Характеристика особливостей лісових лікарських рослин в умовах радіаційного забруднення території Рівненської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Костопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4

Екологічний проект

Характеристика особливостей лісових лікарських рослин в умовах радіаційного забруднення території Рівненської області

Роботу виконала: Кирлонару Катерина Михайлівна,

учениця 11 класу Костопільської

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №4

Науковий керівник: Довбак Руслана Олександрівна

вчитель біології Костопільської

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4

Костопіль, 2016

Зміст

Тези

Словник термінів і понять

Вступ

Розділ 1. Теоретична оцінка екологічної ситуації територій забруднених радіонуклідами

1.1 Особливості радіоекологічного стану та контрзаходів на Поліссі

1.2 Міграційні процеси радіонуклідів в ґрунті та вплив їх на систему ґрунт - рослина

1.3 Контрзаходи в сільському та лісовому господарстві після аварії на ЧАЕС

Розділ 2. Характеристика особливостей лісових лікарських рослин в умовах радіаційного забруднення території Рівненської області

2.1 Радіобіологічні реакції лікарських рослин

Висновок

Використана література

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Тези

Рівненська область,

Костопільська загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів №4,

11 клас,

Кирлонару Катерина Михайлівна

Характеристика особливостей лісових лікарських рослин в умовах радіаційного забруднення території Рівненської області

Протягом останніх років на радіоактивно забруднених територіях сіль господарського виробництва та лісових угідь Українського Полісся у зв'язку із реформуванням земельних відносин змінилася. Радіоекологічна ситуаційна сільськогосподарських територіях та лісових територій України також суттєво змінилася -- стабілізувалися рівні забруднення сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, продукції лісу. Забруднено понад 5 млн. га земель, на яких виробляється продукція рослинництва і мешкає близько 3 млн. людей; перші роки після аварії практично припинено ведення вівчарства, хмелярства, льонарства у Поліссі; вилучено із землекористування територію зони відчуження.

Мета дослідницької роботи полягає в тому, щоб оцінити особливості лісових лікарських рослин в умовах радіаційного забруднення території Рівненської області.

Об'єкт дослідження: лісові лікарські рослини Рівненської області. Предмет дослідження: необхідність детального вивчення особливостей накопичення ¹³⁷Сs та ⁹⁰Sr компонентами лісоутворюючих порід радіаційно забруднених територій Рівненської області. Дії іонізуючих випромінювань, що зумовлено певними зростанням радіоактивних речовин у довкіллі з підвищенням інтенсивності ультрафіолетових променів, радіобіологічні реакції рослин. Співставлення рівнів радіостійкості видів лікарських рослин із їх філогенетичним положеням свідчить про те, що підвищена або, знижена радіостійкість характерна для таксонів порядку, родин.

Словник термінів і понять

Радіоактимвність (від лат. radio -- «випромінюю» radius -- «промінь» і activus -- «дієвий») -- явище мимовільного перетворення нестійкого ізотопа хімічного елементу в інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів. Ці, сильно проникаючі потоки частинок іноді називають ядерним випромінюванням.

Радіонуклімд -- атом з нестійким ядром, що характеризується додатковою енергією, яка доступна для передачі до створеної радіаційної частинки, або до одного з електронів атома в процесі внутрішньої конверсії. Радіонукліди утворюються в природних умовах, але також можуть бути отримані штучно при бомбардуванні стабільного елемента нейтронами в ядерному реакторі.

Гранично допустима доза (ГДД) - доза випромінювання, яка при систематичному впливі протягом необмежено тривалого часу не викликає у працюючих будь-яких патологічних змін або захворювань.

Гранимчно допустимма концентрамція (ГДК) -- показник безпечного рівня вмісту шкідливих речовин в навколишньому середовищі.

Вступ

Протягом останніх років на радіоактивно забруднених територіях сільськогосподарського виробництва та лісових угідь Українського Полісся у зв'язку із реформуванням земельних відносин змінилася. Має інший вигляд структура агропромислового виробництва: збільшилась частка приватного сектора у виробництві продуктів харчування, змінилася структура сівозмін, скоротилося виробництво традиційних видів культур. Радіоекологічна ситуаційна сільськогосподарських територіях та лісових територій України також суттєво змінилася -- стабілізувалися рівні забруднення сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, продукції лісу. Використання нових допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді, ягодах, грибах, зміна форм земельної власності призвели до розширення площ критичних угідь у радіологічному аспекті і вимагають проведення комплексного аналізу радіоекологічної ситуації на основі матеріалів досліджень останніх років. Забруднено понад 5 млн. га земель, на яких виробляється продукція рослинництва і мешкає близько 3 млн. людей; перші роки після аварії практично припинення ведення вівчарства, хмелярства, льонарства у Поліссі; вилучено із землекористування територію зони відчуження. Сформувалося поле радіаційного забруднення 5 областей Полісся -- Київської, Житомирської, Чернігівської Рівненської та Волинської.

Радіонуклідне забруднення території характеризується складною мозаїчною структурою, просторовою неоднорідністю, високими щільностями забруднення та наявністю конденсаційної і паливної компоненти, що змінюються залежно від розташування на тому чи іншому „сліду". Найбільш складний характер забруднення спостерігається на площі поширення двох перших "слідів" - західного і північного. Майже половину територій займають лісові екосистеми в структурі яких домінують хвойні насадження з перевагою сосни звичайної .

Лісові екосистеми, виконуючи важливі водоохоронні, ґрунтозахисні, кліматорегулюючі та інші функції, виконали роль своєрідних фільтрів-накопичувачів радіонуклідів, що призвело до акумуляції в лісових насадженнях значної кількості радіоактивних елементів.

Значні території забруднення, сприятливі умови для вирощування деревних порід, довготривалий час самоочищення лісових екосистем зумовлюють необхідність наукових досліджень щодо можливості проведення лісокористування на території забрудненої радіонуклідами в найближчій перспективі. Потрібно зауважити, що пошук шляхів реабілітації територій зайнятих лісовими насадженнями неможливий без наявності інформації про поточний просторовий розподіл основних довго живучих радіонуклідів.

Радіоекологічні дослідження, що проводилися на протязі 30 років в лісових екосистемах забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС виявили значні видові відмінності видів до накопичення радіонуклідів. Крім того встановлено, що рівень» накопичення ¹³⁷Сs та ⁹⁰Sr в лісових рослинах в значній мірі залежить від форми радіонуклідів, агрохімічних властивостей ґрунтів, кліматичних умов, біологічних особливостей видів та інших факторів. Зважаючи на різноманітність комбінацій наведених факторів на території виникає необхідність детального вивчення особливостей накопичення ¹³⁷Сs та ⁹⁰Sr компонентами лісоутворюючих порід радіаційно забруднених територій Рівненської області, що і стало головним завданням даної роботи. Були проведені широкі дослідження з вивчення міграції основних дозоутворюючих радіонуклідів у лісових екосистемах. При цьому встановлювалися рівні радіоактивного забруднення різних видів рослин, частина з яких відноситься до лікарських. Пізніше дослідники проводили спеціальні експерименти, під час яких радіонукліди штучно вносилися або в лісові насадження, або в лабораторних умовах - у спеціальний посуд, в «кому вирощувалися ті чи інші рослини, окремі з яких також були лікарськими. В той період у багатьох регіонах України були вивчені рівні радіоактивності різних видів рослин і територій, на яких вони зростали. Проте цілеспрямованих досліджень з вивчення особливостей накопичення радіоактивних елементів у лікарських рослинах не проводилося.

