Агроекологічні основи використання фосфатмобілізуючих бактерій при вирощуванні олійних культур

Вживання препаратів альбобактерину і поліміксобактерину в технологіях вирощування ріпаку і соняшнику. Бактеризація олійних культур фосфатмобілізуючими речовинами. Аналіз стимуляції і розвитку рослин. Інтенсифікація накопичення фотосинтетичних пігментів.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 11.08.2014
Размер файла 75,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

спеціальність 03.00.16 - екологія

УДК 631.95:579:633.85

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

АВТОРЕФЕРАТ

АГРОЕКОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ФОСФАТМОБІЛІЗУЮЧИХ БАКТЕРІЙ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР

Усманова Галина Олексіївна

КИЇВ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук, м. Чернігів

Науковий керівник : доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Малиновська Ірина Михайлівна,

Інститут землеробства УААН, головний науковий співробітник лабораторії ґрунтової мікробіології, смт. Чабани Київської обл.

Офіційні опоненти : доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Шерстобоєва Олена Володимирівна, Інститут агроекології та біотехнології УААН, завідувач відділом моніторингу і біотехнології мікроорганізмів та вірусів, м. Київ

доктор сільськогосподарських наук, професор, слюсар Іван Тимофійович, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії землеробства на осушених землях, смт. Чабани Київської обл.

Провідна установа : Полтавська державна аграрна академія, Мінагрополітики України, м. Полтава

Захист відбудеться “ 15 березня 2005 р. о 13 годині

на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 в Інституті агроекології та біотехнології УААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології та біотехнології УААН за адресою: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 12

Автореферат розіслано 13.02.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І. Моклячук

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Більшість ґрунтів України достатньо забезпечена сполуками фосфору, але вони знаходяться в грунті у формі важкодоступних рослинам мінеральних фосфатів і органофосфатів. Для повноцінного забезпечення потреб рослин у фосфорі необхідно інтенсифікувати процес розчинення важкодоступних сполук фосфору в ґрунті. На розчинність цих сполук впливає низка факторів, зокрема збалансованість макроелементів, внесення органічних добрив, спосіб обробітку ґрунту, науково-обґрунтовані сівозміни, вапнування кислих ґрунтів тощо. Актуальним є пошук інших прийомів, які впливають на перетворення важкодоступних сполук в рухомі. Насамперед, це використання препаратів на основі фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, які покращують мінеральне живлення рослин, інтенсифікують їх ріст і розвиток, позитивно впливають на мікробіоту ризосфери. Цей шлях оптимізації фосфатного живлення рослин є найбільш зручним і дешевим для виробника та екологічно безпечним для агроекосистем.

Біопрепарати на основі фосфатмобілізуючих мікроорганізмів почали розробляти в 30-х роках 20-го століття. Широке використання отримав фосфобактерин, виготовлений на основі Bacillus megatherium var. phosphaticum (Р.А. Мєнкіна, 1956). Були й інші розробки (В.Ф. Павлова, О.І. Горська, 1987, Н.І. Мільто, Л.А. Суховицька, 1991), але вони не отримали подальшого розвитку. З початком екологічної і економічної кризи в Україні почалися роботи по створенню бактеріальних препаратів для покращання мінерального живлення сільськогосподарських культур: альбобактерину і поліміксобактерину - для цукрового буряку (Л.М. Токмакова, В.І. Канівець, Ю.Н. Мелимука, 1995), фосфонітрагіну - для зернобобових культур (І.М. Малиновська, 1999). В Росії розроблений препарат бактофосфін, який використовується під овочеві, технічні, плодові та ягідні культури (Є.В. Кандиба, 1997).

Особливим попитом на цей час користується продукція олійних культур. Їх насіння використовується з метою отримання високобілкових кормів для тваринництва і рослинної олії для харчових і технічних потреб. В Україні велика увага приділяється як традиційній олійній культурі - соняшнику - основному джерелу олійної сировини, так і ріпаку, який є джерелом паливо-мастильних матеріалів. Для цих сільськогосподарських культур також існує необхідність оптимізації мінерального живлення шляхом використання бактеріальних препаратів. Тому дослідження, направлені на вивчення впливу фосфатмобілізуючих бактерій на ріст і розвиток рослин ріпаку і соняшнику та на мікробіоту ґрунту їх ризосфери з метою оптимізації фосфатного живлення рослин, і, як результат - отримання високих і якісних врожаїв олійних, є необхідними і актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились в рамках наукової тематики Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН з виконання завдань “Розробити нові і удосконалити існуючі технології виробництва біопрепаратів нового покоління та ефективні тест-системи діагностики патогенів” (№ держреєстрації 0198U004589) і "Розробити нові форми бактеріальних препаратів та удосконалити технології виробництва існуючих" (№ держреєстрації 0101U003750).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є обґрунтування можливості застосування екологічно безпечних фосфатмобілізуючих препаратів альбобактерину і поліміксобактерину в технологіях вирощуванні ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо на чорноземі вилугованому легкосуглинковому в умовах Полісся. При виконанні даної роботи ставилися такі завдання:

вивчити вплив альбобактерину і поліміксобактерину на розвиток проростків ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо;

з'ясувати ефективність застосування альбобактерину і поліміксобактерину щодо різних сортів ріпаку і соняшнику;

виявити вплив альбобактерину і поліміксобактерину на фізіолого-біохімічні властивості рослин ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо;

визначити роль альбобактерину і поліміксобактерину у формуванні урожаю та якості продукції ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо;

вивчити приживаність інтродукованих мікроорганізмів Achromobacter album 1122 і Рaenіbacillus polymyxa КВ в ризосфері ріпаку і соняшнику;

виявити вплив інтродукованих мікрорганізмів A. album 1122 і Р polymyxa КВ на мікробіоценоз ризосфери ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо;

дати біоенергетичну й економічну оцінку заходам, які направлені на підвищення продуктивності ріпаку і соняшнику та поліпшення якості зерна;

вивчити вплив твердих мінеральних добавок на титр і термін зберігання клітин бактерій A. album 1122 і Р. polymyxa КВ у препаратах.

Об'єкт дослідження - взаємодія фосфатмобілізуючих бактерій A.album 1122 i Р. polymyxa КВ, які є біоагентами препаратів альбобактерину і поліміксобактерину, з рослинами ріпаку і соняшнику та мікроорганізмами їх ризосфери.

Предметом дослідження є вплив фосфатмобілізуючих бактерій A. album 1122 i Р. polymyxa КВ та створених на їх основі препаратів альбобактерину і поліміксобактерину на олійні культури - ріпак сортів Оксамит, Аріон, Калинівський, Статут, Стимул, Клітинний-8 та соняшник сортів Аламо, Харківський-49, Луганський, Роднік.

