Естетичне виховання школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1.Теоретичні основи естетичного виховання школярів

1.1 Поняття естетичного виховання та його особливості

1.2 Основна мета та зміст естетичного виховання

1.3 Шляхи та засоби естетичного виховання

РОЗДІЛ 2.Експериментальне дослідження застосування основних засобів естетичного виховання школярів

2.1 Основні умови проведення експериментального дослідження

2.2 Процес проведення експериментального дослідження

2.3 Результати проведення експериментального дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

естетичний виховання школяр смак

Актуальними питаннями сьогодення є питання естетичного виховання і розвитку естетичної культури підростаючого покоління. Особистісна орієнтація сучасної освіти передбачає прилучення молодої людини до естетичного досвіду людства, до творчої діяльності, що є основою естетичного розвитку особистості.

У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті визначено основну мету освіти, спрямованої на естетичне виховання та всебічний розвиток людини як найвищої цінності суспільства, формування її духовних смаків, ідеалів та розвитку художньо-творчих здібностей.

Багато письменників, педагогів, діячів культури (К.Д.Ушинський, Л.М.Толстой, В.О.Сухомлинський, Д.Б.Кабалевський, Б.Неменський та інші) констатують особливе значення що до цього молодшого шкільного віку. Особливості дітей цього віку найбільш сприяють формуванню в них естетичної культури. Новітні дослідження доводять, що прогалини в естетичному розвитку молодшого школяра найчастіше виявляються невиправними навіть при систематичній роботі у середніх та старших класах.

Проблема естетичного виховання у естетико-педагогічному аспекті широко репрезентована у спадщині видатних українських педагогів та діячів освіти Е.Водовозової, П.Каптерева, С.Лисенкової, С.Русової, Е.Михеєвої, К.Ушинського.

Філософсько-естетичні аспекти цієї проблеми розглядаються в наукових працях Ю.Борева, І.Гончарова, М.Киященка, В.Ядова.

Психологічні основи естетичного виховання розкрили Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, І.Кон, Б.Теплов та інші.

Важливі питання теорії і методики естетичного виховання підростаючого покоління висвітлюються в працях Л.Коваль, В.Передерій, Ю.Фохт-Бабушкіна, Т.Цвілих, Г.Шевченко, А.Щербо та інших.

Естетичне виховання спрямоване на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.

Мета - дослідити які засоби і способи оптимізації естетичного виховання впливають на розвиток школярів. Сформувати естетичні смаки та естетичний ідеал і розвинути здатність оцінювати прекрасне.

Об'єкт - естетичне виховання школярів.

Предмет - форми і методи естетичного виховання школярів в процесі навчання.

Практичною основою дослідження виступили учні 5 -А класу ЗОШ

№ 3 смт.Верховина

Завдання дослідження:

Охарактеризувати поняття естетичного виховання;

Визначити мету та зміст естетичного виховання;

Дослідити основні засоби естетичного виховання; провести експериментальне дослідження застосування засобів естетичного виховання школярів.

Структурно робота складається з вступу, двох основних розділів, висновків, списку використаної літератури,додатків.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи естетичного виховання школярів

1.1 Поняття естетичного виховання та його особливості

Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання.

У Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті визначено основну мету освіти, спрямованої на естетичне виховання та всебічний розвиток людини як найвищої цінності суспільства, формування її духовних смаків, ідеалів та розвиток художньо-творчих здібностей.

У процесі становлення особистості з найдавніших часів особливе значення мало естетичне виховання. Здатність відчувати, сприймати, розуміти, усвідомлювати і творити прекрасне - це ті специфічні прояви духовного життя людини, що свідчать про її внутрішнє багатство[4, с.8].

Головна запорука успіху естетично-виховного процесу полягає у його відкритості для найрізноманітніших педагогічних ідей. Цей процес повинен бути спрямований на формування загальнолюдських і культурно-націо- нальних цінностей, сприяти зростанню інтелектуального та духовного багатства суспільства[1, с.32].

Естетичне виховання молоді є на сьогодні одним з актуальних завдань педагогічної науки.

Проблема естетичного виховання у естетико-педагогічному аспекті широко репрезентована у спадщині видатних українських педагогів та діячів освіти Е.Водовозової, П.Каптєрева, С.Лисенкової, С.Русової, Е.Тихеєвої, К.Ушинського.

Філософсько-естетичні аспекти цієї проблеми розглядаються в наукових працях Ю.Борева, І.Гончарова, М.Киященка, В.Ядова.

Психологічні основи естетичного виховання розкрили Б.Ананьєв, А.Божович, А.Виготський, І.Кон, Б.Теплов та інші. Видатні вчені, естети і педагоги Ю.Борев, О.Буров, В.Вансаалов, Л.Волович, І.Долецька, М.Каган, Л.Коган, В.Разумний, В.Скатерщиков, Є.Квятковський, М.Лайзеров, А.Макаренко, О.Семашко, В.Сухомлинський, В.Шестакова зробили значний внесок у розробку теорії естетичного виховання. Насамперед вони визначили основні поняття, на які потрібно спиратися при побудові системи естетичного виховання[2, с.21].

Важливі питання теорії і методики естетичного виховання підростаючого покоління висвітлюються в працях Л.Коваль, В.Передерій, Ю.Фохт-Бабушкіна, Т.Цвілих, Г.Шевченко, А.Щербо та ін.

Естетичне виховання спрямоване на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.

Дослідження наукової літератури з естетичного виховання дає можливість дійти висновку про те, що існують різні підходи щодо визначення поняття «естетичне виховання». Численні тлумачення цих понять зумовлені багатогранністю цього процесу.

Поняття «естетичне виховання» у педагогічній літературі розглядається як невід'ємна складова ідейного, трудового, морального, фізичного виховання, як систематичне, науково умотивоване звернення до людських емоцій, які розвивають у молодших школярів такі здібності, що сприяють не тільки естетичному сприйняттю прекрасного у житті і мистецтві, а й роблять кожного з них творцем естетичних цінностей. [5, с.30].

