Організація обліку власного капіталу підприємства

Теоретичні основи організації обліку власного капіталу. Характеристика виробничо-господарської діяльності підприємства. Організація документування в обліку власного капіталу. Удосконалення розкриття інформації про власний капітал у фінансовій звітності.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 24.04.2013
Размер файла 204,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

Організація обліку власного капіталу підприємства

План

облік власний капітал

Вступ

Розділ 1. Теоретичні та нормативно-правові основи організації обліку власного капіталу

1.1 Теоретичні аспекти організації обліку власного капіталу підприємства

1.2 Обліково-аналітична сутність власного капіталу. Класифікація складників власного капіталу

Розділ 2. Стан організації обліку власного капіталу

2.1 Характеристика виробничо-господарської діяльності підприємства

2.2 Організація документування та документообігу в обліку власного капіталу

2.3 Організація аналітичного та синтетичного обліку власного капіталу підприємства

2.4 Відображення власного капіталу в звітності підприємства

Розділ 3. Шляхи удосконалення організації обліку і контролю власного капіталу

3.1 Удосконалення розкриття інформації про власний капітал у фінансовій звітності

3.2 Напрями вдосконалення методики контролю власного капіталу

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Організація бухгалтерського обліку власного капіталу, передбачаючи вибір суб'єктів, методики й техніки ведення бухгалтерського обліку капіталу, забезпечує процес ведення бухгалтерського обліку в умовах конкретного суб'єкта господарювання та відповідно до потреб його керівництва.

На сучасному етапі розвитку аграрних підприємств виняткове значення мають вдосконалення методики обліку реформування відносин власності та власного капіталу. Основними споживачами інформації, що формується в системі бухгалтерського обліку, є інвестори (власники і кредитори), тому інформація про власний капітал, що відображається у звітності, повинна бути повною, достовірною прозорою і доступною.

Актуальність дослідження зумовлюється тим, що облік власного капіталу відіграє важливу роль у діяльності підприємства, як на момент його створення так і у подальшій його роботі. Вивчення теоретичних положень і практики бухгалтерського обліку власного капіталу підприємств агропромислового комплексу дозволило виявити неузгодженість ряду проблем, а саме: формування статутного капіталу на етапі першої та додаткової емісії, неоднозначність щодо джерел формування додаткового й резервного капіталу, особливостей облікового відображення складових власного капіталу в облікових регістрах, на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності. Наслідком цього є неточність термінології та структури власного капіталу, недостатність і фрагментарність сучасної моделі його обліку, що не може забезпечити ефективний контроль за формуванням джерел власних коштів інвесторів та їх використанням.

Метою дослідження є вивчення теоретичних та методичних засад відображення в обліку власного капіталу, вирішення завдань, пов'язаних із веденням організацією обліку власного капіталу та визначення основних шляхів покращення обліку власного капіталу та контролю.

Для досягнення вказаної мети в процесі написання роботи були поставлені такі завдання:

визначити економічну сутність власного капіталу як об'єкту обліку та його структуру;

дослідити нормативно-правову базу з обліку власного капіталу;

розглянути порядок обліку та аналізу власного капіталу;

визначити основні завдання контролю та методику проведення;

обґрунтувати основні шляхи удосконалення обліку і аудиту власного капіталу та складання фінансової звітності.

Об'єктом дослідження є облік і контроль власного капіталу в господарських утвореннях.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, та прикладних питань обліку і аудиту власного капіталу.

Джерелами інформації виступали законодавчі та нормативні акти України, а також спеціальна економічна література, дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Розділ 1. Теоретичні та нормативно-правові основи організації обліку власного капіталу

1.1 Теоретичні аспекти організації обліку власного капіталу підприємства

Наявність власного капіталу є умовою створення та розвитку бізнесу. При цьому успішність діяльності, результати роботи та довгострокова життєздатність будь-якого бізнесу залежать від безперервної послідовності доцільних індивідуальних або колективних рішень. Отже, по суті процес управління підприємством - це серія економічних рішень. В інтересах власників бізнесу керівництво приймає рішення про використання різних ресурсів для отримання очікуваної економічної вигоди. Тому в даному контексті всі ділові рішення можна віднести до трьох основних сфер: 1) інвестування ресурсів; 2) основна діяльність через використання цих ресурсів; 3) оптимальне сполучення джерел фінансування, що забезпечує створення фондів під ці ресурси.

Концепція базової системи бізнесу відображає багаточисельні динамічні взаємозв'язки між управлінськими рішеннями, стратегіями розвитку, типами облікової, фінансової, інвестиційної політики та рухом капіталу. Отже, упорядкованість зазначених складових концепції бізнесу є важливим аспектом довгострокового успіху підприємства. Проте, для проникнення у сутність явищ необхідна інформація, яка акумулює та систематизує схеми фінансових потоків, і таким джерелом інформації є дані бухгалтерського обліку, який відображає процес формування власності, обсяг прав власників господарських товариств, розподіл результатів їх діяльності, тобто подає інформацію про формування та використання власного капіталу як фінансову основу діяльності суб'єктів господарювання.

Історія бухгалтерської науки загалом та історична концепція формування поняття власного капіталу як об'єкту обліку зокрема - це історія розвитку понять і концепцій бухгалтерського обліку, еволюція тієї особливої мови, якою ми намагаємось описувати одну із сторін різноманітної і невичерпної економічної дійсності суб'єктів господарювання. Слід зауважити, що кожне чергове поняття і категорія в історичному контексті з'являлись тільки тоді, коли для цього назрівала економічна необхідність, а самі поняття - такі ключові, як, наприклад, капітал, активи, рахунок, прибуток, баланс, - ще й змінювались і розвивались з часом. Розгляд цих категорій в еволюційному русі та в обмежених контекстах, краще за все слугує розкриттю їх сутності. [19, c. 8]

Отже, розгляд будь-якого наукового поняття доцільно починати з дослідження його еволюції. Тому що з'ясування історичних підвалин наукового питання дає можливість усвідомити його зв'язок з загальними тенденціями розвитку досліджуваного предмета, загальними закономірностями науки, що його вивчає, з ще більш загальними законами розвитку того класу явищ, до якого ця наука відноситься. Таким чином, розгляд теоретичних концепцій сутності власного капіталу акціонерного товариства як облікової і аналітичної категорії пропонується упередити історичним оглядом засад його виникнення.