Методи дослідження: - лабораторні методи - мікробіологічний - для вирощування біомаси мікроорганізмів A.album 1122 i Р.polymyxa КВ, отримання стрептоміцинстійких мутантів, визначення чисельності мікроорганізмів різних еколого-трофічних і фізіологічних груп; біохімічний - для визначення концентрації хлорофілу, вбирної здатності коріння; агрохімічний - для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті, вмісту макроелементів у зерні і біомасі рослин, оцінки якості насіннєвої продукції; вимірювально-ваговий - для визначення біометричних показників бактеризованих рослин;

- вегетаційні і польові - для вивчення впливу біопрепаратів на кількісні показники продуктивності ріпаку і соняшнику;

- статистичний метод - встановлення вірогідності отриманих результатів на основі математико-статистичного і розрахунково-порівняльного методів аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доведена екологічна й економічна доцільність застосування біопрепаратів альбобактерину і поліміксобактерину в технологіях вирощування олійних культур - ріпаку й соняшнику. Показано, що діюча основа біопрепаратів - мікроорганізми A.album 1122 i Р.polymyxa КВ - приживаються в ризосфері досліджуваних сільськогосподарських культур і позитивно впливають на мікрофлору ризосфери, азотфіксуючу активність асоціативних мікроорганізмів, фізіолого-біохімічні процеси в рослинах, що призводить до прискорення росту бактеризованих культур, підвищення урожайності і олійності насіння. Препарат альбобактерин більш ефективний при вирощуванні ріпаку, приріст урожайності за його застосування складає 20,0%. Поліміксобактерин більш ефективний при вирощуванні соняшнику і дозволяє одержати приріст урожаю 24,2%.

Проведеними дослідженнями з впливу твердих мінеральних добавок на культивування і збереження життєздатності клітин бактерій A. album 1122 і Р. polymyxa КВ встановлено, що мінеральна добавка цеоліт (0,5%) позитивно впливає на підвищення титру і терміну зберігання клітин обох штамів бактерій.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування фосфатмобілізуючих препаратів альбобактерину і поліміксобактерину для передпосівного оброблення насіння ріпаку і соняшнику стимулює ріст і розвиток рослин, забезпечує покращання їх фосфатного й азотного живлення; збільшує врожайність ріпаку на 0,23-0,25 т/га при 1,25 т/га на контролі, соняшнику - на 0,45-0,87 т/га при 3,60 т/га на контролі; підвищує олійність насіння ріпаку на 0,32-0,75% при 40,03% на контролі, соняшнику - на 1,69-1,91% при 45,77% на контролі.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача полягає у плануванні та проведенні лабораторних, вегетаційних та польових досліджень, відборі зразків грунту і рослин, проведенні мікробіологічних посівів, агрохімічних і фізіолого-біохімічних досліджень, в аналізі наукової літератури з питань, що стосуються предмета досліджень, в узагальненні, аналізі та статистико-математичній обробці отриманих результатів. Основні наукові положення та висновки сформульовані та обгрунтовані особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи обговорювались на щорічних наукових засіданнях лабораторії технічної мікробіології і вченої ради Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН. Основні положення результатів досліджень були представлені на науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати” (Київ-Чабани, 1999), конференції молодих вчених Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН (Чернігів, 1999), Міжнародному симпозіумі ВПС МОББ “Промислові технології виробництва і застосування засобів біологізації землеробства. Моніторинг ентомофагів” (Одеса, 1999), на науково-практичній конференції молодих вчених-аграріїв Чернігівщини “Наукове обґрунтування сталого розвитку агроекологічних систем Чернігівщини в ринкових умовах і обмеженого ресурсного забезпечення (Чернігів, 1999), на науково-практичній конференції “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів (Київ, 2000), на ІХ (ІІ) з'їзді товариства мікробіологів (Чернігів, 2000), на з'їзді ґрунтознавців (Умань, 2001), на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (Дніпропетровськ, 2002), на конференції молодих вчених і спеціалістів “Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні“ (Київ, 2002), конференції молодих вчених і спеціалістів “Сільськогосподарська мікробіологія: здобутки і проблеми” (Чернігів, 2002), науковій конференції “Сталий розвиток агроекосистем” (Вінниця, 2002), на конференції “Сучасні питання створення і використання сортів і гібридів олійних культур” (Запоріжжя, 2002), Всеукраїнській конференції молодих вчених “Засади сталого розвитку аграрної галузі” (Київ, 2002), міжнародній науково - практичній конференції “Актуальні проблеми сучасного землеробства”(Луганськ, 2003), міжнародній науковій конференції “Біологічні науки і проблеми рослинництва”(Умань, 2003).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць, з яких 5 статей у фахових журналах і збірниках.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Роботу викладено на 191 сторінці, включаючи 52 таблиці, 4 рисунки. Список використаної літератури налічує 301 назву, у тому числі 64 іноземних.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Розглянуто проблеми вмісту й доступності рослинам сполук фосфору в ґрунтах України та агроекологічні шляхи покращання фосфатного живлення рослин, одним з яких є застосування біопрепаратів на основі фосфатмобілізуючих мікроорганізмів. Наведено результати досліджень вітчизняних і закордонних дослідників щодо ефективності при вирощуванні сільськогосподарських культур мікроорганізмів, які здатні до мобілізації важкорозчинних сполук фосфору в ґрунті та продукуванню біологічно активних речовин. Розглянуто роль ріпаку і соняшнику у вирішенні проблеми забезпечення рослинною олією харчову й технічну промисловість та високобілковими кормами тваринництво, а також відмічені особливості технології вирощування цих культур. На основі здійсненого аналізу обґрунтовано необхідність та перспективи проведення досліджень щодо доцільності застосування препаратів фосфатмобілізуючих бактерій при вирощуванні олійних культур.

Об'єкти, методи і умови проведення досліджень. Предметом досліджень були штами бактерій A. album 1122 і Р. polymyxa КВ та виготовлені на їх основі біопрепарати альбобактерин і поліміксобактерин, олійні культури - ріпак сортів Оксамит, Аріон, Калинівський, Статут, Стимул, Клітинний-8 і соняшник сортів Аламо, Харківський-49, Луганський, Роднік. Бактеріальні препарати були виготовлені нами за технологією “Виробничого регламенту на виготовлення біопрепаратів альбобактерину і поліміксобактерину”. Використані в роботі мікроорганізми A. album 1122 і Р. polymyxa КВ люб'язно надані нам одним з авторів препаратів альбобактерину і поліміксобактерину, завідуючою лабораторії біологічного фосфору Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН кандидатом сільськогосподарських наук Токмаковою Л.М, за що виражаємо їй щиру подяку.

Вегетаційні досліди проводили на темно-сірому опідзоленому грунті з такими агрохімічними показниками: рНсол - 5,6 , вміст гумусу (за Тюріним) - 3,12%, азоту - 510 мг/кг, рухомого фосфору (за Чириковим) - 231 мг/кг, обмінного калію (за Кірсановим) - 170 мг/кг грунту. Досліди проводили з використанням посудин об'ємом 500 см3 в люміностаті з освітленням 20 тис. люкс і світловим періодом 16 годин, температурою повітря на рівні зеленого ярусу 22±2оС. Повторність досліду - шестиразова.