Д. Кабалевський вважав, що є всі реальні можливості для побудови науково обгрунтованої системи естетичного виховання учнів у загальноосвітній школі. А у процесі формування особистості він надавав перевагу трьом видам мистецтва: літературі, музиці та образотворчому мистецтву. Також наголошував на значенні в цьому процесі діяльності різних організацій та дошкільних закладів і сім'ї; різноманітних видів позашкільної роботи як складової життя дітей, де чітко простежуються активна діяльність самих дітей (різноманітні художні колективи, студії, гуртки) та форма пасивного сприйняття (кіно, радіо, телебачення, театр).

Значний внесок у розвиток теорії та практики естетичного виховання зробив В.Сухомлинський. Він зазначав, що завдання школи і батьків - дати кожній дитини щастя. Щастя, на його думку, поняття багатогранне. Людина повинна розкрити свої здібності, полюбити працю і стати в ній творцем, має насолоджуватися красою навколишнього світу, створювати сама красу для інших. Це і є щастям. [15, с.213].

А. Макаренко, розкриваючи суть естетичного виховання, також вважав, що надзвичайно важливо внести художній елемент у процес дитячого життя.

Естетичне виховання у широкому філософському значенні передбачає якісні зміни рівня естетичної культури об'єкта виховання, яким може бути як окрема особистість, соціальна група, так і суспільство в цілому. Це безперервний процес, що триває впродовж життя людини, коли усуваються суперечності між рівнем естетичної культури людства та володінням цією культурою (естетичним досвідом) окремою особистістю у кожний конкретний період її життєдіяльності. Це оптимальна форма оволодіння навичками творення та сприйняття краси, передачі естетичного досвіду індивіда шляхом цілеспрямованої діяльності.

У процесі естетичного виховання формуються і розвиваються здатність людини до сприйняття і співпереживання, її естетичні смаки й ідеали, здатність до творчості за законами краси, до створення цінностей у мистецтві та поза ним (у сфері трудової діяльності, побуті, у вчинках і поведінці).

Таким чином, естетичному вихованню властиві дві основні функції:

формування естетично-ціннісної орієнтації особистості;

розвиток її естетично-творчих потенцій, які визначають місце естетичного виховання в суспільному житті та зв'язок з іншими видами виховної діяльності. Естетичне виховання розвиває всі духовні здібності людини, що необхідні у різноманітних галузях творчості[17, с.222].

Естетичне виховання - складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини[20, с.122].

Методологічною засадою естетичного виховання є етика - наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства. [18, с.205]. У процесі естетичного виховання формуються естетична свідомість і поведінка школяра.

Естетична свідомість - форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах.

Естетичні почуття - особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва.

Естетичний смак - здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного.

Естетичний ідеал - уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється.

Естетика поведінки - риси прекрасного у вчинках і діях людини (у ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми) [16, с.258-261]. У процесі естетичного виховання важливо навчити учнів розуміти й сприймати красу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може залишатися байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому треба, щоб діти вміли розрізняти справді красиве і потворне.

Естетичне виховання також пов'язане з такими поняттями як естетичні знання, естетичне сприймання естетична насолода, естетичні судження, естетичні ідеали, естетична діяльність. Усі вони в комплексі розкривають сутність естетичного виховання, розширюють його палітру (рис. 1.1).



Рис. 1.1 Структура естетичного виховання

Вирізняють багато видів такої діяльності: естетична організація середовища, в якому живе, працює, вчиться, відпочиває людина; конкретна творча діяльність в галузі мистецтва, літератури та ін.; пропаганда мистецтва, естетичних ідеалів; естетична виразність у навчальній, виробничій, побутовій діяльності; вияви естетичної культури у взаєминах з людьми[19, с.332].

1.2 Основна мета та зміст естетичного виховання

Процес естетичного виховання триває впродовж всього життя людини і напрямки цієї роботи багатогранні (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Напрямки естетичного виховання

В умовах школи естетичне виховання так чи інакше стосується всієї системи навчально-виховної роботі. Учні передусім оволодівають естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних дисциплін. Мова, література, історія, дисципліни природничого циклу несуть в собі естетичний потенціал[17, с.192].

Особливе місце серед навчальних дисциплін школи займають музика й образотворче мистецтво. Вони не лише сприяють формуванню естетичних почуттів і смаків, але й готують вихованців до естетичної діяльності. Можна лише шкодувати, що увага до цих предметів дещо послаблена.

Останнім часом у школах і гімназіях створюються спеціалізовані класи гуманітарно-естетичного напрямку. Це має сприяти піднесенню естетичної вихованості школярів [3, с.34].

Певне місце у системі шкільного виховання посідають факультативні заняття з проблем образотворчого мистецтва, музики, кіно, театру, прикладного національного мистецтва.

У рамках загальноосвітніх навчально-виховних закладів широко практикується залучення учнів до різних видів позакласної виховної роботи з естетичним змістом. Це участь учнів у роботі танцювальних гуртків, хорових колективів, студій образотворчого та літературного мистецтва тощо.

Окремим напрямком естетичного виховання можна назвати вплив засобів масової інформації: художня і наукова література, газети, журнали, радіо, кіно, телебачення, концертна діяльність. Але тут є великі труднощі. Хоча є специфічні програми радіо, телебачення, які розраховані на дітей певного віку, все ж засилля так званої "масової культури" не завжди сприяє формуванню здорових естетичних смаків. Тут потрібна клопітка, цілеспрямована виховна робота вихователів (батьків, шкільних педагогів). І тут не можна обмежитись заборонами, а треба йти шляхом упереджуючого формування справді естетичних і національних смаків, виховання відрази до потворного, чужого в мистецтві [4, с.9].

Арсенал засобів естетичного виховання досить вагомий: навколишнє природне середовище, література, музика, образотворче мистецтво, архітектура, театральне мистецтво, кіномистецтво та ін.

До основних засобів естетичного виховання належать:

Художнє виховання - двоєдиний процес художнього навчання і художньої освіти. Художнє навчання слід розпочинати з раннього віку. Спочатку воно тісно зв'язане з дитячою грою (насамперед такими її різновидами, як дитяче малювання та ігрова драматизація). Змістовною основою цих експресивних проявів дитини виступають казки, міфи, легенди та інші історії, що їх вона чує від дорослих, а також - реальні стосунки в сім'ї, на вулиці, в дитсадку і т. ін. У цей період важливо, по-перше, збагатити уяву дитини за допомогою народних казок та творів інших жанрів літератури, а по-друге, всіляко сприяти її образотворчій активності з метою вироблення в неї потреби в художній діяльності[12, с.62].

