Основні цінні папери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні цінні папери

1. Основні види цінних паперів

Основні види цінних паперів визначені в Законі України "Про цінні папери та фондову біржу".

Акція -- цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує часткову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним. Акція дає право власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь при розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Облігація -- цінний папір, що засвідчує внесення її власником коштів та підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений термін із виплатою фіксованого відсотка.

Казначейські зобов'язання -- вид цінних паперів на пред'явника (що розміщується на добровільних засадах серед населення), які засвідчують внесення власником коштів до бюджету і дають право на одержання фіксованого доходу. цінний папір облігація банк

Ощадні сертифікати -- письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків з нього.

Векселі -- цінні папери, які засвідчують незаперечне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя.

Похідні цінні папери

Похідні цінні папери -- це цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж їх протягом терміну, визначеного договором (контрактом).

Підприємство, якщо це не суперечить його статуту, має можливість мобілізувати додатковий капітал через випуск цінних паперів другого порядку, тобто випуск цінних паперів на вже чинні цінні папери підприємства.

Похідні цінні папери -- це інструмент зниження фінансового ризику інвесторів, учасників фондового ринку.

Функції похідних цінних паперів випливають з особливостей обертання основних цінних паперів.

Функції похідних цінних паперів:

1) посвідчення прав, що випливають з володіння основними цінними паперами (сертифікати, акції, облігації);

2) надання додаткових пільг власникам основних цінних паперів. Цю функцію здійснюють опціони, варранти, ф'ючер-си, які дають можливість придбати або відмовитися від придбання основних цінних паперів;

3) забезпечення функціонування основних цінних паперів;

4) прогнозування динаміки курсів і страхування власників основних цінних паперів від пониження курсів. Цю функцію виконують ф'ючерси та опціони;

5) можливість заміни основних цінних паперів їх сурогатними формами. Цю функцію виконують сертифікати акцій, сертифікати облігацій і депозитні розписи;

6) забезпечення проникнення основних цінних паперів на іноземні фондові ринки. Цю функцію виконують депозитні рахунки.

Розглянемо кілька видів похідних цінних паперів.

Право підписки на акції -- це переважне право на придбання акціонерами цінних паперів підприємства нового випуску пропорційно до їх існуючого внеску. Тим самим зберігається відносна пропорція майнових інтересів акціонерів. Цим правом можуть користуватися власники звичайних акцій, якщо це передбачено статутом підприємства емітента.

Право підписки на акцію полягає у забезпеченні захисту акціонерів від скорочення частки їх власності у підприємстві у разі випуску додаткових акцій тих самих серій. Це має значення для власників контрольних пакетів та великих пакетів акцій.

Кожен акціонер, що має "право на підписку", одержує від емітента спеціальне свідоцтво чи сертифікат прав, в яких вказані кількість акцій та ціна продажу цінних паперів нового випуску.

Права власника "права підписки на акції":

1) купити акції;

2) продати "право на підписку на акції";

3) проігнорувати пропозицію.

Право підписки на акції -- це короткостроковий цінний папір, який може котируватись на фондовій біржі.

Опціон -- це цінний папір, який розглядають як результат опціонного контракту. Згідно з цим контрактом один з учасників набуває право купівлі (продажу) певної кількості цінних паперів за обумовленою ціною у певний період часу, а інший учасник за грошову премію зобов'язується, у разі необхідності, продати (купити) цінні папери за договірною ціною. Зазвичай, опціони виставляють на звичайні акції.

Опційний контракт -- це договір, який зобов'язує учасника тримати пропозицію в силі протягом певного терміну.

Власник опціону має право: купити, продати його або відмовитися від контракту, втративши премію.

Стандарти опціону:

1) кількість однойменних цінних паперів, які продають, повинна бути певної величини (зазвичай лот містить 100 одиниць);

2) має бути вказана дата, до якої права можуть бути реалізовані або анульовані;

3) має бути вказана ціна виконання контракту.

Два основні типи опціонних контрактів:

1) контракт на купівлю цінних паперів;

2) контракт на продаж цінних паперів разом із цінними паперами.

Учасники ринкового опціону можуть виступати в якості: покупця опціону на купівлю, покупця опціону продавця, надпи-санта опціону продавця.

Коли купують опціони на продаж при можливому зниженні цін на акції, інвестор може придбати опціони з правом продажу за фіксованою ціною після закінчення певного строку.

Приклад. Купити 100 опціонів на суму 350 грн., які дають можливість продати 100 акцій компанії по 50 дол. за одну акцію протягом певного проміжку часу.

Якщо курс акцій падає, то власник опціону може продати їх акціонерові компанії, щоб знизити втрати цього акціонера.

Варрант -- це вид цінного папера, пов'язаний з зобов'язанням, яке продавець дає покупцеві в розумінні права власності на цінні папери.

Варранти випускають на звичайні акції, при тому існує гарантія права власності, тобто зобов'язання продавця передати право власності без збереження права на його затримання продавцем.

Варрант -- це довгостроковий цінний папір. Власник варранта має право обміняти його на певну кількість звичайних акцій за твердою ціною протягом певного проміжку часу, якщо курс акцій досягає певного обумовленого рівня.

Варрант випускають одночасно з облігаціями, привілейованими акціями та борговими зобов'язаннями. Після випуску основних цінних паперів із варрантом він може відокремлюватись від них та самостійно обертатися на фондовому ринку.

Залежно від цільової спрямованості випуску та змісту операцій, що проводяться з використанням цінних паперів, всі вони поділяються на декілька видів. Кожен із видів цінних паперів має певне призначення використовується з метою забезпечення визначених операцій. Основними критеріями класифікації видів цінних паперів є:

- умови одержання та погашення капіталу;

- надання прав інвесторам та емітентам;

- умови обігу цінних паперів.

До основних видів цінних паперів, що наявні в Україні сьогодні, зараховують:

- пайові;

- боргові;

- іпотечні;

- похідні;

- товаророзпорядчі;

- приватизаційні.

Види цінних паперів наведено на рис. 1.

Пайові цінні папери є свідченням пайової участі інвестора у власному капіталі емітента. На основі таких вкладів суб'єкти інвестування одержують права, передбачені установчими документами підприємства. З використанням пайових цінних паперів здійснюються:

- залучення капіталу;

- забезпечення переходу власності на капітал від одних інвесторів до інших;

- забезпечення перетікання капіталу (в різні галузі, території, між державами);

- проведення контролю за діяльністю акціонерного товариства;

- одержання доходів (дивідендів, приросту капіталу);

- проведення реорганізації підприємств.

Основні права, яких набувають після придбання пайових цінних паперів, - це права на:

- участь в управлінні справами емітента;

- одержання дивідендів;

- перепродаж своєї частки;

- участь в розподілі майна у разі ліквідації емітента.

До пайових цінних паперів належать акції та інвестиційні сертифікати. Акція - це цінний папір, що є свідченням вкладів інвестора до статутного капіталу акціонерного товариства, на основі чого він одержує права, передбачені установчими документами. Інвестиційний сертифікат відображає частку активів його власника в капіталі інституту спільного інвестування.

Боргові цінні папери використовуються з метою забезпечення залучення капіталу на умовах позики. Умовами їх емісії є чітке визначення термінів обігу, обов'язковість погашення та платність за користування залученими активами.

Боргові цінні папери - це цінні папери, які засвідчують відносини позики. Вони передбачають, що емітент має зобов'язання сплатити їх власнику в установлений термін номінальну вартість цінного папера та виплатити дохід чи надати інші майнові права. Боргові цінні папери надають інвестору право участі не у власному капіталі, а в залученні активів за умов боргу. Вони відрізняються від пайових цінних паперів порядком погашення, обігом, виплатою доходів та іншими ознаками. В Україні до боргових цінних паперів належать:

- облігації (державні, місцевих позик, підприємств);

- казначейські зобов'язання України;

- ощадні (депозитні) сертифікати;

- векселі.

Облігація - це цінний папір, що засвідчує внесення інвестором коштів емітенту на визначений термін на умовах повернення та платності. За складом ціни розміщення облігації можуть бути відсотковими, цільовими, дисконтними.

В свою чергу, державні облігації можуть здійснювати обіг на внутрішньому (внутрішня позика) та на зовнішньому (зовнішня позика) ринках.

Казначейські зобов'язання України виникають внаслідок внесення інвесторами коштів до Державного бюджету на умовах позики.

Вексель - це цінний папір, за яким боржник має безумовне грошове зобов'язання (векселедавця або платника) сплатити у певний період зазначену суму грошей власникові векселя.

Ощадний (депозитний) сертифікат відображає операції з депонування інвесторами коштів до банку на умовах позики.

Іпотечними є цінні папери, випуск яких забезпечується іпотечним покриттям (іпотечним пулом). В Україні використовують такі види іпотечних цінних паперів: іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні, сертифікати ФОН (Фонд операцій з нерухомості).

Товаророзпорядчі цінні папери використовуються з метою надання їх власнику права на передачу повноважень з розпорядження майном іншим особам. Прикладом можуть бути ордерні цінні папери, використання яких передбачає право власника призначати уповноважену особу виконувати функції, що випливають з їх володіння.

До товаророзпорядчих цінних паперів належать:

- коносаменти;

- складські свідоцтва;

- вантажні свідоцтва;

- заставні.

Коносамент - документ, який перевізник вантажу видає власникові і який засвідчує прийняття цінностей для перевезення морським шляхом і отримання зобов'язань передати його вантажоодержувачу в порт призначення. Використовується у зовнішній торгівлі.

Приватизаційні папери використовуються з метою проведення приватизації державного майна на пільгових умовах. Приватизаційні папери засвідчують права власників на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового та земельного фондів. Приватизаційними паперами є:

- приватизаційні майнові сертифікати;

- приватизаційні житлові чеки і земельні бони;

Похідні цінні папери використовуються для проведення операцій з придбання (продажу) емісійних цінних паперів.

Похідні цінні папери відображають проведення операцій з придбання або продажу певної кількості емісійних цінних паперів із дотриманням відповідних умов.

До похідних цінних паперів в Україні зараховують:

- варранти;

- опціони;

- ф'ючерси.

