Ґендерні особливості явища перебивання в процесі спілкування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ҐЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯВИЩА ПЕРЕБИВАННЯ В ПРОЦЕСІ СПІЛКУВАННЯ

Кириченко Т. С., аспірант кафедри

германської і фіно-угорської філології

Київського національного лінгвістичного університету

У статті висвітлено сучасний стан досліджень у галузі ґендерної лінгвістики. Проаналізовані поняття «ґендер», «ґендерний стереотип» та «ґендерлект». Встановлено зв'язок між ґендерними відмінностями чоловіків і жінок та явищем перебивання комунікації. Наведено фрагменти англомовного діалогічного дискурсу, що демонструють ґендерні особливості явища перебивання в процесі спілкування.

Ключові слова: ґендер, стать, ґендерні відносини, ґен- дерна нерівність, фемінність, маскулінність, ґендерлект.

Постановка проблеми. На сучасному етапі свого розвитку лінгвістична наука все частіше використовує здобутки психології, філософії, соціології, культурології, що приводить до розширення її дослідницької парадигми. На межі лінгвістики та суміжних із неї наук провідну ланку сьогодні займають дослідження ґендерних аспектів мовленнєвої взаємодії. Антропоцентричний поворот у мовознавстві спровокував той факт, що увага дослідників прикута до того, як функціонує мова. Ґендерні дослідження, у центр уваги яких потрапляє окремо взята особистість, у свою чергу напряму пов'язані з принципом антропоцентризму. Таким чином, ґендерний підхід продовжує ідеї антропоцентризму та характеризується підвищенням ролі міждисциплінарного підходу до вивчення такого явища. У рамках нашого дослідження важливим є встановити, як ґендерні розбіжності впливають на явище перебивання в мовленнєвій взаємодії, що не отримало достатнього висвітлення в науковій літературі, що й зумовлює актуальність нашого дослідження. Крім того, усвідомлення ґендерних розбіжностей під час мовленнєвої взаємодії є запорукою уникнення комунікативних невдач і, як наслідок, є умовою успішної інтеракції між чоловіками та жінками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню ґендерної специфіки мовлення присвячені роботи ОС. Гри- ценко А.В. Ки- риліної, М.І. Пірен, Т.Б. Рябової, а також це питання знаходить висвітлення в працях B. Baron, D.N. Maltz, R.A. Borker, H.M. Lips, C.M. Renzetti та інших. Питання перебивання мовлення в ґен- дерному аспекті частково розкрито в працях V De Fransisco, P. Fishman, D. Tannen. На сучасному етапі ґендерних досліджень можемо прослідкувати одну особливість, яка полягає в тому, що чоловіки та жінки використовують мову таким чином, щоб їх правильно сприймали в суспільстві, тобто представники обох ґенде- рів мають дотримуватись тих ролей, які прийнятні в суспільстві.

Отже, метою нашого дослідження - дослідити мовленнєву поведінку чоловіків та жінок у контексті перебивання мовленнєвої інтеракції. Об'єктом обрано діалогічний дискурс, у якому зафіксовано явище перебивання мовлення чоловіками та жінками. Предметом дослідження виступають ґендерні особливості явища перебивання в процесі комунікації. Для вивчення названих особливостей відбиралися фрагменти діалогічного дискурсу з кінофільмів і творів сучасних британських та американських авторів ХХ - початку ХХІ століття. перебивання комунікація ґендер лінгвістика

Виклад основного матеріалу дослідження. До цього часу, на думку А.В. Кириліної [3, с. 36], немає єдиного погляду на природу ґендеру. З одного боку, це мисленнєвий конструкт, а з іншого - соціальний, тобто такий, що конструюється суспільством. Проте на сьогодні можемо прослідкувати два основні напрямки ґендерних досліджень, а саме: дослідження особливостей фемін- ного та маскулінного мовлення та ґендерних стереотипів у мові. А.В. Кириліна [3, с. 36] розширює коло зазначених інтересів ґен- дерології та виділяє власне ґендерні дослідження, метою яких є вивчення мовленнєвої поведінки обох статей, соціолінгвістичні ґендерні дослідження, феміністську лінгвістику, дослідження маскулінності, психолінгвістичні та лінгвокультурологічні дослідження. Великої популярності, на нашу думку, набувають також ґендерні особливості перекладу та лексикографії.

