Антропогенна трансформація фітобіоти міста Кременця та його околиць (Україна) за 200 років (від Бессера до наших днів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

03.00.16 - екологія

Антропогенна трансформація фітобіоти міста Кременця та його околиць (Україна) за 200 років (від Бессера до наших днів)

Галаган Оксана Костянтинівна

Чернівці 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі екології та фізіології рослин Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка та при Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Чопик Володимир Іванович, Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка, завідувач кафедри екології та фізіології рослин

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Руденко Світлана Степанівна, Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича, професор кафедри екології та біомоніторингу доктор біологічних наук, професор Федорончук Микола Михайлович, Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, провідний науковий співробітник відділу систематики і флористики судинних рослин

Захист відбудеться «31» березня 2010 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: вул. Лесі Українки, 25 (ІІІ корпус, факультет біології, екології та біотехнології, ауд. 81), м. Чернівці, 58012, Україна.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, (вул. Лесі Українки, 23), м. Чернівці, 58012, Україна.

Автореферат розісланий «26» лютого 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук Легета У.В.

1. Загальна характеристика роботи

флористичний кременець екологічний рослина

Актуальність теми. Сучасна глобалізація трансформується на всі сфери природних явищ і процесів людської діяльності, що віддзеркалюється на деградації довкілля і на регіональному рівні. Наслідки зростаючої урбанізації в сучасному світі досліджуються різноманітними галузями наук, а одним із найважливіших аспектів цієї проблеми є моніторинг біорізноманіття міських територій, як основної умови їх стійкого екологічного розвитку.

Інтерес світової та української наукової спільноти до вивчення антропогенно-трансформованих фітобіот свідчить про те, що ця проблема одна з найбільш актуальних і перспективних в динамічному розвиткові та дослідженні різних аспектів екології рослин.

Вона вважається найважливішим напрямком еколого-флористичних досліджень ХХІ ст. (Юрцев, 2001; Дідух, 2006; Березуцкий, 2007), наукове значення якого невпинно зростає у зв'язку із збільшенням як в часі, так і в просторі антропогенного пресу.

Фітобіота міст - це незмінний і постійний об'єкт еколого-флористичного дослідження в індустріально розвинених країнах за останні десятиліття. З європейських країн найбільшу увагу їх вивченню приділено в Польщі (Kornaњ, 1968; 1996; Schwarz, 1967, 1971; Жwiklinski, 1970; Sowa, 1974; Szmajda, 1974; Moraczewski, Sudnik-Wojcikowska, 1994; Falinski, 1998). Серед пострадянських країн - в Росії (Ильминских, 1982, 1998; Юрцев, Камелин, 1987; Хозяинова, 2004; Вахненко, 2005; Виньковская, 2005 та ін.).

В Україні ж такі дослідження лише набирають свого розмаху (Протопопова, 1973, 1991; Бурда, 1991, 1996, 2006; Некрасенко, 1994; Мойсієнко, 1999; Яворська, 2002; Protopopova, Shevera, 2002; Mosyakin, Yavorska, 2002; Кагало, 2004; Губарь, 2006 та ін.).

Основні аспекти дослідження обумовлені міждисциплінарним характером:

екологічний аспект - вразливість та зміна екологічних умов урбанізованого середовища диктує необхідність досліджень з метою охорони довкілля;

ботанічний аспект - встановлення видового багатства фітобіоти завжди було і є першим етапом та передумовою її вивчення;

історичний аспект - історія дослідження фітобіоти міста віддзеркалює об'єктивну картину зміни протягом багатьох років. Фітобіота, як своєрідний літопис історичних подій поряд із археологічними знахідками та пам'ятками архітектури є історичним надбанням міста.

Ціленаправленого вивчення фітобіоти міста Кременця та його околиць ще ніким досі не проводилося, що й обумовило вибір теми наших еколого-флористичних досліджень. Наявність флористичного зведення В.Г. Бессера, опрацьованого 200 років тому, дає можливість об'єктивної оцінки динаміки фітобіоти за цей період. Це є унікальна порівняльна модель і точка відліку для аналізу та статистичних прогнозів тенденцій трансформації сучасних фітобіот в майбутньому, яка немає свого аналогу дослідження фітобіоти на території України.

На симпозіумі з проблем охорони рослинного світу XVII Міжнародного ботанічного конгресу (Відень, 2005) одним із основних завдань виділено боротьбу з інвазійними видами. Багато міжнародних конференцій, форумів та публікацій присвячені проблематиці адвентивної та синантропної фракцій фітобіоти. Ось чому цьому напрямку досліджень ми приділили особливу увагу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана згідно наукової теми Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтродукція, збереження та раціональне використання рослинного різноманіття (№ 06 БП 021-01, 2006-2008 рр.)». Результати роботи тісно пов'язані із тематикою наукової роботи кафедри екології та фізіології рослин Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка «Дослідження антропогенного впливу на стан довкілля та біорізноманіття міста Кременця та Кременецьких гір (2008-2009 рр.)».

Мета і завдання досліджень. Мета роботи - дослідження особливостей антропогенної трансформації фітобіоти м. Кременця та його околиць за 200 років. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1) всесезонне спостереження за фітобіотою та збір гербарного матеріалу флори сучасної фітобіоти міста Кременця та його околиць;

2) аналіз фіторізноманіття, гербарних зборів і літературних джерел по фітобіоті міста за 200 років;

3) інвентаризація видового багатства судинних рослин фітобіоти досліджуваної урбоекосистеми;

4) проведення аналізу спектрів таксономічної різноманітності, видового багатства, життєвих форм та екологічних груп фітобіоти;

5) інвентаризація та картування ареалів видів адвентивної фракції; виявлення небезпечних адвентивних видів, що перебувають в стадії експансії;

6) проведення порівняльного еколого-хорологічного дослідження модельних видів Heracleum mantegazzianum Sommier et Levier та H. sosnowskyi Manden.;

7) оцінка ступеню антропогенної трансформації фітобіоти на основі індексів антропофітизації, археофітизації та кенофітизації;

8) дослідження динаміки екологічних груп фітобіоти за 200 років;

9) созологічна оцінка та заходи по охороні цінних біотопів.

Об'єкт дослідження - антропогенна трансформація урбоекосистем.

Предмет дослідження - зміна фітобіоти м. Кременця та його околиць за 200 останніх років.

