Охорона навколишнього середовища від викидів автомобільного транспорту

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Вплив автомобільного транспорту в забрудненні навколишнього середовища і негативному впливі на населення (очевидно) ще більш істотний, ніж прийнято вважати. Справа в тім , що, по-перше, основна кількість автомобільного транспорту зосереджена в місцях з високою щільністю населення - містах, промислових центрах. По-друге, шкідливі викиди від автомобілів виробляються в самих нижніх, приземних шарах атмосфери, там, де протікає основна життєдіяльність людини і де умови для їхнього розсіювання є найгіршими. По-третє, відпрацьовані гази двигунів автомобілів містять висококонцентровані токсичні компоненти, що є основними забруднювачами атмосфери. Час, протягом якого шкідливі речовини природним образом зберігаються в атмосфері, оцінюється від десяти діб до півроку.

Автотранспорт дає 70% усіх токсичних викидів у атмосферу та 90% шумового забруднення. Велике транспортне навантаження несуть міста України. В Україні зареєстровано більше 1 млн. вантажних автомобілів та 2,5 млн. легкових (за даними 1993 року). Доля автотранспортного забруднення атмосфери в загальній їх кількості складає в Ужгороді 91%, Ялті, Полтаві - 88%, Сімферополі - 83%, Львові - 79%, Києві - 78%, Чернівцях - 75%.

Прогресуючому забрудненню навколишнього середовища в містах сприяє велика питома вага власних автомобілів. Наприклад, в Японії з 1950 до 1990 року їхнє число зросло у 4 рази. Для зниження екологічних збитків від автотранспорту робиться чимало.

Запобігання смогу досягається зниженням шкідливих викидів у вихлопних газах автомобілів. Для цього їх забезпечують спеціальними конверторами. Японія вже перейшла до випуску легкових автомобілів, обладнаних такими конверторами.

На 50% менше шкідливих викидів дають автомобілі, що працюють на природному газі. Впливає на загазованість повітря і стан доріг: чим він кращий, тим менше шкідливих викидів додають автомобілі.

Отже, охорона навколишнього середовища від забруднень, яке чинить автотранспорт є дуже актуальною в наш час, як в Україні так і в усьому світі.

1. Негативні впливи автотранспорту на навколишнє середовище

Розглядати автомобільний транспорт слід як індустрію, пов'язану з виробництвом, обслуговуванням і ремонтом автомобілів, їх експлуатацією, виробництвом пально-мастильних матеріалів, з розвитком і експлуатацією дорожньо-транспортної мережі й ін.

З цієї позиції можна сформулювати наступні негативні впливи автомобілів на навколишнє середовище.

Перша група пов'язана з виробництвом автомобілів:

- висока ресурсно-сировинна й енергетична ємність автомобільної промисловості;

- власне негативний вплив на навколишнє середовище автомобільної промисловості (ливарне виробництво, інструментально-механічне виробництво, виробництво шин і т.д.).

Друга група зумовлена експлуатацією:

- витрата палива і повітря, виділення шкідливих вихлопних газів;

- викиди продуктів випробувань шин і гальм;

- шумове забруднення навколишнього середовища;

- матеріальні, людські втрати і втрати тваринного світу в результаті транспортних аварій.

Третя група пов'язана з відчуженням земель під транспортні магістралі, гаражі і стоянки:

- розвиток інфраструктури сервісного обслуговування автомобілів (автозаправні станції, станції сервісного обслуговування, мийки і т.д.);

- підтримка транспортних магістралей у робочому стані (використання солі для танення снігів).

Четверта група поєднує проблеми регенерації й утилізації шин, олії і інших технологічних рідин, самих відпрацьованих авто.

Відпрацьовані гази двигунів внутрішнього згоряння (ВГДВЗ), як було розглянуто, містять складну суміш, що нараховує більше 200 сполук. В основному це газоподібні речовини і невелика кількість твердих часток, що знаходяться в зваженому стані.