Наукове пізнання поняття власного капіталу є невід'ємним від історичної еволюції економічної думки. Основні періоди розвитку економічної теорії й визначення поняття капіталу загалом та власного капіталу зокрема пропонується систематизувати у табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Історичні етапи розвитку економічної думки та підходи до формування поняття власного капіталу

Етапи розвитку економічної думки

Напрями економічної думки

Найбільш відомі представники

Передумови формування поняття власного капіталу

1

2

3

4

Докапіталістичний період (ХУІ - ХУІІ ст.)

Ранній меркантилізм

У.Стаффорд (Англія),Де Сантис, Г.Скаруффи (Італія)

Капітал - це гроші. Головне джерело прибутку - обмін у зовнішній торгівлі

Пізній меркантилізм

Т.Мін (Англія),

А.Серра (Італія),

А.Монкретьен (Франція)

Буржуазна класична політична економія (ХУІІІ - ХІХ ст.)

Фізіократи (Франція)

Ф.Кєне, В.Мирабо, Ж.Сисмонди

Капітал існує у формі „щорічних” авансів (витрати, вироблені щорічно), і первинних авансів - фонд землеробського господарства

Великобританія

У.Петти, А.Смит, Д.Рикардо, Ст.Милль

Капітал - вартість, що безупинно множить себе. Капітал - засоби виробництва, накопичена праця. Розділяли капітал на основний й оборотний

Марксизм

К.Маркс, Ф.Енгельс

Капітал - це суспільні відносини, вартість, що само зростає. Причина зростання вартості - неоплачена чужа праця

Неокласична політекономія (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)

Австрійська школа

Е.Бем-Баверк, К.Менгер, Ф.Визер

Ввели тимчасовий фактор у визначення капіталу: доход на капітал - це винагорода за відмову від задоволення тимчасових потреб у цей час заради майбутнього

Математична школа

К.Викселль (Швеція), Й.Фішер (Америка), В.Парето (Італія), Л.Вальрас (Швейцарія)

Капітал - результати минулої праці, що мають вартість і підвищують продуктивність праці й землі в цей час. Джерело прибутку - рідкість капіталу. Капітал - багатство, що може бути привласнене

Кембриджська школа

А.Маршалл, А.Лігу

Капітал - частина людського багатства, спрямована на придбання за допомогою торгово-промислової діяльності. Попит на капітал породжується його продуктивністю. Виникнення доходу на капітал пов'язане з очікуваннями й передбачуваним ризиком

Американська школа

Дж.Кларк

Капітал - сума активного й виробничого багатства, що складається з матеріальних засобів виробництва

Сучасні економічні теорії

Кейнсіанство

Дж.Кейнс

Капітал - багатство, здатне приносити більший дохід, ніж у випадку його альтернативного використання - збереження в грошовій формі. Умова перетворення багатства в капітал - перевищення доходу над відсотком

Неокласична школа

М.Фрідмен (США), Дж. Хікс (Англія), П.Лоффер (США)

Капітал - це товари виробничого призначення. Капітал - це грошова сума, що використовується в господарських операціях з метою одержання доходу

Критичний напрям економічної думки

Е.Хансен (США), Дж.Робінсон (Англія)

Капітал - засоби виробництва. Джерело прибутку - фізична сутність капіталу, підприємництво, ризик

Як видно з табл.1.1., класики буржуазної політичної економії А.Сміт та Д.Рікардо ототожнювали капітал з накопиченою працею, запасом (машин, сировини, їжі, грошей тощо). Щоправда, А.Сміт до капіталу відносив лише ту частину запасів, що призначена для подальшого виробництва і приносить дохід, та стверджував, що праця - єдине джерело вартості лише в умовах простого товарного виробництва, а при капіталізмі до таких джерел відносяться і інші фактори, зокрема, капітал. Ця думка отримала своє логічне завершення в теорії трьох факторів виробництва Ж.Б.Сея. На думку проф.С.В.Мочерного, А.Сміт та Д.Рікардо зробили крок назад порівняно з Арістотелем, з'ясовуючи сутність капіталу.

Переважна більшість сучасних західних науковців аналогічно тлумачить сутність поняття „капітал”. Різниця між класиками буржуазної політекономії та сучасними західними економістами полягає, по-перше, в тому, що останні значно розширили межі запасів, види накопиченої праці, розкриваючи сутність капіталу, включивши сюди дороги, мости, комп'ютери, споруди тощо. По-друге, сучасні західні економісти отримання доходу пов'язують не лише з названими речовими факторами виробництва, а й з особистим, людським фактором виробництва. Речові фактори отримали назву фізичного капіталу, а людський -- людського капіталу. Останній включає набуті знання, звички, енергію людей, а інвестиціями в людський капітал називають витрати на здобуття освіти, інформації, кваліфікації, на підтримання здоров'я, на виховання дітей тощо. Прихильники теорії «людського капіталу» вважають, що до нього належить особиста чесність у ділових контактах.

По-третє, деякі західні науковці навіть ототожнюють капітал з грошима, з фінансовими ресурсами. Так, Дж. Робінсон вважає, що капітал, втілений в неінвестованих фінансах, - гроші. По-четверте, деякі науковці ототожнюють капітал з часом, який при цьому розглядається як окремий фактор виробництва, що створює дохід, а П.Самуельсон таким фактором називав ризик підприємця, власника капіталу. В цілому західні економісти у тлумаченні капіталу єдині у тому, що розглядають його як певну цінність, благо, що приносить дохід.

Позитивним у наведених поглядах при з'ясуванні сутності капіталу є те, що в них всебічно розкривається матеріально-речовий зміст категорії, капітал пов'язується з різними факторами виробництва, з процесом отримання доходу. У цьому західні економісти впритул наблизилися до розуміння сутності капіталу К.Марксом та Ф.Енгельсом. Маркс, зокрема, розглядаючи матеріально-речову структуру капіталу, зазначав, що він складається зі знарядь праці, сировини, засобів до існування, матеріальних продуктів, певної суми товарів, мінових вартостей. Він також розглядав капітал як накопичену працю, як відношення уречевленої праці до живої [66].