Методи дослідження. Еколого-історичний, маршрутно-експедиційні, напівстаціонарні, візуальні, фенологічні, біоекологічні, біометричні, математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше здійснено моніторинг фітобіоти м. Кременця та його околиць, що виражений в аспекті її динаміки за 200 років приймаючи за відлік число видів поданих В.Г. Бессером у 1809 та 1822 роках. Встановлено, що сьогодні дана фітобіота налічує 974 види, що належать до 492 родів і 110 родин. Вперше досліджено адвентивну фракцію фітобіоти, яка складається з 215 видів (152 родів і 45 родин), що становить 22 % від загальної кількості видів і являє собою індекс антропофітизації. Також встановлений час, спосіб проникнення та ступінь натуралізації адвентивних видів на території дослідження.

Вперше виявлено на території міста 14 видів, які раніше не згадувалися в описах. Особлива увага приділена Ambrosia artemisiifolia L., що є карантинним бур'яном. Проведено еколого-хорологічне дослідження H. mantegazzianum. Також виділено небезпечні адвентивні види, що перебувають в стадії експансії.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали виявленого на території міста злісного карантинного бур'яну A. artemisiifolia надано Службі державного карантину України в Тернопільській області. Ці матеріали мали практичне значення для планування фітомоніторингу та заходів по знешкодженню небезпечних видів бур'янів.

Матеріали дисертації були використані при викладанні лекційних та практичних курсів «Екологія рослин», «Ботаніка», «Біогеографія» та організації літніх польових практик студентів Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка.

Отримані дані можуть застосовуватися в організації моніторингових спостережень за інвазійними видами рослин та у вирішенні проблем поліпшення екологічного стану міста. Видовий склад судинних рослин фітобіоти може бути використаний при складанні визначників, флористичних зведень, атласів, методичних матеріалів, а також включений до кадастру біорізноманіття модельних урбанофлор України.

Особистий внесок здобувача. Для виконання роботи здобувачем проведено численні польові дослідження на території міста та його околиць, зібрано близько 1500 гербарних аркушів, проведено камеральну критико-таксономічну обробку власних гербарних зборів та опрацьовано матеріали гербаріїв Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW), Ботанічного ін-ту ім. В.Л. Комарова РАН (LE) та Тернопільського національного педагогічного ун-ту імені Володимира Гнатюка.

Досліджено флористичний склад судинних рослин фітобіоти м. Кременця та його околиць і здійснено аналіз літератури з цього питання (Besser, 1809, 1822; Motyka, 1947). Проведено аналіз спектрів таксономічної різноманітності, видового багатства, життєвих форм, екологічних груп фітобіоти та аналіз адвентивної фракції за ступенем натуралізації, часом та способом перенесення діаспор.

Проведено порівняльне еколого-хорологічне дослідження найбільш експансивних адвентиків H. mantegazzianum та H. sosnowskyi. Проаналізовано антропогенну трансформацію фітобіоти району дослідження за 200 років та з'ясовано тенденції зміни різноманітності судинних рослин в майбутньому. Результати виконаних досліджень відображено в публікаціях та дисертації. Аналіз отриманих даних, їхнє обговорення та підготовка матеріалу до друку проведені спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи викладені та обговорені на засіданнях кафедри екології та фізіології рослин Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка, науково-методичних семінарах кафедри ботаніки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, «Бессерівських читаннях» та щорічних звітних конференціях викладацького складу Кременецького інституту (Кременець, 2005-2007). Матеріали дисертації були представлені на 10 міжнародних конференціях: «Актуальні питання ботаніки та екології» (Київ, 2006, 2007, Кам'янець-Подільський 2008); «Biodiversity. Ecology. Adaрtation. Evolution» (Odessa, 2007); «Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми» до 200-річчя Кременецького ботанічного саду (Кременець, 2007); «Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти» (Львів, 2007); «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій» (Івано-Франківськ, 2007), «Навашинські читання» (Київ, 2007), «Ломоносов - 2008» (Москва, 2008), «Біосистеми різних рівнів організації в технологіях сучасного екомоніторингу» (Чернівці, 2008) та одній всеукраїнській: «Географія та екологія: наука і освіта» (Умань, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових робіт, з них 5 статей - у фахових наукових виданнях та 6 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку літератури (254 джерела, з них іншомовні - 64) та 4 додатків (Додаток А - «Карти м. Кременця 1823, 1939 та 2007 років»; Додаток Б - «Флористичний перелік адвентивної фракції фітобіоти м. Кременця та його околиць»; Додаток В - «Флористичний перелік фітобіоти судинних рослин м. Кременця та його околиць»; Додаток Д - «Картосхеми поширення адвентивних видів рослин у фітобіоті міста Кременця та його околиць»). Загальний обсяг дисертації займає 339 сторінок, з яких 124 - текстова частина, яка ілюстрована 32 рисунками, з яких 8 фотографій та 25 таблицями, 173 сторінки займають додатки.

2. Основний зміст роботи

ХАРАКТЕРИСТИКА ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ МІСТА КРЕМЕНЦЯ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Кременець та його околиці розташовані на півночі Тернопільської області в межах Кременецького адміністративного р-ну і частково на південному сході Рівненської області в межах Острозького р-ну. Загальна площа дослідження близько 65 км2. Чисельність населення 20 350 чол.

Згідно літературних джерел подано характеристику геоморфологічної будови району, клімату, ґрунтів та рослинності. Проаналізовані середньомісячні показники температури за 50 останніх років за даними метеостанції міста. Подано фізико-географічне та ботаніко-географічне районування території дослідження, представлені відповідні карти. Місто Кременець та його околиці розташовані в межах Галицько-Слобожанського екокоридору національного рівня та Кременецького природного ядра згідно національної екологічної мережі України.

Загалом досліджувана урбоекосистема лежить в межах Волинської височини, Малого Полісся та Кременецьких гір. Відокремлення цієї території від усіх інших у фізико-географічному (Кременецький район), ботаніко-географічному (Округ Кременецько-Хотинський букових та дубово-букових лісів) та екологічному (Кременецьке природне ядро) районуванні свідчить про беззаперечну унікальність розміщення і необхідність її всебічного вивчення.

ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ ФІТОБІОТИ ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

Перша згадка про місто Кременець датується 1227 роком. Серед перших дослідників фітобіоти території дослідження були: Францішек Шейдт, Віллібальд Бессер та Антоній Анджейовський (Andrzejowski, 1823; Анджиевский, 1861, 1862). Саме праці В. Бессера (1809, 1822) стали відліком для даного дослідження, а тому подано також коротку біографію цього вченого.