Мікропольові досліди проводили на базі дослідного господарства Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН на чорноземі вилугованому, орний шар якого характеризується такими агрохімічними показниками: рНвод 5,9-6,5, вміст гумусу (за Тюріним) 3,2-3,4%, Р2О5 (за Чириковим) - 140-160 мг/кг грунту, К2О (за Кірсановим) - 120-140 мг/кг ґрунту, загального азоту 0,27-0,31%.

Попередником досліджуваних культур була озима пшениця.

Норма висіву для ріпаку складала 1,2 млн./га схожих насінин, ширина міжрядь - 35 см; для соняшнику - 100 тис./га схожих насінин, ширина міжрядь - 60 см. Повторність дослідів шестиразова; посівна площа ділянок 6,25м2, облікова - 4м2. Розміщення варіантів - рендомізоване.

Мікробіологічні дослідження проводили за загальноприйнятими в мікробіології методиками (Сэги Й., 1983; Гергхардт Ф, 1984).

Вміст рухомого фосфору в ризосфері визначали за методом Чирикова (Петербургский, 1968). Кількість хлорофілу в листі рослин і вбирну здатність коріння визначали спектрофотометрично (Гродзинський А.М., Гродзинський Д.М., 1973). Нітрогеназну активність визначали методом ацетиленредукції Харді в модифікації Волкогона (Методичні рекомендації по визначенню активності азотфіксації в ґрунті та кореневій зоні рослин ацетиленовим методом, 1997).

Якість насіння, вміст фосфору, азоту і ліпідів у біомасі рослин визначали за методами, описаними і затвердженими відповідними ГОСТами (ГОСТ 12038-84, ГОСТ 26657-97, ГОСТ 13496.4-93, ГОСТ 13496.15-97).

Статистичну обробку результатів проводили за Б.А.Доспєховим (1985).

Особливості вегетації ріпаку і соняшнику за інокуляції насіння альбобактерином і поліміксобактерином. В результаті проведених польових досліджень встановлено, що для ріпаку оптимальним є бактеріальне навантаження A. album 1122 і Р. polymyxa КВ у кількості 105 клітин бактерій на одну насінину. В такій концентрації альбобактерин збільшує енергію проростання й схожість насіння ріпаку відповідно на 10,0% і 8,0%, поліміксобактерин - на 10,0% і 9,5% (табл.1). Маса і висота проростків ріпаку за використання альбобактерину максимально зростає на 24,3% і 26,7%, за використання поліміксобактерину - на 11,7% і 15,9%.

Таблиця 1 - Вплив фосфатмобілізуючих бактерій на енергію проростання й схожість насіння ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо

Культура

Варіант

Енергія проростання насіння, %

Схожість насіння, %

Маса пророст-ків, г

Висота пророст-ків, см

Ріпак

Без бактеризації

80,0

85,0

2,55

4,60

Альбобактерин

90,0

93,0

3,17

5,83

Поліміксобактерин

90,0

94,5

2,85

5,33

НІР01

2,02

2,20

0,07

0,40

Соняшник

Без бактеризації

74,0

76,0

13,1

6,01

Альбобактерин

83,5

85,5

15,7

6,80

Поліміксобактерин

90,5

95,0

16,6

7,00

НІР01

2,40

2,01

0,42

0,30

Для соняшнику оптимальним є бактеріальне навантаження в кількості 106 клітин бактерій на одну насінину. Енергія проростання й схожість насіння соняшнику за оброблення альбобактерином максимально зростають на 9,5%, за оброблення поліміксобактерином - на 16,5% і 19,0% відповідно. Маса і висота проростків соняшнику за використання альбобактерину збільшується відповідно на 19,6% і 13,3%, за використання поліміксобактерину - на 26,3% і 16,7% відповідно.

Оброблення насіння досліджуваних олійних культур бактеріальними препаратами позитивно впливає на вегетаційні процеси в рослинах, збільшуючи висоту ріпаку у середньому на 9,1%, площу листкової поверхні - на 21,1% (табл. 2). На соняшник кращий вплив за цими показниками має поліміксобактерин, який збільшує висоту рослин на 16,1%, площу листкової поверхні - на 20,6%. Фосфатмобілізуючі препарати позитивно впливають на величину вбирної здатності коріння рослин ріпаку і соняшнику. Так, альбобактерин сприяє збільшенню даного показника у рослин ріпаку на 11,1%, поліміксобактерин збільшує активну поглинальну поверхню коріння соняшнику на 25,9%.

Таблиця 2 - Вплив альбобактерину і поліміксобактерину на висоту рослин, площу листкової поверхні, вбирну здатність коріння ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо

Культура

Варіант

Висота рослин, см

Площа листкової поверхні, см2

Активна поглинальна площа поверхні коріння, м2/см3

Ріпак

Без бактеризації

18,8

52,7

0,27

Альбобактерин

22,5

65,5

0,30

Поліміксобактерин

22,2

62,1

0,29

НІР01

0,50

1,51

0,01

Соняшник

Без бактеризації

11,8

34,9

0,27

Альбобактерин

12,3

38,4

0,29

Поліміксобактерин

13,7

42,1

0,34

НІР01

0,41

1,80

0,02

Вивчення сортової реакції досліджуваних культур показало, що рослини ріпаку сортів Оксамит, Аріон, Калинівський, Статут, Стимул, Клітинний-8 за оброблення альбобактерином збільшують висоту на 5,08 - 25,7%, площу листкової поверхні - на 5,88 - 20,8%, масу надземної біомаси - на 10,7 - 26,7%. Нітрогеназна активність мікроорганізмів ризоплани бактеризованих рослин збільшується в середньому в 2,0 рази. Рослини цих же сортів за використання поліміксобактерину збільшують висоту на 5,88 - 18,8%, площу листкової поверхні на 6,90 - 13,2%, масу надземної біомаси - на 7,14 - 22,6%. Нітрогеназна активність збільшується у середньому в 1,5 - 2,0 рази.

Сорти соняшнику Аламо, Харківський-49, Луганський, Роднік більш компліментарні до Р. polymyxa КВ, оброблення яким дозволяє збільшити висоту рослин на 14,8 - 22,4%, площу листкової поверхні на 2,11 - 28,6%, масу надземної біомаси - на 10,8 - 17,4%, нітрогеназну активність мікроорганізмів ризоплани бактеризованих рослин - у 1,3 - 2,9 рази.

Передпосівна інокуляція насіння ріпаку і соняшнику фосфатмобілізуючими бактеріями активізує процес синтезу хлорофілу. У листковій біомасі рослин ріпаку за використання альбобактерину і поліміксобактерину вміст хлорофілу а зростає відповідно на 19,9% і 29,2%, сумарного хлорофілу - на 28,6% та 26,8% (табл. 3). У біомасі листя рослин соняшнику вміст хлорофілу під впливом альбобактерину майже не змінюється, під впливом поліміксобактерину вміст сумарного хлорофілу зростає на 16,1%. фосфатмобілізуючий альбобактерин олійний рослина

Таблиця 3 - Вплив біопрепаратів на вміст хлорофілів в біомасі листя рослин ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо (мікропольовий дослід, чорнозем вилугований легкосуглинковий, фаза утворення суцвіття, 2002р.)