Аналізуючи ґендерні реалії сьогодення, можемо з впевненістю стверджувати, що ґендер у лінгвістичних розвідках постає радше як когнітивний феномен, який знаходить свій прояв у стереотипах, у нашому випадку - стереотипах мовленнєвої поведінки. Ґендерні стереотипи закладають основи ґендерної мовної картини світу. Вони передбачають диференціацію суспільства на чоловіків і жінок та, відповідно, чоловічу та жіночу мовленнєву поведінку. Категорії «чоловік» та «жінка» пов'язані з поняттям статі. Для нашого дослідження важливими є категорії «чоло вічності» («маскулінності») та «жіночності» («фемінності»), які співвідносяться з поняттям ґендеру. Таким чином, поняття «ґен- дер» включає в себе стереотипи поведінки, сукупність ролей, які виконують чоловіки та жінки, акцентуючи «соціально-культурну, а не природню домінанту статі» [2, с. 4]. Звідси виплаває, що ґендер можна прирівняти до структури поведінкових моделей, а поняття «маскулінність» і «фемінність» є свого роду концептуальними метафорами, які демонструють співвідношення чоловічого та жіночого начал.

М.І. Пірен визначає ґендерний стереотип як «сприйняття, оцінку людиною статі та поширення на неї характеристик статевої групи шляхом застосування загальних характеристик і щодо чоловіків, і щодо жінок, без достатнього врахування можливих відмінностей між ними» [4, с. 15]. Стереотипи - це спрощений спосіб розуміння дійсності, які, з одного боку, провокують нерівність між чоловіками та жінками, а з іншого - пояснюють її, виправдовують. Ґендерні стереотипи - це «схематизовані, узагальнені образи маскулінності та фемінності» [11, с. 292], тобто вони вказують на певну групову ідентичність, тому можемо стверджувати, що ґендерні стереотипи наділені соціальною функцією, яка полягає у встановленні ґендерної ієрархії, яка є основою соціальної стабільності, стійкості. Крім того, ґендерні стереотипи є полярними через те, що презентують бінарну опозицію «чоловік - жінка» [9, с. 2]. Усі стереотипи мають емоційно-оціночне забарвлення. Так, прийнято вважати, що жінки є слабкою статтю, вони емоційні, чуттєві. Натоміть чоловіки є емоційно стійкішими, амбіційними та надають перевагу домінуванню в комунікації. Поряд із цим стереотипи спрямовані на пояснення поведінки людей, хоча досить часто пояснення може бути неточним, адже дійсність у такому випадку подається в спрощеному варіанті, що частково може призводити до виникнення забобонів. Незважаючи на свою стійкість, стереотипи із часом можуть змінюватись залежно від змін у суспільстві.

Важлива роль ґендерних стереотипів полягає в тому, що вони виконують когнітивну функцію [5, с. 6], яка полягає в отриманні схематизованих образів про чоловіків та жінок. У процесі соціалізації ці знання можуть зазнавати деяких змін, диференціації, що є природнім явищем. Однак саме схематизовані образи допомагають пізнавати світ у простих категоріях. Це підтверджує ту думку, що ґендер є дійсно когнітивним феноменом. Накладаючи риси характеру, які характерні переважно чоловікам або жінкам, на когнітивну сферу, отримаємо таке: чоловіки є раціональнішими у своїх вчинках, аніж жінки. У них логічність переважає над емоційним началом, вони є кмітливіші та полюбляють ґрунтовно розмірковувати перед тим, як скоїти якийсь учинок; жінки, на противагу чоловікам, є ірраціональними, у деяких випадках нелогічними, не завжди можуть критично мислити, проте наділені інтуїцією, якою часто керуються.

Екстраполюючи зазначені якості, які притаманні чоловікам та жінкам, на явище перебивання, можна припустити, що чоловіки, які наділені логічним складом розуму, менше схильні до перебивання партнера з комунікації, проте зазначена характеристика спрацьовує в іншому напрямі. Чоловіки, як правило, намагаються конструктивно будувати діалог, а перебивання мовлення опонента допомагає в цьому. Таким чином, завдяки явищу перебивання чоловіки висвітлюють у розмові лише важливі моменти.

Як правило, чоловіки перебивають набагато частіше, аніж жінки. Поясненням цьому є їхнє бажання контролювати ситуацію, амбіційність, змагальний інтерес, який часто присутній у їхній поведінці, впевненість у собі, а іноді й самовпевненість, рішучість, бажання займати лідерські позиції та домінувати в розмові, реалістичний погляд на ситуацію. Характерними фе- мінними рисами, як наслідок, можна назвати нерішучість, покірність, конформізм, бажання дотримуватись норм та правил, залежність (часто від чоловіків), іноді безпорадність та пасивність, невпевненість у собі та своїх силах. Зазначені риси характеру є основою комунікативної поведінки обох ґендерів. Мовленнєва поведінка чоловіків характеризується спрямованістю на досягнення та збереження високого статусу, незалежності, жіноча - поступливістю, безконфліктністю та емоційністю [12]. Зазначені відмінності є причиною різних цілей у спілкуванні. Крім того, чоловіки та жінки по-різному сприймають своїх партнерів із комунікації. Перебивання, у свою чергу, є прикладом домінування одного комуніканта над іншим, тому чоловік, позбавляючи свого опонента можливості завершити репліку, реалізує щонайменше мету перехоплення ініціативи. Розглянемо приклад:

«We were both at fault... We were both drunk. It must have been the shots - they just sneaked up on me and I hadn't really eaten much that day», I ramble, hoping that we are nearly finished.

