Теоретико-методичні основи моделювання оцінювання ефективності управління фінансовою безпекою акціонерних товариств

Проблематика визначення ефективності формування і використання фінансових ресурсів є основоположною у всіх економічних дослідженнях із приводу вдосконалення фінансового механізму в тій чи іншій сфері. Головною метою управління фінансовою безпекою акціонерних товариств є вироблення дієвої моделі оцінки його ефективності для своєчасного виявлення загроз і/або домінант та формування стратегії фінансової безпеки в напрямі підвищення ринкової вартості фірми та створення її позитивного інвестиційного іміджу. Саме інвестиційні ресурси є визначальними в плані формування фінансового потенціалу економічного зростання акціонерного товариства.

Питанням оцінювання стану фінансової безпеки підприємницьких структур, а також ефективності управління нею присвячено праці А.А. Алексєєва, О.І. Барановського, І.О. Бланка, О.Г. Блажевич, М.А. Василика, Ю.М. Воробйова, О.І. Воробйової, В.М. Геєця, Н.М. Давиденко, Є.Р. Жарової, Н.І. Костіної та ін. Проте результати наукових досліджень зазначених авторів спрямовані на визначення сутності управління фінансовою безпекою підприємств або механізму управління нею та не висвітлюють достатнім чином методичні аспекти оцінювання ефективності управління фінансовою безпекою підприємств з урахуванням їх організаційно-правової форми господарювання.

У вітчизняній науковій літературі використовують численний арсенал методів оцінки як фінансової безпеки господарюючих суб'єктів, так і ефективності управління нею. Найпоширенішими з них є експрес-аналіз фінансового стану, фінансового та виробничого левериджу, інтегральний аналіз. Щоправда, чіткої послідовності щодо проведення певного виду аналізу в розрізі конкретних складників системи забезпечення фінансової безпеки вітчизняних корпоративних структур немає. Натомість одні й ті самі методики використовують для аналізування різних складників згаданої системи, застосовуючи варіації інструментів економіко-математичного та статистичного аналізу.

Мета статті полягає в узагальненні методик аналізування ефективності управління фінансовою безпекою акціонерних товариств, а також запропонуванні моделі оцінювання ефективності фінансової безпеки акціонерних товариств під впливом релевантних чинників фінансової безпеки.

У процесі аналізування фінансової безпеки науковці так чи інакше торкаються питання ефективності управління нею, хоча й не наголошують на цьому. За експрес-діагностикою часто роблять висновки про погіршення або поліпшення фінансового стану суб'єкта господарювання, що є результатом ефективності управління нею. Тому можна погодитися із тим, що на основі тих же різнопланових методик робляться висновки про ефективність управління фінансовою безпекою. Однак переважно вони дуже рутинні або ж створені за допомогою спеціального програмного забезпечення, а отже, складні в застосуванні.

Загалом для оцінювання ефективності управління фінансовою безпекою акціонерних товариств уважаємо за доцільне скористатися фінансовими чинниками, котрі впливають на фінансову безпеку у формі абсолютних фінансових результатів, й систематизувати її загрози і домінанти. Такий підхід дасть змогу виявити особливості отримання позитивних фінансових результатів акціонерних товариств за найменшого рівня їх витрат. Для цього, на нашу думку, варто скористатися такими видами аналізу, як вертикальний, горизонтальний і трендовий аналіз фінансових результатів та грошових потоків. Незважаючи на, здавалося б, банальну схему оцінки слабких і сильних сторін фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств, виявлення загальних тенденцій основних фінансових показників дає змогу встановити не лише загрози (які проявляються у негативній їх динаміці) і домінанти (котрі, навпаки, свідчать про отримання стабільних прибутків), а й виявити їх зв'язок з основними чинниками, котрі визначають їх рівень.

При цьому виокремлення їх у розрізі операційної, фінансової та інвестиційної діяльності дає змогу підвищити рівень наочності отриманих результатів дослідження та з'ясувати сильні і слабкі сторони окремих аспектів формування та використання фінансових ресурсів акціонерних товариств та, відповідно, пошуку варіантів удосконалення напрямів забезпечення їх фінансової безпеки в контексті протидії загрозам або ж примноження домінант.

