Етико-моральні принципи побудови держави в поглядах Митрополита Андрея

Размещено на http://www.allbest.ru/

Етико-моральні принципи побудови держави в поглядах Митрополита Андрея

Міщук М. Б

Вагомим чинником суспільно-політичного життя в процесі становлення незалежної Української держави стала потреба творення власної державницької ідеології, яка б базувалася на морально-етичних засадах християнства. Проблеми морального функціонування будь-якого суспільства, в тому числі, й українського сьогодні займають чільне місце у цілому комплексі економічних, соціально-політичних, духовних перетворень.

В цьому контексті неабияка роль відводиться дослідженню спадщини Митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького, діяльність якого була спрямована виключно на служіння Богу, Церкві та Україні.

В європейській думці співвідношення політики й моралі представлене концепціями давньогрецького філософа Арістотеля та італійського політичного діяча й мислителя епохи Відродження Нікколи Мак'явеллі. Згідно з прагматистом, імморалістом Н. Мак'явеллі, мораль це лише інструмент, яким досвідчений політик повинен уміти спритно і вчасно користуватися.

Відповідно ж до поглядів Арістотеля, мораль (етика) і політика це єдина галузь практичного знання, гармонійна єдність "філософії, що стосується людських справ", оскільки опікується питаннями виховання доброчесності й звичаїв гідного життя заради досягнення щастя і блага [9].

Дослідження політики та моралі, так чи інакше у своїх працях, торкалися такі дослідники як М. Вебер, Т. Парсонс, Н. Луман, Ю. Габермас, М. Холмс, Р. Дарендорф. В Україні цією проблематикою займаються Є. Бистрицький, А. Колодій, В. Гур, С. Рябов, В. Пазенок, В. Малахов, А. Єрмоленко, М. Попович, Корнієнко та інші.

В умовах суспільно-політичного розвитку Західної України, населення якої завжди відзначалося надзвичайною релігійністю, вагомими аспектами, що істотно впливали на політичну сферу життя суспільства були, безперечно, етика та мораль, як складові релігійного питання. Тема духовного виховання підростаючого покоління та етико-моральних принципів побудови державного організму, стала однією із ключових в працях Митрополита Андрея: " До розв'язання соціальної квестії Церков приступає з принципами віри і етики Христової незмінними від двох тисяч літ, однак все повним життя і актуальности, спосібними в борбі наших часів принести світові мир... Стоячи на сторожі суспільної моральности, мусить рішучо ставати в обороні тих, що не уміють себе самихуспішно боронити..."[5,с. 140 -141].

Добре усвідомлюючи значення національного питання. Митрополит ніколи не відводив йому другорядної ролі. Так, уже в першому Посланні від 2-го серпня 1899р. владика висловив своє рідне кредо: "Бо я Русин-Українець діда, прадіда. А Церкву нашу та святий наш обряд полюбив цілим серцем, присвятивши для Божої справи ціле своє життя"[4,с.205]. А у декреті до духовенства (грудень 1941 р.) він впевнено стверджує, що "Ідеалом нашого національного життя є наша рідна всенаціональна Хата-Батьківщина!" [І.с.519].

З-поміж моральних засад, яких Митрополит постійно дотримувався та пропагував у своїх посланнях варто виділити наступні: рівність усіх громадян перед законом, індивідуальна свобода є найважливішою умовою реалізації творчого потенціалу особи, принципи політичного плюралізму, розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову, свобода думок, поглядів, переконань, совісті, слова, запровадження загального виборчого права.

Визнаючи існування природного закону, Шептицький займає позицію етичного ідеаліста і протистоїть етичному позитивізму. Як етичний ідеаліст він вчить про природний закон, безумовний і абсолютний. Як ідеаліст, Шептицький постійно критикує матеріалізм і нігілізм, які заперечували існування будь-якого природного морального закону.

Погляди Андрея Шептицького були етичними за своїм характером, адже він визнавав необхідність проведення лише тих суспільних змін, які б не суперечили двом основним моральним законам людства: право людини на життя та результати своєї праці; обов'язок кожної людини не ставити свої особисті інтереси понад інтереси загалу.

А. Шептицький надавав перевагу демократичним формам та методам політичної боротьби: "Демократичний рух, що в цілій Європі під стяг оборони убогих і скривджених покликує всіх благородних, не єсть для церкви чужим, противно єсть для духовенства всіх країв симпатичним, бо і дух Христового Євангелія єсть духом щиро і широко демократичним..."[5,с.138]. В цьому контексті, велику увагу, на переконання Митрополита, варто приділяти вихованню у молоді таких громадянських чеснот, як "справедливість, чесність в орудуванні спільних грошей, ощадність у видатках громади, відповідальність за голосування..." [ 1,с.527]. Справедливість виступала для нього моральним імперативом. Велику увагу в історичному розвитку людства приділяв свідомій волі народу.

Головними осередками морального виховання Владика Андрей називає церкву, родину, громаду та добровільні спільноти людей. Моральне виховання є необхідною умовою політичної участі громадян (проявлялася на той час, головним чином через вибори: "Кождий християнин є обов'язаний уживати горожанських прав, які дають йому закони. Є обов'язаний тому, бо при виборах іде о важну річ для віри і о важну річ для народу"[2, с.460; 7]) та влади. Провідна влада обов'язала сповняти християнські обов'язки супроти Всевишнього Бога [І.с.522]. Керівна влада має за мету служити загальному добру, зберігати й охороняти свободи громадян, родин [1, с.521]. Для забезпечення природної свободи громадян влада має ухвалювати закони. Згідно поглядів А.Шептицького, існує певна закономірність між політичною владою та мораллю, яка проявляється у такому співвідношенні: " Чим більше громадян має участь у власти і чим більша та участь, тим більше треба, щоб ті громадяни були праведними, себто мали моральне виховання, переповнене євангельськими принципами" [І.с.525].

Протидіяти будь-яким вадам суспільства може лише християнська любов "любов ближнього у формі милосердя всім потребуючим і терплячим"[1,с.470], більше того, "лише така влада сильна і тривка, що опирається на любові!.. Підвалиною всякої власти... є любов"[6,с.65;10].

Задля добра народу та держави А.Шептицький закликає до консолідації суспільства: " Лучіться разом.. .Як будемо разом триматися, то в кожнім ділі будемо сильнійші","христіянин має любити всіх людей, але се не перешкоджає, що найпершою любовю має любити свою родину і свою вітчину... Христіянин може і повинен бути патріотом, але єго патріотизм не може бути ненавістію і ані не сміє накладати обов'язків противних вірі... Стережіться і між собою ненависти і роздору, злишної партійносте; скупляймо свої сили, бо сили розділені завсіди суть слабими... Кожде царство, що розділилося на два собі ворожі табори, змарніє. .."[8,с.5,14].

Він різко засуджує будь-яке кровопролиття: "...Люди всі суть собі братьми, природно мають жити не в борбі, але в згоді і любови"[5,с.154], а "Злочин чоловікоубійства нарушає також найглибші основи культури народу, бо першим постулатом тої культури є пошанування людського життя. Народ, що не уміє людського життя шанувати, це народ дикий, недостойний ставати в ряди з христ. народами світа". У пастирському посланні "He убий" та у посланні митрополита Андрея Шептицького до духовенства та народу з закликом не піддаватися на провокації й не вдаватися до актів терору (від 10 серпня 1943 р.) Митрополит засуджує різноманітні форми вбивства, включаючи санкціоновані державою страти без суду[3,с.234]. ідеологія етичний християнство шептицький

Отже, у свої посланнях Митрополит Андрей неодноразово звертався до влади та народу із закликами, проханнями сповняти засади християнської моралі, проявляти патріотизм через любов один до одного, до власної держави. Він різко заперечував радикальні методи суспільно-політичних перетворень, які далеко виходили поза межі етики. Гарантії соціальної справедливості та забезпечення добробуту усіх суспільних верств владика пов'язував безпосередньо із національним визволенням українського народу:

Список використаних джерел

1. Із декрету до духовенства п.з. Ідеалом нашого національного життя. 1941 p., грудень, з АЄп. Собору 1942 р.// Митрополит Андрей Шептицький: Життя і Діяльність. Документи і Матеріали 1899-1944. У 2 томах. .Т.2.К.1.Церква і суспільне питання / За ред. А.Кравчука,Львів: Видавництво отців Василіан "Місіонер",1998. 570 с.

2. Звернення митр. Андрея Шептицького та інших єпископів до духовенства й вірних про вибори до громадських рад. 1927р., квітня 30, Львів. // Митрополит Андрей Шептицький: Життя і Діяльність. Документи і Матеріали 1899-1944. У 2 томах. .Т.2.К.1.Церква і суспільне питання / За ред. А.Кравчука,Львів: Видавництво отців Василіан "Місіонер",1998. 570 с.

3. Кравчук Андрій Соціальне вчення та діяльність Митрополита Андрея Шептицького під час німецької окупації.с.224-281 //Митрополит Андрей Шептицький. Документи і матеріали 1941-1944/Упорядник Жанна Ковба. -K.: Дух і Літера. -2003,313 с.

4. Ленцик В. Визначні постаті Української Церкви: Митрополит Андрей Шептицький і Патріарх Иосиф Сліпий. Львів: Свічадо, 2004. 608 с.

5. Пастирське послання митр. Андрея Шептицького до духовенства O квестії Соціяльній. 1904 p., травня 21, Крехів Митрополит Андрей Шептицький: Життя і Діяльність. Документи і Матеріали 1899-1944. У 2 томах. .Т.2.-К.1.Церква і су спільне питання/За ред. А.Кравчука,Львів: Видавництво отців Василіан "Місіонер",-1998. 570 с.

6. Пастирське послання митр. Андрея Шептицького до духовенства та вірних Найбільша Заповідь. 1901 p., січня 4/17, Станиславів-Львів. Митрополит Андрей Шептицький: Життя і Діяльність. Документи і Матеріали 1899-1944. У 2 томах. .Т.2.К. 1 .Церква і суспільне питання / За ред. А.Кравчука,Львів: Видавництво отців Василіан "Місіонер",1998. 570 с.

7. Пастирське послання Станиславівського єп.. Андрея Шептицького до вірних Християнська Робота. 1899 p., серпня 2, Станиславів. Митрополит Андрей Шептицький: Життя і Діяльність. Документи і Матеріали 1899-1944. У 2 томах. .Т.2.К. 1 .Церква і суспільне питання / За ред. А.Кравчука,Львів: Видавництво отців Василіан "Місіонер",1998. 570 с.

8. Савельев В. Мораль і політика: проблеми взаємодії. //Персонал. 2007. № 42 (245). 31 жовтня 6 листопада.

9. Спільне Пастирське послання митр. Андрея Шептицького та ін.. єпископів На поміч безробітним і вбогим. 193 Ip., грудня 13, Львів Митрополит Андрей Шептицький: Життя і Діяльність. Документи і Матеріали 1899-1944. У 2 томах. .Т.2.К.1.Церква і суспільне питання / За ред. А.Кравчука,Львів: Видавництво отців Василіан "Місіонер",1998. 570 с.

Размещено на Allbest.ru