Особливості правового регулювання обліку речовин, що шкідливо впливають на стан атмосферного повітря

Досліджено особливості правового регулювання обліку речовин, що шкідливо впливають на стан атмосферного повітря. Аналіз нормативно-правових актів. Порядок обліку суб'єктів господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин. Інвентаризація викидів.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.04.2021
Размер файла 30,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОБЛІКУ РЕЧОВИН, ЩО ШКІДЛИВО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Щиглов Є.О.

аспірант кафедри аграрного, земельного та екологічного права імені академіка В.З. Янчука Національного університету біоресурсів і природокористування України

У статті досліджено особливості правового регулювання обліку речовин, що шкідливо впливають на стан атмосферного повітря. Автором здійснено аналіз нормативно-правових актів, якими передбачено здійснення такого виду обліку, та досліджено правореалізаційну практику з цього питання. Зазначений аналіз здійснювався на підставі поділу такого обліку на складники: а) взяття на облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив; б) ведення на об'єктах первинного обліку стаціонарних джерел, які справляють шкідливий вплив; в) складення державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря за стаціонарними та пересувними джерелами, які справляють шкідливий вплив; г) проведення інвентаризації викидів та обсягів забруднюючих речовин на зазначених об'єктах. Зроблено висновок, що сучасна система такого обліку є недосконалою, оскільки, зокрема, в державі не проводилось належним чином обліку суб'єктів господарювання, які мають дозволи на викиди забруднюючих речовин, та не встановлені строки проведення підприємствами інвентаризації викидів забруднюючих речовин, яка, згідно із законодавчими положеннями, має проводитись систематично. Встановлено, що така недосконалість чинного законодавства призводить до безконтрольності викидів забруднюючих речовин та сплати екологічного податку в державі, формальності звітів Міністерства екології та природних ресурсів України про стан забруднення атмосферного повітря. Запропоновано в найкоротші строки усунути ці проблеми шляхом термінової розробки та затвердження нормативно-правових актів Міністерством екології та природних ресурсів України щодо порядку обліку суб'єктів господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин та щодо визначення спеціальних строків для проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Реалізація зазначених заходів є обов'язковою умовою виконання Україною взятих на себе міжнародних екологічних зобов'язань.

Ключові слова: атмосферне повітря, шкідливі речовини, викиди, облік, інвентаризація викидів, дозволи на викиди, статистична звітність, забруднення довкілля.

PECULIARITIES OF THE LEGAL REGULATION OF THE ACCOUNTING OF SUBSTANCES HARMFUL TO THE STATE OF ATMOSPHERIC AIR

In the article the peculiarities of the legal regulation of the substances harmful influencing the atmospheric air condition are investigated. The author conducted an analysis of normative legal acts providing for the implementation of this type of accounting and investigated the law of practice on the issue. The above analysis was carried out on the basis of the division of such accounting into the following components: a) registration of objects that have a harmful effect; b) maintenance of stationary sources that have a harmful effect on the objects of primary registration; c) the compilation of state statistical reporting in the field of the protection of atmospheric air by stationary and mobile sources, which have a harmful effect; d) inventory of emissions and volumes of pollutants in these facilities. It is concluded that the modern system of such accounting is imperfect, because, in particular, in the state did not take due account of economic entities, that have permits for pollutant emissions and do not set a time frame for enterprises to inventory pollutant emissions, which should be systematically implemented according to legislative provisions. It has been established that such imperfection of the current legislation leads to uncontrolled emission of pollutants in the state and the payment of environmental tax in the state, the formalities of the reports of the Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine on the state of atmospheric air pollution. It is proposed to correct this problem as soon as possible time by means of urgent development for approval of normative legal acts of the Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine regarding the procedure for accounting of economic entities that carry out emissions of pollutants and to determine the special time periods for inventory of pollutant emissions into the air. The implementation of these measures is a prerequisite for Ukraine to fulfill its international environmental commitments.

Key words: atmospheric air, harmful substances, emissions, accounting, inventory of emissions, emission permits, statistical reporting, pollution.

