Агроекологічні основи мікробіологічної трансформації біогенних елементів ґрунту
Аналіз результатів досліджень з питань механізму взаємодії фосфатмобілізуючих мікроорганізмів з мінеральною основою ґрунту. Вивчення впливу комплексу екзополісахариду з низькомолекулярними кислими метаболітами на руйнування фосфоровмісних сполук.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.07.2014 |
| Размер файла | 68,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У надземній масі бактеризованих рослин сої сорту Київська 27 вміст макроелементів порівняно з контролем і стандартом не збільшився. В сої сорту Київська 91 вміст азоту і калію перевищував контрольні і стандартні показники в 4-х варіантах досліду, фосфору лише у двох: B.pumilis M і поліштам. Однак аналіз такого показника як загальний винос елементів показує, що бактеріальна обробка призводить до істотного поліпшення мінерального живлення рослин. В максимальній мірі загальний винос макроелементів збільшувався за комплексної обробки штамами B.mucilaginosus, B.pumilis M і поліштамом. Збільшення виносу азоту порівняно з контролем коливалося від 11,6 до 47,0% (Київська 27) і від 15 до 47% (Київська 91); фосфору - від 8,2 до 39% (Київська 27) і від 6,7 до 47% (Київська 91); калію - від 3,9 до 37,7% (Київська 27) і від 11 до 41,3% (Київська 91).
Порівняння ефективності моноінокуляції фосфатмобілізуючими мікроорганізмами і комплексної інокуляції із Br.japonicum свідчать про те, що ефективність взаємодії фосфатмобілізуючих і азотфіксуючих бактерій залежить від штаму мікроорганізму і сорту сої. Так, за комплексної обробки насіння сої сорту Київська 27 штамами B.subtilis5 і Br.japonicum М-8 спостерігалося значне підсилення ростових процесів: вага рослин збільшувалась порівняно з монообробкою ризоторфіном на 43,4%, кількість бобів на рослині - на 36,8, продуктивність - на 13,0 і врожайність - на 46%. Комплексна обробка Rh.еrythropolis 400-14 і Br.japonicum М-8, навпаки, призводила до істотного зниження інтенсивності вегетативних і генеративних процесів у рослинах: вага і кількість бобів зменшувались на 30%, продуктивність - на 35 і врожайність - на 45%.
Монообробка сої сорту Київська 27 A.album і Rh.erythropolis B-850 була ефективнішою, ніж спільна з Br.japonicum 634б. За моноінокуляції B.mucilaginosus і B.subtilis 33 також спостерігалось підвищення інтенсивності вегетативних процесів, що однак не відобразилося на продуктивності й врожайності. Тільки за комплексного використання B.pumilis M і поліштаму B.subtilis показники росту та розвитку рослин були вищими ніж за моноінокуляції насіння фосфатмобілізуючими мікроорганізмами. Урожайність сої за комплексної обробки насіння B.pumilis M і поліштамом була відповідно на 15,6% і 15,2% вищою, ніж за моноінокуляції.
На основі польових і виробничих дослідів був зроблений висновок про те, що комплексна обробка насіння сої фосфатмобілізуючими мікроорганізмами і Br.japonicum призводить до підсилення вегетативних та генеративних процесів у рослинах, а також до збільшення врожайності сої порівняно з монообробкою її насіння окремо азотфіксуючими і фосфатмобілізуючими мікроорганізмами.
Показано, що внесення подвійної дози фосфорних добрив (Р90) призводить до істотного прискорення росту рослин. У рослин сої Київська 27 за внесення подвійної дози фосфорних добрив збільшення зеленої маси склало від 42 до 138%, площі листкової поверхні - від 50 до 174%, ваги коріння - від 50 до 72%, кількості бульбочок - від 30 до 65 % і ваги бульбочок - від 25 до 194%.
Однак, прискорення вегетативних процесів, що відбувається під впливом фосфорних добрив, не завжди відображається на формуванні генеративних органів рослин. Ефективність обробки A.album 1122 і B.mucilaginosus практично не залежала від дози фосфорних добрив. Збільшення дози фосфорних добрив неістотно впливало також на вегетативний ріст рослин сої сорту Київська 91, особливо за обробки штамами A.album 1122, B.pumilis М і B.mucilaginosus. Однак, на варіантах обробки з використанням B.subtilis 203с, B.subtilis 5 і Rh. erythropolis В-850 спостерігалося збільшення інтенсивності вегетативних процесів за подвійної дозі добрив. Інтенсивність вегетативних процесів у сої сорту Київська 91, як і в сорту Київська 27, мало відобразилися на генеративних показниках.