Р.Е. Траутфеттер (1851), П.С. Рогович (1869), В. Блоцький (Blocki, 1881), І.Ф. Шмальгаузен (1886) - дослідники ХІХ століття. Серед польських вчених: Ф. Шафер (Szafer, 1904, 1910, 1914, 1924, 1935), С. Кульчинський, Б. Павловський (Szafer, Kulczynski, Pawlowski, 1924), В. Гаєвський (Gajewski, 1937), Ш. Вердак (Wierdak, 1923, 1936), М. Кочвара (Koczwara, 1925, 1926, 1930), Я. Панек (Panek, 1930, 1939), Й. Мондальський (M№dalski, 1941), а особливо Й. Мотика (Motyka, 1947), який детально вивчав екологію рослин.

В ХХ ст. фітобіоту району дослідження частково вивчали: П.С. Погребняк, М.І. Косець (1947), М.М. Круцкевич, Г.О. Кузнєцова (1963), Г.В. Козій (1963), М.І. Котов (1949, 1955), Г.С. Куковиця (1984), Ф.О. Гринь (1971) та інші.

Протягом 1970-2005 років - дослідники Тернопільського педагогічного інституту та Інституту ботаніки ім. Холодного НАН України (Заверуха 1962, 1964, 1965, 1976, 1985; Зелінка, 1972, 1974, 1979, 1995, 1998; Чопик, 1978, 1998; Шиманська, 1984; Протопопова, 1973; Барна, Шанайда, 1995; Мшанецька, 1995, 1998, 1999) та інших авторів.

МЕТОДИ ТА ОБ'ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У 2004-2006 рр. проводилося еколого-флористичне обстеження району дослідження маршрутними та стаціонарними методами з сіткою опорних пунктів. Польові спостереження включали ділянки антропогенних екотопів (автотранспортні та залізничні шляхи, міські пустирі, звалища, присадибні ділянки, парки, кладовища тощо) та ділянки природних рослинних угруповань (г. Дівочі Скелі, Страхова, Бона, Черча, Хрестова та ін.). Ділянки відвідувалися через кожні 10 днів з настанням весни і до пізньої осені. Дослідження супроводжувалися збором та обробкою гербарного матеріалу, а також складанням флористичних списків з характеристикою їх локалітетів та типу екотопу. Видова різноманітність вивчалася за допомогою класичного морфолого-еколого-географічного методу, при якому зверталася особлива увага на екологічну приуроченість видів.

При складанні флористичного переліку судинних рослин фітобіоти використовувались власні дані, літературні джерела та матеріали наукових гербаріїв: Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW), Ботанічного інституту ім. В.Л. Комарова РАН (LE) та Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. За літературними даними подано лише декілька видів, з великою ймовірністю їх пропущення під час власних зборів. Номенклатуру таксонів критично звірено із сучасними таксономічними зведеннями (Черепанов, 1981, 1995; Mosyakin, Fedoronchuk, 1999; Цвелев, 2000). Комплексну біологічну характеристику окремих видів фітобіоти подано за схемою В.І. Чопика (1976).

Таксономічний склад фітобіоти, як основу біомоніторингу Ь_різноманітності судинних рослин вивчали за загальноприйнятими методиками польових досліджень фітобіот помірних широт (Мэгарран, 1992; Юрцев, 1987). Аналіз структури фітобіоти проведений за допомогою методів порівняльної флористики.

Виділення адвентивних видів рослин із загального флористичного складу та їх характеристику проводили за списками видів синантропної флори та рослинності України (Протопопова, 1991; Соломаха, 1992). Аналіз адвентивної фракції фітобіоти проводили за класифікацією Яна Корнася (Kornas, 1968) вдосконаленою В.В. Протопоповою (1991). Аналіз способів перенесення діаспор - за Р.Ю. Левіною (1957).

Картосхеми поширення адвентивних видів складені крапковим методом з використанням сітки квадратів розміром 500 500 м (Sudnik-Wуjcikowska, 1998). Картосхеми антропопресії складені на основі даних Держуправління екобезпеки в Кременецькому районі. Залежність поширення адвентивних видів від рельєфу, типу ґрунту та зон антропопресії вивчалася методом накладання відповідних картосхем.

Для оцінки ступеня антропогенної трансформації фітобіоти, як інтегровані показники використано індекси: антропофітизації, археофітизації та кенофітизації.

Порівняльний аналіз минулого і сучасного стану фітобіоти міста проведено за допомогою коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена, Жаккара, Чекановського-Сьєренсена та Стугрена-Радулеску. Розрахунки зроблені за допомогою комп'ютерної програми MS Excel.

СУЧАСНИЙ СТАН ФІТОБІОТИ СУДИННИХ РОСЛИН МІСТА КРЕМЕНЦЯ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Таксономічна різноманітність та видове багатство. В результаті проведених нами досліджень, доповнених матеріалами гербарних фондів та літературних даних, встановлено, що на території м. Кременця та його околиць видове багатство фітобіоти налічує 974 види (не враховуючи культивованих видів), що відносяться до 492 родів і 112 родин.

Покритонасінні складають 96,5 % від усіх видів, а співвідношення однодольних до дводольних становить 1:3,8. Три перших родини складають 27 % від усіх видів фітобіоти, а десять провідних - 55 %, що узгоджується з відомим твердженням, що чим менша кількість родин становить половину її видового складу, тим бідніша фітобіота (Толмачев, 1970) (рис. 1).

Рис. 1 Видовий спектр провідних родин м. Кременця

Серед родів найчисленнішими виявилися: Carex (19), Rosa (14), Campanula (11), Galium, Poa (10), Viola, Ranunculus, Euphorbia, Geranium, Juncus (9), Trifolium, Veronica (8). Велика чисельність представників роду Carex свідчить про близьке межування з Поліссям та його вплив на формування фітобіоти даного регіону.

Екологічні групи рослин. За ступенем пристосування до фактору вологості на території м. Кременця та його околиць налічується: гідатофітів (1 вид або 0,1%), гідрофітів (33 або 3,4%), мезогігрофітів (154 або 16,1%), мезофітів (624 або 64%), мезоксерофітів (143 або 14,8%) та ксерофітів (4 або 0,4%). За більшістю представлених видів до гігрофільних родин ми відносимо Ranunculaceae, Polygonaceae, Balsaminaceae, Orchydaceae, до ксерофільних - Asteraceae, Caryophyllaceae, Boraginaceae.

Проаналізувавши екологічну приуроченість рослин наведених попередниками (Besser, 1809; Motyka, 1947) ми дійшли висновку, що багато видів, які раніше мали риси гігро- або мезофітів, сьогодні проявляються, як мезо- і мезоксерофіти. Так, наприклад Eupatorium cannabinum L., Cirsium oleraceum (L.) Scop., Inula germanica L., I. helenium L., Scorzonera purpurea L., Senecio besseranus Minder, Glechoma hederacea L., Picris hieracioides L., Taraxacum officinalis Webb. ex Wigg., що вказувалися як виразні гігрофіти на даний час у фітобіоті Кременця ми відносимо до мезофітів. Із мезофітів в групу мезоксерофітів перейшли такі, як: Gnaphalium uliginosum L., Inula ensifolia L., Jurinea calcarea Klok. та багато інших.

