Облік і звітність виконання бюджету в органах Державної Казначейської служби України як складова бюджетного менеджменту

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ФІНАНСІВ

КПІЗ

З бюджетного менеджменту на тему:

“Облік і звітність виконання бюджету в органах Державної Казначейської служби України як складова бюджетного менеджменту”

Виконала:

Студентка групи ФУДм-51

Ірза Л.Є.

Перевірила:

Шулюк Б.С.

Тернопіль-2012

Вступ

Актуальність теми. Державний бюджет-дієвий інструмент регулювання соціально-економічних процесів, вирішення проблем зайнятості, стабільності цін, економічного зростання, а також засіб реалізації внутрішніх макроекономічних ізовнішніх геополітичних цілей України. Разом з тим сам розмір Державного бюджету та можливості основних джерел його наповнення не гарантують своєчасного виконання основних функцій держави. Особливо це стає актуальним в умовах глобальної фінансово-економічної кризи,коли економіки більшості країн потребують різного роду допомоги з боку держави. Тому сьогодні все більш необхідним стає пошук і запровадження ефективної системи управління коштами державного бюджету.

Предметом вивчення теми є узагальнюючі операції щодо формування звітної інформації виконання Державного бюджету України в системі бухгалтерського обліку бюджетних організацій та установ. Об'єктом є механізм казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів,а також кошторисів розпорядників бюджетних коштів в організаціях та установах.

Суб'єктами, на яких покладено завдання ведення бухгалтерського обліку та складання звітності щодо виконання бюджету, є фінансові та фіскальні органи, міністерства, відомства, місцеві органи влади, підприємства, організації й установи.

Теоретичне питання

Відповідно до Бюджетного кодексу України та Положення про Державне казначейство України, Державне казначейство України визначає механізм казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлює єдині правила бухгалтерського обліку і звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів, визначає порядок і строки подання звітів про виконання кошторисів державних цільових фондів.

Успішне виконання державного бюджету може бути забезпечене за умови чіткої організації бухгалтерського обліку. При цьому бухгалтерський облік має забезпечити функцію контролю на етапі зарахування доходів і проведення видатків. Облік і звітність є ключовими елементами управління бюджетним процесом. Прийняття управлінських рішень базується на всебічному і глибокому аналізі облікових даних. Обґрунтування цих рішень залежить, насамперед, від повноти і достовірності вихідної інформації, яка формується на базі даних обліку та звітності. Прийняті рішення будуть дієвими тільки в тому разі, коли вони своєчасні. Це, в свою чергу, висуває вимоги оперативності в отриманні інформації про виконання бюджету. Тому нагальним питанням у діяльності органів Державного казначейства стала розробка та проведення дієвої облікової політики.

Оскільки під поняттям політика бухгалтерського обліку виконання державного бюджету слід розуміти принципи, методи, договори, правила та процедури, до яких вдаються учасники бюджетного процесу під час підготовки та представлення фінансових звітів (згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), то вибір облікової політики залежить від специфіки та особливостей організації бюджетного процесу.

На облікову політику бухгалтерського обліку виконання державного бюджету впливає бюджетна політика держави. Кардинальні зміни політики у сфері державних фінансів супроводжуються, як правило, змінами облікової політики. Реалізація змін у сфері державних фінансів має базуватися:

- по-перше, на єдиних вимогах з боку держави за витрачанням бюджетних коштів;

- по-друге, на єдиній системі бухгалтерського обліку та звітності для всіх бюджетів;

- по-третє, на ефективному управлінні коштами в момент виникнення касових розривів між доходами та видатками відповідного бюджету за рахунок тимчасово вільних коштів;

- по-четверте, на єдиному програмному забезпеченні для всіх бюджетів.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" Державне казначейство України має самостійно визначати облікову політику бухгалтерського обліку державного бюджету; обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку; порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей бюджетного процесу; розробляти систему і форми управлінського обліку; затверджувати технологію обробки облікової інформації.

В Україні застосовується касовий метод виконання державного бюджету. Суть касового методу передбачає реєстрацію операцій за доходами, видатками, кредитуванням і фінансуванням різниці між доходами і видатками в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів та відображення всіх операцій з виконання бюджету на час їх реєстрації в обліку. Усі доходи і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому вони були здійснені. Це означає, що доходи реєструються в бухгалтерському обліку при зарахуванні податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів державного бюджету на єдиний казначейський рахунок, тобто на рахунки, відкриті для обліку коштів державного бюджету в органах Державного казначейства. Видатки державного бюджету відображаються при здійсненні оплати рахунків розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету з рахунків, відкритих на їх ім'я також в органах Державного казначейства. При здійсненні оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів органи казначейства здійснюють функцію попереднього та поточного контролю.