Після аварії на Чорнобильській АЕС відбулося значне радіоактивне забруднення лісів Полісся України, що призвело, в свою чергу, до збільшення рівнів вмісту радіонуклідів у лікарських рослинах. Заготівля дикорослої лікарської сировини було заборонена на значних територіях. В лісових екосистемах почали проводитися широкі радіоекологічні дослідження, які охоплювали всі компоненти лісових екосистем. Лише невелика кількість досліджень була безпосередньо присвячена лікарським рослинам. В публікаціях відмічаються деякі особливості накопичення радіонуклідів лікарськими рослинами у різних типах екосистем і певними видами рослин. В той же час, значна частина проблем, що пов'язані з можливостями експлуатації ресурсів лікарських рослин, на територіях, забруднених радіонуклідами, залишилася поза увагою дослідників. Над цією проблемою ми будемо працювати в подальших дослідженнях. Радіаційна ситуація у забруднених радіонуклідами лісах змінюється досить повільно. Враховуючи факти, що дезактивація лісових площ існуючими методами неможлива, що лісові насадження дуже міцно утримують радіонукліди, що основну частину у радіаційному забрудненні складають довго живучі ¹³⁷Сs та ⁹⁰Sr, проблеми з веденням лісового господарства на забруднених аварійними викидами територіях будуть тривалими, а використання продукції лісового господарства на значних площах - проблематичним. В ході розробки наукових основ використання продукції лісового господарства слід враховувати розміри ураженої аварійними викидами території, адже при цьому спостерігаються різноманітні фізико-хімічні форми радіонуклідних випадань; варіабельність видового складу деревних порід та інших рослинних і тваринних видів; відмінності у кліматичних, гідрологічних і ґрунтових умовах.

Розділ 1. Теоретична оцінка екологічної ситуації територій забруднених радіонуклідами

1.1 Особливості радіоекологічного стану на Поліссі

Територія Рівненської області зазнає впливу двох видів джерел іонізуючого випромінювання. До першого відносяться два індустріальні об'єкти - Рівненська та Хмельницька АЕС, у зоні впливу яких розташовано ряд населених пунктів області.

Другим джерелом опромінення, що становить найбільшу небезпеку, є наслідки аварії на Чорнобильській АЕС [1, с.66].

В результаті цієї катастрофи відбулося радіаційне забруднення території Рівненського Полісся (Додаток В). Природні умови регіону - кисла реакція ґрунтів, бідність їх глинистими та слюдистими мінералами, висока зволоженість території, наявність великої кількості лісів, боліт і торфовищ сприяють посиленій міграції радіонуклідів. Як наслідок навіть через 20 років з моменту аварії тут спостерігаються високі рівні забруднення радіонуклідами ґрунтів і продуктів харчування. Споживання продукції присадибних господарств та висока доля у раціоні населення грибів і ягід спричиняють високе надходження радіонуклідів в організм людини, що може спричинити втрату здоров'я та виникнення негативних спадкових наслідків у понад 400 тисяч мешканців території шести радіоактивно забруднених районів області.

Сумарна еквівалентна доза радіаційного опромінення на 90% утворюється за рахунок внутрішнього опромінення. На сьогодні радіаційне забруднення досліджуваної території формують 137Cs i 90Sr, а також радіоізотопи плутонію, який визначається в дуже малих кількостях. Найпоширенішим є цезій-137. Як основна складова еквівалентної дози він формує дозу зовнішнього гамма-опромінення за рахунок щільності випадінь на ґрунт, а також дозу внутрішнього опромінення внаслідок споживання забруднених ним продуктів харчування.

Для проведення систематичного радіоекологічного моніторингу забрудненої радіонуклідами території було проведено попередню оптимізацію локалізації пунктів стаціонарної радіоекологічної мережі з урахуванням полів забруднення ¹³⁷Сs та ⁹⁰Sr, які сформувалися після аварії на ЧАЕС 1986 р. Заходи з оптимізації включали вибірку: територій зі ступенем забруднення ґрунту ¹³⁷Сs понад 100 кБк/м², паралельно стаціонарів радіологічної мережі спостережень, розташування яких співпали з конкретною територією та стаціонарів мережі радіоекологічних спостережень зі щільністю забруднення ґрунтів понад та менше 40 кБк/м² станом на 1991 р. Вертикальна міграція на луках та пасовищах призводить до заглиблення нуклідів, але винесення їх за межі кореневого шару незначне. Прямі спостереження за вмістом ¹³⁷Сs в орному шарі свідчать, що фактично цей показник зменшився не більш як 20%. Винос радіонуклідів стронцію й цезію рослин не перевищує частку відсотка за рік і не може розглядатись як істотний фактор зміни радіаційного стану в часі.

Швидкість самоочищення територій від радіоактивного забруднення через ерозійні процеси 0,1-1,0% для ⁹⁰Sr, і 0,01-0,1% для ¹³⁷Сs залежно від їх запасу в ґрунті щороку. Доведено, що нині вітровий перенос не впливає на вторинне забруднення населених пунктів, а ефективні дози від інгаляції радіонуклідів на 1-3 порядки нижчі, ніж дози зовнішнього опромінення навіть у процесі проведення польових робіт.

Наявність торфово-болотних ґрунтів з високими коефіцієнтами переходу зумовлює високий вміст радіонуклідів у рослинницькій продукції, строкатість фізико-хімічних властивостей ґрунтів та рівнів забруднення призводить до широкого спектра радіаційних навантажень на населення. Ці фактори потребують розробки нових підходів до оцінки та прогнозування ризиків проживання населення на забрудненій радіонуклідами території. Крім цього, місцеве населення використовує лісову компоненту загальної екосистеми, що призводить до антропогенного горизонтального переносу радіоактивного забруднення на територію господарств, темп накопичення радіонуклідів більший за швидкість їх розпаду. Певною мірою за таких умов проблему аналізу та прогнозування можна розв'язати ландшафтним підходом до моделювання радіоекологічної ситуації. Екосистема, що моделюється, включає в себе сільськогосподарську (рослинництво та тваринництво), лісову; та водну (озера, ріки) екологічні підсистеми, а також, населення на конкретній території. База даних моделі має 54 типи ґрунтів, 18 видів рослин та основні види сільськогосподарських тварин.

Контрзаходи у лісовому господарстві спрямовані на забезпечення радіаційної безпеки працюючих у лісі, запобігання випуску продукції, вміст радіоактивних елементів у якій не перевищує встановлених нормативів, стабілізацію радіаційної обстановки у лісах і на оточуючих їх територіях шляхом посиленої протипожежної охорони, зниження доз опромінення населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях шляхом інформування про вміст радіонуклідів у дикорослих ягодах, грибах, лікарській сировині та заборони їх заготівлі в особливо небезпечних лісових масивах.

У зв'язку із специфічністю лісових екосистем застосування в якості контрзаходів спеціальних видів механічної обробки ґрунтів та агрохімічних меліорацій на великих площах визнане недоцільним.

