Еволюція наукових основ збереження та ефективного використання водних ресурсів в УРСР у другій половині ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru//

Еволюція наукових основ збереження та ефективного використання водних ресурсів в УРСР у другій половині ХХ ст.

Єгорова С. В.

Здобувач

Встановлено, що у другій половині ХХ ст. важливу роль для становлення і розвитку наукових основ збереження та ефективного використання водних ресурсів в УРСР відігравали ефективні заходи різного спрямування, які опрацьовували вчені. З'ясовано, що науковцями розроблені ефективні заходи для зрошування і освоєння зрошуваних земель Півдня УРСР, осушення та сільськогосподарського використання боліт і заболочених земель Полісся та Лісостепу УРСР. Визначено, що вченими удосконалено конструкції і методи розрахунку гідротехнічних споруд сільськогосподарського призначення та меліоративних машин. З'ясовано, що велику увагу науковці приділяли встановленню оптимальних методів і заходів для ефективного сільськогосподарського водопостачання.

Ключові слова: еволюція, наукові основи, збереження, ефективне використання, зрошення, осушення, водні ресурси.

It was found that in the second half of the XX century, effective measures of different directions, which were worked out by scientists, played an important role in the formation and development of scientific foundations for the conservation and efficient use of water resources in the Ukraine. It has been found that scientists have developed effective measures for irrigation and development of irrigated lands of the South of the Ukraine, drainage and agricultural use of swamps and wetlands of the Polesie and the Forest-Steppe of the Ukraine. It is determined that scientists have improved the structures and methods of calculating hydraulic structures for agricultural purposes and reclamation machines. It has been found that much attention has been paid by scientists to the establishment of optimal methods and measures for efficient agricultural water supply.

Keywords: evolution, scientific basis, conservation, efficient use, irrigation, drainage, water resources.

Наукові основи збереження та ефективного використання водних ресурсів в Україні є пріоритетним напрямом її сталого розвитку, оскільки важливим аспектом країни є визначення ефективності регулювання її водогосподарської діяльності [5, с. 7]. Удосконалення використання водних ресурсів країни забезпечується раціональним розподілом наявних водних ресурсів на основі напрацювань науковців [6, с. 10]. Наукові основи ефективного функціонування водогосподарського комплексу країни є важливим для практичного запровадження здобутків вчених з метою збереження та ефективного використання її водного запасу [1, с. 5]. Тому важливим є соціально-економічне зростання України на основі розвитку її водного господарювання, що ґрунтується на наукових здобутків вчених упродовж тривалого періоду, зокрема у другій половині ХХ ст.

У наукових працях провідних вітчизняних вчених Б. М. Данилишина, С. І. Дорогунцова, І. О. Дра- гана, Т. В. Іванової, В. А. Сташука, М. А. Хвесика, А. В. Яцика та інших відмічається, що збереження та ефективне регулювання водних ресурсів є складовою загальної проблеми управління природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища в Україні. Вирішенню проблеми розвитку водного господарювання та оцінюванню водогосподарського комплексу України присвячено праці вітчизняних вчених І. Л. Головинського, Л. М. Грановської, В. В. Гребеня, М. М. Паламарчука, М. І. Ромащенка, В. К. Хільчевського, О. В. Яроцької та інших. У вищенаведених працях проаналізовано технічні та технологічні напрями управління водними ресурсами, еколого-економічні аспекти природокористування і водокористування у країні. Регулювання використання водних ресурсів вони розглядали у контексті екологічних і економічних проблем. Проте, ними не проаналізовано еволюцію наукових основ збереження та ефективного використання водних ресурсів в УРСР у другій половині ХХ ст., що потребує ґрунтовного дослідження.

Тому з'ясування еволюції наукових основ збереження та ефективного використання водних ресурсів в УРСР у другій половині ХХ ст. є вагомим для перспективного забезпечення водокористування у незалежній Україні.

У другій половині ХХ ст. вагоме значення для збереження та ефективного використання водних ресурсів в УРСР відігравало застосування високопродуктивних заходів, розроблених науковцями Українського науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації Міністерства сільського господарства УРСР (нині - Інститут водних проблем і меліорації НААН) [2, с. 148]. На початку 1950х років мережа інституту складала 10 дослідних установ, які забезпечували два напрями наукової діяльності - зрошення та осушення боліт і заболочених земель [10, арк. 101].