викиди забруднюючий атмосферний нормативний правовий

Зростаючий рівень забруднення навколишнього природного середовища, ріст стихійних і техногенних катастроф, виснаження природних ресурсів зумовлюють важливість вирішення проблем захисту й охорони довкілля, збереження та раціональне використання природних багатств. Саме тому стан та охорона довкілля стають дедалі актуальнішими для людського розвитку. На перший план дедалі активніше виступають не стільки традиційні політичні і соціально-економічні проблеми, скільки злободенні екологічні проблеми. Вони спричиняються як самою природою, так і діяльністю людей, причому останній чинник проявляється відчутніше.

За таких умов стає очевидною життєва необхідність вирішення завдань оптимізації природокористування, оздоровлення і збереження довкілля. Потрібна розробка дієвої державної політики у сфері використання природних ресурсів, екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища. У зв'язку з цим зростає потреба істотної перебудови екологічного обліку, який формує, аналізує та оприлюднює інформацію з цих важливих питань, слугує інформаційною базою для підготовки і прийняття науково обґрунтованих екологічних рішень. водночас він є важливою та ефективною ланкою сучасних методів управління в умовах переходу до сталого соціально-економічного розвитку, проде- кларованого на Конференції ООН із питань навколишнього природного середовища (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) та підтвердженого на Всесвітньому саміті в Йоганнесбурзі (2002 р.), п'ятій Всеєвропейській конференції Міністрів охорони навколишнього середовища «Довкілля для Європи» (Київ, 2003 р.), Всесвітньому саміті ООН з питань сталого розвитку (2015 р.), ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» від 28 лютого 2019 р., а також в постанові Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 222 «Про затвердження Програми розвитку державної статистики до 2023 року».

Особливістю цього дослідження є цілковита відсутність у вітчизняній юридичній науці комплексних досліджень із цієї тематики. Нині окремі правові аспекти екологічного обліку активно досліджуються лише в рамках навчальних підручників та посібників, що і стало основною підставою обрання цієї теми для глибшого дослідження.

Відповідно до теорії екологічного права, облік викидів і скидів забруднюючих речовин є складовою частиною обліково-установчих дій у системі організаційно-превентивних заходів механізму правового забезпечення екологічної безпеки [1, с. 95], метою якого є хронологічне, систематичне або комбіноване накопичення, групування та узагальнення інформації про викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, їхні особливості, об'єкти та джерела утворення, суб'єкти здійснення для попередження настання надзвичайних ситуацій.

Такий облік передбачається ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 44 Водного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Здійснення такого обліку нині, крім вищезазначених нормативно-правових актів, регулюється, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1655 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» та Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10 травня 2002 р. № 177 «Про затвердження Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря», які визначають складники такого виду обліку: а) взяття на облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив; б) ведення на об'єктах первинного обліку стаціонарних джерел, які справляють шкідливий вплив; в) складення державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря за стаціонарними та пересувними джерелами, які справляють шкідливий вплив; г) проведення інвентаризації викидів та обсягів забруднюючих речовин на зазначених об'єктах.

За результатами проведеного правового дослідження питань взяття на облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив, та ведення на об'єктах первинного обліку стаціонарних джерел, які справляють такий вплив нами було встановлено, що залежно від кількості і типу небезпечної речовини такі об'єкти поділяються на: 1) потенційно небезпечні об'єкти та 2) об'єкти підвищеної небезпеки. Поділ на такі види об'єктів відбувається в рамках процедури ідентифікації, за результатами якої для потенційно небезпечних об'єктів вимагається розробка екологічного паспорту підприємства, а для об'єктів підвищеної небезпеки - декларація безпеки такого об'єкта.

За відповідністю об'єктів названим видам здійснюється спостереження за якісними і кількісними параметрами їх стану в рамках здійснення спеціального моніторингу таких об'єктів.

Нами встановлено, що в рамках здійснення обліку об'єктів, які шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища, нині ведуться такі реєстраційні бази, як державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів, Державний реєстр об'єктів підвищеної небезпеки, державний реєстр суб'єктів господарювання, які здійснюють приймання та/або розбирання транспортних засобів, що утилізуються, Державний кадастр сховищ радіоактивних відходів, Реєстр об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та Реєстр місць видалення відходів.

У разі настання надзвичайних ситуацій на таких об'єктах Державною службою України з надзвичайних ситуацій ведеться також облік таких надзвичайних ситуацій.

Уповноваженими суб'єктами щодо ведення таких реєстрів визначено Міністерство екології та природних ресурсів України, Державну службу геології та надр України, Державну інспекцію ядерного регулювання України, Державну службу з надзвичайних ситуацій України, Державну службу України з питань праці.