Однією з головних проблем залишається забезпечення радіаційної безпеки працюючих у лісі. Адже на Поліссі, яке зазнало найбільшого забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, функціонує 55 лісогосподарських підприємств з майже 40 тисячами працівників. Комплексними медичними дослідженнями встановлено, що працівники лісу у зв'язку із специфікою виконуваних робіт належать до групи підвищеного радіаційного ризику. Найбільші дози отримують, як правило, лісники й лісоруби.

Основою контрзаходів щодо запобігання випуску «брудної» лісової продукції є радіаційний контроль. З цією метою у лісовому господарстві України було створено галузеву службу радіаційного контролю.

Серед контрзаходів у лісовому господарстві дедалі більшого значення набуває збереження існуючих та насадження нових лісів на радіоактивно забруднених місцевостях, де заборонена господарська діяльність. Складність її полягає в тому, що більшість лісів Полісся України мають штучне походження і потребують постійного догляду, особливо на територіях, де проведено відселення. Адже і тут ліси потребують охорони від пожеж, шкідників та хвороб, проведення доглядів.

Важливою залишається і проблема заліснення земель, які не використовуються у сільському господарстві [2, 430]. Площа їх перевищує 100 тис. га.

Лісорозведення на землях, непридатних для сільського господарства внаслідок забруднення радіонуклідами, має на меті повернути ці землі в господарський оборот (виробництво деревини, використання екологічних функцій лісу, який є біогеохімічним бар'єром, що перешкоджає винесенню радіонуклідів за межі забрудненої території, залучаючи їх у біологічний кругообіг).

Висновки: Статистичні невизначеності у забрудненні ґрунту та в коефіцієнтах переходу призводять до того, що виміряні значення радіаційного навантаження на населення мають розподіл у доволі широких межах. У населених пунктах Житомирської, Рівненської та Волинської областей близько 30% населення має вміст радіонуклідів в організмі більший за середнє значення цієї величини.

Аналіз радіоекологічної ситуації на території Українського Полісся свідчить про можливість погіршення радіоекологічної ситуації для деяких сільських населених пунктів при наявності критичних екосистем.

Під факторами, що зумовлюють критичність екосистем та території розуміють ландшафтні характеристики екосистеми, рівні забруднення, фізико-хімічні та механічні властивості ґрунтів, ступінь зволоженості, а також соціально-економічні умови проживання населення на конкретні території. Лучні та болотні екосистеми в поточних умовах є значними джерелами^-радіонуклідного забруднення.

Проведення контрзаходів, направлених на зменшення ступеня ризику проживання населення на забрудненій території та їх ефективність. Як зазначалося вище, вклад природних процесів у зменшення радіонуклідного забруднення території Полісся незначний. Тому актуальним завданням с знаходження та застосування заходів, спрямованих на зменшення радіаційного навантаження на населення.

Зазначимо, що нині потреба у таких заходах для найбільш критичних населених пунктів не забезпечена.

Основна проблема у тому, що ґрунти Полісся здебільшого недостатньо забезпечені поживними речовинами, зокрема, калієм, причому, дуже кислі ґрунти з рН<5 становлять близько 9% забруднених угідь. За таких обставин коефіцієнти переходу радіонуклідів із ґрунту в рослинницьку продукцію значні.

Для оцінки ефективності й прийняття рішення щодо контрзаходів визначено три складові. Перша -- це радіоекологічна ефективність, яка вказує, у скільки разів може знизитись рівень забруднення продукції у разі проведення заходу. Однак, головним критерієм ефективності сільськогосподарських контрзаходів слід вважати не кратність зниження концентрації радіонукліда у виробленій продукції, а повну (сумарну) дозу, формуванню якої запобігли завдяки проведенню контрзаходів. Вочевидь друга складова (дозова ефективність) визначається багатьма факторами -- кількістю виробленої продукції, часом і способом її використання тощо. Загальну стратегію контрзаходів визначає дозова ефективність, проте радіоекологічна ефективність може відігравати головну роль при прийнятті рішень щодо проведення контрзаходів, якщо концентрація радіонукліда в продукції вища за норматив. Зменшення дози опромінення можна досягти різними заходами, вартість яких може істотно відрізнятись. Отже третьою складовою загальної ефективності є економічна ефективність, кількісною мірою якої є вартість одиниці запобігнутої, завдяки контрзаходам. Тобто ефективність контрзаходу зростає за підвищення трофічного рівня, на якому він здійснюється, у ланцюгу ґрунт-рослини-тварини-продукція. У наступний 5-10-ти річний період жорстко постане вимога обґрунтовано визначати пріоритети.

Ужиті контрзаходи та фіксація ¹³⁷Сs у ґрунті призвели до значного покращання радіаційно-гігієнічних умов проживання населення на забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС територіях. У багатьох лісових господарствах дари лісу також відповідають вимогам радіаційної гігієни.

1.2 Міграційні процеси радіонуклідів в ґрунті та вплив їх на систему ґрунт - рослина

Найбільше забруднена радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС частина території в Україні охоплює дві агро-грунтові зони: поліську й лісостепову. Ці зони відрізняються структурою ландшафтів, ґрунтотворними породами та своєрідністю грунтового покриву.

Особливість географічного положення Полісся і своєрідність факторів ґрунтоутворення (м'який і вологий клімат, легкий гранулометричний склад ґрунтотворних порід, їх збідненість обмінними основами, близьке залягання ґрунтових вод, надмірне поширення в минулому змішаних і широколистяних лісів з розвитком трав'янистого покриву) зумовили розвиток у цій зоні трьох основних ґрунтотворних процесів -- дернового, підзолистого та болотного. “Південний слід” порівняно з “північним” і “західним”, у котрих переважає конденсаційна компонента радіоактивних випадань, характеризується підвищеним (до 50%) вмістом паливних частинок. За таких умов у перші післяаварійні роки радіонукліди, включені у важкорозчинну матрицю паливних частинок, були мало доступні для кореневого засвоєння рослинами. Але з часом при тривалому контакті з повітрям, водою, мікрофлорою відбувається деструкція паливних частинок і вилуговування радіонуклідів у ґрунтовий розчин. При цьому розміри засвоєння рослинами головного радіоактивного забруднювача навколишнього середовища -довгоживучого ізотопу цезію ¹³⁷Сs можуть стабілізуватись на певному рівні і навіть зменшуватись внаслідок його фіксації ґрунтом („старіння радіонукліду”). Але накопичення довгоживучого ізотопу стронцію ⁹⁰Sr, котрий фіксується слабкіше і знаходиться у легкорозчинному, більш доступному рослинам стані, навпаки, з часом може збільшуватись. Крім того, суттєвим є те, що основна частка ⁹⁰Sr у випадіннях зв'язана саме з паливною компонентою. Все це означає, що на “чистих”, порівняно з Поліссям, територіях Лісостепу можна очікувати певних „сюрпризів” у вигляді поступового збільшення відносної частки міграції по харчових ланцюжках, а відповідно і накопичення в рослинах, тваринах, продукції рослинництва і тваринництва, нарешті, в організмі людини ⁹⁰Sr у порівнянні з ¹³⁷Сs. Загальновідомо ж, що радіохімічна токсичність ⁹⁰Sr при попаданні всередину організму в багато разів перевищує цей показник у ¹³⁷Сs.

