Майнове страхування

Історичний шлях розвитку,принципи надання майнового страхування. Види страхування та їх характеристика. Досвід функціонування майнового страхування зарубіжних країн. Проблеми та напрямки державної політики в галузі майнового страхування.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.12.2013
Размер файла 55,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Приватний вищий навчальний заклад

“Університет економіки і підприємництва”

Кафедра фінансів, обліку та аудиту

Курсова робота

з дисципліни «Фінанси»

на тему:

Майнове страхування та його розвиток в Україні”

Виконав:

Студент групи ФК-21

Барвінок О.М.

Перевірив викладач:

Джерелейко С.Д.

Хмельницький 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика майнового страхування

1.1 Еволюція майнового страхування..........................................................5-7с.

1.2 Значення та принципи надання майнового страхування...................8-14с.

Розділ 2. Види майнового страхування та їх характеристика

2.1 Добровільне страхування майна підприємств та громадян…………21-26с.

2.2 Транспортне страхування..................................................................27-30с.

2.3 Сільськогосподарське страхування та його специфіка....................31-34с.

Розділ 3. Розвиток майнового страхування в Україні

3.1 Досвід функціонування майнового страхування зарубіжних країн..........................................................................................................35-38с.

3.2 Проблеми та напрямки державної політики в галузі майнового страхування в Україні..............................................................................39-40с.

Висновок

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Актуальність даної роботи полягає у тому, що становлення в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури зв'язані з появою великої кількості самостійних суб'єктів підприємництва, які діють на свій страх та ризик. Реальна загроза банкрутства та жорстка конкуренція призводять до необхідності застосування ринкових методів захисту від невизначеності їх існування у перспективі та методів відшкодування можливих теперішніх втрат. У зв'язку з цим вага майнового страхування так і страхування в загальному, як недержавного механізму зниження ризику підприємницької діяльності та соціального захисту громадян значно підвищується. Крім того страхування -- це джерело внутрішніх інвестиційних надходжень, особливо потрібних в умовах перехідної економіки. До того ж страхова справа -- це прибутковий вид бізнесу на ринку капіталу, який тільки починає розвиватися.

Перехід до ринкових відносин, формування багатоукладної системи господарювання, заснованої на різноманітних формах власності, створюють об'єктивні передумови для активного впровадження в сферу економіки страхування як одного з гарантів забезпечення фінансової стійкості суб'єктів, що господарюють. Тепер вони самі повинні піклуватися про власне економічно стійке положення, схоронності матеріальних об'єктів, кредито- і платоспроможності. Збитки від стихійних лих, техногенних аварій та ін. повинні мати надійне і гарантоване фінансове джерело покриття.

Також страховий бізнес є однією із складових економіки будь-якої країни, і розвиток цього сектора є запорукою стабільного функціонування інших фінансових інститутів.

Серед страхових компаній України виділяється група лідерів, зацікавлених у стабільності та розвитку свого бізнесу на ринку. Керівники цих компаній розуміють, що для виживання та вдосконалення роботи їх компаній необхідні знання і досвід, яких в Україні поки що недостатньо. Виняткового значення набуває розробка законодавчої бази та використання набутого досвіду. За останні п'ять -- сім років майнове страхування в Україні стрімко пройшло через декілька стадій розвитку. Як остаточний факт можна вважати демонополізацію страхового ринку, що звільнився від контролю Держстраху. Формуються цивілізовані страхові стосунки, що регулюються державою в особі Держстрахнагляду. Інтереси страховиків перед державою презентує Ліга страхових організацій. Вже сформовані та активно працюють страхові пули, тобто об'єднання страхових компаній, які мають ліцензії на надання певного виду страхових послуг: Авіаційний консорціум, Морське бюро, Моторне (транспортне) страхове бюро. Тим часом очевидно, що страховий ринок в Україні знаходиться у зародковому стані. Законодавство в Україні не встигає за посиленням конкурентної боротьби та за розвитком страхового ринку.

Метою цієї курсової роботи є більш детальне ознайомлення з майновим страхуванням, характеристика його видів, розкриття проблем і перспектив його розвитку, а також освітлення стану і розвитку майнового ринку в Україні.

Задачею дослідження є: надати повну інформацію про майнове страхування.

Отже, об`єктом дослідження є майнове страхування і його складові елементи.

Предметом дослідження є одна з галузей страхування - майнове страхування і його структура.

Методами дослідження є: аналіз загальної характеристики майнового страхування, порівняння його статистичних даних за останні роки, тощо.

Характеристика майнового страхування види розвиток в Україні

Розділ 1. Загальна характеристика майнового страхування

1.1 Еволюція майнового страхування

Існують різні версії того який вид майна і від якого ризику вперше було взято страховиком під свій захист і у якій формі. В одних джерелах є посилання на те, що це сталося в XIII ст. в Ісландії, де заможні селяни острова об`єднались у спілку для взаємного захисту від втрат на випадок вогню або загибелі худоби. У разі нещастя частину збитків потерпілим відшкодовували грішми, частину - матеріалами або працею. Більш переконливими є свідоцтва про те, що страхування майна зародилось на морському транспорті та в торгівлі.

Механізм морського страхування будувався на договорі бодмереї (кредитор спочатку надавав страхувальнику страхову суму, а потім у разі благополучного закінчення плавання, тобто за відсутність страхового випадку, йому ця сума поверталась плюс премія за бодмерею). Збільшення попиту на страховий захист зумовило перехід до продажу страхових полісів, а не надання «живих» грошей, що відволікало значній капітал з обороту на кілька місяців, а іноді й років. Є дані про те, що перший морський поліс був виданий судновласнику в 1347 році в Генуї. Сам документ отримав назву «POLISA», а сплачений судновласником платіж - «PRAMIE». Ці терміни у страховій справі використовуються у всіх країнах всього світу й до нині. Слід ще вказати, що на той же час у Венеції, як розвинутої морської держави, був розроблений і втупив у дію «Кодекс морського страхування» (1468р.), основні положення якого теж увійшли в подібні кодекси чи в інші Акти, що нормують умови пароплавства практично всіх країн світу.

Також відомо, що страхування від вогню (пожежі) будівель і споруд, також зародилось дуже давно (Німеччина - 900 р. н. е. Виникають перші гільдії пожежників, які створили систему та сформулювали принципи страхування від вогню). Біля 1500р. н. е. з`являються перші «пожежні» контракти, які мали умови відповідальності громади поселень перед мешканцями у випадках, коли втрати від пожежі будуть більші ніж можливості погорільця. Майже одночасно виникає страхування посівів від знищення та пошкодження стихією (градом, посухою, зливою і т. п.).

