Аналіз стану виробництва бурого вугілля та природоохоронних методів з екологічної позиції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

Національний лісотехнічний університет України

Кафедра екології

Курсовий проект

з дисципліни: “Екологічна безпека”

на тему: “ Аналіз стану виробництва бурого вугілля та природоохоронних методів з екологічної позиції”

Студента групи ЕК-41

Бранець Ю.В.

Керівник: доц. кафедри

Кульчицький-Жигайло І.Є.

м. Львів - 2013



Зміст

Вступ

1. Характеристика природних умов Пустомитівського району

1.1 Відомості про район та фізико-географічні умови його розташування

1.2 Кліматичні умови

1.3 Характеристика ґрунтового вкриття

1.4 Гідрологічні та гідрографічні характеристики водних об'єктів

2. Характеристика господарсько-виробничого комплексу району

3. Характеристика потенційних екологічних небезпек у районі

3.1 Фактори екологічного ризику природного характеру

3.2 Фактори екологічного ризику техногенного характеру

4. Аналіз динаміки показників господарського впливу на навколишнє середовище

4.1 Вплив на атмосферне повітря

4.2 Вплив на водне середовище

4.3 Поводження з відходами

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Сьогоднішня екологічна ситуація в області характеризується проблемами, які породжені десятками років тому назад. Відтак, перспективи поліпшення стану довкілля зараз залежать не стільки від намірів здійснювати природоохоронні заходи, скільки від реальних можливостей ліквідації наслідків уже нанесених екологічних збитків. Інтенсивна господарська діяльність та викликане нею нераціональне використання природних ресурсів на території області привели до загострення екологічної та техногенно-екологічної безпеки з важкопрогнозованими соціально-економічними наслідками, зокрема, виникненням природно-техногенних аварій та катастроф (повеней, паводків, підтоплень, зсувів, карстових провалів), спалахами масових захворювань населення, яке проживає на цих територіях, превентивне попередження яких вимагає значно менших коштів, ніж ліквідація їх наслідків. природний гідрографічний екологічний

Сьогодні практично немає такої сфери діяльності, нормативно-правове регулювання котрої не зачіпало б забезпечення її з позицій вимог екологічної безпеки, тобто у законотворчому процесі простежується процес екологізації багатьох галузей законодавства. Нормативно-правові вимоги забезпечення екологічної безпеки як важливий принцип правового регулювання зафіксовані в значній частині політико-правових документів, які становлять нормативно-політологічну базу державної ідеології та економічної політики України. Так, Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року містить окремий розділ - «Екологічна безпека». У ньому передбачено, що Україна дбає про генофонд народу, екологічну безпеку громадян, його молодого покоління, а також має право заборонити будівництво та припинити функціонування будь-яких суб'єктів, які спричиняють загрозу екологічній безпеці. На жаль, згадана норма не завжди застосовується на практиці, а держава не забезпечує виконання цієї статті, що стало однією з найістотніших передумов нинішньої жахливої екологічної ситуації.



1. Характеристика природних умов Пустомитівського району

1.1 Відомості про район та фізико-географічні умови його розташування

Пустомитівський адміністративний район розташований в центральній частині Львівської області та межує на північному заході з Яворівським і Жовківським районами, на заході з Городоцьким, на північному сході з Кам'янка-Бузьким районом, на сході з Перемишлянським районом і на півдні з Миколаївським районом. У географічному відношенні Пустомитівщина займає південну частину Львівської Галицько-Волинської западини, яка в свою чергу належить до Східно-Європейської платформи і заповнена потужною (5-7км.) товщею осадових порід.

Рис. 1.1. Територія Пустомитівського адміністративного району Львівщини

Територія району має хвилясто-рівнинну поверхню і є своєрідною комбінацією поліських та опільських ландшафтів, на яких поширені луки, пасовища, дубово-грабові ліси із домішками ясена, осики, смереки та берези. На території Пустомитівщини чітко виділяються 5 природніх районів: Львівське Опілля, Львівське плато, Давидівське пасмо, Грядове Побужжя та

Бібрське горбогір'я. [1]

Специфічною особливістю географічного положення району є те, що воно лежить на межі двох геотектонічних структур і двох фізико-географічних країн. Поряд проходить Головний Європейський вододіл, який розмежовує річки басейнів Балтійського і Чорного морів. Відстань району від Балтійського і Чорного морів майже однакова - близько 600 км. Територія розташування району знаходиться в зоні Галицько-Волинської долини в смузі її переходу в Передкарпатський згин. Географічна зона України - Прикарпаття.

Зручність географічного положення району пов'язана не тільки з близькістю до Львова, але й розташування його на важливих залізничних та автомобільних шляхах обласного, державного та міждержавного значення Розвинута сітка транспортного зв'язку робить населені пункти району доступне гостям та туристам.

1.2 Кліматичні умови

Клімат Пустомитівського району помірний, перехідний від морського до континентального. Протягом року переважає помірне морське повітря Атлантики. Воно приносить взимку відлиги, хмарність, снігопади, а влітку прохолоду і рясні дощі. На його формування впливають різні чинники, найголовніші з яких сонячна радіація, атмосферна циркуляція і характер земної поверхні, а її величина залежить від висоти Сонця над горизонтом. За місяцями висота Сонця опівдні в місті Пустомити коливається в межах від 17 до 64 градусів. [1]

Атмосферна циркуляція, завдяки географічному положенню району знаходиться під одночасним впливом повітряних мас Євразії і Атлантичного океану. В зимово-весняний період спостерігається притік континентального арктичного повітря, чим пояснюється холодна, безхмарна погода і низькі температури повітря. Весною і літом деколи пробивається континентальне тропічне повітря, яке зумовлює досить високі температури. Повітряні потоки Середземномор'я зумовлюють теплу погоду з туманами. В літньо-осінній період часто поступає морське арктичне повітря, яке характеризується вологою і холодною погодою.