Реальні кількісні оцінки шкідливих викидів від автомобільного транспорту вкрай важкі. Це зв'язано з тим, що автомобіль є мобільним джерелом з несталим процесом виділення шкідливих речовин, а в області відсутнє яке-небудь обладнання, що дозволяє проводити екологічні дослідження подібних об'єктів. Інформація з даного аспекту українських виробників автомобілів, що складають більшість парку автотранспортних засобів у країні, дуже суперечлива і не завжди має об'єктивний характер. Використання яких-небудь кількісних показників, прийнятих у розвинених країнах світу , не може бути коректним через значну технологічну відсталість автомобілів радянського і пострадянського виробництва. Головними причинами підвищеного забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом є:

· незадовільна якість автомоторного палива;

· низькі техніко-експлуатаційні показники парку автотранспортних засобів.

Обидва ці фактори впливають на забруднення атмосфери як безпосередньо (наприклад, через неефективне спалювання палива), так і побічно (наприклад, через невиправдано високу витрату палива).

Основними проблемами, зв'язаними з якістю автомоторних палив, є:

· низьке октанове число в більшій частині реалізованих бензинів;

· малі обсяги виробництва зимових сортів дизельного палива.

Такий стан речей не дає гарантій ефективного використання нафтопродуктів, призводить до необхідності підвищеного споживання автомоторних палив і знижує ресурс двигунів автомобілів. До того ж в Україні реалізується значна частина так званих етилованих, тобто утримуючих свинець, бензинів. Формулювання " значна частина" викликано тим, що після приватизаційних процесів, що пройшли в нафторосподільному секторі , був загублений контроль за кількістю і якістю нафтопродуктів, що поставляються на ринок.

Таким чином, автотранспорт - джерело емісії в атмосферу складної суміші хімічних сполук, склад яких залежить не тільки від виду палива, типу двигуна й умов його експлуатації, але і від ефективності контролю викидів. Потрапляючи в атмосферу, компоненти ВГ ДВЗ, з одного боку, змішуються з наявними в повітрі забруднювачами, з іншого боку - проходять ряд складних перетворень, що призводять до утворення нових сполук. Одночасно йдуть процеси розведення і видалення забруднювачів з атмосферного повітря шляхом мокрого і сухого висаджування на землю.

2. Міри по захисту від забруднень автотранспорту

В економічній ситуації, що склалася в Україні до кінця 90-х років, реальні шляхи по скороченню негативного впливу автомобільного транспорту на природне середовище бачаться в наступному .

· імпортерів і вітчизняних виробників автотранспортної техніки;

· перевізників усіх форм власності й організації праці;

· суб'єктів усіх форм власності й організації праці, що здійснюють будь-які види автосервісних послуг;

· експедиторів;

· суб'єктів усіх форм власності й організації праці, що здійснюють нафтопереробку і поширення нафтопродуктів;

· органи державного і відомчого контролю.

Базові закони варто підкріплювати пакетом стандартів, нормативних і технічних документів, серед яких велику частину прийдеться розробляти в Україні вперше (стандарти, що визначають поняття екологічних і економічних якостей автомобілів, екологічні нормативи, технічні вимоги по гаражному, вимірювальному і контрольно-діагностичному устаткуванню і т.д.).

Для підвищення якості автомоторних палив потрібна розробка не тільки стандартів, що регламентують їхні фізико-хімічні властивості, але й інших механізмів економічного стимулювання, за допомогою яких з ринку України витіснялися б етиловані сорти бензину і дизельне паливо зі змістом сірки більш 0,2%. На найближчу перспективу варто також запланувати введення обмежень на зміст ароматичних вуглеводнів у високооктанових сортах бензину.

Другим безумовним напрямком природоохоронної діяльності в Україні повинно стати удосконалювання технічної експлуатації автотранспортних засобів. Під цим мається на увазі створення розгалуженої мережі підприємств по технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів, заправних станцій і т.д., діяльність яких ліцензована чи виробництво яких сертифіковане на основі удосконаленої нормативно-правової бази. Для забезпечення необхідних умов якості варто розвивати приладовий контроль екологічних параметрів автомобілів і всього автотранспортного виробництва. Оскільки, наприклад, заводи-виготовлювачі автомобілів у країнах СНД не можуть давати гарантій якості на свою продукцію, необхідно розробляти і впроваджувати спеціальні методи контролю.

Незважаючи на потребу в значних інвестиціях, для забезпечення в майбутньому необхідних екологічних показників роботи автомобільного транспорту, треба якомога швидше приступити до модернізації нафтопереробного виробництва й удосконалювання системи розподілу нафтопродуктів.

