, що не відбулося повноцінного перенесення акценту з контролю на етапі митного оформлення на активний розвиток постмитний аудит. Однією з форм контролю органів доходів і зборів за Митним кодексом України є проведення документальних перевірок з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти справляння митних платежів.

Рекомендації Всесвітьої митної організації щодо постмитного аудиту містять юридичні та організаційні засади для його здійснення. Зокрема, у рекомендаціях зазначено, що для постмитного аудиту необхідно прийняти законодавчі акти, які забезпечать митниці юридичну основу для проведення аудиту, встановлять права, обов'язки та відповідальність митних аудиторів. При цьому передбачається, що кожна митна організація повинна впроваджувати закони та правила, які враховують національні особливості економічної політики конкретної днржави. У ст. 345 - 355 чинного Митного кодексу України міститься порядок проведення документальних перевірок дотримання вимог митного законодавства України, але реалізація зазначених положень Митного кодексу неможлива через певні обставини. Проведення відповідно до митного законодавства перевірок і звірок платників податків, у тому числі після проведення митного контролю та митного оформлення є функцією Державної фіскальної служби України, а проведення перевірок покладено на територіальні органи Державної фіскальної служби України, до складу яких входять головні територіальні управління та митниці. Положенням про головні управління та їх структури передбачено проведення податкового та митного аудиту. Щодо діяльності митниць, то функціонально не передбачено проведення постмитного аудиту та відповідно проведення будь-яких перевірок у формі послідуючого контролю після перетину товару, транспортного засобу кордону України. У структурі митниць також відсутні відповідні підрозділи. До того ж, з моменту набрання чинності Митного кодексу (з 01.06.2012р.) видача сертифікатів уповноважених економічних операторів підприємствам в Україні не проводилась, оскільки необхідні для здійснення такої процедури документи не затверджені відповідними нормативними підзаконними актами.

Найскладнішою та спірною в митному контролі залишається категорія - митна вартість, та способи її визначення. Погляди експертів, представників бізнесу, суддів, органів контролю з питань застосування митного законодавства при визначенні та контролі митної вартості не збігаються. Тож є підстави вказувати на недосконалість законодавчих норм.

Отже, оптимальними умовами для удосконалення митного контролю є запровадження зарубіжного досвіду, оптимізація митної політики, гармонізація митного законодавства країни з міжнародним, а також продовження реформування в митній сфері.

РОЗДІЛ 2. Характеристика діяльності територіального митного органу

2.1 Характеристика діяльності Дніпропетровської митниці

Дніпропетровська митниця є бюджетною установою, що входить в єдину систему органів ДФСУ та реалізує встановлений порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, здійснює митний контроль та митне оформлення, застосовує механізми тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляє митні платежі, веде митну статистику, обмінюється митною інформацією, запобігає та протидіє контрабанді, порушенням митних правил, організує і забезпечує інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи. Митниця здійснює діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань митної справи. Митниця діє в межах Дніпропетровської області.

Історія Дніпропетровської митниці бере початок з появи митного поста “Дніпропетровськ” у складі Криворізької митниці, який було створено 10 липня 1989 року зі штатною чисельністю 10 одиниць. В подальшому митний пост було перетворено у Дніпропетровську митницю, до складу якої входив митний пост “Дніпродзержинськ” із 33 митниками. За період з 1992 по 1995 роки штатна чисельність Дніпропетровської митниці поступово виросла до 140 одиниць, 29.11.1996 року Указом Президента № 1145/96 була створена Дніпровська регіональна митниця з штатною чисельністю 190 осіб. В цей час створюються відділи бухгалтерського обліку та контролю, по боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил, створюються пости “Павлоград”, “Новомосковськ” та “Дніпропетровськ-Аеропорт”. Станом на 01.01.2016 рік фактична чисельність працівників складає 118 осіб.

У 1994 році у м. Дніпропетровськ було створене Дніпропетровське територіальне митне управління, якому підпорядковувались Бердянська, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська та Криворізька митниці, і яке в подальшому почало йменуватись Дніпровською регіональною митницею. Регіональній митниці також підпорядковувалися Бердянська, Запорізька, Криворізька митниці, а також митні пости “Павлоград”, “Новомосковськ”, “Дніпродзержинськ”, “Верхньодніпровськ”, які розташовані в зоні її діяльності. В 2005 році Дніпровська регіональна митниця була реорганізована в Дніпропетровську митницю.

...