Dex interrupts. «I wasn't that drunk», he states plainly, almost defiantly.

You weren't that drunk?

As though he has read my mind, he continues. «I mean, yes, I had a few drinks - my inhibitions certainly were lowered - but I knew what I was doing» [14, с. 28].

У проілюстрованому прикладі можна спостерігати ситуацію прояснення стосунків між чоловіком (Декс) та жінкою (Рейчел). Декс провів ніч із Рейчел, зрадивши свою наречену, яка є також подругою Рейчел. Рейчел намагається пояснити все алкогольним сп'янінням (We were both drunk) і робить це доволі невпевнено та безпорадно, але Декс не надає їй можливості розвинути цю ідею далі та перебиває (I wasn't that drunk), демонструючи в цей конкретний момент свою рішучість, домінування в діалозі та впевненість у тому, що він говорить.

У нашому дослідженні ми наголошуємо на тому, що у випадку, коли риси характеру чоловіків із наведених вище притаманні жінкам, ми говоримо про маскулінність жінки, і навпаки, за умови, коли якості жінки притаманні чоловікові, можемо наполягати на його фемінності. Звідси маємо такі поняття, як «чоловіча мова» та «жіноча мова», які часто є діаметрально протилежними за характеристиками. Таким чином, можемо стверджувати, що чоловік та жінка розмовляють різними ґендерлектами [10; 12; 13]. Д. Теннен [13] вважає, що комунікативні стилі чоловіків та жінок різняться. Фемін- ний та маскулінний стилі, на думку дослідника, краще представляти як два різних культурних діалекти, аніж мовлення з позицій вищого та нижчого рангу, панівної та субординацій- ної позиції. Так само під час комунікації, учасниками якої є інтерактанти з різними культурними традиціями та навичками, трапляється більше непорозумінь, ніж за комунікативної взаємодії учасників з однаковим культурним фоном [8]. Такий погляд Д. Теннен на ґендерні відмінності дістав назву парадигми відмінностей. На нашу думку, інтерпретуючи мовлення свого опонента, чоловіки та жінки використовують різні мовні коди, тому одне й те ж повідомлення може трактуватись навіть діаметрально протилежно.

Поняття маскулінності більш консервативне та стійкіше в порівнянні з поняттям фемінності. Пояснити це ми можемо тим фактом, що жінки завжди прагнуть зруйнувати стереотипи щодо них, а тому часто проявляють риси маскулінності.

У лінгвістичних розвідках склалося два погляди на комунікацію з точки зору її ґендерних особливостей. Поряд із парадигмою відмінностей існує парадигма домінування, де мовні моделі відбивають патріархальний устрій. Згідно із цією парадигмою чоловіки займають привілейований щабель у суспільстві. Накладаючи таку особливість зазначеної концепції на явище перебивання комунікації, можемо припустити, що перебивання в такому контексті будуть сприйматись як прояв влади, домінування та контролю, що ілюструє такий приклад:

«00:13:44 Sara: By the way, my name's Sara Deever Okay, get in the right lane, put your turn signal on -

00:13:56 Nelson: I know how to drive!

00:13:58 Sara: Ok» [15].

У наведеному фрагменті діалогу Нельсон перебиває Сару, помічаючи, що вона намагається ним керувати. Чоловік не сприймає вказівки як прояв допомоги. Йому здається, що Сара перехоплює на себе ініціативу в спілкуванні. Нельсон влучно переймає на себе домінуючу роль, перебиваючи її (I know how to drive!), із чим жінка погоджуються (Ok).

Питання ґендерного домінування досліджували П. Фішман [7] та В. Де Франсіско [6]. Дослідниками було виявлено, що чоловіки, бажаючи домінувати в розмові, частіше перебивають, аніж жінки. Крім того, чоловіки менше схильні до вербальних проявів уваги. На сучасному етапі розвитку ґендерних досліджень парадигма домінування та парадигма відмінностей не виключають одна одну, а взаємодоповнюють [1].