За відношенням до освітленості нами виділені наступні групи: геліофіти (733 види або 75,2%), факультативні геліофіти (190 або 19,5%) та сціофіти (52 або 5,3%). За відношенням до трофності субстрату встановлено такі екогрупи: оліготрофи (84 види або 8,6%), мезотрофи (574 або 59,1%) та еутрофи (314 або 32,3%). За відношенням до хімічних особливостей субстрату: індиферентні види (758 або 78%), нейтрофіли (13 або 1,3%), кальцефіли (109 або 11,2%) та ацидофіли (92 або 9,5%).

Проаналізувавши екологічні особливості видів, робимо висновок, що середньостатистичний вид за екологічною приуроченістю є мезофітом (рідше мезоксерофітом), геліофітом, мезотрофом (рідше мезоеутрофом) та індиферентом. Це дає підстави нам констатувати, що йде тенденція явної ксерофітизації фітобіоти.

Розподіл фітобіоти за біотопами. На природні екотопи припадає 63% або 614 видів, при цьому найбільша різноманітність рослин зосереджена на Кременецьких горах, а саме, на їх відкритих ділянках, оскільки тут збереглися ще природні місцезростання. На горах зосереджено багато регіонально-рідкісних та ендемічних видів. Околиці міста також зосереджують значний відсоток судинних рослин фітобіоти (35% або 340 видів), оскільки відзначаються більш різноманітними екотопами.

Дещо менше видів налічують рудеральні місцезростання (37% або 360 видів), що пояснюється меншою різноманітністю видів, але більшою їх чисельністю. Серед рудеральних екотопів найбагатшою є кладовищна група (32% або 309 видів), так як вона має найдовший період формування. Чисельними є придорожна (28% або 276 видів) і переущільнена (24% або 233 види) групи, які постійно оновлюють і змінюють свій склад.

Загалом багатшими на видове різноманіття є околиці та Кременецькі гори, а значно біднішим в цьому відношенні є саме місто Кременець. Це - пояснюється антропогенним навантаженням на рослинний покрив, яке призводить до збіднення біорізноманіття.

Групи рослин за біоморфологічними параметрами. Ми враховували такі ознаки: тип рослини за І.Г. Серебряковим (1962), життєва форма за системою К. Раункієра (Raunkiaer, 1934), спосіб запилення та спосіб перенесення діаспор.

За типами життєвих форм рослин у фітобіоті м. Кременця та його околиць виділяли: однорічники (103 види або 10,1%), одно- та дворічники (74 або 7,3%), багаторічники (699 або 68,7%), кущики (1 або 0,7%), кущі (118 або 11,6%) та дерева (16 або 1,6%).

За системою К. Раункієра переважають гемікриптофіти (571 або 58,6%). Значний відсоток складають терофіти (103 або 10,6%), що представлені однорічними видами, вегетативні частини яких відмирають, а відновлення відбувається за рахунок насіння. Також чисельні фанерофіти (100 або 10,3%), та криптофіти (133 або 13,6%). Дещо менше хамефітів (67 або 6,9%).

За типами запилення є: ентомогами (731 або 75%), анемогами (184 або 18,9%), клейстогами (16 або 1,7%), апогами (32 або 3,3%) та невідомі (11 або 1,1%).

За типом поширення діаспор половина видів є анемохорами (540 або 51%). Далі йдуть ендозоохори (174 або 16,4%), автохори (142 або 13,4%), епізоохори (81 або 7,6%) та мірмекохори (73 або 6,9%). Найменше виявилось гідрохорів (48 або 4,5%). Поширення діаспор відображає адаптації видів до умов середовища, адже для виживання виду потрібне надійне пристосування до його розселення.

За біоморфологічними особливостями видів фітобіоти м. Кременця та його околиць середньостатистичний вид є багаторічником, гемікриптофітом, ентомогамом та анемохором.

АДВЕНТИВНА ФРАКЦІЯ ФІТОБІОТИ МІСТА КРЕМЕНЦЯ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Зроблено огляд основних класифікацій адвентивних рослин, а саме: М. Ріклі (Rikli, 1903), А. Теллунга (Thellung, 1906, 1918-1919), Я. Корнася (Kornas, 1968, 1977), А. Чічева (Чичев, 1985) та інших. Ми користувалися класифікацією Яна Корнася (Kornas, 1968), удосконаленою В.В. Протопоповою (Протопопова, 1991), оскільки на наш погляд, вона є зручною в користуванні та характеризує час занесення і ступінь натуралізації.

На сьогодні у фітобіоті району дослідження виявлено 215 видів адвентивних рослин, що належать до 45 родин і 152 родів. Найчисельніші родини: Asteraceae (41 вид), Poaceae, Brassicaceae (24), Fabaceae (14), Lamiaceae (13), Apiaceae, Boraginaceae (8), Geraniaceae, Scrophulariaceae (6), Amaranthaceae, Rosaceae (5).

Кенофітів налічується 118 видів (55 %), археофітів - 97 видів (45 %). На початку наших досліджень звертав на себе увагу факт відсутності на території дослідження агресивного неофіту A. artemisiifolia, який автодорожня служба Тернопільської області виявила у 2006 році в сусідньому Підволочиському районі. Ми прогнозували (Буковська, 2007), що в недалекому майбутньому цей карантинний бур'ян буде інтенсивно поширюватися в сусідні райони й надалі. І вже влітку 2007 року амброзія на стадії цвітіння була виявлена в м. Кременці на межі поля й лісу. Найбільш ймовірно, що насіння цього карантинного бур'яну потрапило сюди із автотранспортом, на якому завозять фрукти і овочі із південних районів України.

За ступенем натуралізації розподіл адвентів можна простежити на рис. 2.

Рис. 2 Співвідношення адвентів м. Кременця за ступенем натуралізації

На нашу думку сьогодні найбільш інвазійно-небезпечними для фітобіоти м. Кременця є Heracleum mantegazzianum, Phalacroloma annuum (L.) Dumort, Conyza canadensis (L.) Cronq., Reynoutria sachalinensis, Solidago canadensis L., Galinsoga parviflora Cav., Impatiens parviflora DC, Xanthium strumarium L., адже більшість з них утворюють суцільні зарості, які займають 60-70% трав'янистого покриття незайманих полів та придорожніх смуг.