Бактеріальна обробка в більшості випадків дозволяла заощаджувати близько 45 кг/га фосфорних добрив. Про це свідчить той факт, що врожайність за одинарної і подвійної доз фосфорних добрив мало відрізнялася в бактеризованих варіантах.
Урожайність сої за подвійної дози перевищувала врожайність за одинарної дози лише в окремих випадках: для сорту Київська 27 - за обробки B.mucilaginosus - на 10%, для сорту сої Київська 91 за обробки B.subtilis 203с - на 5,7%.
Запропонований бактеріальний препарат ”Фосфонітрагін” є композитом і містить штам бульбочкових бактерій, який у симбіозі з рослиною здійснює фіксацію атмосферного азоту, а також один чи декілька штамів фосфатмобілізуючих бактерій, що здатні переводити нерозчинні мінеральні та органічні фосфати в доступний для рослини стан.
Оскільки для сої було встановлено існування штамово-сортової специфічності, то для її подолання нами була запропонована обробка насіння поліштамом - декількома штамами виду B.subtilis . На прикладі двох сортів сої - Київська 27 і Київська 91 було встановлено, що поліштам забезпечує стабільніше за роками і сортами збільшення врожаю, ніж обробка окремими штамами. Поліштам B.subtilis позитивно впливає на вагу надземної частини рослин: перевищення маси відносно контрольних рослин складає 72%. Обробка поліштамом забезпечує збільшення маси коріння порівняно з контролем на 23,3% (Київська 27) і 90,5% (Київська 91). Площа листкової поверхні під впливом поліштамового препарату збільшується в сої Київська 27 на 34,5%, у сої Київська 91 - на 82%. Приріст урожайності сої сорту Київська 91 щодо контролю за обробки поліштамом складає 7,3ц/га (27,1%), для сої сорту Київська 27 - 5,1ц/га ( 19,2%).
Крім того показано, що обробка „Фосфонітрагіном” дозволяє знизити рівень захворюваності рослин сої, а саме, кількість уражених рослин та ступінь розвитку грибкових і бактеріальних захворювань (табл.14). Зменшення кількості уражених бактеріозами рослин на варіантах з B.subtilis 100 склало 47,9%, з B.pumilis M - 40,2, з B.subtilis 33 - 27,1, з B. mucilaginosus - 45,5 і з поліштамом - 57,7% . Рівень розвитку бактеріозів також знизився на варіанті обробки B.pumilis M - на 50,4%, B.subtilis 100 - на 49,6, B.subtilis 33 - на 34,1, B. mucilaginosus - на 58,3 і поліштамом - на 60,9%.
Аналогічні дані отримані щодо розповсюдження і ступеня розвитку пероноспорозу. Число уражених пероноспорозом рослин знизилось під впливом B.pumilis M на 55,4%, B.subtilis 100 - на 72,5, B.subtilis 33 - на 88,5, B. mucilaginosus - на 72,5 і поліштамом - на 80,8%. Зниження рівня розвитку захворювання було також досить високим у варіантах з B.pumilis M - на 50,9%, B.subtilis 100 - на 72,7, B.subtilis 33 - на 85,8, B. mucilaginosus - на 60,0 і поліштамом - на 80,0%.
Аналогічні дослідження з обробки „Фосфонітрагіном” люпину жовтого показали зниження ступеня розвитку антракнозу порівняно з контролем у середньому на 30,5-18,1% (за першого обліку) і на 14,0-7,8% (за другого обліку). Найкращі результати були отримані за обробки штамом B.pumilis M: 104,1 і 44,1% відповідно. Поширеність фузаріозу під дією бактеріальної обробки також знижувалася і була практично на рівні обробки фундазолом. Кількість уражених бобів максимально зменьшувалась у результаті бактеріальної обробки B.pumilis M - на 66,9%, а в середньому - на 31,0%.
Існує цілий ряд бобових культур, що інтенсивно вирощуються в сільському господарстві, тому було важливим вивчити можливості комплексної обробки їх насіння з метою підвищення врожайності й економії азотних і фосфорних мінеральних добрив. Встановлено, що врожайність квасолі сорту Першотравнева максимально збільшується під впливом B.subtilis 100, 5, B.рumilis M і Rh.erythropolis В-850; урожайність гороху сорту Орловчанин збільшується за обробки штамами B.mucilaginosus, B.subtilis 5, Rh.erythropolis B-850 і поліштамом.
Однією із основних вимог сучасного сільськогосподарського виробництва є зниження витрат енергії на одиницю одержуваної продукції. Результати наших досліджень дозволили встановити, що застосування комплексної мікробіологічної обробки насіння при вирощуванні сої сортів Київська 27 і Київська 91 впливало на вихід енергії шляхом формування визначеного рівня врожайності.
