Порівняльний аналіз радіаційно-екологічних наслідків важких аварій на ЧАЕС та Фукусіма-1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аналіз радіаційно-екологічних наслідків важких аварій на ЧАЕС та Фукусіма-1

Азаров Сергій Іванович доктор технічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України, м. Київ, Україна

Сидоренко Володимир Леонідович кандидат технічних наук, доцент, професор кафедри профілактики пожеж та безпеки життєдіяльності населення Інституту державного управління у сфері цивільного захисту, м. Київ, Україна

Задунай Олексій Сергійович начальник центру Державного науково-дослідного інституту спеціального зв'язку та захисту інформації, м. Київ, Україна

Summary

Azarov S.I.

Doctor of technical sciences, senior researcher Leading researcher of Institute for Nuclear Research National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Sydorenko V.L.

Candidate of technical sciences, associate professor Professor of the Department of Prevention of Fires and Safety of Vital Activities of the Population of Institute of Public Administration in the Sphere of Civil Protection, Kyiv, Ukraine

Zadunaj O.S.

Head of center of State Research Institute for Special Telecommunication and Information Protection, Kyiv, Ukraine

ANALYSIS AND RADIATION ECOLOGICAL CONSEQUENCES OF HEAVY EMERGENCIES AT CHORNOBYL AND FUKUSHIMA NPP

To survey the processes that took place after heavy emergencies at Chornobyl and Fukushima-1 NPPs. A thorough comparison of available estimates of radioactive emissions in space and time and ecological consequences according to different authors' publications and official reports have been carried out. Generalization and conclusions have been made. For the first time a thorough comparative analysis of radioactive emissions at Chornobyl and Fukushima emergency reactors was made. It has been shown that large discrepancies in ¹³¹I and ¹³⁷Cs emissions dynamics estimates may be explained by spatial peculiarities of radioactive contaminated areas formation at the initial stages of the emergency, incomplete and uncertain meteorological data.

Key words: emergency, radionuclide, ecology, emission, radioactivity.

Анотація

Уроботі представлено результати порівняльного аналізу радіаційно-екологічних наслідків важких аварій на Чорнобильській АЕС та Фукусіма-1. Розглянуто процес і наслідки аварії на АЕС Фуку- сіма-1, що за своїми екологічними наслідками порівнянна з Чорнобильською аварією, а загальний обсяг радіаційного викиду склав 15% від викиду аварії на ЧАЭС, однак у результаті вжитих заходів, дозові навантаження на населення були знижені не менше ніж у 4-5 рази.

Ключові слова: аварія, радіонукліди, екологія, викид, радіоактивність.

Постановка проблеми

Аналіз аварій на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) (Україна) і Фукусіма-1 (Японія) показав, що вони мають ряд загальних властивостей [1]. По-перше, це катастрофічно глобальні наслідки, викликані радіоактивним забрудненням. По-друге, ці катастрофи тривали досить великий проміжок часу, поки не були локалізовані. По - третє, катастрофічної події передували помилки персоналу, в тому числі і конструктивні недоробки. У той же час детальний аналіз аварій на цих АЕС дозволяє припустити, що розвиток аварійної ситуації, як небезпечний процес, можуть розділятися на одні й ті ж етапи і описуватися загальними математичними закономірностями. В першу чергу це може дозволити завчасно моделювати і прогнозувати екстремальні ситуації, виробляти пропозиції і управлінські рішення щодо запобігання аварій і катастроф, а в разі їх виникнення мінімізувати збиток і в найкоротший час відновити нормальну життєдіяльність на постраждалих об'єктах і територіях. Головне питання опису будь-якої просторово-часової ситуації полягає у визначенні мети цього опису, що дозволить відповідно до цієї мети вибрати критерії опису процесу, що розглядається. Мета опису аварійної ситуації на АЕС полягає в побудові моделі, за допомогою якої можна буде досліджувати просторово-часовий процес: задавати параметри обраної моделі, вивчити отримані вибірки тощо. У свою чергу це дозволить створювати алгоритми, що впливають на процес, який можна моделювати і в подальшому адаптувати ці алгоритми в реальному житті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Як після Чорнобильської катастрофи, так і після аварії на АЕС Фукусіма-1 було проведено чисельні дослідження багатьма науковцями, вченими і організаціями щодо аналізу, моделювання, прогнозування і наслідків цих аварій, внаслідок чого був накопичений неосяжний наукомісткий матеріал, наприклад [2]. Проте автори даної роботи вважають за доцільне провести оглядовий порівняльний аналіз зазначених аварій з метою вироблення рекомендацій щодо недопущення подібних катастроф.