Повітряні маси поширюються переважно у вигляді циклонів і антициклонів. Щорічно територію району почергово займають десятки циклонів і антициклонів. При цьому дія антициклонів обіймає в середньому 65%, а дія циклонів - 35% днів року. Циклони переміщаються переважно із заходу, південного і північного заходу, південного сходу і півдня. Вони приносять взимку потепління з частими відлигами і опадами, а влітку - похмуру погоду із затяжними дощами. Тривала ясна і суха, морозна взимку і спекотна влітку погода обумовлена антициклонами, які взимку поширюються в основному із сходу і південного сходу, влітку - з південного заходу і заходу. Арктичні повітряні маси вклинюються в межі району в різні пори року, викликаючи взимку, весною і восени раптові похолодання та заморозки, а влітку посилюють посушливу погоду. [2]

На території району хмарна погода домінує протягом року. Цьому сприяють як місцеве поверхневе випаровування, так і насичене вологою повітря, принесене циклонами з Атлантики. Атмосферні опади на території району визначаються в основному циклонічною діяльністю і є частими. В середньому у районі випадає 640 мм опадів на рік. У районі переважають вітри південно-західного та західного напрямку, взимку - південно-західний, влітку - західний і північно-західний. Середня швидкість вітру коливається від 3 до 4 м/с. Але в році спостерігається біля 20 днів із швидкістю вітру, що перевищує 15 м/с. Сильні вітри часто бувають в осінньо-зимовий період і супроводжуються сильними опадами у вигляді дощу і снігу.

Даному району зовсім не властиві сильні морози, посухи, суховії та пилові бурі. Навпаки, для нього характерні часті відлиги взимку, значна хмарність, обложні дощі та викликані ними літньо-осінні паводки. [8]

1.3 Характеристика грунтового вкриття

Ґрунтовий покрив району чітко підпорядкований певним географічним закономірностям і відзначається великою різноманітністю за генезисом, механічним складом, водно-фізичними особливостями та родючістю. У результаті польового і лабораторного вивчення ґрунтів на території району виділені такі грунтотвірні породи:

- продукти вивітрювання крейдових відкладів;

- флювіогляціальні відклади; лесси і лессовидні суглинки;

- алювіально-делювіальні відклади; алювіальні відклади.

Різноманітність в ґрунтоутворюючих породах в співвідношенні з різною рослинністю зумовлює і формування різних типів ґрунтів на території Пустомитівського району. Таким чином, при грунтово - лісотипологічному дослідженні в межах району виділено п'ять основних типів ґрунтів: сірі лісові опідзолені, чорноземи опідзолені, дерново-слабопідзолисті, дерново-карбонатні; болотні. [1]

Західну і центральну частини району займають світло-сірі, сірі і темно-сірі опідзолені ґрунти. На сході і півночі переважають темно-сірі опідзолені ґрунти і опідзолені чорноземи. Значна частина земель розорана. Збіднення верхнього горизонту та відносно збагачення грубим пилом зумовлюють низький ступінь структурності та протиерозійної стійкості цих ґрунтів. Вони швидко ущільнюються після обробітку, запливають після дощів, утворюючи після висихання поверхневу кирку. Структурні ґрунти менше піддаються ерозійними процесам, відзначаються сприятливими водно-фізичними властивостями та оптимальним режимом вологозабезпеченості.

У процесі розвитку міста Пустомити та сіл району проходила зміна ґрунтового покриву. До основних наслідків зміни можна віднести: замощення території в процесі будівництва і впорядкування дорожної сітки, скорочення площ природного заболочення, формування культурного шару ґрунту, забруднення ґрунтів різноманітними хімічними сполуками.

1.4 Гідрологічні та гідрографічні характеристики водних об'єктів

Регіон розташування Пустомитівського району характеризується густою річковою сіткою, що пов'язано з великою кількість опадів та значним ерозійним розчленуванням поверхні. Річки північно-східної частини належать до басейну Західного Бугу, західної - до Дністра. Основними ріками на території району є ріки Щирець, Зубра та Ставчанка. Переважає дощове живлення річок, дещо меншим є снігове і підземне. На багатьох річках району знаходяться ставки, а на річці Ставчанці функціонує філіал Інституту рибництва України. Напрям течії річки різний з перевагою східного. Швидкість течії при середньому рівні води становить 30-40 см/с, під час межені - 20-30 см/с, а під час паводків і повеней -50 см/с. Льодостав починається переважно на початку грудня і закінчується в першій половині березня. Він найчастіше нестійкий і за зиму декілька разів змінюється. [1]

Поширення і залягання підземних вод району тісно пов'язане з геологічною будовою, літологічним складом гірських порід, кліматом та іншими чинниками. Водоносні горизонти на території мають широке поширення, значну потужність і добру якість води. Рівень залягання ґрунтових вод неоднаковий -- від 0,5 м у заплавах рік до 20 м і більше на межиріччях.

Домінуючими в районі є прісні води, які зустрічаються повсюдно і задовольняють потреби населення у питній воді. За хімічним складом вони є гідрокарбонатно-кальцієвого типу. Мінеральні води регіону метанового і сірководневого типів в одних випадках виходять на поверхню у вигляді джерел, а в інших -- залягають на певній глибині.