Культура

Варіант

Кількість хлорофілу в біомасі листя рослин, мг/100 г

“а”

”в”

“а+в”

Ріпак

Без бактеризації

81,4 ± 1,10

30,4 ± 1,10

112

Альбобактерин

97,6 ± 1,20

46,3 ± 1,50

144

Поліміксобактерин

105 ± 1,50

36,3 ± 0,90

142

Соняшник

Без бактеризації

102 ± 1,30

40,4 ± 0,90

143

Альбобактерин

103 ± 1,20

43,2 ± 1,20

147

Поліміксобактерин

104 ± 1,60

61,3 ± 1,00

166

В зв'язку з тим, що для бактеризації насіння використовували фосфатмобілізуючі бактерії, виникло питання вивчення впливу бактеріального оброблення на зміну концентрації доступного фосфору в ризосфері рослин. В результаті проведених польових досліджень показано, що вміст рухомого фосфору в ризосфері рослин ріпаку у фазах утворення суцвіття і молочної стиглості зменшується (рис.1, 2). В цей час фосфор інтенсивно поглинається корінням рослин і використовується для утворення генеративних органів, формування і наливу насіння. У фазах цвітіння і воскової стиглості насіння в ризосфері інокульованих рослин відбувається збільшення вмісту Р2О5 внаслідок менш інтенсивного поглинання фосфору корінням. В контрольних варіантах протягом всієї вегетації

Рис. 1 - Динаміка вмісту рухомого фосфору в ризосфері рослин ріпаку сорту Оксамит (мікропольовий дослід, чорнозем вилугований легкосуглинковий, середнє за 2001-2002 рр.).

Примітка: 1 - перед сівбою; 2 - утворення суцвіття; 3 - цвітіння; 4 - молочна стиглість насіння.

НІР05 мг/кг за фазами розвитку рослин: 1 - 4,50; 2 - 6,00; 3 - 6,50; 4 - 6,70.

Рис. 2 - Динаміка вмісту рухомого фосфору в ризосфері рослин соняшнику сорту Аламо (мікропольовий дослід, чорнозем вилугований легкосуглинковий, середнє за 2001-2002 рр.).

Примітка: 1 - перед сівбою; 2 - фаза 5-6 листків; 3 - утворення стебла; 4 - утворення суцвіття; 5 - цвітіння; 6 - молочна стиглість насіння.

НІР05 мг/кг за фазами розвитку рослин: 1 - 4,30; 2 - 4,80; 3 - 7,10; 4 - 5,10; 5 - 5,30; 6 - 4,80.

рослин відбувається повільне зменшення вмісту рухомих сполук фосфору, яке припиняється в фазі молочної стиглості насіння. Це свідчить про те, що препарати, за рахунок здатності розчиняти важкодоступні фосфати ґрунту, покращують фосфатне живлення рослин і дозволяють підтримувати на певному рівні вміст рухомого фосфору в ризосферному ґрунті.

Застосування альбобактерину і поліміксобактерину для бактеризації насіння ріпаку і соняшнику покращують не тільки фосфатне, але й азотне живлення рослин, що підтверджується збільшенням вмісту даних елементів у біомасі рослин (табл. 4). Так, вміст фосфору й азоту в надземній біомасі ріпаку під впливом альбобактерину у середньому зростає відповідно на 25,5% та 8,29%, під впливом поліміксобакте-рину істотно зростає лише вміст фосфору - на 23,5%. В насінні ріпаку у варіантах з альбобактерином і поліміксобактерином вміст фосфору перевищує контроль відповідно на 6,02% і 7,23% , вміст азоту - на 2,18%.

У надземній біомасі соняшнику вміст фосфору істотно зростає за використання поліміксобактерину - на 19,2%, вміст азоту - за використання альбобактерину - на 9,52%. В насінні соняшнику у варіанті з поліміксобактерином вміст фосфору збільшується на 5,00%, вміст азоту при використанні альбобактерину і поліміксобактеину збільшується на 14,0% і 11,6% відповідно.

Таблиця 4 - Вплив біопрепаратів на вміст фосфору й азоту в біомасі рослин ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо (мікропольовий дослід, чорнозем вилугований легкосуглинковий, 2000-2002рр.)

Культура

Варіант

Вміст фосфору,%

Вміст азоту,%

над-земна біомаса

корін-ня

насін-ня

над-земна біомаса

корін-ня

насін-ня

Ріпак

Без бактеризації

0,51

0,21

0,83

2,17

0,79

4,12

Альбобактерин

0,64

0,23

0,88

2,35

0,85

4,21

Поліміксобактерин

0,63

0,20

0,89

2,20

0,70

4,21

НІР05

0,03

0,03

0,02

0,04

0,03

0,03

Соня-шник

Без бактеризації

0,52

0,19

0,80

2,10

0,76

2,42

Альбобактерин

0,56

0,21

0,81

2,30

0,83

2,76

Поліміксобактерин

0,62

0,25

0,84

2,16

0,79

2,70

НІР05

0,03

0,02

0,02

0,04

0,03

0,05

У результаті проведених досліджень встановлено, що фосфатмобілізуючі препарати істотно впливають на величину врожайності та якість одержаної насіннєвої продукції ріпаку і соняшнику (табл.5). Середній приріст урожайності насіння ріпаку під впливом альбобактерину і поліміксобактерину відповідно складає 0,25 т/га (20,0%) і 0,23 т/га (18,4%), вміст ліпідів зростає на 0,85% та 0,32% відповідно. Урожайність соняшнику під впливом альбобактерину збільшується на 0,45 т/га (12,5%), під впливом поліміксобактерину - на 0,87 т/га (24,2%), вміст ліпідів зростає за використання альбобактерину на 1,91%, за використання поліміксобактерину - на 1,69% .

Таблиця 5 - Вплив бактеріальних препаратів на врожайність та олійність насіння ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо (мікропольовий дослід, чорнозем вилугований легкосуглинковий, 2000-2002рр.)

Культура

Варіант

Урожайність, т/га

Олійність, %

2000р.

2001р.

2002р.

серед-нє

2000р.

2001р.

2002р.