Сучасні західні науковці повніше, ніж Маркс і Енгельс, розкрили матеріально-речову структуру капіталу, пов'язали його з особистим фактором виробництва та фактором часу. В останньому випадку мова йде про те, що теперішнім благам людьми віддається перевага перед майбутніми, та власники певних цінностей (ресурсів і т.п.) відмовляються від них лише за певну плату, яку повинні сплачувати ті суб'єкти (підприємці та ін.), які користуються ними в сучасних умовах.

При цьому західні вчені обмежують категорію „капітал” розглядом лише матеріально-речової сторони, не враховуючи її суспільно-економічну форму, не розглядаючи дію того чи іншого фактора в органічному взаємозв'язку з відносинами між людьми. Іншими словами, західним науковцям притаманний однобічний, метафізичний, а не всебічний, діалектичний підхід. Це певною мірою є позаісторичний підхід, який полягає у тому, що стверджується, ніби капітал існував у всіх суспільно-економічних формаціях. Зокрема, західні науковці вважають, що лук і стріла в руках мисливця за первіснообщинного ладу також були капіталом. Даючи таке тлумачення сутності капіталу, ці вчені абстрагуються від поняття «наймана праця», від суперечності між власниками значних засобів виробництва і безпосередніми виробниками, які здебільшого позбавлені таких засобів і для того, щоб прогодувати себе і членів своєї сім'ї, змушені продавати таким власникам свою робочу силу [73, c. 200 - 202].

Глибинна суть категорії „капітал” може бути розкрита лише за умови розгляду її в діалектичній єдності обох його сторін: матеріально-речової й суспільної. Такий підхід дає можливість зрозуміти, що капітал - це не просто сукупність речей (засобів виробництва, золота, товарів тощо), а сума вартостей, тобто величин суспільних. Але не всяка сума вартостей є капіталом. Так, у простих товаровиробників була певна сума вартостей, але в їхніх руках вона не зростала, а тому ні гроші, ні товари не ставали капіталом.

Огляд основних характеристик власного капіталу, які сформувалися у історичному контексті поглядів науковців, дав можливість виокремити найважливіші аспекти побудови системи дослідження власного капіталу у сучасних умовах господарювання. Відображення цих аспектів знайшло своє втілення у запропонованій автором схемі, наведеній на рис.1.1.

Рис.1.1. Система досліджень сутності власного капіталу у сучасних умовах господарювання

Узагальнюючи вищенаведені історичні тлумачення (концепції) формування поняття власного капіталу, можна дійти висновку, що оскільки розвиток сучасних економічних систем, а отже, властивих їм окремих складових частин, елементів відбувається постійно, то й процес їх пізнання також нескінченний, тому економічна істина має відносний теоретичний характер. Важливо при цьому дотримуватися принципу доступності, тобто знаходження усього цінного в теоріях, ідеях попередників та його інтеграцію в нову повнішу економічну концепцію.

Таким чином, при визначенні сучасної економічної, правової, облікової та аналітичної концепції сутності поняття власного капіталу необхідно дотримуватися принципу зростаючої складності, оскільки у сучасної економічної системи господарювання та її складових елементів більше якостей, рис, властивостей, характеристик, кожна з яких може бути теоретично відображена в окремому визначені, а отже, в понятті, категорії, законі.

Згідно загальноекономічної концепції, власний капітал - це капітал, вкладений власником підприємства, фірми або компанії (для акціонерного товариства - акціонерний капітал), який є різницею між сукупними активами фірми та її зобов'язаннями [38, т.1, с.721]. При цьому економічна сутність поняття власного капіталу у вітчизняній і зарубіжній літературі трактується з двох поглядів: капітал - це сукупність майнових засобів, що слугують цілям господарства і виражені в грошовій одиниці (вітчизняний аспект) та капітал - це різниця між активами та зобов'язаннями підприємства (зарубіжний аспект).

В зв'язку з такою розбіжністю вітчизняних і зарубіжних підходів до економічної сутності власного капіталу виникає необхідність систематизувати його складові. На сьогоднішній день існує багато класифікацій власного капіталу за різними ознаками і тому нижче з метою уточнення економічної сутності власного капіталу та узагальнення передумов його формування рекомендується розглянути найпоширеніші з них.

Отже, залежно від джерела формування власний капітал підприємства поділяють на дві групи:

Вкладений капітал - це капітал, сформований за рахунок внесків власників підприємства, а також внаслідок конвертування боргових зобов'язань підприємства в акції або частки (паї).

Накопичений капітал - це капітал, сформований внаслідок господарської діяльності підприємства.

При цьому вкладений капітал включає такі елементи:

- зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);

- додатково вкладений капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд).

До накопичуваного капіталу належать наступні елементи:

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

- резервний капітал;

- інший додатковий капітал.

Головною ознакою елементів капіталу першої групи є наявність реальних активів, що передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливість брати участь в управлінні та розподілі прибутків, майна підприємства. Друга група елементів капіталу так чи інакше формується внаслідок діяльності підприємства [120, с. 181 - 183].

Автор Н.М.Ткаченко поділяє власний капітал за формами на дві категорії:

1. Інвестований (вкладений або сплачений капітал) - сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною (оголошеною) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.

2. Нерозподілений прибуток - частина чистого прибутку, що не була розподілена між акціонерами [106, с. 547 - 548].

Але інші автори, зокрема, Бутинець Ф.Ф. пропонує виділяти за формами три складові власного капіталу:

1. Інвестований капітал - сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною вартістю, додатково вкладений капітал.

2. Подарований капітал - безоплатно отримані активи, безповоротна допомога.

3. Нерозподілений прибуток - частина прибутку, отриманого за результатами діяльності підприємства, що не була розподілена між акціонерами, а реінвестована у підприємство [19, c. 377].

Також загальноекономічну концепцію сутності власного капіталу підприємства необхідно розглянути через його функції. В працях Н. Ткаченко зазначається , що власний капітал може виконувати наступні функції:

- довгострокового фінансування -- перебуває в розпорядженні підприємства необмежений час;

- відповідальності і захисту прав кредиторів -- відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

- компенсації понесених збитків -- тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

- кредитоспроможності - при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

- фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

- самостійності і влади -- розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

- розподілу доходів і активів -- частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства [4, c. 547].