В міру завершення періоду спонтанної дитячої творчості необхідно органічно перевести інтерес дитини від самого процесу творчості на її продукт і розпочати навчання основам професійних навичок художньої творчості у тому чи іншому виді мистецтва. Із зростанням дитини та розвитком її здібностей доцільно переходити від навчання одним видам мистецтва до навчання іншим (беручи до уваги нахили і здібності дитини). Як правило, здійснюється перехід від образотворчих, динамічно-пластичних та імпровізаційно-ігрових видів мистецтва до мовно-словесних та музично-драматичних видів. Одночасно відбувається художня освіта дитини - її знайомство з надбанням кожного з видів мистецтва, який вона засвоює: з творами живопису, скульптури, театру, літератури, музики, кіно.

Звичайно, художнє виховання не передбачає, що кожна дитина стане в майбутньому митцем-професіоналом. Але тільки завдяки художньому вихованою в індивіда може сформуватися потреба у постійному та серйозному спілкуванні з мистецтвом. До того ж тільки засвоївши певні навички професійної діяльності в мистецтві можна навчитися адекватно розуміти художню мову того чи іншого виду художньої діяльності. І ще: саме під впливом художнього виховання формується естетичний смак - здатність людини оцінювати всі явища дійсності з точки зору їх естетичної значущості для неї. З самого початку він розвивається як художній смак - на етапі ранньої художньої діяльності дитини та під час її тісного спілкування з мистецтвом[1, с.32].

Дійовим засобом естетичного виховання є естетична та мистецтвознавча освіта - опанування естетичною теорією, вивчення історії та теорії розвитку мистецтва, окремих його видів, ознайомлення з життям та творчістю видатних митців минулого й сучасності [21,с.51].

Значний вплив на естетичний розвиток особи справляє навколишнє естетичне середовище: природне оточення і предмети побуту, знаряддя праці й засоби виробничої діяльності, житло і міський або сільський ландшафт, архітектурні форми й форми засобів пересування, сфера дозвілля і прояви моди тощо. Естетичне середовище впливає на людину переважно на підсвідомому рівні, але тим дійовішим та безпосереднішим є цей вплив.

Дійовим засобом естетичного виховання є художня самодіяльність. Особливістю цієї форми прилучення до художньої культури є те, що учасники художньої самодіяльності з тих, хто сприймає мистецтво, перетворюються на його творців. Самодіяльним митцем є доросла людина, яка займається художньою творчістю не будучи при цьому професійним художником [16, с.265].

Художня самодіяльність є живильним грунтом для професійного мистецтва - як з боку поповнення лав професіоналів із середовища любителів, так і з боку підготовки більш освіченої та зацікавленої аудиторії мистецтва. Останнім часом серед молоді великого поширення набула художня самодіяльність у сфері естрадної музики. Багато самодіяльних вокально-інструментальних ансамблів завдяки своїй популярності перетворюються на професійні естрадні групи. Однак практика показує, що естетичний рівень багатьох з них не відповідає вимогам високого мистецтва.

Гра - вид людської діяльності, в якому в умовних ситуаціях відтворюються, засвоюються та вдосконалюються специфічні для людської культури форми та способи буття. Одна з основних сфер естетичного виховання дітей. За допомогою гри індивідам передається досвід життєдіяльності старших поколінь.

Слід розрізняти дитячі ігри, ділові ігри, спортивні ігри та гру, що є виражальним засобом у деяких видах мистецтва. [9, с.36].

У процесі естетичного виховання традиційно використовують різні форми роботи: уроки, семінари, гуртки, екскурсії, конференції, бесіди, диспути, колективні творчі справи, конкурси та ін.

1.3 Шляхи та засоби естетичного виховання

Виділимо найбільш суттєві напрями естетичного виховання:

1. Оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів. Особливе навантаження лежить на предметах художнього циклу: музиці, живопису, літературі.

Звісно, що предмети художнього циклу в цьому плані не рівноцінні. Особливе значення в естетичному виховання молодших школярів належить урокам художньої літератури (читання) - як за відведеним на них часом, так і за впливом на загальний розвиток дітей. Слово - найбільш зрозумілий засіб вираження ідей митця ( на відміну від звуків, фарб і т.д.), що робить літературу найдуховнішим універсальним видом мистецтва[21, с232].

Серед різних видів мистецтва особлива виховна роль належить музичному вихованню , яке вводить дітей у світ музичного мистецтва, знайомить з музичною культурою різних народів, сприяє збагаченню індивіда знаннями законів музичного мистецтва, необхідними для розуміння його сутності, формуванню смаку, музичних здібностей, виробленню навичок і вмінь, які дозволять школярам бути активними слухачами, вмілими виконавцями. Торкаючись емоційної сфери людини, музика впливає на формування її моральних і естетичних смаків та ідеалів.

Особливе місце в системі естетичного виховання займає українське народознавство , яке дозволяє знайомити школярів з духовним надбанням народу: піснею, казкою, образотворчим мистецтвом, фольклором, виробами народних умільців, обрядами, звичаями. [6, с.42].

2. Великі можливості на формування естетичної культури школярів має організація факультативів.

У деяких школах факультативно введено курс “Світова художня культура”, в якому вивчаються питання літератури, музики, образотворчого мистецтва, театру, кіномистецтва. При цьому програма передбачає синхронне визначення вказаних напрямів, що дає можливість встановлювати зв'язки між предметами гуманітарного циклу, визначати роль, місце українського мистецтва у світовому просторі.

3. Естетичне виховання у позакласній та позашкільній роботі .

Основні завдання позакласної та позашкільної роботи - це : а) залучення школярів до прекрасного; б) ознайомлення їх з творами мистецтва; в) організація естетичної діяльності дітей.

Одні форми роботи охоплюють великі групи учнів, інші - задовольняють їх індивідуальні запити, нахили, інтереси: мистецтвознавчі гуртки любителів живопису, музики, літератури та ін.; лекторії, класи любителів мистецтва, шкільні лялькові театри, драматичні гуртки; олімпіади, конкурси, виставки, огляди талантів; організація і функціонування малих художніх музеїв[5, с.31].

Одні форми тісно пов'язані з навчальними предметами, поглиблюють і поширюють естетичну підготовку учнів, інші ж форми є новими : календарні українські свята, різноманітні ярмарки, “козацькі змагання” тощо.