серед-нє

Ріпак

Без оброблення

0,90

1,31

1,55

1,25

39,5

39,28

41,28

40,02

Альбобактерин

1,18

1,51

1,81

1,50

40,0

39,87

42,73

40,87

Поліміксобактерин

0,95

1,55

1,94

1,48

39,5

40,32

41,20

40,34

НІР05

0,5

0,05

0,06

0,15

0,10

0,24

Соняш-ник

Без оброблення

3,63

3,20

3,98

3,60

44,00

43,06

50,24

45,77

Альбобактерин

3,90

3,84

4,42

4,05

45,50

44,39

53,16

47,68

Поліміксобактерин

4,30

4,00

5,11

4,47

47,50

43,70

51,18

47,46

НІР05

0,13

0,13

0,12

0,35

0,20

0,30

Таким чином, передпосівна інокуляція насіння ріпаку і соняшнику біопрепаратами фосфатмобілізуючих бактерій покращує фізіолого-біохімічні і біометричні показники росту й розвитку рослин, серед яких - схожість насіння, площа листкової поверхні й маса надземної біомаси, накопичення хлорофілу, площа активної поглинальної поверхні коріння; фосфатне і азотне живлення рослин, що в кінцевому результаті призводить до зростання врожайності та покращання якості насіннєвої продукції.

Інтродукція A. album 1122 i P. polymyxa KB та їх вплив на стан мікробіоценозу ризосфери рослин ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо. Дослідження з питання приживаності бактерій A. album 1122 і Р. polymyxa КВ у ризосфері ріпаку і соняшнику дозволяють стверджувати, що дані мікроорганізми приживаються в ризосфері олійних культур і протягом вегетації специфічно впливають на ріст і розвиток рослин. В процесі вегетації спостерігали поступове зменшення чисельності інтродукованих стрептоміцинстійких варіантів мікроорганізмів A. album 1122 і Р. polymyxa КВ у 2,7-7,3 рази, яке тривало до фази цвітіння (табл.6). Надалі спостерігали припинення зменшення чисельності бактерій A. album 1122 і Р. polymyxa КВ, що свідчить про виникнення взаємозв'язків між рослинами та інтродукованими мікроорганізмами.

Таблиця 6 - Динаміка чисельності стрептоміцинстійких варіантів штамів A. album 1122 та Р. polymyxa КВ у ризосфері ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо протягом вегетації (мікропольовий дослід, чорнозем вилугований легкосуглинковий, 2002 р.), тис. клітин / г ґрунту

Культура

Варіант

Фаза розвитку рослин

5-6 листків

утворення суцвіття

цвітіння

кінець цвітіння

Ріпак

A. album 1122 str

585 ± 40,0

320 ± 20,0

80,0 ± 7,12

87,3 ± 5,30

Р. polymyxa КВ str

121 ± 11,0

51,2 ± 4,04

21,0 ± 2,04

30,5 ± 1,92

Соняш-ник

A. album 1122 str

850 ± 71,1

590 ± 40,3

310 ± 30,1

270 ± 15,1

Р. polymyxa КВ str

732 ± 50,2

420 ± 30,1

216 ± 15,1

243 ± 14,3

Препарати альбобактерин і поліміксобактерин позитивно впливають на мікробіоту ризосфери ріпаку і соняшнику як безпосередньо - через взаємовідносини між інтродукованими і аборигенними мікроорганізмами, так і опосередковано - через рослину. Це проявляється в збільшенні чисельності мікроорганізмів агроно-мічно цінних груп і підвищенні активності асоціативних азотфіксаторів (табл. 7, 8). В ризосфері ріпаку під впливом обох біопрепаратів збільшується чисельність амоніфікаторів, у 1,5-3,0 рази зростає чисельність спороутворюючих бактерій.

Кількість стрептоміцетів, мікроскопічних грибів і бактерій, які використовують мінеральний азот, у ризосфері бактеризованих рослин порівняно з

Таблиця 7 - Вплив альбобактерину і поліміксобактерину на чисельність мікроорганізмів ризосфери ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо (мікропольовий дослід, чорнозем вилугований легкосуглинковий, фаза цвітіння, 2000р.)

Культура

Варіант

Бактерії, млн/г ґрунту

Мікроміце-ти, тис/г грунту

Стрептомі-цети, млн/г грунту

Фосфатмо-білізуючі бактерії, млн/г грунту

Амоні-фікуючі

Споро-утво-рюючі

Бактерії, які вико-ристову-ють міне-ральний азот

Ріпак

Без бакте-ризації

13,8 ± 1,42

0,90 ± 0,07

44,0 ± 3,30

40,0 ± 3,11

2,51 ± 0,21

7,31 ± 0,45

Альбо-бактерин

15,2 ± 1,70

1,21 ± 0,12

25,0 ± 2,53

30,0 ± 2,70

1,32 ± 0,10

7,32 ± 0,50

Полімік-собакте-рин

15,8 ± 1,45

2,71 ± 0,30

17,0± 1,50

29,0 ± 3,06

1,90 ± 0,12

6,01 ± 0,50

Соняшник

Без бакте-ризації

6,13 ± 0,50

0,60 ± 0,03

114 ± 5,30

30,0 ± 2,70

4,80 ± 0,56

3,80 ± 0,40

Альбо-бактерин

7,40 ± 0,72

0,73 ± 0,04

93,0 ± 5,35

20,0 ± 2,23

5,00 ± 0,50

4,13 ± 0,40

Полімік-собакте-рин

10,0 ± 0,85

0,71 ± 0,03

63,0 ± 3,91

20,5 ± 2,10

3,42 ± 0,40

7,20 ± 0,60

контролем зменшується в 1,5-3,0 рази. В ризосфері соняшнику під впливом поліміксобактерину в 1,6 та 1,9 рази збільшується відповідно чисельність амоніфікуючих і фосфатмобілізуючих бактерій, в 1,8 рази зменшується кількість бактерій, які використовують мінеральний азот. Під впливом обох біопрепаратів в 1,5 рази знижується чисельність мікроскопічних грибів.

Зростання кількості амоніфікуючих і фосфатмобілізуючих бактерій свідчить про інтенсифікацію обмінних процесів у бактеризованих рослин порівняно з контрольними. На нашу думку, під дією бактеризації збільшується кількість кореневих виділень рослин, в тому числі білкової і амінокислотної природи, які є субстратом для амоніфікуючих бактерій, і вуглеводів, які використовуються мікроорганізмами інших фізіологічних груп. Бактерії, які використовують мінеральний азот, є конкурентами рослин за цей поживний елемент, тому зменшення кількості мікроорганізмів вказаної фізіологічної групи під впливом бактеріальних препаратів цілком закономірно і свідчить про позитивність наслідків бактеріального оброблення насіння фосфатмобілізуючими бактеріями. Важливим фактом є зменшення в ризосфері бактеризованих рослин кількості мікроскопічних грибів, адже вони є активними токсиноутворювачами і збудниками багатьох фітоінфекцій.

Отже, оброблення насіння ріпаку і соняшнику A. album 1122 та Р. polymyxa КВ призводить до істотних змін у структурі мікробіоценозу вегетуючих рослин, основним напрямком яких є збільшення кількості мікроорганізмів, які синтезують необхідні для рослин метаболіти, регулятори росту і розчиняють недоступні рослинам форми мінеральних елементів.

Нітрогеназна активність в ризоплані досліджуваних олійних культур під впливом альбобактерину і поліміксобактерину також істотно зростає - в 3,5 - 4,5 рази у фазі утворення суцвіття, в 2,2 - 6,1 рази під час цвітіння (табл. 8).

