Системна екологія

Розгляд завдань системної екології — дослідження структури і функціонування екологічної системи і ролі в ній різних популяцій. Характеристика основних етапів моделювання екосистеми. Аналіз вербальних моделей — формалізованого варіанту природного опису.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 09.09.2014
Размер файла 20,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат з екології

СИСТЕМНА ЕКОЛОГІЯ

Зміст

Вступ

1.Математичні методи

2.Системний підхід і моделювання в екології

Список використаних сайтів

Вступ

Що таке системна екологія?

Системна екологія -- сукупність принципів і концепцій системного аналізу стосовно до екології як формалізований цілісний підхід стала самостійним розділом загальної в результаті розвитку сучасних формальних математичних методів, кібернетики, обробки даних на ЕОМ, інформатики , а також формального спрощення складних екосистем відкриває реальний шлях до вирішення проблем, пов'язаних із середовищем проживання людини.

Завдання «системної екології» -- це проводити дослідження структури і функціонування екологічної системи і ролі в ній різних популяцій (видів) з метою оцінки можливості прогнозування розвитку екосистеми і динаміки складових її елементів, а також вирішувати завдання управління ними. Це досить складні завдання і для їх рішення повинні залучатися математичні методи, методи моделювання та комп'ютерні технології.

Основним методом досліджень в «системній екології» є системний аналіз, який являє собою синтетичну дисципліну, що розробляє способи дослідження різноманітних складних систем або ситуацій при нечітко поставлених цілях (критеріях). Такі дослідження необхідні для визначення науково обґрунтованої програми дій з урахуванням не тільки об'єктивної, але і суб'єктивної інформації. При системному підході використовуються математичний апарат теорії дослідження операцій, методи багатовимірної статистики і методи неформального аналізу, такі як метод експертиз, метод опитування, евристичні методи та комп'ютерне моделювання. Істотною частиною дослідження систем є вибір способу опису змін, що відбуваються в них, і формалізація такого опису. Складність формалізації визначається поєднанням різнотипних факторів, що характеризують систему, наприклад поєднання екологічних, економічних та інших факторів. По суті, в даний час ми як мінімум повинні розглядати «еколого-економічні» системи в зв'язку з антропогенним впливом людини.

Розробка методів системного аналізу як наукової дисципліни ведеться за кількома напрямками. Одним із найважливіших з них є створення принципів побудови та використання моделей, що імітують протікання реальних процесів, способів їх об'єднання в системи і такого подання в ЕОМ, яке забезпечувало б простоту їх використання без втрати адекватності. Інший напрямок пов'язаний з вивченням організаційних структур і насамперед систем, яким притаманна ієрархічна організація.

1. Математичні методи

Застосування математичних методів у науці не змінює її методологічних основ. Воно базується на особливостях форм ряду матерії, які вивчаються даною наукою, характері взаємодії головних для цієї науки явищ, об'єктів дослідження. Математичні методи не нівелюють специфіку кожної науки, не “розчиняють” її у математиці, а служать для посилення її методологічних основ.

За допомогою математичного моделювання можна встановити взаємозв'язки організмів в екосистемах (кормові, конкурентні тощо), залежність змін чисельності популяцій та їхньої продуктивності від дії екологічних факторів та ін. Математичні моделі дають змогу прогнозувати можливі варіанти перебігу подій, виділяти окремі зв'язки, комбінувати їх, наприклад, яку кількість особин промислових тварин можна вилучати з природних популяцій, щоб не знизити їхньої густоти, передбачати спалахи чисельності шкідників, наслідки антропогенного впливу на окремі екосистеми та біосферу в цілому

Загальне значення комп'ютерного моделювання для вирішення екологічної проблеми, полягає у прискореному пошуку найбільш вдалого її вирішення. Людство отримало можливість “прискорити” свою адаптацію до природи. Комп'ютерне моделювання не замінює попередніх способів моделювання, які широко застосовуються і на яких базується планування людської діяльності. Воно доповнює інші види моделювання за тими параметрами, за якими комп'ютер переважає людину: за можливістю швидко і логічно бездоганно порахувати велику кількість варіантів розвитку системи.