В частині складення державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря за стаціонарними та пересувними джерелами, які справляють шкідливий вплив, нами встановлено, що відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1655 «Про затвердження Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря» на об'єктах, узятих на державний облік, ведеться за встановленою формою первинна звітна документація, що стосується стаціонарних джерел, які справляють шкідливий вплив, роботи установок очищення газів, виконання заходів, пов'язаних із зменшенням обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

На підставі зазначеної документації складається державна статистична звітність, яка в установленому порядку надається територіальним органам

Держстату України за місцезнаходженням стаціонарного джерела викиду.

Форми і строки надання первинної звітної документації, матеріалів інвентаризації затверджуються Мінприроди України за погодженням із Держстатом України, а форми державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря - Держста- том України за погодженням із Мінприроди України.

Т ак, згідно з Наказом Державного комітету статистики України від 30 квітня 2004 р. N° 252 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № ПОД-2 «Журнал обліку виконання заходів із метою охорони атмосферного повітря» форма № ПОД-2 «Журнал обліку виконання заходів з метою охорони атмосферного повітря» застосовується для обліку виконання заходів, які розробляються з метою скорочення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря на підприємствах. У журналі наводяться дані щодо виконання заходів як передбачених до вводу у звітному році, так і заходів, виконання яких тільки розпочато або вже здійснюється протягом кількох років.

типова форма такого журналу затверджена Наказом Державного комітету статистики України від 9 грудня 2003 р. № 439 «Про затвердження типової форми первинної облікової документації з обліку заходів щодо охорони атмосферного повітря № ПОД-2».

такий журнал ведеться Держстатом України в рамках державного статистичного спостереження з охорони атмосферного повітря, методологічні положення про яке затверджено Наказом Державної служби статистики України від 23 березня 2016 р. № 44.

Відповідно до цього нормативно-правового акта, метою проведення державного статистичного спостереження є формування інформації про кількість забруднюючих речовин і парникових газів, які надходять в атмосферне повітря від діяльності підприємств, для інформаційного забезпечення аналізу явища забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів, складання рахунку викидів у атмосферне повітря і забезпечення потреб користувачів.

Результатом проведення такого спостереження є первинна й узагальнена інформація, яка використовується для відстеження обсягів і динаміки викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферне повітря за найменуваннями забруднюючих речовин і парникових газів, виробничими й технологічними процесами, технологічним устаткуванням (установками), за найменуваннями атмосфероохо- ронних заходів.

Дані, отримані під час проведення такого спостереження, обліковуються за формою № 2-тП (повітря) (річна) «Звіт про викиди забруднюючих речовин і парникових газів у атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів», в якій відображаються фактичні обсяги викидів забруднюючих речовин та парникових газів, визначені на основі даних щодо обсягів використання палива, виробництва продукції (енергії) і т. ін. та відповідних питомих викидів забруднюючих речовин і парникових газів за окремими категоріями джерел забруднення (виробничими та технологічними процесами, технологічним устаткуванням (установками), а також дані первинної облікової документації № ПОД-2 «Журнал обліку виконання заходів з метою охорони атмосферного повітря».

Результати державного статистичного спостереження за формою № 2-ТП (повітря) (річна) формуються: 1) на регіональному рівні: зведена інформація за регіоном загалом, у розрізі районів, за населеними пунктами, за видами економічної діяльності, забруднюючими речовинами, виробничими та технологічними процесами, технологічним устаткуванням, атмосфероохоронними заходами та підприємствами; 2) на державному рівні: зведена інформація по країні загалом, за регіонами, за видами економічної діяльності, забруднюючими речовинами, виробничими та технологічними процесами, технологічним устаткуванням, атмосфероохоронними заходами та підприємствами.

Водночас нами виявлено, що окремої спеціальної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря за пересувними джерелами нині не веде жоден державний орган.

3 метою систематизації вищенаведеної інформації використовуються національні та статистичні класифікації.

Основними статистичними публікаціями зі статистики охорони атмосферного повітря нині є:

1) експрес-випуск «викиди забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення (попередні дані)»;

2) бюлетень «Викиди забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення (остаточні дані)»; 3) статистичні збірники: «Україна в цифрах у році», «Україна рік», «Регіони України», «Статистичний щорічник України»; збірник «Довкілля України»; 4) таблиці для вебсайту центрального органу виконавчої влади з питань статистики та питальників міжнародних статистичних організацій.