Що стосується аналізу фінансових результатів і грошових потоків, то за ними можна виокремити домінанту стабільного розвитку або/та загрозу втрати платоспроможності й банкрутства. На користь першої свідчить зростаюча динаміка операційного та чистого прибутку, а другої - навпаки, збільшення або стабільність обсягів збитку. Якщо величина операційного прибутку від'ємна, це означає, що основна діяльність господарюючого суб'єкта збиткова, отже, вже на цьому етапі необхідно встановити чинники, які цьому сприяють. Переважно такими чинниками є значні інші витрати операційної діяльності, що пов'язано з масштабністю операцій, вартісний вираз яких знаходить своє відображення у цій статті [1], а також адміністративні та витрати на збут. Принагідно зауважимо: для виявлення домінант (загроз) ефективного (неефективного) управління акціонерним товариством та збутової діяльності необхідно проаналізувати динаміку адміністративних і витрат на збут, а також їхню частку в структурі витрат операційної діяльності. Значні витрати на адміністративний апарат та збутову діяльність в умовах збитковості є нераціональними й свідчать про неефективне використання власних фінансових ресурсів. Підкріплення висновків, отриманих за аналізом операційних витрат у розрізі статей, їх оцінка за елементами підсилять достовірність висновків щодо домінант (або загроз) фінансово - господарської діяльності корпоративних структур у формі зменшення (або збільшення) питомої ваги матеріальних, витрат на оплату праці та інших операційних витрат у витратах.

Аналізуючи доходи (втрати) від участі в капіталі, інші фінансові доходи (витрати), інші доходи (витрати), можна зробити висновки про активність підприємства на фондовому ринку та ефективність інвестиційної діяльності акціонерного товариства. Дуже часто в структурі Звіту про фінансові результати акціонерних товариств більшість зі згаданих складників доходів і витрат відсутня, що свідчить про пасивну інвестиційну політику господарюючого суб'єкта або ж про відсутність тимчасово вільних ресурсів для вкладення їх у капітал інших підприємств, цінні папери чи надання позик. Переважно до таких підприємств належать ті, котрі в результаті операційної діяльності отримують збитки.

Що стосується прибутковості акціонерного капіталу, домінантами фінансової безпеки є стабільна або зростаюча динаміка розміру чистого прибутку і дивіденду на одну звичайну акцію або їх відсутність (за умови отримання чистого прибутку в динаміці), загрозами фінансової безпеки - отримання збитку та відсутність дивідендів на одну звичайну акцію у динаміці, що свідчить про збитковість фінансової діяльності товариства (за наявності чистого збитку), або про пасивну дивідендну політику (за наявності чистого прибутку).

Горизонтальний, вертикальний і трендовий аналіз грошових потоків акціонерних товариств дає змогу виявити позитивні і негативні сторони формування і використання фінансових ресурсів та зарахувати їх відповідно до домінант або загроз їх фінансовій безпеці. Так, на рентабельність (збитковість) указує позитивна (негативна) динаміка обсягу та структури чистого грошового потоку від операційної діяльності; на ринкову активність - чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності; на способи фінансування господарської діяльності - чистого грошового потоку від фінансової діяльності. Оцінюючи вплив інвестиційної та фінансової діяльності на результат чистого грошового потоку загалом, можна зробити висновок про те, чи підприємство реалізує свої інвестиційні й фінансові можливості лише для забезпечення безперебійності операційної діяльності, чи з метою отримання додаткових прибутків від інвестиційно-фінансової діяльності.

Аналіз кожного з видів руху грошових коштів необхідно здійснювати з обережністю, щоб зробити адекватний висновок, оскільки іноді позитивне значення чистого грошового потоку свідчить про зростання заборгованості підприємства або зумовлене специфікою виробництва. Буває й так, що від'ємне значення чистого грошового потоку свідчить про розвиток підприємства, а доходи, навпаки, можуть засвідчувати негативну тенденцію у діяльності акціонерного товариства.

Так, позитивне значення чистого грошового потоку від операційної діяльності означає стабільність у розвитку акціонерних товариств, однак на збитковому підприємстві може бути таким за рахунок перевищення доходів над витратами операційної діяльності. При цьому в структурі перших, очевидно, зростає обсяг амортизаційних відрахувань (з огляду на високий рівень капіталізації фінансових ресурсів на машинобудівних підприємствах) та збільшення розміру короткострокових фінансових зобов'язань, що є загрозою його фінансовій безпеці. Від'ємне значення згаданого показника засвідчує збитковість основної діяльності, а отже, є загрозою фінансовій безпеці.