Поглинання мінеральних елементів рослинами є складний процес, який вміщує в себе етапи залежні від адсорбції, та ті, що від неї не залежать. Відомі непрямі свідчення, зокрема ефект конкурентних взаємодій між радіонуклідами та їх неізотопними носіями, на користь думки про важливу роль в процесах поглинання та нагромадження радіонуклідів саме адсорбційного етапу цих процесів. В зв'язку з цим проведено ряд досліджень, що мали на меті виявлення значимості адсорбційного етапу в поглинанні та нагромадженні радіонуклідів. По першу досліджено зв'язок між сорбційною здатністю тканин коріння та стебла ряду сільськогосподарських рослин (14 видів) та нагромадженням ¹³⁷Сs в умовах вирощування, наближених до оптимальних. Було встановлено існування щільного лінійного статистичного зв'язку між іонообмінною ємністю рослинних тканин ,та рівнем нагромадження ¹³⁷Сs (R= 0.902 при поглинанні з водних розчинів та 0.862 при поглинанні з грунту).

Засвоєння радіонуклідів корінням рослин схоже з поглинанням основних живильних речовин. Розглядають дві основні стадії поглинання іонів і рух їх вгору по рослині. У першій стадії поглинання відбувається дифузія іонів у вільний простір тканини кореневих волосків за рахунок енергії, що звільняється при диханні. У другій стадії поглинені іони проникають в провідні тканини, одновалентні іони поглинаються швидше, ніж іони вищої валентності. Іони низької валентності переносяться в стебла рослини у великих кількості чим іони високої валентності. Мабуть, між зовнішнім середовищем і вільним простором встановлюється рівновага. На третій стадії поглинання наголошується висхідний рух іонів в судинні тканини. Швидкість пересування іонів до бруньок залежить від інтенсивності всмоктування.

Найактивніше рослини поглинають стронцій, потім слідує накопичення цезію, вуглецю, і менш вище названих накопичуються кобальт, рубідій, церій і свинець.

1.3 Контрзаходи в сільському та лісовому господарстві після аварії на ЧАЕС

Значне забруднення сільськогосподарських угідь радіонуклідами (за зоною відчуження це переважно 137Cs) обумовило розробку цілого комплексу заходів, які б дозволили отримувати екологічно-безпечну продукцію [3, 34-37]. Тому одним з головних завдань радіоекології в пост чорнобильський період було дослідження ефективності методів зменшення забруднення продукції рослинництва, оскільки ця галузь сільськогосподарського виробництва є визначальною ланкою в забруднені продуктів харчування людини.

В структурі доз опромінення частка внутрішнього опромінення населення (тобто опромінення спричинюється радіонуклідами, що містяться в продуктах харчування), що мешкає на забруднених територіях, може складати 75-95 %, а в деяких районах - до 98%. Такі обставини визначили необхідність розробки та впровадження спеціальних захисних заходів (контрзаходів), які знижують надходження радіонуклідів з забрудненого ґрунту до рослин.

В період з 1991 по 2002 рік на території Чорнобильської зони відчуження було проведено цілий ряд польових досліджень, які дозволити розробити комплексну систему заходів по запобіганню виносу радіонуклідів з врожаєм. Тобто мова йде про цілу технологію ведення сільського господарства в певних радіоекологічних умовах. При цьому комплекс контрзаходів відіграє основну роль цієї технології, а основні складові комплексу застосовуються в кормовиробництві та рослинництві. Кормовиробництво є головною ланкою в забрудненні продуктів скотарства (молоко, м'ясо та ін.). Найбільш ефективними методами зменшення радіонуклідного забруднення кормів є підвищення продуктивності травостанів, що досягається поверхневим та докорінним поліпшенням кормових угідь[3, 66-72].

· Поверхневе поліпшення угідь

Під поверхневим поліпшенням угідь розуміють комплекс робіт, який включає внесення добрив та підсів кормових трав на існуючих сінокосах та пасовищах. Відомо, що видові особливості рослин, які полягають в інтенсивності росту, розміщенні в ґрунті кореневої системи та співвідношенням зольних елементів в хімічному складі рослини призводять до різного накопичення 137Cs в біомасі. Так відміни в біомасі злаків складають від 3 до 6, а у біомасі бобових від 1 до 2.

Застосування добрив в залежності від ґрунтових умов, дозволяє зменшити вміст 137Cs в травостанах в 4 рази, а 90Sr до 2,5 раз в порівнянні з неудобреними ділянками. Змінюючи, таким чином, дозування та співвідношення елементів живлення в мінеральних добривах, а також підбираючи відповідний видовий склад травосумішей із рослин, що мають низькі значення накопичення радіонуклідів, можливо зменшити рівні забруднення кормів в 3-4 рази.

· Докорінне поліпшення угідь

Найбільш ефективним заходом, що дозволяє суттєво зменшити забруднення кормів, є докорінне поліпшення угідь. Узагальнюючи можна сказати, що докорінне поліпшення, це цілий комплекс заходів, який включає гідротехнічні (осушення, зрошення), культуртехнічні (розчищення території від кущів, первинний обробіток ґрунту) та агротехнічні заходи (внесення вапна та добрив, посів травосумішей).

Досліджуючи ці заходи на території Чорнобильської зони відчуження комплексно було встановлено ефективність цих заходів, а також визначено тривалість їх дії. Наприклад, перезалуження (створення культурного пасовища) на мінеральних ґрунтах має тривалість післядії до 7 років, в той час як ефект таких контрзаходів на торф'яних ґрунтах спостерігається впродовж 10 років. Більш детальні дані щодо ефективності кожного з заходів представлено в таблиці [10, с. 25].

Контрзахід Зменшення забруднення рослинної сировини, рази

137Cs 90Sr

Глибока оранка (50-60 см) до 10 разів

Лущіння та оранка з передплужником з

заорювання верхнього шару ґрунту до 10 разів

Видалення верхнього шару ґрунту

(забрудненого радіонуклідами), Разом з 5-10 см шаром

ґрунту видаляється 95% радіонуклідів

Видалення дернини з поверхні ґрунту

Разом з 2-4 см верхнього шару видаляється вся активність

Підбір сортів з найбільш низькими рівнями

радіонуклідного забруднення до 4-5 разів

Підбір альтернативних, але подібних за видом

складом культур, які мають більш низькі рівні

забруднення до 3 разів

Вирощування продовольчих культур, забруднення

яких при переробці суттєво знижається

(цукровий буряк, рапс та ін.) до 10 разів

Підбір культу з відносно низькими рівнями

накопичення радіонуклідів до 8 разів

Заміна рослинництва на тваринництво

(перепрофілювання) от 10 до 100 разів

Вапнування кислих ґрунтів до 3 разів до 10 разів (в середньому в ` 2-3 рази)

Внесення сапропелю до 6 разів до 5 разів

Внесення калійних добрив

(на ґрунтах з низьким вмістом доступного калію) до 5 разів

Внесення гною ВРХ до 5 разів

Внесення розчинних фосфатних добрив до 10 разів

На даний час територія Чорнобильської зони не використовується для сільськогосподарського виробництва, але незважаючи на це в попередні роки проводились дослідження які ставили за мету експериментальне освоєння невеликих ділянок територій. Такі дослідження мали унікальне науково-практичне значення, як в сенсі розвитку та набуття знань щодо ліквідації подібних аварій, так і для отримання певного досвіду для можливої реабілітації ділянок 30-ти кілометрової зони відчуження.