Поширення адвентивних рослин на території м. Кременця нерівномірне. Вони зосереджуються на місцевих цвинтарях (єврейський, польський, монастирський), віддалених вулицях, пустирях, присадибних ділянках, узбіччях залізничних та автодорожніх шляхів. Нами складено картосхеми поширення всіх адвентивних рослин м. Кременця та його околиць.

Проаналізувавши поширення всіх адвентивних видів ми зробили картосхему їх різноманітності та порівняли її із картосхемою антропопресії (див. рис. 3).



Рис. 3 Картосхема різноманітності адвентивних видів.

Зона А - значна забудова, де антропогенний вплив найбільший і триває найдовше. Домінує рудеральна і культурна рослинність; Зона В - слабша забудова і тривалість антропогенного впливу менша. Домінує рудеральна і сегетальна рослинність; Зона С - забудови майже немає, антропогенний вплив дуже низький. Домінує природна, рідше сегетальна рослинність; Зона D - забудови немає, антропогенний вплив майже непомітний. Домінує природна рослинність.

З рис. 3 видно, що найбільша різноманітність адвентиків приурочена до зони високої антропопресії, а найменша - зони природних місцезростань.

У зв'язку з тенденцією щорічного прогресування поширення адвентиків все більш актуальною є проблема боротьби з ними. В результаті наших досліджень доходимо висновку, що найбільш перспективним, ефективним та доступним методом боротьби із злісними карантинними бур'янами є викошування їх до настання стадії плодоношення. Слід, також, шукати нові гербіциди індивідуальної дії для знищення рослин в ювенільній стадії.

За походженням адвентивні види рослин розподіляються: 111 видів або 49% середземноморського походження, 40 (17,5%) американського, 38 (16,6%) азійського, 28 (12,2%) європейського та 11 (4,7%) невідомого походження.

Проаналізовано шляхи проникнення адвентивних видів у фітобіоту м. Кременця. Серед найголовніших слід відмітити пересування народів (у 1438 р. Кременець отримав Магдебурзьке право, а тому швидко перетворився на центр ремесел і торгівлі), навмисне перенесення рослин людиною (закладений ботанічний сад у Кременці в 1806 році при Волинській гімназії зіграв помітну роль в інтродукції і розселенні нових для України видів рослин) та перенесення транспортом, як один із найважливіших шляхів проникнення нових видів.

Серед адвентивних видів виявилося, що найбільшу частку займають зоохори - 94 види (32 епізоохори, 24 ендозоохори та 9 мірмекохорів), анемохори - 71, автобарохори - 65, антропохори - 53, менше балістів - 27, автомеханохорів - 14 та гідрохорів - 10 видів. Серед антропохорів 15 - спейрохорів, 28 - агестохорів та 10 ергазіохорів.

Державно важливим завданням є організація екологічної служби моніторингу заносних рослин з метою відвернення інвазій, або найбільш раннього їх виявлення та здійснення заходів боротьби з ними.

Відображено значення Кременецького ботанічного саду, як важливого осередку інтродукції і розселення нових видів фітобіоти. Саме Кременецький ботанічний сад став основою Київського ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна.

Як модель сучасної інвазії адвентиків ми детальніше дослідили еколого-біологічні та хорологічні особливості H. mantegazzianum, а саме: походження, проростання, біологію цвітіння, масу 1000 насінин, екологічну приуроченість тощо. Зроблено порівняльну характеристику його із близьким видом Н. sosnowskyi, подані рисунки і фотографії основних відмінностей (насіння і листків). Вказана шкідливість рослин цього виду, регуляція його чисельності та подано карту поширення обох видів на Україні.

РЕТРОСПЕКТИВНА ОЦІНКА ДИНАМІКИ АНТРОПОГЕННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФІТОБІОТИ МІСТА КРЕМЕНЦЯ ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ ЗА 200 РОКІВ

Зроблено огляд передісторії вивчення антропогенної трансформації фітобіоти. Серед дослідників, які вивчали різні аспекти зміни фітобіоти можна назвати: Й.К. Пачоського (Пачоский, 1921), В.В. Альохіна (Алехин, 1924), П.Ф. Оксіюка (1924), Ф. Клементса (Clements, 1936), Р. Туксена (Tьxen, 1961), А.С. Карпенка (1963), Ю.О. Ісакова (1980), С.М. Разумовського (1981), Б.М. Міркіна (1984, 1998, 2002) та інших.

Вивчаючи досвід українських дослідників можна виокремити ґрунтовні дослідження антропогенної трансформації фітобіоти Р.І. Бурди (1991, 2006) та вивчення синантропної фракції - В.В. Протопопової (1973, 1991).

Інтегрованими показниками ступеня антропогенної трансформації фітобіоти є її індекси (Kornas, 1968). Індекс антропофітизації (ІАn) становить 22 %. Рівень адвентизації у минулому демонструє індекс археофітизації (ІArch), який становить 10 %. Індекс неофітизації (кенофітизації) (ІKen) - характеризує інтенсивність розповсюдження адвентивних рослин у теперішній час (12,1 %).

Оцінка кількісних показників динаміки видового багатства фітобіоти. Для визначення тенденцій антропогенної трансформації фітобіоти використовується метод порівняння флористичних списків різної вікової давності (Ильминских, 1993; Ишбирдина, Ишбирдин, 1993).

За А.І. Толмачовим (1970), повну картину таксономічної різноманітності фітобіоти дає спектр 10 провідних родин за кількістю видів. Користуючись цим принципом, ми вибрали 10 модельних родин, які найбільш рельєфно відображають динаміку фітобіоти. Зробивши порівняльний аналіз власних сучасних досліджень з дослідженнями В.Г. Бессера (1807 р.) 200-літньої давності та дослідженнями Й. Мотики (1947 р.) - 60-літньої давності, отримуємо картину, що показана у табл.1.

