Організація спостережень у системі державного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація спостережень у системі державного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні

В Україні існує достатньо розвинута нормативно-правова база для проведення моніторингу. Державна служба моніторингу довкілля

(ДСМД) - це система установ, які збирають, аналізують, зберігають і поширюють інформацію про стан довкілля, прогнозують його зміни та надають науково обґрунтовані рекомендації для прийняття відповідних рішень. ДСМД - це складова частина національної інформаційної інфраструктури, яка є відкритою інформаційною системою. Пріоритетами її функціонування є захист життєдіяльності громадян і суспільства загалом, збереження природних екосистем, відвернення кризових змін у довкіллі, запобігання виникненню надзвичайних екологічних ситуацій антропогенно-техногенного походження.

Система державного моніторингу НПС контролює об'єкти трьох масштабних рівнів:

-локального - територію окремих об'єктів (підприємств, міст, ландшафти та їхніх складових частин);

-регіонального - територію економічних і природних регіонів та адміністративно-територіальних одиниць;

-національного - територію країни в цілому.

Створення і функціонування ДСМД має на меті інтеграцію екологічних інформаційних систем, що охоплюють певні території, і ґрунтується на принципах узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення її складових частин (рис. 1).

Організацію спостережень у системі ДМНПС у межах своїх повноважень здійснюють міністерства та відомства (суб'єкти моніторингу). Так, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди) зобов'язано вести спостереження за джерелами промислових викидів в атмосферу, за джерелами стічних вод, за станом поверхневих вод суші, ґрунтів, за вивозом промислових і побутових відходів, за станом морських і наземних екосистем тощо. Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут спостерігає за станом атмосферного повітря, атмосферними опадами, аерологічними параметрами, станом озонового піару у верхній частині атмосфери, радіаційною обстановкою та ін.

Інші установи та відомства ведуть спостереження за визначеними для них компонентами та їхніми параметрами. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану НПС, зобов'язані вести спостереження за викидами і скидами та розміщенням відходів. Мінприроди разом з іншими органами державної влади забезпечує вдосконалення мереж спостереження за станом НПС, раціоналізацію та оптимізацію роботи служб спостереження, уніфікацію методик спостереження, лабораторних аналізів, удосконалення бази приладів і систем контролю, створення міжвідомчого банку даних про стан НПС, створення локальних, регіональних і національних центрів моніторингу, а також координує роботу, що проводиться в Україні за міжнародними природоохоронними програмами, у яких використовуються результати моніторингу.

Рис. 1. Узагальнена схема структури моніторингу навколишнього природного середовища

Щодо порядку функціонування СДМНПС, то органи, які здійснюють спостереження за станом НПС, зобов'язані збирати, обробляти та безстроково зберігати з допомогою сучасних комп'ютерних технологій первинні дані про стан природного середовища. Крім цього, вони зобов'язані узагальнювати інформацію та безкоштовно надавати додатково до форм статистичної звітності дані спостереження або іншу інформацію на запит органів державної виконавчої влади. Прогнозування змін стану НПС та окремих його складових здійснюють органи, які проводять моніторинг як самостійно, так і з залученням науково-дослідних колективів.

Методика досліджень при проведенні моніторингу довкілля

У структурі моніторингу природного довкілля залежно від об'єктів моніторингу виділяють такі підсистеми:

-природних компонентів [покомпонентний моніторинг) - передбачає здійснення спостережень за станом літосфери, педосфери, гідросфери, біосфери, атмосфери;

-природних ресурсів (поресурсний моніторинг) - спостереження за станом мінерально-сировинних, земельних, водних, біотичних, кліматичних та інших природних ресурсів;

-природних комплексів (гєосистемний моніторинг) - включає спостереження за станом структурних елементів геосистем (фацій, урочищ, ландшафтів); державний моніторинг навколишній середовище

-природно-антропогенних процесів (динамічний моніторинг) - досліджує стан проходження таких природно-антропогенних процесів, як ерозія, дефляція, осушення, зрошення, заболочення, засолення тощо;

-антропогенних забруднень (інгредієнтний моніторинг) - ідеться про спостереження за станом забруднення компонентів природного середовища нафугопродуктами, мінеральними добривами, пестицидами, детергентами, важкими металами тощо.