За організаційним принципом мережа дослідних установ розподілялась за двома групами: з наявністю земельної території, засобів виробництва, господарської та наукової бази, а також з виконанням наукових досліджень у колгоспах і радгоспах УРСР. До першої групи належали: Брилівська дослідна зрошувальна станція, розташована у Цурю- пинському районі Херсонської області зі Скадов- ським солонцевим пунктом; Чангарське дослідне поле з меліорації солонців у Генічеському районі Херсонської області; Каменське дослідне поле в Каменському на Дніпрі районі Запорізької області; Сарненська болотна дослідна станція, розташована на болотному масиві «Чемерне» Сарненського району Рівненської області; Панфило-Яготинське болотне дослідне поле на болоті Супой у Переяслав- Хмельницькому районі Київської області на межі з Полтавською областю; Сульське болотне дослідне поле на болоті Ромен в Талалаївському районі Сумської області; Буровське болотне дослідне поле на болоті Замглай в Тупичівчькому районі Чернігівської області [10, арк. 107]. До другої групи належали: Бершадський зрошувальний пункт дощування у колгоспі ім. Ворошилова Вінницької області; Каменський пункт електричного дощування у Сталінському районі Дніпропетровської області.

Ще у першій половині ХХ ст. сільське господарство південних областей УРСР - Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської систематично потерпало від посух та характеризувалось низькими показниками продуктивності як рослинницької, так і тваринницької галузей. Тому із затвердженням постанови РМ СРСР №400 «О строительстве Каховской гидроэлектростанции на Днепре, Южно-Украинского канала, Северо-Крымского канала и об орошении земель южных районов УССР и северных районов Крыма» від 21 вересня 1950 р. було розпочато реконструкцію сільського господарства у посушливих умовах УРСР [10, арк. 106]. Наукові розроблення вчених Українського науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації з цього напряму сприяли розвитку зрошення та підвищення ефективності зерновиробництва, бавовництва, садівництва і виноградарства та інших галузей рослинництва у посушливих умовах УРСР [4, с. 136].

У 1950 р. вченими інституту розпочато виконання наукових досліджень за темами, які забезпечували вирішення важливих завдань з метою отримання високих та стійких урожаїв на меліорованих землях, а також здійснення водомеліоративного будівництва в УРСР. Зокрема, під керівництвом кандидата наук М. І. Середи виконували дослідження за темою: «Методи освоєння надлишко- во-зволожених ґрунтів на прикладі р. Ірпінь»; під керівництвом кандидата наук П. С. Гребеннікова - «Організація гарантованого урожаю у Південному Степу УРСР»; під керівництвом кандидата наук М. Ф. Буданова - «Якісне іригаційне оцінювання водних ресурсів Півдня УРСР», «Встановлення інтенсивності підвищення родючості зрошуваних ґрунтів у травопільних сівозмінах» [7, арк. 8]; під керівництвом кандидата наук С. М. Алпатьєва - «Поливний режим і техніка поливу сільськогосподарських культур»; під керівництвом кандидата наук Г. Я. Гончара - «Визначення можливостей зрошення і сільськогосподарського водозабезпе- чення підземними водами у посушливих районах Півдня УРСР» [7, арк. 6].

Важливим стало виконання досліджень під керівництвом кандидата наук П. С. Сліпченка за темою: «Розроблення раціональних типів гребель і водоскидних споруд низького та середнього натиску»; під керівництвом кандидата наук В. М. Попова - «Водний баланс боліт і методика його розрахунку з метою експлуатації осушувальних систем» [7, арк. 7]; під керівництвом кандидата наук С. І. Рудича - «Механізація будівництва і ремонту осушувальних каналів», «Розроблення технічних умов і схем нових типів дощувальних машин для умов УРСР» [3, с. 143]; під керівництвом кандидата наук П. І. Клімовського - «Визначення умов і розроблення способів лиманного зрошення сільськогосподарських культур на Півдні УРСР»; під керівництвом кандидата наук К. Ф. Срібного - «Розроблення регулювальних споруд на гірських ріках Прикарпаття» [7, арк. 14]. Велике значення для розвитку тваринництва мало виконання досліджень під керівництвом кандидата наук І. В. Гусака за темою: «Водозабезпечення колгоспних тваринницьких ферм і колгоспів» [7, арк. 11].