Успішність (ефективність) застосування контрзаходів та подальший розвиток радіоекологічної ситуації на забруднених територіях визначається вірним вибором способу обробітки ґрунту.

Момент аварійного викиду 1986 року співпав у часі з закінченням весняних польових робіт, коли поверхня ріллі була відносно вирівняною та зайнята культурними рослинами. В наступні роки (й до сьогодні) завдяки процесам природного розвитку екосистем на цих територіях, рослинність на колишніх полях утворила щільну дернину. Утворення дернини в комплексі з іншими факторами сприяло суттєвому уповільненню вертикальної міграції радіонуклідів у ґрунтовому профілі.

Через більш ніж 20 років після аварії, основна частина радіонуклідів знаходиться в верхньому (0-15 см) шарі ґрунту. Застосування першочергових контрзаходів за таких умов сприяє їх найбільшій ефективності. Розміщення радіонуклідів у верхньому шарі ґрунту передбачає декілька варіантів проведення першочергових контрзаходів.

1. Консервування ґрунту (залуження, мульчування, висадження лісів та ін.).Захід сприяє зменшенню міграційної здатності радіонуклідів та консервації ґрунту до тих пір, коли буде технічна можливість дезактивації. Такий захід може відбуватись і природнім шляхом, без втручання людини. Такі процеси зараз спостерігаються на території зони відчуження; Практично усі сорбенти, які застосовуються є ґрунтовими меліорантами пролонгованої (тривалої) дії, що підвищують родючість ґрунтів та, відповідно, врожайність сільськогосподарських культур. В зв'язку з цим сорбенти мають найбільшу економічну ефективність та відносно повільно окуповуються.

2. Дезактивація (видалення верхнього забрудненого шару ґрунту або дернини).Один з найбільш ефективних контрзаходів, який дає змогу кардинальним чином вирішити проблему радіоактивного забруднення ґрунту. Захід не набув широкого застосування, оскільки є надзвичайно затратним та трудомістким;

3. Звичайна або меліоративна оранка (зменшує концентрацію радіонуклідів, що досягається розведенням «чистими» шарами ґрунту або їх глибоке заорювання забрудненого шару на глибину до 70 см). Така оранка є найбільш розповсюдженим першочерговим захисним заходом. Він є досить ефективним, дешевим та не вимагає спеціального обладнання. Одним з головних недоліків такого заходу є наявність ризику швидкої міграції радіонуклідів в нижні шари ґрунту, що, відповідно, пришвидшує міграцію радіонуклідів в ґрунтові води (при високому заляганні ґрунтових вод) та суттєво знижує продуктивність ґрунтів. Останнє обмежує їх застосування на ґрунтах з легким механічним складом;

4. Поверхнева (0-5 см) обробка ґрунту з одночасним внесенням сорбентів.

Теоретичною основою розробки цього заходу було припущення, що внесення високоактивного сорбенту в шар основної локалізації радіонуклідного забруднення дасть змогу суттєво підвищити ефективність сорбції радіонуклідів [10, с. 39]. Так ефективність внесення сорбенту (сапропелю) дозволяє зменшити забруднення рослин 137Cs в 5-6 разів.

Особливе місце серед контрзаходів займають заходи по внесенню в ґрунт сорбентів, які здатні до необмінної сорбції водорозчинних радіонуклідів. Це значно знижує біологічну доступність (накопичення в рослинах) радіонуклідів.

Порівнюючи літературні дані щодо результатів досліджень ефективності сорбентів в зонах з різними типами радіонуклідного забруднення (конденсаційний та паливний) встановлено, що в ділянках зони відчуження з паливною формою радіонуклідного забруднення ефективність дії сорбентів знижується. Основною причиною зниження ефективності полягає в тому, що існує складність рівномірного перемішування сорбенту в усьому об'ємі кореневмісного шару.

Найбільш розповсюдженими сорбентами, які досліджувались в зоні відчуження є цеоліт, бентоніт та вермикуліт. Потрібно додати, що відомі запаси цих матеріалів в Україні становить 500, 116 та 18 мільйонів тон відповідно, що засвідчує перспективність їх використання в сільському господарстві.

Вивчення різних варіантів застосування сорбентів з ціллю зниження рівнів переходу радіонуклідів в культурні рослини показало, що максимальна ефективність дії сорбентів досягається при умові їх внесення в ґрунт одночасно з внесенням органічних добрив. Такий ефект пояснюється тим, що внесення великої кількості органічних добрив на фоні мінеральних сорбентів, які поліпшують ґрунтові умови, призводить до спалаху чисельності ґрунтових мікроорганізмів, як тих, що існували в ґрунті, так і тих, які було привнесені з гноєм (органічними добривами).

При активному розмножені в органічному субстраті мікроорганізми накопичують у своїй біомасі значну кількість біологічно доступного 137Cs, що, вірогідно, призводить до ізоляції біологічно доступних форму нукліду для кореневих систем рослин.

Досить ефективним та дешевим заходом є внесення з мінеральними добривами мікроелементів. Вони сприяють зниженню концентрації радіонуклідів в рослинах та підвищують їх врожайність. Теоретичне обґрунтування внесення мікроелементів з ціллю зниження міграції радіонуклідів в рослини, полягає в тому, що катіони мікроелементів виступають як антагоністи до катіонів 137Cs та 90Sr при кореневому живленні рослин, що призводить до зменшенню їх накопичення в біомасі рослин.

При внесені мікроелементів можливо досягти 2-3 разове зниження 137Cs та 90Sr в рослини.

Розділ 2. Характеристика особливостей лісових лікарських рослин в умовах радіаційного забруднення території Рівненської області

2.1 Радіобіологічні реакції лікарських рослин

Проблема дії іонізуючих випромінювань стає дедалі актуальнішою, що зумовлено певними зростанням радіоактивних речовин у довкіллі з підвищенням інтенсивності ультрафіолетових променів, унаслідок всі організми зазнають все більшого впливу іонізуючих променів.

Радіобіологічні реакції рослин дуже різноманітні і залежить від типу розмноження та морфогенезу [7, с.24]. Проте чітко спостерігається закономірності: підвищена радіочутливість клітин у стані активності; прояв детерміністичних та стохастичних ефектів; зв'язок прояву ефектів з ушкодженням геному; поєднання прямих та опосередкованих ефектів опромінення; генетичні та соматичні зміни, індуковані опроміненням; формування віддалених ефектів. Критичними органами вищих рослин є меристеми погона та кореня. Оскільки всі органи формуються з меристем, то при їх опромінення спостерігається ушкодження майже всіх органів - як вегетативних та генеративних. У цьому полягає специфіка формування радіаційного синдром у рослин. Ступінь впливу іонізуючого випромінювання на рослини визначається потужністю джерела випромінювання та тривалістю його дії на рослини. Різні органи по різному реагують на опромінення, найчутливіші серед них генеративні.

Співставлення рівнів радіостійкості видів лікарських рослин із їх філогенетичним положенням свідчить про те, що підвищена або, знижена радіостійкість характерна для таксонів порядку, родин. Найчутливішими є Лілійні(10 Гр), Хвойні(сосна - 10, ялина - 20 Гр), Виноградові(10 - 90 Гр). Серед трав'янистих рослин чутливими є Бобові(100 Гр). Малу радіочутливість мають Злакові рослини а найменшу - Хрестоцвіті(1000 - 1500 Гр).