4. Великі можливості впливу на формування естетичної культури школярів має сім'я , але , на жаль, на базі мистецтва явно недостатньо спілкування дітей і батьків у сучасних умовах життя суспільства[8, с.4].

5. Спонукання школярів до естетичного самовиховання .

Засобами естетичного виховання є відібрані педагогом і спеціально організовані для виховання дітей предмети і явища навколишньої дійсності. До них належать:

1. Естетика побуту. Покликана навчити дитину відчувати і розуміти красу життя, виховати в неї прагнення створювати і берегти її. Художнє оформлення дошкільного закладу обумовлюється змістом виховної роботи, вимогами щодо охорони життя і зміцнення здоров'я дитини, її художнього розвитку. Чистота і порядок є не лише гігієнічними, а й естетичними вимогами до інтер'єру дитячого садка. Важливо, щоб його оформлення було стильово витриманим. В оформленні приміщень можна використовувати малюнки дітей, батьків, вихователів. Відповідним гігієнічним та естетичним вимогам має відповідати й оформлення майданчика дитячого садка[12, с.11].

2. Твори мистецтва. їх використовують в оформленні побуту, під час навчання, самостійної діяльності. З цією метою підбирають твори побутового і казкового живопису (портрети, натюрморти, пейзажі), графіки (естампи, гравюри, офорти, книжкові ілюстрації), малі форми скульптури (вироби з фаянсу, гіпсу, дерева), твори декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, художнє скло, народні Декоративні вироби та ін.). Різноманітні заходи у дитячому садку обов'язково супроводжуються музикою (ранкова гімнастика, дозвілля тощо) [13, с.47].

3. Природа. Виростаючи серед природи, дитина вчиться бачити гармонійність, красу, багатство барв кожної пори року, відтворювати свої враження в усній розповіді, малюнках та ін. Усе це супроводжується розповідями педагога про те, що природа є наймогутнішим і найдосконалішим творцем прекрасного, у ній черпають натхнення живописці, композитори, письменники, використанням їхніх творів (наприклад, “Пори року” П. Чайковського, репродукції картин С Васильківського, І. Шишкіна та ін.).

Ефективними є екскурсії в природу, адже пережиті дитиною у дошкільному віці враження залишають слід на все життя. В. Сухомлинський радив використовувати природу для виховання у дітей поваги до всього живого, з якої починається повага до людини, інтерес до її життя, гуманізм. Для педагога важливо підібрати такі слова для супроводу спостереження, які відповідали б завданням естетичного виховання[15, с.232].

4. Спеціальне навчання. Формуванню уявлень про прекрасне, навичок художньо-творчої діяльності, розвитку естетичних оцінок, переживань і смаків сприяє спеціальне навчання дошкільнят у дитячому садку. Для цього використовують різні види занять, художньо-дидактичні ігри, свята, ранки, екскурсії, прогулянки, перегляди кіно і телепередач, спектаклів тощо.

5. Самостійна художня діяльність дітей. Є важливим засобом естетичного виховання дошкільників. У процесі художньої діяльності вони реалізують свої творчі задуми, задатки, які згодом можуть розвинутися у здібності до художньої творчості[14, с.204].

6. Свята. З ними пов'язані яскраві естетичні переживання дітей, прагнення випробувати себе у різних жанрах мистецтва. Підготовка до свята, участь дітей у створенні його програми, умов проведення, очікування святкового дійства формують особливий передсвятковий колективний настрій. До участі у підготовці та святкуванні часто залучають батьків дітей, що додає їм емоційної теплоти [7, с.439].

Отже, Естетичне виховання - це цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління;

РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження застосування основних засобів естетичного виховання школярів

2.1 Основні умови проведення експериментального дослідження

В естетичному вихованні та освіті школярів особливе місце займає література, музика і образотворче мистецтво. У процесі вивчення цих предметів діти, знайомлячись з життям і діяльністю видатних письменників, композиторів, художників, долучаються до їх творчості. На уроках музики школярі вивчають музичні твори російської і зарубіжної класики, розучують пісні, що розширює їх кругозір, формує естетичне ставлення до нього. На це і слід звертати увагу в процесі викладання музики, яка дійсно повинна стати засобом естетичної освіти учнів. Цьому повинні відповідати і структура, і зміст шкільного курсу музики [3, с.44].

У процесі вивчення музики, образотворчого мистецтва у дітей розширюється їх кругозір, творчість, розвивається інтерес до мистецтва. Це сприяє їх якнайшвидшому та різнобічного розвитку. Основний соціальний зміст цих концепцій естетичного виховання та розвитку дітей полягає в тому, щоб пристосувати, адаптувати дітей до духовних цінностей суспільної свідомості[11, с.51].

Щоб керувати процесом естетичного виховання, треба мати можливість відслідковувати просування дітей у їх розвитку. Це вимагає застосування відповідних діагностичних методик. У залежності від ступеня сформованості естетичних якостей, культури поведінки буде будуватися наша подальша робота.

Дослідно-експериментальна робота проводилася в ЗОШ № 3 смт. Верховина. У дослідженні були задіяні діти 5 - А класу в кількості 20 дітей ( 12 дівчат та 8 хлопців).

Обстеження передбачало проведення діагностики учнів, метою якої було вивчення і виявлення рівня сформованості естетичних якостей у двох четвертих класах.

Вивчення естетичного досвіду школярів здійснювалося через анкетування кожної дитини, в процесі якого з'явилася можливість уточнити деякі деталі, отримати додаткові відомості про хвилюючі дитини напрямках сучасного мистецтва (музики, образотворчого мистецтва). Для анкетування були складені питання, які стосувалися художньо-естетичних смаків дітей і їх естетичного досвіду (Додаток А).

У ході розробки дослідно-експериментальної роботи були визначені наступні критерії оцінки рівня розвитку художньо-естетичної спрямованості дітей:

високий рівень - яскраво проявлений демонстрований інтерес до художніх видів діяльності та різножанрової спрямованості (за названими дитиною творів - як естрадно-розважальних, так і класичних жанрів);

середній рівень - виявляється у наявності інтересу до різних видів мистецтв, але з перевагою розважальної спрямованості (конкретних творів), поза орієнтації на високохудожні, класичні еталони музики;

низький рівень - характеризується відсутністю або слабо вираженим інтересом до різних видів мистецтв і різних видів художньої діяльності[18, с.236].

Проведена робота дозволила судити про компетентність дітей в позначеному колі питань і про їхнє ставлення до виділених компонентів, що розкриває суть естетичних якостей. Аналіз анкети і результат перевірки показали, що рівень естетичного досвіду і художньо-естетичних уподобань школярів переважає середній і нижче середнього. Діти майже не відвідують заклади культури (крім рідкісного походу до бібліотеки), хоча в більшості своїй вважають, що це необхідно для культурного розвитку кожної людини.

Також з дітьми було проведено експериментальні уроки з впливу уроків образотворчого мистецтва, музики та трудового навчання на естетичний розвиток дітей. Після закінчення уроку дітям було запропоновано пройти анкетування (представлено в Додатку Б), що складалося з п'яти питань та мало на меті з'ясувати наскільки дані типи уроків впливають на естетичне виховання школярів.

Головне ж таки нам вдалося виявити мотив - чи викликає будь-яка художня діяльність у дитини інтерес, захопленість; займається він за власним бажанням або тому, що його змушують батьки; ходить у музичну школу, танцювальний гурток, художню студію тому, що любить співати, малювати, танцювати, або тому, що отримує задоволення від колективної діяльності з іншими хлопцями, і т.д.

2.2 Процес проведення експериментального дослідження

Учням 5-А класу було запропоновано експериментальні уроки з образотворчого мистецтва, музики та трудового навчання. Нижче наведемо структуру таких уроків.

Урок образотворчого мистецтва у 5-А класі

Тема. Сади цвітуть

Мета уроку. Розвивати спостережливість і вміння відтворювати свої спостереження в художній роботі; удосконалювати навички роботи з папером; виховувати любов до рідної природи.

Художньо-ілюстративний матеріал. Звукозапис фрагмента І концерту П.І.Чайковського, великий аркуш паперу (А-1), кольоровий папір, ножиці, клей. Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Вступ.

Бесіда про екскурсію, проведену напередодні. (Хочеться застерегти вчителів від стереотипних питань: "Яка тепер пора року? Які прикмети весни? Які весняні місяці?", якими нерідко починаються такі бесіди. Ці питання не викликають емоцій в дітей, не розвивають естетичне ставлення до такого прекрасного явища природи, як весна. На уроці образотворчого мистецтва потрібно говорити про красу весни, пробудження землі до життя, появу перших квітів).

- Діти! Учора ми разом з вами ходили на екскурсію у весняний сад. День видався чудовим! Ми стояли, зачаровані красою таких звичних для нас предметів. Нас огорнув квітучий світ природи. Сонечко сяяло у лазуровій височині і десь відтіля, з невидимої висоти, доносився дзвінкоголосий спів. Тетянко, пам'ятаєш, як саме ти визначила, що це пісня жайворонка? Кожен відразу відчув ніжний запах квітучого саду. Цвітуть яблуні! Багато хто з вас дотягувалися до запашних галузок, а наші дівчатка просто "занурювали" обличчя в ніжні квіти, навіть кінчики носа у багатьох ставали жовтими від квіткового пилку! Сама природа зібрала невеликі букетики наче порцелянових біло-рожевих пелюстків і густо всипала ними гнучкі галузки дерева! З квітки на квітку перелітали мохнаті бджоли. Вони пробиралися навіть у напіввідкриті пуп'янки. їхнє сердите гудіння чулося скрізь над нашими головами. Ми довго стояли мовчки. На думку приходили вірші про весну...

Заплющимо ненадовго очі та уявимо цю картину. (Діти замружують очі, а вчитель запитує, хто що бачить. Неголосно звучить музика П.І.Чайковського, не заглушуючи розповіді дітей).

Я бачу ліворуч і праворуч яблуневі галузки всі у квітах. Я пригнула галузку.

Я бачу за гілочками ще багато таких же білих дерев. Вони здаються білими, тому що кожна галузка цвіте. Над ними в'ються бджоли і пурхають барвисті метелики.

А я бачу жайворонків у синім небі, вони літають біля Самого сонця!

А я бачу трактор, він оре землю. (Це говорить наш найбільш серйозний -- Сашко. Він під час екскурсії вдивлявся кудись у далечінь, за галузки, за дерева. Отут діти трохи стрепенулися: "Там не було ніякого трактора!").;Але Сашко наполіг на своєму:

А я все одно бачу! Трактор зоре землю і на ній виросте такий же квітучий сад! (Слова цього хлопчика переконали усіх, ніхто не заперечував. Це велике щастя для вчителя, коли в учнів зорове уявлення чітко "вимальовує" навколишню дійсність).

Діти! А зараз за допомогою кольорового паперу виготовимо всі деталі, що ми сьогодні згадали і "побачили". На екскурсії були разом, а отже, разом будемо виконувати одну велику колективну роботу? (Учитель кріпить до дошки великий аркуш паперу;" верхня частина якого попередньо пофарбована ніжно-блакитною фарбою, а нижня частина -- зеленою).

3. Пояснення послідовності виконання колективної роботи.

(Учитель водить рукою над поверхнею підготовленого аркуша і говорить, де що буде розміщуватися):

-- Праворуч і ліворуч, і трохи у верхній частині аркуша в нас будуть звисати рясні квітучі галузки, що "бачить" Марена. У небі сяє сонечко і літають птахи.

Земля між деревами буде покрита густою кошлатою травичкою. Удалині покажемо трактор із плугом.

(Учні при цьому ще раз уявляють майбутню композицію).

Учитель поділяє клас на кілька груп. Кожній групі доручається виконання деталей з кольорового паперу для певної чистини композиції:

гілки та гілочки;

квіти листя яблуні (у кожній квітці діти малюють жовту серединку і тичинки, а на листках прорисовують прожилки);

трава, окремі травинки, яскраві квіточки серед трави;

сонечко, промені, легкі білі хмарини (за словами дітей);

трактор із плугом, сліди плуга на землі (ці деталі з більшим (бажанням хочуть виконувати хлопчики)

бджілки, метелики.

З числа учнів обираються 3 "укладачі" (працюють на одній парті). Один -- постійно обходить клас і збирає готові деталі. Другий -- працює клеєм (змазуючи деталі зі зворотного боку). Третій -- приймає деталі з клеєм і компонуєш на великому аркуші. Учитель контролює роботу учнів, дає необхідні поради, підбадьорює. Якщо учитель вважає за необхідне, можна для компонування взяти двох учнів (робота піде швидше).

Весняна композиція довершена! (Можна знову включити музику).

Діти, (оцінюючи, дивляться на виконану композицію. Звучна музика підсилює емоційно-естетичне сприйняття картини. Почуття задоволення і непідробне захоплення в очах учнів! Музика ще звучить, заповнюючи клас, з'єднуючись з виконаною композицією і в гасячи в паперове зображення живий подих Весни.

Урок музики у 5-А класі

Тема. Музичний портрет. Чи може музика виражати характери людей? Слухання музики (Д.Кабалевський, "Три подружки", М.В.Лисенко, опера "Коза-Дереза"). Виконання пісень.

Мета. Ознайомлення з творчістю видатного українського композитора М.ВЛисенка (опера "Коза-Дереза"), визначення характерів персонажів у музичних творах, прагнення до передачі їх у виконанні. Виховання любові до української музики. Розвиток звуковисотного та ритмічного чуття.

Обладнання. Малюнки дітей, музичний матеріал, запис на дошці нотами "Пісні Лисички" з опери "Коза-Дереза". Портрет М.В.Лисенка.

Тип уроку. Урок закріплення.

Хід уроку

1. Організаційний момент. Вхід до класу під "Марш" Прокоф'єва. Музичне вітання.

2. Аргументація теми уроку: Бесіда.

На попередньому уроці ми говорили про те, як музика передає різні настрої. Які ж засоби виразності в музиці ви знаєте? (Учні називають: динаміка --/ р; регістр - низький, середній, високий; темп -- швидкий, середній, повільний; лад -- мажор, мінор; штрихи -- легато, стаккато).

Згадаймо, що таке лад і які лади ми знаємо, (Діти називають мажор та мінор).

Розспівування з рухами (долоні вгору чи вниз).

Розпізнавання мажору і мінору в мелодіях, виконаних учителем (діти показують рухами).

Діти впізнають музичні твори, які виконує учитель, визначають регістр, динамічні відтінки, темп, лад (звучать "Марш дерев'яних солдатиків" П.Чайковського, "Клоуни", "їжачок" Д.Кабалевського).

А тепер з'ясуємо, чи може музика виражати характери людей, чи може вона намалювати музичний портрет. Змогла музика намалювати Діда Мороза, Бабу Ягу, Клоунів, їжачка, дерев'яних солдатиків? Змогла. А от чи може вона передавати характери - ми з'ясуємо, прослухавши твір Д.Кабалевського "Три подружки". Одна з них -- "Плакса", інша -- "Злюка" та ще "Пустунка". З'ясуймо, яка з них зараз перед вами (вчитель грає п'єси, а діти впізнають). Чи можна сказати, що композитор намалював портрети? (Діти доходять висновку, що музичний портрет передає характер людини).

Яка з подружок вам більше до вподоби? Чи хотіли б ви дружити з кимось?

Музика може виражати не тільки характери людей, а й наділяти людськими рисами тварин, казкових героїв. Існують пісні -- казки, в яких кожна тварина має свій характер. Видатний український композитор Микола Віталійович Лисенко написав оперу для дітей "Коза-Дереза". Цю народну казку про хитру Козу-Дерезу знають і люблять усі діти.

Вчитель виразно читає казку:

"...В лісовій хаті жила Лисичка". Послухайте, будь ласка, "Пісню Лисички" (пісню підготували раніше з ученицею). Яка була Лисичка?

(Працьовита, добра, охайна, хазяйновита...).

- В мажорі чи мінорі ця пісенька? (В мажорі). "... Вигнала Коза Лисичку з хати". Послухайте "Пісню Кози" і розкажіть, яка Коза. (Виконує одна учениця).

Діти говорять, як сприйняли характер Кози (вона злюща, нікого не слухалася, всіх обманювала).

- Тепер усі вивчимо цю пісню та спробуємо виконати так, щоб передати характер. "... Найхоробрішим виявився Рак" (Пісню Рака виконує учень). Який Рак? (Відповіді дітей).

Який висновок ми можемо зробити?

Отже, музика може передавати характер, намалювати портрет.

Фізкультхвилинка.

5. - От ми з вами зараз співали та танцювали. А яких трьох "китів" у музиці ви знаєте? (Пісня, танець, марш).

- Чи буває так, що "кити" зустрічаються? (Так, тоді з'являються пісні-танці, пісні-марші).

- Які з українських народних танців ви знаєте'7 (Гопак, Козачок, Аркан).

Учні танцюють фрагмент гопака.

6. - Сідайте, відкрийте нотні зошити, покладіть їх правильно. На дошці перед вами ритмічний малюнок. Проплескайте в долоні на склади "та-та" (на дошці -ноти, записані на одній лінійці).

А тепер запишіть ноти на нотному стані та проставте тактові рисочки. Співаємо, диригуємо на 2/4 , називаючи ноти.

Повторення про тривалості нот.

Спів пісні за програмою.

9. Вчитель. Підіб'ємо підсумок уроку. З якими творами ми ознайомилися? Хто написав оперу "Коза-Дереза" і чий портрет перед вами? Чи може музика намалювати портрет?

Мені дуже сподобалися ті малюнки, що є сьогодні в нас на уроці. Дуже гарно працювали ті діти, і змогли у своєму виконанні передати характери Лисички, Кози, Рака.

На завершення уроку виконують веселу пісеньку з рухами.

Урок з трудового навчання в 5-А класі

Тема. Снігурі на гілочках (об'ємний виріб).

Мета. Навчити дітей за допомогою нестандартних матеріалів виготовлювати об'ємних пташок (снігурів). Удосконалювати навички правильного вибору кольору, об'єму і матеріалу для поробки. Розвивати естетичний смак, дрібні м'язи рук, мовлення. Виховувати любов до природи, уміння бути спостережливим і піклуватись про навколишнє середовище.

Обладнання: кольоровий папір, клей, ножиці, нитки, вата, фарби, моделі птахів та гілочок з дерев, малюнки птахів, дитячі роботи, зразок вчителя, плакати.

Хід уроку

I. Організація класу

II. Підготовча робота

Введення дітей до практичної роботи.

Звучить запис голосів птахів. Через декілька хвилин запис включається. В класі настає тиша. Розсипаються по класу вирізані з паперу сніжинки. Вчитель запитує дітей.

Вчитель. Ой, а чому така тиша, куди ж поділися пташки?

Діти. Пташки зникли.

Вчитель. А чому?

Діти. Пташки зникли, бо надворі зима.

Вчитель відкриває дошку.

А ось тут, подивіться, хто сидить на гілках? (На гілочках насаджені фігурки зроблених з паперу пташок - дятел, синиця, горобець, ворона, сорока).

Хто відгадає за описом, яка це пташка, отримає її і посадить до себе на парту.

Маленький, з червоним капелюхом, всі його звуть лісовим лікарем. (Дятел).

Маленька, метка, носить жовтий фартушок. (Синиця).

Сіренький, маленький хлопчисько під стріхою живе, крихти шукає у дворі. (Горобець).

--Дуже поважний, понад сто років живе. (Ворон).

Чорне пір'ячко, а боки білі. Про кого ми кажемо білобока? (Сорока).

Діти отримують пташок, сідають на свої місця і до кінця уроку пташки залишаються у них на партах.

Вчитель. Діти, а зимовий вітер не тільки розсипав сніжинки по класу та налякав пташок, а й розвіяв вірш про зиму. І якщо ми його зберемо так як треба, то дізнаємось, яку пташку виготовлятимемо сьогодні. (На дошці на окремих аркушах по куплетах записаний вірш Марійки Підгірянки. Вірш деформований).

Пташка зимою

Киньте зерна, киньте кашки.

Бо ми дуже бідні пташки.

Ціле ліго працювали

Сади з черви обчищали.

Дайте рятунок, спішіть!

Всі пташки:

Цір, цір, цгть, цпь,

Діти любенькі, спішіть,

Цинь, цинь, час, час.

Ще й співали Вам на втіху

Порятуйте в пору лиху.

Вчитель. Молодці, правильно склали вірш. Ой, хто це? (Дівчинка або хлопчик у масці снігура виходить до дітей).

Діти. Це снігур.

Снігур. Ой, який мороз! Доброго Вам дня, діти. Нам, снігурам, дуже тяжко живеться взимку. Все літаємо, літаємо, дивимось, де б яку крихту хліба знайти. Іноді за цілий день так нічого і не знайдемо. А Ви знаєте, що більшість із нас гине від холоду, а не від голоду.

Вчитель. Так, снігуре, що тут і говорити, взимку всім птахам і звірям сутужно доводиться. Але ми з дітьми зробили багато годівничок, розвісили їх. А в них різний корм: насіння, хлібні крихти, сало, зерно. Учні намалювали малюнки про тебе і інших пташок. Подивись нашу виставку.

Снігур. Спасибі, діти, за це. А я Вам приніс на своїх крильцях цікаву легенду про себе. Ось послухайте.

Легенда

Жив собі Снігур. Захотілося йому до Сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилося Сонце на сміливця, здивувалося, як це зимовий птах до небесного світила збирається добратися. Виставило воно свої вогняні стріли, обпекло груди птахові. З тих пір снігурі червоні груди мають.

Вчитель. Сідай з нами. Снігуре, і весело попрацюй.

2. Оголошення теми уроку.

Вчитель. Сьогодні ми зробимо багато снігурів і розсадимо їх на гілках, щоб нашому снігурові не було сумно одному.

3. Інструктаж.

1)Беремо вату, фарбуємо у червоний колір і формуємо кульку;

вирізуємо з чорного паперу голівку, спинку і крильця снігура;

приклеюємо ватну кульку до внутрішньої сторони шаблону снігура;

4)протягуємо нитку і підвішуємо снігура на гілку.

III. Самостійна робота.

Під музичний супровід (будь-яка тиха, спокійна мелодія) діти виконують самостійну роботу.

IV. Аналіз дитячих робіт (кращі роботи розвішуються на гілках).

Вчитель. Молодці, діти, ви гарно попрацювали. (Вивішується плакат "Бережіть птахів! Не вбивайте їх, не руйнуйте їхніх гнізд, взимку підгодовуйте пташок! ").

V. Підсумок уроку

Про пташку піклуємось взимку,

Зустрінемо її навесні.

Ніколи гнізда не зруйнуємо.

Бо ми юні друзі її.

Збудуємо ми їй будинок.

Зігріємо взимку теплом.

Весною ця пташка весела

Змахне з піднебесся крилом.

2.3Результати проведення експериментального дослідження

Результатами діагностики в 5 «А» класі стали наступні показники: з 20 обстежених школярів 8 дітей (30%) мають високий рівень естетичного розвитку. Одинадцять дітей (48%) продемонстрували середній рівень розвитку духовно-моральних якостей, решта ж 1 дитина (17%) мала низький рівень естетичного розвитку. Такі дані було отримано за результатами анкетування школярів на першому етапі експериментального дослідження. Для моніторингу була складена наступна гістограма, де наочно відображені результати діагностики (Рис.3.1.) та таблиці 3.1. Дані результати вказують на переважання дітей у 5-А класі з високим і середнім рівнем естетичного розвитку.



Рис. 3.1. Результати існуючого рівня естетичного розвитку школярів

Таблиця 3.1.

Результати існуючого рівня естетичного розвитку учнів 5-А класу.

Рівень естетичного розвитку	Кількість учнів
Високий рівень	8
Середній рівень	11
Низький рівень	1

Таким чином, провівши анкетування, ми з'ясували, що інтерес до мистецтва у школярів є. Їм подобатися не тільки ходити в театр на вистави, відвідувати різні виставки або цирк, але вони також хотіли б більше дізнатися про саме мистецтво. На жаль, освітні передачі по телебаченню для дітей, як джерело інформації для молодшого школяра сьогодні не доступні, так як їх просто немає. Виникає протиріччя між потребою в знаннях у молодших школярів з одного боку і неможливістю їх отримання - з іншого. Один з виходів у цій ситуації ми бачимо у впровадженні елементів мистецтвознавства в уроки художнього циклу: музику, образотворче мистецтво, літературу. Крім того, необхідно використовувати позакласні форми роботи з формування естетичного досвіду молодших школярів.