Таблиця 1 Динаміка трансформації фітобіоти за 200 років, кількість видів

№	Дослідники Родини	В.Г. Бессер 1807 р.	Й. Мотика 1947 р.	О.К. Галаган 2007 р.
1	Asteraceae	114	76	110
2	Lamiaceae	44	40	52
3	Ranunculaceae	36	25	42
4	Fabaceae	52	31	40
5	Scrophulariaceae	36	23	36
6	Boraginaceae	19	21	28
7	Caryophyllaceae	30	20	23
8	Orchidaceae	24	15	20
9	Polygonaceae	15	10	11
10	Balsaminaceae	1	2	3
Разом	371	263	365

Як видно із табл. 1, число видів фітобіоти м. Кременця зменшилося за 200 років на 6 видів (в межах 10 родин), але в той же час збільшилося за рахунок синантропних видів. Так, Бессер наводить багато видів аконітів (Aconitum napellus L., A. septentrionale Koelle=A. excelsum Reichenb., A. neomontanum L.), які на сьогодні відсутні в районі дослідження. Серед видів, що сьогодні присутні у фітобіоті міста, але не вказувалися раніше, можна навести: Conyza canadensis (L.)Cronq. (Мотика наводить одне місцезростання на г. Страховій), Phalacroloma annuum (L.) Dumort, Galinsoga parviflora Cav. (Бессер подає лише у каталозі рослин ботсаду 1810 р.), Solidago canadensis L. (вперше наводить Мотика), Heracleum mantegazzianum L. et S.

Подано повні списки зниклих і нових видів. Загалом кількість зниклих видів з території дослідження становить 38, а тих, що з'явилося - 69.

Оцінка якісних показників динаміки видового багатства фітобіоти. В таблицях відображений весь спектр якісних показників динаміки фітобіоти району дослідження, а саме: співвідношення різних екологічних груп рослин, типів життєвих форм, запилення та перенесення діаспор за 200 років.

Найбільш динамічними показниками виявилися життєві форми рослин та екологічні групи рослин щодо вологості. Показовими є їхні графіки

З вище наведених рисунків випливає, що у фітобіоті м. Кременця та його околиць серед зниклих видів переважали криптофіти, а серед видів, що з'явилися переважають терофіти згідно життєвих форм. Серед екологічних груп, зникли гігрофіти і гігромезофіти, а з'явилися - мезоксерофіти. Це вказує на те, що нові види, а серед них найбільше адвентиків, пристосувалися до сучасних умов існування шляхом ксерофільності та перенесення несприятливих умов у вигляді насіння, що дозволяє їм займати все нові території.

Шляхом накладання відповідних картосхем виявили залежність поширення адвентів від рельєфу, типів ґрунту та зон антропопресії. Адвентивні види можуть оселятися на будь-яких ґрунтах і у будь-яких діапазонах висоти над рівнем моря, але в той же час, дуже чутливі до антропопресії і тісно пов'язані з діяльністю людини. Найчастіше зустрічаються в зоні А, де високий антропогенний вплив, значна забудова і домінує рудеральна рослинність. Це добре ілюструють види роду Amaranthus sp., Heracleum sp., Diplotaxis muralis (L.) DC, Lepidium densiflorum Schrader, Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch., Ipomaea purpurea (L.) Roth., Cyclachaena xantiifolia (Nutt.) Fresen., Phalacroloma septentrionale (Fern. et Wieg.) Tzvel., Eragrostis minor Host, Hordeum jubatum L., Lolium rigidum Gaudin та інші.

Зміна структури фітобіоти за 200 років і тенденції зміни різноманітності судинних рослин в майбутньому. Динаміка фітобіоти залежить також від ступеня антропогенного впливу і проміжку часу. Для порівняння наводимо дані щодо видів, які зникли і видів, що з'явилися м. Кременця та деяких міст світу протягом певного часу, який подано в дужках У м. Кременці, як і майже у всіх містах (окрім Уфи і Тюмені), число видів, що з'явилися, значно переважає над числом зниклих. Наші дані підтверджують висловлену в деяких доповідях на XVII Міжнародному ботанічному конгресі у Відні 2005 року тенденцію зміни фітобіоти Землі в бік її гомогенності. Таким чином, хоча загальне число видів на планеті скорочується, та на кожному окремому континенті воно фактично зростає за рахунок адвентів. Показовими є співвідношення рангів модельних родин. Такий родинний спектр в меншій мірі, ніж інші флористичні показники, залежить від площі виявлення і можливої неповноти інвентаризації фітобіоти (Шмидт, 1984). Ранжувальні ряди є вихідними даними для математичного розрахунку подібності таксономічної різноманітності фітобіот. В якості показника такої подібності використаний коефіцієнт рангової кореляції Ps Спірмена, що обчислюється за формулою:

де х і у - значення рангів однойменних таксонів в структурі двох порівнюючих фітобіот; n - число пар рангів.

Згідно обчислень найбільш близькими виявилися фітобіоти 2007 та 1947 рр. (коефіцієнт - 0,99), а найвіддаленішими 2007 та 1807 рр. (0,92). «Хронологічні зрізи» фітобіоти міста мають малу подібність через високу динамічність та лабільність її видового складу, а також проміжку часу: чим менший проміжок - тим подібніша фітобіота.

Порівнюючи минулий і сучасний стан фітобіоти м. Кременця та його околиць, ми використовували й інші коефіцієнти подібності (табл. 2).

Таблиця 2 Коефіцієнти подібності минулої і сучасної фітобіоти м. Кременця

Коефіцієнти подібності	Значення коефіцієнтів
Жаккара	0,52
Чекановського-Сьєренсена	0,68
Стугрена-Радулеску	0,49

Примітка: а (371) - число видів фітобіоти за В.Г. Бессером (200 років тому);

b (365) - число видів фітобіоти за О.К. Галаган (сучасний стан)

с (252) - число спільних видів для обох фітобіот

Проаналізувавши значення всіх коефіцієнтів стає зрозумілим, що найбільш репрезентативними для даної фітобіоти є коефіцієнти подібності, а не коефіцієнт кореляції, оскільки останній дає явно завищені значення. Мала подібність різних хронологічних зрізів пояснюється динамічністю і лабільністю видового багатства.

Тенденції можливих змін фітобіот в майбутньому. Розглядаючи хронологічні зрізи фітобіоти м. Кременця (1807-1947-2007) ми припускаємо, що подібність цих фітобіот з часом буде зменшуватися і може призвести до повної трансформації сучасної фітобіоти. За 200-річний період зникло 10 % і з'явилося 18 % видів рослин від загальної кількості. За такої тенденції фітобіота м. Кременця та його околиць може повністю змінитися через 1753 роки.

Розглядається паралель процесу міграції в рослинному світі та соціально-етнічної структури суспільства.

Тому цей процес є природним і зупинити його в сучасних умовах глобалізації немає змоги, а, можливо, й немає сенсу?! В контексті деградації довкілля в глобальних масштабах це може бути показником трансформації природних фітобіот в усіх промислово розвинутих країнах.

ФІТОСОЗОЛОГІЧНА ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОКРАЩЕННЯ ОХОРОНИ ФІТОБІОТИЧНИХ ОБ'ЄКТІВ

Оглядово розглянуто питання охорони рослин на Україні та у світі.