Зважаючи на складність та різноманітність бюджетного процесу, до бухгалтерського обліку весь час висуваються нові вимоги. Зміна політики у сфері державних фінансів та підходів при формуванні та виконанні бюджетів зумовлюють зміни у бухгалтерському обліку виконання державного бюджету, оскільки облік є системою нагляду, відображення, групування, узагальнення та контролю за кількісними й якісними показниками виконання бюджету. бюджет дефіцит доход казначейський

Наприклад, поділ бюджету на загальний та спеціальний фонд було чинником введення до плану рахунків бухгалтерського обліку рахунків, призначених для обліку ресурсів, доходів та видатків відповідно загального та спеціального фонду державного бюджету. Запровадження з 1 січня 1998 року нової бюджетної класифікації та з 1 січня 2001 року програмної класифікації видатків державного бюджету стало причиною зміни параметрів аналітичного обліку державного бюджету, оскільки бюджетна класифікація є основною складовою детального обліку доходів і видатків бюджету.

Крім того облікова політика державного бюджету повинна забезпечувати:

- повноту відображення у бухгалтерському обліку всіх операцій, які здійснюють органи Державного казначейства за звітний період;

- відображення в бухгалтерському обліку фактів бюджетних операцій, виходячи із правової форми та економічного змісту;

- тотожність даних аналітичного і синтетичного обліку, а також відповідність показників звітності записам на рахунках бухгалтерського обліку;

- раціональне ведення бухгалтерського обліку із урахуванням особливостей бюджетного процесу.

Якість фінансової інформації про виконання бюджетів залежить від правильності оцінки економічних подій. При цьому важливо знати як вона формується в процесі бухгалтерського обліку і впливає на прийняття управлінських рішень, а також чи відповідає основним вимогам, що висуваються до облікової інформації: своєчасності; значимості; корисності; надійності; повноти; достовірності.

У 2000 році для забезпечення потреб ведення бухгалтерського обліку операцій з виконання державного і місцевих бюджетів за касовим методом та складання фінансової звітності; вимог Національного банку України до бухгалтерської моделі учасників СЕП НБУ (4-значна структура рахунків); функціонування Внутрішньої платіжної системи Державного казначейства; запровадження автоматизованої (комп'ютерної) форми ведення бухгалтерського обліку та обслуговування інших клієнтів органів казначейства Державним казначейством України було розроблено План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів.

Рис. 8.1. Структура плану рахунків.

План рахунків було затверджено наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року №119 і запроваджено з 1 січня 2001 року. План рахунків складається із 9 класів рахунків. Структура плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів наведена на рис. 8.1.

Для обліку операцій з виконання бюджетів за доходами органами казначейства використовуються відповідні рахунки класу 1 рахунків "Активи", класу 3 рахунків "Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів", класу 6 рахунків "Доходи бюджету", та класу 9 рахунків "Позабалансовий облік". Платник податків у платіжному документі вказує відповідний аналітичний рахунок, відкритий у органі Державного казначейства за балансовим рахунком 3-го класу рахунків.

Особливістю обліку доходів є облік планових показників за доходами, який ведеться на підставі розпису державного і місцевих бюджетів в розрізі платежів за кодами бюджетної класифікації доходів.

На підставі річного розпису за доходами органи Державного казначейства реєструють на відповідних рахунках 9-го класу "Позабалансовий облік" планові показники за доходами в розрізі видів надходжень.

Для обліку операцій за видатками державного і місцевих бюджетів органами Державного казначейства використовуються відповідні рахунки класу 1 рахунків "Активи", класу 3 рахунків "Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів", класу 7 рахунків "Видатки бюджету", класу 8 рахунків "Управлінський облік" та класу 9 рахунків "Позабалансовий облік".

Особливістю обліку видатків є облік планових показників за видатками, який ведеться на підставі розписів державного і місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників коштів бюджетів та невід'ємних складових до нього. Облік планових показників ведеться органами казначейства в розрізі кодів бюджетної класифікації за видатками та розпорядників (одержувачів) коштів бюджетів на відповідних рахунках класу 9 "Позабалансовий облік". На підставі інформації поданої розпорядниками та одержувачами коштів бюджетів органи Державного казначейства на відповідних рахунках 9 класу реєструють зобов'язання розпорядників бюджетних коштів.