Уявлення про моніторинг природно-антропогенних ландшафтів може дати проста схема (рис. 2).

Дослідження геосистем як підконтрольних об'єктів моніторингу мають включати такі основні позиції:

-ретроспективний аналіз компонентних спостережень (гідрометеорологічних, санітарно-епідеміологічних, лісотаксаційних та ін.);

-ландшафтне середньомасштабне картографування регіону для визначення тестових площ щодо організації мережі моніторингу геосистем;

-ландшафтне великомасштабне картографування тестових площ для визначення підконтрольних елементарних геосистем локального рівня (урочищ, фацій);

-обґрунтування методики та програми спостережень на локальних станціях і постах, визначення географічних, фізичних, хімічних і біологічних показників і параметрів;

-порядок обробки, зберігання та передачі інформації в регіональний та національний центри моніторингу.

Умовні позначення: Л - літосфера; Г - гідросфера; А - атмосфера; П - педосфера; Б - біосфера; В - виробництво; Пб - побут; Р - рекреація; КП - катаклізми природи; СК - соціальні катастрофи

Рис 2. Моніторинг геосистем структуризованого природно-соціального довкілля

Тестові моніторингові райони мають охоплювати зонально-регіональні особливості ландшафтних умов території, забезпечуючи репрезентативність спостережень за змінами природних і перетворених ПТК. Виходячи з різного ступеня антропогенізації ПТК, можна запропонувати організацію таких тестових моніторингових районів в Україні:

-Мішано-лісовий на базі Поліського природного заповідника та Сарненської науково-дослідної станції з освоєння боліт. Тут можливе поєднання моніторингу освоєних і меліоративно-освоєних ландшафтів, а також торф'яників, боліт, заплав з реконструкцією басейнів приток Прип'яті та охороною лісових і болотних ландшафтів,

-Лісостеповий Середньодніпровський на базі Канівського природного заповідника, Ржищівської, Канівської та Степанцівської лісомеліоративних станцій, Богуславської гідрологічної станції, Канівської озерної станції та інших служб. Тут можливий моніторинг грабової діброви, яка збереглася в Канівському заповіднику, протиерозійної меліорації, стану водосховищ та їхнього впливу на розвиток ерозійних і болотних процесів.

-Степовий промислово-рекультиваційний зі значним перетворенням ландшафтів. Він базується на Луганському природному заповіднику, Донецькому ботанічному саду. Тут можливий моніторинг промислового впливу водогосподарського будівництва на степові перетворені та заповідні ландшафти.

-Південностеповий Причорноморський, який охоплює Каховську та Червонознаменську зрошувальні системи, Чорноморський біосферний заповідник, заповідник "Асканія-Нова" з ботанічним садом і зоологічним парком. Визначальним ланцюгом геосистемного моніторингу тут має бути контроль за змінами заповідних та агроландшафтів, прибережних акваторій під впливом водогосподарського" гідротехнічного та меліоративного будівництва.

-Лісогосподарсько-рекреаційний гірський Карпатський на базі Карпатського природного парку та біосферного заповіднику. Тут можливий моніторинг протиерозійної та водоохоронної меліорації, впливу на ландшафти літньої та зимової рекреації, сучасних стихійних процесів і явищ, впливу на їхні прояви лісогосподарської діяльності.

-Рекреаційно-природоохоронний гірський Кримський з прилеглими акваторіями. Тут базою моніторингу можуть бути Ялтинський гірничо-лісовий та Карадазький природні заповідники, Нікітський ботанічний сад, Кримська гірничо-лісова дослідна станція та ін. Найважливішим є моніторинг рекреаційних гірських і прибережних ландшафте, протиерозійної та протизсувної меліорації, зрошувального землеробства на схилах та ін.

Размещено на Allbest.ru