Виділення невирішених частин проблеми

Процеси, що відбувалися протягом активної стадії аварій на ЧАЕС і Фукусіма-1, досі повністю не вивчені. Вимагають подальшого дослідження процеси впливу радіації на навколишнє середовище забруднених територій, міграції та трансформації радіоактивних речовин, вторинного переносу радіонуклідів через всі елементи біосфери тощо. Ці аварії визначили необхідність достовірної оцінки величини радіоактивного забруднення навколишнього середовища та радіологічних наслідків.

Формулювання цілей статті. Основною метою роботи є порівняльний аналіз радіаційно-екологічних наслідків аварій на ЧАЕС і АЕС Фуку- сіма-1 та вироблення рекомендацій, спрямованих на запобігання подібних аварій на АЕС за рахунок вчасно прийнятих заходів.

Виклад основного матеріалу

Порівняльна характеристика аварій на ЧАЕС и АЕС Фукусіма- 1. Основні характеристики великих радіаційних аварій і катастроф [3, 4]:

- нехтування заходами щодо забезпечення ядерної та радіаційної безпеки;

- неправильні дії та помилки персоналу;

- недоліки проектування та існуючих технологій і конструкцій ядерних енергетичних установок;

- недосконалість науково-методичної бази та програмно-апаратних засобів;

- недосконалість (відсутність) державної (міжнародної) системи оперативного управління радіаційними ризиками.

У табл. 1 та 2 надано порівняльну характеристику подій, що розгорталися на ЧАЕС та Фукусіма- 1.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика активних зон та аварій на ЧАЕС і Фукусіма-1 [5]

Таблиця 2. Реакція та дії у відповідь під час подій на ЧАЕС та Фукусіма-1 [6, 7]

Спочатку аварію на АЕС Фукусіма-1 було перекваліфіковано з 4-го рівня міжнародної шкали INES на 5-й - "аварія з широкими наслідками, пов'язаними з важким пошкодженням активної зони". Однак, на думку експертів МАГАТЕ та низки регулюючих органів інших країн, цю аварію слід кваліфікувати не нижче 6-го рівня - "важка аварія, значний викид радіоактивних продуктів за межі майданчика АЕС, що вимагають прийняття відповідних контрзаходів". Остаточно аварії на блоках № 1-3 були об'єднані в загальну подію, що кваліфіковано аналогічно ЧАЕС 7-м рівнем - "велика аварія" [8].

Радіоекологічні наслідки аварії на АЕС Фуку- сіма-1. Радіоекологічна катастрофа на японській АЕС Фукусіма-1 в березні 2011 року - найбільша радіаційна аварія в світі після Чорнобильської. Усвідомлення причин події та масштабу наслідків цієї катастрофи дозволяє отримати корисні уроки на майбутнє і сформувати зважене ставлення до подальшого розвитку атомної енергетики.

Ця аварія супроводжувалася втратою теплоносія першого контуру, перегрівом і плавленням тепловиділяючих елементів, утворенням у результаті пароцирконієвої реакції водню з подальшим вибухом гримучої суміші, що привів до пожежі і радіоактивному забрудненню навколишнього середовища.Важливим висновком цієї аварії стало те, що для забезпечення безпеки ядерних енергетичних об'єктів не можна нехтувати врахуванням навіть таких факторів ризику, прояв яких вважається вкрай малоймовірним.