Упродовж 1950-1955 рр. вченими інституту удосконалено виконання досліджень за напрямами: зрошення, осушення, будівництво гідротехнічних споруд, сільськогосподарське водозабез- печення, механізація гідромеліоративних робіт та економіка меліорації [8, арк. 1а]. Зокрема, під керівництвом кандидата наук С. М. Алпатьєва надано науково-організаційну допомогу сільськогосподарським органам, МТС, колгоспам і радгоспам; під керівництвом кандидата наук М. О. Орлової удосконалено експлуатацію зрошувальних систем і техніку поливу; під керівництвом кандидата наук С. К. Самохваленка удосконалено поливний режим і агротехніку сільськогосподарських культур; під керівництвом кандидата наук М. Ф. Буданова розроблено способи меліорації засолених земель і заходи попередження засолення та заболочування при зрошенні; під керівництвом кандидата наук О. М. Янголя розроблено способи технічної експлуатації осушувальних систем на прикладі Ірпінської і Остерської систем [8, арк. 2].

Цінними стали дослідження під керівництвом доктора наук М. О. Тюленева щодо встановлення ефективності систем обробітку і удобрення торф'яних ґрунтів у кормових сівозмінах; під керівництвом кандидата наук М. І. Середи - способів первинного обробітку боліт за прискореного впровадження лучних сівозмін [8, арк. 3]. Велике значення мали дослідження під керівництвом кандидата наук П. С. Сліпченка щодо раціоналізації проектування будівництва та експлуатації гребельних вузлів; під керівництвом кандидата наук Б. І. Рут- ковського - розроблення методів проектування будівництва протифільтраційних екранів з ущільнених ґрунтів; під керівництвом кандидата наук М. О. Єрохіна - способів докорінного поліпшення сільськогосподарського водозабезпечення; під керівництвом кандидата наук С. І. Рудича - механізації робіт з будівництва і експлуатації внутрішньогосподарської зрошувальної та осушувальної мережі [8, арк. 4]. Важливим стало встановлення під керівництвом кандидата наук П. Д. Худякова економічної ефективності вирощування сільськогосподарських культур на меліорованих землях і організації праці у колгоспах із застосуванням зрошення і осушення ґрунтів [8, арк. 5].

Згідно з постановою ЦК КпУ і РМ УРСР №1718 «Про осушення боліт та заболочених земель у поліських і західних районах УРСР з широким залученням сил і коштів колгоспів» від 10 листопада 1959 р. науковцями інституту розпочато ефективне розроблення проектування та експлуатації осушувальних систем і освоєння осушених земель в УРСР [9, арк. 1]. Важливими для збереження та ефективного використання водних ресурсів у країні стало виконання постанов РМ УРСР: №1073 «Про заходи з впорядкування використання і посилення охорони водних ресурсів УРСР» від 21 червня 1960 р. і №220 «Про розроблення комплексної схеми використання водних і земельних ресурсів УРСР» від 28 лютого 1962 р. [11, арк. 1]. Велике значення для розвитку сільського господарства у несприятливих ґрунтово-кліматичних умовах країни мала постанова ЦК КПУ і РМ УРСР №520 «Про широкий розвиток меліорації земель для одержання високих і сталих урожаїв зернових та інших сільськогосподарських культур в УРСР» від 30 червня 1966 р. [11, арк. 2].