Як першочергові дії в цьому напрямку можна назвати установлення твердих процедур поширення автомоторних палив по регіонах, що виключають яку-небудь фальсифікацію паливно-мастильних матеріалів і невідповідність їх діючим нормам якості.

Зниження викидів від автотранспорту.

З огляду на виняткову актуальність охорони атмосферного повітря від відпрацьованих автомобілями газів, їхнього впливу на людей першочерговою проблемою є створення екологічно "чистих" видів транспорту. В даний час ведеться пошук більш "чистого" палива, ніж бензин. У якості його замінників розглядається екологічно чисте газове паливо, метиловий спирт (метанол), малотоксичний аміак і ідеальне паливо - водень.

Довгий час створювалося враження, що застосування дизельних двигунів сприяє екологічній чистоті. Однак, незважаючи на те, що дизельні двигуни більш економічні, таких речовин, як CO, NOx вони викидають не менше, ніж бензинові. Вони істотно більше викидають сажі (очищення від якої дотепер не має кардинальних рішень), діоксиду сірки. У сполученні ж зі створюваним шумом дизельні двигуни не є більш екологічними в порівнянні з бензиновими. Що стосується водневого двигуна, то він є екологічно чистим, тому що при згорянні вугле-водноповітряної суміші утворюється водяна пара і виключається утворення яких-небудь токсичних речовин, крім оксидів азоту, емісія яких також може бути доведена до незначного рівня.

Водень як основне паливо - далека перспектива, пов'язана з переходом автотранспорту на принципово нову енергетичну базу. Більш реальне застосування водневих добавок, що дозволяють поліпшити економічні і токсичні показники автомобільних двигунів.

У порівнянні з воднем, розглядаються поки як перспективний вид газового моторного палива (тому що не розроблені промислові способи його виробництва в достатній для масового застосування кількості) вуглеводні гази - природний і нафтовий -є найбільш прийнятними для автотранспорту альтернативними видами палива, що можуть покрити всезростаючий дефіцит рідкого моторного палива. Іспити двигунів на зрідженому газі показують, що в порівнянні з використанням бензину, в них міститься в 2-4 рази менше СО, в 1,4-1,8 рази менше NOx.

З погляду екологічної чистоти найбільш перспективним є електромобіль. У дослідно-конструкторських бюро створені пробні моделі автомобілів, що працюють на енергії електричних акумуляторів у межах міста, а за його межами перехід на роботу на звичайних карбюраторних двигунах. Ідуть роботи по створенню ідеального виду транспорту - автомобіля на сонячних батареях.

Загальний екологічний стан у містах визначається також правильною організацією руху автотранспорту. Найбільший викид уразливих речовин відбувається при гальмуванні, розгоні, додатковому маневруванні. Тому створення дорожніх "розвилок", швидкісних магістралей з мережею підземних переходів, правильна установка світлофорів, регулювання руху транспорту за принципом "зеленої хвилі" багато в чому скорочує надходження в атмосферу шкідливих речовин і сприяє збереженню транспорту.

Захист від шуму.

Шумовий вплив у великих індустріальних містах світу - одна з найбільш гострих екологічних проблем сучасності. Численні експерименти і практика показують, що антропогенний шумовий вплив несприятливо впливає на організм людини і скорочує тривалість його життя, тому що звикнути до шуму фізично неможливо. Людина може суб'єктивно не помічати звуки, але від цього руйнівна дія на його органи слуху не тільки не зменшується, але і збільшується. При пристосуванні до сильного шуму організм людини втрачає велику кількість енергії, розвивається гіпертонія, підвищується агресивність. Жінки більш чутливі до сильного шуму й у них за умови шумового дискомфорту виникають ознаки неврастенії.

Шумовий антропогенний вплив несприятливий і для тварин. Маються дані, що поблизу аеропортів відбувається передчасне линяння птахів, вони починають погано орієнтуватися, тріскаються яйця в гніздах, у бджіл гинуть личинки. У США становили, що безладний шум потужністю 100 дБ призводить до спізнілого проростання насіння.