Після аварії на АЕС Фукусіма-1 сформувався стійкий радіаційний фон, що у міру розвитку подій неухильно підвищувався. До 14 березня в періоди, коли над датчиком не було підсвічування від радіоактивного шлейфа, потужність дози була стабільною, що говорило про забруднення території, яке переважно радіонуклідами з великим періодом напіврозпаду. Кожен новий шлейф короткочасно підвищував потужність дози на один-два порядки і збільшував "стаціонарний" рівень забруднення зовнішнього середовища. Викиди в цей період сформували радіоактивний слід в північно-західному напрямку від блоку № 1. Потужність дози на відстані 30 км від АЕС досягала величини в 0,2 мГр/год, а можливо, і 0,3 мГр/год. Не виключено, що формування цього радіоактивного сліду спровокувало рішення щодо евакуації населення за межі 20-кілометрової зони. Потужність дози на радіоактивними ізотопами йоду (рис. 1).

Рисунок 1 - Моделювання розповсюдження ¹³¹1 під час аварії на АЕС Фукусіма-1 (зона 5000 км, випадання за період з 15 по 30 березня 2011 року) [1, 9]

Вранці 15 березня нові події на АЕС (декомпресія на блоці № 2) призвели до чергового викиду радіоактивних речовин, серед яких спостерігалися переважно радіоактивні благородні гази та йод з невеликими домішками радіоактивних ізотопів цезію (рис. 2).

Рисунок 2 - Динаміка вмісту окремих радіонуклідів у повітрі біля головних воріт АЕС Фукусіма-1 (15 березня 2011 року) [10]

Потужність дози під час проходження радіоак- тивного шлейфу зростала на п'ять порядків від фонового рівня (рис. 3).

Рисунок 3 - Динаміка потужності дози на відстані 30 км від АЕС Фукусіма-1 в північно-західному напрямку, мкГр/год [11]

Рівень забруднення поверхні ґрунту виріс більш ніж на порядок від попереднього значення і став визначатися випромінюванням ізотопів йоду. Значна частина цього викиду пішла в бік Тихого океану, проте частина радіоактивних хмар зачепила південно-східну частину території Японії від АЕС. Проходження цієї хмари і залишкове забруднення поверхні ґрунту було зареєстровано на всіх 37 діючих постах АСКРО (автоматична система контролю радіаційного опромінення) префектури Іба- ракі, а також, хоча і в меншій мірі, в сусідніх префектурах: районі Токіо та префектурах Канагава, Сідзуока і Тотігі.

Нарешті, 21 березня відбувся новий значний викид, що зачепив території на півдні від АЕС. Всі інші викиди, якщо вони були, відносило в Тихий океан. До 29 березня нових викидів з АЕС, що залишили слід на території Японії, не зареєстровано. У результаті поширення газоаерозольних викидів з аварійної АЕС на території Японії сформувалися два сліди радіоактивних випадінь:

- в північно-західному напрямку, завдовжки до 50-60 км;

- в південно-західному напрямку, протяжністю до 200-250 км.

З 14 березня і до 8 години 15 березня радіаційний фон був на рівні природного та становив 0,12 мкЗв/год. На 10 годину 15 березня радіаційний фон збільшився до 0,2 мкЗв/год, а потім - почав повільно зростати, очевидно, через проходження радіоактивного шлейфа. Зростання тривало до 14:45, тоді він склав 4,2 мкЗв/год. Після цього спостерігалося досить різке падіння потужності дози, протягом півгодини, приблизно на порядок величини. У 15:30 потужність дози становила приблизно 0,4 мкЗв/год, після чого стабілізувалася на цій величині. За час проходження радіоактивного факела можлива доза додаткового опромінення населення склала близько 12 мкЗв. За наступні 10 діб від радіоактивних випадінь (і за відсутності нових випадінь) доза додаткового опромінення населення не перевищила 60 мкЗв.

Таким чином, наведені дані свідчать про те, що в результаті аварії на АЕС Фукусіма-1 рівні радіоактивного забруднення навколишнього середовища, починаючи з 15 березня, значно перевищували природні (фонові) і гранично допустимі значення для населення не тільки на кордоні майданчики АЕС, але і за межами 30-км зони.

Як вже зазначалося, ширина сліду на відстані близько 30 км від АЕС становила близько 10 км. Для осі сліду характерні деякі локальні особливості (можливо, пов'язані з рельєфом місцевості та рослинністю), що призвели до утворення окремих плям з підвищеним рівнем випадінь. Було встановлено, що потужність дози обумовлена, головним чином, випадіннями ¹³¹I, ¹³²Te та ¹³²I. На 22 березня (13 год) потужність дози складала приблизно 5 мкЗв/год, що приблизно відповідало густині забруднення за ¹³¹I 0,5-1 МБк/м². На південно-західному напрямку в префектурі Ібаракі відмічено найвищу потужність дози від випадінь (Horiguchi City). Радіоактивний факел пройшов фактично над усією територією префектури.

В момент проходження радіоактивних хмар в точках моніторингу потужність дози варіювала від 2 до 5 мкГр/год, що видно з даних, представлених на рис. 4. Далі радіоактивна хмара пройшла над префектурою Ібаракі 21 березня. З 18 березня в цілому ряді префектур розпочато збір інформації за добовим випаданням радіоактивних аерозолів. Аналіз виконувався для двох біологічно значущих радіонуклідів - ¹³¹I та ¹³⁷Cs.

Рисунок 4- Ізодози впрефектурі Ібаракі станом на 27 березня 2011 р. [6]

Виходячи із залишкової потужності дози, рівень забруднення ґрунтового покриву в місці установки планшетів за рахунок останньої хмари майже подвоївся порівняно з тим, який був до надходження хмари. З останньої хмари випало близько 200 кБк/м^{2 131}I та близько 25 кБк/м^{2 137}Cs. Можна вважати, що на 22 березня максимальна густина забруднення в префектурі Ібаракі за ¹³¹I становила 150 кБк/м², а за ¹³⁴Cs та ¹³⁷Cs - близько 30 кБк/м² (від кожного). Виходячи з того, що випадіння були "сухими", можна припустити, що густина забруднення трав'янистого покриву становила 0,250,5 МБк/м².

В результаті серії аварійних викидів радіонуклідів у навколишнє середовище на японській АЕС Фукусіма-1 відбулося забруднення частини території Японії та частини акваторії Тихого океану. За межами АЕС сформувалися два радіоактивних сліди: північно-західний і південний (див. рис. 4). Максимальна густина радіоактивного забруднення на осі північно-західного сліду завдовжки близько 15 км і шириною до 0,5 км за межами 20-кіломет- рової зони могла становити за ¹³¹I - 24 МБк/м², а за ¹³⁷Cs - 2 МБк/м².

На північному сліді дози зовнішнього опромінення за консервативними попередніми оцінками (без урахування захисних властивостей будівель і можливих заходів щодо зниження опромінення) на осі радіоактивного сліду становили за 14 днів з моменту забруднення на видаленні 30 км - 50 мГр, на видаленні 40 км - 6 мГр, на видаленні 60 км - 2 мГр. Максимальна густина радіоактивного забруднення на південному сліді за межами 20-кілометрової зони могла становити за ¹³¹I - 1,5 МБк/м², за ¹³⁷Cs - 0,3 МБк/м². На південному сліді дози зовнішнього опромінення за консервативними попередніми оцінками (без урахування захисних заходів) на осі радіоактивного сліду склали за 14 днів з моменту забруднення на видаленні 20 км - 4 мГр, на видаленні 40 км - 1 мГр, на видаленні 60 км - 0,5 мГр, на видаленні 100-130 км - 0,2 мГр.

Великі густини активності були виявлені в пробах морської води під час вимірювання 500 мл за 1000 с в германієвому твердотільному детекторі, що отримані експлуатуючою організацією TEPCO [7]. Найбільше було короткоживучих ізотопів, за виключенням ¹³⁴Cs з періодом напіврозпаду 2 роки і ¹³⁷Cs з періодом напіврозпаду 30,17 років (табл. 3).

Таблиця 3. Аналіз нуклідів у морській воді в 30 м на північ від Фукусіма-1 із скидного каналу блоків № 5 і 6 (вимір 29 березня 2011 року)

У цій ситуації дуже вчасними виявилися заходи радіаційного захисту населення, вжиті японською владою. По-перше, вже 11 березня було оголошено про аварію і евакуацію всіх жителів, що проживають в межах 3-км зони АЕС, 12 березня - про евакуацію жителів 10-км зони, а потім і 20-км зони, всього - понад 185 тис. осіб. З 16 березня було проведено йодну профілактику серед евакуйованих і оголошено про заборону прийому в їжу молока, зелених овочів (цибуля, шпинат та ін.), обмеження споживання водопровідної та питної води. Зазначені заходи дозволили зменшити дозу опромінення населення в кілька разів і цим самим знизити ймовірність виникнення онкологічних захворювань у майбутньому. Конкретну цифру назвати зараз неможливо через відсутність відповідної інформації.

Велика техногенна радіаційна аварія на японській АЕС Фукусіма-1 поставила під сумнів концепцію глибокоешелонованого захисту як способу запобігання експлуатаційних ризиків. Цю аварію за своїми радіаційним наслідками можна порівняти з Чорнобильською. Загальний обсяг радіаційного викиду з японської АЕС за попередніми оцінками становить близько 15% від викиду з аварійного 4-го блоку ЧАЕС за той же період часу. В результаті аварії на АЕС Фукусіма-1 рівні радіоактивного забруднення навколишнього середовища, починаючи з 16 березня, значно перевищували природні (фонові) і гранично допустимі значення для населення не тільки на кордоні майданчика АЕС, але і за межами 30-км зони. Оперативні організаційні та профілактичні заходи після аварії на АЕС Фукусіма-1 дозволили зменшити дозу опромінення населення в декілька разів і тим самим знизити ймовірність виникнення віддалених стохастичних ефектів. Порівнюючи з аналогічними даними для ЧАЕС, можна припустити, що в результаті вжитих японською владою заходів, дозові навантаження на населення були знижені не менш ніж в 4-5 разів. Невчасна йодна профілактика, заборона на споживання свіжого молока і молочних продуктів, деяких овочів, а також замовчування аварії протягом найбільш вирішальних для здійснення захисних заходів днів привели до того, що під час чорнобильській аварії на забруднених територіях у щитовидній залозі дітей і дорослих були сформовані біологічно значущі дози, що призвели до різкого збільшення частоти ракових захворювань. В цьому плані сумний досвід аварії на ЧАЕС по застосуванню захисних заходів для населення в Японії значною мірою було враховано.

Аварія на АЕС Фукусіма-1 через 30 років після трагічних подій на ЧАЕС стала ще одним попередженням людству про необхідність підвищення вимог до безпеки АЕС. Вперше природна надзвичайна ситуація призвела до техногенної радіаційної катастрофи. До теперішнього часу залишається актуальною проблема узгодження результатів оцінок сумарної величини викиду і динаміки зміни інтенсивності основних радіонуклідів у часі і просторі в початковий період аварії. Невизначеність результатів оцінок пов'язана з тривалістю і нерегулярністю викиду радіоактивних речовин з аварійного реактора, складністю і неоднозначністю нуклідного і фізико-хімічного складу викиду, трансформації та міграції викинутих речовин, а також іншими факторами. У табл. 4 наведено порівняльний аналіз аварій за кількістю викидів радіоактивних продуктів в атмосферу, що оцінений різними методами.

Таблиця 4. Порівняльний аналіз аварій за викидами радіоактивних продуктів на АЕС Фукусіма-1 і ЧАЕС[5]

Примітки. ІБРАЕ РАН - Інститут безпеки реакторів атомних електростанцій Російської академії наук; NISA - Агентство ядерної і промислової безпеки Японії; NSC - Рада національної безпеки при президентові США; IRSN - Інститут радіаційного захисту та ядерної безпеки Франції.

Порівняння результатів розрахунку випадінь ¹³⁷Cs, отриманих за допомогою польової станції «Нострадамус», з розрахунками на основі даних моніторингу радіаційної обстановки IMEXT (Японія) та оцінками Департаменту енергетики США показує (див. табл. 4), що оцінки збігаються за порядком величини у всіх точках контролю, розташованих як на південному, так та північно-західному сліді. В цьому разі відхилення результатів моделювання від розрахунків за даними моніторингу варіюють від 15 до 40%. Сучасні дослідники у сфері безпеки ядерної енергетики звертають основну увагу на не настільки очевидні причини в початковий і наступний періоди аварії, що не менш важливо, а також досліджують питання які запобіжні заходи допоможуть уникнути подібних катастроф у майбутньому.

Висновки

Дослідження причин виникнення аварій на АЕС, послідовності подій від вихідного до кінцевого стану дає можливість вироблення заходів, спрямованих на запобігання і неповторення широкого класу аналогічних аварійних ситуацій за рахунок вчасно прийнятих технічних і організаційних заходів. Задіяти всі зворотні зв'язки аналізу досвіду експлуатації таких складних комплексів, якими є АЕС, вкрай важливо і необхідно.

Про деякі загальні тенденції говорять проведені дослідження причин аварій з різним ступенем розплавлення активної зони, що дозволили зробити наступні висновки:

- основна частина аварій сталася через недоліки конструкції і з вини операторів;

- в більшості випадків аварії сталися під час технічного обслуговування (включаючи перевантаження палива), випробувань і під час зупинки реактора;

- майже всі аварії могли бути попереджені операторами у разі вчасного розпізнавання сигналів контрольно-вимірювальних приладів.

Накопичення експлуатаційного досвіду - це, в першу чергу, накопичення досвіду з пошкоджень та відмов, що сталися. Ефективне використання досвіду вимагає організації роботи за двома напрямками:

- вивчення наслідків і з'ясування причин пошкоджень і відмов;

- узагальнення подій що відбулися, систематизація та організація заходів по запобіганню їх виникнення в майбутньому.

Отже цінність представляють відомості не тільки про конкретну поведінку окремого елемента устаткування, що може не мати аналогів, а про принципові типові явища і слабкі місця поширених систем. Для узагальнення подібного роду інформації дуже корисно широке співробітництво розробників і експлуатаційників для забезпечення надійності та безпеки ядерних об'єктів.

Якщо досвід аварій та інцидентів буде ретельно вивчатися і в усій повноті враховуватися під час проектуванні і експлуатації АЕС, то прийняті технічні рішення і експлуатаційні процедури можуть претендувати на системність, вичерпну повноту і гарантувати захищеність від аварій з тяжкими наслідками.

При всій увазі в попередні роки до протиава- рійного управління (процедури, тренування, розрахунки) дії протиаварійного персоналу в перші години і дні показують повну розгубленість і негото- вність до подібних ситуацій. Досі повномасштабні тренажери АЕС і програми тренувань на них не включають запроектні аварії з розплавленням активної зони, а програмне забезпечення розрахунку таких аварій вреальному масштабі часу якщо і розробляється, то в одиничних екземплярах і без серйозної верифікації на експериментальних даних.

Не застосовується технологія 3D "віртуальної реальності", хоча в інших галузях ці методи вже давно впроваджено. Вимагати від експлуатуючого персоналу знань щодо запроектних аварій неможливо, так як вся програма їх навчання і тренінгу та технічні засоби навчання розраховані тільки на проектні аварії.

Настав такий час, коли необхідна команда фахівців одна на всі блоки країни, яка, наприклад, періодично проходить тренінги на тренажері запро- ектних аварій та могла б на протязі 1-2 годин прилетіти на аварійний енергоблок і взяти управління запроектною аварією на себе. В процесі підготовки на тренінгах ця команда повинна відпрацьовувати різні непроектні рішення щодо пом'якшення наслідків запроектних аварій і, по суті, працювати в режимі чергування і цілодобової готовності прибути на аварійний майданчик АЕС.

Подібна система існує у Франції, де в разі виходу аварії за проектні межі, управління аварією передається спеціальній підготовленій команді. Можливо, буде доцільно організувати такі команди на міжнародному рівні під егідою МАГАТЕ, так як аварії на АЕС носять глобальний характер, що виходить за рамки національних інтересів. Це буде особливо актуально у разі розширенні географії поширення АЕС в країни з низьким рівнем культури безпеки та досвідом експлуатації АЕС.

Список літератури

радіаційний екологічний аварія чорнобильска фукусіма

1. Стійкість екосистем до радіаційних навантажень : монографія / І. В. Матвєєва, С. І. Азаров, Ю. О. Кутлахмедов, О. В. Харламова - К. : НАУ,2006 - 396 с.

2. Анализ причин и последствий аварии на АЭС Fukushima как фактор предотвращения тяжелых аварий в корпусных реакторах : монография / В. И. Скалозубов, А. А. Ключников, В. Н. Ващенко, С. С. Яровой ; под ред. В. И. Скалозубова ; НАН Украины, Инт проблем безопасности АЭС. - Чернобыль (Киев.обл.) : Ин-т проблем безопасности АЭС, 2012. - 280 с.

3. Серия изданий по безопасности, № NS-R-1, Безопасность атомных электростанций : проектирование. Требования безопасности, международное агентство по атомной энергии. - Вена, 2003.

4. Серия норм МАГАТЭ по безопасности, № SF-1, Основополагающие принципы безопасности, основы безопасности, международное агентство по атомной энергии. - Вена, 2007.

5. Азаров С. І. Порівняльний аналіз радіоекологічних наслідків аварій на ЧАЕС та «ФУКУСІМА-1» / С. І. Азаров, В. Л. Сидоренко, Ю. П. Середа // Радіоекологія-2017 : зб. ст. наук.- практ. конф. із міжнар. уч. (Київ, 24-26 квітня 2017 р.). - Житомир: Вид-во ЕЦ «Укрекобіокон»,

2016. - С. 29-33.

6. URL: http://www.tepco.co.jp/en/press/corp- com/release/index-e.html (прес-релізи про зміни стану АЕС «Фукусіма-1» та АЕС «Фукусіма-2»).

7. URL: http://www.tepco.co.jp/en/nu/monitoring /index-e.html (дані про стан радіаційного моніторингу на проммайданчиках АЕС «Фукусіма-1» та АЕС «Фукусіма-2»).

8. ИНЕС руководство для пользователей международной шкалы ядерних и радиологических событий : [пер. с англ.] - МАГАТЭ, 2010. - 250 с.

9. Міністерство освіти, культури, спорту,

науки і технології Японії.

URL: http://www.bousai.ne.jp/eng/index.html (контроль радіаційної обстановки в околицях розташування ядерно та радіаційно-небезпечних об'єктів Японії онлайн).

10. Міністерство освіти, культури, спорту,

науки і технології Японії.

URL: http ://www. mext. go jp/english/radioactivity_lev el/detail/1303962.htm (радіаційний моніторинг префектур Японії, префектури Ібаракі, зони поза 20 км від АЕС, відбір проб в прибережній зоні АЕС «Фу- кусіма-1», відбір проб у питній воді, вимірювання добових випадінь на поверхню землі, пробовідбір і аналіз аерозолів, оцінка інтегральних доз під час знаходження на забрудненій території та ін.).

11. Steinhauser G. Comparison of the Chernobyl and Fukushima nuclear accident: A review of the environmental impact / G. Steinhauser, A. Brandl, T. E. Jonson // Science of the Total Environment. - 2014. - V. 470-471. - P. 800-817.

Размещено на Allbest.ru