2. Системний підхід і моделювання в екології

Системний підхід в екології зумовив формування цілого напряму, що став її самостійною галуззю - системної екологією. Системний підхід - це напрям в методології пізнання об'єктів як систем. Система - це безліч взаємопов'язаних елементів, що утворюють певну цілісність, єдність. Її склад, структуру і властивості вивчають за допомогою системного аналізу, що є основою системного підходу і що представляє собою сукупність методологічних засобів, що використовуються для вирішення складних наукових проблем. У цю сукупність засобів входять комплекс методів: від простих описових, логічних до вельми складних математичних. Технічною основою системного аналізу є сучасні ЕОМ та інформаційні системи з широким використанням методів математичного програмування, теорії ігор тощо

Основними системними принципами є: цілісність, структурність, взаємозалежність системи і середовища, ієрархічність, множинність опису кожної системи. Цілісність -- узагальнена характеристика системи, властивості якої несвідомих до суми властивостей її елементів і невиведені з цих властивостей (цілісність організмів більш повної буде в популяції -- в біоценозі і т. д., і властивості кожної системи несвідомих до властивостей нижчестоящих) Структурність -- встановлення структури та взаємозалежності структурних елементів, зумовленості поведінки системи її структурою (структура біоценозу, трофічна структура екосистеми і встановлення вимірних зв'язків між трофічними рівнями, та ін.) Взаємозалежність системи і середовища виражається у формуванні і прояві її властивостей в результаті їх взаємодії (взаємодія біоценозу і біотопу, популяцій в біоценозі і т. п.). Ієрархічність щ це коли кожен компонент системи може розглядатися як самостійна система, а сама досліджувана система є складовою частиною більш широкої системи (рівні біологічної організації, аж до глобальної систем біосфери).

Екосистеми -- це вельми складні самоорганізуються і цілеспрямовані, зі складною ієрархічною структурою системи, що вимагають множинного опису кожної системи, що вимагає побудови безлічі моделей, тобто широкого використання методів моделювання при дослідженні.

Побудова узагальнених моделей, що відображають всі фактори і взаємозв'язки в системі, є центральною процедурою системного аналізу. Поняття «модель» широко використовується, наприклад, на побутовому рівні: модель літаків, кораблів, автомобілів і т. п. Якщо ці моделі не діють, то вони відображають тільки морфологічні особливості об'єкта, але вже знання цих особливостей дозволяє людині, якщо він раніше не бачив оригінал, дізнатися цей оригінал по моделі. Іншими словами, лише частина властивостей об'єкта дозволяє судити про об'єкт в цілому, в даному випадку -- про форму об'єкта. Щось схоже відбувається і при наукових дослідженнях.

Традиційна схема наукового дослідження: дослідник -- об'єкт. Тут дослідник отримує інформацію шляхом безпосереднього вивчення об'єкта. Наприклад, біолог вивчає видовий склад фітопланктону під мікроскопом. Але таке можливо лише на досить простих об'єктах, але не при дослідженні цілісної структури екосистеми, взаємодії її компонентів і т. п. У цьому випадку необхідно моделювання, при якому працює схема: дослідник модель -- об'єкт вивчення.

Наприклад, щоб отримати уявлення про енергетичні потоках в екосистемі, необхідно уявити собі модель у вигляді піраміди енергій або хоча б піраміди Елтона і т. п. Тут з'являється проміжний (допоміжний) об'єкт вивчення моделі.

