Електронна митниця як пріоритетний напрям удосконалення митно-тарифного регулювання в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 339.54

Електронна митниця як пріоритетний напрям удосконалення митно-тарифного регулювання в Україні

Доц. Н.В. Жмурко, канд. екон. наук;

магістрант М.М. Вульчин - Львівський НУ ім. Івана Франка

Визначено oснoвні складoві елементи системи "Електронна митниця", наведено найбільш вживані визначення цього поняття, які найкраще передають його суть. Виявлено та максимально обгрунтовано витрати та вигоди від використання цієї системи. Виз-начено oснoвні умови функцюнування електронної митниці, а також дoцільність її вико-ристання з метою ^страш'! української ЄМШИ у світову систему господарства. Пред-ставлено основний Багаторічний стратегічний план впровадження системи "Електронна митниця" розроблений ЄС. До прикладу, наведено країни, які активно використовують сучасні інформаційні технології у своїй митній справі. Обгрунтовано певні проблеми, які перешкоджають нормальному функціонуванню цієї електронної системи на території України.

Ключові слова: електронна митниця, електронне інфoрмаційнe середовище, елек-тронне декларування, інфoрмаційнo-дoвідкoва система, електронний дoкумeнтooбіг. електронний митниця тарифний

Определены основные составляющие элементы системы "Электронная таможня", приведены наиболее употребительные определения этого понятия, которые лучше пере-дают его суть. Выявлены и максимально обоснованны расходы и выгоды от использова-ния этой системы. Определены основные условия функционирования электронной та-можни, а также целесообразность ее использования в целях интеграции украинской экономики в мировую систему хозяйства. Представлен основной Многолетний стратегичес-кий план внедрения системы "Электронная таможня", разработанный ЕС. К примеру, приведен ряд стран, которые активно используют современные информационные техно-логии в своей таможенном деле. Обоснованы определенные проблемы, которые препят-ствуют нормальному функционированию данной электронной системы на территории Украины.

Ключевые слова: электронная таможня, электронное информационное простран-ство, электронное декларирование, информационно-справочная система, электронный документооборот.

The key components of e-Customs are identified. The most common definitions of the term that best convey its essence are offered. The most reasonable cost and benefits of using this system are identified. The basic conditions for the functioning of e-Customs and the feasibility of its use to integrate the Ukrainian economy into the global economic system are defined. Long-lasting basic strategic plan for the implementation of e-Customs developed by the EU was presented in this article. For example are a number of countries are actively using modern information technologies in their customs. Some certain problems that hinder the normal functioning of this electronic system in Ukraine are grounded.

Key words: e-Customs, e-information environment, electronic declaration, informational system, electronic document management.

Постановка проблеми. Сьогодні в наявних умовах господарювання важ-ливе значення має в Україні декларування документів в електронному вигляді. Основними є питання з приводу використання новітніх інформаційних техноло-гій, які мають змогу реалізуватися в зовнішньоекономічній діяльності. Викорис-тання електронного декларування як товарів, так і різноманітних робіт та видів послуг, дає широкі можливості для застосування електронного документообігу, що значною мірою полегшує співпрацю митних органів та суб'єктів зов-нішньоекономічної діяльності. Ще однією з вагомих умов, що спонукає до вико-ристання електронного декларування, є велика вірогідність зменшення корупції та бюрократичних процедур. Саме визначені вище умови та інші обставини зу-мовлюють використання в Україні системи "Електронна митниця".

Аналіз останніх досліджень. Питання вдосконалення електронної митни-ці, як основного напряму митного регулювання в Україні, привернуло увагу ба-гатьох вчених економістів як вітчизняних, так і зарубіжних. Аналіз такої пробле-матики здійснювали українські вчені: С.О. Колобов, O.O. Ніколайчук, С.В. Жлуктенко, С.М. Коваль, М. Ланг, І.В. Коновалов, В.С. Давидюк, В.В. Наумов, С.О. Фесенко, а також зарубіжні: О.Г. Жерехов, Л.М. Ухлінов, О.В. Слобо- жанов та ін.

Постановка завдання. Метою дослідження э обґрунтування доцільності використання системи " Електронна митниця", виявлення її основних переваг, ключових складових елементів, а також доведення того факту, що саме електронна митниця є одним з пріоритетних напрямів удосконалення митно-тарифного регулювання в Україні.

Виклад основного матеріалу. Для того, щоб підвищити рівень прозорості та підзвітності операційної діяльності органів державної влади, необхідним є інтенсивне впровадження в їхню роботу інформаційно-телекомунікаційних тех-нологій, а саме: в державний облік, незалежний аудит, управління адміністратив-ними процесами, зовнішній та внутрішній інформаційний контроль та в інші інститути державного адміністрування.