Дибактеризація насіння сої сорту Київська 27 збільшувала вихід енергії порівняно з контролем у середньому на 22,1%. Максимальний вихід енергії відмічено за обробки мікроорганізмами B.mucilaginosus (на 36,8%) і B.subtilis 33 (на 23,7%) . Витрати сукупної енергії за бактеріальної обробки збільшувалися на 1018 - 3218 Мдж/га, а витрати енергії в перерахунку на одиницю зернової продукції знижувалися на 28 - 74 Мдж/ц.
Найефективнішим, з погляду біоенергетичної оцінки комплексної бактеризації насіння сої сорту Київська 27, було застосування штамів B.mucilaginosus і B.subtilis 33: Кее склав відповідно 3,32 і 3,19 порівняно з 2,91 на контролі. За бактеризації сорту Київська 91 вихід енергії максимально збільшувався на варіантах з використанням B.pumilis М і B.mucilaginosus (29,4%), B.subtilis 33 (37,2%). Коефіцієнт енергетичної ефективності був максимальним за обробки насіння сої штамом B.mucilaginosus - 3,34.
Таким чином, комплексна бактеризація насіння сої сорту Київська 27 дозволяє одержати додатковий прибуток у межах від 225 до 712 грн/га, сорту Київська 91 - від 437 до 727 грн/га залежно від варіанту бактеризації. Рентабельність виробництва продукції в результаті використання комплексної обробки порівняно з контролем підвищується на 29% - 88% і 55% - 90% відповідно.
ВИСНОВКИ
Встановлено, що процес деструкції фосфоровмісних сполук у культуральній рідині ґрунтового мікроорганізму B.mucilaginosus здійснюється не спеціалізованими ферментами, а комплексом вторинних метаболітів, що включає органічні кислоти і екзополісахарид, який забезпечує руйнування фосфоровмісних сполук на 80-92% порівняно з вихідною культуральной рідиною.
Вперше показано, що очищені бактеріальні полісахариди різного хімічного складу мають невисоку мобілізуючу активність по відношенню до важкорозчинних елементів ґрунтових мінералів. Не маючи власної деструктуючої дії, вони інтенсифікують розкладання фосфоровмісних сполук і мінералів у розчинах низькомолекулярних бактеріальних метаболітів. Дія полісахаридів тим ефективніша, чим міцніший мінерал піддається руйнуванню.
Екологічна роль мікроорганізмів-продуцентів органічних кислот у розчиненні важкодоступних фосфатів обмежена споживанням низькомолекулярних метаболітів аборигенною мікрофлорою. Мікроорганізми, що одночасно з органічними кислотами синтезують екзополісахариди, утворюють при цьому не тільки активніший (у 3-4 рази) деструктуючий комплекс, але й запобігають швидкому споживанню низькомолекулярних метаболітів завдяки тому, що в сорбованому на екзополісахариді стані вони менш доступні .
Дія мінеральних і органічних кислот на фосфоровмісні сполуки проявляється як у водному, так і в полісахаридному розчинах. Внесення бактеріального полісахариду у водні розчини метаболітів підсилює розкладання фосфоровмісних сполук у 2-4 рази. Вплив хімічної будови молекул кислот на інтенсивність розкладання мінералів проявляється, в основному, за присутності бактеріального полісахариду, у водному розчині ефективність дії кислот залежить від природи сполуки, що деструктується.
Виявлена нова екологічна функція бактеріальних полісахаридів ґрунтових мікроорганізмів: здатність запобігати міграції рухомого фосфору за надмірного зволоження. У модельних дослідах з чорноземом лучним показана можливість зменшення вимивання водорозчинних фосфатів за присутності нативного екзополісахариду B. mucilaginosus на 104%, недіалізованого полісахариду - на 56,3%, діалізованого полісахариду - на 30,3%.
При обстеженні музейних бактеріальних культур виявлено, що представники роду Bacillus є активнішими мобілізаторами нерозчинних фосфатів (частка активних штамів - 50%), ніж нокардіоподібні бактерії (32%). Із 167 вивчених штамів бацил 36,5% мають низьку , 14,8% - середню і 4,2% - високу фосфатмобілізуючу активність. У нокардіо- і корінеподібних бактерій із 187 обстежених штамів 25,1% мають низьку, 8% - середню і 1,6% - високу фосфатмобілізуючу активність.
Ґрунтові мікроорганізми мобілізують фосфор з важкодоступних сполук з різною інтенсивністю: у максимальному ступені бактеріальній деструкції піддається термофосфат (83-139 Р2О5 мг/л) та плавлений магнієвий фосфат (59-115 Р2О5 мг/л). Дуже стійкими щодо впливу ґрунтових мікроорганізмів є кісткове (6-37 Р2О5 мг/л) і фосфоритне борошно (15-38 Р2О5 мг/л).
Виявлено, що при бактеріальній обробці фосфатмобілізуючими мікроорганізмами чорнозему лучного за відсутності вегетуючих рослин ступінь рухомості фосфору підвищується на 10-50% залежно від дози внесених в сівозміні фосфорних мінеральних добрив.
Фосфатмобілізуючі мікроорганізми, які використовували для комплексної обробки насіння сої, продукують біологічно активні речовини, що стимулюють розвиток її проростків, збільшуючи довжину стебла (до 66%), кореня (до 41%) і накопичення біомаси (до 50%)
Встановлено, що бактеріальна обробка призводить до підвищення витривалості проростків сої до абіотичних стресів. Виявлено існування специфічності в індукуванні стійкості: комплексна обробка ефективніша при холодовому стресі, моноінокуляція B. mucilaginosus і B.рumilis М - за підвищеної температури. Вирощування фосфатмобілізуючих мікроорганізмів на глюкозо-мінеральному середовищі дозволяє індукувати стресовитривалість проростків сої більшою мірою, ніж за вирощування бактерій на багатому органікою середовищі.
Виявлені штами фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, що максимально впливають на вегетативний розвиток рослин сої: B.pumilis M, B.mucilaginosus, Rh.erythropolis B-850, B.subtilis 33, 100, 5. Збільшення надземної маси рослин під впливом бактеріальної обробки складає у сої сорту Київська 27 - від 42 до 67% і Київська 91 - від 65 до 117% . Кількість бульбочок зростає в результаті комплексної обробки у рослин сорту Київська 27 на 52-64% і Київська 91 - на 33-89%. Вага бульбочок перевищує контрольні показники у рослин сої Київська 27 на 22-25% і Київська 91 - на 60-86% .
Встановлено існування штамово-сортової специфічності між певними фосфатмобілізуючими мікроорганізмами і певними сортами сої. Для сої сорту Київська 27 максимальне збільшення врожайності забезпечує комплексна обробка, що включає штами B.subtilis 5 (приріст урожаю - 6,4ц/га), B.mucilaginosus (4,5 ц/га), B.subtilis 33 (4,7 ц/га), B.subtilis 100 (5,1 ц/га). У відношенні сої сорту Київська 91 ефективними є штами B.subtilis 203с (4,8ц/га), B.pumilis M (5,8 ц/га), B.mucilaginosus (5,1 ц/га) і Rh.erythropolis B-850 (5,2 ц/га).
На прикладі вивчення ефективності комплексної бактеризації насіння сої з двома штамами азотфіксуючих мікроорганізмів - Bradyrhizobium japonicum М-8 і 634б - показано, що порівняно з моноінокуляцією комплексна обробка обумовлює стабільніші і вищі параметри розвитку бактеризованих рослин.
Комплексна бактеріальна обробка призводить до поліпшення мінерального живлення рослин сої, в максимальній мірі - під дією штамів B.mucilaginosus, B.pumilis M і поліштама B.subtilis. Загальний винос рослинами азоту порівняно з контролем збільшується на 12 - 47% (Київська 27) і на 15 - 47% (Київська 91); фосфору - на 8,2 - 39% (Київська 27) і на 7- 47% (Київська 91); калію - на 4,0 - 38% (Київська 27) і на 11 - 41% (Київська 91).
Встановлено ефективність комплексної обробки азотфіксуючими і фосфатмобілізуючими мікроорганізмами насіння квасолі сорту Першотравнева: Rhizobium faseoli 8 + B.subtilis 5 (приріст урожаю - 9,9ц/га) і поліштамом B.subtilis (10,5ц/га); кормових бобів сорту Чабанські: R.leguminosarum 367а + Rh.eryhtropolis B-850 (7,7 ц/га), B.pumilis M ( 7,6 ц/га) і поліштамом B.subtilis ( 8,1ц/га); гороху сорту Орловчанин: R.leguminosarum 100 + B.subtilis 5 (9,9ц/га),
B. mucilaginosus (9,8 ц/га) і поліштамом B.subtilis (10,5 ц/га).
Комплексна обробка насіння сої порівняно з контролем збільшує вихід енергії в середньому на 22,1% для сої сорту Київська 27 і на 27,5% - для сої сорту Київська 91. Ефективнішим було застосування штамів B.mucilaginosus і B.subtilis 33, для яких Кее складає - 3,32 і 3,19 ( Київ-ська 27) і 3,34 (Київська 91). Комплексна бактеризація насіння сої сорту Київська 27 дозволяє одержати додатковий прибуток у межах від 225 до 712 грн/га; сої сорту Київська 91 - від 437 до 727 грн/га . Рентабельність виробництва продукції порівняно з контролем підвищується відповідно на 29% - 88% і 55% - 90%.
Пропозиції виробництву
При вирощуванні сої на черноземно-лучному ґрунті в умовах Лісостепу України для збільшення врожайності (на 10-30%), поліпшення якості зернової продукції, економії мінеральних азотних і фосфорних добрив (30-45кг/га) рекомендується передпосівна обробка насіння комплексним бактеріальним прапаратом “Фосфонітрагін” на основі азотфіксуючого штаму Br.japonicum 634б і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів B.pumilis M, B.subtilis 33, B.subtilis 100, Rh.erithropolis B-850, B.mucilaginosus, а також поліштаму B.subtilis.
При вирощуванні квасолі рекомендується передпосівна обробка насіння препаратом “Фосфонітрагін”, що включає R. faseoli 8 + B.subtilis 5; кормових бобів: R.leguminosarum 367а + Rh. eryhtropolis B-850 або B.pumilis M; гороху: R.leguminosarum 100 + B.subtilis 5 або B.mu-cilaginosus. Для всіх бобових культур рекомендується обробка “Фосфонітрагіном”, що включає полі штам B.subtilis.
Обробку насіння “Фосфонітрагіном” доцільно робити за внесення доз мінеральних добрив N20-30P30-45K45-60 і дотримання всіх елементів технології вирощування сої.
Обробку насіння потрібно проводити в день сівби, термін зберігання обробленого „Фосфонітрагіном” насіння - не більше 10-12 годин. Бактеріальне навантаження на одну насінину повинно складати 3·105 клітин азотфіксуючого і фосфатмобілізучого штамів порівну, в цілому - 6·105 кл/насіння.
За обробки насіння „Фосфонітрагіном” із наповнювачем (вермикулітна форма) один пакет вагою 210 г змішують із 3,5 - 4,0 літрами чистої води і цією сумішшю обробляють 5 гектарних порцій (500 - 550 кг) зерна сої. Об'єм суспензії не повинний перевищувати 0,8-1,0% від ваги насіння.
Бактеризацію насіння бобових культур можна поєднувати з обробкою синтетичними стимуляторами росту ДГ-387 і Д-2-ЩСИМ (0,05%).
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Патика В.П., Шерстобоєва О.В, Малиновська І.М. та інші. Рекомендації по ефективному застосуванню мікробіологічних препаратів у сучасному ресурсозберігаючому землеробстві // Міністерство агропромислового комплексу, Ін-т с.г. мікробіол. - Чернігів. -1999. - 22с.
Малиновская И.М. Бактериальный препарат на основе почвенного полисахаридсинтезирующего микроорганизма Bacillus mucilaginosus // Натуралиум. - 1995. - №1-2. - С.13-16.
Патика В.П., Малиновська І.М., Сорокулова І.Б., Ногіна Т.М. Мобілізація важкорозчинних фосфатів добрив ґрунтовими мікроорганізмами // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. -К.:Нора Прінт. - 1996. - Вип.1. - С.132-140.
Малиновська І.М. Бактеріальні добрива та їх використання //Новий господарь - К. - 1996. - №2. - С.10-11.
Малиновська І.М., Колмаз Ю.Т. Бактеризація насіння сої та ії вплив на ріст і розвиток рослин // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. - К.:Нора Прінт. - 1997. - Вип.1. - С.34-36.
Михайлов В.Г., Малиновская И.М. Различия сортов сои по азотфиксирующей способности при выращивании в полевых условиях и на перлите // Мікробіол. журн. - 1997. - 59,№4. - С.59-63.
Малиновська І.М., Колмаз Ю.Т. Вплив обробітку фосфатмобілізуючими мікроорганізмами на основні елементи структури урожаю сої // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. - 1997. - №1. - С.25-27.
Малиновська І.М. Деструкція фосфоритного борошна у розчинах органічних кислот за участю екзополісахариду Bacillus mucilaginosus // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. -К.:Нора Прінт. - 1997 - Вип.2. - С.16-18.
Малиновська І.М., Колмаз Ю.Т. Результати комплексної обробки сої сортів Київська 27 та Київська 91 фосфатмобілізуючими мікроорганізмами та ризоторфіном // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. -К.:Нора Прінт. - 1998. - Вип.2. - С.114-118.
Вергунов В.А., Малиновская И.М., Циренов А.М. Изменение состояния микробного ценоза мелиорируемых торфяников в процессе их сельскохозяйственного использования // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. - 1998. - №3. - С.12-15.
Малиновская И.М., Колмаз Ю.Т. Эффективность комплексной обработки семян сои фосфатмобилизующими и азотфиксирующими микроорганизмами // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології.- 1999. - №4. - С.39-41.
Малиновская И.М. Роль бактериальных полисахаридов в разложении минеральных фосфатов // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. - К.:Нора Прінт. - 1999. - Вип.1-2. - С.159-166.
Малиновська І.М. Розчинення мінеральних фосфатів вторинними метаболітами грунтових мікроорганізмів // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. -К.:Нора Прінт. - 1999. - Вип.3. - С.119-121.
Малиновська І.М., Драч Ю.О., Колмаз Ю.Т. Комплексний препарат на основі фосфатмобілізуючих і азотфіксуючих мікроорганізмів для підвищення врожайності сої, квасолі, бобів та покращення їх мінерального живлення // Українська академія аграрних наук: розробки - виробництву. - К.:Аграрна наука. - 1999. - С.100-101.
Вергунов В.А., Малиновская И.М., Борзых А.И. Изменение микробиологической активности серой лесной эродированной почвы склонов в результате их длительного окультуривания // Збірник наукових праць Луганського державн. аграрн. університ. - 1999. - №4(11). - С.42-47.
Малиновська І.М. Вісті з наукових установ // Вісник аграрної науки. - 1999. - №9. - С.83.
Корсун С.Г., Малиновська І.М. Зміни у мікробному ценозі ґрунту під впливом токсикологічного навантаження // Агроекологія і біотехнологія. - 1999. - Вип.3. - С.53-57.
Патика В.П., Колмаз Ю.Т., Малиновська І.М., Драч Ю.О. Продуктивність сої залежно від бактеріальної обробки насіння // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. -К.:Нора Прінт. - 2000. - С.91-96.
Драч Ю.О., Малиновська І.М., Черниш О.О., Камінський В.Ф., Дворецька С.П. Новий препарат бульбочкових бактерій для вирощування гороху // Аграрна наука- виробництву. -Українська академія аграрних наук. - 2001. - С.5.
Малиновська І.М., Іващенко О.В., Черниш О.О. Ефективність комплексної бактеризації сої Bradyrhizobium japonicum 634б і різними штамами фосфатмобілізуючих бактерій //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. - К.:Нора Прінт. - 2001. - Вип.2. - С.95-99.
Малиновская И.М., Патыка В.Ф. Влияние штаммов, входящих в состав комплексного бактериального препарата, на возникновение индуцированной стрессоустойчивости у проростков сои // Агроекологічний журн. - 2001. - №1. - С.44-47.
Малиновская И.М. Влияние полисахарида Bacillus mucilaginosus на сохранение водорастворимых фосфатов в почве под действием водной эрозии // Агроекологічний журн. - 2001. - №4. - С.47-50.
Михайлов В.Г., Драч Ю.О., Малиновська І.М., Щербина О.З., Марущак П.Г. Вплив азотфіксувальних симбіотичних бактерій на врожайність та нагромадження біологічного азоту соєю в правобережному Лісостепу // Збірник наукових праць Інституту землеробства . - К.:Нора Прінт. - 2002. - Вип.1. - С.80-84.
Малиновська І.М. Вплив обробки фосфатмобілізуючими мікроорганизмами на ступінь рухомості фосфору в чорноземі лучному // Вісник Полтавської сільськогос. академії. - 2002. - Вип.4. - С.25-26.
25.Малиновська І.М. Значення компонентів культуральної рідини Bacillus mucilaginosus у деструкції фосфоровмісних мінералів // Збірник наукових праць Інституту землеробства . - К.:Нора Прінт. - 2002. - Вип.2. - С. 86-89.
26.Малиновская И.М. Определение фосфатрастворяющей активности микроорганизмов на жидкой и агаризованной средах Муромцева // Агроекологічний журн. - 2002. - №3. - С.68-71.
Тези матеріалів конференцій
Малиновська І.М., Щербина О.З. Вивчення перспективних сортів сої на здатність до азотфіксації при вирощуванні на перліті // Шляхи раціонального використання земельних ресурсів України (Тези допов. Міжн. конф. мол. вчен. і спец. ІЗ УААН). - Чабани. - 1995. - С.82.
Малиновская И.М. Динамика синтеза экзополисахарида Bacillus mucilaginosus //Биосинтез и деградация микробных биополимеров. Фундамент. и приклад. аспекты. (Тезисы междун. конф.) - Пущино. - 1995. - С.121.
Малиновська І.М. Вплив полісахариду Bacillus mucilaginosus на збереження водорозчинних фосфатів у поверхневому грунті під дією водної ерозії // Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК (Матеріали міжнар.науково-практ. конф. мол.вчених та спеціал.). - Чабани. - 1996. - Ч.1. - С.96.
Малиновська І.М., Щербина О.З., Стасенко І.В. Порівняльна оцінка симбіотичних властивостей сортів сої, вирощуваних в польових умовах // Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК (Матеріали міжнар.науково-практ. конф. мол. вчених та спеціал.). - Чабани. - 1996. - Ч.1. - С.87.
Малиновская И.М., Колмаз Ю.Т., Сорокулова И.Б., Ногина Т.М. Влияние бактериальной обработки на рост и развитие растений сои сорта Чернятка // Актуальні проблеми фізіології рослин і генетики (Тези допов. VI конф. мол. вчених Інст. фізіол. рослин і генетики). - К.- 1996. - С.27-28.
Малиновская И.М. Метаболиты Bacillus mucilaginosus, участвующие в мобилизации фосфата из фосфоритной муки // Материалы I-ого съезда микроб. Узбекистана. - Ташкент. - 1997. - С.157.
Polysaccharide Bacillus mucilaginosus on the preservation of water-soluble phosphates in the soil under the influence of water erosion // Proceedings of the international regional seminar Environment Protection s modern Studies in Ecology and Microbiology. - Ukraine. - 1997. - v.2. - P.156-160.
Малиновская И.М. Бактериальные полисахариды предотвращают вымывание подвижных фосфатов из чернозема лугового // Современные проблемы охраны земель.Тр. Межгосударственной научной конференции. - Киев. - 1997. - Ч.3. - С.147-149.
Малиновская И.М., Виндилович А.В. Подбор оптимального носителя минеральной природы для комплексного бактериального препарата под сою // Землеробство XXI століття - проблеми та шляхи вирішення. Матеріали міжнарод. науково-практ. конфер. - 1999. - К. - С.119 .
Малиновська І.М., Черниш Е.О., Іващенко О.В. Порівняльна ефективність комплексної обробки насіння сої фосфатмобілізуючими бактеріями сумісно із штамами Bradyrhizobium japonicum 634б і 71Т // Землеробство XXI століття - проблеми та шляхи вирішення. Матеріали міжнарод. науково-практ. конфер. - 1999. - К. - С.71-72.
Малиновська І.М., Драч Ю.О., Черниш О.О., Іващенко О.В. Вплив синтетичних стимуляторів росту на ріст і розвиток рослин сої сорту Київська 27 при різних варіантах бактеріальної обробки // Збірник “Вчимося господарювати”. - 1999. - С.38.
Малиновська І.М., Черниш О.О. Насіннєва продуктивність сої сортів Київська 27 та Київська 91 при інокуляції бульбочковими бактеріями і обробці стимуляторами росту фітогормонної дії //Насінництво кормових культур в сучасних умовах господарювання. Матеріали Всеукраїнск. науково-практичн. семінару. - 1999. - С.34-36.
Малиновская И.М., Борзых А.И. Вероятность формирования бактериальных колоний за единицу времени как показатель активности элементов микробного ценоза эродированной почвы // Збірник “Вчимося господарювати”. - 1999. - С.39.
Драч Ю.О., Битюкова Л.Б., Малиновська І.М. Мікробіологічні критерії оцінки екологічного стану і родючості ґрунтів в різних системах землеробства //Землеробство України в XXI столітті. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конф. - 2000. - Нора Прінт. - С.44-45.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Нафтове забруднення ґрунту. Якість ґрунту як складова стійкості екосистеми. Оцінка якості ґрунту за допомогою тест-систем. Визначення тест-показників льону звичайного. Залежність процесу проростання насіння льону від концентрації нафти у ґрунті.
дипломная работа [90,1 K], добавлен 07.04.2011Ґрунт як складний комплекс органічних і мінеральних сполук. Біологічний кругообіг. Роль ґрунту в природі і житті людини, його забруднення важкими металами та їх особливості. Вплив промислових підприємств. Контроль забруднення. Шляхи вирішення проблеми.
реферат [73,8 K], добавлен 01.04.2014Оцінка впливу агрохімікатів на агроекосистему. Аналіз результатів біотестування впливу мінеральних добрив на ґрунт, а також реакції біологічних індикаторів на забруднення ґрунту. Загальна характеристика показників рівня небезпечності мінеральних добрив.
реферат [105,4 K], добавлен 09.11.2010Склад органічної частини ґрунту. Утворення гумусу, його екологічна роль. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин. Поняття та види родючості ґрунту, її оцінка та шляхи її поліпшення. Земельні ресурси та принципи їх раціонального використання.
реферат [27,8 K], добавлен 03.03.2011Родючість ґрунтів як критерій якісної оцінки сільськогосподарських угідь. Екологічні аспекти землекористування в Україні. Математичні моделі розрахунку і прогнозування хімічного забруднення ґрунту, їх приклади. Моделювання забруднення ґрунту пестицидами.
курсовая работа [266,4 K], добавлен 29.09.2009Значення ґрунту як одного з найважливіших компонентів природного середовища. Наслідки ерозії та виснаження земель, основні заходи боротьби з ними. Інтенсивне забруднення ґрунтів внаслідок дії хімічних сполук. Розвиток вторинного засолення і заболочування.
реферат [14,8 K], добавлен 07.12.2011Вплив транспортної розв'язки на навколишнє середовище. Забруднення ґрунту. Забруднення атмосферного повітря. Рівні шумового впливу транспортних потоків. Заходи захисту від шумових впливів. Санітарно-захисна зона. Рекомендації з використання територій.
реферат [45,4 K], добавлен 15.07.2008Негативний вплив техногенного забруднення повітряного та водного басейнів на руйнування технічних споруд. Стратегічнi шляхи запобігання техногенних аварій таекологічних катастроф. Речовинне забруднення ґрунту та агресивність до підземних споруд.
курсовая работа [76,2 K], добавлен 26.07.2010Розробка методу оцінки екологічного стану ґрунту на основі fuzzy-теорії за виміряними значеннями концентрацій важких металів, що дає змогу вибору місця видобування екологічно чистої води. Забруднення ґрунтів важкими металами. Шкала оцінки стану ґрунтів.
статья [1,3 M], добавлен 05.08.2013Забруднення води та ґрунту, яке спричиняють гальванічні елементи (батарейки). Отруйні речовини, які містяться в батарейці (цинковий порошок з електролітом, суміш двоокису магнію і двоокису титану). Правила утилізації використаних гальванічних елементів.
презентация [2,2 M], добавлен 25.08.2014Визначення поняття міжнародного природоохоронного співробітництва. Огляд міжнародного законодавства з питань охорони довкілля. Формування екологічної свідомості людства та розвиток екологічної освіти. Діяльність міжнародних природоохоронних організацій.
курсовая работа [84,6 K], добавлен 18.09.2012Загальна структура і біотичні компоненти екосистем. Харчові ланцюги і трофічні рівні. Екологічні піраміди. Абіотичний компонент екосистеми. Кругообіг важливих хімічних елементів у біосфері. Антропогенний вплив на природні цикли біогенних елементів.
реферат [40,3 K], добавлен 28.01.2011Дослідження антропогенного впливу підприємств металургійного комплексу, нафтовидобувної та нафтохімічної промисловості, автотранспорту на атмосферу. Джерела негативного впливу на озоновий шар. Вивчення ареалів випадання кислотних дощів. Парниковий ефект.
курсовая работа [600,9 K], добавлен 27.11.2012Огляд природних умов території Сумської області. Оцінка екологічного стану різних компонентів навколишнього природного середовища, які зазнають антропогенного впливу. Дослідження ґрунту і рослинної сільськогосподарської продукції на вміст важких металів.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.03.2012Аналіз проблеми захисту середовища існування людини від подальшої денатурації та виснаження. Характеристика сучасних технологій збирання та утилізації побутового сміття. Санітарна охорона ґрунту як засіб запобігання забрудненню навколишнього середовища.
доклад [18,4 K], добавлен 08.04.2010Аналіз функціонування паливно-енергетичного комплексу в економіці України. Зміст екологічних проблем в цій сфері. Шляхи екологізації паливної промисловості. Напрямки зменшення негативного впливу енергетики на довкілля. Впровадження новітних технологій.
курсовая работа [541,0 K], добавлен 19.09.2016Екологічний аналіз впливу діяльності ТОВ "Торговий дім "Керамік" на атмосферне повітря. Розрахунок платежів за викиди забруднюючих речовин. Соціально-економічні результати природоохоронних заходів. Законодавче регулювання питань охорони праці в Україні.
дипломная работа [115,7 K], добавлен 26.08.2014Поняття і структура біогеоценозу, його компоненти та динаміка. Перетворення речовин і потік енергії в біогеоценозі. Запаси біогенних елементів. Фітоценози квартири та її електромагнітний фон. Трофічні рівні і супутні їм енергетичні зв'язки і відносини.
реферат [21,7 K], добавлен 11.11.2010Забруднення ґрунту природними та антропогенними чинниками. Шляхи покращення екологічного стану землі. Загальна характеристика і природні умови Вінницької області. Організація моніторингу ґрунтового середовища та аналіз його екологічного стану у районі.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 04.09.2019Рівень негативних екологічних наслідків виробничої діяльності в Україні. Проблеми охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. Забрудння повітря та ґрунту, промислові підприємства як основні забруднювачі довкілля.
презентация [4,0 M], добавлен 05.05.2010