Таблиця 8 - Вплив бактеріальних препаратів на нітрогеназну активність мікроорганізмів ризоплани рослин ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо протягом вегетації (мікропольовий дослід, чорнозем вилугований легкосуглинковий, 2002р.)

Культура

Варіант

Нітрогеназна активність в різні фази розвитку рослин, нмоль С2Н4 /г коренів за годину

утворення суцвіття

початок

цвітіння

молочна

стиглість

Ріпак

Без бактеризації

22,5 ± 2,23

120 ± 15,3

40,4 ± 3,13

Альбобактерин

87,3 ± 6,02

728 ± 68,2

60,2 ± 6,21

Поліміксобактерин

80,8 ± 7,40

646 ± 68,2

52,8 ± 6,34

Соняшник

Без бактеризації

15,6 ± 1,29

107 ± 10,1

83,2 ± 7,29

Альбобактерин

59,7 ± 4,21

198 ± 14,2

61,7 ± 5,45

Поліміксобактерин

70,0 ± 6,24

235 ± 23,0

102 ± 11,5

Вплив твердих мінеральних добавок на титр і термін зберігання препаратів альбобактерин і поліміксобактерин. Для покращання якості препаратів використовували тверді дисперсні матеріали: вермикуліт, цеоліт, бентоніт, перліт і лігнін, які додавали в рідке поживне середовище (табл.9). У результаті проведених досліджень виявлено, що використання цеоліту як мінеральної добавки при виробництві альбобактерину підвищує титр препарату в 1,5 рази і подовжує термін зберігання до 6 місяців з титром 6,0 млрд. клітин бактерій в 1 мл (табл. 9).

Використання цеоліту при виробництві поліміксобактерину підвищує титр препарату в 2,0 рази і подовжує термін зберігання до 7 місяців з титром 5,5 млрд. клітин бактерій в 1 мл препарату. За ефективністю впливу на рослини ріпаку і соняшнику цеолітна форма альбобактерину та поліміксобактерину дорівнює ефективності рідкої і вермикулітної форм цих препаратів.

Таблиця 9 - Вплив твердих мінеральних добавок у концентрації 0,5% на титр клітин A. album 1122 і Р. polymyxa KB за різного терміну зберігання препаратів

Бак-терії

Варі-ант

Кількість бактерій за терміну зберігання, млрд/мл

Почат-кова

1 міс.

2 міс.

3 міс

4 міс.

5 міс.

6 міс.

7 міс.

A. album 1122

Конт-роль

8,1 ± 0,6

6,3 ± 0,3

2,0 ± 0,2

0,6 ± 0,1

0,5 ± 0,0

0,6 ± 0,0

0,4 ± 0,0

-

Цео-літ

12,5 ±1,1

11,8 ±0,8

8,0 ± 0,5

9,0 ± 0,5

7,3 ± 0,2

6,3 ± 0,1

6,0 ± 0,0

-

Верми-куліт

14,2 ±1,0

13,5 ±1,1

11,7 ±1,0

10,2 ±1,1

8,0 ± 0,4

7,2 ± 0,4

6,4 ± 0,4

-

Р. polymyxa KB

Кон-троль

9,4 ± 0,7

8,1 ± 0,6

6,2 ± 0,5

5,4 ± 0,3

3,5 ± 0,1

3,2 ± 0,1

2,8 ± 0,1

2,0 ± 0,0

Цео-літ

18,5 ±1,3

15,3 ±1,3

14,6 ±1,1

13,8± 1,2

12,5 ±1,1

10,4 ±0,9

7,4 ± 0,5

5,5 ± 0,3

Верми-куліт

14,0 ±1,2

12,7± 1,1

10,8 ±0,8

9,2 ± 0,7

8,0 ± 0,6

6,5 ± 0,4

4,5 ± 0,2

3,0 ± 0,1

Ліг-нін

12,2 ±1,1

11,4 ±1,0

9,6 ± 0,8

8,3 ± 0,6

7,5 ± 0,5

5,2 ± 0,3

3,5 ± 0,2

2,0 ± 0,1

Біоенергетична й економічна оцінка агроекологічних елементів технології вирощування ріпаку сорту Оксамит і соняшнику сорту Аламо. Застосування альбобактерину і поліміксобактерину при вирощуванні ріпаку і соняшнику впливало на вихід енергії шляхом формування визначеного рівня врожайності. Бактеризація насіння ріпаку препаратами збільшує вихід енергії порівняно з контролем у середньому на 19,0%, за бактеризації насіння соняшнику поліміксобактерином - на 24,2% (табл. 10). Витрати сукупної енергії за бактеріального оброблення збільшуються для ріпаку на 95 МДж/га, для соняшнику - на 92 МДж/га, а витрати енергії в перерахунку на одиницю продукції знижуються для ріпаку у середньому на 2500 МДж/т, для соняшнику - на 570 МДж/т і 1020 МДж/т у варіантах відповідно з альбобактерином і поліміксобактерином.

Коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) при вирощуванні ріпаку збільшується від 1,12 в контрольному варіанті до 1,34 за використання альбобактерину і 1,32 - за використання поліміксобактерину. При вирощуванні соняшнику Кее збільшується від 3,33 до 3,73 і 4,12 за використання альбобактерину і поліміксобактерину відповідно.

Використання мікробіологічних препаратів у технологіях вирощування ріпаку і соняшнику дозволяє отримати додатковий прибуток у межах 111 - 123 грн/га для ріпаку і 329 - 665 грн/га - для соняшнику. При цьому рентабельність виробництва продукції, порівняно з варіантами без бактеризації, зростає на 21,0 - 24,0% за вирощування ріпаку і на 31,0 - 116% - за вирощування соняшнику.

Таблиця 10 - Біоенергетична й економічна оцінка доцільності оброблення насіння олійних культур біопрепаратами (у середньому за 2000-2002рр.)

Культура

Варіант

Уро-жай-ність, т/га

Вихід енергії, МДж/га

Витрата енергії

Коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее)

Прибуток, грн/га

Рентабель-ність, %

МДж/га

МДж/т

Ріпак

Без бакте-ризації

1,25

22287

19870

15900

1,12

397

113

Альбобак-терин

1,50

26744

19965

13310

1,34

520

137

Поліміксо-бактерин

1,48

26388

19965

13490

1,32

508

134

Соняшник

Без бакте-ризації

3,60

64187

19255

5350

3,33

2512

682

Альбобак-терин

4,05

72210

19347

4780

3,73

2841

713

Поліміксо-бактерин

4,47

79698

19347

4330

4,12

3177

797

ВИСНОВКИ

Встановлено, що використання фосфатмобілізуючих препаратів альбобактерину і поліміксобактерину в технологіях вирощування олійних культур ріпаку і соняшнику дозволяє інтенсифікувати ріст і розвиток рослин, підвищити їх продуктивність, поліпшити якість одержаної продукції, покращити фосфатне живлення культур за рахунок розчинення важкодоступних форм фосфору грунту і азотне живлення за рахунок підвищення азотфіксуючого потенціалу асоціативної мікрофлори за одночасного збереження довкілля.