Тенденції світового розвитку запроваджують нові завдання щодо спро-щення митних процедур шляхом створення електронних інформаційних систем. Вони повинні містити в собі функціональність та сумісність з аналогічними сис-темами різних країн світу, мають бути доступними, безпечними, об'єднаними, а головне, такими, що піддаються контролю.

Саме з огляду на ці причини, Європейська спільнота вважає, що шлях до таких змін можливий лише через зменшення відмінностей між митними процеду-рами всіх країн світу, а механізм реалізації такого завдання називається " Елек-тронною митницею". Країни, які входять до складу ЄС, вирішили діяти в рамках так званої структури "Електронної Європи" та затвердили Рішення Ради ЄС щодо простого та безпаперового середовища для митних органів та суб'єктів ЗЕД [5].

Електронна митниця - це багатофункціональна комплексна система, яка поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх зас-тосування і дає змогу підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою дотримання митної безпеки України шляхом:

* впровадження новітніх електронних процедур митного контролю;

Збірник науково-технічних праць

* створення і технічної підтримки організаційно-технічних систем для функціонування та можливості оцінки якості виконання митної справи;

* технологічного забезпечення постійного потоку, накопичення та обробки інформації між митними адміністраціями держав, органами державої влади України і суб'єктами ЗЕД.

Електронна митниця - це не лише об'єднання декількох країн, це свого роду шлях до майбутнього митної спільноти світу [3].

Європейський Союз розробив Багаторічний стратегічний план впрова-дження " Електронної митниці", яким пропонується:

* об'єднати існуючі системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину систему;

* ввести систему єдиного обліку суб'єктів ЗЕД з реєстрацією тільки в одній державі;

* надати суб'єктам ЗЕД можливість використання місць єдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;

* проводити всі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці;

* забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяними у зовнішньоекономічних операціях (зокрема з трьома країнами);

* відбір товарів для митного догляду на прикордонних та внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основі автоматизованого аналізу ризиків;

* збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати уповноваженим суб'єктом у місці, де він зареєстрований та де знаходяться його документи;

* збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати уповноваженим суб'єктом у митному органі за його вибором;

* введення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місця розташування, незалежно від країни, відправлення або ввозу товарів;

* проводити електронний обмін інформацією між митними пунктами пропуску на території усього ЄС, де вона необхідна для митних процедур [5].

Сучасні інформаційні технології застосовують провідні митні служби сві-ту таких країн, як: Німеччина, Франція, Росія, Японія, Китай, США та Канада. Наша держава поступово рухалася до створення та впровадження у дію власної інформаційної системи.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 208 було встановлено, що важливим та одним з основних завдань для того, щоб інформаційне суспільство розвивалося щоразу більше і більше, є надання юри-дичним особам та громадянам інформаційних та інших послуг за допомогою ви-користання електронної інформаційної системи " Електронний уряд", метою якої є забезпечення інформаційної взаємодії органів виконавчої влади між собою, з громадянами та юридичними особами, митними органами на основі сучасних ін-формаційних технологій.

Сьогодні створено всі необхідні умови для формування і розвитку інфор-маційного суспільства в Україні. Зокрема, розроблено законодавчу базу, а також успішно розвиваються інформаційно-телекомунікаційні технології, значно зрос-тає обсяг сучасних засобів обчислювальної техніки. Такий процес має глобаль-ний характер, який веде за собою входження нашої країни до світової інформа-ційної системи. Близько 16 років тому Митна служба України почала впроваджувати новітні технології.

Перше застосування інформаційних технологій в Митній службі України та створення необхідного середовища почалося ще у 1992 р. та включало в себе 4 основних етапи.

Приблизно в 2005-2006 рр. розпочався перший етап такої діяльності - бу-ло розроблено принципи побудови системи "Електронна митниця" та впровадже-но їх у дію, проте це зроблено було частково. Основною метою цього етапу є створення бази для "електронного митного середовища". Сьогодні існують тех-нологічні та технічні проблеми, які є перепоною для широкомасштабного вве-дення процедур інформаційних технологій. Проте забезпечення пріоритетного фінансування є вирішенням усіх проблемних питань на шляху до реалізації цього проекту [2].

База даних електронних копій вантажно-митних декларацій, яка формувалася із паперових примірників, а пізніше проходила етап обробки статистичних даних щодо ЗЕД, подавалася керівництву держави - відіграла ключову роль у формуванні Електронної митниці України.

Другий етап стосувався вирішення питань " Електронної митниці", що пов'язані з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Потрібно створити Єди-ний митний інформаційний портал та Єдину електронну точку доступу. Повна реалізація цього плану забезпечила ефективну комунікацію між суб'єктами зов-нішньоекономічної діяльності та митними органами та створила умови для швидшого обміну інформацією між митними органами та ДМСУ.