Законодавча база, яка формує правову концепцію сутності власного капіталу підприємств, в даний час складається з Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. № 435-IV (далі - ЦКУ), Господарського кодексу України від 16 січня 2003 Р. № 436-IV (далі - ГКУ), Закону України „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів, Державного класифікатору України: „Класифікація органiзацiйно-правових форм господарювання”, чинний від 01.06.2004 (далі - ДК 002:2004). При цьому сутність правової концепції окреслюється мінімальними вимогами цих законодавчих актів щодо формування статутного капіталу та резервного капіталу підприємства.

Отже, дослідження економічного змісту власного капіталу та нормативного регулювання в цілому дозволило встановити теоретичний аспект його місця та ролі у фінансово-господарській діяльності господарських товариств. Характеристика його складових дала можливість чітко визначити об'єкти бухгалтерського обліку відповідно до законодавства та економічних характеристик капіталу. 1.2 Обліково-аналітична сутность власного капіталу. Класифікація складників власного капіталу

Власний капітал має свою структуру, що представлена різними видами капіталу.

Згідно з П(С)БО 2 “Баланс”, П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал” власний капітал складається з таких видів капіталу: 1) статутний капітал; 2) додатковий капітал: емісійний дохід, інший вкладений капітал, дооцінка активів, безоплатно одержані необоротні активи, інший додатковий капітал; 3) резервний капітал; 4) нерозподілені прибутки (непокриті збитки): прибуток нерозподілений, непокриті збитки, прибуток використаний у звітному періоді; 5) вилучений капітал: вилучені акції, вилучені вклади й паї, інший вилучений капітал, 6) неоплачений капітал [33]. Заслуговує на увагу класифікація І.Й. Яремка, який відобразив власний капітал за допомогою таких складових: статутний (вкладений) капітал, ідеальний-абсолютний капітал (вартість нематеріальних активів), додатковий капітал, вилучений капітал, неоплачений капітал, резерви капіталу, резервний капітал, прибутковий капітал та амортизаційний капітал [49].

За термінологією міжнародних стандартів, регулюючими нормативними актами щодо питань обліку капіталу, можна назвати: “Концептуальну основу складання та подання фінансової звітності”; №1 “Подання фінансових звітів”, № 5 ”Інформація, що підлягає розкриттю у фінансовій звітності“, № 32 Фінансові інструменти: розкриття і представлення інформації”. До основних елементів власного капіталу належить: 1) капітал, вкладений акціонерами (share capital); 2) додатковий капітал, отриманий понад номінал акцій або емісійний дохід (capital paid-in in excess of par value; share premium); 3) додатковий капітал від переоцінки (revaluation surplus); 4) накопичений нерозподілений чистий прибуток (retained earnings); 5) резерви (reserves); 6) резерви, що являють собою частину розподіленого чистого прибутку (appropriations of retained earnings to reserves); 7) резерви, що являють собою коригування на підтримку капіталу (capital maintenance adjustments); 8) деякі курсові різниці (certain foreign exchange differences) [25, с.163].

Узагальнюючи національний і міжнародний досвід, розглянемо власний капітал за різними критеріями. Власний капітал у цілому формується за допомогою двох складових вкладеного (зареєстрований, інвестований) та накопиченого (незареєстрований, нерозподілений, додатковий) капіталу. Тобто капітал товариства можна розділити на дві частини: вклади (інвестиції засновників) - частка засновника (акціонера) у статутному капіталі підприємства, яка виконує функції відносин власності, управління підприємством, і додаткові внески - частка учасника в інших формах власного капіталу - резервному, чи іншому виді та нерозподіленого прибутку, який реінвестований в бізнес.

Специфіка власного капіталу виявляється не в кількості складових об'єктів обліку, а в їхній якісній різнорідності. Якісна неоднорідність власного капіталу виявляється в тому, що для різних його елементів можуть відрізнятися причини появи, умови, що забезпечують перетворення елемента у звичайне зобов'язання. Види об'єктів обліку, що входять до складу власного капіталу, відрізняються за способами створення і порядком оцінки в обліку. Одні виникають в процесі підписки на акції (акціонерного товариства), інші - визначаються нагромадженням коштів, що перевищують внески у статутний капітал шляхом реінвестування в діяльність підприємства частини нагромадженого прибутку.

Структура власного капіталу підприємств залежить від організаційно-правових форм господарювання і форм власності (таблиця 1.1).

При цьому структуру власного капіталу можна представити різними шляхами залежно від того, як трактується природа самого капіталу. Якщо виходити з позицій джерел формування власного капіталу, то до основних джерел належать суми, внесені акціонерами, нерозподілений прибуток, безоплатно отримані активи і суми переоцінок. Така класифікація власного капіталу є базовою для відображення у бухгалтерському обліку будь-якого підприємства.

Рис. 1.1 Класифікація власного капіталу

Існує ще одна класифікація власного капіталу - за вимогами законодавства, згідно якої власний капітал включає реєстрований капітал (статутний капітал) та нереєстрований капітал, який формується безпосередньо в процесі діяльності підприємства (резервний капітал, додатковий капітал, нерозподілений прибуток) [16, с.156].

В цілому власний капітал за своєю економічною суттю відображає процес створення, розподілу, використання і відтворення ресурсів в межах окремого підприємства. Тому, враховуючи економічну природу власного капіталу, в його структурі доцільно виділити наступні складові: вкладений та накопичений капітал, що дає можливість визначити його як об'єкт бухгалтерського обліку (рис. 1.2).

Рис. 1.2 Структура власного капіталу товариства

Базою нашого дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю, тому зосередимо увагу саме на цьому виді господарського товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) -- це підприємство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Таблиця 1.1 Елементи власного капіталу на підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання

№ п.\п.