До „червоного списку” Міжнародної спілки охорони природи та природних ресурсів (IUCN), як рідкісні категорії потрапли лише 3 види, зокрема види зіноватів: Chamaecytisus blockianus (Pawl.) Klaskova, Ch. paczoskii (V.I.Krecz.) Klaskova, Ch. podolicus (Blocki) Klaskova, що зустрічаються на території району наших досліджень. Ми вважаємо, що до нього слід ще внести хоча б такі види, як Salvia cremenecensis Bess., Helianthemum canum (L.) Baumg., Euphorbia volhynica Bess.

До списку Бернської конференції із рослин, що зростають на території м. Кременця та його околиць включені Dracocephalum austriacum L. та Cypripedium calceolus L.

Подано види за ступенем поширення на території району дослідження та їх охоронний статус. При цьому використана шкала, що прийнята комісією по зникаючих і рідкісних видах МСОП та конкретизована В.І. Чопиком.

Запропоновані рекомендації щодо покращення стану аутфітосозологічних показників фітобіоти. Подано перелік заповідних об'єктів на території дослідження. Територію району дослідження можна пропонувати віднести до програми «Важливі ботанічні території» («Important Plant Areas» - ІРА), за критеріями А (ІІ), В та С.

Висновки

Досліджено антропогенну трансформацію фітобіоти судинних рослин м. Кременця та його околиць за 200 років шляхом ретроспективного аналізу і з'ясовано тенденції її зміни в майбутньому.

1. Вперше наведено кількісний склад фітобіоти судинних рослин м. Кременця та його околиць, який налічує 974 види вищих судинних рослин. Середньостатистичний вид за екологічною приуроченістю є мезофітом (рідше мезоксерофітом), геліофітом та мезотрофом (рідше мезоеутрофом), а за біоморфологічними показниками - багаторічником, гемікриптофітом, ентомогамом та анемохором.

2. Досліджено адвентивну фракцію фітобіоти м. Кременця та його околиць, яка нараховує 215 видів (152 роди і 45 родин). При цьому адвентивні види мають такий розподіл за різними критеріями:

- за часом занесення: 97 видів (45 %) є археофітами, а 118 (55 %) - кенофітами;

- за ступенем натуралізації: 151 епекофіт, 40 ергазіофітів, 18 агріофітів та 8 ефемерофітів.

Індекси, які визначають ступінь антропогенної трансформації м. Кременця та його околиць характеризуються такими значеннями: індекс антропофітизації (ІАп) - 22 %, індекс археофітизації (ІArch) - 10 %, індекс неофітизації (кенофітизації) (ІKen) - 12,1 %.

3. Встановлено, що поширення адвентів обернено пропорційне поширенню апофітів. В природних місцезростаннях м. Кременця та його околиць зосереджено 63 % видів. Серед рудеральних місцезростань найбагатшими за видовим складом є кладовищна та придорожна групи.

4. Вперше виявлено 15 нових видів для досліджуваної території, зокрема: Ambrosia artemisiifolia L., Xanthium albinum (Willd.) H. Scholz., Oxalis corniculata L., Xanthoxalis dillenii (Jacq.) Holub, X. fontana (Bunge) Holub, Impatiens glandulifera Royle, Heracleum mantegazzianum Somier et Levier, Orlaya grandiflora (L.) Hoffm., Reynoutria sachalinensis (Fr. Schmidt) Nakai, Diplotaxis muralis (L.) DC, Euphorbia humifusa Willd., Vitis aestivalis Michx., Chamaemelum nobile (L.) All., Phalacroloma septentrionale (Fern. et Wieg.) Tzvel. (ще в 1438 р. Кременець отримав Магдебурзьке право, а тому швидко перетворився на центр ремесел і торгівлі, що відповідно сприяло проникненню і поширенню адвентиків).

5. Виявлено найбільш інвазійно-небезпечні адвентивні види для фітобіоти м. Кременця: Heracleum mantegazzianum Sommier et Levier, Phalacroloma annuum (L.) Dumort., Conyza canadensis (L.) Cronq., Reynoutria sachalinensis (Fr. Schmidt) Nakai, Solidago canadensis L., Galinsoga parviflora Cav., Impatiens parviflora DC., Xanthium strumarium L. Проведено порівняльне дослідження еколого-біологічних та хорологічних особливостей Heracleum mantegazzianum Somier et Levier та вказані основні його відмінності від H. sosnowskyi. Найбільш перспективним, ефективним та доступним методом боротьби із злісними карантинними бур'янами є викошування їх до настання стадії плодоношення.

6. Вперше констатовано, що за 200 років на території району дослідження зникло 38 видів (10 %) і з'явилося 69 (18 %). За такої тенденції фітобіота м. Кременця та його околиць може повністю змінитися через 1753 роки. Якщо врахувати, що місто існує з 1227 року (781 рік), то ще через 972 роки фітобіота повністю змінить свій попередній склад.

7. Виявлено життєві форми та екологічні групи зниклих видів та видів, що з'явилися. Серед зниклих видів переважали криптофіти, гігрофіти та гігромезофіти, а серед видів, що з'явилися переважають терофіти та мезоксерофіти. Отже, нові види пристосувалися до антропогенного пресингу шляхом ксерофітизації та перенесення несприятливих умов у стадії насіння.

8. Методом накладання картосхем встановлено, що поширення нових адвентивних видів не залежить від типу ґрунту та рельєфу території, але тісно пов'язане із її високим антропогенним навантаженням.

9. Пропонуємо надати охоронного статусу «регіонально-рідкісний» таким видам, як: Verbascum densiflorum Bertol., V. phoeniceum L., Viscaria vulgaris Bernh., Veronica orchidea Crantz., Digitalis grandiflora Mill., Jurinea calcarea Klok., Centaurea rhenana Boreau, Scorzonera purpurea L.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Буковська О.К. Екологічна приуроченість рослинності гір Страхової та Дівочих Скель (Кременецькі гори) / О.К. Буковська // Питання біоіндикації та екології. - Запоріжжя, 2007. - Вип. 12, № 2. - С. 24-29.

2. Буковська О. Екологічні основи систематичної, хорологічної та аутфітосозологічної структури флори Західного Поділля / О. Буковська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - Київ : видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. - № 15-17. - С. 111-112.

3. Буковська О.К. Антропогенна та екологічна трансформація флори міста Кременця та його околиць за 200 років (від Бессера до наших днів) / О.К. Буковська // Наукові записки Терноп. держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Сер. Біол. - 2007. - № 3 (33). - С. 93-98.