Третій етап стосувався саме оновлення Митного кодексу України. Так як на цьому етапі законодавства України не визначено концептуальні засади правового регулювання процесів інформаційної взаємодії органів державної влади, а також управління інформаційними відносинами. Так, майже всі центральні органи виконавчої влади мають право отримувати від інших органів влади інформацію про виконання своїх повноважень, але практично жоден, зокрема Держмит- служба, не має обов'язків щодо формування відповідних електронних інформаційних ресурсів, порядку їх обліку, супроводження та використання. Тобто потрібно прийняти зміни в митному законодавстві, що дасть змогу створити повністю автоматизовану системи експорту та імпорту. Як наслідок, після реалізації цього етапу майже всі митні декларації мають подаватися та оброблятися в електронному вигляді, а паперові декларації будуть застосовуватися як виняток.

Що стосується четвертого етапу, то він вважається найважливішим, ос-кільки саме він включає створення сучасних механізмів, які б могли реалізувати інформаційні технології митного оформлення та контролю за митною діяльністю [3].

Отже, на цьому етапі відбулося створення Єдиного електронного просто-ру, який буде включати в себе всі елементи електронної митниці, що створить безпаперове середовище для митниці та міжнародної торгівлі торгівлі. У рамках цієї системи будь-яка митна інформація, що стосується імпортованих товарів, має надаватися лише раз, а товари проходитимуть митний та інші види контролю з боку правоохоронних органів, прикордонних служб, ветеринарної та екологічних інспекцій тощо в один час та в одному місці.

Основними складовими елементами системи " Електронна митниця" є:

* декларування документів в електронному вигляді;

* електронний документообіг;

* визначення, керування та аналіз можливих ризиків;

Збірник науково-технічних праць

* система збору повинна бути єдина та автоматизована для полегшення збереження та обробки інформації;

* всі види державного контролю повинні здійснюватися автоматизовано;

* наявність уніфікованої бази нормативних і довідкових документів, які використовувалися б у митних цілях.

Нерідко ці складові елементи називають ще підсистемами системи " Елек-тронна митниця". Створення та організація електронного інформаційного сере-довища в митній службі, фактично, можливо представити як перехід від інфор-маційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, водночас, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну.

Митні органи України повинні виконувати додаткові обов'язки з коорди-нації дій міністерств та відомств у цьому напрямі, затверджувати які необхідно відповідними рішеннями Уряду. Для реалізації зазначеного доцільно розробити та представити розширений детальний план переведення митної служби України на інформаційні технології, відмови від паперових технологій, введення кон-трольної системи, яка буде охоплювати всі сфери митної діяльності та стане ба-зою для прийняття управлінських рішень.

Отже, Електронна митниця повинна стати могутнім ядром не тільки мит-них технологій, а й важливим інструментом для керування і контролю митної ді-яльності, так званим головним механізмом забезпечення митної справи.

Державна Митна служба України вважається головним регулятором сис-теми Електронна митниця, і враховуючи цей факт:

* реалізує державну політику з питань реєстрації, ідентифікації та обліку зовнішньоекономічних операцій юридичних та фізичних осіб, забезпечує оформлення та видачу відповідних документів Електронної митниці;

* здійснює керівництво та контроль за роботами, пов'язаними із створенням, веденням і забезпеченням функціонування Електронної митниці;

* визначає організаційні та методичні засади ведення Електронної митниці [5]. Зрозуміло, що всі ці нововведення потребують активного інституційного розвитку самої митної служби. Основними невідкладними завданнями, які поста-ють перед митними органами, є створення окремої юридичної особи у вигляді Ян- формаційної регіональної митниці", яка матиме свої підрозділи подвійного підпорядкування у митницях та всіх митних установах. Підрозділи митниці повинні виконувати ті ж функції, що й у звичайній діяльності, проте це буде здійснюватися значно швидше, оскільки все буде передаватися по електронних каналах.

Застосування сучасних технологій обробки інформації з потужним прог-рамно-апаратним комплексом Регіональної інформаційної митниці надає широкі можливості для вибору оптимальних технологій обробки даних для кожного ти-пу документів Електронної митниці, спрощення технологічних схем обробки да-них. При цьому забезпечується принципова можливість спільного функціонуван-ня програмно-технічних компонентів, розроблених самостійно співробітниками митних органів та офіційно придбаних у різних виробників.

Запорукою для посилення авторитету Електронної митниці є всі норма-тивні документи та технології, які повинні будуватися в межах чітко визначеної інформації. O^^m Електронна митниця вважається інформаційно-аналітичною системою та має загальнодержавне значення, то однією з переваг є те, що вона є моніторинговою підтримкою, своєрідною допомогою у формуванні орга-нізаційного механізму забезпечення управління у митній справі.