В Україні чумаки, що просувалися по «чумацькому шляху» створювали класи взаємодопомоги для відновлення транспортних засобів (волів чи візків) при їх загибелі чи пошкодженні в період перевезення вантажів. У поселеннях гуртом проводили так звану «толоку» на користь однієї родини, якщо трапилась біда - пошкодження зазнала будівля, котру треба було відбудувати чи повністю збудувати. Класичне страхування до України (як і в Росію) прийшло із Західної Європи ще на початку XVIII ст.

У Полтаві було створено товариство взаємного страхування від вогню. Згодом порівняно великі товариства цього спрямування з`явились також у Києві, Харкові та Одесі. Такі товариства здебільшого обслуговували великих домовласників, купців і фабрикантів. У більшовицькій Росії всі види проведення страхувань були монополією держави, усі приватні і іноземні товариства були ліквідовані (Декрет Совнаркому « Про організацію страхової справи у Російській федерації» 21.11.1918р.). З 1921р. страхування майна державних підприємств і організацій здійснювалося на добровільних засадах, з 4.09.1924р. Постановою ЦВК і РНК СРСР запроваджено обов`язкове страхування у промисловості, яке на той час охоплювало практично все майно країни. Страхові платежі (страхові премії) були включені до складу податку з обороту, що зумовило і зміну порядку відшкодування збитків. Тоді ж (1931р.) страхування майна кооперативних і громадських підприємств, куди ввійшли і колгоспи, були теж переведені на державну основу, і всі роботи що до страхування були доручені створеному на той час Держстраху СРСР, який один єдиний виконував роботи як з обов`язкових видів страхування майна, так і з добровільних видів. Усі страхові платежі фізичних чи юридичних осіб зараховувались до бюджету. Слід сказати ще, що Держстрах СРСР ніколи не був юридичною особою, завжди він входив, як підрозділ до складу Мінекономіки, а згодом до складу Мінфіну СРСР і працював на основі Положення про підрозділ. Це був прямий інструмент держави. До відома: таким же інструментом був і Інгострах СРСР, але вже зі статусом самостійності.

У 1968р. запроваджені нові умови обов`язкового страхування у СРСР майна колгоспів, яке базувалося на принципі еквівалентності взаємовідносин страховика і страхувальника, що зробило крок у перед у методології формування страхових резервів, збільшенню норми страхового покриття і розширенню переліку страхових подій (зокрема включено посуху). Ефективність цих заходів визначила доцільність переведення на такі умови і державні сільськогосподарські підприємства (радгоспи).

Протягом 60-70-х років були запроваджені нові види страхування майна. З 1988р. державні підприємства дістали право на здійснення добровільного страхування майна і відповідальності. Але не зважаючи на це, розвиток страхування в СРСР дуже відставав від рівня країн з ринковою економікою, оскільки у плановій централізованій економіці переважала державна форма власності, той специфічні форми і методи її захисту відсували страхування на другий план. Теза «держава не може сама себе страхувати» так і не була спростована.

Зауважимо, що склад і структура фондів, призначених для страхового захисту підприємств в країні значно знизилися в зв'язку з роздержавленням власності. Для цілей захисту майна підприємств значно меншою мірою, ніж у попередні часи, використовуються централізовані грошові резерви держави для відновлення майна, знищеного або пошкодженого стихією чи іншим лихом. Тут позначаються і тимчасові фінансові труднощі держави, і значний дефіцит бюджету, що не надають можливостей передбачити у ньому серйозних резервів для такої мети. І це ослабило роль коштів держави у страховому захисті майна підприємств і громадян [7].

Отже, важливим стає з`ясування значення майнового страхування у створені безпечних умов життєдіяльності суб`єктів господарювання в країні та її громадян, а також розгляд характеристик видів страхових послуг та видів їх надання.

Характеристика майнового страхування види розвиток в Україні

Розділ 2. Види майнового страхування та їх характеристика

2.1 Добровільне страхування майна підприємств та громадян

Об'єктом добровільного страхування майна підприємств, установ, організацій (крім вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ), є майнові інтереси, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з майном, яке належить підприємствам або одержане ними згідно з договорами майнових наймів (якщо не застраховане в наймодавця) або взяте в інших організаціях чи населення для переробки, ремонту, перевезення, на комісію, зберігання.

Договір страхування всього майна може бути укладений на балансову або договірну вартість або на певну її частину (процент). Якщо майно взяте на страхування на певну частину (процент), то всі об'єкти вважаються застрахованими на ту саму частину.

Договір страхування майна, одержаного підприємством за договором майнового найму або прийнятого ним від інших організацій і населення для переробки, ремонту, перевезення, на комісію або зберігання, укладається на повну вартість цього майна на підставі даних бухгалтерських звітів підприємств, яким належить це майно і документів про їх прийняття (з урахуванням зносу).

Основою для визначення суми відшкодування є дійсна вартість застрахованого майна на дату настання страхового випадку, яка визначається на основі нової вартості застрахованого предмета за вирахуванням зносу.

Страхування майна підприємств від збитків (на вибір страхувальника) проводиться на випадок:

1. Пошкодження застрахованого майна внаслідок вибуху парових котлів, газосховищ, газопроводів, машин, апаратів та інших аналогічних пристроїв;

2. Пошкодження застрахованого майна водою внаслідок раптового псування водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і протипожежних (спринклерних) систем, а також раптового і не викликаного необхідністю вмикання останніх;

3. Крадіжки зі зламом, пограбування в межах місця страхування, пограбування при перевезенні до місця або з місця страхування застрахованого майна.

4. Пошкодження застрахованого майна внаслідок розбиття віконних шибок, дзеркал вітрин та аналогічних виробів зі скла;

5. Перерви у виробництві або втрати прибутку внаслідок страхового випадку.

6. Інших причин.

У всіх випадках не підлягають відшкодуванню збитки, які настали внаслідок:

а) воєнних дій будь-якого виду, громадянської війни або її наслідків, народних заворушень, страйків, локаутів, конфіскації, реквізиції, арешту, знищення або пошкодження майна за розпорядженням військової або цивільної влади;

б) дії ядерної енергії у будь-якій формі;

в) наміру або грубої необережності страхувальника, третьої особи або його представників;

г) бродіння, гниття або інших природних властивостей застрахованого майна;

ґ) обвалу будівель або частини будівлі, якщо обвал не викликаний страховим випадком;

д) зміни міри ризику (передача майна в оренду або в заставу, перехід майна іншій особі, зупинення виробництва або суттєві зміни його характеру, знос, перебудування, переобладнання будівель або споруд, пошкодження або знищення майна, незалежно від того, підлягає такий збиток відшкодуванню чи ні і т. д.);

е) порушення норм безпеки (порушення встановлених законом або нормативними актами правил і норм протипожежної безпеки, охорони приміщень та цінностей, безпеки проведення робіт або інші аналогічні норми, чи якщо такі порушення відбуваються з відома страхувальника).