Водні ресурси регіону є досить значними, а водозабезпеченість досить висока - кількість води місцевого поверхневого стоку, який припадає на одну людину в середній за водністю рік, складає 2-3 тис.куб.м. [8]



2. Характеристика господарсько-виробничого комплексу району

На початок 2011 року в районі обліковано 1488 суб'єктів господарсько-управлінської та суспільно-політичної діяльності, з яких 1155 суб'єктів господарської діяльності. Розвиваються всі основні галузі народногосподарського комплексу. Основним напрямком у промисловості є виробництво будівельних матеріалів. Сільськогосподарське виробництво в основному має овочево-молочний напрям. У районі активно проходить процес структурної перебудови та реорганізації госпрозрахункових підприємств та організацій. У промисловості та будівництві створені відкриті акціонерні товариства (ВАТ), закриті акціонерні товариства (ЗАТ) та товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ), в сільському господарстві - ТзОВ та приватні агрофірми, в інших галузях ТзОВ та ВАТ - 234 підприємства та організації державної форми власності, у тому числі 176 комунальної, забезпечують життєдіяльність району у сфері управління житлово-комунального господарства, науки, освіти, охорони здоров'я та інше. У всіх галузях економіки зайнято 35,0 тис. осіб. [4]

Промисловість району представлена підприємствами, що спеціалізуються в основному з переробки сільськогосподарської продукції та виробництва будівельних матеріалів (вапна, гіпсу, залізобетонних конструкцій, інших будівельних матеріалів). Основою цих галузей є наявність сировини - передусім вапна в Пустомитах і гіпсу в Щирці.

У 2011-2012 роках промислові підприємства району виробили продукції на 39,5 млн грн (у діючих цінах). Якщо брати у відсотках, то 95,5% займала продукція переробної промисловості, а саме: харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів -- 38,4%, виробництво деревини та виробів із деревини - 33,0%, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів - 10,3%, металургії та обробки металу - 7,4%, 4,5% продукції належали підприємствам із виробництва та розподілення електроенергії, газу, тепла, води.[6]

Основна форма власності у промисловості -- колективна. Вона переважає як за кількістю (75,0% від загальної кількості) так і за обсягом промислової продукції (89,4%). Основну частку прибутку в районі формують будівельні галузі (близько 50% загальної суми прибутку), а також малий бізнес.

До промислових підприємств належали 22, причому частка двох із них: СП “Галев-Ресурс” та АТЗТ “Світанок" (на початок 2002 року) в загальному обсязі промислового виробництва становила 67%. Зараз кількість промислових підприємств району розширилася до 40. Причому 4 з яких - вибули з основного кола: ФГ«Улар» (переведено в Миколаївський район), ТОВ «Успіх» (припинив діяльність), ТОВ «Львівські солодощі» (банкрут), ТОВ «Контакт» (виключено з основного кола). Львівські підприємства, виробничі потужності яких розташовані на території району: ПП «Мієр», ТОВ «Жостер», ПП «Лата», ПП «Фіус».

Стабілізація виробництва і продовження поступового його нарощування спостерігається у таких галузях промисловості як переробка деревини та випуск виробів із деревини, поліграфічній промисловості та видавничій справі, машинобудуванні, будівництві.

Найпотужнішим підприємством із переробки деревини є АТЗТ “Світанок” с. Містки. Послугами цього підприємства користуються не лише в області, а і за її межами. У поліграфії провідне місце належить ТзОВ “Полі Пак” та ТзОВ “Леопрінт” м. Пустомити. Підприємства КП “Ясінь" та ДП “Профіль” займаються випуском верстатів для деревообробки. Показники обсягу виробництва цих підприємств зростають із року в рік. На території району знаходитеся дочірне підприємство “Аргентум” с. Пасіки-Зубрицькі. Спеціалізація підприємства -- кольорові метали.

Провідне місце в галузевій структурі господарства району належить промисловості будівельних матеріалів. У районі випускають: вапно будівельне, гіпс будівельний, медичний, черепицю пазову, вапнове борошно, гіпсоплиту та ін. У січні-жовтні 2013р. добування піску природного зменшилось порівняно з січнем-жовтнем 2012р. (на 1,7%), гіпсу і ангідриту також зменшилося (на 25,8%). [4]

Основним підприємством із виробництва вапна будівельного, гіпсу медичного та будівельного є ВАТ Пустомитівське, яке складається з трьох цехів у м. Пустомитах (виробляють вапно, вапнове борошно, гіпсоплиту) і двох цехів у смт. Щирець (виробляють гіпс будівельний для виготовлення міжкімнатних перегородок, гіпсоблоків, а окремі сорти застосовують у медицині. Найпотужнішим підприємством у цій галузі є Щирецьке ТзОВ “Альба”.

Капітальне будівництво - галузь народного господарства, яка за останні роки набрала значних обертів. Серед об'єктів державної власності, що були побудовані і реконструйовані - це нові середні школи у селі Милятичі, с. Муроване, с.Містки, реконструйована школя с.Жирівка. Закінчується будівництво школи в с. Виннички. Будується велика середня школя в с. Лапаївка, фінансування якої взяла на себе Львівська залізниця. Щороку приймаються близько 40-50 об'єктів недержавної власності. До таких слід віднести: 30-ти квартирний житловий будинок у с.Муроване, мотельний комплекс “Чагарі” с.Липники, цех бетонних виробів ТзОВ “Магік” с. Милятичі, база відпочинку “Бухта Вікінгів" у Старому Селі, цех із виготовлення стрічкових пилорам колективного підприємства “Ясень" с.Оброшине. Збільшується з року в рік здача приватних індивідуальних об'єктів. За 2012 рік було визнано готовими до експлуатації 319 індивідуальних житлових будинків. На території району зараз діє 31 автозаправочна станція, в тому числі дві газові.