Шум від автомобільного транспорту - це найбільш розповсюджений вид несприятливого екологічного впливу на організм людини. У містах до 60% населення проживає в зонах з підвищеним рівнем шуму, пов'язаного саме з автомобільним транспортом. Зниження рівня шуму від автотранспорту може бути досягнуто виключенням проходження гучних магістралей через житлові масиви; організація зелених насаджень, особливо уздовж доріг; прокладка магістралей у тунелях; пристрій шумозахисних насипів і інших поглинаючих шум перешкод на шляхах розподілу шуму. Архітектурно-планувальні міри передбачають створення шумозахисних будинків, тобто таких будинків, що забезпечені приміщеннями нормального акустичного режиму за допомогою конструктивних, інженерних і інших мір (герметизація вікон, подвійні двері з тамбуром, облицювання стін поглинаючим звук матеріалом і ін.).

Визначений внесок у захист середовища від шумового впливу вносять заборона звукового сигналу автотранспорту, авіаційних польотів над містом, обмеження злетів і посадок літаків у нічний час.

Однак зазначені міри навряд чи дадуть належні екологічні ефекти, якщо не буде зрозуміло головне: захист від шумового впливу - проблема не тільки технічна, але і соціальна, вона потребує виховання звукової культури у населення.

Вібрація автомобіля і шляхи її зменшення.

Основним джерелом виникнення транспортної вібрації є коливання, спричинені неврівноваженими силами інерції мас, які здійснюють обертальний і зворотно-поступальний рух, що виникають в вузлах, в агрегатах автомобіля, а також коливання, що виникають через нерівності дорожнього покриття. Коливання передаються агрегатами і підвіскою на кузов автомобіля та впливають на водія і пасажирів. Коливання, які під час руху автомобіля дорожнім покриттям передаються на ґрунт, впливають на будови і споруди, розташовані в безпосередній близькості до доріг.

За способом передавання вібрації на людину розрізняють загальну, яка сприймається опорними поверхнями і місцеву (локальну) – яку сприймають руки.

За часовими характеристиками вібрацію розрізняють: постійну, для якої спектральний параметр (частота) за час спостереження змінюється не більше ніж в два рази (до 6 дБ) і непостійну, для якої цей параметр змінюється за час спостереження більше ніж у два рази (понад 6 дБ). За напрямком впливу вібрація поширюється у відповідності до напрямів осей ортогональної системи координат (х, у, z).

Як загальна, так і локальна вібрації викликають в організмі людини різні патологічні зміни. Під впливом вібрації зменшується працездатність, а значить і продуктивність праці, До того ж вібрація призводить до виникнення вібраційної хвороби, прояви якої полягають у змінах нервової та кістково-суглобової систем. Це спричиняє збільшення енергетичних втрат організму на виконання роботи, відбувається втрата ваги і зменшення м'язової сили, підвищується артеріальний тиск, порушується гострота зору і слуху, послаблюється пам'ять і увага, виникають спазми судин серця, збільшується втомлюваність.

Для зменшення вібрації двигуна і агрегатів трансмісії найбільш доцільним є конструктивне збільшення жорсткості валів, ретельне їх балансування, поліпшення якості зачеплення зубчастих коліс, уникнення резонансу коливальних систем, покращання якості виготовлення підшипників, застосування амортизаторів і еластичних підвісок.

Найефективнішим методом боротьби з вібрацією, що отримав широкого поширення в світовому автомобілебудуванні є застосування різного роду динамічних поглиначів енергії коливань; резинових чи полімерних вставок, а також нанесенням на вібруючі деталі різних покриттів з високим коефіцієнтом внутрішніх втрат, здатних поглинати енергію механічних коливань і перетворювати її в теплову.

Під час руху автомобіля його підвіска має забезпечувати необхідну плавність коливань, за якої рівень вібрації, що впливає на водія не повинен перевищувати порогу зменшення комфортності.

Рівень вібрації, яка передається під час руху автомобіля на будівлі і споруди, які знаходяться в просторі поблизу доріг не повинен перевищувати норми, встановлені відповідними СНиПами (Санітарними нормами і правилами). Обмежити величину вібрації, що передається на будови і споруди можна шляхом застосування спеціальних противібраційних екранів, розташованих поблизу дороги. Зменшити вібрацію на вулицях і дорогах можна застосуванням організаційних заходів, які передбачають заборону пересування великих автомобілів дорогами, поблизу яких розташовані споруди та будівлі, і де застосування противібраційних екранів ускладнено.

Електромагнітне випромінювання автомобілів.