Для виконання вищезазначених урядових постанов у другій половині 1950-х - 1960-х роках в Українському науково-дослідному інституті гідротехніки і меліорації під керівництвом Української академії сільськогосподарських наук здійснено важливі наукові дослідження за напрямами: зрошування і освоєння зрошуваних земель Півдня УРСР; осушення та сільськогосподарське використання боліт і заболочених земель Полісся та Лісостепу УРСР; удосконалення конструкцій і методів розрахунку гідротехнічних споруд сільськогосподарського призначення, меліоративних машин, сільськогосподарського водопостачання [2, с. 331]. Зокрема під керівництвом кандидата наук С. М. Алпатьєва науковці А. В. Атаманенко, С. К. Самохваленко виконували дослідження за темою: «Нові способи зрошення та розроблення методики проектування режимів зрошення»; під керівництвом кандидата наук В. І. Богдановича вчені А. В. Атаманенко, В. В. Ізюмов - за темою: «Удосконалення способів поверхневого поливу» [9, арк. 11]; під керівництвом кандидата наук Н. О. Орлової науковці Ф. О. Нікітіна, П.Д. Худяков - за темою «Удосконалення експлуатації зрошувальних систем» [11, арк. 26]. Цінними стали розроблення кандидатів наук: М. Ф. Буданова, І. С. Жов- тонога, І. К. Мошинської способів меліорації засолених земель і заходів попередження засолення та заболочування їх при зрошенні [11, арк. 19], В. Ф. Волика, Я. Н. Лісовського, П. Д. Худякова - заходів підвищення економічної ефективності і перспектив розвитку сільськогосподарських меліора- цій в УРСР; Ш. Й. Брусіловського, В. П. Кравченка, О. В. Скрипника, А. М. Янголя - удосконалення способів осушення торфових боліт [9, арк. 57].

Важливі результати досліджень щодо встановлення ефективності осушення надмірно зволожених мінеральних земель закритим дренажем отримали кандидати наук З. О. Забочина, В. П. Ку- бишкін, Д. С. Ласточкін; умов зволоження торфових ґрунтів у зв'язку з системою їх обробітку та удобрення - доктор наук М. О. Тюленев, кандидати наук М. К. Ковалевич, І. З. Лапа, Г. А. Попов, А. В. Приходько, Н. І. Середа, М. Н. Шевченко [9, арк. 66]. Кандидати наук В. О. Майборода, О. Ф. Румянцев, К. Ф. Срібний удосконалили конструкції підпірних споруд із збірного залізобетону на меліоративних системах; М. Н. Бухін, І. В. Журавель розробили методику гідравлічних розрахунків для захисту берегів гірських річок Прикарпаття від розмиву [11, арк. 118]; М. А. Єрохін, Є. В. Львова, В. М. Спіріна удосконалили типи і конструкції споруд для сільськогосподарського водопостачання; В. Ф. Волик, Н. К. Ковалевич, І. Г. Короленко, І. В. Стоянов, В. І. Яровий розробили та впровадили у виробництво нову меліоративну техніку для осушення і освоєння торф'яно-болотних ґрунтів [11, арк. 153].

Велике значення для збереження та ефективного використання водних ресурсів у країні мало виконання постанов ЦК КПУ і РМ УРСР: №549 «Про подальше посилення робіт з меліорації земель і поліпшення використання зрошуваних та осушених земель в УРСР» від 6 грудня 1972 р., №464 «Про план меліорації земель на 1976-1980 роки і заходи з поліпшення використання меліоративних земель в УРСР» від 14 вересня 1976 р., №485 «Про заходи з поліпшення меліоративного стану зрошуваних та осушених земель в колгоспах і державних господарствах УРСР» від 30 вересня 1978 р. [12, арк. 2]. водний ресурс дослідження

З метою виконання вищезазначених урядових постанов упродовж 1970-х - 1980-х років в Українському науково-дослідному інституті гідротехніки і меліорації під егідою Південного відділення ВАСГНІЛ основну увагу приділено розробленню: заходів боротьби із засоленням зрошуваних земель на основі дренажу і промивання; способів та техніки поливу сільськогосподарських культур із застосуванням засобів механізації і автоматизації; конструкцій зрошувальних систем та гідротехнічних споруд і заходів з поліпшення їх експлуатації; технології будівництва зрошувальних систем; регулювання водно-повітряного режиму осушених земель; методів підвищення економічної ефективності осушувальних і зрошувальних систем; наукових основ ефективного комплексного використання в народному господарстві водних ресурсів; методів боротьби з водною ерозією ґрунтів [2, с. 357]. У наукових дослідженнях доктори наук С. М. Ал- патьєв, М. М. Настенко; кандидати наук В. І. Богданович, М. А. Єрохін, І. С. Жовтоног, І. В. Журавель, Л. П. Зайцев, В. П. Кравченко, В. П. Насиковський, В. П. Остапчик, О. О. Рева, С. К. Самохваленко, І. К. Супряга, О. І. Харін, П. Д. Худяков, О. В. Шевченко використовували тогочасні новітні методи, прилади і устаткування: тензометричні датчики, осцилографи, електронні вимірювачі, ультразвукові прилади, електронні самописці тощо [12, арк. 5].