Модель -- це допоміжний об'єкт, що знаходиться в певному об'єктивному відповідно до пізнаваним оригіналом і здатний заміщати його на окремих етапах пізнання. Моделювання -- це розробка, дослідження моделі і розповсюдження модельної інформації на оригінал (Лієпа, 1982). Переваги моделювання проявляються там, де можливості традиційного підходу виявляються обмеженими. Саме такою областю пізнання є екологія.

Модель повинна відповідати двом вимогам: 1) вона повинна відображати лише ті особливості оригіналу, які виступають в якості предмета пізнання, і 2) вона повинна бути адекватна оригіналу (інакше уявлення про нього будуть спотворені). «Сам процес моделювання, за І. Я. Лієпа (1982), можна розділити на чотири етапи: якісний аналіз, математична реалізація, верифікація і вивчення моделей.

Перший етап моделювання -- якісний аналіз -- є основою будь-якого об'єктного моделювання. На його основі формуються завдання ц вибирається вигляд моделі. Цей етап зобов'язаний забезпечити відповідність моделі двом вищевказаним вимогам. Вид моделі вибирається виходячи зі способу побудови, з характеру самого об'єкта та ін.

За способом побудови всі моделі ділять на два класи: матеріальні та абстрактні. Матеріальні моделі по своїй фізичній природі подібні з оригіналом. Вони можуть зберегти геометрична подібність оригіналу (макети, тренажери, штучні замінники органів і т. д.), подобу протікання фізичних процесів -- фізичне моделювання (гідрологічна модель -- протягом води і т. п.) і можуть бути природними об'єктами -- прообразами оригіналу, т . е. натурними моделями (метод пробних ділянок). Матеріальні моделі використовуються зазвичай в технічних цілях і мало підходять для екологічних проблем. Більш придатними для екологічного моделювання є абстрактні моделі, що представляють собою опис оригіналу в словесній формі або за допомогою символів і операцій над ними, що відображають досліджувані особливості оригіналу. Абстрактні моделі поділяються на три типи: вербальні, схематичні і математичні.

Вербальні моделі -- це формалізований варіант традиційного природного опису у вигляді тексту, таблиць та ілюстрацій (Федоров, Гильманов, 1980). Схематичні моделі розробляються у вигляді різного роду схем, малюнків, графіків і фотографій, основні їхні переваги -- наочність, інформативність і простота побудови (трофічні ланцюги, піраміда Елтона, схеми структури, динаміки та енергетики екосистем, впливу екологічних факторів, біохімічних кругообігів та ін).

Вербальні та схематичні моделі -- невід'ємна частина якісного аналізу математичного моделювання, що є найбільш досконалим видом кількісного дослідження оригіналу, що дозволяє побудувати його математичну модель. «Математична модель» -- це математичний опис оригіналу, що відбиває його цілісність, структуру, динаміку, функціонування та взаємозв'язку оригіналу, зовнішніх і внутрішніх факторів впливу. Це означає, що практично така модель є формула або система рівнянь і нерівностей.

За своїм характером виділяють моделі статичні і динамічні. Статична модель відображає об'єкт (систему), що не змінює свій стан у часі, а динамічна модель відображає об'єкт (систему), що змінює свій стан у часі. Переважна більшість живих об'єктів і систем -- це динамічні системи і можуть бути відображені тільки лише динамічними моделями.

Другий етап моделювання -- це математична реалізація логічної структури моделі. З точки зору технології застосування математичних методів можна виділити моделі аналітичні та чисельні. Аналітична модель -- це побудова теоретичних концепцій із застосуванням строгого математичного апарату, зазвичай дозволяє вивести загальну формульну.

Третій етап моделювання передбачає верифікацію моделі: перевірку відповідності моделі оригіналу. На даному етапі необхідно упевнитися, що обрана модель відповідає другій вимозі: адекватно відображає особливості оригіналу. Для цього може бути проведена емпірична перевірка -- порівняння отриманих даних з результатами спостережень за оригіналом. Модель може бути визнана високоякісної, якщо прогнози справджуються. За відсутності емпіричних даних проводиться теоретична верифікація -- по теоретичним уявленням визначається область застосування та прогностичні можливості моделі. системний екологія природний

Четвертий етап моделювання -- це вивчення моделі, експериментування з моделлю і екологічна інтерпретація модельної інформації. Основна мета етапу -- виявлення нових закономірностей і дослідження можливостей оптимізації структури і керування поведінкою модельованої системи, а також придатність моделі для прогнозування.