Підвищена радіочутливість розпочинається з моменту набубнявіння насіння та його проростання, коли клітини зародка вступають в активний поділ. Спостерігається чітка кореляція між радіостійкістю сухого насіння й паростків на початкових етапах їх росту: чим вищою є радіостійкість насіння, тим вища радіостійкість паростків.

За опромінення в малих дозах іноді спостерігається активація росту й розвитку паростків. За великих доз ріст та розвиток рослин пригнічується. При дозах, які спричиняють загибель однакової кількості насіння, ступінь пригнічення росту в різних рослин істотно відрізняється: в одних видів у разі опромінення насіння в критичних дозах ріст пригнічується дуже сильно, а в інших спостерігається стимуляція росту й формування біомаси [7, с. 36].

У багатьох видів рослин інактивація меристем у зародку спричиняється ослаблення апікального домінування - гальмівного впливу апікальної меристеми на процеси активації латеральних бруньок і формування додаткових бічних пагонів. Знаття апікального домінування й призводить до того, що в рослин, які ростуть з опроміненого насіння, може бути підвищене розгалуження, що зумовлює збільшення біомаси.

Опромінювання може змінити інтенсивність і параметри фізіологічних процесів в рослинах. Зміст фосфорних ефірів, вуглеводів, органічних кислот, амінокислот, нуклеотидів, пігментів, гормонів, речовин вторинного походження, дихання рослини, фотосинтез, біосинтез і біогенез багатьох структур порушуються. Всі названі ознаки відносяться до проявів променевого синдрому.

У рослин з опроміненого насіння часто відбувається морфологічні зміни органів, найчастіше листя: з'являються аномально збільшені або зменшенні листкові пластинки, асиметричні листки, створюється контури листка, розвивається зморшкуватість. Іноді листкові пластинки зростають або мають недорозвинене жилкування. Спостерігається й потовщення листкової пластинки.

Виявляються й зміни стебла, найчастіше у формі фасціації. Коренева системи також змінюється. Іноді вона настільки недорозвинені, що не може забезпечити закріплення рослини в ґрунті.

Опромінення насіння спричиняє нову хлорофільну мутацію, яку виявляють в перших та наступних поколіннях. Рослини альбіноси є нежиттєздатними й після вичерпання поживних речовин з насінини, рослина гине.

Змінюється також анатомічна будова органів із морфологічними аномаліями, в яких порушена властива нормі чітка диференціація клітин.

Дуже чутливою до опромінення є репродуктивна сфера рослини. За великих доз рослини стають стерильними. В разі опромінення квіток в яких уже розпочався розвиток зародка, в насінині замість 1 зародка виникає 2 - 3. це випадок «близнюкових рослин». В ячменю за опромінення в дозах 0,5 - 1 Гр зигота, що складається з кількох клітин, припиняє розвиток. Іноді навіть не утворюється зародок у насінині або й сама насінина. Висока радіочутливість характерна для Голонасінних рослин, зокрема для видів сосни. При опроміненні сосни Елліота у 3 Гр протягом 200 год за декілька місяців дерева гинули [7, с. 55].

Летальний вплив радіації, що призводить до загибелі рослинних клітин, може відбуватися двома шляхами: через ушкодження їх генетичного апарату, що призводить до репродуктивної загибелі клітин, або за безпосереднього руйнування клітин. Щоб спричинити загибель клітин безпосередньо, необхідна доза в 3 - 4 рази більша, ніж для того, щоб позбавити її здатності до поділу. Летальний вплив радіації може змінюватись в залежності від стану рослини в момент опромінення та від навколишніх умов.

Променеві ураження рослинної клітки відбуваються поетапно.

- взаємодія випромінювання з речовинами клітки;

- формування пошкоджень біологічно значущих молекул;

- інактівация субклітинних структур;

- порушення клітинних функцій;

- зміна структурно-функціональної зовнішності клітин;

- порушення інформаційних структур клітин;

- порушення тканинного обміну, морфогенезу;

-формування віддалених соматичних і генетичних наслідків опромінювання;

- порушення фітоценозов.

Після опромінення вегетуючі рослини ще довго можуть залишатися тургорними, зеленими, навіть здатні накопичувати пластичні речовини, хоча здатність клітин до поділу в їх меристемах вже повністю й безповоротно втрачено.

Окрім ефектів опромінення, які виражаються в гальмуванні ростових процесів, виявляються також фізіологічні порушення, які є типовими для опромінених [7, с. 51] рослин:

- індукція органогенезу як наслідок дії випромінювання (пробудження сплячих бруньок, додаткове розгалуження, утворення нових меристемоїдних тканин);

- гігантизм клітин та втрата над контролем росту та розтягання;

- морфологічні аномалії, поява пухлин;

- формування радіаційних химер;

- зміна тривалості вегетаційного періоду;

- зміна плоідності клітин (виноград, чорна шовковиця).

Якщо на ранніх етапах розвитку рослин або ще під час ембріогенезу виникають соматичні мутації клітин, які ще життєздатні й можуть без обмежень ділитися, то утворюються химери - органами, в частина тканин формуються з нормальних клітин, а частина з мутагенних. Найпростіше їх виявити тоді, коли соматичні мутації, які беруть участь у химероутворенні, мають дефект утворення хлорофілу, оскільки в частині тканин химери хлорофіл не містять взагалі. радіонуклід ґрунт лікарський рослина

Внаслідок опромінення рослин можуть виникати пухлини, які утворюються на сім'ядолях, стеблах, пластинках базальних листків. Індуковані опроміненням пухлини виявляють у багатьох видів рослин, найчастіше - у рослин родини Хрестоцвітих. Особливо підвищену схильність яких до утворення радіаційно індукованих пухлин мають гібриди тютюну. Таким чином, біохімічні зміни, які відбуваються в організмах рослин під впливом опромінення, є наслідком не стільки безпосередніх радіаційно-хімічних реакцій певних речовин, стількох метаболічних змін в опромінених клітинах та тканинах. Такі зміни зумовлені такими функціональними порушеннями, які властиві опроміненим клітинам й організму в цілому. Протягом онтогенезу вплив іонізуючого випромінювання на окремі органи рослин змінюється не лише за ступенем вираженості променевого ефекту, але й за спектром реакцій на опромінення: на початкових етапах онтогенезу - порушення певних органів та гальмування ростових процесів; на заключних етапах - порушення формування життєздатного насіння.

На думку вже Д.М. Гродзінського [2, с. 148.], основними індикаторами радіонуклідного забруднення території є різні види трав'янистих дикорослих лікарських рослин, що визначені методами гамма-спектрометрії і радіохімії при визначенні концентрації радіонуклідів в таких рослинах, як чорниця, багно звичайне, крушина ламка, конюшина багаторічна, горошок мишачий, подорожник ланцетолистий, хвощ польовий, осока, деревій звичайний, ромашка лікарська і ін. Встановлено, що лугове різнотрав'я в забрудненій після катастрофи на ЧАЕС зоні має специфіку накопичувати значні кількості довгоживучих радіонуклідів: коефіцієнти накопичення цезію-137 склали 2 - 3, а іноді до 13,5, стронцію-90 і плутонію-239 - 2 - 2,5.

Найменше радіонуклідів містять шампіньйони польові, опеньки, білі гриби, лисички, найбільше - моховики, маслюки, польські гриби (Додаток А).