Природа електромагнітного випромінювання пов'язана з вихровими електричними і магнітними полями, які взаємно породжують і підсилюють одне одного. Через те що ці поля нероздільно пов'язані між собою їх загальна назва електромагнітні.

Нового значення проблема електромагнітних полів набуває в умовах швидкого розвитку електротранспорту, в тому числі і електромобілів, а також розвитком електронних систем управління автомобілем.

Уже зараз електромагнітне поле території міст на 18…32% формується автомобільним транспортом.

Електромагнітні поля з високою щільністю енергії можуть викликати шкідливий вплив безпосередньо на організм людини.

Шкідливий вплив електромагнітного поля на людину пов'язаний з перенесенням енергії.

Міра впливу визначається кількістю електромагнітного випромінювання залежно від частоти і довжини хвилі.

Взагалі більшість живих клітин є аномальними-діелектриками, які мають деяку іону провідність, із зменшенням довжини хвилі тканини організму втрачають властивість діелектриків і стають провідниками.

Залежно від характеру випромінювання і виду тканини частина енергії електромагнітного випромінювання, що поглинається, коливається в межах 20…100%. Ця енергія, яку сприйняла на себе тканина органу, перетворюється в теплову. Отримана таким чином надмірна теплота шкіряним покривом, інтенсивно розсіюється в оточуючому середовищі і не є небезпечною. Якщо ж відбувається поглинання енергії внутрішніми органами (нирки, серце, мозок, очі), які мають слаборозвинений механізм терморегуляції, то збільшення температури цих органів навіть на один градус призводить до незворотних негативних наслідків.

В результаті впливу електромагнітних полів збільшується загальна втомлюваність, з'являється біль в суглобах, головний біль. Електромагнітні поля підвищеної напруженості здатні викликати у людини порушення орієнтації. На сучасному рівні розвитку медицини все частіше з'являються такі методи лікування, що пов'язані із застосування різних електронних стимуляторів, які встановлюються в організмі людини і знаходження такої людини в полі дії потужного чи несправного електромагнітного джерела може призвести до небажаних, а іноді і трагічних наслідків.

Нормативними документами встановлюється допустимий рівень електромагнітних полів, що впливає на населення, залежно .від частоти випромінювання.

Окрім безпосереднього впливу на організм людини, електромагнітні випромінювання погіршують якість радіо- і телепередач. В цьому випадку їх розглядають як радіозавади. Проте останнього часу широкого розвитку набули системи автоматичного управління транспортним засобом і транспортними потоками і небажаний вплив електромагнітних випромінювань може порушувати роботу і цих систем.

Інтенсивність електромагнітного випромінювання автомобіля обумовлюється конструктивними і експлуатаційними факторами. Важливу роль відіграє тип двигуна (бензиновий чи дизель), компонування автомобіля, ступінь стискання, розміщення розподільника і котушки запалювання, наявність додаткових двигунів, використання пластикових матеріалів, розмір і форма відсіку для двигуна і інше.

Значну роль відіграє технічний стан пристроїв, які створюють електромагнітні поля, наявність спеціальних екранованих з'єднань.

В автомобілі, на якому встановлено двигун з іскровим запалюванням найбільшу інтенсивність електромагнітного випромінювання спричиняють прилади системи запалювання, другу групу складають прилади електричного живлення (генератори постійного і змінного струму, регулятори напруги, датчики і інше).

Основним джерелом електромагнітного випромінювання автомобіля є система запалювання і, в першу чергу, свічки запалювання, розподільник, високовольтні провідники. Вони є первинними випромінювачами електромагнітних хвиль, а кузов, капот, дах, крила, відсік двигуна; вторинними. Напруженість поля бензинового двигуна; 40…60 дБ.

Автомобілі з дизелями мають значно меншу інтенсивність електромагнітних випромінювань; 28…32 дБ.

До основних заходів щодо зменшення рівня електромагнітного випромінювання на стадії проектування і виготовлення автомобілів належить підвищення екрануючої здатності кузова автомобіля і застосування пристроїв для зменшення вад радіо- і телеприйому. В сучасних конструкціях кузова важливу роль відіграють надійні з'єднання і матеріали з яких вони виготовлюються.

Для зменшення електромагнітного випромінювання крізь щілини між капотом і крилами кузова автомобіля в місцях їх з'єднання встановлюють спеціальні контактні пружини або використовують з'єднання спеціальної конструкції.