Додатну величину чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності акціонерного товариства можна зарахувати до домінант фінансової безпеки, коли в структурі її доходів переважають доходи від цінних паперів і деривативів у формі відсотків, дивідендів та надходжень. Це засвідчує активність господарюючого суб'єкта на фондовому ринку. Однак наявність доходів від реалізації необоротних активів означає реалізацію майна для погашення фінансових зобов'язань, що є загрозою його фінансовій безпеці. Натомість від'ємне значення чистого грошового потоку від інвестиційної діяльності, зумовлене лише разовими значними витратами на купівлю необоротних активів, зарахуємо до домінант фінансової безпеки, котрі вказують на зростання виробничих потужностей. Це позитивно характеризує фінансово-господарську діяльність корпоративної структури загалом, оскільки розширення виробництва призводить до зростання його обсягів, а отже, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), амортизаційних відрахувань тощо. Разом із тим здійснення таких витрат у динаміці за відсутності інших інвестиційних витрачань свідчить про заві - дому реалізацію майна господарюючого суб'єкта з метою поповнення оборотного капіталу для фінансування поточних потреб.

Що стосується фінансових інвестицій, то надходження від них є домінантою, що свідчить про отримання доходів від інвестиційної діяльності досліджуваного підприємства, а витрати - загрозою його фінансовій безпеці за інвестиційним складником. Утім, достовірність висновків залежить від ретельності аналізування структури даного грошового потоку, котра значно відрізняється у розрізі суб'єктів господарювання однієї галузі.

Це стосується й аналізу чистого грошового потоку від фінансової діяльності, позитивне значення котрого переважно відображає перевищення суми отриманих дивідендів і позик, надходжень від власного капіталу над аналогічними витратами, і навпаки. Однак домінантою фінансової безпеки є перевищення доходів від власного капіталу (але одноразово на протязі певного періоду, а не в динаміці) і витрат з виплати дивідендів, що характеризує підприємство як потужного господарюючого суб'єкта, який збільшує свою ринкову капіталізацію й отримує дохід, достатній для виплати дивідендів.

Якщо ж у структурі доходів переважають доходи від отриманих позик, необхідно проаналізувати, на що вони витрачаються, чи є такі запозичення економічно обґрунтованими та чи покриються такі витрати майбутніми доходами від операційної діяльності (співставити чистий грошовий потік від операційної та фінансової діяльності). Якщо ж запозичення зростають в умовах від'ємного чистого грошового потоку від операційної діяльності, таке акціонерне товариство є потенційним банкрутом, позаяк навіть узяття кредитів не спроможне підвищити рентабельність операційної діяльності. Якщо в структурі чистого грошового потоку від фінансової діяльності витрати на погашення позик переважають аналогічні доходи в динаміці, то за умов позитивного чистого грошового потоку від операційної діяльності можна говорити про те, що акціонерне товариство для фінансування своєї фінансово - господарської діяльності використовує позичені ресурси, однак вчасно їх погашає, що є нормальним явищем в умовах ринку.

Горизонтальний та вертикальний аналіз фінансових результатів та грошових потоків дає змогу виокремити сукупність низки чинників, що впливають на їх абсолютну величину більшою чи меншою мірою. Для систематизації найзначущих їх видів та оцінки їхнього впливу на фінансову безпеку акціонерних товариств доцільно використовувати прийоми кореляційного аналізу, надавши чинникам статусу проміжних величин, тоді як значення чистого прибутку, грошового потоку в розрізі видів фінансово-господарської діяльності та індикаторів фінансового стану, котрі відображають специфіку фінансів акціонерних товариств, запропоновано вважати результуючими показниками. Із вибірки усіх фінансових чинників потрібно вибрати лише ті, коефіцієнт кореляції з якими підтверджує середній та щільний зв'язок з абсолютними і відносними результуючими показниками. Величина коефіцієнта кореляції Пірсона вказує на щільність зв'язку окремого фактору з результуючим показником (0,25-0,74 - слабка, 0,75-0,89 - середня, 0,9-1 - значна), а його математичний знак означає направленість: «-» - оберненість кореляційного зв'язку, «+» - прямолінійність. Після того як такі фінансові чинники встановлені, необхідно проаналізувати їх динаміку, що допоможе виокремити домінанти і загрози фінансовій безпеці акціонерних товариств.

На основі виокремлених чинників можна спрогнозувати їхній вплив на індикатори стану фінансової безпеки для формування відповідної моделі за допомогою рівняння регресії. Саме регресійно-кореляційний аналіз є дієвим, а отже, широковживаним інструментом прогнозування економічних явищ і процесів. Проте його ефективність залежить від достатності даних для аналізу. Достовірність прогнозу за регресією буде тим більшою, чим більшим буде діапазон даних, що кладуться в основу його побудови. Переважно такі моделі мають вигляд:

^Yx = «1^Х1 + ^a2^X2 +… + ^an^Xn, ⁽¹⁾

де Y_x - результуючий показник регресії; X_1-n - причинно зумовлені змінні; a_0-n - параметри лінійного рівняння [2, с. 99-100].

Результуючими показниками прийнято вважати індикатори фінансового стану: коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами одиниці виробленої продукції, рентабельність активів, показники ліквідності тощо залежно від завдань наукового дослідження. Чисельність вибірки X_1-n не визначена і залежить від мети, покладеної в основу побудови регресії та суб'єктивних суджень дослідника, однак зарахуванню до неї того чи іншого чинника передує перевірка його на колінеарність із результуючим показником, що передбачає відхилення від аналізування тих чинників, коефіцієнт кореляції котрого з аналізованим показником засвідчує значну - >0,9 або незначну - <0,75 щільність. Щоправда, чіткої вимоги до ранжування щільності зв'язку немає, у зв'язку з чим різні вчені встановлюють граничні їх межі на власний розсуд. Розрахунок регресії здійснюють за допомогою комп'ютерної програми Excel.

Незважаючи на те що даний метод моделювання оцінювання фінансової безпеки акціонерних товариств дає змогу точно її спрогнозувати, все ж уважаємо, що він не позбавлений недоліків. У моделі не враховано ті чинники, котрі мають найбільший вплив на стан фінансово-господарської діяльності, що ставить під сумнів достовірність прогнозу, позаяк означає неповне її аналізування. Наприклад, виключення з прогнозу фінансової безпеки акціонерного товариства чистого доходу від реалізації продукції, коефіцієнт кореляції котрого з низкою фінансових показників дуже високий, ще більше погіршить якість прогнозу в умовах збитковості, коли підприємство тримається на плаву практично лише за рахунок реалізації основної продукції чи послуг. Окрім того, обмеженість статистичної інформації, котрої потребує регресія (у вільному доступі є лише річна фінансова звітність акціонерних товариств за останні 3-4 роки, а потрібно хоча б за 7-8 років), практично унеможливлює адекватне її визначення невеликим діапазоном вихідних даних.

Натомість досить актуальними й дієвими, а отже, поширеними в сучасній фінансовій науці є дослідження з приводу оптимізації структури капіталу акціонерного товариства як завдання підвищення ефективності його фінансово-господарської діяльності [3; 4]. Вважаємо, що зазначене можна покласти в основу оцінки ефективності та вдосконалення процесу управління фінансовою безпекою даного суб'єкта господарювання, позаяк саме фінансові ресурси є матеріальною основою його функціонування та підґрунтям для розвитку, а їхня структура свідчить про ефективність формування і використання власних, позичених і залучених джерел й впливає на масштаби та результативність операційної, інвестиційної та фінансової діяльності в коротко - та довгостроковому періодах. У сучасних нормативно-правових умовах вітчизняні корпорації визначають структуру капіталу на власний розсуд, тому вона може суттєво відрізнятися у внутрішньогалузевому розрізі. При цьому управлінська ланка не завжди звертає увагу на ключові критерії, котрих необхідно дотримуватися для забезпечення фінансової безпеки акціонерного товариства. До таких критеріїв належить широковідомий у зарубіжній практиці рівень дохідності і ризику, зокрема максимізація першого та мінімізація другого.

Отже, у результаті проведеного дослідження виявлено основні чинники, що можуть бути домінантами та загрозами фінансовій безпеці акціонерних товариств у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності акціонерних товариств. Водночас запропоновано кореляційно-регресійну модель оцінювання ефективності управління фінансовою безпекою акціонерних товариств з урахуванням релевантних чинників. Такий аналіз фінансової безпеки охоплює практично всі фінансові результати і чинники, що їх визначають, а отже, є повномасштабним і ґрунтовним та дає змогу висвітлити різноманітні нюанси фінансово-господарської діяльності, що можуть позитивно або негативно вплинути на рівень фінансової безпеки та відобразити ефективність як формування, так і використання фінансових ресурсів акціонерних товариств.