Повнота та достовірність операцій в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика та процедури органів Державного казначейства забезпечать виконання всіх правил бухгалтерського обліку без будь яких відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій і подій. Система бухгалтерського обліку повинна надавати можливість прогнозування і визначення стратегії виконання бюджетів. Застосовувані підходи щодо відображення в обліку органами казначейства доходів і видатків бюджетів в розрізі загального та спеціального фондів і кодів бюджетної класифікації дають змогу:

- забезпечити прозорість виконання державного і місцевих бюджетів;

- сформувати детальну базу даних, на підставі якої можна складати звіти про виконання бюджетів у форматі бюджету.

Звітність належить до елементів бухгалтерського обліку та є завершальним етапом бюджетного процесу бухгалтерського узагальнення інформації. Тому звітність відносять до вищого етапу узагальнення інформації про виконання бюджетів.

Відповідно до статті 58 Бюджетного кодексу України зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюються Державним казначейством України. Розпорядники бюджетних коштів відповідно до єдиної методики звітності складають та подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформацію за формами, встановленими законодавством України. Єдині форми звітності про виконання Державного бюджету України встановлюються Державним казначейством України за погодженням з Рахунковою палатою та Міністерством фінансів України. Звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною.

Робота по складанню звітності є досить складною. Вона повинна забезпечити формування об'єктивної, правдивої, повної, якісної і точної інформації про стан та результати виконання бюджету. Інформація, що наведена у фінансових звітах та примітках до них, повинна сприяти прийняттю правильних економічних рішень шляхом оцінок минулих, теперішніх та майбутніх подій, підтвердження чи коригування їх оцінок, зроблених у минулому. Крім того, має бути можливість співставлення фінансових звітів за різні періоди, а також порівнювання звітності різних органів Державного казначейства. Адже звітність, будучи підсистемою бюджетного механізму та знаряддям управління соціально-економічним розвитком суспільства, має велике значення для оперативного управління бюджетною системою та процесом виконання бюджетів.

Звітність про виконання державного бюджету складає сукупність впорядкованих, взаємопов'язаних показників, які характеризують умови і результати виконання бюджету, ґрунтується на інформації поточного бухгалтерського обліку, тобто на даних і показниках, відображених на рахунках, що зумовлюють її достовірність.

Оскільки звітність про виконання державного бюджету є сукупністю показників, які дають інформацію про стан виконання державного бюджету, то її значення не піддається сумнівам. З одного боку, за допомогою показників бюджетної звітності можна дати оцінку стану виконання бюджетів з кількісної та якісної сторони, визначити тенденції та закономірності, що мають місце у суспільстві. З іншого боку - у процесі аналізу показників виконання бюджету можна розраховувати рівень позитивного чи негативного впливу окремих чинників на відхилення окремих показників по доходах І видатках, на підставі чого визначити шляхи збільшення доходної частини та економії видаткової частини бюджету. Результати такого аналізу використовуються при складанні проектів бюджетів на наступний рік.

Звітність поділяється на: фінансову та статистичну. Основним принципом складання форм фінансової та статистичної звітності є використання економічних показників безпосередньо із баз даних казначейства.

Фінансова (бухгалтерська) звітність - це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період. Метою складання фінансової звітності про виконання бюджету є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і виконання бюджету користувачам для прийняття економічних рішень.

Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку і має включати інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів, виходячи з принципів безперервності, обачливості, превалювання суті над формою та інших принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Інформація, що наведена у фінансових звітах та примітках до них, повинна бути зрозумілою, доречною, достовірною і порівняльною. Вона повинна сприяти прийняттю правильних економічних рішень шляхом оцінок минулих, теперішніх та майбутніх подій, підтвердження чи коригування їх оцінок, зроблених у минулому. Крім того має бути забезпечена можливість співставлення фінансових звітів за різні періоди.

Розрізняють декілька видів фінансової звітності, в основі яких лежать різні класифікаційні ознаки.

За призначенням фінансова звітність поділяється на:

- внутрішню звітність необхідна для планування, оцінки та контролю за щоденними операціями органів фінансової системи;

- зовнішню фінансова звітність складається з метою оцінки минулих та майбутніх результатів виконання Державного та місцевих бюджетів.