4. Чопик В.І. Невідомі сторінки з наукової спадщини та життя Віллібальда Бессера / [В.І. Чопик, М.М. Барна, Л.С. Барна, О.К. Буковська] // Наукові записки Терноп. держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Сер. Біол. - 2007. - № 2 (32). - С. 154-161. (Дисертантом опрацьовані літературні джерела, досліджено праці Бессера та підготовлено матеріал до друку).

5. Чопик В.І. Екологічний моніторинг: скільки проіснує природна флора України / В.І. Чопик, О.К. Галаган // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 417 : Біологія. - Чернівці : Рута, 2008. - С. 44-54.

6. Буковська О.К., Чопик В.І. Кременецький ботанічний сад як осередок вивчення флори Західного Поділля / О.К. Буковська, В.І. Чопик // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Сер. Біологія. - 2005. - № 1(1). - С. 9-21.

7. Галаган О.К. Нові аспекти наукової спадщини Віллібальда Бессера - першого дослідника флори України (до 200-річчя його наукової діяльності в Україні) / О.К. Галаган // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Сер. Біологія. - 2008. - № 2. - С. 116-119.

8. Буковська О. Деякі аспекти аутфітосозології міста Кременця / О. Буковська // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія Біологія. - Івано-Франківськ : Гостинець, 2007. - Вип. VII-VIII. - С. 32-34.

9. Буковська О.К. Флористичні дослідження на території Західного Поділля / О.К. Буковська // Актуальні проблеми гуманітарної освіти : зб. наук. праць. - Київ - Кременець : РВЦ КОГПІ ім. Тараса Шевченка, 2006. - № 2. - С. 91-94.

10. Буковська О.К. Адвентивні види флори міста Кременця (Україна) / О.К. Буковська // матер. міжн. конф. молодих учених-ботаніків [“Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології”], (Київ, 27-30 вересня, 2006 р.). - К. : Фітосоціоцентр, 2006. - С. 42-43.

11. Буковська О.К. Созологічна характеристика флори міста Кременця (Україна) / О.К. Буковська // матер. міжн. конф. молодих учених-ботаніків [“Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології”], (Київ, 27-30 вересня, 2006 р.). - К. : Фітосоціоцентр, 2006. - С. 72-73.

12. Буковська О.К. Екологічний аналіз флори м. Кременця та його околиць / О.К. Буковська // зб. наук. праць [“Актуальні проблеми гуманітарної освіти”]. - Київ - Кременець : РВЦ КОГПІ ім. Тараса Шевченка. - 2007. - № 3. - С. 200-203.

13. Bukowska O. The analysis of the adventic flora of Kremenets and its surburbs / О. Bukowska // Proceedings of the III International Young scientists conference [“Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution”, dedicated to 100 anniversary from birth of famous ukrainian lichenologist Maria Makarevych], (Odesa, 15-18 May, 2007). - Odesa : Pechatnij dom, 2007. - P. 15.

14. Буковська О.К. Походження видів адвентивної флори м. Кременця та його околиць (Україна) / О.К. Буковська // тези допов. міжн. конф. молодих учених [“Актуальні проблеми ботаніки та екології”], (Київ, 17-20 вересня, 2007 р.) . - К.: Фітосоціоцентр, 2007. - С. 76-77.

15. Буковська О. Еколого-біологічні особливості Heracleum mantegazzianum Sommier et Levier / О. Буковська // тези допов. ІІІ міжнар. конф. [“Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти”], (Львів, 4-6 жовтня, 2007 р.). - Л., 2007. - С. 26.

16. Галаган О.К. Шляхи проникнення адвентивних видів у флору м. Кременця / О.К. Галаган // тези допов. міжн. конф. молодих учених [“Актуальні проблеми ботаніки та екології”], (Київ, 13-16 серпня, 2008 р.). - К., 2008. - С. 140-141.

Анотація

Галаган О.К. Антропогенна трансформація фітобіоти міста Кременця та його околиць (Україна) за 200 років (від Бессера до наших днів). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2010.

Зібрано найбільш повний флористичний матеріал в різних біотопах м. Кременця та його околиць з метою виявлення його сучасної фітобіоти та проаналізовано гербарні збори та літературні джерела за 200 років. Складено флористичний перелік видового багатства фітобіоти досліджуваної урбоекосистеми.

На основі цього проведено порівняльне дослідження динаміки фітобіоти за 200 років конкретної території м. Кременця та його околиць. Відліком послужило число видів цієї фітобіоти поданих В.Г. Бессером в 1809 та 1822 роках. Встановлено, що сьогодні видове багатство даної фітобіоти налічує 974 види, що належать до 492 родів і 110 родин. Вивчено екологічні групи рослин, розподіл фітобіоти за біотопами та групи рослин за біоморфологічними параметрами. Вперше досліджено адвентивну фракцію фітобіоти, що складається з 215 видів (152 родів і 45 родин), що становить 22 % від загального її числа. Встановлений час, спосіб проникнення та ступінь натуралізації адвентивних видів на території дослідження. Подані види, які вперше виявлено на території міста, особлива увага звернута на появу нового адвентивного виду Ambrosia artemisiifolia L. Проведено порівняльне біолого-екологічне дослідження Heracleum mantegazzianum та H. sosnowskyi. Виділено небезпечні адвентивні види, що перебувають в стадії експансії.

Встановлено, що за 200 років на території м. Кременця та його околиць зникло 38 видів і з'явилося 69. За такої тенденції дана фітобіота може повністю змінитися через 1753 роки.

Надані рекомендації з охорони рідкісних видів рослин.

Ключові слова: антропогенна трансформація, фітобіота, адвентивна фракція, екологічні групи рослин, антропопресія, борщівник, екологічна приуроченість, динаміка, 200 років, В. Бессер, м. Кременець та його околиці.

Аннотация

Галаган О.К. Антропогенная трансформация фитобиоты города Кременца и его окраин (Украина) за 200 лет (от Бессера до наших дней). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2010.

Собрано наиболее полный флористический материал в разных биотопах г. Кременца и его окраин с целью изучения его современной фитобиоты и проанализированы сборы гербариев и литературные источники за 200 лет. Составлен флористический перечень видового разнообразия фитобиоты исследуемой урбоекосистемы.

На основе этого проведено сравнительное исследование динамики фитобиоты за 200 лет конкретной территории г. Кременца и его окраин. Отсчетом послужило число видов этой фитобиоты поданных В.Г. Бессером в 1809 и 1822 годах. Установлено, что сегодня видовое разнообразие данной фитобиоты насчитывает 974 вида. Проведены экологический, хорологический и биоморфологический анализы фитобиоты.

...