Назва елементів власного капіталу

Господарські товариства

Приватні підприємства

Державі підприємства

Кооперативи

Фермерські господарства

1

Статутний капітал (40)

+

+

+

-

-

2

Пайовий капітал (41)

-

-

-

+

+

3

Додатковий капітал (42):

Додатковий вкладений капітал

Інший додатковий капітал

+

+

-

+

-

+

-

+

-

+

4

Резервний капітал (43)

+

+

+

+

+

5

Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) (44)

+

+

+

+

+

6

Неоплачений капітал (45)

+

-

-

-

-

7

Вилучений капітал (46)

+

-

-

-

-

Створюється фізичними та юридичними особами, які зробили свій внесок до статутного фонду у вигляді грошей, майна та майнових або немайнових прав. Мінімальний розмір статутного фонду ТОВ повинен бути не меншим за суму, що еквівалентна 625 мінімальним заробітним платам. Кожний з учасників повинен внести не менше 30% свого внеску до статутного фонду до моменту державної реєстрації підприємства. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх внесків до статутного фонду.

ТОВ є зручною формою організації сільськогосподарського виробництва, перш за все для групи людей, які довіряють один одному та готові нести однакову, проте не повну відповідальність за діяльність свого підприємства. У той же час у ТОВ можуть виникати проблеми з прийняттям рішень, адже велика їхня кількість вимагає одностайності серед учасників.

Фінансування першочергових заходів щодо налагодження фінансово-господарської діяльності господарських товариств забезпечується стартовим капіталом, в якості якого виступає статутний капітал. Статутний капітал являє собою номінальну суму коштів, яка має бути внесена учасниками як плата (винагорода) за набуття членства в товаристві [11, с.89].

Статутний капітал формується відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України. У статті 144 Цивільного кодексу України (далі -- ЦКУ) установлено, що до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

ЦКУ (стаття 115) передбачає, що господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Господарський кодекс України (стаття 86) передбачає, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Фінансовий стан засновників -- юридичних осіб щодо їх, спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду господарського товариства у випадках, передбачених законом, повинен бути перевірений незалежним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників -- громадян має бути підтверджений декларацією про їх доходи і майно, завіреною відповідним податковим органом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Господарським кодексом України визначено (стаття 87), що сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

У господарському товаристві створюються резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як двадцять п'ять відсотків статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим п'яти відсотків суми прибутку товариства.

Прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки за кредитом банків і по облігаціях. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.

ЦКУ (стаття 144) передбачає, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.

Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.

Таким чином, статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників).

Створювати обов'язково статутний фонд (в бухгалтерському обліку це статутний капітал) потрібно тоді, коли це передбачено законами. В інших випадках питання створення статутного капіталу вирішує власник на свій розсуд. Вимоги до розміру статутного капіталу наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 Мінімальні розміри статутного фонду

Юридичні особи

Мінімальний розмір статутного фонду

Товариства з обмеженою відповідальністю

1 мінімальна заробітна плата*

Товариства з додатковою відповідальністю

1 мінімальна заробітна плата

Акціонерні товариства

1250 мінімальних заробітних плат

Банки, що діють на території всієї України

10 млн. євро

Страхові компанії, що займаються усіма видами страхування, крім страхування життя

1 млн. євро

Страхові компанії, що займаються страхуванням життя

1 ,5 млн. євро

Торгівці цінними паперами для отримання дозволу на всі або окремі види діяльності, крім комісії

1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян*

Торгівці цінними паперами для отримання дозволу на здійснення комісійної діяльності з цінними паперами

200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Фондові біржі

10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

інвестиційні фонди

2000 мінімальних заробітних плат

Важливим джерелом зміцнення фінансового стану господарського товариства є його додатковий капітал, визначення якого у вітчизняних джерелах полягає в переліку того, що включається в поняття. Таким чином, додатковий капітал відображає приріст вартості майна при переоцінці, емісійний дохід, безоплатно отримані цінності і ін. П(С)БО 2 “Баланс” дає більш глибшу диференціацію додаткового капіталу: додатково вкладений капіталу і інший додатковий капітал [33].

Основною складовою додаткового капіталу виступає емісійний дохід, який утворюється як різниця між продажною ціною акцій і їх, номінальної вартістю. Фактично він являє собою прибуток, отриманий акціонерним товариством при продажі акцій. Тому за кордоном емісійний дохід включається в склад прибутку корпорацій. В Україні ж емісійний дохід входить до складу додаткового капіталу підприємства.

Використання додаткового капіталу, а особливо емісійного доходу, лише на покриття збитків, пов'язаних з реалізацією акцій, вважаємо дещо суперечить економічній сутності власного капіталу та його складових. Розширення функцій, які б виконував додатковий капітал, буде свідчити про фінансову стабільність підприємства, про наявність великої кількості джерел його стійкості, платоспроможність. Тому, крім вищеназваного призначення додаткового капіталу, можна використовувати його також для збільшення статутного капіталу, що притаманне, наприклад, російській практиці.

До основних обмежень щодо використання додаткового капіталу слід віднести заборону його спрямування на збільшення статутного капіталу, якщо в балансі відображено непокриті збитки, а також неприпустимість його розподілу з метою виплати дивідендів у грошовій формі.

Таким чином, економічна природа додаткового капіталу полягає в урівноваженні відповідних статей активу, тому і сума його є в значній мірі умовною або розрахунковою величиною.

Товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, товариства з додатковою відповідальністю, а також командитні товариства, згідно із Законом про господарські товариства, зобов'язані створювати резервний капітал при цьому цей резерв повинен бути не менше 25% статутного капіталу. (ст. 14 Закону). Джерелом формування резервного капіталу є нерозподілений прибуток. Він не реєструється підприємством і може утворюватися за рахунок фінансового результату підприємства і додаткового капіталу.

Щодо формування резервного капіталу існує ряд суперечностей щодо питання, що саме може бути джерелом його формування. Так, деякі автори відстоюють позицію, за якою резервний капітал повинен утворюватися з прибутку до оподаткування [36]. Це пояснюється тим, що резервний капітал є обов'язковим резервом для господарських товариств, тому створення його повинно захистити акціонерів, інвесторів від нестійкої кон'юнктури та інфляційних втрат, і, таким чином, повинен формуватися з валового прибутку, тобто прибутку до оподаткування. Такий порядок формування резервного капіталу (шляхом пільгового режиму оподаткування прибутку) існував у країні до 1991 р., починаючи з якого пільги були відмінені і відрахування у резервний капітал здійснюються тільки за рахунок чистого прибутку підприємства [12, с.19]. Відміна існуючих пільг неминуче призвела до того, що держава обмежує підприємства в засобах, необхідних для їх, ефективного функціонування в умовах ринкової економіки. Оскільки після оподаткування сума прибутку зменшується, відповідно і сума, спрямована у резервний капітал, також зменшується.