Для зменшення електромагнітних випромінювань від приладів системи запалювання використовують спеціальні високовольтні дроти, в наконечниках свічок встановлюють резисторні опори від 1 до 10 кОм,

Для зменшення радіовад до мінімуму в окремих конструкціях автомобілів здійснюють індивідуальне екранування усіх приладів системи запалювання.

Під час руху в транспортному потоці потужність електромагнітних випромінювань окремих автомобілів підсилюється і це призводить до перевищення допустимого рівня випромінювань і стає ще більшою завадою роботи радіо- і телеапаратури, а також різних електронних пристроїв.

Забруднення продуктами зношування автомобілів.

В процесі руху автомобілів в навколишнє середовище викидаються продукти зношування, які суттєво забруднюють його. Утворюються ці продукти внаслідок тертя деталей між собою під час роботи.

Основні джерела такого виду забруднення: деталі двигуна та трансмісії, гальмові колодки, шини.

Що стосується спрацьовування деталей двигуна і трансмісії, то зменшувати його можна своєчасним змащуванням якісними мастилами і використанням рекомендованих для даного транспортного засобу олив з дотримуванням періодичності заміни оливи в змащувальних системах.

Традиційним матеріалом для виробництва гальмівних колодок завжди був азбест. Це волокнистий мінерал, що має унікальні властивості такі як термостійкість, міцність, еластичність, яких не мають інші природні матеріали. Проте азбестовий пил, що утворюється під час експлуатації визнано дуже шкідливим для здоров'я людини. Він потрапляє в органи дихання і не виводиться з організму, накопичується і спричиняє захворювання. В багатьох розвинутих країнах світу застосування азбесту в будь-яких галузях заборонено законодавче,

Як замінних азбесту запропоновано композиційні матеріали, в яких роль азбесту виконують сталеві волокна.

За результатами проведених випробувань встановлено, що вони мають задовільний рівень ефективності гальмування, хорошу стабільність його ефективності в процесі нагрівання і хороший рівень зносостійкості. Разом з тим замінники азбесту мають підвищену теплопровідність, здатні створювати підвищений шум, а також можуть відшаровуватися від опори. Встановлено, що ресурс таких фрикційних накладок в 1,2…1,5 разів перевищує ресурс серійних накладок на основі азбесту.

Безазбестові накладки для різних типів автомобілів знаходяться на різних стадіях виробництва, але більшість вже пройшли цикл стендових випробувань, налагоджене їх серійне виробництво і отримано сертифікат якості.

Це не єдиний приклад заміни азбесту в автомобілебудуванні і роботи в цьому напрямку ведуться різними фірмами.

Значну частину забруднення довкілля продуктами зношування автомобіля складають продукти зношування шин.

Розрахунки, виконані ДержавтотрансНДІпроектом Мінтранса України, показали що кожний легковий автомобіль до повного зношення рисунка протектора комплекту шин викидає в навколишнє середовище в середньому 14,2 кг гумового пилу, а вантажний автомобіль чи автобус (з колісною формулою 4Ч2); 92,2 кг. Разом з тим, інтенсивність викидання гумового пилу у автомобілів з шинами, які відновлені методом накладання нового протектору, в 2 рази більша, ніж у серійних. За орієнтовними розрахунками, вантажні автомобілі АТП середньої потужності протягом року викидають у атмосферу близько 30 тон гумового пилу. До його складу входять шкідливі речовини, які поширюються в ґрунті і атмосфері. Основних компонентів чотири: каучук, сажа, смоли і мастила. Встановлено, що приблизно 10% цього пилу (природній каучук) розпадається і переробляється бактеріями, які є в ґрунті і включаються в кругообіг вуглецю. Синтетичний каучук становить 38% маси шини, стійкий до атмосферних умов і мікроорганізмів тому не відбувається його надходження у природній кругообіг. Вважається, що під впливом кисню і ультрафіолетового випромінювання його молекули розпадаються і відбувається це значно швидше ніж у компактному гумовому виробі. Сажа, яка за масою становить 25..30% продуктів зношування, забруднює атмосферу, затримуючись у повітрі впродовж 8 діб, погіршуючи тим самим видимість на дорогах та впливаючи на органи дихання людей, як будь-який пил. За своїм хімічним складом сажа має розкладатися, але конкретних даних про ці процеси поки нема. Через наявність цього пилу після дощу дороги стають дуже слизькими і небезпечними.