За обсягом показників розрізняють:

- первинну звітність, яка складається на основі даних бухгалтерського обліку органів фінансової системи;

- зведену (консолідовану) фінансову звітність готують органи фінансової системи, включаючи звітність підвідомчих органів.

За терміном складання і подання (згідно ст.58 Бюджетного кодексу України) звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною:

Оперативний звіт - щоденний, тижневий, декадний або звіт за інший період, який визначено Державним казначейством України.

Місячний, квартальний, річний звіти складаються органами Державного казначейства за відповідний період. Місячна і квартальна звітність є проміжною (періодичною) і складається з наростаючим підсумком з поточного звітного року. Основною умовою складання місячного, квартального і річного звіту є те, що вони мають відповідати тій самій структурі, деталізації та бюджетній класифікації, що застосовувалися при затвердженні бюджету. Підставою для річної звітності є дані облікових регістрів та зведених звітів і вона є логічним завершенням періодичної звітності.

Органи казначейства складають консолідовану (зведену) фінансову звітність, включаючи звітність підвідомчих органів по виконанню державного та місцевих бюджетів. Дані цієї звітності використовуються для прийняття управлінських рішень щодо виконання бюджетів Державним казначейством України, Міністерством фінансів України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, податковими органами, органами статистики, та для відкритого опублікування. Поряд з цим фінансова звітність має важливе значення для складання статистики казначейського виконання державного бюджету, статистики доходів та видатків державного бюджету і статистики національних рахунків.

Метою складання статистичної звітності є отримання статистичних даних про виконання державного бюджету користувачами для економічного аналізу та їх прогнозування на поточний і перспективний періоди.

Своєчасні та достовірні дані про виконання бюджетів дають змогу:

- спостерігати за ходом виконання бюджетів;

- здійснювати заходи щодо забезпечення контролю за операціями та управління бюджетними коштами;

- аналізувати стан і перспективи розвитку органів Державного казначейства. Статистична інформація про виконання державного та місцевих бюджетів характеризує економіку держави і використовується органами законодавчої та виконавчої влади, широким колом науковців, економістів, ділових людей. Відповідної інформації щодо виконання Державного бюджету України потребують також міжнародні фінансові організації, такі, як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку.

Форми звітності та інструкції щодо заповнення цих форм, періодичність, способи та порядок їх надання щорічно затверджуються Державним казначейством України з урахуванням вимог Бюджетного кодексу та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою.

Задача

Охарактеризувати сучасну практику утворення та погашення бюджетного дефіциту. Графічно зобразити динаміку дефіциту державного бюджету, оцінити наслідки існуючих змін за 2005-2006 рр.

Бюджетний дефіцит - перевищення витрат бюджету над його доходами.

Виникнення бюджетного дефіциту може бути внаслідок:

1. Зростання державних витрат у зв'язку зі структурною перебудовою економіки і необхідністю розвитку промисловості.

2. Скорочення доходів державного бюджету в період економічної кризи.

3. Надзвичайні обставини ( війни, масові заворушення, великі катастрофи, стихійні лиха)

4. Неефективність фінансової системи держави.

5. Політичний популізм, який виражається у зростанні соціальних програм, не забезпечених фінансовими ресурсами.

6. Корупція в державному секторі.

7. Неефективність податкової політики, що викликає збільшення тіньового сектора економіки.

Проблема скорочення бюджетного дефіциту дуже серйозна по ряду причин. По-перше, обсяг необхідних державних витрат великий. Ці зобов'язання накопичуються десятиліттями, багато з них не підлягають скороченню, зниження інших, є непопулярним заходом і зачіпає інтереси різних груп населення. По-друге, знаходити нові джерела поповнення бюджету досить складно. Зростання податків негативно позначається на діловій активності в економіці, сприяє криміналізації економіки (ухилення від оподаткування, зростанню тіньової економіки).

Для погашення дефіциту бюджету використовуються різні джерела, які діляться на внутрішні і зовнішні.

Фінансування дефіциту за рахунок внутрішніх джерел включає:

v кошти, що надійшли від розміщення державних цінних паперів, номінованих у національній валюті;

v бюджетні кредити;

v кредити, надані кредитними організаціями, міжнародними фінансовими організаціями;

v інші джерела внутрішнього фінансування дефіциту бюджету:

· надходження від продажу акцій та інших форм участі в капіталі, що знаходяться у власності держави або регіону;

· надходження від реалізації державних / регіональних / муніципальних запасів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;

· курсова різниця за коштами бюджету;

· інші джерела внутрішнього фінансування дефіциту бюджету.