Варрант - це похідний цінний папір, який надає його власникові право на придбання (продаж) певної кількості емісійних цінних паперів встановленого виду та категорії у визначені строки.

Опціон - це цінний папір, що засвідчує право придбання (продажу) емісійних цінних паперів, товарів або коштів на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін на час укладання контракту.

Ф'ючерс - це цінний папір, що надає право придбати емісійні цінні папери, товари або кошти на визначених умовах у майбутні періоди з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань.

2. Основні види цінних паперів

Ринок цінних паперів -- це особлива сфера ринкових відносин, де завдяки продажу цінних паперів здійснюється мобілізація фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб'єктів економічної діяльності. Ринок цінних паперів ще називають фондовим ринком. Це пов'язано з тим, що цінні папери за своєю економічною суттю є відображенням певних фондів -- матеріальних або грошових. За економічною суттю ринок цінних паперів -- це форма розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів у державі з метою повнішого забезпечення потреб економіки в ресурсах та їхнього ефективного використання. Ринок цінних паперів -- це продукт ринкової моделі економіки.

Досвід розвитку світової економіки підтверджує, що ринок цінних паперів -- явище, що об'єктивно зумовлене функціонуванням фінансів як підсистеми економіки, важливого механізму управління нею, досягнення збалансованості в розвитку матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. З одного боку, ринок цінних паперів -- це вигідна система розміщення вільних коштів юридичних і фізичних осіб із метою одержання доходу, тобто перетворення власних накопичень у капітал, а з другого -- ринок цінних паперів дає можливість задовольнити потребу в фінансових ресурсах підприємницьких структур для розширення своєї господарської діяльності. Крім того, ринок цінних паперів об'єктивно створює механізм ефективного використання фінансових ресурсів, оскільки розміщення паперів здійснюється на основі вільного вибору об'єкта вкладення з певними майновими гарантіями.

Цінні папери -- грошові документи, що засвідчують право володіння або відносин позички, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передавання прав, що зазначені в цих документах, іншим особам Цінні папери на фондовому ринку називаються його інструментами. Вони поділяються на три основні групи.

1. Пайові пінні папери, за якими емітент не бере зобов'язань із повернення грошових засобів, інвестованих у його діяльність, але які свідчать про участь у статутному фонді та наділяють їхніх власників правом на участь в управлінні виробництвом і отримання частки майна при ліквідації емітента.

2. Боргові цінні папери, за якими емітент несе відповідальність повернути у призначений термін кошти, інвестовані у його діяльність, але які не наділяють їхніх власників правом участі в управлінні підприємством.

3. Похідні цінні папери, механізм обігу яких пов'язаний з пайовими, борговими цінними паперами, іншими інструментами чи правами щодо них.

У світовій та вітчизняній практиці найбільш поширеними є такі види цінних паперів:

1. Акції акціонерних товариств - це цінні папери, що засвідчують право їхнього власника на частку у власності акціонерного товариства, на одержання доходу від його діяльності і, як правило, на участь у керуванні цим товариством.

2. Облігації - це цінний папір, що засвідчує відносини позики між їхнім власником (кредитором) і особою, що випустила документ (боржником).

3. Державні боргові зобов'язання - будь-які цінні папери, що засвідчують відносини позики, у яких боржником виступає держава, органи державної влади або органи управління (державні короткострокові облігації, облігації внутрішньої облігаційної позики і т.п.).

4. Похідні цінні папери - будь-які цінні папери, що засвідчують право їхнього власника на купівлю або продаж акцій, облігацій і державних боргових зобов'язань (фінансові ф'ючерси, варанти та ін.). у т.ч. опціони акцій (облігацій) --право покупки акцій на пільгових умовах.

5. Вексель - складене за встановленим законом формою безумовне письмове боргове зобов'язання, видане однією стороною (векселедавцем) іншій стороні (векселеотримувачу), у т.ч. - комерційні папери - короткострокові фінансові векселі, випущені для короткострокового залучення засобів в оборот емітента.

6. Акції підприємств - цінні папери, що засвідчують внесення засобів з метою розвитку підприємства, але не дають права на участі у керуванні підприємством, що припускають виплату її власнику дивіденду.

7. Депозитні сертифікати банків - документи, право вимоги по яким може поступатись однією особою іншій, що є зобов'язанням банку по виплаті розміщених у нього депозитів.

8. Ощадні сертифікати банків - документи, право вимоги по яким може поступатись однією особою іншій, що є зобов'язанням банку по виплаті розміщених у нього ощадних вкладів.

9. Чеки - безумовне письмове розпорядження чекодавця банку (платнику) здійснити платіж чекоутримувачу зазначеної на чеку грошової суми.

10. Товарний ф'ючерсний чи опціонний контракт - має зміст, аналогічний похідним цінним паперам (див. п.4) при тому, що об'єктом угоди є постачання стандартної партії товару визначеної якості.

11. Валютний опціон чи ф'ючерс - має зміст, аналогічний похідним цінним паперам (див.п.4) при тім, що об'єктом угоди є постачання валютних цінностей.

Размещено на Allbest.ru