Якщо це окремо не обумовлено договором страхування, страховик не виплачує відшкодування за збитками, які виникли внаслідок:

- перерви у виробництві і торгівлі;

- втрати надходження орендної або квартирної плати;

- втрати прибутку;

- розчищення території і знесення будівель;

- інші побічні збитки (наприклад, упущена вигода), хоча вони були викликані страховим випадком.

Якщо це окремо не обумовлено договором страхування, страхування не поширюється на:

- українську та іноземну валюту (готівку);

- акції, облігації та інші цінні папери;

- рукописи, плани, креслення та інші документи, бухгалтерські і ділові книги;

- моделі, макети, взірці, форми і т. д.;

- коштовні метали та коштовне каміння;

- технічні носії інформації комп'ютерних і аналогічних систем, а саме магнітні плівки і касети, магнітні диски, блоки пам'яті і т. д.;

- марки, монети, грошові знаки і бони, схеми, малюнки, картини, скульптури або інші колекції чи твори мистецтва;

- вибухові речовини;

- майно, яке знаходиться в застрахованому приміщенні, але не належить страхувальнику;

- товари на зберіганні або комісії;

- засоби транспорту, пересувні будівельні, сільськогосподарські або інші машини.

Страхування перерахованих вище предметів може бути укладено окремо за згодою сторін і має бути оформлено спеціальними доповненнями до страхового полісу.

Договори страхування майна підприємств, установ та організацій можуть бути укладені строком від 1 до 11 місяців, на один рік, або більший строк.

Договір страхування укладають на підставі письмової заяви страхувальника. Заява має містити всі необхідні відомості про заявлені на страхування об'єкти і предмети. На підставі даних бухгалтерського обліку і звітності страхувальник зазначає в довідці-розрахунку встановленої форми вартість майна, яке підлягає страхуванню. Якщо страхування вибіркове, до договору страхування додається опис майна, яке приймається під страховий захист.

Майно вважають застрахованим, якщо між страховиком і страхувальником укладено двосторонній договір, який оформляють у двох примірниках за встановленою формою, і на розрахунковий рахунок страховика надійшов перший внесок премії. Страхова премія за договором страхування, укладеним на один рік, може бути сплачена одноразово у розмірі річної суми премії, або у два терміни: кожний внесок має становити не менше 50% від річної суми премії, в окремих випадках може передбачатись інший порядок. Размещено на Allbest.ru

Відповідальність страховика за договором страхування закінчується у вказаний у страховому полісі термін.

Розмір збитку визначає страховик на основі даних огляду і дійсної вартості пошкодженого майна, страхових сум та інших документів, які підтверджують розмір збитку.

Об'єктом майнового страхування майна громадян є майнові інтереси, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з майном, що належить громадянам.

За договором страхування домашнього майна може бути застраховане:

- усе домашнє майно, що є у даному господарстві;

- окремі групи речей або всі речі домашнього майна в даному господарстві, які розподіляються на групи відповідно з поданою заявою.

При страхуванні домашнього майна страховий захист не поширюється на документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, слайди та фотознімки, вироби з дорогоцінних металів, коштовних, напівкоштовних та підробних (кольорових) каменів, колекції, картини, унікальні та антикварні речі, елементи оздоблення та обладнання квартири, запасні частини, деталі та приладдя до транспортних засобів, аудіо- та відеосистеми, телевізори, супутникові антени та схожі до них системи.

За бажанням страхувальника майно може бути застраховане на договірну страхову суму. Основою для визначення суми відшкодування є дійсна вартість застрахованого майна на дату настання страхового випадку, яка визначається на основі нової вартості застрахованого майна за вирахуванням зносу відповідно до діючих цін, включаючи вартість ремонту. Якщо договір страхування укладається на окремі речі, то страхова сума встановлюється, виходячи з вартості кожного предмета за оцінкою страхувальника.

Колекції, картини, унікальні й антикварні предмети приймають на страхування за спеціальним договором у розмірі їх повної вартості, вказаної у відповідному документі компетентної організації.

Страхування майна (на вибір страхувальника) проводять на випадок знищення або пошкодження його внаслідок:

- вогневих ризиків пожежі, удару блискавки, вибуху газу, який використовується для побутових потреб;

- стихійних лих: землетрусу, зсуву, обвалу, бурі, урагану, паводку, граду, зливи, осідання ґрунту, виверження вулкану, дії підземного вогню, каменепаду, смерчу, цунамі, затоплення, незвичайних для даної місцевості довготривалих дощів і сильного снігопаду та інших стихійних лих;

- знищення або пошкодження внаслідок раптової аварії опалювальної, водопровідної та каналізаційної системи;

- крадіжки майна і знищення його або пошкодження, пов'язаного з крадіжкою або спробою крадіжки.

Майно вважають застрахованим на території України за постійним місцем проживання страхувальника у всіх житлових і підсобних приміщеннях за адресою, вказаною в страховому полісі.

Якщо в період дії договору страхування страхувальник змінив постійне місце проживання, то перевезене у зв'язку з цим майно або його частка, вважається застрахованим за новою адресою до закінчення терміну, вказаного в договорі.

Домашнє майно, що знаходиться на дачі, в садовому будинку або в гаражі, включаючи майно, перевезене з постійного місця проживання, приймається на страхування за окремим договором.

Договір страхування колекцій, картин, унікальних та антикварних предметів укладають тільки на підставі письмової заяви страхувальника, в котрій необхідно вказати назву кожного предмета, який приймається на страхування, основну характеристику, його вартість, дату і номер документа про оцінку.

Розмір збитку визначається страховиком на основі даних огляду і дійсної вартості пошкодженого майна, страхових сум та інших документів, які підтверджують розмір збитку.

Збитком визнають:

- у випадку часткового знищення домашнього майна -- його вартість, визначена страхувальником;

- разі повного знищення всього домашнього майна -- страхова сума, обумовлена договором страхування або договором на відповідну групу речей;

- у разі пошкодження майна -- сума знижки вартості, тобто знецінення, спричиненого страховим випадком.

Якщо пошкоджений предмет можна відновити шляхом ремонту, то збитком є вартість ремонту даного предмета згідно з квитанцією, виданою ремонтною організацією.

Вартість ремонту визначається у межах суми, що не перевищує заявлену страхувальником вартість предмета.

Не вважають збитком вартість заміни або ремонту телевізорів і холодильників, що перебувають на гарантійному обслуговуванні, якщо завод-виробник або відповідне ремонтне підприємство зобов'язане здійснити заміну або ремонт безкоштовно.

У суму збитку входять витрати на рятування майна і приведення його до ладу, якщо ці витрати визнані необхідними [14].

2.2 Транспортне страхування

Страхування транспортних засобів і вантажів у світовій практиці об'єднується одним поняттям -- транспортне страхування. Сукупність різноманітних ризиків, які діють на транспортний засіб та його вантаж, залежить від їх призначення, конструктивних особливостей та шляхів транспортування. Див. схему (рис. 2.1)

Рис 2.1. Схема взаємозв`язку транспортних засобів та шляхів транспортування вантажів і їх визначення

У страхуванні транспортних засобів об'єктами виступають водний транспорт (морський, річний, озерний); наземний транспорт (автомобільний, гусеничний, колійний); повітря-ний транспорт (авіаційне страхування).

Страхування водного транспорту розглядає такі об'єкти:

а) судно(як транспортний засіб) - каско

б) вантаж, який перевозиться цим судном - карго

в) фрахт (доходи від фрахту, які отримує судновласник)

г) Правова (цивільна) відповідальність судновласника або вантажоперевізника.

Головним законодавчим актом, що регулює умови морського страхування, є прийнятий у грудні 1994 р. «Кодекс товарного мореплавства України», який містить розділ «Морське страхування».

Страхування каско суден.

На страхування приймають: корпус судна, зокрема й такий, що будується, з його машинами, обладнанням, устаткуванням і такелажем. Обсяг страхового покриття визначається відповідними умовами страхування.

Розмір відшкодування визначається множенням узгодженої добової суми фрахту на кількість днів аварійного простою, зменшену на 3 неповні доби. При цьому відшкодування виплачується не більш як за 180 днів аварійного простою.

Час, витрачений на переправлення судна до місця ремонту, включається до періоду аварійного простою за умови, що внаслідок страхового випадку судно було змушене перервати рейс і негайно вирушити на ремонт.

Збитки від утрати фрахту внаслідок простою судна під час ремонту з усунення пошкоджень, яких йому було завдано в результаті страхового випадку, відшкодовуються за умови, що такий ремонт був здійснений протягом 24 місяців з моменту закінчення строку страхування. Не відшкодовуються збитки від втрати фрахту в разі повної загибелі (фактичної або конструктивної) судна.

Отже, страхування водного транспорту надано на прикладі страхування морських суден. Страхування річкових та озерних суден розглядають з цих же позицій. Але з огляду на менші ризики (відсутність штормів на ріках, полегшений пошук, невеликі глибини тощо), а також те, що на ріках більше використовуються маломірні судна, таке страхування має і свої особливості.

Тарифні ставки страхування коливаються від 1 до 3% для Морських суден та від 0,5 до 2% для річкових суден.

Страхування наземного транспорту.

В Україні страхування автомобільного транспорту взагалі перевищує показники всіх разом взятих видів страхування, популярність і попит на цей вид страхування настільки великі, що деякі страхові компанії пропонують укладати договори страхування по телефону.

Головним ризиком знищення або пошкодження транспортного засобу є ДТП.

Страхова сума визначається на підставі заяви на страхування і документів:

- рахунок-фактура заводу-виробника;

- каталог офіційного дилера;

- митна декларація якщо автомобіль перетнув кордон України;

- технічна документація;

- експертна оцінка страховика.

Слід сказати, що підлягають страхуванню тільки ті транспортні засоби, які зареєстровані відповідними державними органами згідно з дією чинних нормативів та умов такої реєстрації.

Увесь автомобільний рухомий склад поділяють на вантажний, пасажирський та спеціальний.

До вантажного відносять: вантажівки, автомобілі-тягачі, причепи та напівпричепи.

До пасажирського -- автобуси, легкові автомобілі, пасажирські причепи та напівпричепи.

До спеціального -- автомобілі, причепи та напівпричепи, призначення котрих виконання різних, переважно нетранспортних робіт.

Авіаційне страхування -- це страхування ризиків, пов'язаних із використанням авіаційної та космічної техніки.

Міжнародна практика до галузі авіаційного страхування відносить такі види страхування, рис. 2.2:

Рис. 2.2 Страхування ризиків, пов`язаних з використанням авіаційної і космічної техніки.

На сьогоднішній день зусилля усіх країн світу зосереджені на забезпеченні безпеки польотів та відшкодуванні збитків потерпілим.

Страхування вантажів -- один з найпоширеніших видів страхування.

Страховиком в Україні може бути лише страхова компанія, що одержала ліцензію Укрстрахнагляду та має право здійснювати цей вид страхування згідно з її установчими документами.

Страхова сума має відповідати дійсній страховій вартості вантажу, з урахуванням умов та особливостей його перевезення та зберігання, митних зборів, фрахту, комісійних та інших можливих витрат.

Страхова вартість, за статтею 16 Кодексу торгового мореплавства, визначається як первісна вартість вантажу за ціною, яку заплатив страхувальник на момент навантаження, плюс вартість навантаження, плюс власна страхова премія. Також можливо приплюсовувати й транспортні витрати та очікуваний прибуток від реалізації вантажу (наприклад, як це робиться у Франції та Німеччині, де страховики визначають ці величини в сумі до 10%).

Тарифи страхування вантажів, як правило, розраховуються страховиками самостійно.

Розмір ставок страхових премій залежить від інформації про вантаж, а саме: виду вантажу (його характеристики та типу пакування); виду транспортного засобу для переміщення (також його характеристики та маршруту транспортування); способу відправлення вантажу (у трюмі, на палубі, навалом, наливом, насипом, у контейнерах і т.п.); вартості вантажу; умов страхування (обсягу страхової відповідальності).

Умови страхування вантажів, що перевозяться авіа та наземними видами транспорту, практично всі базуються на правилах морського страхування (CARGO), що сформувалися значно раніше. Відмінність полягає, як вже відзначалось, у визначенні специфічності ризиків, що виникають під час експлуатації цих засобів перевезення [8].

2.3 Сільськогосподарське страхування та його специфіка

Таке страхування проводиться з метою гарантування економічної та продовольчої безпеки держави, створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектора економіки, захисту інтересів сільськогосподарських підприємств.

Суб'єктами обов'язкового страхування є:

-- страхувальники -- державні сільськогосподарські підприємства щодо врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень та сільськогосподарські підприємства всіх форм власності щодо врожаю зернових культур і цукрових буряків;

-- страховики - юридичні особи - резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення цього виду обов'язкового страхування.

Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству і пов'язані з неотриманням або недоотриманням врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, зернових культур і цукрових буряків - сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності. Страхування здійснюється згідно з Порядком і правилами проведення обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №1000.

До страхових ризиків, на випадок яких проводиться обов'язкове страхування, належать град, пожежа, вимерзання, ураган, буря, злива, зсув, повінь, сель, посуха, повне раптове знищення посівів карантинними шкідниками.

Страховим випадком вважається заподіяння страхувальнику прямих збитків у результаті часткової або повної загибелі врожаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, врожаю зернових культур і цукрових буряків унаслідок прямої дії страхових ризиків.

Не підлягає обов'язковому страхуванню врожай:

- природних сінокосів і пасовищ;

- сільськогосподарських культур, що посіяні на зелене добриво;

- сільськогосподарських культур, що висівалися понад три роки і жодного разу сільськогосподарські підприємства не одержали врожаю;

- підпокривних та безпокривних багаторічних трав;

- посівів та багаторічних насаджень плодоносного віку, які не розміщені в зоні офіційного землевпорядкування.

Страхова сума обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур визначається в розмірі вартості врожаю, яка обчислюється шляхом множення середньої врожайності з гектара за останні п'ять років, за даними обліку страхувальника, на ціну 1 центнера продукції, що склалася за минулий рік (або згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), та на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай.

Страхова сума обов'язкового страхування врожаю багаторічних насаджень визначається з урахуванням площі, зайнятої під насадження у тому ж році, що й збирання врожаю. За умови чіткої періодичності плодоношення багаторічних насаджень середня врожайність визначається за показниками п'яти років, у яких плодоношення насаджень відповідає рокові страхування.

Договір обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень укладається:

а) зі страхування посівів однорічних сільськогосподарських культур, багаторічних культур, що дають урожай у рік посіву (садіння), а також культур у розсадниках -- не пізніше терміну закінчення посіву (садіння) цих культур у регіоні;

б) зі страхування врожаю багаторічних культур, крім тих, що дають урожай у рік посіву (садіння), а також зі страхування розсадників -- не пізніше, ніж термін початку відповідальності страховика (щодо садів і ягідників -- до оформлення бутонів, виноградників -- до моменту викидання суцвіття, багаторічних сіяних трав -- до входу їх у зиму, інших багаторічних культур і розсадників -- до появи весняних гонів);

в) зі страхування сіяних культур, посіяних у парниках і теплицях, -- до появи сходів, а посадкових культур -- до садіння.

Договір обов'язкового страхування не укладають у разі, коли посівам (насадженням) загрожує безпосередня небезпека загибелі або пошкодження від стихійного лиха (повені, заморозків тощо), навіть якщо терміни, встановлені для проведення страхування, не минули.

Договір обов'язкового страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником суми страхових платежів у повному обсязі або першої частини страхового платежу та діє пропорційно сплаченим страховим платежам до кінця терміну збирання врожаю сільськогосподарських культур, багаторічних насаджень, встановленого агротехнічними вимогами для регіону. Він діє виключно в межах ділянки землекористування, виділеної страхувальнику місцевими органами, яка має бути чітко визначена у договорі як місце страхування.

Загальним збитком є втрата застрахованого врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, що виникла внаслідок настання страхового випадку. Загальний збиток обчислюється шляхом множення різниці між врожайністю з гектара, визначеною в договорі страхування з урахуванням розміру страхового покриття, та фактичною врожайністю з гектара в поточному році на площу посіву (насаджень) та ціну, визначену в договорі страхування, але не вищу, ніж на момент виплати страхового відшкодування.

У разі загибелі сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень з наступним їх пересівом (пересадженням) для визначення загального збитку враховується вартість фактично одержаного врожаю, яка обчислюється за цінами підприємства (реалізація, фактична собівартість за минулий рік, планова на поточний рік, але не вище, ніж фактична у районі за минулий рік), визначеними у договорі обов'язкового страхування, і фактична вартість врожаю зазначених культур і насаджень, якими проводився пересів (пересаджування), обчислена за цінами поточного року.

Розмір загального збитку в разі загибелі або пошкодження врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень унаслідок настання страхового випадку визначається після оприбуткування врожаю, виходячи з вартості не отриманого чи недоотриманого врожаю.

Прямий збиток, що відшкодовується страховиком, визначається у відсотках від розміру загального збитку, який зафіксований у відповідних актах обстеження після настання кожного страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У разі сплати страхувальником чергового страхового платежу за договором обов'язкового страхування не в повному обсязі, прямий збиток відшкодовується пропорційно сумі сплачених страхових платежів.

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі:

- навмисних дій страхувальника, спрямованих на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ним громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або для захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника, на користь якого укладено договір обов'язкового страхування, встановлюється відповідно до законодавства;

- подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

- отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

- порушення страхувальником агротехнічних вимог до вирощування сільськогосподарської культури та правил протипожежної безпеки;

- інших випадків, передбачених законодавством.

Відмова страховика у виплаті страхового відшкодування може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.

Характеристика майнового страхування види розвиток в Україні

Розділ 3. Розвиток майнового страхування в Україні

3.1 Досвід функціонування майнового страхування зарубіжних країн

Діяльність страховиків і страхових посередників у промислово розвинених країнах світу здійснюється в таких організаційних формах: акціонерні компанії; товариства взаємного страхування, державні та змішані страхові організації; приватні підприємництва і товариства; кооперативні страхові організації; спільні підприємства, корпорації («Ллойд»); бюро автостраховиків.

У окремих країнах склалася різна практика застосування організаційно-правових форм при створенні страхових товариств: у США і Німеччині, наприклад, переважають акціонерні товариства, у Франції -- товариства взаємного страхування, у Великобританії поряд із страховими корпораціями функціонують асоціації взаємного страхування. Міцні позиції на страховому ринку Великобританії займають страхові посередники, що виступають в організаційних формах товариств і приватного підприємництва. У Італії й Іспанії досить широко практикується кооперативне страхування, у Німеччині, Великобританії, Франції, Японії функціонують страхові компанії за участю державного капіталу (наприклад, «Гермес» -- у Німеччині, «Кофасе» -- у Франції), діяльність яких в основному обмежується зовнішньоекономічною сферою.

Але в яких би організаційних формах не виступали страховики, їхня діяльність регулюється визначеними нормативними актами і звичайно контролюється спеціальними органами державного страхового нагляду. Такі органи є у Великобританії, Німеччині, Франції й інших країнах.

Організація страхової справи у промислово розвинених країнах базується на спеціальних страхових законодавствах, судовому прецеденті і страхових традиціях. Необхідність державного регулювання диктується двома чинниками -- захистом споживача (тобто страхувальника) і проведеної урядом економічної політики. У рамках розв'язання першої проблеми держава (через свої органи або незалежні організації) може контролювати утримання договору страхування, розмір внесків, порядок врегулювання спірних ситуацій. Особливу увагу державні органи приділяють довгостроковому страхуванню, а також питанням виконання страховиками, своїх зобов'язань.

Страховому ринку цих країн характерна висока частка страхових платежів (премій) у валовому національному продукті. Аналіз стану і тенденцій розвитку страхового ринку США і країн Європейського Співтовариства (ЄС) дозволяє відзначити процеси активної концентрації страхового капіталу й інтернаціоналізації страхової справи. Процес інтернаціоналізації особливо широко охопив європейський страховий ринок.

Країни, що входять у ЄС, поетапно усувають розходження в законодавстві своїх країн, що регулює страхову і фінансову діяльність страхових компаній, гарантії і пільги страхувальників. Зокрема, директивами ЄС рекомендовано країнам, що входять у Співтовариство, створити національні бюро автостраховиків і застосовувати погоджені норми при відшкодуванні збитків при ДТП.

Більшість видів страхування проводиться в добровільній формі. Обов'язковим у всіх країнах (США, ЄС) є страхування власників (водіїв) автотранспортних засобів.

У законодавчих актах Великобританії, Німеччини, Італії, Франції й інших країн ЄС, що регламентують страхову діяльність, ще є деякі відмінності, але відповідно до директив ради ЄС, ці країни зобов'язані адаптувати національне законодавство до загальних положень єдиного страхового союзу в рамках ЄС. Зокрема, це стосується страхування власників (водіїв) автотранспортних засобів.

Розглянемо більш детально особливості функціонування страхових ринків США, Великобританії і Німеччини.

Американський страховий бізнес відрізняється величезним розмахом і не має собі рівних у світі. Американські страхові монополії контролюють приблизно 50% усього страхового ринку індустріально розвинутих країн світу. У США працює понад 8 тис. компаній майнового страхування.

Кожний штат має своє страхове законодавство і свій регулюючий орган (нагляд). Єдиного федерального закону про страхування і єдиного федерального органу по нагляду за страховою діяльністю немає. Діяльність усіх страховиків США ретельно аналізується консалтинговими компаніями, які щокварталу видають каталоги, присвячені результатам їхньої роботи.

Головні компанії страхового ринку США

Найбільша транснаціональна компанія по страхуванню майна «Стейт фарм мьючузз отомобил иншуренс компани» по збору премій займала 1-е місце не тільки в США, але і у усьому світі. Заснована в 1922 р. у штаті Іллінойс. Це компанія по взаємному страхуванню (замість акціонерного -- пайовий капітал) транспорту, майна, від нещасних випадків, авіації і по перестрахуванню.

«Сигна» -- одна з головних широко диверсифікованих страхових корпорацій. Заснована вона в 1982 р. у результаті злиття двох старих товариств «Коннектикут дженерзл корпорейшн» і «ІНА корпорейшн», страхує майно і відповідальність.

«Американ інтернешнл груп» -- одна з головних міжнародних диверсифікованих страхових груп і найбільший у США страховик торгових і промислових ризиків з початком операцій з 1919 р. у Шанхаї. Нині -- холдингова компанія, що контролює 44 дочірні компанії в 130 країнах світу.

Страхування майна великих торгових і промислових фірм США дає об'єм страхової премії порядку 8 млрд. дол. у рік.

Страховий бізнес Великобританії протягом багатьох років концентрується у Лондоні як світовому фінансовому центрі. Найбільший Лондонський міжнародний страховий ринок обслуговує фінансові потоки ряду країн і компаній. Авторитет Лондонського міжнародного страхового ринку спирається на значний кадровий потенціал, фахівців страхової справи, високорозвинену інфраструктуру ринку, а також на присутність тут широко відомої за межами Великобританії страхової корпорації «Ллойд».

Ринок «Ллойда» за станом на кінець 2006 року охоплював, насамперед, чотири головних галузі (зі вказівкою питомої ваги кожного ринку від всього ринку «Ллойда»):

1) морський ринок (20%);

2) не морський ринок (54%);

3) ринок авіації (10%);

4) ринок двигунів (16%).

«Ллойд» здійснює страхування:

1) комерційне й індустріальне (екзотичних тварин, творів мистецтва, кредитів підприємств, комп'ютерних мереж);

2) морських вантажів;

3) яхт;

4) марин (яхтових гаваней);

5) подорожей; 6)двигунів.

«Ллойд» є найбільшою моторною страховою компанією у Великобританії. її 12 синдикатів пропонують повний діапазон транспортного страхування, що включає страхування і приватних, і індустріальних, і комерційних транспортних засобів із двигунами будь-яких класів.

Страховий ринок Німеччини характеризується динамічним розвитком.

Щорічний приріст страхових платежів складає у Німеччині 10%. Майнове страхування займає 51%. національного страхового ринку Німеччини.

Страхова справа у Німеччині розділена між системою державного соціального забезпечення і приватним сектором страхових послуг. Приватний сектор страхових послуг у Німеччині управляє акціонерними страховими товариствами, що є власністю їхніх акціонерів; товариствами взаємного страхування і державними страховими корпораціями.

Як бачимо, у третє тисячоліття страхування, в тому числі і майнове страхування, у країнах з ринковою економікою вийшло як одна з найбільш розвинутих і ефективних сфер діяльності людини. Про це свідчить, зокрема, й те, що суми надходжень страхових премій у світі щороку зростають вищими темпами, ніж валовий внутрішній продукт[22].

3.2 Проблеми та напрямки державної політики в галузі майнового страхування в Україні

Необхідною умовою ставлення до країни як до правової держави є наявність добре розгалуженого та розвинутого законодавства, дотримання якого вимагається від кожного її громадянина, кожного органу державної влади.

В Україні формується власна модель суспільного життя та ринкової економіки, в тому числі й страхування. І хоча страхування більш-менш налаштовується вже на потреби захисту підприємницької діяльності, але наблизитись до ролі, яку виконує страхування у країнах ринкової орієнтації, особливо в вирішенні соціальних проблем суспільства воно поки що не в змозі.

Як показує життя, страхування дуже важливе як для підприємств, що вже функціонують, так і для новостворених, які ще не набули достатнього виробничого потенціалу і не нагромадили власних резервних фондів, а наявність відповідної страхової угоди дає змогу впевненіше користуватися кредитами, щоб споруджувати чи придбавати необхідні засоби виробництва.

Необхідне законодавче регулювання й у страхуванні нової техніки та технологій, наукових розробок. Велику роль таке регулювання відіграє у страхуванні в аграрному секторі (здійснення аграрної реформи обов'язково зумовить посилення страхування на селі).

Ненормальним є становище у страхуванні ризиків під час побудови промислових, комунальних, транспортних будівель і споруд. Перспективною вже стає вимога застосування страхування втрат від переривання виробництва на час, потрібний для відновлення зруйнованих або пошкоджених страховими випадками об'єктів.

Страхування прямо стосується розвитку міжнародного бізнесу. Україна -- держава в центрі Європи. Тут перетинаються транспортні артерії, що сполучають Схід і Захід. Зростає товарообмін інших країн з нашою державою, збільшуються транспортні вантажопотоки. Страхування вантажів, туристських груп, автотранспортних ризиків, інвестиційних проектів є необхідним компонентом формування нормальних міжнародних стосунків.

Отже, страхування різноманітних ризиків сприяє розвитку комерційної діяльності в країні і від стану законодавчої бази в цій галузі, напрямку залежить і задоволення потреб споживачів всіляких матеріальних благ, що надає бізнес.

Ефективність державного регулювання у сфері майнового страхування багато в чому залежить від створення оптимальної системи страхового захисту на базі раціонального використання можливостей і переваг як обов'язкового, так і добровільного страхування. Хоча міжнародне право і законодавчі акти більшості держав світу тлумачать обов'язкове страхування як необхідність захисту інтересів третіх осіб у разі, коли їм завдано шкоди, і тому, як правило, обов'язкова форма страхування в західних країнах найбільш поширена як страхування відповідальності. Особисте і майнове страхування в цих країнах проводяться виключно в добровільній формі але суми страхових платежів відносяться до розряду обов'язкових витрат і виключаються з доходу громадян та підприємств. З огляду на результати перебудови економіки України за час незалежності, ментальності нації, з нашої точки зору, таке потрібно впроваджувати і в нашій державі, а також обов'язковість страхування і майна у всіх галузях виробництва ще на років десять-двадцять. І це треба вирішувати на державному рівні. Крім цього треба пам'ятати, що принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальників, і на страховиків. Де перший має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт, а другий не вправі відмовити йому в цьому. І таке й буде тим важелем виховання нації й засвоєння навиків страхування, а з цим і створення нових резервів коштів для використання їх на користь суспільства й кожного громадянина при реалізації страховиками своїх функцій та принципів страхування.

Характеристика майнового страхування види розвиток в Україні

Висновок

Підводячи підсумок, можна сказати, що майнове страхування пройшло досить довгий історичний шлях розвитку. В перше воно з`явилося ще 3000 р. до н.е., уже тоді фінікійські купці-власники торговельних суден складали угоди про групові компенсації збитків від втрат чи пошкоджень кораблів кожного з учасника угоди.

Отже, майнове страхування - це галузь страхової діяльності, у якій об`єктом страхування виступає майно в різноманітних його видах. Його особливістю є те, що в основу визначення страхової суми за договорами майнового страхування покладено дійсну вартість страхових об`єктів, а в разі страхування не на повну вартість майна - відшкодування проводиться не в повному обсязі отриманих збитків.

До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування фінансових ризиків тощо.

Існують такі види договорів добровільного майнового страхування: майна, тварин і сільськогосподарських культур, що належать приватними та громадським організаціям; морського страхування; домашнього майна, транспортних засобів; будівель, що належать громадянам; вантажів; ризику непогашення кредитів і відповідальності позичальників за непогашення кредитів та інші.

Також існують такі види майнового страхування як: добровільне страхування майна громадян, майнові інтереси яких пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з майном, що їм належить; добровільне страхування майна підприємств, об`єктом якого є майнові інтереси, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з майном, яке належить підприємствам або одержане ними згідно з договорами майнових наймів або взяте в інших організаціях чи населення для переробки, ремонту, перевезення, на комісію, зберігання; транспортне страхування, об`єктами якого виступають водний транспорт, наземний транспорт і повітряний транспорт; а ще сільськогосподарське страхування, таке страхування проводиться з метою гарантування економічної та продовольчої безпеки держави, створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектора економіки, захисту інтересів сільськогосподарських підприємств.

Як бачимо, у третє тисячоліття страхування у країнах з ринковою економікою вийшло як одна з найбільш розвинутих і ефективних сфер діяльності людини. Про це свідчить, зокрема, й те, що суми надходжень страхових премій у світі щороку зростають вищими темпами, ніж валовий внутрішній продукт.

Майнове страхування в Україні знаходиться ще не такому високому рівні, як, наприклад, у США, Великобританії та Німеччині і тому потрібно докласти ще чимало зусиль щоб наздогнати їх, і пройде ще не один рік перед тим як Україна досягне у сфері надання майнового страхування світового рівня.

Для успішної та якісної роботи страхового ринку в Україні потрібно якісніше надати правову базу при:

- створенні об`єднань страховиків з найважливіших направлень страхування;

- створенні оптимальної структури співвідношення між обов`язковим і добровільним страхуванням;

- залученні страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального страхування;

- визначенні ступеня впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків;

- створенні комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у страховому бізнесі.

Все це сприятиме розвитку майнового страхування в Україні.

Додаток А

Таблиця 1.

Перелік подій та базові тарифи при комплексному добровільному страхуванні майна

Страхові ризики

тариф

Майно, будівництво

2,9

Аварія

вогонь (пожежа, удар блискавки, вибух)

стихійні явища (паводок, повінь, злива, затоплення, незвичайні для даної місцевості снігопад, землетрус, лавина, буря, осідання грунту, зсув, обвал)

неправомірні дії третіх осіб, включаючи крадіжку зі зломом (пограбування)

брак через незграбність, недбалість працівників

0,13

0,4

0,31

2,0

0,06

Предмети монтажу

1,33

аварія

вогонь (пожежа, удар блискавки, вибух)

стихійні явища (паводок, повінь, злива, затоплення, незвичайні для даної місцевості снігопад, землетрус, лавина, буря, осідання грунту, зсув, обвал)

помилками при монтажу

коротке замикання, надлишкова напруга, електричні дуги

підвищення і пониження тиску, розрив внаслідок дії відцентрової сили

пошкодження частинами, які відвалюються або падають, проникнення сторонніх частин

...

Подобные документы

  • Сутність та поняття медичного страхування. Медичне страхування у країнах Європейського Союзу. Загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування в Україні. Медичне страхування як база для розвитку ринкових відносин в системі охорони здоров’я.

    курсовая работа [59,6 K], добавлен 18.05.2014

  • Соціальний захист як комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту членів суспільства. Розгляд проблем та перспектив розвитку медичного страхування в Україні. Аналіз фінансового механізму медичного страхування.

    курсовая работа [97,1 K], добавлен 03.12.2016

  • Аналіз сучасного стану медичного страхування в Україні та шляхів його поліпшення. Чинники, що формують ставлення громадськості до добровільного медичного страхування та перспектив його розвитку в Україні як джерела фінансування галузі охорони здоров'я.

    автореферат [49,4 K], добавлен 20.09.2014

  • Економічна суть поняття валютного ризику. Вплив валютних ризиків на діяльність вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Методи страхування валютних ризиків. Валютні опціони та форвардні контракти. Нові підходи до страхування валютних ризиків

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 10.04.2007

  • Аквізиційна діяльність по укладенню нових договорів, продовженню діючих, продажу страхових полісів. Робота страхового агента. Страхування будівельного підприємства та всіх будівельно-монтажних ризиків. Укладення договорів з потенційними страхувальниками.

    контрольная работа [17,8 K], добавлен 07.11.2008

  • Загальне поняття хеджування, його завдання і функції. Методи страхування ризиків, їх характеристика. Особливості проведення операцій ідеального хеджування. Потенційні хеджери на міжнародних фінансових ринках. Захист від можливих втрат у майбутньому.

    контрольная работа [25,6 K], добавлен 01.09.2013

  • Основи законодавчого забезпечення діяльності Пенсійного фонду України, склад і структура його доходів, сучасні проблеми та джерела формування. Організаційна характеристика органу Пенсійного фонду. Перспективи розвитку пенсійного страхування в Україні.

    автореферат [45,7 K], добавлен 20.09.2014

  • Поняття, сутність та значення майнового оподаткування. Основні проблеми та шляхи удосконалення майнового оподаткування в Україні. Податок на першу реєстрацію транспортного засобу, на землю. Оподаткування нерухомого майна фізичних та юридичних осіб.

    курсовая работа [140,5 K], добавлен 21.07.2016

  • Організаційно-економічна характеристика фермерського господарства "Стимул-777", оцінка рівня глибини спеціалізації та показники, що характеризують стан платоспроможності. Внутрішні механізми нейтралізації фінансових ризиків, форми і види їх страхування.

    дипломная работа [66,3 K], добавлен 11.07.2011

  • Пошук фінансових джерел для засадження і вирощування багаторічних насаджень. Напрями активізації державного протекціонізму відродження промислового садівництва в Україні. Удосконалення цінової політики та сфери страхування багаторічних насаджень.

    курсовая работа [106,4 K], добавлен 22.04.2014

  • Сутність, причини виникнення валютних ризиків та їх види. Хеджування валютного ризику та використання захисної обмовки як засобів зниження ризику. Страхування валютних ризиків за допомогою строкових угод, угод "своп" та валютний арбітраж.

    курсовая работа [55,8 K], добавлен 26.11.2007

  • Ринкові перетворення в Україні. Середнє квадратичне відхилення незважене. Причини появи фінансових ризиків. Способи зниження ризиків. Оптимальне поєднання виграшу та величини ризику. Страхування продукції на період перевезень та транспортних засобів.

    реферат [22,9 K], добавлен 20.03.2014

  • Закон України "Про систему оподаткування". Вплив відрахувань на фінансово-господарську діяльність підприємств. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Збір на обов'язкове соціальне страхування. Внески в Державний інноваційний фонд.

    реферат [17,3 K], добавлен 01.12.2006

  • Теоретичні засади діяльності кредитних спілок на ринку фінансових послуг України. Аналіз сучасного стану та проблем розвитку кредитних спілок в Україні. Основні засади механізму створення Фонду страхування депозитів об’єднаннями кредитних спілок України.

    дипломная работа [4,8 M], добавлен 02.07.2010

  • Концепція банківського страхування. Визначення особливостей взаємозалежності послуг та шляхів (каналів) розповсюдження bancassurance в Україні. Вибір основних каналів дистрибуції, які вибирає страховик для реалізації продуктів банківського страхування.

    контрольная работа [24,7 K], добавлен 27.09.2012

  • Стан майнового оподаткування в Україні на сучасному етапі. Основні проблеми та перешкоди на шляху до його вдосконалення. Розгляд досвіду інших країн світу з питань оподаткування майна та окреслення напрямків реформування податкового законодавства.

    реферат [268,3 K], добавлен 08.10.2012

  • Проблеми податкової політики. Фіскальна та регулююча функції податків. Податкове регулювання банківської діяльності. Вплив на інвестиційну діяльність банків. Податкові "лазівки" в законодавстві. Пільги щодо страхування фінансових і кредитних ризиків.

    реферат [26,8 K], добавлен 28.05.2010

  • Загальна характеристика інструментів страхування ризиків комерційного кредиту. Формування стандартів оцінки покупців та постачальників. Місце кредитної та авансової політики суб’єкта торгового бізнесу в системі управління дебіторською заборгованістю.

    научная работа [357,7 K], добавлен 08.04.2013

  • Дослідження сутності та видів податків, податкової системи та політики країни. Аналіз функцій та завдань податкової служби України. Характеристика податку на доходи фізичних осіб, на прибуток підприємств. Особливості земельного та майнового оподаткування.

    курс лекций [112,6 K], добавлен 27.04.2010

  • Облік довгострокових позик і порядок їх надання. Облік витрат за елементами. Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки. Групування витрат за ознакою їх однорідності. Відрахування на індивідуальне страхування персоналу, на пенсійне забезпечення.

    контрольная работа [54,6 K], добавлен 09.04.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.