На вміст радіоцезію в грибах впливає тип грунту на якому вони ростуть та щільність його забруднення. Проведення попередньої кулінарної обробки сировини дозволяє суттєво знизити вміст радіонуклідів в готовому продукті. У додатку наведені дані про зменшення вмісту цезію--137 в процесі кулінарного приготування продуктів лісу.

Допустимий рівень радіоцезію в лісових ягодах становить 500 Бк/кг. Найменше радіонуклідів накопичує суниця, найбільше - журавлина. Чорниця та брусниця займають проміжне місце.

Вимочування сушених та свіжих грибів і ягід у воді на протязі 30 - 35 хвилин знижує вміст радіонуклідів від 1,5 до 6 разів.

Таблиця 2.1. Коефіцієнти переходу цезію - 137 до лісових ягід

Лісові ягоди	Коефіцієнт переходу
Брусниця	10
Журавлина	13
Чорниця	7
Малина	4
Суниці	3

У зв'язку з великою радіоактивністю ряду рослин були встановлені гранично допустимі рівні (ГДУ) і допустимі рівні (ДУ) для лікарської сировини. В даний час проводиться обов'язковий радіометричний контроль лікарської рослинної сировини, що поступає на бази заготівлі та в аптеки. Перевага в заготівці рослинного лікарського матеріалу віддається обробленим культурам. Крім того, розробляються і використовуються технології, по яких унеможливлюється попадання радіонуклідів з навколишнього середовища в кінцевий лікарський продукт, застосовуються методи культивування біомаси з активних рослинних клітин.

Таблиця 2.2. Зміна вмісту радіонуклідів в ягодах при обробці.

Обробка	Коефіцієнт зміни вмісту рад. реч.
Свіжі ягоди	1,0
Сушені ягоди	8,0 - 10
Ягоди пртерті з цукром	0,5 - 0,8
Сік з ягід	0,2 - 0,8
Варення, джем	0,4 - 0,6

Таблиця 2.3. Зміна вмісту радіонуклідів у дикорослих лікарських рослин при обробці

Обробка	Коефіцієнт зміни вмісту радіоактивних речовин
Свіжа лікарська сировина	1,0
Сушена та подрібнена сировина	0,5 - 0,25
Спиртові форми	0,15 - 0,25
Ефірні масла	0,01 - 0,2
Водні форми, настої, відвари	0,3 - 0,9

Висновок

Проблема біологічної дії іонізуючих випромінювання останніми десятиліттями стає дедалі актуальнішої, що зумовлено невпинним зростанням кількості радіоактивних речовин у довкіллі й підвищенням інтенсивності ультрафіолетових променів, унаслідок чого не тільки людина, але й будь -які інші організми (рослини, тварини, мікроорганізми, віруси) зазнають усе більшого впливу іонізуючих випромінювань. Після аварії на ЧАЕС сформувались додаткові умови, за яких фітоценози на досить великих територіях Українського Полісся зазнають хронічного опромінення.

Територія Рівненської області зазнає впливу двох видів джерел іонізуючого випромінювання. До першого відносяться два індустріальні об'єкти - Рівненська та Хмельницька АЕС.

Другим джерелом опромінення, що становить найбільшу небезпеку, є наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

В структурі доз опромінення частка внутрішнього опромінення населення (тобто опромінення спричинюється радіонуклідами, що містяться в продуктах харчування), що мешкає на забруднених територіях, може складати 75-95 %, а в деяких районах - до 98%. Такі обставини визначили необхідність розробки та впровадження спеціальних захисних заходів (контрзаходів), які знижують надходження радіонуклідів з забрудненого ґрунту до рослин.

Внутрішнє опромінення можливе при вдиханні, ковтанні радіоізотопів і проникненні їх в організм через шкіру. Деякі речовини поглинаються і накопичуються в конкретних органах, що призводить до високих локальних доз радіації. Кальцій, радій, стронцій та інші накопичуються в кістках, ізотопи йоду викликають пошкодження щитовидної залози, рідкоземельні елементи - переважно пухлини печінки. Рівномірно розподіляються ізотопи цезію, рубідію, викликаючи пригнічення кровотворення, атрофію насінників, пухлини м'яких тканин. При внутрішньому опроміненні найбільш небезпечні альфа-випромінюючі ізотопи полонію і плутонію.

Використана література

1. Архіпов А.М., Архіпов М.П., Мелешин А.Ю., Городецький Д.В., Паскевич С.А.Розробка стратегії реабілітації радіаційно забруднених земель південного сектора зони відчуження. Науково-практична конференція. “Наука.Чорнобиль-96”. УРУЦ. Зб. тез. Київ, 11-12 лютого 1997. - С.66-67.

2. Архипов Н.П., Архипов А.Н., Городецкий Д.В., Паскевич С.А., Л.С.ЛогиноваСнижение накопления Cs-137 растениями при внесении в почву минеральных сорбентов в условиях конденсационно-топливного радиоактивного загрязненияIII Съезд по радиационным исследованиям, Россия, г.Москва, 15-17 10.97 -с.429-430.

3. Анненков Б.Н., Юдинцева Е.В. Основы сельскохозяйственной радиологии.-М.:Агропромиздат, 1991.- 287 с.

4. Алексахин Р.М., Поваляев А.П., Соколов В.А. и др. Радиационные аварии и агропромышленное производство //Сельскохозяйственная радиоэкология.-М.:Экология, 1991.- С.316-365.

5. Гробдзинський Д.М Радіобіологія. - К.: Либідь, 2000. - 448 с

6. Ісаєнко В.М., Войціцький В.М., Бабенюк Ю.Д та ін. Екологічна біохімія,- К.: Книжкове видавництво НАУ, 2005. 440с.

7. Основи лісової радіоекології, / Під ред. М.М.Кадетника. К.: Держкомлісгосп України, 1999. 54 с.

8. Руководство по применению контрмер в с.-х. в случае аварийного выброса радионуклидов в окружающую среду, МАГАТЭ, Вена, 1994.

9. Пристер Б.С. Сельскохозяйственные аспекты Чернобыльской катастрофы//Проблемы с.-х. радиологии, вып.4, К., 1996, с.3-9.

10. Рекомендацiї по веденню сiльського господарства в умовах радiоактивного забруднення територiї України в результатi аварiї на Чорно-бильськiй АЕС на перiод 1996-1998 рр.- Київ, МСГПУ, 1996, с.56.

Додаток А

Коефіцієнт утримання радіонуклідів при кулінарній обробці овочів і фруктів

Продукт	Метод обробки	Стронцій - 90	Цезій - 137
Капуста	Промивання Полоскання Концервування	0,3 0,4 0,8	0,9 0,9 0,2
Огірки	Солення Маринування Концервування	- - 0,15	- 0,15 0,6
Помідори	Промивання Очищення від шкірки Концервування	0,7 0,7 0,8	- - -
Картопля	Варіння з лушпинням Очистка від лушпиння Очистка і проварка Смаження	0,9 - 1 0,5 - 0,9 0,7 - 0,8 0,6	0,8 - 0,9 0,6 - 0,8 0,6 ...

Подобные документы

• Природно-заповідний фонд села Березняки Смілянського району

  Географічна характеристика Смілянського району, рельєф та корисні копалини. Особливості лісових ресурсів, опис деяких видів головних та сухопутних лісо-утворюючих порід. Перелік рідких лікарських рослин, що виростають на території села Березняки.
  