До складу джерел зовнішнього фінансування дефіциту бюджету включаються:

v кошти, що надійшли від розміщення державних позик, які здійснюються шляхом випуску державних цінних паперів від імені держави чи відповідного регіону, номінальна вартість яких зазначена в іноземній валюті;

v кредити іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, інших суб'єктів міжнародного права та іноземних юридичних осіб в іноземній валюті, включаючи цільові іноземні кредити ( запозичення);

v кредити кредитних організацій в іноземній валюті.

v інші джерела зовнішнього фінансування дефіциту бюджету.

Бюджетний дефіцит є важливим показником, за допомогою якого можна визначити, в якому економічному стані перебуває країна. Наприклад, якщо розмір дефіциту державного бюджету перевищує 3% від рівня ВВП країни, це свідчить про наявність кризової ситуації в економіці країни.

Видатки та доходи державного бюджету за січень 2005-2006рр.

Аналізуючи дані, бачимо, що в січні 2005р. видатки перевищували доходи на 11269624.6 тис.грн. Таким чином, у 2005 р. дефіцит державного бюджету України становив 1,8% ВВП країни. Даний показник є прийнятним з точки зору європейських нормативів бюджетної безпеки і не призводить до деструктивних процесів в економіці країни.

У 2009 році цей показник становив 12682732.7 тис.грн. У 2006 р. досліджуваний показник сягнув найнижчого рівня у виділеному періоді і склав 0,69% до ВВП. Це пов'язано з падінням абсолютного значення дефіциту державного бюджету України та зростанням рівня доходів державного бюджету України та ВВП. Вважається, що показник питомої ваги дефіциту державного бюджету у ВВП на даному рівні є оптимальним і свідчить про динамічний розвиток економіки.

Висновки

Повнота та достовірність операцій в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика та процедури органів Державного казначейства забезпечать виконання всіх правил бухгалтерського обліку без будь яких відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій і подій. Система бухгалтерського обліку повинна надавати можливість прогнозування і визначення стратегії виконання бюджетів. Застосовувані підходи щодо відображення в обліку органами казначейства доходів і видатків бюджетів в розрізі загального та спеціального фондів і кодів бюджетної класифікації дають змогу:

- забезпечити прозорість виконання державного і місцевих бюджетів;

- сформувати детальну базу даних, на підставі якої можна складати звіти про виконання бюджетів у форматі бюджету.

Звітність про виконання державного бюджету складає сукупність впорядкованих, взаємопов'язаних показників, які характеризують умови і результати виконання бюджету, ґрунтується на інформації поточного бухгалтерського обліку, тобто на даних і показниках, відображених на рахунках, що зумовлюють її достовірність.

Список використаних джерел

1. Александров В. Т., Ворона О.1., Германчук П. К. та ін. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі. - К.: АВТ, 2004. - 593 с. (Інтегрований комплекс).

2. Дем'янишин В.Г. Теоретична концептуалізація бюджету держави / В.Г.Дем'янишин // Актуальні проблеми економіки.-2007.-№9(75).-С.3-11.

3. Казначейська справа: Інтегрований посіб. / Під ред. П. Г. Петрашко, О. О. Чечуліна, В. Т. Александрова та ін.: У 2 т. - К.: АВТ, 2004. - 784 с. (Інтегрований посібник).

4. Федосов В., Опарін В., Сафонова Л. та ін. Бюджетний менеджмент: Підручник / Під заг. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.

5. Форкун І.В., Шацька В.М., Фролова Н.У1. Основи казначейської справи: Навч. посібник. - Львів: Новий світ - 2000, 2006. - 516 с.

6. Юрій C.І., Стоян В.І., Даневич О. С. Казначейська система: Підручник. - 2-ге вид., змін, й доп. - Тернопіль: Карт-бланш, 2006. - 818 с.

7. Юрій С.І. Казначейська система:підручник/ С.І. Юрій,В. І. Стоян, О.С. Даневич.-2-ге вид.змін. й доп.-Тернопіль:Карт-бланш,2006.-818с.

8.Офіційний сайт Державного казначейства України-http://www.treasury.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru