Адаптивне моделювання сільськогосподарського виробництва за умов погодного ризику

Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Адаптивне моделювання сільськогосподарського виробництва за умов погодного ризику

Київ - 1998

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність дослідження. Перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки, відсутність необхідної нормативно-правової бази, яка повинна регулювати становлення та розвиток нових економічних відносин, призвели до економічної кризи в Україні, в тому числі в АПК.

Агропромисловий комплекс переживає значні соціально-економічні і організаційні зміни. Особливо це стосується аграрного сектору. Сільськогосподарське виробництво реформується, переходить в ринкові умови. Тому виникла необхідність розробки нових методологічних і методичних підходів планування функціонування та розвитку сільськогосподарських підприємств, об'єднань і АПК в цілому. Все це можливо на базі використання економіко-математичного моделювання та ЕОМ.

Основною складністю наукових досліджень структурно-функціональної організації АПК, що трансформується, його поведінки, аналізу, прогнозування розвитку, підготовки своєчасних управлінських рішень та оцінки їх можливих наслідків є об'єктивно притаманна цьому комплексові невизначеність, яка породжується багатьма чинниками, найважливішими для сільськогосподарського виробництва є стан погоди та ринку, науково-технічний прогрес.

Невизначеність породжує нестійкість функціонування та розвитку АПК, економічний ризик тощо. Тому методологія та методи планування цього комплексу повинні враховувати цей феномен. Однак існуючі системи планування не враховують невизначеності, чим у значній мірі знижують якість планів.

У запропонованій роботі зроблена спроба подолання цього недоліку, тобто у плануванні сільськогосподарського виробництва враховується невизначеність, а також системні характеристики АПК (стійкість, маневреність, надійність, еластичність, ризик тощо). Особлива увага приділяється погодному ризику.

Запропоновані методологічні та методичні підходи, а також розроблені економіко-математичні моделі можуть бути використані для підприємств будь-якого ієрархічного рівня АПК, а також для інших галузей народного господарства.

Необхідність врахування і керування погодним ризиком витікає з об'єктивних вимог ринкової економіки, що вимагає від підприємництва пошуку способів найкращої адаптації до зовнішніх і внутрішніх умов функціонування та розвитку виробництва.

Теоретико-методологічне та практичне значення поставленої проблеми, недостатня її дослідженість обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно з п'ятирічним планом науково-дослідних робіт кафедри «Економіко-математичних методів» Київського національного економічного університету (тема: «Методологічні та методичні проблеми і розвиток інструментарію математичного моделювання економічних об'єктів і процесів, № державної реєстрації 0197V019267).

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є розробка методології та методики аналізу, моделювання і оптимізації функціонування та розвитку сільськогосподарських підприємств, об'єднань і АПК в цілому в умовах невизначеності (погодного ризику).

Для досягнення мети в дисертації поставлено та розв'язано наступні завдання:

- зроблено критичний аналіз теоретико-методологічних положень щодо процесу планування сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах розвитку економіки;

- проведений аналіз чинників економічного ризику АПК;

- визначена методика аналізу системних характеристик (стійкості, маневреності, інерційності, ризику) економічних агропромислових систем на етапі предпланової роботи;

- створена методика градації (виділення) погодних станів;

- розроблена методика адаптивного планування в умовах невизначеності;

- розроблена методика моделювання маневреності і інерційності сільськогосподарських процесів;

- розроблена економіко-математична модель розрахунку обсягів реалізації продукції і сировини в умовах ринкової економіки і невизначеності умов виробництва;

- розроблена економіко-математична модель структури галузей;

- оптимізовані запаси і резерви кормів, коштів, продукції;

- розраховані за спеціальною методикою необхідні техніко-економічні показники і сформована матриця економіко-математичної моделі структури галузей;

- реалізовані на ЕОМ моделі: визначення оптимальних обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та структури галузей;

- проведено детальний аналіз результатів розрахунків.

Наукова новизна одержаних результатів. Розглянута в дисертації концепція планування функціонування та розвитку підприємств АПК в умовах невизначеності грунтується на сукупності організаційно-економічних і методичних підходів щодо формування процесу планування, який створює для сільськогосподарських підприємств передумови найкращої адаптації процесу виробництва в умовах погодного ризику, підвищує рівень конкурентоздатності підприємств.

До найбільш вагомих результатів, які характеризують науково-практичну новизну дисертаційного пошуку, належать:

розроблений методологічний підхід планування функціонування та розвитку сільськогосподарських підприємств суть якого в тому, що враховується невизначеність (погодні стани, попит і пропозиція);

створений методичний підхід врахування функціональних характеристик на етапі предпланової роботи (маневреність, стійкість, надійність, інерційність);

запропонована економіко-математична модель визначення обсягів виробництва і реалізації продукції сільськогосподарськими підприємствами і об'єднаннями;

розроблена економіко-математична модель структури (поєднання) галузей сільськогосподарського виробництва в умовах погодного ризику, що відрізняється від існуючих врахуванням: випадкових погодних станів; попиту на сільськогосподарську продукцію; інерційності та маневреності виробництва; залежності перетравності кормів від кількості клітковини і сухої речовини при оптимізації раціонів годування тварин; оптимізацією обсягів реалізації продукції з врахуванням погодних станів (урожайності сільськогосподарських культур); створенням модельних конструкцій для формування і використання запасів та резервів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що впровадження в практику запропонованої автором концепції планування функціонування та розвитку сільськогосподарського виробництва створює можливість оптимізації структури (поєднання) галузей для різних підсистем АПК: сільськогосподарських підприємств різних форм власності, об'єднань, регіонів тощо. Завдяки розробленій системі оцінки потенційної можливості підприємств стосовно виробництва і реалізації сільськогосподарської сировини та продукції надається можливість оптимізації обсягів реалізації для окремих підприємств чи об'єднань. Розробки можуть бути використані для економічних досліджень з метою аналізу та покращення управлінських рішень, що приймаються в процесі розвитку та функціонуванні сільськогосподарського виробництва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, результати, висновки та пропозиції виконаних досліджень знайшли відображення в наукових статтях, опублікованих в фахових та інших виданнях, були представлені у доповідях на науково-практичних конференціях: Перша Всеукраїнська економетрична конференція «Економетричні методи і моделі в економіці. Теорія та практика»; Четверта Всеукраїнська науково-практична конференція «Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність». Ряд пропозицій автора впроваджені в практику роботи сільськогосподарських підприємств. Вони пройшли апробацію на агрофірмі «Перемога» Кагарлицького району Київської області (акт №19 від 21.03.98), у ТОВ «Гарда» (довідка №134 від 19.04.98), у КСП «Колос» (довідка №75 від 22.02.98) та колгоспі ім. Т.Г. Шевченко (довідка №234 від 24.04.98) Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Результати науково-дослідницької роботи впроваджені в навчальний процес.

Публікації. По основним положенням дисертаційного дослідження надруковано шість наукових праць загальним обсягом 2,06 др. арк., з них п'ять у фахових виданнях обсягом 1,75 др. арк.

Структура, зміст та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 2 додатки. Робота нараховує 148 сторінок друкованого тексту, 16 таблиць, 8 рисунків. Список літератури містить 98 найменувань.

моделювання сировина сільськогосподарський виробництво

Основний зміст дисертації

У вступі дисертації обгрунтована актуальність дослідження, визначена мета та задачі роботи. Викладені найбільш вагомі результати, що характеризують науково-практичну новизну дослідження. Вказано практичне значення та можливості застосування одержаних результатів.

Розділ І. Планування сільськогосподарського виробництва та погодний ризик. В першому розділі показано, що питаннями виникнення ризику в економічних системах, в тому числі АПК, до останнього періоду приділялось мало уваги. Проте в умовах ринкової економіки значно ускладнилися процеси управління АПК, оскільки він розвивається в умовах невизначеності, що призводить до необхідності врахування не тільки традиційних чинників господарської діяльності, а також пропозиції та попиту на сільськогосподарську продукцію та погодних умов, які значною мірою обумовлюють економічну ефективність агропромислових систем.

Агропромисловий комплекс (АПК) визначається як складна виробничо-економічна система взаємопов'язаних галузей та сфер господарства, що забезпечують виробництво продуктів харчування та інших товарів із сільськогосподарської сировини. Розв'язування задачі оптимізації структури комплексу вцілому та аналогічних задач відносно кожного конкретного виробництва для досягнення належного рівня ефективності полягає не лише в простій максимізації показників діяльності галузей сільського господарства. Кожна ланка АПК повинна відповідати певним кількісним та якісним вимогам, які повинні враховуватись при розробці стратегічних планів функціонування та розвитку.

Неможливо виділити універсальний показник, який однозначно оцінював би якість плану. Спираючись на показники лише однієї з характеристик, можливо недооцінити інші, що суттєво обмежує повноцінний аналіз плану. Тому для повноцінної оцінки якості плану ми застосовуємо систему характеристик. Основними з них є стійкість, маневреність, надійність, напруженість, еластичність, ризик тощо.

Створений методичний підхід врахування системних характеристик на етапі предпланової роботи дозволяє досить повно оцінити якість плану.

Суттєвою особливістю погодного чинника є випадковий характер його впливу, причому досить значного, на результати діяльності АПК як в окремій зоні, так і в цілій країні. В планово-економічній та управлінській діяльності АПК врахування цього впливу можливе лише при аналізі залежності витрат і результатів виробництва від випадкових характеристик погодних умов.

У запропонованій роботі при розробці економіко-математичних моделей було використано такий підхід: виділяється (=1,2,…,) станів погоди. Для кожного із них на основі статистичної інформації або експертними методами визначаються відповідні техніко-економічні показники. Якщо таких станів погоди вибрати багато, то тоді значно ускладнюється процес обчислень, знижується точність. Досвід показує та підтверджується дослідженнями інших авторів, що достатньо взяти п'ять варіантів стану погоди, виражених через рівень урожайності сільськогосподарських культур, а саме =1-низька урожайність; =2 - вище низької, але нижче середньої урожайності; =3 - середня урожайність; =4 - вище середньої але нижче найвищої урожайності; =5 - найвища урожайність.

Відомо, що в умовах колгоспно-радгоспного виробництва проблеми реалізації продукції практично не було, в умовах ринкової економіки ситуація суттєво змінилась. Тому важливим є врахування крім впливу погодних умов також вагомого чинника невизначеності в АПК - ринкової кон'юнктури.

Розділ ІІ. Економіко-математична модель структури галузей сільськогосподарських підприємств. Для розв'язування поставлених задач в другому розділі розроблено ряд економіко-математичних моделей.

Економіко-математична модель розрахунку оптимальних обсягів реалізації сільськогосподарської продукції враховує випадкові погодні умови, можливості створення та використання запасів продукції, а також доцільності компенсації недопоставок продукції по контракту за рахунок виплати штрафів чи використання власних запасів продукції (сировини).

Задача ставиться таким чином: на який обсяг підписати контракт з державними органами () чи приватними особами (підприємствами) () на реалізацію -го виду продукції (сировини) при заданих цінах та штрафах у випадку невиконання умов контракту, а також доцільність її реалізації через відповідні біржі чи створення запасів. Економіко-математична модель розрахунку оптимальних обсягів реалізації сільськогосподарської продукції має вигляд:

Позначення: - планова площа посіву i-ої рослинницької культури, яка вирощується по q-ій технології при -му стані погоди; - вихід -ої продукції з одиниці площі посіву i-ої рослинницької культури, яка вирощується по q-ій технології в умовах -го стану погоди;

Обмеження моделі:

а) по валовій продукції:

, ( M; =1,2,…,) (1)

б) по обсягу продукції, на який планується підписання контракту:

, ( M; =1,2,…,) (2)

в) по формуванню обсягів лишків продукції та недовиконання реалізації продукції за контрактом:

y +z = x _r+1 - x _r, ( M; =1,2,…,; r=-1) (3)

г) по використанню лишків продукції та виплаті штрафів:

, ( M; =1,2,…,) (4)

д) баланс по валовій продукції:

, (r= 0,1,…, 5; M) (5)

е) по формуванню недопоставок продукції

, (=1,2,…, 5; M) (6)

ж) відносно можливості покриття недопоставок

, (7)

, (=1,2,…, 5; M)

з) по втратах при зберіганні -ої продукції:

( M) (8)

де a - коефіцієнт втрат -ої продукції при збереженні.

Критерій оптимальності - максимізація прибутку:

(9)

де , , - відповідно прибуток від реалізації -ої продукції державі, приватним підприємствам (особам) і через біржу; та - відповідно штраф за недодану одиницю -ої продукції державі та приватним підприємствам; d - витрати на зберігання одиниці -ої продукції.

Таблиця 1. Розрахунок оптимального обсягу реалізації озимої пшениці

Показники, т	Погодні стани
	=1	=2	=3	=4	=5
валовий збір	2431-2873	2873-3315	3315-3757	3757-4199	4199-4641
обсяг контракту держзамовлення			139
обсяг контракту приватному підприємству			3315
недопостачання відносно контракту в т. ч.	37,85	215,2	46,33	-	-
держзамовлення	5,14	51,49	46,33	-	-
приватне підприємство	32,71	163,71	0	-	-
лишки відносно контракту	-	-	100,99	137,97	87,96
компенсація недопоставок за рахунок сплати штрафів в т. ч.	37,85	0	0	-	-
держзамовлення	5,14	0	0	-	-
приватне підприємство	32,71	0	0	-	-
компенсація недопоставок за рахунок власних запасів зерна в т. ч.	37,85	215,2	46,33	-	-
держзамовлення	0	51,49	46,33	-	-
приватне підприємство	0	163,71	0	-	-
прибуток, грн.	433615

За розробленою економіко-математичною моделлю можливо розраховувати оптимальні обсяги контрактів для продукції, що не придатна до зберігання (в роботі розглянуто розрахунок оптимального обсягу контракту для реалізації цукрових буряків). У даному випадку в цільову функцію моделі вводяться ціни реалізації продукції в залежності від попиту - пропозиції. Розроблена і реалізована економіко-математична модель оптимізації обсягу контрактів по всіх видах товарної продукції.

Розроблені економіко-математичні моделі оптимізації обсягів реалізації сільськогосподарської продукції є оригінальні.

У сільськогосподарських підприємствах, об'єднаннях і взагалі в АПК одночасно можуть розвиватися багато галузей. Ефективність кожної із них необхідно розглядати в поєднанні з іншими галузями, оскільки вони між собою взаємопов'язані. Виникає задача оптимізації структури(поєднання) галузей.

Основні елементи економіко-математичної моделі структури галузей:

Змінні: - планова площа посіву i-ої рослинницької культури, яка вирощується по q-ій технології при -му стані погоди у t-му плановому періоді; - планове поголів'я j-ої статевовікової групи f-ої продуктивності k-ої тваринницької галузі в t-му плановому періоді, яких утримують за q-ою технологією при -му стані погоди; - кількість ріллі, використана для виробництва -го корму, який згодовують у t-му періоді тваринам j-ої статевовікової групи f-ої продуктивності k-ої галузі утримувані за q-ою технологією при -ій погодній ситуації.