Бухгалтерський облік резервного капіталу повинен забезпечити отримання інформації, необхідної для контролю за дотриманням його мінімального і максимального значень. У будь-якому випадку граничний розмір резервного капіталу не може перевищувати тієї суми, яка визначена власниками підприємства і зафіксована в засновницьких документах. При цьому для акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю законодавчо встановлений його мінімальний розмір. Згідно закону про господарські товариства відрахування від прибутку в резервний капітал здійснюється до тих пір, поки не досягне 25% статутного капіталу підприємства [16]. В цілому резервний капітал формується шляхом обов'язкових щорічних відрахувань у розмірі 5% чистого прибутку до досягнення розміру, встановленого статутом товариства.

Політика щодо створення резервного капіталу розробляється з урахуванням ризику роботи на конкретному ринку, рівня конкуренції, перспектив подальшого росту, характеру продукції, можливостей її збуту та інших факторів. Якщо резервний капітал дорівнює статутному, або навіть перевищує його, то підприємство зможе маневрувати ним, а саме - покривати збитки, сплачувати борги при оголошенні його банкрутом. При недостатньому резервному капіталі справи підприємства можуть бути безнадійними. З іншого боку, створення резервного капіталу вимагає вилучення частини прибутку чи додаткового капіталу з обороту на тривалий період, а це означає з точки зору колективу підприємства недоотримання доходів через зменшення оплати праці, дивідендів на акції та інших виплат за рахунок прибутку. Отже, необхідно вибрати оптимальний варіант для створення резервного капіталу.

Фінансовий результат діяльності підприємства виражається у відповідному прирості чи зміні власного капіталу. Приріст власного капіталу в результаті фінансово-господарської діяльності відповідає отриманому прибутку, зменшення власного капіталу - збитку. Прибуток - це та частина прибутку звітного періоду, що залишається після обов'язкових платежів в бюджет [41, с 151].

Прибуток є основним джерелом підприємства, що динамічно розвивається. В балансі він існує в явному вигляді як нерозподілений прибуток, а також в завуальованому вигляді - як створений за рахунок прибутку резервний капітал. В умовах ринкової економіки величина прибутку залежить від багатьох факторів, основним з яких є співвідношення доходів і витрат.

Прибуток знаходиться в розпорядженні підприємства і розподіляється за встановленими напрямами: 1) на виплату дивідендів (доходів) акціонерам і засновникам. Дана операція зменшує активи підприємства; 2) на покриття витрат і збитків, які покриваються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства; 3) на поповнення резервного капіталу.

Залишок чистого прибутку після проведеного розподілу, готовий до подальшого використання, називається нерозподіленим прибутком. За П(С)БО 2 “Баланс” нерозподілений прибуток - сума прибутку, яка реінвестована у підприємство [33]. Звідси, нерозподілений прибуток - це джерело виробничого розвитку, джерело інвестування ресурсів.

Побудова бухгалтерського обліку здійснюється на основі нормативних документів, які розробляються державними органами управління. Система нормативного регулювання включає положення, що закладають основи організації та функціонування бухгалтерського обліку в цілому, і обліку цінних паперів, зокрема, бухгалтерської звітності, визначають умови їх ведення. Такі документи включають принципи та вимоги здійснення бухгалтерського обліку.

Розділ 2. Стан обліку і аналізу власного капіталу

2.1 Характеристика виробничо-господарської діяльності підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю ІВАС, надалі (ТОВ «ІВАС») розташовано в місті Заліщики, Тернопільська область.

Метою утворення товариства є об'єднання фінансових засобів учасників і здійснення підприємницької діяльності у комерційній та виробничих сферах.

Предметом діяльності товариства є:

- Будівництво житлових і нежитлових приміщень, ремонт житлових і нежитлових приміщень, виготовлення та встановлення віконних і дверних блоків; штукатурні роботи; виробництво цегли; виробництво бетонних сумішей , готових для використання; виробництво виробів з бетону та гіпсу; виробництво виробів з дроту; видобування каменю для будівництва;

- розроблення гравійних та піщаних кар'єрів; видобування глини та коаліну;

- виробництво різноманітних металевих виробів; роздрібна то оптова торгівля автомобілями;

- надання транспортних послуг; лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини; столярні роботи; роздрібна та оптова торгівля будівельними матеріалами; здавання в оренду власного нерухомого майна ; -комерційно-посередницька діяльність; оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування та товарами народного споживання; інші види діяльності, які не заборонених законодавством України.

Види діяльності які потребують спеціального дозволу товариство здійснює на підставі дозволу (ліцензції).

Власний капітал товариства представлений статутним капіталом, що становить 35000 (тридцять п"ять тисяч) і включає такі вклади учасників товариства:

- Дрозд Павло Петрович - 17500 ( сімнадцять тисяч п'ятсот) гривень , що

становить 50 відсотків Статутного капіталу,

- Дрозд Іван Петрович - 17500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) гривень , що становить 50 відсотків статутного капіталу і нерозподіленим прибутком (збитком).

Середньооблікова чисельність працівників 2011 р. складала 15 чол. Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами складала в 2011 р. 15300 тис.грн.

В таблиці 2.1 представлено основні економічні показники роботи підприємства. Аналіз фінансових показників дає підстави вважати, що ТОВ «ІВАС» і є рентабельним підприємством, що постійно підвищує ефективність виробництва. Нарощування обсягів виробництва дозволило збільшити виручку від реалізації продукції що за останій рік досягла 3830,7 тис.грн. Також збільшилась собівартість продукції, що в 2011 р. складала 3047,4 тис.грн. Чистий прибуток в 2011 році складав 91,3 тис.грн., що в десятки разів перевищує рівень 2009 року.

Таблиця 2.1 Результати фінансового-господарської діяльності ТОВ «ІВАС»

Показники

Роки

Різниця 2011р. до 2009р., +-

2009

2010

2011

1

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

9,8

4440

3830,1

3820,3

2

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

9,8

3700

3191,7

3181,9

3

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт , послуг)

6,0

3406

3047,4

3041,4

4

Валовий прибуток (збиток)

3,8

294

144,3

140,5

5

Фінансові результати від операційної діяльності

3,8

43,3

123,8

120,0

6

Фінансові результати від звичайної діяльності

3,8

43,3

123,8

120,0

7

Чистий прибуток (збиток)

3,8

35,0

91,3

87,5

Основні результати господарської діяльності ТОВ «ІВАС» відображаються в системі показників ліквідності, платоспроможності, ділової активності та фінансової стійкості. Показники за 2009-2011 роки наведені в таблиці 2.2.

За рахунок прибутку в останні три роки відбулось зростання власного капіталу товариства. Але платоспроможність підприємства була досить низькою. Коефіцієнт абсолютної ліквідності - 0,09, що значно погіршився в 2011 р.

Таблиця 2.2 Показники ліквідності ТОВ «ІВАС»

Показники

Порядок підрахунку

Роки

Різниця 2011р. до 2009р., +/-

2009

2010

2011

1

Величина власного капіталу

Підсумок звіту про власний капітал

14,3

70,0

552,6

538,3

2

Маневреність грошових коштів

Грошовий капітал/Власний капітал

-

15,2

0,006

0,006

3

Коефіцієнт покриття загальний

Оборотні активи/поточні зобов'язання

-

0,95

3,6

3,6

4

Коефіцієнт покриття проміжний

(Грошові кошти+Дебіторська заборгованість)/Короткострокові позикові кошти

-

-

-

-

5

Коефіцієнт поточної ліквідності

Грошові кошти та їх еквіваленти/Поточні зобов'язання

-

0,95

0,09

0,09

6

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможність)

Грошові кошти/Поточні зобов'язання

-

0,95

0,09

0,09

7

Частка оборотних коштів у активах

Оборотні активи/Всього активів

-

0,89

0,23

0,23

8

Частка запасів у оборотних активах

Запаси/Оборотні активи

-

-

0,18

0,18

Також досить низькою є частка оборотних активів і загальній сумі активів.

А таблиці 4 наведені розрахунки показників фінансової стійкості ТОВ ІВАС у 2009-2011 роках.

ТОВ «ІВАС» має досить високий коефіцієнт концентрації власного капіталу, який у 2011 році склав 0,93. Відповідно, зменшився коефіцієнт фінансової залежності.

Таблиця 2.3 Показники фінансової стійкості ТОВ «ІВАС»

Показники

Порядок підрахунку

Роки

Різниця 2011р. до 2009р., +/-

2009

2010

2011

1

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні

(Вартість основних засобів-Сума накопиченої амортизації )/ Вартість майна підприємства за підсумком балансу

1

0,01

0,76

-0,24

2

Коефіцієнт концентрації власного капіталу

Власний капітал/Активи

1

0,05

0,93

-0,07

3

Коефіцієнт фінансової залежності

Активи/Власний капітал

1

16,9

1,06

0,06

4

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

Залучений капітал/Всього коштів підприємства

-

0,94

0,06

0,06

5

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів

Довгострокові зобов'язання/(Довгострокові зобов'язання +Власний капітал)

-

-

-

-

6

Коефіцієнт структури залученого капіталу

Довгострокові зобов'язання / залучений капітал

-

-

-

-

Результати підрахунку показників рентабельності по ТОВ ІВАС наведені в таблиці 2.4.

Аналіз показників рентабельності говорить про прибутковість діяльності, але більшість показників рентабельності в 2009-2011 роках в ТОВ «ІВАС» зазнали зменшення. Так, рентабельність продажу зменшилась на 0,58 пункти. Це відбулось з різних причин, основна з яких перевищення темпів зростання витрат над доходами з реалізації. Рентабельність капіталу також зменшилось на 0,11, що пов'язано з незначною вартістю активів на початку формування майна.

Таблиця 2.4 Показники рентабельності ТОВ ІВАС

Показники

Порядок підрахунку

Роки

Різниця 2011р. до 2009р., +/-

2009

2010

2011

1

Рентабельність продажу

Прибуток від реалізації/Виручка від реалізації

1

0,83

0,83

-0,17

2

Рентабельність основної діяльності

Прибуток від реалізації продукції/ Витрати виробництва

0,63

0,08

0,05

-0,58

3

Рентабельність власного капіталу

Чистий прибуток/Власний капітал

0,26

0,5

0,16

-0,1

4

Період окупності власного капіталу

Власний капітал/Чистий прибуток

3,76

2,0

6,05

2,29

5

Рентабельність усього капіталу підприємства

Загальний прибуток/Підсумок балансу

0,26

0,02

0,15

-0,11

Покращилися показники ділової активності, але за рахунок відсутності данних в 2009 р. багато показників не можливо порівняти обєктивно (таблиця 2.5).

В 2009-2011 роках зросло загальне обертання капіталу на 4,72 пункти. Збільшилось обертання кредиторської заборгованості на 84,2 тис.грн. Збільшилась фондовіддача необоротних активів на 6,37 пункти.

Бухгалтерія підприємства, що складається з двох чоловік (головний бухгалтер та його замісник) здійснює аналітичний і синтетичний облік на основі первинних і зведених документів, що надходять із підрозділів підприємства. В самих структурних підрозділах здійснюється первинна реєстрація фактів господарської діяльності. Облік ведеться паперовий - за журнально-ордерною формою обліку.

Функції працівників облікового апарату регламентуються посадовими інструкціями. Це документи, в яких зафіксовані завдання, функції і обов`язки, права і відповідальність посадових осіб. Вони розробляються для кожної конкретної посади і забезпечують єдність при розподілі обов`язків між різними категоріями працівників тощо. Розробляють посадові інструкції за дорученням керівника підприємства. Для облікових працівників їх розробляє безпосередньо головний бухгалтер підприємства.

Таблиця 2.5 Показники ділової активності ТОВ ІВАС

Показники

Порядок підрахунку

Роки

Різниця 2011р. до 2009р., +/-

2009

2010

2011

1

Загальне обертання капіталу

Чиста виручка від реалізації/Підсумок балансу

0,68

3,11

5,4

4,72

2

Обертання мобільних коштів

Чиста виручка від реалізації/Підсумок І та ІІ розділів балансу

0,68


Подобные документы

  • Аналіз головних джерел формування власного капіталу, розгляд узагальненої схеми. Знайомство з особливостями організації і методики проведення обліку власного капіталу на ПАТ "Укртелеком". Загальна характеристика особливостей розвитку ринкової економіки.

    дипломная работа [245,9 K], добавлен 21.05.2014

  • Оцінка ефективності використання власного і позиченого капіталу, особливості показників доходності. Організація і методика аналізу інвестиційної діяльності підприємства. Метод визначення чистої теперішньої вартості. Аналіз рентабельності проекту.

    контрольная работа [297,8 K], добавлен 05.03.2011

  • Теоретичні основи формування капіталу підприємства. Сутність капіталу підприємства. Особливості формування складових власного капіталу підприємства. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг). Форми реалізації структури капіталу.

    курсовая работа [140,0 K], добавлен 28.08.2010

  • Форми функціонування власного капіталу підприємства. Джерела формування власних фінансових ресурсів. Придбання лессором майна на замовлення лізера. Амортизаційні відрахування. Основні засади управління та політика формування капіталу підприємства.

    курсовая работа [56,3 K], добавлен 21.02.2014

  • Характеристика сутності бухгалтерського обліку, основ його організації. Вивчення балансу - методу відображення стану майна за його складом і джерелами утворення у вартісній оцінці на певну дату. Методи обліку активів, зобов'язань та власного капіталу.

    контрольная работа [2,7 M], добавлен 29.04.2010

  • Основи аналізу власного капіталу. Стан фінансово-господарської діяльності СВК "Лиманський", результати його діяльності за 2009-2011 рр. Формування фінансових ресурсів фірми для забезпечення необхідного рівня самофінансування її виробничого розвитку.

    курсовая работа [233,2 K], добавлен 28.11.2012

  • Власний банківський капітал, його функції та складові. Статистичний аналіз структури балансу та власного капіталу ПАТ "Приватбанк". Оцінка фінансової стійкості та ліквідності. Удосконалення процесу прийняття управлінських рішень щодо капіталізації банку.

    курсовая работа [442,1 K], добавлен 09.03.2015

  • Капітал підприємства: суть, значення, джерела формування. Аналіз комплексу методів управління процесами розподілу й ефективного використання фінансових ресурсів. Оцінка джерел власного і позичкового капіталу акціонерного товариства за рахунок планування.

    дипломная работа [693,1 K], добавлен 20.01.2011

  • Оцінка динаміки і структури майна ПАТ "Київська пересувна механізована колона-2". Коефіцієнт зміни валюти балансу. Розрахунок власного оборотного капіталу підприємства. Динаміка відносних показників фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності.

    курсовая работа [50,9 K], добавлен 22.03.2014

  • Роль і сутність підприємництва в умовах ринкових відносин. Правові засади функціонування підприємницького сектору. Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства, ефективності використання власного капіталу, основних і оборотного засобів.

    курсовая работа [90,4 K], добавлен 12.11.2014

  • Теоретичні засади структури капіталу підприємства. Види капіталу підприємства, його кругообіг. Поняття структури капіталу: будова, складові частини, особливості обертання у виробництві. Вплив різних форм капіталу на фінансування підприємства.

    курсовая работа [143,8 K], добавлен 02.11.2007

  • Фінансові ресурси підприємства - склад і характеристика, джерела формування. Сутність та структура власного та позичкового капіталу підприємства. Дослідження узагальнюючих показників фінансового стану і його основних коефіцієнтів на прикладі ВАТ "ІПЗ".

    курсовая работа [59,1 K], добавлен 17.05.2008

  • Визначення відносних показників структури реалізації та координації товарів різних організацій, модальної і медіанної величин продуктивності праці. Оцінка абсолютного приросту власного капіталу та темпів його зростання базисним та ланцюговим способами.

    контрольная работа [39,5 K], добавлен 14.12.2010

  • Аналіз фінансових результатів діяльності торговельного підприємства. Динаміка структури активів. Аналіз показників оборотності та рентабельності сукупних активів організації, обсягів джерел формування оборотних активів, структури власного капіталу.

    курсовая работа [57,2 K], добавлен 21.03.2011

  • Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансової звітності. Аналіз рентабельності власного капіталу, прибутковості продукції, оборотності активів, заборгованості, платоспроможності. Визначення точки беззбитковості. Розрахунок ступеня операційного важеля.

    курсовая работа [555,7 K], добавлен 06.12.2014

  • Стратегия й тактика управлення фінансами. Управління інвестиційним процесом. Принципи процесу оцінки вартості капіталу. Оптимізація структури капіталу. Оцінка основних факторів, що визначають формування структури капіталу. Аналіз капіталу підприємства.

    контрольная работа [37,6 K], добавлен 07.11.2008

  • Аналіз необоротних і оборотних активів, дебіторської і кредиторської заборгованості, власного капіталу, прибутковості, структури грошових потоків, платоспроможності, ліквідності, фінансової стійкості підприємства. Оптимізація результатів його діяльності.

    курсовая работа [221,9 K], добавлен 17.04.2016

  • Характеристика джерел утворення майна підприємства. Організаційно-економічна характеристика ПАТ "КЮЗ". Аналіз складу і структури джерел утворення майна, власного капіталу підприємства. Аналіз довгострокової і короткострокової кредиторської заборгованості.

    курсовая работа [395,8 K], добавлен 02.02.2015

  • Економічна сутність і класифікація витрат на виробництво. Документальне оформлення та облік прямих та накладних витрат. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про затрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

    курсовая работа [167,3 K], добавлен 11.10.2013

  • Структура довгострокових та поточних активів компанії AT&T за 2009-2011 рр. Складові зобов'язань та власного капіталу підприємства. Звіт про рух грошових коштів і прибуток. Прогнозування ймовірності банкрутства на основі показників фінансового стану.

    реферат [878,8 K], добавлен 08.12.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.