1. Для бактеризації насіння ріпаку оптимальним є бактеріальне навантаження альбобактерину і поліміксобактерину в кількості 105 клітин бактерій на 1 насінину, для соняшнику - 106 клітин бактерій на 1 насінину.

2. Альбобактерин і поліміксобактерин позитивно впливають на ріст і розвиток рослин ріпаку сортів Оксамит, Аріон, Калинівський, Статут, Стимул, Клітинний-8, збільшуючи висоту рослин на 5,08 - 25,7%, площу листкової поверхні на 5,88 - 20,8%, масу вегетативної біомаси на 7,14 - 26,7%.

3. На ріст і розвиток рослин соняшнику сортів Аламо, Харківський-49, Луганський, Роднік ефективніше впливає поліміксобактерин, який збільшує висоту рослин на 14,8 - 22,4%, площу листкової поверхні на 2,11 - 28,6%, масу вегетативної біомаси на 10,8 - 17,4%.

4. За використання альбобактерину і поліміксобактерину вміст хлорофілу а в біомасі листя рослин ріпаку зростає відповідно на 19,9% і 29,2%, сумарного хлорофілу - на 28,6% та 26,8%. В листях рослин соняшнику вміст хлорофілу під впливом поліміксобактерину зростає на 16,1%. Активна поглинальна поверхня коріння ріпаку сорту Оксамит за використання альбобактерину зростає на 11,1%, соняшнику сорту Аламо за використання поліміксобактерину - на 25,9%.

5. Вміст фосфору в надземній біомасі і насінні рослин ріпаку під впливом альбобактерину збільшується в середньому на 25,5% і 6,63%, під впливом поліміксобактерину - на 23,5% і 6,63% відповідно. Вміст фосфору в надземній біомасі і насінні рослин соняшнику під впливом поліміксобактерину збільшується в середньому на 19,5% і 5,00% відповідно. Вміст азоту в надземній біомасі ріпаку і соняшнику під впливом альбобактерину збільшується відповідно на 8,29% і 9,52%, в насінні соняшнику під впливом поліміксобактерину - на 11,6%.

6. Вміст ліпідів у насінні ріпаку під впливом альбобактерину зростає на 0,85%, під впливом поліміксобактерину - на 0,32% при 40,02% в контрольному варіанті. Олійність насіння соняшнику за використання альбобактерину зростає на 1,91%, за використання поліміксобактерину - на 1,69% при 45,77% в контрольному варіанті.

7. Приріст урожайності ріпаку під впливом альбобактерину складає 0,25 т/га (20,0%), під впливом поліміксобактерину - 0,23 т/га (18,4%) при 1,25 т/га в контрольному варіанті. Урожайність соняшнику під впливом поліміксобактреину зростає на 0,87 т/га (24,2%), під впливом альбобактерину - на 0,45 т/га (12,5%) при 3,60 т/га в контрольному варіанті.

8. Бактерії A. album 1122 і Р. polymyxa КВ приживаються в ризосфері рослин ріпаку і соняшнику і позитивно впливають на стан мікробіоценозу їх ризосфери, збільшуючи чисельність агрономічно цінних мікроорганізмів та підвищуючи нітрогеназну активність асоціативної мікрофлори в 1,7-6,9 рази.

9. При виробництві альбобактерину використання цеоліту в концентрації 0,5% як твердої дисперсної добавки в поживне середовище сприяє зростанню титру клітин у препараті в 1,5 рази і терміну зберігання до 6 місяців з кінцевим титром 6,0 млрд. клітин бактерій в 1 мл препарату. При виробництві поліміксобактерину використання цеоліту в концентрації 0,5% призводить до підвищення титру клітин в препараті в 2,0 рази і терміну зберігання до 7 місяців з кінцевим титром 5,5 млрд. клітин бактерій в 1 мл препарату.

10. Передпосівна інокуляція насіння ріпаку і соняшнику препаратами фосфатмобілізуючих бактерій дозволяє отримати додатковий прибуток у межах від 111 грн/га до 665 грн/га, рентабельність виробництва збільшується від 21,0% до 116%, коефіцієнт енергетичної ефективності - від 0,20 до 0,79 в залежності від варіанту бактеризації.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах Полісся при вирощуванні ріпаку сорту Оксамит рекомендується передпосівне оброблення насіння біопрепаратом альбобактерин (штам A. album 1122) для збільшення врожайності на 20% (0,25 т/га), олійності - на 0,85% Бактеріальне навантаження повинно складати не менше 105 клітин бактерій на 1 насінину.

В умовах Полісся при вирощуванні соняшнику сорту Аламо пропонується передпосівне оброблення насіння біопрепаратом поліміксобактерин (штам P. polymyxa КВ) для збільшення врожайності на 24,2% (0,87 т/га), олійності - на 1,69%. Бактеріальне навантаження повинно складати не менше 106 клітин бактерій на 1 насінину.

При виробництві біопрепаратів альбобактерин та поліміксобактерин з метою підвищення титру і збільшення терміну зберігання життєздатних клітин пропонується мінеральна добавка цеоліт у концентрації 0,5% від об'єму поживного середовища.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Цигура Г.О., Погорілько М.Я. Застосування біопрепаратів фосформобілізуючих бактерій для обробки насіння сільськогосподарських культур // Бюл. Інституту с.-г. мікробіології УААН.- 2000. - № 6. - С. 59-60.

Усманова Г.О., Патика В.П. Мікробіологічні препарати в посівах ріпаку і соняшнику // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету (спеціальний випуск) “Біологічні науки і проблеми рослинництва”. - Умань, 2003. - С. 247-250.

Цигура Г.О., Патика В.П. Ефективність застосування біопрепаратів при вирощуванні соняшнику // Агроекологічний журн. - 2003. - №1. - С. 43-46.

Усманова Г.О., Патика В.П. Застосування альбобактерину і поліміксобактерину на посівах ріпаку і соняшнику // Агроекологічний журн. - 2004. - №4. - С. 70-74.

Малиновська І.М., Усманова Г.О. Стан мікробіоценозу ризосфери ріпаку і соняшнику за бактеризації насіння альбобактерином і поліміксобактерином // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН.- 2004.- вип. 2-3. - С. 74-77.

Усманова Г.О., Патика В.П. Ефективність передпосівного обробітку насіння олійних культур біологічними препаратами // Мат-ли міжнар. науково-практ. конфер. “Актуальні проблеми сучасного землеробства”. - Луганськ, 2003. - С. 504-509.

Цигура Г.О. Вплив фосформобілізуючих біопрепаратів на ріст та розвиток олійних культур // Матеріали науково-практ. конфер. молодих вчених аграріїв Чернігівщини “Наукове обґрунтування сталого розвитку агроекологічних систем Чернігівщини в ринкових умовах і обмеженого ресурсного забезпечення”. - Чернігів, 1999. - С. 16-19.