Електронна митниця повинна забезпечувати задоволення потреб юридичних та фізичних осіб, які є як резидентами, так і нерезидентами України у своєчасному митному оформленні документів. Обов'язковими умовами функці-онування митниці є реальний час, доступність кожному авторизованому користувачеві та орієнтація на використання визначених міжнародних форматів документів, які мають право на оформлення в електронному вигляді [4].

На шляху застосування електронної митниці є і певні труднощі, пов'язані з навмисним чи мимовільним опором учасників процесу електронного деклару-вання, що пояснюються недооцінкою можливостей, які відкриваються під час впровадження нових інформаційних технологій, що дадуть змогу спростити і прискорити митне оформлення, мінімізувати накладні витрати.

З огляду на це, розглянуто вигоди та витрати від запровадження системи "Електронна митниця" для держави, населення та підприємств (табл.).

Табл. Вигоди та витрати від запровадження системи "Електронна митниця "

Джерело: складено на основі [4].

Міжнародний досвід електронного декларування провідних країн світу, таких як Латвія, Корея, Росія та інші, заснований на використанні єдиних інфор-маційних центрів, які використовують бази даних оформлення, результатів рані-ше проведених перевірочних заходів, містять інформацію про учасників ЗЕД. Вплив людського фактора зведено до нуля, тому що система видає не тільки ре-комендації, а й контролює їх виконання.

Отже, проект "Електронна митниця" - це новий підхід до регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Процедура митно-тарифного контролю буде значно простіша та прозоріша. Ця система допомагає скоротити час митного оформлення, що дасть змогу проводити митні процедури товарів у єдиному місці та в будь-який час [1].

Новація забезпечує подання електронних документів з робочого місця не-залежно від країни відправлення чи ввезення товару. Співпраця з іншими струк-турами дає змогу ефективно приймати рішення щодо визначення того чи іншого інструменту регулювання.

Висновки. Створення "Електронної митниці", як багатофункціональної системи, є досить вагомим внеском до діяльності митних органів України.

Реалізація концепції та використання комплексної системи забезпечить ліквідацію різниці між митними процедурами в Україні та ЄС, реалізацію взятих Україною зобов'язань перед міжнародною спільнотою, досягнення належного рівня інформаційної взаємодії органів влади, надання послуг юридичним та фі-зичним особам. Результати від діяльності цієї системи мають позитивний харак-тер як для митних органів, так і для суб'єктів ЗЕД.

Використовуючи досвід зарубіжних країн, Україна може швидко наблизитися до міжнародних стандартів, що, водночас допоможе ефективно використовувати систему " Електронна митниця". Основною проблемою, яка заважає нормальному функціонуванню цієї системи, залишається фінансування нововведень як з боку держави, так і з боку суб'єктів господарювання.

На основі проведених досліджень, лише злагоджена та урівноважена сис-тема регулювання може забезпечити для України сталий та прогресивний розви-ток у ЗЕД. Тому використання електронної системи посилить інтеграцію укра-їнської економіки у світову систему господарства.

Література

1. Козлов С. Електронне декларування: ризикова необхідність / С. Козлов // Юридична газета. - 2011. - № 2(14). - С. 112-123.

2. Колобов С.О. Інфраструктура захисту інформаційних ресурсів на основі Національної системи конфіденційного зв'язку / С.О. Колобов // Безпека сучасних інформаційних та телекомунікаційних систем : доповідь на Другій наук.-практ. конф. молодих науковців, асп., здобувачів і студ. (м. Луганськ, 9-10 трав. 2012 р.) - Луганськ : Вид-во Східноукраїн. нац. ун-т ім. Володимира Даля, 2012.- С.11-13.

3. Ніколайчук O.O. Електронне декларування, шляхи вирішення / О.О. Ніколайчук // Актуальні питання економіки та управління у сучасних соціально-економічних умовах : зб. матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 14-15 жовт. 2013 р.) / відп. ред. С.І. Дробязко. - Дніпропетровськ : Вид-во "Герда", 2013. - С. 13-15.

4. Пашко П.В. Митна політика та митна безпека України / П.В. Пашко, П.Я. Пісной // Фінанси України. - 2011. - № 1. - С. 74-85.

5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.09.08 № 1236-р "Про схвалення Концепції створення багатофункціональної комплексної системи "Електронна митниця". [Електронний ресурс]. - Доступний з Ьйр^/^^^'.сшіотз^оу.иа/йтзи/сопїгоІ/ик/риЬІізЬ / агїіс- Іе?агї_і4=578800&саі_і4=297456.

Размещено на Allbest.ru