Обмеження моделі:

1) по сівозмінах:

  (=1,2,3,4,5; t=1,…, T) (10)

2) по окремим рослинницьким культурам:

, (iI₅, ; tT) (11)

де a_{i j f k t q} - площа під i-ою рослинницькою культурою, урожай із якої використано для годівлі відповідних тварин, , - відповідно мінімально та максимально допустимі площі посіву i-ої культури в t-ий період при -му стані погоди,

3) по інерційності рослинницьких культур:

, (i I₁, , tT) (12)

4) по структурі стада:

, (jJ; k K; t T; q Q_kj; ) (13)

де - коефіцієнт пропорційності між окремими j-ми статевовіковими групами k-ої галузі, яких утримують за q-ою технологією,

5) по структурі статевовікових груп у розрізі продуктивності тварин:

, (j J; fF; k K; t T; ) (14)

де - вихід l-ої продукції від однієї середньорічної тварини j-ої статевовікової групи k-ої галузі в t-му плановому періоді n-ої продуктивності, яку утримують за q-ою технологією при -му стані погоди; - вихід l-ї продукції від однієї середньорічної тварини j-ої статевовікової групи k-ої галузі в t-му плановому періоді при найнижчій продуктивності, яку утримують за q-ою технологією при -му стані погоди,

6) по інерційності тваринницьких галузей:

, (j J, k; =; t T) (15)

7) по невід'ємності змінних:

x_{i q t} 0, x _{j f k t q} 0, z_{j k t q} 0.

Критерій оптимальності - максимізація прибутку:

(16)

де - ціна одиниці -ої продукції, одержана від вирощування i-ої сільськогосподарської культури; - вихід -ої продукції з одного гектара посіву i-ої рослинницької культури; D₄ і D₅ - відповідно множина рослинницьких і тваринницьких видів продукції; - ціна одиниці -ої тваринницької продукції, де , , - відповідно собівартості рослинницьких і тваринницьких видів (без вартості раціонів) продукції та кормів.

Розділ III. Експериментальні розрахунки по економіко-математичній моделі структури галузей. Розроблено два варіанти економіко-математичної моделі структури галузей. Модель I - оптимізація структури виробництва з одночасною оптимізацією раціонів годування тварин, та Модель II - де при оптимізації структури виробництва використовувались попередньо розраховані оптимальні раціони.

Проведені розрахунки по цих двох моделях дали майже ідентичні кінцеві результати як по формуванню оптимальних раціонів, так і по структурі виробництва. Тому, враховуючи, що розмірність матриці економіко-математичної моделі в першому варіанті є приблизно 57509900, а в другому приблизно 250325, то надалі для проведення експериментальних розрахунків використовували другий варіант моделі.

В табл. 2 представлено варіанти структури галузей окремо для кожного виділеного погодного стану. Отримані оптимальні плани пронумеруємо арабськими цифрами, в даному випадку це варіанти 1-5.

Таблиця 2. Варіанти оптимальної структури галузей для різних погодних станів

Структура виробництва	Погодні стани	Фактичні середні дані за 1993-1996 рр.
	=1	=2	=3	=4	=5
Варіанти структури галузей
	1	2	3	4	5
Рослинництво
Структура посівних площ, га
пшениця	846	846	520	520	520	523
ячмінь	50	50	50	50	50	46,3
горох	400	270	270	270	270	276
овес	10	10	10	10	10	8
кукурудза	400	365	270	270	270	247
гречка	20	20	20	20	20	15
цукровий буряк	423	423	423	423	423	425
Виробництво молока
всього корів	645	1024	1730	1953	2102	1120
все стадо	1089	1626	2746	3099	3337	1579
кількість корів річною продуктивністю, кг:
8000	0	9	15	18	18	10
Варіанти структури галузей
	1	2	3	4	5
7500	0	12	21	24	26	14
7000	35	34	57	65	70	38
6500	46	71	120	135	145	80
6000	40	92	121	137	147	89
5500	75	95	223	251	271	148
5000	115	203	271	306	330	182
4500	93	130	249	281	303	162
4000	77	120	220	249	268	148
3500	131	136	372	420	452	249
3000	36	40	61	69	74	-
2500	0	0	0	0	0	-
Ефективність виробництва
валовий прибуток, тис. грн.	1179,32	1821,14	2428,76	3193,87	3699,76	1943,87