  реферат [26,5 K], добавлен 26.07.2010
  

• Співвідношення особливостей накопичення важких металів в овочах та фруктах в умовах великого міста

  Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території, що досліджується. Характеристика джерел забруднення Ленінського району м. Харкова. Дослідження щодо накопичення хімічних елементів в ґрунтах, ягодах та фруктах.
  
  дипломная работа [3,0 M], добавлен 03.03.2011
  

• Вплив радіоактивного забруднення на флору

  Поняття та одиниці вимірювання доз радіації. Природні джерела радіоактивного випромінювання. Зона відчуження Чорнобильської АЕС та діючі АЕС - джерела радіонуклідного забруднення. Аналіз радіоактивного забруднення грунтів та рослин Чернігівської області.
  
  курсовая работа [820,2 K], добавлен 25.09.2010
  

• Моніторинг забруднення ґрунтів території

  Моніторингове дослідження територій. Проведення моніторингу забруднення ґрунтів Рівненської та Житомирської областей. Заходи з охорони земель. Оцінка ліхеноіндикаційною зйомкою забруднення чадним газом автомобільним транспортом квадрату № В1 міста Херсон.
  
  курсовая работа [127,5 K], добавлен 20.11.2013
  

• Атомна енергетика та її вплив на довкілля

  Характеристика стану навколишнього середовища України. Аналіз негативних та позитивних наслідків атомної енергетики для екології та їх вплив на здоров’я людини. Оцінка радіаційного забруднення населених пунктів Чернівецької та Тернопільської областей.
  
  реферат [66,4 K], добавлен 23.11.2010
  

• Забруднення ґрунтів

  Взаємодія людини із землею. Негативний вплив людини на родючий шар землі. Порушення ґрунтового покриву в результаті неправильної експлуатації. Застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин. Забруднення ґрунтів в Україні.
  
  презентация [1,5 M], добавлен 11.12.2011
  

• Використання олійних рослин для оцінки токсичності нафтозабрудненого ґрунту

  Нафтове забруднення ґрунту. Якість ґрунту як складова стійкості екосистеми. Оцінка якості ґрунту за допомогою тест-систем. Визначення тест-показників льону звичайного. Залежність процесу проростання насіння льону від концентрації нафти у ґрунті.
  
  дипломная работа [90,1 K], добавлен 07.04.2011
  

• Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області

  Види біоти області, що занесені до Червоної Книги України. Список рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин Рівненської області. Березнівський дендрологічний парк загальнодержавного значення. Ступінь антропогенної трансформації ландшафтів регіону.
  
  контрольная работа [775,5 K], добавлен 15.02.2014
  

• Оцінка дозових навантажень мешканців окремих населених пунктів Народицького району Житомирської області

  Радіоактивне забруднення території та основних видів сільськогосподарської продукції. Сучасна радіоекологічна ситуація у лісах Житомирської області. Радіоекологічна ситуація на території області з урахуванням радіонуклідів в різних компонентах екосистеми.
  
  дипломная работа [625,0 K], добавлен 19.08.2014
  

• Дослідження рівня забруднення важкими металами території села Шатава, прилеглої до автомагістралі "Житомир-Чернівці"

  Визначення та токсикологічна характеристика важких металів. Якісний аналіз вмісту важких металів у поверхневих шарах грунту, воді поверхневих водойм, органах рослин. Визначення вмісту автомобільного свинцю в різних об’єктах довкілля даної місцевості.
  
  курсовая работа [4,6 M], добавлен 16.02.2016
  

• Вплив екологічної ситуації території на якісний склад фруктової продукції в межах Ізяславського району Хмельницької області

  Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових стану довкілля. Екологія та охорона природно–територіальних та природно–антропогенних комплексів.
  
  дипломная работа [132,4 K], добавлен 12.12.2011
  

• Організація моніторингу ґрунтів у населених пунктах Вінницької області

  Забруднення ґрунту природними та антропогенними чинниками. Шляхи покращення екологічного стану землі. Загальна характеристика і природні умови Вінницької області. Організація моніторингу ґрунтового середовища та аналіз його екологічного стану у районі.
  
  курсовая работа [3,0 M], добавлен 04.09.2019
  

• Екологічний стан території смт. Недригайлів Сумської області

  Огляд природних умов території Сумської області. Оцінка екологічного стану різних компонентів навколишнього природного середовища, які зазнають антропогенного впливу. Дослідження ґрунту і рослинної сільськогосподарської продукції на вміст важких металів.
  
  курсовая работа [2,1 M], добавлен 15.03.2012
  

• Визначення забруднення довкілля з використанням біоіндикаторів

  Біомоніторинг забруднення атмосфери за допомогою рослин. Забруднюючі речовини, що впливають на рослинний покрив. Дослідження середовища методами біоіндикації і біотестування. Ліхеноіндикаційні дослідження екологічного забруднення навколишнього середовища.
  
  курсовая работа [465,4 K], добавлен 10.11.2014
  

• Спеціалізований екологічний стан території міста Маріуполь

  Аналіз закономірностей накопичення важких металів у ґрунтах та рослинній продукції в залежності від стійкості природних компонентів та ступеню забруднення території. Огляд стійкості ґрунтів міста Маріуполя та його околиць, ступеню забруднення території.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 15.03.2012
  

• Охорона природних кормових угідь

  Охорона та використання дикорослих рослин, що мають харчове, лікарське, медоносне, декоративне значення. Догляд за рідкісними та зникаючими видами рослин, рослинних угрупувань. Червона книга України. Перелік видів рослин та тварин, що потребують охорони.
  
  контрольная работа [27,0 K], добавлен 16.05.2015
  

• Екологічний стан курортних та рекреаційних зон Херсонської області

  Фізико-географічна характеристика Херсонської області. Вивчення погодних умов та стану атмосферного повітря. Історія створення та дослідження природних заповідників області. Спеціальні методи спостереження за рівнем забруднення природного середовища.
  
  дипломная работа [701,4 K], добавлен 25.02.2014
  

• Оцінка дозових навантажень мешканців окремих населених пунктів Народицького району Житомирської області

  Радіоактивне забруднення території України, основних видів сільськогосподарської продукції. Сучасна радіоекологічна ситуація у лісах Житомирської області. Геоморфологічна характеристика, геологічна будова території та характеристика земельних ресурсів.
  
  дипломная работа [121,5 K], добавлен 17.06.2014
  

• Дослідження біорозмаїття рослин, які знаходяться під охороною на території ботанічного заказника місцевого значення "Мальцівський"

  Роль заповідних територій в збереженні рослинного біорозмаїття. Формування національної екологічної мережі. Дослідження головних чинників негативного впливу на стан біорозмаїття на території ботанічного заказника місцевого значення "Мальцівський".
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 15.11.2015
  

• Екологічне обґрунтування фіторемедіації забруднених трифлураліном ґрунтів

  Токсикологічна характеристика гербіцидів на основі трифлураліну. Трансформація пестицидів у навколишньому середовищі. Специфіка лікарського рослинництва та асортимент гербіцидів дозволених до застосування при вирощуванні лікарських рослин в Україні.
  
  диссертация [195,7 K], добавлен 28.12.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам