Акцизний податок: проблеми становлення та розвитку в Україні

Теоретичні засади акцизного податку. Історія розвитку в системі непрямих податків, його суть та функції. Нормативно-правове підґрунтя справляння акцизного податку в Україні, його характеристика. Шляхи вдосконалення обліку та сплати акцизного податку.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 12.03.2014
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http:www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

1.1 Теоретичні засади акцизного податку

1.1.1 Історія розвитку акцизного податку в системі непрямих податків

1.1.2 Суть та функції акцизного податку як специфічного акцизу

1.1.3 Нормативно-правове підґрунтя справляння aкцизного податку в Україні

1.2 Елементи aкцизного податку та їх характеристика

1.3 Оцінка соціально-економічного ефекту від застосування акцизного податку

1.4 Недосконалість механізму справлення акцизного податку

1.5 Шляхи вдосконалення організації, обліку та сплати акцизного податку

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ВСТУП

Функціонування податкової системи в Україні пов'язане з багатьма проблемами і суперечностями. За своєю природою податкова система є результатом еволюції податкових відносин.

Податкова система в кожній країні з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - виступає головним знаряддям її реалізації економічної доктрини. Податки - це об'єктивне суспільне явище, тому при побудові податкової системи слід виходити з реалій соціально-економічного стану країни. Побудова чіткої податкової системи - це одна з головних умов ефективного функціонування економіки і фінансів, оскільки через податки здійснюється зв'язок між державою і юридичними та фізичними особами з приводу формування, розподілу і використання їх доходів.

В Україні через економічну кризу, характерними рисами якої є істотний спад виробництва валового внутрішнього продукту і національного доходу при загальному падінні фізичного обсягу товарної продукції та послуг, вплив руйнівних інфляційних процесів на національні системи грошового і кредитного обігу, а також посилення бюджетного дефіциту та соціальне розшарування населення, податкова система не набула стабільності і має багато недоліків.

Однак слід зазначити, що ідеальних податкових систем, які б одночасно задовольняли населення, підприємства та владу, немає. В Україні зроблено перші кроки в напрямку спрощення механізму оподаткування і зниження розмірів ставок податків з урахуванням розширення бази для нарахування податків.

За формою оподаткування розрізняють прямі і непрямі податки. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір прямо залежить від масштабів об'єкта оподаткування. Непрямі - встановлюються в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Вони встановлюються на товари і послуги у вигляді надбавок до ціни товару чи послуги, оплачуються покупцями при купівлі товарів та отриманні послуг, а в бюджет вносяться продавцями цих товарів та послуг, а також відіграють важливу роль у формуванні доходів Державного бюджету. Надходження від них у Державний бюджет перевищують 45 % його доходів. Hині в Україні стягуються НДС, Акцизний податок і мито.

Програмою дисципліни «Податкова система» передбачається вивчення фінансових відносин, пов'язаних із примусовим відчуженням і перерозподілом частини вартості національного продукту із метою формування загальнодержавного фонду грошових ресурсів.

1. АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

1.1 Теоретичні засади акцизного податку

Акциз (від лат. ассido - обрізаю;) - це непрямі податки, що включаються в ціну товару та оплачуються покупцем. Суми акцизу вносять у бюджет організації, які знаходяться на території України, а також філії, відділення й інші відособлені підрозділи підприємств, що реалізують вироблені ними підакцизні товари, а також при ввозі на територію України підакцизних товарів. акцизний податок непрямий облік

Усі непрямі податки є найбільш несправедливими, але в той же час, із фінансового погляду, одночасно є найважливішими податками для держави. Непрямі податки як податки, що платяться при споживанні прибутку, як правило, обтяжують тих, хто безпосередньо не сплачує їх податковим органам. Таким чином, податкові органи не можуть мати уявлення про їх економічну і податкову дієздатність, тому і не можуть віддавати собі звіту в тому, що при оподатковуванні споживання податковий тягар буде справедливо розподілено.

З цим не можна не погодитися, тому що із самого поняття акцизного податку випливає, що даний податок включається в ціну цих товарів, тим самим в остаточному підсумку сплачується споживачем товару.

Акцизний податок містить у собі як фіскальну функцію, наповнюючи державний бюджет, так і регулюючу функцію податків. Остання корегує попит і пропозицію, збільшуючи ціну на товар за рахунок акцизу або зменшуючи шляхом виключення з переліку товарів, що підлягають акцизному збору. Механізм акцизних податків дуже схожий на ПДВ. Це непрямі податки, вони обидва входять у ціну товару та сплачуються споживачами. Проте вони відрізняються кількома принциповими моментами. По-перше, ПДВ належить до типу універсальних акцизів (що сплачуються за однією ставкою з усіх товарів, робіт, послуг), а акцизний податок є специфічним акцизом, тобто сплачується за декількома групами ставок, диференційованими за окремими різновидами товарів. По-друге, акцизний збір - це податок на товари або продукцію, тоді як ПДВ використовує як об'єкт оподаткування оборот від реалізації товарів (робіт, послуг).

Платниками акцизного податок є суб'єкти підприємницької діяльності, які виготовляють підакцизний товар (продукції), суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію), а також громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, що ввозять (пересилають) предмети (товари) на митну територію України відповідно до законодавства.

Основою для вирахування акцизу, як і для вирахування мита і митних зборів, є митна вартість товарів, транспортних засобів і інших предметів. Акцизний податок вираховується за ставками у відсотках до обороту з продажу, а також у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Сума акцизного податку із завезених на територію України товарів відраховується в державний бюджет, а з товарів, виготовлених в Україні, - у місцевий бюджет у співвідношенні, встановленому Верховною Радою України.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизний товар (продукцію), в обов'язковому порядку при перетині кордону їх декларують і надають митним органам декларацію.

1.1.1 Історія розвитку акцизного податку в системі непрямих податків

Розвиток акцизного оподаткування бере свій початок у часи Римської імперії де були вперше було застосовано податкові платежі у вигляді відсоткової надбавки до ціни товару. Такими обов'язковими платежами були особливі податки з продажу та звільнення рабів, які становили, відповідно, 4 та 5% від їх ринкової вартості. В Стародавньому Китаї був відомий акциз із чаю, напоїв, риби, тростини, яка використовувалася як паливо або для даху.

Акцизне оподаткування на теренах України започаткувалося у X ст. н.е. Саме в історичних письмових джерелах цього часу зустрічається згадка про "медову" данину та "бражне" мито із солоду, хмелю та меду. Саме вони і стали першими підакцизними товарами Київської Русі. Згадка про мито з кожного "хмільного" короба зафіксована у договорі між Великим Новгородом та тверським князем Ярославом у 1265 році.

В основу акцизного оподаткування було покладено систему регалій Середньовічної Європи, які М.Кулішер визначив як монопольне право монарха на виробництво та продаж товарів, послуг, яке забезпечувало фіскальну експлуатацію верховних прав та присвоєння об'єктів природи, що не були приватною власністю. На практиці найбільш поширеними регаліями були соляна, рибна, лісова, гірська, водяна, судова, монетарна. А всього у епоху пізнього Середньовіччя їх було відомо кілька сотень. Іншою формою акцизного оподаткування того часу була державна монополія - виключне право держави на виробництво та реалізацію на внутрішньому та зовнішньому ринках певних видів товарів. До таких експортного орієнтованих товарів відносилися хутро, смола, патока. На внутрішньому ринку монополія поширювалася на сіль, тютюн, мед, дьоготь, а в епоху Петра І до них було додано дубові гроби.

Історично склалося так, що найважливішим підакцизним товаром та одним із важливих джерел доходу державної казни було виробництво та реалізація алкогольних напоїв. Державна монополія на цей вид діяльності у Великому князівстві Московському була запроваджена у 1474 році Іваном ІІІ. Спочатку, московські князі оподаткували місця продажу алкоголю - корчми, а згодом почали відкривати власні "питейные заведения" - царські кабаки, перший з яких було засновано у 1533 році. Кабак - слово татарського походження, яке означає постоялий двір де продається їжа та напої. З 1555 року в Москві повністю заборонено приватний продаж алкоголю, реалізація якого стала виключно прерогативою держави. А "кабачное кормление" - право контролювати продаж алкоголю на певній території, стало одним із найбажаніших видів винагороди. Приватні особи за право виробляти горілку сплачували податок - "явку". Саме в цей період формуються 2 системи справляння акцизу: "продажа питей на вере" та система відкупів.

"Продажа питей на вере" полягала в тому, що із середовища воєвод, бояр обиралися кабацькі голови в обов'язки яких входило безкорисно, на громадських засадах, контролювати виробництво та продаж алкоголю на певній території. Кабацькі голови були підзвітні лише царським намісникам та Наказам (аналогам теперішніх міністерств) - Московському, Нової четверті та Наказом Великого Двору (зерновому, фінансовому та двірцевому). Кабацькі голови були зобов'язані здавати річні доходи "с прибылью против прежних лет", тобто більшими від минулорічних. Недобір доходу вважався значною провиною та стягувався з відповідальних осіб, або їх виборців та поручителів.

В окремих випадках, коли держава потребувала значних обсягів фінансування для проведення реформ, оборони чи ведення воєн, застосовувалася система відкупів, при якій приватним особам передавалося виключне право "курити вино" та продавати його на певній місцевості за встановлену плату, яку необхідно було вносити у встановлений термін у один із Наказів, до якого приписана місцевість, віддана на відкуп.

Досить часто, ці способи алкогольної регалії функціонували паралельно. Ці системи стимулювали хабарництво, корупцію та зловживання в системі державного управління та фінансів. Фінансові зловживання, низька якість продукції, масове п'янство, яке призвело до зривів посівних кампаній протягом кількох років призвели до кабацьких бунтів у 1648 році. Наслідком бунтів було скликання у 1649 році Земського собору, який отримав назву "Собор о кабаках" та який регламентував реформування питної системи. В "Соборному Уложении" 1649 року - збірнику законодавчих актів Московіїта Російської імперії, який із змінами та доповненнями регулював державне життя до першої третини XIX століття окремою главою було виділено "Указ о корчмах", який регулював відносини у сферах продажу алкоголю та тютюну. В 1651 році прийнято указ за яким "Во всех городах на кружечных дворах денежную казну собирать на вере, а на откупе кабакам нигде не быть; а во всех городах и в Государевых больших селах быть по одному кружечному двору, а в меньших малолюдных селах кружечным дворам не быть".

Цікавим є той факт, що тютюнопаління в цей період було великим злочином, за який передбачалося смертну кару. Контроль за дотриманням вимог покладався на Стрілецький Наказ, який у мирний час виконував міліцейські функції. На противагу Московії, в Україні така заборона була відсутня, а тютюн та люлька були невід'ємним атрибутом козаків.

Акцизи були важливим джерелом доходу Української держави часів Богдана Хмельницького. Як зазначав, мандрівник Павло Алепський "Хмельницький віддає в оренду усі митні збори на кордонах своєї держави, а також доходи з меду, пива та горілки - за 100 тисяч динарів митним поборцям". Шинки, які знаходилися на землях Війська Запорізького давали річного доходу від продажу алкоголю в розмірі 1120 крб. З купців, які везли транзитом через територію України, біле вино та горілку правили податок на користь козацької старшини та церкви - 1 карбованець з куфи (куфовий збір). Крім грошового акцизу стягували цей податок і в натуральній формі - по одному відру із торговців алкоголем, які взамін отримували право на торгівлю ним у землях Коша за цінами, визначеними козацькою адміністрацією. Різновидом акцизного податку було "торгове", яке справлялося з крамарів. Як правило, воно становило 10 відсотків від вартості товарів, що продавалися на січовому ринку. Однак інколи цей податок застосовувався не у пропорційному, а в фіксованому порядку.

Петро І, потребуючи значних коштів для ведення Північної війни у 1705 році повернувся до системи відкупів, яка проіснувала до 1716 року. При цій системі сума відкупу встановлювалася державою та вносилася наперед, авансовим платежем. В 1716 році введено систему вільного винокуріння, яка оподатковувалася винокурним митом, що розраховувалося виходячи із обладнання (так званих, кубів) та об'єму виробленої продукції. Катериною II було запроваджено власну систему алкогольної монополії. Вона запровадила безподатковий дозвіл на винокуріння для дворян, при цьому його обсяги залежали від рангу, посади та заслуг дворянина. Усі інші верстви населення позбавлялися права на виготовлення алкоголю та зобов'язувалися купувати його на казенних винокурнях. В 1781 році створюються "питейные палаты" - органи державного управління до компетенції яких входило виробництво певної кількості горілки, обсяги якої залежали від території, кількості населення та традицій споживання.

В епоху Олександра І було запроваджено жорстку державну монополію, виняток було зроблено для Сибіру, в зв'язку із неможливістю ефективного державного контролю. Держава взяла на себе виробництво та оптовий продаж за твердою ціною у 7 рублів асигнаціями за відро. Роздрібний продаж знаходився у приватних руках. Наслідком цього стало зростання річних доходів від продажу алкоголю із 14 до 23 млн рублів. Миколою І у 1828 році було повністю скасовано державну монополію. Проте потреба у грошах перед Кримською війною призвела до запровадженні в середині XIX століття акцизно-відкупної системи при якій горілка вироблялася на казенних підприємствах та продавалася відкупникам для роздрібного продажу.

Надходження від продажу алкогольних напоїв у доходах бюджету Росії із середини XIX століття до початку І Світової війни зросли у абсолютному виразі в 3 рази, та становили 1/3 всіх доходів. Це сталося завдяки запровадження на території Російської імперії винної монополії, ініціатором якої був міністр фінансів С. Ю. Вітте, який зазначав, що "только путем монополии государство может извлечь из налога на спирт необходимый ему и значительно больший, нежели ныне, доход с найменшими стеснениями и неудобствами". Монополію було запроваджено з 1 липня 1901 року на території Європейської частини Росії.

При цьому запровадження монополії переслідувало, принаймні, три основні цілі:

- запровадити державну монополію на виробництво алкоголю та боротьбу із самогоноварінням;

- підвищити якісні характеристики горілки, для чого технологію її виробництва було розроблено групою російських хіміків на чолі із Д.Мендєлєєвим;

- обмежити соціальні наслідки споживання алкоголю - для цього запроваджувалися визначені години продажу алкоголю. У містах він продавався із 7 до 22 години, а в селах її закінчували о 18 або 20 годині, залежно від пори року. При здійсненні суспільних заходів продаж горілки заборонявся, посилювалася кримінальна відповідальність за самогоноваріння.

Для запровадження винної монополії було витрачено протягом 10 років 122 млн грн - на створення заводів, закупівлю обладнання, машин, ректифікацію та складування і транспортування. При цьому кількість персоналу, що займався адмініструванням монополії сягнула 45 тис. осіб. Обсяг ринку оцінювався у 70 млн відер горілки, продаж якої через 40 тис. винних закладів щорічно приносив близько 600 млн рублів.

Іншими помітними заходами діяльності С. Вітте було збільшення акцизів на цукор, керосин, сірники та тютюн. Причому, найбільші ставки акцизу встановлювалися для найдешевших сортів тютюну, тим самим податковий тягар падав на бідніші верстви населення.

Найбільш помітними заходами у сфері акцизного оподаткування на теренах України за період революції та Громадянської війни було запровадження збільшеним ставок на горілку та введення податку на коньяк та виноградне вино Центральною Радою. 1 січня 1918 року було запроваджено акцизні збори з виробництва та продажу пива. Ставка акцизу становила від 4 до 20 рублів з пуда солоду. ЗО травня 1918 року було запроваджено цукрову монополію, введено акциз на чай, підвищено акцизи на пиво, дріжджі, цигарковий папір, продукти нафтопереробки.

В основу радянської акцизної системи, запровадження якої припало на початок НЕПу В І921 році було покладено принципи отримання найбільшої фіскальної вигоди та залучення до оподаткування найширших верств населення. Першим запровадженим акцизним збором був збір із виноградних вин (міцністю до 14%, а згодом - до 20%). В 1920-1922 роках було запроваджено акцизи на спирт, пиво, мед, прохолоджуючі напої, сіль, нафтопродукти, цукор, свічки, каву, цикорій, чай, сурогати чаю та пресовані дріжджі. Пільгові ставки акцизу передбачались для промисловості - на сіль для рибної галузі, нафтопродуктів - для сільського господарства. Питома вага акцизів у структурі податкових доходів за період 1921-1930 роки зросла із 17,7% до 40,1%.

В 1930 році було проведено податкову реформу в Радянському Союзі, наслідком якої стала кардинальна зміна справляння непрямих податків. Запроваджувався податок з обороту, який ніс в собі риси прямих та непрямих податків та включав в себе кілька десятків існуючих податків та зборів, в тому числі, всі акцизи - на горілку. Коньяк, пиво, дріжджі, чай, сірники, парфумерію, косметику, свічки, резинові калоші, тощо.

В новітній історії України акцизний збір запроваджено з грудня 1991 року, коли було прийнято Закон України "Про акцизний збір", який введено у дію з 1992 року. Разом з податком на додану вартість вони замінили податок з обороту на окремі види товарів. При цьому українські акцизи орієнтувалися не стільки на міжнародну практику і досвід акцизного оподаткування, скільки на попередню практику податку з обороту. Характерною особливістю теперішнього акцизного оподаткування в Україні є те, що не існує єдиного законодавчого документа, в якому б було відображено всі норми, пов'язані з питаннями справляння акцизного збору. 26 грудня 1992 року Урядом було прийнято Декрет Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір", який діє й сьогодні і має силу закону. Нарахування та сплата акцизного збору, що справляється з виготовлених українськими виробниками та ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів, визначає Закон України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби". В 1992 році до переліку традиційних підакцизних товарів - алкогольних та тютюнових виробів було включено, так звані, товари розкоші: килими і кришталь, ікра і рибні делікатеси, шоколад і автомобільні шини, вироби з хутра, одяг з натуральної шкіри. В цілому ж, еволюцію акцизного оподаткування в Україні за останні 10 років можна розбити на 3 основні етапи.

Перший етап - у період з 1996 по 1999 pp. акцизним збором обкладався широкий перелік товарів, який включав у себе коло високорентабельних і монопольних товарів, уже знайомих раніше по високих ставках податку з обороту. Другий етап - у 2000 році з переліку підакцизних виключено 14 умовних товарних груп. Система акцизів набула рис, притаманних оптимальній організації оподаткування - фактично її склад обмежився такими товарами: алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти, автомобілі та ювелірні вироби. Третій етап - з 2003 року із складу підакцизної продукції виключено ювелірні вироби - останню позицію з товарів, на які встановлено адвалерні ставки акцизного збору. Крім того, вперше в практиці українського акцизного оподаткування впроваджено змішані ставки акцизного збору (поєднують податкування по специфічних та адвалерних ставках) - на тютюнові вироби. Як заходи посилення державного контролю за обігом підакцизної продукції та повнотою сплати акцизного збору, у 2003-2004 роках у переліку підакцизних окремо виділено такі товари: вина виноградні з вмістом цукру більше 0,3 % та високооктанові кисневмісні добавки до моторних бензинів.

1.1.2 Суть та функції акцизного податку як специфічного акцизу

Акцизи і ПДВ є найголовнішими з непрямих податків. Акцизом називають різновид непрямих податків на товари і послуги підприємств, що включаються безпосередньо у вигляді надбавки в ціну чи тариф. Акцизи зараховують в ціну продукції, яка йде на продаж, і послуг, тому їх кінцевими платниками виступають споживачі. Діапазон дії акцизів невеликий. Акцизом обкладаються такі товари, як тютюн, спиртні напої, ювелірні вироби, делікатеси, легкові автомобілі, бензин, хутряні вироби, високоякісні вироби з порцеляни і кришталю, килими. З 1999 р. перелік підакцизних товарів скорочено з 36 груп до 15 груп. Подібні товари називають підакцизними. Ставки акцизів диференційовані за товарними групами і видами товарів у широкому діапазоні, від 10 % до 90 %, і можуть періодично переглядатися.

Акцизи поділяються на специфічні та універсальні. Специфічні акцизи включаються в ціни окремих товарів. Здебільшого, це товари, рівень, споживання яких є мало еластичним щодо рівня цін, а також специфічні товари.

Найзначнішими специфічними акцизами є акцизи на спиртне, бензин, тютюнові вироби. Універсальні акцизи містяться в цінах на всі товари. Роль їх у формуванні доходної частини бюджету зростає, на відміну від специфічних акцизів.

Відповідно до чинного законодавства в Україні акцизний податок- не прямий податок на високорентабельні та монопольні товари. Ставки цього податку є більш низькими на товари вітчизняного виробництва і більш високими на імпорті товари. Така диференціація ставок зумовлена політикою держави на підтримку вітчизняних виробників. Механізм нарахування і сплати акцизного збору дуже подібний на механізм нарахування і сплати ПДВ. Однак акцизний збір набагато менше впливає на загальний рівень цін в країні, оскільки термін підакцизних товарів менший, на відміну від ПДВ, яким оподатковуються практично всі товари, роботи і послуги.

Акцизний збір в Україні було введено одночасно з податком на додану вартість у 1992 році на підставі Закону України від 18 грудня 1991 р. "Про акцизний збір" та підкріплений Декретом Кабінету Міністрів України № 18-92 від 26 грудня 1992 р. "Про акцизний збір" та Законом України "Про акцизний збір на алкогольні та тютюнові вироби" - 1995 року.

Товари, які обкладаються акцизним збором носять назву підакцизних товарів. Перелік оподатковуваної акцизом продукції формується у відповідності з визначеними цілями, серед яких, окрім фіскальної, можна виділити наступні.:

- необхідність перерозподілу надвеликих доходів від виробництва і реалізації окремих видів продукції (наприклад, алкогольних напоїв, окремих видів мінеральної сировини);

- необхідність обмеження виробництва і споживання "соціально небезпечних" товарів, використання яких приносить шкоду здоров'ю людини і стану навколишнього середовища. У зв'язку з цим традиційними підакцизними товарами виступають алкогольні напої і тютюнові вироби. У деяких країнах застосовується так званий "екологічний акциз" (наприклад, акциз на хімікати фреонового типу - в США);

- необхідність перерозподілу доходів високооплачуваних верств населення шляхом встановлення акцизу на так звані "предмети розкошів", попит на які малоеластичний за ціною. У світовій практиці в цю категорію традиційно входять яхти, мотоцикли, легкові автомобілі, а також ювелірні вироби.

В сучасних умовах перелік підакцизної продукції, який діє у вітчизняній податковій системі, в цілому відповідає класичним принципам акцизного оподаткування, включаючи в себе:

- "соціально небезпечні" товари: усі види спиртової і алкогольної продукції, широкий асортимент тютюнових виробів (курильний тютюн, сигарили, цигарки);

- "предмети розкошів" - мотоцикли, легкові автомобілі визначеної потужності);

- деякі види мінеральної сировини і продукти їх переробки (деякі види пально-мастильних матеріалів).

Сьогодні в Україні підакцизними товарами виступають:

- алкогольні напої;

- спирт етиловий;

- тютюнові вироби;

- транспортні засоби;

- пиво солодове;

- бензини, дистиляти, паливо.

Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Податковим кодексомУкраїни.

Склад підакцизної продукції поряд з іншою складовою - податковою ставкою, визначає потенціал акцизу як фіскального інструменту. У цій ролі акциз виконує роль функції наповнення державного бюджету грошовими засобами, займаючи одне із важливих місць у системі державних податкових доходів. Особливе значення акциз як фіскальний інструмент має в країнах з перехідною економікою, для яких в цілому характерне базування на непрямі податки через відсутність достатньої і стабільної бази для прямого оподаткування (через слабкий розвиток виробництва, низькі доходи населення тощо). Так, на сьогодні за рахунок акцизу формується близько п'ятої частини податкових доходів таких країн, як Чехія, Угорщина, Польша.

Поряд з фіскальною функцією акциз, як і будь-який інший податок, має і регулююче значення. Регулююча функція акцизу проявляється у декількох напрямках, серед яких можна виділити:

- вплив на обсяги виробництва і споживання підакцизних товарів;

- вплив на структуру виробництва, стимулювання зростання його ефективності, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик продукту;

- регулювання рентабельності виробництва підакцизних товарів.

Другий напрям регулюючого впливу акцизу - стимулювання зростання ефективності виробництва, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик товарів - на практиці реалізується шляхом встановлення диференційованих ставок акцизу в середині товарних груп, а також за рахунок застосування фіксованих акцизних ставок. Оподатковуючи відносно більшим акцизом низькосортний товар, держава стимулює виробника переходити на виробництво більш якісної продукції.

Наявність акцизного збору пояснюється також можливістю за допомогою диференціації ставок регулювати рівень рентабельності підакцизних товарів і враховувати ті зміни, які відбуваються на споживчому ринку внаслідок введення нових чи підвищення існуючих ставок даного податку.

1.1.3 Нормативно-правове підґрунтя справляння aкцизного податку
в Україні

У переліку загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів одним із більш відомих є акцизний податок.

Акцизний податок - це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції). Перелік товарів (продукції) на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.

Акцизний податок регламентується Податковим кодексом України.

Платниками акцизного податку є:

- суб'єкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів (продукції);

- суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари (продукцію);

Об'єктами оподаткування є:

- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), включаючи експортні операції в порядку бартерних операцій, безплатної передачі товарів або з частковою їх оплатою;

- обороти з реалізації (передачі) товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників;

- митна вартість імпортних товарів, придбаних в порядку товарообмінних операцій або безкоштовно одержаних;

- закупівельна вартість підакцизних товарів, придбаних за іноземну валюту;

- обороти в порядку натуральної оплати праці;

- обороти по реалізації конфіскованого, спадкового, безгосподарського майна, скарбів і скуплених цінностей;

- обороти з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу заставоотримувачу при невиконанні забезпеченого заставою зобов'язання.

До об'єктів оподаткування не відносяться:

- обороти з реалізації підакцизних товарів шляхом продажу за національну валюту України, обміну, використання, безоплатної передачі або з частковою оплатою для виробництва підакцизних товарів в межах України;

- митна вартість імпортних товарів, придбаних за іноземну валюту, в порядку товарообмінних операцій або безкоштовно одержаних, по яких відповідно до єдиного митного тарифу стягується мито;

- по товарах, на які встановлено ставки мита, але відповідно до чинного законодавства мито не сплачено, акцизний збір стягується на загальних підставах;

- обороти з реалізації товарів за іноземну валюту.

Акцизний податок обчислюється:

а) за ставками у процентах до обороту продажу:

- товарів, що реалізуються за вільними цінами, - виходячи з їхньої вартості за цінами без урахування торгівельних знижок, а також сум податку на добавлену вартість. При закупівлі імпортних товарів оподаткований оборот визначається виходячи з їх митної вартості. При визначенні вказаної вартості іноземна валюта перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України , що діє на день подання митної декларації.

- У разі придбання на території України та в країнах СНД підакцизних товарів за іноземну валюту і подальшої їх реалізації за національну валюту України, оподаткований оборот визнається виходячи з їх закупівельної вартості, перерахованої за курсом Національного банку України, що діє на день придбання цих товарів.

- Акцизний податок від реалізації товарів громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю утримується у джерела виплати доходів.

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції):

- ставки акцизного збору є єдиними на всій території України;

- суми акцизного збору з ввезених на територію України товарів зараховуються до державного бюджету, а з товарів, вироблених в Україні - до місцевого бюджету за місцем їх виробництва і державного бюджету у співідношеннях, установлених Верховною Радою України

1.2 Елементи aкцизного податку та їх характеристика

Платниками податку в бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності (їх філії, відділення, підрозділи) - виробники (за реалізації товару) або імпортери підакцизних товарів (за перетину митного кордону):

- нерезиденти, які виробляють підакцизні товари на митній території України, безпосередньо або через їх постійні представництва;

- суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари;

- фізичні особи-резиденти або нерезиденти, які ввозять підакцизні речі на митну територію України;

- юридичні або фізичні особи, які купують підакцизні товари у податкових агентів.

Непрямі податки є ціноутворюючим елементом - вони включаються у ціни товарів, що реалізуються, і можуть суттєво впливати на загальний рівень цін.

Встановлюються дві основні ставки акцизів, що є диференційними за окремими товарними групами.

В залежності від ставок акцизного податку, методики розрахунку суми податку, терміну його сплати в бюджет, джерел сплати суб'єктом підприємництва є певні особливості впливу акцизного збору на фінансово-господарську діяльність підприємств, зайнятих виробництвом і реалізацією підакцизних товарів або їх імпортом з наступною реалізацією.

Акцизний податок обчислюється за ставками, що визначаються у двох варіантах:

- у твердих сумах з одиниці реалізованого товару;

- за ставками у відсотках до обороту з продажу товарів.

Ставки акцизного збору встановлені у твердих сумах з одиниці товарів, що реалізовані. Ці ставки диференційовано залежно від якісних характеристик товару і визначено в гривнях (щодо тютюнових виробів) та в ЄВРО (щодо бензину, дистиляторів, пива, алкогольних напоїв).

За використання відсоткових ставок акцизного збору можливі такі варіанти визначення обороту, що оподатковується:

- для товарів, що реалізовуються за вільними цінами, оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами, без урахування акцизного збору і податку на додану вартість;

- для товарів, що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами, оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами без урахування торговельних знижок, а також суми податку на додану вартість;

- за закупівлі імпортних товарів оподаткований оборот визначається виходячи з їхньої митної вартості та включаючи мито.

Негативний вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств податку «акцизний збір» (як і інших непрямих податків) матиме місце тоді, коли встановлення або підвищення ставок податку супроводжується підвищенням цін, обмежує обсяг виробництва і реалізації товарів, призводить до нагромадження нереалізованих товарів.

1.3 Оцінка соціально-економічного ефекту від застосування акцизного податку

Ставки акцизного збору визначаються в залежності від підакцизної продукції. Окрім фіскальної значення акцизний збір здійснює регулювання соціально-економічних процесів шляхом впливу на обсяги виробництва та споживання підакцизних товарів, шляхом впливу на структуру виробництва, стимулювання зростання його ефективності, підвищення якості та споживчих характеристик підакцизних товарів.

Ще одною статтею доходів бюджету є акцизний збір з тютюнових виробів. Податкове зобов'язання із сплати акцизного збору за кожну власну назву сигарет (з додатковою інформацією щодо характеристик продукту, в разі її наявності), що обчислюється одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), не може бути менш як:

- з 1 січня 2011 року - 50 гривень за 1000 штук сигарет без фільтра, цигарок (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 10) та ІОО гривень за 1000 штук сигарет з фільтром (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2402 20 90 20).

Взагалі тютюнові вироби, зокрема цигарки, можна охарактеризувати як товари, споживчий попит на які є нееластичний. Це означає, що при будь - якому підвищенні ціни (в розумних, звичайно, межах) попит на дану продукцію завжди залишатиметься на якомусь певному рівні. Кількість цигарок, придбаних споживачами, практично не залежить від зміни ціни. Це на рівні макроекономіки.

На мікроекономічному рівні певний ефект все ж таки буде. Він виявиться у короткотерміновому спаді попиту на цей товар, що в свою чергу призведе до скорочення об'ємів збуту тютюнових виробів у підприємств-виробників, а звідси і виручки від продажу.

1.4 Недосконалість механізму справлення акцизного податку

Виходячи з реалій сьогоднішнього дня - триваючого спаду виробництва ВВП, розладу фінансово-кредитної системи, зростання неплатежів та знецінення національної грошової одиниці - особливої актуальності набуває проблема побудови досконалої системи формування доходної частини державного бюджету через ефективне адміністрування податкових платежів.

В Україні акцизне оподаткування має ряд недоліків, які знижують його фіскальну ефективність і регуляторні можливості, незважаючи на досить тривалу історію становлення його розвитку акцизного оподаткування. Очевидно, що чим більшою є група підакцизних товарів, тим вагоміше фіскальне значення акцизного податку у формуванні дохідної частини бюджету.

Оскільки на сьогодні акцизне оподаткування має ряд недоліків, які необхідно усунути. Зокрема це низька фіскальна ефективність і регуляторні можливості.

На сьогодні в Україні, як і в багатьох інших країнах, акцизом обкладаються товари, котрі відповідають одній або декільком характеристикам із наведених нижче. По-перше, виробництво й реалізація таких товарів перебувають під наглядом держави. По-друге, вони характеризуються нееластичністю попиту за ціною. По-третє, еластичність попиту за доходом для цих товарів часто більша за одиницю. По-четверте, в державі прийнято вважати, що використання цих товарів не приносить користі споживачам та з великою ймовірністю викликає негативні зовнішні ефекти. По-п'яте, до підакцизних не належать товари першої потреби. Разом із тим акцизний податок, як і всі непрямі податки, збільшує ціни на відповідні товари.

До недоліків адміністрування акцизного податку в останні роки в Україні слід також зарахувати часті, й не завжди з початку календарного року, підвищення його ставок. Та попри це, питання про скасування цього податку в Україні за всі роки його адміністрування, на відміну від представника універсального акцизу -- ПДВ, не порушувалося.

Збільшуючи ставки акцизного податку протягом останніх років, держава насамперед розв'язує проблему наповнення дохідної частини бюджету. Адже, з одного боку, як державний регулятор відносин між платниками податків і урядом система оподаткування повинна стимулювати розвиток бізнесу у країні, а з другого -- виконувати суто фіскальну функцію, а саме формувати дохідну частину бюджетів різних рівнів, без яких не можлива державність. Таким чином, сприяючи динамічному зростанню економіки та, як наслідок, підвищенню конкурентоспроможності держави і збільшенню попиту, система оподаткування надає можливість отримувати доходи як державі, так і бізнесу.

Підвищення ставок акцизного податку через можливе зниження попиту на підакцизну продукцію може дещо зменшити прибуток підприємств -- платників цього податку. Втім, оскільки акцизний податок є базою оподаткування ПДВ, можна чекати незначного зменшення оборотних коштів підприємств, орієнтованих на вітчизняного споживача.

На особливу увагу заслуговують втрати бюджету внаслідок ухилення від сплати податків. Проблема таких втрат є комплексною. В рамках даного дослідження ми зупинимося на втратах бюджету, що виникають через наявність неофіційної, або неформальної, економіки, яка належить до найбільших проблем практично для всіх країн постсоціалістичного простору. За оцінками різних аналітиків в Україні тіньовий сектор становить від 15 % до 65 % ВВП, і кожен третій громадянин країни так чи інакше пов'язаний із отриманням доходів у неофіційній сфері. Крім недоплати податків до бюджету й обов'язкових податків до позабюджетних фондів тощо, існування неформальної економіки загрожує в довгостроковій перспективі дестимулюванням підприємців працювати легально. Особливо це стосується підприємств, що виробляють підакцизну продукцію, адже надходження від акцизного податку чи не найбільше залежать від розвитку тіньового сектору.

Отже, для удосконалення оподаткування підакцизних товарів із метою збільшення наповнення дохідної частини зведеного бюджету України потрібно вжити заходи з виведення виробництва підакцизних товарів із неофіційного сектору економіки. Необхідно також звернути увагу на посилення боротьби з увезенням на митну територію України контрабандних підакцизних товарів.

1.5 Шляхи вдосконалення організації, обліку і сплати акцизного податку

Податкова реформа ніколи не буває легкою справою. її проведення в демократичній країні потребує поєднання таких факторів, як підтримка суспільної думки - не рідко мінливої, однобокої, навіть ірраціональної, а також ініціативи та прозорливості уряду, згоди парламенту. Майже неможливо задовольнити претензії різних категорій платників, реалізувати наміри державного апарату, пристосувати фіскальний режим інвестування та стимулювання ділового ризику до комерційних інтересів бізнесу, забезпечити соціальні ідеали справедливості і суспільного добробуту. Правда, що податок може бути силою творення. Але може стати й силою руйнування, якщо не об'єднати в динамічній рівновазі економічні, фіскальні, соціальні, етичні фактори оподаткування.

Існують два принципові нормативні підходи до реформування :

1) Створення цілком нової оптимальної податкової системи ;

2) перебудова існуючої системи, надання їй нової якості.

Звичайно, більш поширений другий, еволюційний спосіб.

Всяка податкова реформа вирішує окремо або в комбінації класичні питання:

- структури податків;

- податкових ставок і меж оподаткування;

- співвідношення податкових та облігаційних методів фінансування.

Як умова економічного зростання та соціального миру податкова реформа прямує до єдності цілей: максимізації та стабільності доходів бюджету; коригування дії ринкових механізмів; врахування інтересів бізнесу; реалізації соціальної та демографічної політики.

Узагальнюючи досвід податкових реформ, проведених на Заході, можна помітити, що там давно відійшли від вузького фіскалізму. Головна увага приділяється соціально-економічним результатам реформи, її впливу на мотивацію економічної поведінки. Характер дій економічних агентів, розподільні ефекти - спільна основа всіх реформ оподаткування в останні три десятиліття. Податкам надається роль «гормону» в економічній політиці розподілу доходів та розміщення ресурсів.

В проектах перебудови систем оподаткування найбільш значущими є такі пропозиції: створення податку з нейтральними економічними ефектами щодо підприємництва; конструювання податкової системи зі спонтанною, добровільною сплатою податків з доходів; повний перехід від податків із доходно-прибутковою базою до непрямих податків.

Податкові реформи виявили, що в чистому вигляді ці проекти ніде не реалізовані. Реальні податкові реформи виявилися частковими стосовно альтернативних теоретичних обґрунтувань їх проведення.

Реальні податкові системи існують як комбінації податків, базою яких є обсяг витрат платника, величина доходів, вартість майна. Теорія оптимальності ставить питання про альтернативність цих форм або вибір між окремими податками одного типу. Так, на рівні Європейського співтовариства (ЄС) оптимізація оподаткування полягає, зокрема, в пошуках доцільного балансу між специфічними та універсальними (податок на добавлену вартість) акцизами з точки зору їх фіскального та ринково-коригуючого значення.

В моделях, де перевага надається непрямим податкам, на перший план виходять проблеми адаптації оподаткування товарів та послуг до закономірностей попиту й споживання на ринку.

Щоб не допустити ризику втрати доходів державою, ведеться емпірічне вивчення еластичності пропозиції та попиту, тобто співвідношення обсягу закупок і цін.

Оптимальне оподаткування не може змінити соціально-економічний лад і природу людини, бо це не під силу податку. Але пошуки фіскальних способів заохочення кращих ділових та етичних нахилів, замість гірших, здатні сприяти суспільному добробуту.

2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Вихідні дані:

У 1-му кварталі на підприємстві були здійснені наступні господарські операції:

1) Відповідно до договору (загальна сума за договором 30000 грн., включаючи ПДВ), що передбачає оплату взаємними постачаннями:

- у січні підприємством отримано основні засоби (автомобіль) для власної діяльності на суму, згідно з накладною, 20000 грн. з ПДВ;

- у лютому на підприємстві оприбуткована сировина на суму 5000 грн.;

- у березні підприємство відвантажило ТМЦ, сума за накладною склала 30000 грн. з ПДВ.

2) Відповідно до договору закупівлі-продажу, що передбачає оплату коштами, підприємство придбало меблі для подальшого перепродажу (контрактна вартість 12000 грн., включаючи ПДВ). Операції були здійснені в наступному порядку:

- у січні здійснена часткова передплата з поточного рахунка підприємства в розмірі 5000 грн. з ПДВ; оприбутковано меблі на суму 7000 грн.;

- у лютому оприбутковано меблі на суму 1000 грн.;

- у березні з поточного рахунка підприємства сплачена заборгованість постачальнику.

3) Відповідно до договору (загальна сума за договором 16000 грн., включаючи ПДВ), що передбачає оплату коштами, підприємство виконало послуги з монтажу устаткування. Операції були здійснені в наступному порядку:

- у січні підприємство виконало послуги з монтажу устаткування. Рахунок виставлений на суму 12800 грн. з ПДВ;

- у лютому на поточний рахунок надійшла оплата - 10200 грн. з ПДВ;

- у березні підприємством виконано монтаж устаткування. Рахунок виставлений на суму 3200 грн. з ПДВ; сплачена дебіторська заборгованість.

4) За 1 квартал нарахована амортизація основних засобів у розмірі 1200 грн.

5) Витрати на відрядження склали:

- добові - 400 грн.;

- рахунок готелю - 750 грн з ПДВ

- квитки - 220 грн.

6) Нарахована заробітна плата персоналу за:

- січень - 11000 грн.;

- лютий - 9980 грн.;

- березень - 13020 грн.

7) Нараховано земельний податок 500 грн.

8) Здійснені обов'язкові відрахування від нарахованої заробітної плати (суму розрахувати).

9) Суми витрат, не віднесених до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою документів та підтверджені такими документами у звітному податковому періоді - 1050 грн.

10) Отримана передплата за посередницькі послуги - 12000 грн. з ПДВ.

11) Балансова вартість запасів на початок звітного періоду - 6641 грн., на кінець звітного періоду - 4521 грн.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Економічна суть, призначення, історичні аспекти виникнення, порядок, терміни сплати акцизного податку. Аналіз надходжень акцизного податку до бюджету України. Зарубіжний досвід справляння акцизного податку та впровадження його в податкову систему України.

    курсовая работа [759,5 K], добавлен 30.04.2016

  • Платники акцизного податку, об’єкти оподаткування, перелік підакцизних товарів. Ставки цього податку, методика його обчислення, пільги, строки сплати в бюджет і звітність платників. Сутність і призначення марок акцизного податку, контроль за його сплатою.

    лекция [51,8 K], добавлен 18.11.2013

  • Сутність податку на додану вартість, його переваги та недоліки ПДВ як універсального фінансового інструменту. Механізм нарахування і сплати акцизного збору. Порівняльна характеристика акцизного збору і ПДВ. Сутність і види мита, порядок його стягнення.

    реферат [26,7 K], добавлен 14.05.2011

  • Економічна сутність та значення акцизного збору, основні елементи його сплати. Аналіз надходження податку до зведеного бюджету України. Дослідження проблеми підвищення ставок акцизу на підакцизні товари та шляхи вдосконалення акцизного оподаткування.

    курсовая работа [251,4 K], добавлен 20.03.2010

  • Сутність і призначення акцизного податку, його недоліки і переваги згідно розділу VI Податкового кодексу України. Платники податку, об'єкт та база оподаткування для вітчизняних та імпортних товарів. Розрахунок податків при нарахуванні заробітної плати.

    реферат [40,4 K], добавлен 08.01.2015

  • Система оподаткування в Україні. Державні цільові фонди, суб’єкт податку та об'єкт оподаткування. Джерело податку, податкова ставка та податкові пільги. Платники податків і зборів, ставки податків і зборів. Розрахунок та сплата акцизного збору в Україні.

    контрольная работа [40,3 K], добавлен 21.10.2010

  • Акцизний збір. Сутність та значення акцизного збору. Аналіз надходження акцизного збору до зведеного бюджету України за 2001-2007 роки. Шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні.

    курсовая работа [26,9 K], добавлен 11.05.2007

  • Акцизний податок як форма специфічних акцизів, елементи його справляння, механізм обчислення, порядок та терміни сплати. Аналіз акцизного збору в сучасних економічних умовах України. Виявлення шляхів вдосконалення організації нарахування і сплати.

    курсовая работа [683,3 K], добавлен 01.10.2014

  • Платники та база оподаткування підакцизних товарів. Мінімальне акцизне податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби. Особливості обчислення податку за адвалерними ставками. Оподаткування нафтопродуктів, вироблених в Україні.

    курсовая работа [40,5 K], добавлен 27.03.2012

  • Особливості оподаткування алкогольних та тютюнових виробів. Механізм справляння, види ставок та перелік платників акцизного податку. Процедура маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Аналіз негативних наслідків зміни ставок акцизного податку.

    курсовая работа [347,6 K], добавлен 23.05.2015

  • Алгоритм визначення суми податку на прибуток підприємств, яка сплачується за результатами операцій у звітному періоді. Розрахунок суми податкових зобов’язань, що сплачується до бюджету. Розмір акцизного, екологічного податку, податку на нерухоме майно.

    контрольная работа [25,2 K], добавлен 01.12.2015

  • Норми порядку обчислення і сплати податку на додану вартість. Сутність, методика обчислення та порядок сплати акцизного збору. Перелік підакцизних товарів (продукції). Ставки та порядок справляння митних зборів. Пільги, передбачені митним законодавством.

    реферат [19,8 K], добавлен 14.05.2011

  • Суть, форми та роль у податковій системі прямого оподаткування. Класифікація прямих податків, їх адміністрування. Оцінка практики на прикладі сплати податку на доходи приватними підприємцями. Вдосконалення практики справляння надходжень прямих податків.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 19.10.2014

  • Економічна сутність непрямих податків та їх роль у формуванні доходів бюджету держави. Документальне оформлення нарахування та сплати податків, акцизного збору. Автоматизація обліку непрямих податків з використанням сучасних індифікаційних технологій.

    дипломная работа [64,8 K], добавлен 15.01.2011

  • Сутність непрямого оподаткування та його ефективність. Особливості нарахування і сплати податку на додану вартість. Динаміка та структура надходжень непрямих податків. Роль непрямих податків у формуванні доходів Державного та Зведеного бюджетів України.

    курсовая работа [635,6 K], добавлен 09.03.2015

  • Акцизний збір та його роль у системі оподаткування України. Перелік оподатковуваної акцизом продукції. Структура доходної частини та податкових надходжень державного бюджету у 2003-2004 роках. Шляхи вдосконалення організації нарахування і сплати податку.

    курсовая работа [92,3 K], добавлен 22.12.2010

  • Історія виникнення, класифікація непрямих податків, їх економічний зміст і призначення. Нарахування і сплата податку на додану вартість, акцизного збору і мита на підприємстві "Охтирське лісове господарство". Напрями удосконалення непрямого оподаткування.

    дипломная работа [120,3 K], добавлен 17.11.2011

  • Теоретичні основи поземельного оподаткування в Україні. Елементи земельного податку - плати за землю. Земельне оподаткування у світовій практиці. Практика справляння податку на землю в Україні. Шляхи вдосконалення земельного оподаткування в Україні.

    курсовая работа [77,9 K], добавлен 15.05.2014

  • Значення непрямого податку на додану вартість (ПДВ). Ефективність загально-європейського та російського напрямку застосування в Україні ПДВ як бюджетоутворюючого непрямого податку на споживання. ПДВ в експортних та імпортних операціях підприємства.

    дипломная работа [5,4 M], добавлен 05.07.2011

  • Організаційно-правові засади реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності як платника податку на додану вартість, порядок його обчислення и сплати. Вимоги, щодо реєстрації платників податку та її анулювання. Правила оформлення податкової накладної.

    курсовая работа [48,7 K], добавлен 17.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.