На підприємствах харчової промисловості та переробки сільськогосподарської продукції за останні 2012-2013 рр. є нестабільним випуск продукції. Скорочується виробництво м'яса, у тому числі субпродукти першої категорії. Водночас зросло виробництво хліба та хлібобулочних виробів, безалкогольних напоїв, мінеральної води. До підприємств харчової промисловості і переробки сільськогосподарської сировини, що з року в рік нарощують свої потужності, відносяться ПП “Віктар” -- випуск мінеральної води с.Бережани, ТзОВ “Плай” -- випуск ковбасних виробів. Великим підприємством із випуску м'яса та м'ясних виробів є СП “Галев Ресурс” м. Пустомити. У січні-жовтні 2013р. проти січня-жовтня 2012р. на підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів більше випущено м'яса свиней замороженого (в 2,4 раза); субпродуктів харчових великої рогатої худоби, свинячих, баранів, овець, кіз, коней, заморожених (в 2,2 раза); м'яса свиней свіжого чи охолодженого (в 1,8 раза); вод натуральних мінеральних газованих (в 1,5 раза); олії соняшникової та її фракції, рафінованої, крім фракцій із зміненим хімічним складом (на 4,4%); виробів ковбасних (на 4,1%); печива солодкого і вафель.

Водночас менше випущено м'яса великої рогатої худоби замороженого (на 65,1%); субпродуктів харчових великої рогатої худоби, свинячих, баранів, овець, кіз, коней, інших тварин родини конячих свіжих чи охолоджених (на 57,2%); м'яса великої рогатої худоби свіжого чи охолодженого (на 56,9%); субпродуктів харчових свійської птиці, свіжих або охолоджених (на 44,1%); м'яса свійської птиці свіжого чи охолодженого (на 24,4%); вод, включаючи мінеральні і газовані, з доданням цукру і речовин підсолоджувальних чи ароматизуючих інших (на 12,9%); м'яса свиней у відрубах соленого, сушеного чи копченого (бекону і шинки) (на 12,1%); виробів здобних; настоянок трав'яних; хліба та виробів хлібобулочних. У районі також розвинута борошномельна промисловість, підприємства якої є в Пустомитах, Семенівці, Лісневичах та інших населених пунктах. [4]

У Пустомитівському районі розроблена програма соціально-економічного розвитку. Програму розвитку промислового виробництва було розроблено на основі фактичних показників випуску продукції в натуральному та вартісному вимірі, досягнутих за минулі роки, з урахуванням ефективного використання діючих виробничих потужностей, залучення тимчасово невикористовуваних і створення нових. Інформаційною основою розрахунків стали матеріали статистичної звітності, окремі вибіркові спостереження, річні звіти та бізнес-плани промислових підприємств. Головною метою програми є досягнення стабілізації в основних галузях народного господарства району, розвиток малого та середнього підприємництва, сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці. Протягом останніх років в економіці району продовжувалася позитивна динаміка зростання в основних галузях матеріального виробництва. [3]

В економіці району головну роль відіграє сільське господарство. Така спеціалізація зумовлена географічним положенням у зоні впливу міста Львова. У фізико-географічному відношенні Пустомитівський район належить до лісостепової зони, в результаті чого район добре забезпечений агрокліматичними ресурсами, водними ресурсами, ґрунтами. Проте основний вплив на спеціалізацію сільського господарства мають суспільно-географічні фактори, серед яких найважливішими є потреби міського населення в нетранспортабельних і якісних продуктах харчування. Саме положення району визначило добре розвинену транспортну сітку, густозаселеність території, високий рівень інтенсивності розвитку сільського господарства. [11]

Основними галузями спеціалізації в рослинництві є вирощування зернових, технічних культур та овочівництво. Тваринництво - молочно-м'ясного напряму.

На території району діють 13 сільськогосподарських підприємств, 107 фермерських господарств та 38 тис. особистих селянських господарств. Для ведення сільськогосподарського виробництва в районі агроформуванням та індивідуальним господарствам населення надано у власність та користування 55,8 тис. га сільськогосподарських угідь, в тому числі 46,0 тис. га ріллі. ( табл. 2.1) Вони утримують 22,1 тис. голів ВРХ, утому числі 14,6 тис. корів, 13,2 тис. свиней, 3,0 тис. коней, 488,1 тис. голів птиці. В загальному обсязі валової продукції, продукція рослинництва становить 67,8%, а тваринництва -- 32,2%.

Таблиця 2.1 - Наявність сільськогосподарських земель та їх використання в розрізі категорій господарств, (га) [4]

	Всього	З них надано у власність та користування	Землі запасу
		всі категорії г-в	с/г підприємства	населення
С/г угіддя всього	67703	55813	14796	41017	11890
в т.ч. рілля	47807	46039	13008	33031	1768
Багаторічні насадження	1842	1811	68	1743	31
сіножаті	7942	4445	837	3608	3497
пасовища	10102	3509	883	2626	6593
Посівна площа на2013 рік	33300	33300	11900	21400
Не використовується ріллі		12739	1108	11631	1768

Тваринництво -- друга після рослинництва галузь сільського господарства. Основними галузями є скотарство молочно-м'ясного напряму. Розвиваються також такі галузі як свинарство, конярство, бджільництво, ставкове рибництво та інші. Найкраще розвинуте скотарство, поголів'я великої рогатої худоби (ЗРХ) є майже у кожному сільськогосподарському підприємстві. Загалом щодо району, поголів ВРХ на сьогодні значно скорочується, що пов'язано з формуванням цін на продукцію тваринництва. Теперішнє і майбутнє соціально-економічних перетворень у галузі тваринництва пов'язане з необхідністю подолання стереотипів мислення при здійсненні виробничих відносин та змін до підходів подальшої роботи. В районі створюються умови тісної і дієвої співпраці усіх структур, причетних до діяльності на ринку продукції тваринного походження.[8]

За підсумками роботи галузі сільського господарства за 6 місяців 2013 року сільськогосподарські підприємства виробили 7,8 тис. тонн м'яса в живій вазі або на 2,9 тис. тонн більше до рівня минулого року, молока - 958 тонн або на 103 тонни більше ніж було в минулому році. Виробництво яєць становить 9,7 млн. шт., що на 447 тис шт.. менше до рівня 2012 року.

Продукцію рослинництва і тваринництва району переробляє харчова промисловість. Галузями харчової промисловості, що працюють на власній сировині, є молочна, м'ясна, а також частково на довізній - хлібопекарська. М'ясо надходить у ковбасні цехи смт. Щирець, українсько-великобританське ТзОВ Талев Ресурс", ТзОВ “Плай”, молоко - у заготівельні організації м. Львова, зернові -- на комбікормовий завод або реалізовуються за бартерними угодами чи населенню. У смт. Щирець працює комбікормовий завод, два бурякозбиральних цехи. Велике значення для сільського господарства району має дослідне господарство “Оброшине”, де займаються виведенням кращих сортів пшениці та інших сільськогосподарських культур.

В районі налічується 14 харчопереробних підприємств. За 2013 рік темпи росту харчопереробної галузі до рівня минулого року зросли на 65,1%. Основними потужними підприємствами району в даній галузі являються ПП «Оліяр» , ТзОВ «Барком». [8]

Отже, в загальному обсязі реалізованої промислової продукції 95,3% займала продукція переробної промисловості, а саме: з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів - 62,5%, з виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції - 21,2%, металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім машин і устаткування - 5,7%, виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності - 4,6%, машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування - 1,3%.



3. Характеристика потенційних екологічних небезпек у районі

3.1 Фактори екологічного ризику природного характеру

Повсюдно на території району спостерігається вплив людини на рельєф і поява незліченної кількості антропогенних форм мікрорельєфу у вигляді дорожніх насипів, каналів, кар'єрів та інше. Вирубка лісів, розорювання земель спричинили посилення водної і вітрової ерозії поверхні. Сильні вітри часто бувають в осінньо-зимовий період і супроводжуються сильними опадами у вигляді 27 дощу і снігу. Вітровальні явища не наносять відчутної шкоди лісонасадженням і не мають масового характеру. Даному району зовсім не властиві сильні морози, посухи, суховії та пилові бурі. Навпаки, для нього характерні часті відлиги взимку, значна хмарність, обложні дощі та викликані ними літньо-осінні паводки. До кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток рослинності в регіоні відносяться: ранні осіння та пізні весняні приморозки; надмірні опади в окремі роки, що викликають підняття ґрунтових вод і повені.

Збіднення верхнього горизонту та відносно збагачення грубим пилом зумовлюють низький ступінь структурності та протиерозійної стійкості цих ґрунтів. Вони швидко ущільнюються після обробітку, запливають після дощів, утворюючи після висихання поверхневу кирку.

Структурні ґрунти менше піддаються ерозійними процесам, відзначаються сприятливими водно-фізичними властивостями та оптимальним режимом вологозабезпеченості.

У процесі розвитку міста Пустомити та сіл району проходила зміна ґрунтового покриву. До основних наслідків зміни можна віднести: замощення території в процесі будівництва і впорядкування дорожної сітки, скорочення площ природного заболочення, формування культурного шару ґрунту, забруднення ґрунтів різноманітними хімічними сполуками. [11]

Осушення боліт, випрямлення русел річок, обміління природних водойм і забруднення вод в останні десятиріччя призвели до загального скорочення чисельності риб. Це стосується щуки, лина, краснопірки, йоржа, бичка, в'юна, сома, ляща, марени, головня, плітки, верховодки, які в минулому мали масове поширення. Натомість збільшилася чисельність тих видів риб, які легше переносять забруднення вод і збіднення їх киснем. Зокрема це стосується карася, коропа, сазана. [2]

3.2 Фактори екологічного ризику техногенного характеру

До основних факторів екологічного ризику техногенного характеру на території району можна віднести магістральні газопроводи (на крайньому заході, півночі та в центрі, в напрямку до Львова); Щирецьке заводоуправління будівельних матеріалів; Пустомитівське заводоуправління вапнових заводів, чотири цегельні заводи, асфальтний завод, смт. Щирець (виготовлення скляного посуду, завод залізобетонних виробів, гіпсовий завод); у Пустомитах - завод “Шляхзалізобетон”, у с. Зимна Вода - завод нестандартного обладнання (викидає близько 10 т двоокису азоту, свинцю). Відчувається близькість промислового Львова, який щорічно викидає в атмосферу 122,4 тис. т шкідливих речовин. Із 45 хімічних сполук, що знаходяться у повітрі, концентрація більшості з них перевищує гранично допустимі норми (свинцю у 20 разів ). Тому опади в місті і на території приміських сіл фактично є розчином кислот, солей, органічних речовин та твердих частинок. За рахунок того, що багато промислових підприємств не працює, збільшилась частка викидів в атмосферу від автотранспорту - 85%. Забруднюється атмосферне повітря також сірчистим пилом, який щодня розвіюється над районом і м. Львовом при перевезенні сірчаної руди з новояворівського кар'єру.

Однією з причин екологічної небезпеки може бути те, що в населених пунктах району не зменшується, а навпаки, збільшується кількість стихійних сміттєзвалищ, здебільшого розміщених поблизу водозахисних смуг, що призводить до їхнього забруднення. Загалом протягом останніх років у районі спостерігається тенденція до зниження валових показників забруднення природного довкілля. Це пояснюється зменшенням обсягів виробництва. [2]

Основними джерелами забруднення водних об'єктів є сільськогосподарське виробництво, водовідвідні каналізації. В прибережних захисних смугах вздовж річок та навколо водойм, через ґрунт потрапляють у водні об'єкти пестициди, агрохімікати. Відбувається хімічне забруднення води за рахунок надходження у водойми зі стічними водами неорганічних речовин (кислоти, луги, мінеральні солі). Особливої шкоди водоймам завдають нафта і нафтопродукти, які утворюють на поверхні плівку, що перешкоджає газообміну між водою і атмосферою, знижує вміст кисню у воді. Забруднювачами води є тваринницькі комплекси, добувна промисловість (м. Пустомити, смт. Щирець, с. Миколаїв). Особливе місце серед забруднення води посідають синтетичні мийні засоби. Ці речовини роками зберігаються у воді. Більшість із них містить фосфор, що сприяє бурхливому розмноженню у воді синьо-зелених водоростей і “цвітінню” водойм, яке супроводжується різким зниженням у воді кисню, призводить до загибелі риби. [11]

Основним багатством народу є земля. В районі 14,5 тис. га землі піддається ерозії. Висока розораність території створює сприятливі умови для інтенсивного розвитку ерозійних процесів, утворенню деградованих ґрунтів, ярусно-балкової системи, формуванню карстових форм рельєфу (поблизу сіл Сокільник, Зимної Води, Горбачів, Щирця). З метою поліпшення властивостей ґрунтів проводиться ряд заходів на північному сході та півдні району - осушення перезволожених земель, рекультивація.

Охорони потребують і ліси, насамперед від самовільних рубок, а також необхідна чистка лісів від захаращень незрубаних решток, вітровалів, буреломів. Загальна площа лісів у Пустомитівському районі становить 15,1 тис. га (з них 4622 га - ліси селянських спілок та інших господарств, 10,4 тис. га - ліси держфонду). Більшість лісів представлена молодняками і середньовіковими насадженнями. На території району ліси є власністю органів лісового господарства, колгоспних спілок, залізниці. В лісах державного фонду проводиться лісовідновлення на площі 30 га; посів лісу і насадження на площі - 29 га.



4. Аналіз динаміки показників господарського впливу на навколишнє середовище

4.1 Вплив на атмосферне повітря

Пустомитівський район та місто Пустомити не входить до найбільш забруднених регіонів Львівщини. У зв'язку з спадом виробництва, повної або часткової зупинки ряду підприємств в останні роки має місце значне зменшення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря міста та району.

Загалом, викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в Пустомитівському районі за даними Головного управління статистики у Львівській області у 2012 році склали 170 тис. тонн, що в порівнянні з 2003 роком зменшилися в майже 7 разів (рис.4.1.1.).

Рис. 4.1.1 - Викиди шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення Пустомитівського району [7]

Показник викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення Пустомитівського району з розрахунку на одну особу (рис. 4.1.2.) останніми роками спадає.

Рис. 4.1.2 - Викиди шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення у розрахунку на 1 особу, кг [7]

За рахунок того, що багато промислових підприємств не працює, збільшилась частка викидів в атмосферу від автотранспорту - 85%. Починаючи з 2001 року спостерігається поступова тенденція до збільшення викидів відпрацьованих газів автомобілів в атмосферу району. Основними забруднювачами повітряного басейну автотранспортом є окис вуглецю, вуглеводні, оксиди азоту (табл. 4.1). Значне забруднення довкілля автомобільним транспортом, ставить за необхідність створення в районі мобільних постів контролю токсичності відпрацьованих газів автотранспорту та інших пересувних засобів і механізмів. Забруднюється атмосферне повітря також сірчистим пилом, який щодня розвіюється над районом і містом Львовом при перевезенні сірчаної руди з Новояворівського кар'єру.

Табл. 4.1. - Викиди окремих шкідливих речовин в атмосферне повітря Пустомитівського району від автотранспорту у 2008 році, тонн[5]

На багатьох підприємствах району використовується старе технологічне обладнання, що зумовлює значний обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Відсутність коштів не дозволяє впроваджувати на промислових підприємствах району нового технологічного обладнання та енергозберігаючих передових технологій, які мають менші об'єми викидів забруднюючих речовин в процесі їх експлуатації.

Рис. 4.1.3. - Викиди шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення у Львівській області та Пустомитівському районі [7]

У розрахунку на одного мешканця Львівської області у 2011 році викинуто в атмосферу в середньому 50,9 кг забруднюючих речовин (у 2010 році - 44,4 кг). Найбільша питома вага обсягів викидів забруднюючих речовин припадає на підприємства з виробництва електроенергії, газу та води - 38,4%, добувної промисловості - 36,7%, діяльності транспорту та зв'язку - 17,5%, переробної промисловості - 6,7%. Від роботи двигунів усіх видів транспорту в атмосферу Львівської області у 2011 році потрапило 127,1 тис. тонн шкідливих речовин. Відчувається близькість промислового Львова, який щорічно викидає в атмосферу 122,4 тис. т шкідливих речовин. Із 45 хімічних сполук, що знаходяться у повітрі, концентрація більшості з них перевищує гранично допустимі норми (свинцю у 20 разів ). Тому опади в місті і на території приміських сіл фактично є розчином кислот, солей, органічних речовин та твердих частинок.

4.2 Вплив на водне середовище

Регіон розташування Пустомитівського району характеризується густою річковою сіткою, що пов'язано з великою кількість опадів та значним ерозійним розчленуванням поверхні. Головними річками території району є річки Щирець, Зубра та Ставчанка, в яких переважає дощове живлення. На багатьох річках району знаходяться ставки, а на річці Ставчанці функціонує філіал Інституту рибництва України. За даними спостережень водопосту району - рівень підйому річок в середньому за рік складає 150-200 см.

Основним джерелом забруднення водного басейну Пустомитівського району є не каналізована житлова забудова та окремі об'єкти промисловості міста Пустомити та селища Щирець. Згідно з гігієнічною класифікацією водних об'єктів за ступенем забрудненості, вода рік району допустимо забруднена, а за показниками забрудненості нижче рівня гранично допустимих концентрацій (рис. 4.2.1.).

Рис. 4.2.1 - Скид стічних вод у поверхневі водні об'єкти, млн. куб.м [7]

Обсяг скиду стічних вод у поверхневі води Пустомитівського району коливається в межах від 0,8 до 2,8 млн.куб.м. протягом 2001-2003 років спостерігалися мінімальні скиди. Починаючи з 2004 цей показник різко підвищився до максимального значення за останні 12 років - 2,8 млн.куб.м. Пвсля тимчасового спаду водовідведення стічних вод у поверхневі водні об'єкти, у 2011 ситуація повторилась. Скид неочищених стічних вод з деяких очисних споруд здійснюється в басейни транскордонних річок (Дністер, Сян), забруднення яких може призвести до негативної реакції з боку європейських країн (Польща, Молдова). В прибережних захисних смугах вздовж річок та навколо водойм, через ґрунт потрапляють у водні об'єкти пестициди, агрохімікати. Відбувається хімічне забруднення води -- за рахунок надходження у водойми зі стічними водами неорганічних речовин (кислоти, луги, мінеральні солі). Особливої шкоди водоймам завдають нафта і нафтопродукти, тваринницькі комплекси, добувна промисловість.

Рис. 4.2.2 - Споживання свіжої води, млн. куб.м [7]

Найбільші обсяги споживання свіжої води у Пустомитівському районі спостерігалися протягом 2003 - 2010 років. Використання води на виробничі потреби в районі в 20012 році склало 0,9 млн. м3 як для господарсько питних потреб, так і для виробничих. Якщо порівнювати з обсягом споживання свіжої води Пустомитівського району з Львівською областю взагалі, то у другій буде спостерігати зниження рівня споживання свіжої води (рис. 4.2.3). Починаючи з 2000 року по Львівській області скоротилися і продовжують скорочуватися обсяги споживання свіжої води.

Незважаючи на спад виробництва та зупинку багатьох підприємств, не спостерігається суттєвого покращення якості поверхневих вод та зменшення скиду неочищених або недостатньо очищених стічних вод. Це в першу чергу пов'язано з погіршенням технічного стану діючих очисних споруд і відсутністю коштів на їх ремонт й реконструкцію, недодержанням режиму прибережних захисних смуг в окремих населених пунктах

Очисні споруди міста Пустомити потребують капітального ремонту. Роботи із реконструкції та розширенню існуючих очисних споруд в останні роки не проводились із-за відсутності коштів. Кошти з державного фонду охорони навколишнього природного середовища та місцевих фондів не виділялись на реконструкцію очисних споруд.

Рис. 4.2.3. - Споживання свіжої води, млн. куб.м [7]

Основними проблемами району, що впливають на рівень забруднення та порушення екологічної рівноваги водних поверхонь є скид недостатньо очищених зворотних вод з очисних споруд міста Пустомити, відсутність належних коштів на ремонт та утримання очисних споруд, ліквідація наслідків повеней на ріках, попередження надзвичайних ситуацій.

4.3 Поводження з відходами

Господарська діяльність людини створює одну із самих гострих проблем нашої цивілізації проблему захисту природного середовища від негативного впливу відходів виробництва і споживання. Все те, що виробляється, споживається і видобувається, рано чи пізно перетворюється у відходи.

У населених пунктах Пустомитівського району проживає 112,3 тис. осіб населення, які разом з промислово-господарським комплексом створюють щорічно біля 30 тис.куб.м твердих побутових відходів, з яких централізованим збором та захороненням охоплено лише 12,0 тис.куб.м (40 %), решта вивозиться стихійно. Існуюча структура системи санітарного очищення населених пунктів недосконала та не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій. У більшості сільських населених пунктах району відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з побутовими відходами. Побутові відходи складують у природних рельєфних утвореннях - урочищах, ярах, відпрацьованих кар'єрах. Це становить екологічну небезпеку, оскільки стічні води, насичені забруднюючими речовинами, потрапляють у водні об'єкти.

Основними забруднювачами ґрунтового покриву району та міста Пустомити є промислові відходи, господарсько-побутові відходи, викиди промисловості та автотранспорту. Вздовж автомобільних доріг ґрунтовий покрив забруднюється вуглеводнями, а в межах міста викидами промислових підприємств. У районі не виділено місця для зливу рідких нечистот. Полігон для утилізації та захоронення токсичних промислових відходів на території району відсутній. Також на території району під твердими побутовими відходами знаходиться 9,8 га придатної для використання в народному господарстві продуктивної землі. Суттєвим чинником забруднення ґрунтового покриву та потенційним джерелом забруднення довкілля є розміщення небезпечних відходів. На території Пустомитівського району наявна кількість токсичних відходів у спеціально відведених місцях та сховищах організованого складування незначна та складає 3 тонни. Роздержавлення сільськогосподарських підприємств, а також неефективне використання агрохімікатів привело до утворення непридатних до використання, заборонених та сумішей пестицидів та агрохімікатів.

Важливим питанням в охороні земельних ресурсів є виявлення та вжиття заходів із ліквідації місць складування без господарських відходів. В районі 37 прийняті рішення щодо забезпечення ефективного збору та утилізації твердих побутових відходів.

Рис 4.3.1. - Основні показники утворення та поводження з відходами I-IV класів небезпеки, т [7]

Аналізуючи представлені діаграми динаміки утворення і поводження з відходами, можна зробити висновки, що протягом останніх трьох років очевидно збільшився обсяг утворення відходів, внаслідок життєдіяльності людини. У 2012 році утворилося 450 759 400 тонн відходів, з них у Львівській області - 3 350 371 тонн, у Пустомитівському районі - 19 736 тонн відповідно. А у 2010 році Пустомитівський район показував - 1 930 тонн відходів, у 2011 - 12 172 тонн.

Враховуючи вигідне географічне розташування району, через його територію проходить велика кількість транзитного транспорту, що спричиняє додаткове забруднення зі сторони.

Основні показники утворення та поводження з відходами саме по даному району представлені на рисунку 4.3.2.

Рис. 4.3.2. - Основні показники утворення та поводження з відходами I-IV класів небезпеки, т [7]

Протягом 2010-2012 років спостерігається десятикратне збільшення відходів у Пустомитівському районі : у 2010 утворилось 1 930 тонн, 2011 - 12 172, 2012 - 19 736 тонн; отримано зі сторони у 2010 році - 1287, 2011 - 96, 2012 - 66 тонн; утилізовано, оброблено (перероблено) у 2012 - 1 тонна, 2011 - 7520 т, 2012 - 13296 тонн; спалено у 2010 - 261 т, 2011 - 270 т, 2012 - 841 т; передано на сторону у 2012 році - 2896 тонн, 2011 - 4146 т, 2012 - 5632 т; видалено у спеціально відведені місця та об`єкти 2010 - 47 т, 2011 - 38т, 2012 - 35т;

Наявність відходів на кінець року у Пустомитівському районі збільшується (рис. 4.3.3.). У 2012 році їх кількість збільшилася майже в 4 рази. Ці відходи практично без сортування вивозяться на сміттєзвалища (частково відділяються папір, поліетилен, і незначна частина скляної тари). Існуюча структура системи санітарного очищення населених пунктів недосконала та не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій. У більшості сільських населених пунктах району відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з відходами.

Рис. 4.3.3. - Основні показники утворення та поводження з відходами I-IV класів небезпеки, т [7]

Для багатьох населених пунктів, через відсутність коштів у бюджетах органів місцевого самоврядування, придбання хоча б одного сміттєвоза, не кажучи про приведення сміттєзвалища до екологічно-безпечного стану, стало проблемою, яку неможливо вирішити без допомоги держави та залучення інвестицій. Наявні сміттєзвалища не виконують функцію природоохоронних споруд з екологічно безпечного захоронення побутових відходів. Відповідно ні одне сміттєзвалище не можна назвати «полігоном». Погіршення екологічної ситуації в місцях захоронення відходів пов'язано з забрудненням практично усіх природних ресурсів: атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод.

Висновки

Пустомитівський район та місто Пустомити не входить до найбільш забруднених регіонів Львівщини. До основних джерел забруднення атмосфери на території району можна віднести магістральні газопроводи, автотранспорт. Враховуючи вигідне географічне розташування району, через його територію проходить велика кількість транзитного транспорту, що спричиняє додаткове забруднення атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів.

Основними забруднювачами ґрунтового покриву району та міста Пустомити є промислові відходи, господарсько-побутові відходи, викиди промисловості та автотранспорту. Вздовж автомобільних доріг ґрунтовий покрив забруднюється вуглеводнями, а в межах міста викидами промислових підприємств. У районі не виділено місця для зливу рідких нечистот. Полігон для утилізації та захоронення токсичних промислових відходів на території району відсутній.

Основним джерелом забруднення водного басейну Пустомитівського району є не каналізована житлова забудова та окремі об'єкти промисловості міста Пустомити та селища Щирець. Очисні споруди міста Пустомити потребують капітального ремонту. Роботи із реконструкції та розширенню існуючих очисних споруд в останні роки не проводились через відсутність коштів.

Проблема раціональної організації ландшафтів ставить перед екологами завдання проведення наукових досліджень Пустомитівського району. Напрацьовані матеріали дадуть необхідну інформацію для забезпечення можливих наслідків втручання людини у природний хід процесів. Основними перспективними функціями природного довкілля Пустомитівщини є забезпечення міста Львова сільськогосподарською продукцією, використання району як рекреаційної зони. Головна роль у цьому забезпеченні належить земельним, водним, лісовим ресурсам. Тому проаналізувавши динаміку тих чи інших забруднюючих шкідливих речовин на навколишнє природне середовище, можна встановити ступінь впливу, і розробити екологічно сприятливіші технології які б у подальшому можна було застосувати у промисловості. Або ж знаючи ступінь тиску техногенного навантаження на довкілля вибрати сприятливі технології для очистки повітряного, водного басейнів, правильного поводження з відходами.



Список використаних джерел

1. Геренчук К. І. Природа Львівської області/ К. І. Геренчук. - Львів: Вища школа. Вид-во при Львів. ун-ті, 1981. -- 156 с. - (підручник)

2. Екологічна програма ОНПС Пустомитівського району на період 2011-2015 років

3. Екологічний Паспорт Львівської області

4. Інтернет джерело: http://www.pustomyty.gov.ua/

5. Інтернет джерело : http://www.lv.ukrstat.gov.ua/

6. Інтернет джерело: http://www.menr.gov.ua/

7. Інтернет джерело: http://www.lv.ukrstat.gov.ua/

8. Пустомитівщина: Стратегія сталого розвитку

9. Програма охорони навколишнього природного середовища Львівської області на 2009 -- 2012 роки

10. Районна програма Поводження з твердими побутовими відходами на період 2011-2015 років м. Пустомити.

11. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Львівській області в 2011 році, «Екологічний паспорт Львівської області» (2012 р.)

Размещено на Allbest.ru

...