Правовий аналіз питання інвентаризації викидів та обсягів забруднюючих речовин для їх подальшого обліку показав, що на повноту та об'єктивність обліку викидів та обсягів забруднюючих речовин, насамперед, впливає належна дозвільна діяльність.

Зокрема, ч.ч. 5 і 6 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання обласними, Київською міською державними адміністраціями та Міністерством екології та природних ресурсів України (далі - Мінприроди України) за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Процедура отримання дозволу встановлена Порядком проведення та оплати робіт, пов'язаних із видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та грома- дян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 302.

Абз. 6 п. 2 цієї Постанови Мінприроди України було зобов'язано у двомісячний термін затвердити порядок обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Згідно з п. 12 зазначеного Порядку суб'єкти господарювання, які отримали дозволи, підлягають обліку, встановленому Мінприроди України. Однак було встановлено, що Мінприроди України не розроблено та не затверджено зазначеного порядку обліку, що призводить до відсутності достовірного обліку суб'єктів господарювання, які мають дозволи на викиди забруднюючих речовин.

Нами також було встановлено, що у 2018 р. Рахунковою палатою був проведений аудит ефективності виконання повноважень органами державної влади в частині контролю за повнотою і своєчасністю надходження екологічного податку з викидів в атмосферне повітря та скидів у водні об'єкти, одним із результатів якого стало виявлення фактів: 1) відсутності накопичених даних у Мінприроди України про видані (переоформлені) до 1 січня 2015 р. дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; 2) відсутності в Мінприроди України загального обліку водокористувачів, які мають дозволи на спеціальне водокористування [2], що напряму впливає на ефективність звітів Мінприроди України про вжиті заходи щодо поліпшення екологічної обстановки в країні.

У разі наявності в підприємства дозволу на такі викиди, останнє зобов'язане систематично проводити інвентаризацію викидів забруднюючих речовин, відповідно до Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 р. № 7, де інвентаризація викидів - це систематизація інформації про розміщення джерел забруднення атмосфери на території, види і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Такій інвентаризації обов'язково підлягають як стаціонарні об'єкти (підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт), так і пересувні (транспортні засоби на підприємствах), незалежно від відомчого підпорядкування і форм власності.

Інвентаризацію викидів забруднюючих речовин підприємство проводить у строки, встановлені кабінетом Міністрів України, рішеннями місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Мінприроди України, оскільки воно несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. ін.) та створення необхідних умов із проведення вимірів.

Станом на квітень 2019 р. строки проведення підприємствами інвентаризації викидів забруднюючих речовин та подання відповідних звітів ані кабінетом Міністрів України, ані жодним органом державної влади не встановлені, що, своєю чергою, призводить до безконтрольності здійснення суб'єктами господарювання викидів в атмосферу та термінової потреби вирішення цієї проблеми.

Своєю чергою, правовий аналіз наявних реєстрів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря показав, що офіційно таким реєстром є Національний кадастр антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. натомість на сайті Мінприроди України розміщена інформація про те, що нині Міністерством обліковуються такі реєстри, зокрема це Перелік об'єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні по викидах в атмосферне повітря, Перелік суб'єктів господарювання, яким Мінприроди України затверджено показники емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин в атмосферне повітря, Облік об'єктів, які справляють або можуть справляти шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

За результатами проведеного дослідження можна зробити узагальнення, що сучасна система обліку шкідливих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря потребує нагального доопрацювання на державному рівні шляхом термінової розробки та затвердження нормативно-правових актів Мінприроди України щодо порядку обліку суб'єктів господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин, та щодо визначення спеціальних строків для проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій : Навч. посібник для юрид. фак. вузів. Київ : Вентурі, 1996. 208 с.

2. Звіт про результати аудиту ефективності виконання повноважень органами державної влади в частині контролю за повнотою і своєчасністю надходження екологічного податку з викидів у атмосферне повітря та скидів у водні об'єкти: рішення Рахункової палати України від 11 квітня 2018 р. № 10-3. URL: http://www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/ document/16756304/Zvit_10-3_2018.pdf?subportal=main.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.