В екології математичні моделі екосистем В. Д. Федоров і Т. Г. Гильманов (1980) пропонують розділити на моделі популяційного, біоценотичного і екосистемного рівнів. Популяційні моделі описують особливості окремих популяцій, відображають їх властивості та внутрішні закономірності: моделі, що дозволяють оцінити динаміку чисельності та вікового складу популяцій залежно від народжуваності і смертності, заданих як функції лише від загальної щільності та вікового складу популяцій. Моделі біоценотичного рівня задаються як системи рівнянь, що відображають динаміку біоценозу як функцію цільностей складових його популяцій. Моделі екосистемного рівня являють собою системи рівнянь, в число аргументів яких включені як внутрішні змінні стану, так і зовнішні чинники впливу і цілісні властивості екосистем. Моделі даного рівня враховують і роль зворотних зв'язків у функціонуванні систем.

При побудові будь-якої моделі головне завдання -- створити модель достатньої повноти. Для цього необхідно прагнути врахувати всі суттєві фактори, що впливають на розглянуті явища; приділити спеціальну увагу наявності в ній суперечливих елементів, як одного з ознак повноти моделі; врахувати можливість появи невідомих чинників, щоб у разі необхідності доповнити модель новим елементом.

Список використаних сайтів

1. http://ajak.org/

2. www.issp.psn.ru

3. bukvar.su

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Підходи у визначенні взаємин людини й природи. Поняття екосистеми. Зв'язки організмів в екосистемах. Склад і функціональна структура екосистеми. Харчові ланцюги. Фактори середовища. Основні закони, правила й принципи екології. Поняття, границі біосфери.

    курсовая работа [53,6 K], добавлен 21.08.2008

  • Визначення, предмет і завдання екології. Характеристика рівнів організації живої матерії. Галузі і підрозділи екології. Закони, категорії і методи екології. Iсторія становлення екології як науки. Екологія як теоретична база заходів з охорони природи.

    курсовая работа [40,5 K], добавлен 16.11.2010

  • Загальна екологія як наука про взаємодію живої речовини з навколишньою його космічним і планетним середовищем. Характер взаємодії різних форм живої речовини між собою. Специфіка екології людини та її побудова на співвідношенні із загальною екологією.

    реферат [27,6 K], добавлен 25.07.2010

  • Роль і місце екології в сучасному суспільстві. Проблеми взаємодії людини з навколишнім природним середовищем, екологічної стійкості планети. Дослідження майбутнього, моделі світу. Екологія сільськогосподарських районів. Формування екологічної свідомості.

    реферат [38,9 K], добавлен 20.06.2009

  • Геоінформаційні технології, їх класифікація та місце в екології. Парадигми в технології обробки геопросторових даних. Концептуальна модель узагальненої ГІС, моделювання геопросторових даних. Геоінформаційні системи, дослідження земельних ресурсів.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 25.09.2010

  • Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових стану довкілля. Екологія та охорона природно–територіальних та природно–антропогенних комплексів.

    дипломная работа [132,4 K], добавлен 12.12.2011

  • Визначення впливу екологічних факторів на структуру та функціонування екосистеми України та її економіку. Екологічна характеристика басейну річки Дніпро, Чорного та Азовського морів, Карпат та Донбасу. Перспективи вирішення проблем у даній сфері.

    курсовая работа [379,2 K], добавлен 30.03.2014

  • Діалектика взаємодії суспільства з навколишнім середовищем. Суперечливість сучасного природокористування. Генеза екологічної кризи. Напрями міжнародного економічного співробітництва в галузі екології. Створення міждержавних банків екологічної інформації.

    реферат [29,6 K], добавлен 13.02.2010

  • Предмет та завдання ландшафтної екології. Структура ландшафтної екології і її місце в системі наук. Ландшафти національного природного парку "Прип'ять-Стохід", його тваринний та рослинний світ. Опис та характеристика урочищ та фацій об’єкта дослідження.

    отчет по практике [7,3 M], добавлен 14.12.2012

  • Структури біоценозів, біогеоценозів (просторова, видова, трофічна). Формування угруповань з певної сукупності різних популяцій. Продуценти, консументи та редуценти, ланцюги та мережі живлення. Ноосфера за В.І. Вернадським, колообіги речовин у біосфері.

    лекция [1,3 M], добавлен 01.07.2009

  • Предмет та завдання екології як науки про взаємодію живих організмів і їх спільнот між собою і з навколишнім середовищем. Опис основних розділів навчальної дисципліни: біоетики, загальної, спеціальної та прикладної екології, гео-, техно- та соціоекології.

    презентация [1,4 M], добавлен 14.06.2014

  • Екологія як природнича наука. Чисельність і густота популяцій. Народжуваність і смертність. Структура біосфери, жива речовина. Розподіл життя у біосфері. Проблеми атмосфери і наслідки її забруднення. Гідросфера – водна оболонка Землі і споживання води.

    курс лекций [111,2 K], добавлен 23.10.2011

  • Поняття та суть соціоекосистеми, особливості її екологічних ризиків. Екологічні проблеми забруднення навколишнього середовища, основні причини незадовільної якості води. Характеристика екологічної системи, комплекс її властивостей і розробка структури.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 02.02.2010

  • Фізико-географічні умови розташування басейну річки Інгул. Характеристика біотичної складової екосистеми: рослинного, тваринного світу. Екологічна структура популяцій. Оцінка стану поверхні водозбору і оптимізації її структурно-функціональної організації.

    курсовая работа [5,7 M], добавлен 27.02.2014

  • Функції управління в екології - напрямки діяльності державних об’єднань у сфері ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки. Організаційні та попереджувально-охоронні функції управління.

    реферат [12,7 K], добавлен 18.01.2009

  • Науково-технічний прогрес та проблеми екології. Джерела екологічної кризи та її вплив на біосферу. Техногенно-екологічна безпека України. Вплив промислового та сільськогосподарського виробництв на біосферу. Природні, техногенні небезпечні явища і процеси.

    курсовая работа [237,2 K], добавлен 28.11.2010

  • Класифікація основних екосистем світу та їх характеристика. Тундри, лісові екосистеми помірного поясу. Змішані й листяні ліси помірної зони. Вічнозелений тропічний дощовий ліс. Степи, пустелі, болота. Прісноводні екосистеми та екосистеми світового океану.

    курсовая работа [32,5 K], добавлен 17.11.2010

  • Розгляд поняття та характерних ознак екологічної макросистеми. Вивчення структури материка, його кліматичних зон і видового різноманіття флори та фауни. Екологічна зональність Світового океану. Особливості функціонування океанічної макросистеми.

    курсовая работа [341,2 K], добавлен 21.09.2010

  • Предмет, завдання і види сучасної екології. Загальні закономірності впливу екологічних факторів на живі організми. Біосфера як глобальна екосистема. Забруднення навколишнього природного середовища та його охорона. Проблеми відходів людської діяльності.

    курс лекций [2,9 M], добавлен 14.12.2011

  • Визначення поняття "екологія людини". Етапи та стадії взаємодії людства та природи. Ознаки глобальної, планетарної екологічної кризи. Динаміка кількості та розміщення населення на Землі. Демографічні показники, що характеризують стан людської популяції.

    лекция [38,7 K], добавлен 17.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.