Зауважимо, що ґендерні стереотипи та перебивання мовлення одного мовця іншим залежать від контексту. Наприклад, на ґендерні стереотипи та перебивання інтеракції впливає сексуальна орієнтація [9, с. 9], приналежність до певного прошарку в суспільстві [9, с. 20], адже найбільшого поширення стереотипи мають на нижчих щаблях суспільства. Крім того, важливим є рід діяльності комуніканта, адже жінка, яка займає керівні посади, часто наділена певними чоловічими рисами характеру. Тоді ми говоримо про маскулінність жінки. І навпаки, чоловікам на низьких посадах у розмові можуть бути притаманні фемінні риси. Таким чином, у цьому випадку спрацьовує правило соціального статусу комуніканта: чим вищий соціальний статус, тим впевненіший мовець. Тобто, аналізуючи питання перебивання мовлення в ґендерному аспекті, потрібно звертати увагу на контекст, соціальний статус комунікантів, їхні культурні навички, манеру спілкування, професійну приналежність, адже чоловіче мовлення - це не завжди домінування в розмові, а жіноче - не лише підкоряння чоловікові.

Висновки. Можемо підсумувати, що нині все частіше увагу дослідників привертає вивчення вербальних процесів з урахуванням ґендерного аспекту. Сучасні ґендерні дослідження характеризуються посиленням ролі міждисциплінарного підходу до вивчення цього явища. Ґендер є тим фактором, що упорядковує відносини між чоловіками та жінками, надає їм певної структурованості. Для нашого дослідження велику роль відіграють конкретні контекстуальні особливості ґендерних відмінностей, адже за перебивання мовленнєвої комунікації ми розглядаємо комунікативну ситуацію в цілому, враховуючи той чи інший контекст. Наше дослідження в рамках сучасних ґендерних розвідок показало, що чоловіки більше схильні до перебивання свого опонента за умови, якщо вони наділені маскулінними рисами характеру, у протилежному випадку вони можуть поступатись керуючою роллю в діалогічній взаємодії. Тому в нашому дослідженні ми віддаємо перевагу термінам «маскулінне мовлення» та «фемінне мовлення». Перспективами подальших пошуків є дослідження явища перебивання в гомогенних та гетерогенних комунікативних групах.

Література

1. Барон Б. Закрытое общество: существуют ли гендерные различия в академической профессиональной коммуникации? / Б. Барон ; пер. с нем. М.В. Томской // Гендер и язык. М.: Языки славянской культуры, 2005. С. 511-538.

2. Гриценко Е.С. Язык как средство конструирования гендера: ав- тореф. дис.... докт. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка» / Е.С. Гриценко. Тамбов, 2005. 48 с.

3. Кирилина А.В. Гендер: лингвистические аспекты / А.В. Кирилина. М.: Институт социологии РАН, 1999. 180 с.

4. Пірен М.І. Ґендерні відмінності в суспільстві та їх соціопсихоло- гічний аналіз / М.І. Пірен // Ґендерні аспекти державної служби: [монографія] / за заг. ред. Б. Кравченка ; Українська академія державного управління при Президентові України ; Центр досліджень адміністративної реформи ; Центр-студія Тендерної освіти. К.: Основи, 2002. з35 с.

5. Рябова Т.Б. Гендерные стереотипы и гендерная стереотипизация: методологические подходы / Т.Б. Рябова // Женщина в российском обществе. 2001. № 3-4. С. 3-12.

6. De Fransisco V. The sounds of silence: how men silence women in marital relations / V. De Fransisco // Discourse and Society. 1991. № 2 (4). P. 413-424.

7. Fishman P Interaction: The work women do / P Fishman // Social Problems. 1978. № 24. P 397-406.

8. Griffin E. A first look at communication theory / E. Griffin. 8th ed. Boston, MA: McGraw-Hill. 2011. 608 p.

9. Lips H.M. Sex and Gender: An Introduction. / H.M. Lips. Radford Univ. press, 1997. 513 p.

10. Maltz D.N. Cultural Approach to Male-Female Miscommunication / D.N. Maltz, R.A. Borker // Language and social identity / ed. J. Gumperz. Cambridge: Cambridge University Press, 1982. P. 196-216.

11. Renzetti C.M. Women, Men and Society / C.M. Renzetti, D.J. Curran. Boston: Allyn and Beacon, 1999. 315 p.

12. Tannen D. You Just Don't Understand: Women and Men in Conversation / D. Tannen. New York: William Morrow, 1990. 150 p.

13. Tannen D. He said, she said / D. Tannen // Scientific American Mind. 2010. № 21 (2). P 55-59.

14. Giffin E. Something Borrowed / E. Giffin. N. Y.: St. Martin's Press, 2004. 272 p.

15. Sweet November: [movie] / directed by Pat O'Connor. Warner Brosers, 2001. 120 min. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://english-films.com/134-sladkiy-noyabr-sweet-november-2001- hd-720-ru-eng.html.

Размещено на Allbest.ru