Вченими Українського науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації разом із співвико- навцями розроблено оптимальні системи меліорації земель для різних зон УРСР, методи підвищення родючості меліорованих ґрунтів [13, арк. 12]. Зокрема, удосконалено режими зрошення і методи діагностування термінів поливу сільськогосподарських культур для основних типів зрошуваних ґрунтів УРСР, впроваджено їх у виробництво з метою найбільш ефективного використання поливних земель і водних ресурсів; опрацьовано раціональні методи і технічні основи управління водно-повітряним, сольовим, поживним і тепловим режимами ґрунтів, які у подальшому забезпечували перехід до комплексного регулювання чинників життєдіяльності рослин з метою отримання високих урожаїв сільськогосподарських культурна меліорованих землях в основних природних зонах УРСР; розроблено раціональні системи меліорації земель і наукові основи вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур на зрошуваних та осушених землях УРСР [13, арк. 54].

Отже, у другій половині ХХ ст. важливу роль для становлення і розвитку наукових основ збереження та ефективного використання водних ресурсів в УРСР відігравали ефективні заходи різного спрямування, опрацьовані вченими Українського науково- дослідного інституту гідротехніки і меліорації Міністерства сільського господарства УРСР. Зокрема, здійснено важливі наукові дослідження за напрямами: зрошування і освоєння зрошуваних земель півдня УРСР; осушення та сільськогосподарське використання боліт і заболочених земель Полісся та Лісостепу УРСР; удосконалення конструкцій і методів розрахунку гідротехнічних споруд сільськогосподарського призначення, меліоративних машин, сільськогосподарського водопостачання. Велике значення приділено удосконаленню заходів боротьби із засоленням зрошуваних земель на основі дренажу і промивання; способів та техніки поливу сільськогосподарських культур із застосуванням засобів механізації і автоматизації; конструкцій зрошувальних систем та гідротехнічних споруд і заходів з поліпшення їх експлуатації; технологій будівництва зрошувальних систем; регулювання водно-повітряного режиму осушених земель; підвищення економічної ефективності осушувальних і зрошувальних систем; наукових основ ефективного комплексного використання в народному господарстві водних ресурсів; методів боротьби з водною ерозією ґрунтів. Для отримання важливих результатів досліджень науковці використовували тогочасні новітні методи, прилади і устаткування: тензометричні датчики, осцилографи, електронні вимірювачі, ультразвукові прилади, електронні самописці.

Список використаних джерел

Дорогунцов С.І., Коценко К.Ф., Хвесик М.А., 2006. Екологія: підручник. Київ: КНЕУ, 371 с.

Коваленко Н.П., 2014. Становлення та розвиток науково-організаційних основ застосування вітчизняних сівозмін у системах землеробства (друга половина ХІХ - початок ХХІ ст.): монографія. Київ: ТОВ «Нілан-ЛТД», 490 с.

Коваленко Н.П., 2016. Удосконалення меліоративних систем у зрошуваному землеробстві України у ХХ ст. Історія науки і техніки: збірник наукових праць. Вип. 9. С. 139-149.

Коваленко Н.П., 2018. Пріоритетні напрями діяльності наукової школи з удосконалення теоретичних і методологічних основ зрошуваного землеробства в Україні. Часопис української історії. Вип. 37. С. 132-138.

Коваленко П.І., Попов В.М., 2011. Управління водорозподільними системами за принципами ресурсо- та енергозаощадження. Київ: Аграрна наука, 368 с.

Хвесик М.А., 2008. Стратегічні імперативи раціонального природокористування в контексті соціально- економічного піднесення України: монографія. Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 496 с.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. Р-27. Оп. 18. Спр. 6701. Арк. 1-380.

Там само. Спр. 8989. Арк. 1-169.

Там само. Ф. Р-4861. Оп. 1. Спр. 2485. Арк. 1-175.

Там само. Ф. Р-5144. Оп. 1. Спр. 114. Арк. 1-123.

Там само. Спр. 281. Арк. 1-371.

Там само. Спр. 348. Арк. 1-572.

Там само. Ф. Р-5176. Оп. 1. Спр. 964. Арк. 1-325.

Размещено на Allbest.ru