Хаитова Н.А., Цыгура Г.А., Погорилько Н.А. Биопрепараты как средство оптимизации агроэкосистем в нетрадиционном растениеводстве // Сб. научн. трудов междунар. симпозиума ВПС МОББ “Промышленные технологии производства и применения средств биологизации земледелия. Мониторинг энтомофагов”.- Одесса, 1999. - С. 141-142.

Цигура Г.О., Хаітова Н.О. Вдосконалення технологій виробництва азотфіксуючих та фосформобілізуючих біопрепаратів // Матеріали науково-практ. семінару молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати”. - Київ-Чабани, 1999. - С. 22-23.

Цигура Г.О., Погорілько М.Я. Біопрепарати на основі фосформобілізуючих мікроорганізмів // Мат-ли науково-виробничої конфер. “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів. - Київ: ДІА, ...


Подобные документы

  • Нафтове забруднення ґрунту. Якість ґрунту як складова стійкості екосистеми. Оцінка якості ґрунту за допомогою тест-систем. Визначення тест-показників льону звичайного. Залежність процесу проростання насіння льону від концентрації нафти у ґрунті.

    дипломная работа [90,1 K], добавлен 07.04.2011

  • Рослинництво як галузь сільського господарства. Технологічні процеси у рослинництві. Особливості розвитку рослинництва в Україні. Характеристика впливу на навколишнє середовища. Екологічні особливості польових культур та захисту рослин від шкідників.

    курсовая работа [259,3 K], добавлен 30.09.2014

  • Суть і історія виникнення генетично модифікованих живих організмів, дослідження їх властивостей, компонентів і наслідків вживання. Негативні і позитивні аспекти вживання і поширення ГМО в Україні і світі. Аналіз використання ГМО в продуктах харчування.

    курсовая работа [79,2 K], добавлен 08.12.2010

  • Охорона та використання дикорослих рослин, що мають харчове, лікарське, медоносне, декоративне значення. Догляд за рідкісними та зникаючими видами рослин, рослинних угрупувань. Червона книга України. Перелік видів рослин та тварин, що потребують охорони.

    контрольная работа [27,0 K], добавлен 16.05.2015

  • Взаимосвязь питания и здоровья человека. Нитраты и нитриты в росте сельскохозяйственных культур. Генномодифицированные продукты и генетическое загрязнение исторически возникших выращиваемых культур. Радиоактивное загрязнение земель и растительности.

    реферат [18,5 K], добавлен 16.02.2008

  • Поняття про відходи та їх вплив на довкілля. Проблема накопичення промислових та побутових відходів. Існуючі способи знешкодження, утилізації та поховання токсичних відходів. Шляхи зменшення небезпечності відходів. Альтернативне використання відходів.

    доклад [147,2 K], добавлен 25.12.2013

  • Біогаз звалищ твердих побутових відходів як вид енергетичних ресурсів, на який впливає густота населення та фактор часу. Транспортування утвореного біогазу та його залучення до процесів виробництва енергії. Вирощування культур для виробництва палива.

    реферат [29,3 K], добавлен 14.01.2011

  • Загальна характеристика структури і діяльності товариства мисливців та рибалок Уляновського району Кіровоградської області. Дослідження порід риб та інших гідробіонтів водосховища. Природна кормова база водосховища. Охорона праці при вирощуванні риби.

    дипломная работа [91,1 K], добавлен 20.10.2010

  • Токсикологічна характеристика гербіцидів на основі трифлураліну. Трансформація пестицидів у навколишньому середовищі. Специфіка лікарського рослинництва та асортимент гербіцидів дозволених до застосування при вирощуванні лікарських рослин в Україні.

    диссертация [195,7 K], добавлен 28.12.2012

  • Теоретико-методологічні основи раціонального використання водних ресурсів. Аналіз стану водовикористання і водоспоживання в Рівненській області. Еколого-економічне обгрунтування заходів з ресурсозбереження у галузі водовикористання і водоспоживання.

    диссертация [1,7 M], добавлен 21.12.2010

  • Аналіз водних об’єктів Житомирської області, а саме річки Словечна та Нового озера. Оцінка токсичності природних вод за ефектом сумарного впливу токсиканта на ростові параметри тест-об’єкта. Використання тест-рослин, умови і можливості його ефективності.

    статья [101,7 K], добавлен 18.08.2017

  • Вдосконалення науково-методичних засад формування і розвитку екомережі України та збереження потенціалу біотичних ресурсів. Характеристика агроекологічних умов і біорізноманіття Поділля. Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку екомережі регіону.

    автореферат [565,6 K], добавлен 28.12.2012

  • Загальна характеристика екологічної ситуації в Рівненській області. Оцінка стану земель і ґрунтів, їх використання. Структура утворення і накопичення відходів, техніка поводження з ними. Економічні механізми природоохоронної діяльності та її фінансування.

    реферат [56,4 K], добавлен 29.09.2009

  • Водні ресурси та їх використання. Фізичні властивості води. Забруднення природних вод важкими металами, органікою, нафтопродуктами, пестицидами, синтетичними поверхневоактивними речовинами. Теплове забруднення водойм. Особливості моделювання в екології.

    курсовая работа [947,6 K], добавлен 20.10.2010

  • Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території, що досліджується. Характеристика джерел забруднення Ленінського району м. Харкова. Дослідження щодо накопичення хімічних елементів в ґрунтах, ягодах та фруктах.

    дипломная работа [3,0 M], добавлен 03.03.2011

  • Історія розвитку виробництва біоетанолу, зарубіжний досвід його використання. Екологічна характеристика використання біоетанолу як моторного палива. Розробка заходів щодо зменшення негативного впливу на довкілля від виробництва та використання біоетанолу.

    курсовая работа [484,1 K], добавлен 19.01.2012

  • Використання водних ресурсів і їхня охорона мають ключове значення для досягнення стійкого розвитку. "Водні ресурси" - це всі придатні для господарського використання запаси поверхневих вод, включаючи ґрунтову й атмосферну вологу. Визначення ресурсів.

    дипломная работа [34,0 K], добавлен 15.07.2008

  • Характеристика шляхів та особливостей формування флори міста. Вивчення ролі рослинного світу в урбоекосистемі і житті міського населення. Властивості рослин, що використовуються у складі міських і приміських насаджень. Екологічні основи інтродукції.

    курсовая работа [44,9 K], добавлен 21.09.2010

  • Історія платного природокористування. Визначення розмірів зборів за використання природних ресурсів. Платежі за порушення природного середовища. Система накопичення і витрат фінансових коштів. Лісові ресурси державного значення та корисні копалини.

    презентация [242,0 K], добавлен 12.02.2014

  • Нераціональна система природокористування, яка склалася в Україні. Поширення прогресуючого накопичення відходів у більшості галузей. Недоліки екологічної політики в Україні. Роль держави та її інститутів для захисту довкілля, досвід іностранних держав.

    реферат [2,6 M], добавлен 30.08.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.