Для підтвердження результатів досліджуваних якостей нами була проведена ще одна діагностика.

Рівні сформованості естетичних проявів відстежувалися за такими компонентами:

У музичній діяльності

У образотворчої діяльності

Емоційність - універсальний для всіх видів художньої діяльності показник. Тому проблема діагностики та розвитку емоційної сфери - одна з актуальних проблем естетичного розвитку особистості [15, с.222].

Вельми продуктивної у вивченні емоційної чуйності дітей молодшого шкільного віку є методика Л.В. Школяр «Вибери музику». Її мета - виявлення здатності до порівняльної рефлексії емоційно-смислового змісту музичних творів-стимулів[16, с.262].

В якості стимулюючого матеріалу пред'являються 2 серії пред'явлення тесту, кожна з яких складається з трьох фрагментів музичних творів:

1-а серія: Е. Гріг «Самотній мандрівник»; П. Чайковський «Ранкове роздуми»; Е. Гріг «Смерть озе»;

2-а серія: А. Лядов Прелюдія d-moll; П. Чайковський «Баркарола»; Д. Кабалевський «Сумна історія»;

Дітям пропонується завдання: послухати і визначити, які з трьох творів в кожній серії схожі за характером, а яке відрізняється від них? Спробувати визначити, чим відрізняється від двох інших?

Критерії визначення рівня емоційно-смислового змісту музики:

високий рівень - здатність встановлювати відповідну залежність, взаємозумовленість своїх емоцій, думок-образів з музичними засобами виразності сприйманого фрагмента, проявляти розгорнуту і художньо-обгрунтовану схему асоціацій, емоційно-образних характеристик своїх переживань музики (3 бали);

середній рівень - правильний вибір двох схожих фрагментів при характеристиці лише емоційно-образного осмислення музики, без аналізу засобів виразності (2 бали);

низький рівень характеризується нездатністю визначити відмінний від двох інших музичний твір, спробою учнів аналізувати деякі виражальні засоби подібних музичних фрагментів, без опори на емоційно-образне осмислення зміст музичних творів, нездатністю аргументувати свій вибір у визначенні «зайвого», що виключається з пред'явленого ряду фрагментів (1 бал) [20, с.132].

За результатами проведення експериментальних уроків з образотворчого мистецтва, музики та трудового навчання учням було запропоновано відповісти на 5 питань анкети, кожне з питань мало 2 відповіді: «Так» - 1 балл та «Ні» - 0 балів.

За результатами анкетування було вирахувано кількість балів по кожному з дітей.

Високий рівень впливу уроків на естетичне виховання учнів - від 5 до 4 балів;

Середній рівень - від 3 до 2 балів;

Низький рівень - від 0 до 2 балів.

Було виявлено, що в 5-А класі 6 дітей мають високий рівень, 11 дітей мають середній рівень і 3 дітей - з низьким рівнем впливу уроків на естетичне виховання учнів. Зобразимо результати в вигляді таблиці 3.2. та діаграми 3.2.

Таблиця 3.2.

Рівень впливу уроків на естетичне виховання серед учнів 5-А класу

Рівень емоційно-смислового змісту музики	Кількість учнів
Високий рівень	6
Середній рівень	11
Низький рівень	3

Зобразимо отримані дані на діаграмі (Рис.3.2.)



Рис.3.2. Рівень впливу експериментальних уроків на розвиток естетичного виховання учнів 5-А класу

Таким чином, можна зробити висновок про те, що використовувана нами система виховання молодших школярів засобами різних видів мистецтва і в їх найтіснішому взаємодії, дала позитивний результат.

Отже, заняття естетичного циклу - музика, образотворче мистецтво виховують в людині високе почуття прекрасного як у творах мистецтва, так і в навколишньому його життя.

Висновки

Навчання - це цілеспрямована взаємодія вчителя і учнів, у процесі якої здійснюються формування у школярів наукових знань, способів діяльності, емоційно-ціннісного і творчого ставлення до оточуючої дійсності, відбувається загальний розвиток дитини .

Виховання в широкому педагогічному значенні - процес цілеспрямованого впливу на особистість в умовах спеціально організованої виховної системи.

Виховання у вузькому педагогічному значенні - спеціальна цілеспрямована діяльність з метою формування у школярів певних якостей, властивостей, відносин людини, системи поглядів, переконань.

Естетичне виховання - це :

по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління;

по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.;

по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати, з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого - як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння, відбувається удосконалення зору, слуху, рухів людини.

Водночас із формуванням естетичних здібностей здійснюється розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення.

Змістом естетичного виховання є виховання естетичного сприйняття, естетичного ставлення, естетичного почуття, естетичного судження, естетичного ідеалу, естетичного смаку, естетичної діяльності.

Засоби естетичного виховання - це твори мистецтва, художня література, фольклор, природа, краса оточуючого світу та побуту, участь людини в різних видах діяльності.

Шляхи естетичного виховання: оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів; організація факультативів ; естетичне виховання у позакласній та позашкільній роботі, у сім'ї, естетичне самовиховання школярів.

Список використаної літератури

1.Барабоха Д. Формування творчого потенціалу як основний фактор естетичного розвитку школяра / Д. Барабоха // Рідна школа. - 2006. - № 1. - С.31-33.

2.Гриценко І.В. Проблеми естетичного виховання молодших школярів у сучасних умовах / І.В.Гриценко // Педагогіка. Соціальна робота. - 2011. - №20. - С. 20-25.

3.Андрущенко І. Творча діяльність як основа формування естетичної культури особистості / І. Андрущенко // Рідна школа. - 2005. - № 8. - С.43-45.

4.Коваленко Н. І. Краса і творчість - найкращі вихователі / Н. І. Коваленко // Обдарована дитина. - 2013. - № 6. - С. 6-11.

5.Костійчук О.П. Естетичне виховання учнів / О.П.Костійчук// Шкільна бібліотека. - 2010. - № 21. - С. 30-31.

6.Любар Р. Робота з формування хорових навичок школярів - основа музично-естетичного виховання в школі / Р. Любар // Рідна школа. - 2005. - № 8. - С.41-43.

7. Опалюк Т.Л. Використання комплексної взаємодії мистецтв у естетичному вихованні молодших школярів / Т.Л.Опалюк // Проблеми сучасної психології. - 2012. - № 15. - С. 438-447.

...