Проведений аналіз свідчить, що оптимальні плани і відповідний рівень прибутку значно змінюються в залежності від погодних умов. Для сільськогосподарських підприємств неможлива така різка зміна структури виробництва. Недоцільно також орієнтуватись на один з обраних випадків погодних умов (навіть якщо він є найбільш ймовірним). Для врахування всіх можливих варіантів погодних ситуацій необхідно включити в модель: по-перше, інерційність по площах посіву рослинницьких культур та поголів'я корів, по-друге - врахувати інформацію про ймовірності виникнення кожної з п`яти типових погодних умов. Результати розрахунків наведено в табл. 3

Таблиця 3. Варіанти структури галузей з врахуванням інерційних і маневрених властивостей виробництва

Структура виробництва	Погодні стани	Фактичні дані за 1997 р.
	=1	=2	=3	=4	=5
Варіанти структури галузей
	6	7	8	9	10
Рослинництво
Структура посівних площ, га.
пшениця	779	779	779	779	779	280
горох	270	270	270	270	270	270
кукурудза	270	270	270	270	270	272
цукровий буряк	423	423	423	423	423	360
Виробництво молока
всього корів	1151	1151	1151	1151	1151	1030
Ефективність виробництва
математичне сподівання валового прибутку, грн	2262830
валовий прибуток, грн	1002170	1760340	2278560	2800250	3092830	19438700

Ймовірність ситуації =1 дуже мала, проте практично існує ситуація, що господарство отримає в результаті своєї діяльності низький прибуток, що може не забезпечити повноцінний процес відтворення виробництва, має місце ризик неможливості продовжувати виробництво, тобто фірма «Перемога» може попасти у зону критичного ризику. Визначили ризик як величину відхилення отриманого результату від сподіваного рівня. На наступному етапі дослідження в економіко-математичній моделі структури виробництва враховували такі положення: ризик виникає в процесі функціонування виробництва з деякою ймовірністю; розв`язується питання щодо доцільності компенсації (зниження) ризику за рахунок власних заощаджень чи залучення кредитів під проценти.

Результати розрахунків (за варіантами 11-15 оптимальної структури галузей) стосовно компенсації ризику приведені в табл. 4.

Таблиця 4. Компенсація погодного ризику

Структура виробництва	Погодні стани
	=1	=2	=3	=4	=5
Варіанти структури галузей
	11	12	13	14	15
Рослинництво
Структура посівних площ, га.
пшениця	773	773	773	773	773
цукрові буряки	423	423	423	423	423
Виробництво молока
всього корів	1137	1137	1137	1137	1137
Економічна ефективність
очікуваний валовий прибуток, грн.	2396040
валовий прибуток, грн.	1000420	1797300	2264050	2754760	3072660
ризик, грн.	1395620	598740	131990	0	0
компенсація ризику, грн. в тому числі:	85133	148486	54908
за рахунок власних резервів, грн.	79049	148486	54908
за рахунок кредитів, грн.	6084

Виходячи з розглянутих змін можливо зробити висновки, що найбільш обтяженими ризиком видами виробництва є вирощування озимої пшениці та виробництво молока - два головні напрямки спеціалізації агрофірми. Показники ефективності в даних видах діяльності суттєво змінюються в залежності від погодних станів. З'являється необхідність розробки способів зниження економічного ризику при виробництві вказаних видів продукції за рахунок зменшення негативного впливу погодних умов.

Найбільш результативний спосіб зниження ризику є створення запасів. Озима пшениця відноситься до класу сільськогосподарських культур, які можливо досить довго зберігати. Тому визначимо доцільність формування запасів саме озимої пшениці в урожайні роки з метою використання в несприятливих умовах. Одночасно обсяги реалізації цукрових буряків (як одного з найефективніших напрямків виробництва) визначаються функцією попиту - пропозиції. З цією метою в економіко-математичну модель структури галузей включені обмеження виду (1) - (9).

Таким чином створені можливості підвищення стійкості виробництва основних товарних рослинницьких культур. В результаті розрахунків оптимальна структура галузей не змінилась, проте за рахунок використання запасів продукції та коштів майже на 300 тис. грн. зріс валовий прибуток.

Оскільки з результатів розрахунків за моделлю структури галузей виявилось, що в чотирьох з п'яти випадків (найбільш сприятливі умови =5, =4, =3, =2) погодних станів двоїсті оцінки вказують на недефіцитність земельних ресурсів призначених на кормовиробництво, то ми дійшли висновку, що в цих випадках виникають лишки кормів. Тобто існує потенційна можливість утримувати більшу кількість корів, ніж визначено за останніми розрахунками, якщо врахувати можливість резервування лишків кормів в сприятливих погодних умовах, а потім використовувати їх в найгіршій погодній ситуації. Тому до останньої моделі було введено змінні та обмеження, що дозволяють врахувати можливості резервування кормів.

Результати наведено у табл. 5.

Таблиця 5. Структура виробництва з врахуванням можливості використання резервів кормів

Показники	Погодні стани
	=1	=2	=3	=4	=5
поголів'я корів	1240
посівна площа цукрових буряків, га	423
посівна площа озимої пшениці, га	773
прогнозний обсяг виробництва озимої пшениці, т	5751
прогнозний обсяг виробництва цукрових буряків, т	14510
очікуваний валовий прибуток, грн	2741840
валовий прибуток, грн	1126540	2038410	2440580	2729200	2878670
компенсація ризику в тому числі:, грн	98533	174451	125324	2895	-
компенсація з власних резервів, грн	42909	174451	125324	2895	-
залучені кошти, грн	55624	0	0	0	-

Використання запасів кормів привело до збільшення в оптимальному плані поголів'я корів на 103 голови, тобто пропонується утримувати 1240 голів. Не змінилась структура посівних площ рослинницьких культур. Збільшився валовий прибуток. Компенсація ризику повністю здійснюється за рахунок власних резервів коштів в найбільш імовірних погодних станах, лише у випадку найнижчої врожайності, яка має дуже низьку ймовірність, передбачається залучення коштів.

Порівняння оптимальної структури галузей за останнім варіантом (табл. 3), з фактичною за 1997 р. приводить до висновків, що для агрофірми «Перемога» найбільш ефективними напрямками в рослинництві є вирощування озимої пшениці та цукрових буряків, в галузі тваринництва - виробництво молока. Для агрофірми пропонується збільшення до 773 га площі під озиму пшеницю. Це дасть можливість збільшити обсяг прибутку і підвищити рівень рентабельності. Агрофірма у 1997 р відвела під цю культуру посівну площу тільки 280 га, що значно менше порівняно з 1993-1996 рр (приблизно на 240 га), враховуючи результати оптимізації потрібно відмітити недоцільність прийнятого рішення. Площа під цукровими буряками 360 га, що менше визначеної за оптимальним планом на 60 га.

Оптимальним планом передбачається утримувати 1240 корів, що є на 210 корів більшим ніж реальні дані.

Найбільш прибутковим для господарства є виробництво молока. Проте за несприятливих погодних умов ефективнішою є продукція рослинництва. Для подальшого стійкого розвитку виробництва та можливості ефективного функціонування в складних ринкових умовах необхідна розробка структури галузей, що найкращим чином сполучатиме переваги кожного з напрямків виробництва і покриватиме недоліки. Розрахунки проведені за моделлю структури галузей оптимально поєднують всі напрямки спеціалізації з врахуванням впливу станів погоди, дають змогу отримати високі показники ефективності та з'ясувати перспективи економічного зростання фірми.

Висновки

Пріоритетним напрямком в розробці сучасних методів керування економічними системами в нестабільних ринкових умовах є створення адаптивних організаційних структур, що швидко реагують на зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі. З цією метою необхідно використовувати нові економіко-математичні моделі, які достатньо точно описують складні, динамічні, стохастичні процеси сільськогосподарського виробництва.

Проведені дослідження дають змогу зробити наступні висновки:

1.У наукових працях, присвячених питанням планування розвитку та функціонування виробництва підприємств АПК, недостатньою мірою враховується невизначеність та пов'язаний з нею економічний ризик. Існуючі економіко-математичні моделі не враховують системних характеристик є однокритеріальними, статичними, детермінованими моделями, тобто не адекватно відображають суттєві особливості технологічних і економічних процесів сільськогосподарського виробництва.

2. Економічні процеси та явища в сільськогосподарському виробництві розвиваються в умовах невизначеності під впливом багатьох некерованих чинників, а тому є неповністю прогнозованими і контрольованими. Головними чинниками невизначеності для підприємств АПК є зміни ринкової кон'юнктури, науково-технічний прогрес та вплив випадкових погодних умов, які приводять до виникнення ризику. Тому необхідна суттєве вдосконалення методології і методики планування та управління виробничими процесами сільського господарства.

3. Ефективність діяльності підприємства досить суттєво залежить від здатності виробника здійснити оцінку власних можливостей відносно обсягів виробництва, а, значить, і реалізації кінцевої продукції в умовах невизначеності (погодного ризику). Розроблені економіко-математичні моделі визначення обсягів реалізації продукції (сировини), яка враховує залежність виробництва сільськогосподарської продукції від випадкових погодних умов, ймовірностей виникнення виділених погодних станів, можливості збуту продукції різним споживачам, створенням та використання запасів продукції (сировини).

4. Розроблена і реалізована економіко-математична модель структури (поєднання) галузей, в якій одночасно враховуються всі можливі стани погодних умов, можливі границі зміни системних функціональних характеристик (стійкості, маневреності, інерційності, ризику), а також імовірності виникнення погодних станів. Оптимальна структура виробництва в цьому випадку для агрофірми «Перемога» передбачає вирощувати озиму пшеницю на площі 773 га, цукрові буряки - на 423 га, мати 1137 корів, що забезпечує отримання очікуваного валового прибутку на суму 2262830 грн, тобто майже на 18% перевищує фактичний обсяг.

5. Розроблена і реалізована економіко-математична модель структури (поєднання) галузей, в якій враховуються можливості створення в сприятливих погодних умовах запасів і резервів коштів, продукції, кормів та використання їх в несприятливих періодах з одночасною оптимізацією обсягів реалізації продукції призводить до формування такої структури виробництва, яка в умовах погодного ризику найкращим чином пристосована до можливих змін. При даній структурі обсяг очікуваного валового прибутку рівний 2741840 грн.

6. Використання економіко-математичної моделі структури (поєднання) галузей для агрофірми «Перемога» дало можливість:

- визначити найбільш перспективні напрямки виробництва, якими є в рослинництві вирощування озимої пшениці та цукрових буряків; в тваринництві - виробництво молока.

- розрахувати оптимальні обсяги виробництва та реалізації основних рослинницьких культур з врахуванням створення в сприятливих погодних умовах запасів продукції та використання їх в гірших умовах.

- визначити структуру молочного стада з врахуванням можливості маневрування продуктивністю худоби та створення запасів кормів.

7.У рекомендованій до впровадження оптимальній структурі галузей передбачаються такі зміни:

- збільшення посівних площ під озимою пшеницею до 773 га (фактично 280 га), під цукровими буряками до 423 га (фактично 360 га), що дає можливість виробляти 5751 т озимої пшениці і 145210 т цукрових буряків;

- утримання 569 середньорічних голів молодняку для повноцінного відтворення молочного стада;

- збільшення кількості корів на 210 голів;

- обсяг валового прибутку збільшується на 729,5 тис. грн.

Размещено на Allbest.ru

...