Одним з найбільш ефективних шляхів зниження утворення продуктів зношування шин є виконання вимог правильної експлуатації, тобто систематичний контроль тиску в шинах, перевірка установки кутів розвалу і збіжності керованих коліс, своєчасне переставляння коліс і т.д.

Висновки

природоохоронний атмосферний автомобільний

Отже, автотранспорт є джерелом забруднення атмосфери, кількість автомашин безперервно зростає, особливо в великих містах; а разом з цим росте валовий викид шкідливих продуктів в атмосферу.

Токсичними викидами ДВЗ є відпрацьовані і картерні гази, пари пального з карбюратора і паливного бака. Основна частка токсичних домішок поступає в атмосферу з відпрацьованими газами ДВЗ. З картерними газами і парами пального в атмосферу поступає ~ 45% СmHn від їх загального викиду.

Вплив транспорту на екосистеми полягає у:

- забрудненні атмосфери, водних об'єктів І земель, зміні хімічного складу ґрунтів і мікрофлори, утворенні виробничих відходів, шламів, замазучування ґрунтів, котельних шлаків, золи і сміття. Забруднюючі речовини, окрім шкідливого впливу на живу природу, негативно впливають на створені людиною системи – особливо на будівельні матеріали, історичні архітектурні і скульптурні пам'ятники і інші витвори мистецтва, викликають корозію металів, псування шкіряних і текстильних виробів;

- споживанні природних ресурсів – атмосферного повітря, яке необхідне для перебігу робочих процесів в ДВЗ транспортних засобів, нафтопродуктів і природного газу, які є паливом для ДВС, води для систем охолодження ДВЗ і мийки транспортних засобів, виробничих і побутових потреб підприємств транспорту, земельних ресурсів, відчужених під будівництво автомобільних доріг і залізниць, аеродромів, трубопроводів, річкових і морських портів і інших об'єктів інфраструктури транспорту;

- виділенні теплоти в довкілля під час роботи ДВЗ і установок, в яких спалюють паливо в транспортних виробництвах;

- створенні високих рівнів шуму і вібрації;

- можливості активації несприятливих природних процесів таких як водна ерозія, заболочення місцевості, утворення сольових потоків, зсувів і обвалів;

- травмуванні та загибелі людей, тварин, нанесення великих матеріальних збитків внаслідок аварій і катастроф;

- порушенні ґрунтово-рослинного покрову і зменшенні врожайності сільськогосподарських культур.

Викиди автотранспортних засобів складають біля 40% всіх шкідливих речовин, що потрапляють в атмосферу. Для ряду міст України (Київ, Львів, Чернівці, Полтава та інші) ця величина перевищує 70%.

Під час роботи автомобільних двигунів внутрішнього згоряння джерелами викидів шкідливих речовин є:

а) відпрацьовані гази;

б) картерні гази;

в) випаровування з системи живлення.

Перспективним напрямом в боротьбі за зменшення токсичності відпрацьованих газів ДВЗ та збереження ресурсів є перехід до альтернативних палив, які, в основному, не є продуктами переробки нафти.

В наш час існує велика кількість замінників нафтових палив для автомобілів. В загальній класифікації альтернативні палива розподіляють на такі групи:

1. Видобувні і супутні газоподібні палива.

2. Синтезовані і гідролізні альтернативні палива.

3. Палива, отримані з відновлювальних ресурсів.

4. Традиційні нафтові палива з добавками.

Кількість шкідливих викидів автомобілів в значній мірі залежить від технічного стану та регулювань його агрегатів, механізмів і систем. В першу чергу це стосується двигуна автомобіля.

Список літератури

1. Гутаревич Ю.Ф. Запобігання забрудненню повітря двигунами. К.: Урожай, 1982.

2. Защита окружающей среды от вредных выбросов автомобильного транспорта: Уч. пособие / Ю.Ф. Гутаревич, А.Г. Говорун, А.И. Ковалев.; К:. УМК ВО Минвуза УССР, 1989.

3. Луканин В.Н. и др. Оценка влияния транспорта на загрязнение атмосферного воздуха, в крупных городах. РАН. Транспорт: наука, техника, управление, 1997; №6.

Размещено на Allbest.ru