Оптимізація критеріально-показникової бази експрес-оцінювання фінансової стійкості підприємства (на матеріалах ПУАТ "Лантманнен Акса")

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОПТИМІЗАЦІЯ КРИТЕРІАЛЬНО-ПОКАЗНИКОВОЇ БАЗИ ЕКСПРЕС-ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ПУАТ “ЛАНТМАННЕН АКСА”)

С. В. Петруха,

Т. В. Саєнко,

Постановка проблеми. Фінансова стійкість підприємства (ФСП) є однією з головних умов життєдіяльності, розвитку й забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства. Саме ФСП характеризує ефективність операційного, інвестиційного і фінансового розвитку, містить необхідну інформацію для інвесторів, постачальників та власників бізнесу. Експрес-оцінювання фінансової стійкості дає змогу фінансовому аналітику визначити фінансові можливості підприємства на перспективу. Тому одним із найважливіших завдань, що постали перед вітчизняними підприємствами в умовах другої хвилі світової фінансово-економічної кризи, є підвищення рівня фінансової стійкості.

Аналіз останніх джерел та публікацій. ФСП висвітлено в багатьох працях як вітчизняних, так й іноземних вчених-фінансистів. Значний внесок зробили: Л.Н. Лахтіонова, Г.В. Савицька, А.М. Поддєрьогін, О.М. Рудницька, М.Я. Коробов, Н.Б. Ярошевич, О.С. Філімоненков, М.Д. Білик, Н.А. Мамонтова, В.А. Забродський, Г.О. Крамаренко, Н.М. Притуляк, Ю.С. Цал-Цалко, В.М. Родіонова, М.А. Федотова, Л.В. Андрєєва, В.В. Ковальов, А.Д. Шеремет, В.І. Макар'єва та ін. Останніми роками саме цьому питанню присвячується дедалі більше праць, однак більшість літературних джерел з цієї проблематики обмежена лише розглядом системи тематичних показників та алгоритмів їх розрахунку і невиправдано залишаються поза увагою ряд важливих, але одночасно не достатньо вивчених питань.

Метою дослідження є повне та доступне розкриття методичного інструментарію реалізації технології експрес-оцінювання фінансової стійкості (ФС) суб'єкта господарювання з одночасною орієнтацією як на встановлення конкретного типу фінансової стійкості, так і здійснення її прогнозу на майбутні аналітичні періоди з допустимим рівнем математичної ймовірності настання цієї події.

Виклад основного матеріалу. Відсутність уніфікованої системи показників ФС є однією з проблем її оцінювання. Можна погодитися з науковцями [1; 2; 3], які відмічають, що показники фінансового стану підприємства повинні мати однакові одиниці виміру та не повинні дублювати один одного. Через це, зважаючи на принципи формування, розподілу та використання капіталу, а також на принципи транспарентності, системності та безперервності, в даній роботі було розроблено та запропоновано таку систему її показників:

1 група: показники формування капіталу (частка власного капіталу, забезпечень наступних витрат та платежів, довгострокових зобов'язань, поточних зобов'язань, доходів майбутніх періодів у валюті балансу);

2 група: показники розподілу капіталу (частка нематеріальних активів, основних фондів (засобів), запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів, інвестицій та ін. активів у валюті балансу);

3 група: показники використання капіталу (доходність операційної, інвестиційної, фінансової та надзвичайної діяльностей).

Логіка побудови такого складу показників ФС підприємства виходить із невпинного руху капіталу в процесі одного обороту та потреби підприємства в підвищенні ефективності його господарської діяльності.

Щодо економічного змісту показників - то показники першої групи характеризують склад джерел формування капіталу підприємства, а другої - напрямів його використання. Метою розрахунку показників третьої групи є визначення співвідношення між доходами та витратами підприємства від звичайної (операційної, інвестиційної та фінансової) та надзвичайної діяльності, які відображують їхню ефективність та є основою для забезпечення безперервності руху капіталу. Як видно з вище наведеного, показники, що рекомендовані для оцінювання ФС підприємства, є зведеними. Але, кожен з них при необхідності може бути розкладений на певні складові. Так, наприклад, частка запасів може бути представлений у вигляді суми таких показників: частки виробничих запасів, частки тварин на вирощуванні та відгодівлі, частки незавершеного виробництва, частки готової продукції та частки товарів. Необхідність подібної декомпозиції визначається виходячи з мети оцінювання ФС підприємства та проблемних напрямів його господарської діяльності. Порядок розрахунку часткових показників аналогічний зведеному, в даному випадку - це показники структури.

Відповідно до принципу оптимальності наступним завданням дослідження було визначення відносної важливості показників, що відбивають ФС підприємства. Для встановлення відносної важливості показників ФС підприємства слід обраховувати вагові коефіцієнти. Вагові коефіцієнти можна визначити за допомогою експертного оцінювання або статистичного моделювання. Для запобігання похибки в підборі вагових коефіцієнтів доцільним представляється їхнє установлення за методом аналізу ієрархій. Опитування респондентів (семи лінійно-функціональних керівників ПуАТ “Лантманнен Акса”) щодо відносної важливості одного показника ФС над ін. дозволило отримати такі результати (розміщені за рівнем важливості для експертів (респондентів):

- серед показників формування капіталу: 1 - частка власного капіталу; 2 - частка поточних зобов'язань; 3 - частка довгострокових зобов'язань; 4 - частка забезпечень наступних витрат та платежів; 5 - частка доходів майбутніх періодів;

- серед показників розподілу капіталу: 1 - частка основних фондів (засобів); 2 - частка запасів; 3 - частка грошових коштів; 4 - частка дебіторської заборгованості; 5 - частка інвестицій; 6 - частка нематеріальних активів; 7 - частка ін. активів;

- серед показників використання капіталу: 1 - доходність операційної діяльності; 2 - доходність інвестиційної та фінансової діяльності; 3 - доходність надзвичайної діяльності.

Зважаючи на принципи конструктивності, динамічності та об'єктивності, в якості індикатора адаптації підприємства до ринкового середовища, яке постійно змінюється, слід розглядати середньоквадратичне відхилення фактичного значення показника ФС від середнього [4]:

, (1)

де: - середньоквадратичне відхилення від ; - фактичне значення -го показника ФС для -ого періоду; - середнє значення -го показника ФС; , - кількість показників ФС в межах певної групи; , - кількість періодів.

Застосування методу сигмальних відхилень [4] дозволило встановити, що припустимим інтервалом варіювання будь-якого показника є . Визначити відповідність фактичного значення показника ФС цьому інтервалу можна за розрахунок обчислення :

. (2)

Припустимим інтервалом варіювання будь-якого показника ФС в часі є . Тобто, свідчить про низьку варіабельність . Верхню границю цього інтервалу було встановлено шляхом підставлення верхньої та нижньої межі коливання до формули (2), а нижню - виходячи з припущення, що за певних умов розвитку внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства буде дорівнювати .

Окрім того, згідно правила 3^х у в межах протилежного інтервалу можна виділити ще такі:

, (3)

, (4)

. (5)

У випадку, коли коливається в інтервалі (3), (4) та (5), то , та відповідно. Чим більш віддаленим є значення від верхньої межі припустимого інтервалу коливання, від 1, тим більш проблемним є напрямок господарської діяльності підприємства. Так, якщо , то варіабельність є середньою, - високою та - дуже високою.

Згідно принципу комплексності наступним завданням дослідження було визначення інтегрального показника ФС підприємства. Аналіз робіт [5; 6; 7] дозволив встановити, що забезпечити інтегральний підхід до оцінювання ФС можна шляхом застосування різних методів, а саме: методу сум, методу геометричної середньої, методу коефіцієнтів, методу відстаней та експертно-статистичного методу.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що варіабельність кожного показника ФС є різної за рівнем значимості для лінійно-функціонального керівництва ПуАТ “Лантманнен Акса”, розрахунок інтегрального показника, що характеризує перехід капіталу підприємства з одного економічного стану і ін., слід здійснювати за такою формулою:

, (6)

де: - інтегральний показник переходу капіталу з одного стану в ін., який характеризує: систему його формування, перенесення вартості на вартість виготовленої продукції та цільового використання; - вагомість в ; - варіабельність -го показника ФС; - кількість етапів руху капіталу.

Використовуючи метод аналізу ієрархій та можливі інтервали варіювання , , та можна стверджувати, що також може коливатися в інтервалах , , та . Так у випадку, якщо - підприємство використовує економіко-компромісний підхід до управління капіталом за -тим етапом; - середньоагресивний; - надагресивний та - кризовий.

Через це, формула для розрахунку інтегрального показника ФС (С) матиме наступний вигляд:

, (7)

Щодо економічного змісту інтегрального показника ФС, то він спрямований на встановлення рівня варіабельності процесу трансформації капіталу в капітальні блага та визначає, якщо , то фінансовий стан підприємства є фінансово-стійким; - нестійким; - кризовим та - гіперкризовим.

Для підтвердження практичної значущості розробленого та запропонованого методичного підходу до експрес-оцінювання ФС нами було виконано його апробацію на ПуАТ “Лантманнен Акса” у 2008-2011 р.р.

Так, протягом вищезазначеного аналізованого періоду ПуАТ “Лантманнен Акса” мало такі проблеми у фінансовому менеджменті:

- 2008 р.: управління ін. активами;

- 2009 р.: управління поточними зобов'язаннями, управління основними фондами (засобами), управління ін. активами та управління звичайною діяльністю;

- 2010 р.: управління власним капіталом, управління забезпеченнями наступних витрат та платежів, управління довгостроковими зобов'язаннями, управління основними фондами (засобами), управління запасами, управління дебіторською заборгованістю, управління грошовими коштами, управління інвестиціями та управління операційною діяльністю;

- 2011 р.: управління довгостроковими і поточними зобов'язаннями та управління нематеріальними активами.

В табл. 1 представлено результати розрахунку інтегральних показників ФС ПуАТ “Лантманнен Акса”.

Таблиця 1. Інтегральні показники розраховані за запропонованою нами методикою ФС ПуАТ “Лантманнен Акса”

Як видно з табл. 1, протягом аналізованого періоду в фінансовій політиці ПуАТ “Лантманнен Акса” відбулися негативні зміни в період 2008-2010 р.р. Так, інтегральний показник ФС невпинно зростав і в 2010 р. досяг критичного значення на рівні 4, 016 в.п. З 2011 р. в менеджменті ПуАТ “Лантманнен Акса” намітилась тенденція до покращення всіх без винятку інтегральних показників, що демонструють його ФС в середньому на 0, 258 в.п., що логічно відбилося на типу ФС підприємства з “гіпекризового” в 2010 р. “перетекло” до “кризового” в 2011 р.

Здійснений нами прогноз інтегрального значення ФС ПуАТ “Лантманнен Акса” із застосуванням поліномінально-трендової технології, що вбудована в можливості пакету електронних таблиць MS Excel (див. рис. 1) свідчить, що в 2012 р. підприємству буде присвоєно тип ФС “фінансово-стійкий” із ймовірністю настання даної події на рівні 0, 9411 із максимально можливої “1”. Тобто обраний “курс” керівництва ПуАТ “Лантманнен Акса” щодо удосконалення фінансів слід рахувати ефективним з ймовірністю 0, 9411.

Рис. 1. Поліномінально-трендовий прогноз значення інтегрального показника ФС ПуАТ “Лантманнен Акса” на 2012 р. із визначенням типу ФСП

Перспективи подальшого дослідження і публікацій. Застосування розробленого методичного підходу до експрес-оцінювання ФС ПуАТ “Лантманнен Акса” дозволить як фахівцям самого підприємства, так і потенційним інвесторам оцінити не тільки його фінансово-економічну діяльність в динаміці в контексті виключно ФС, а й в розрізі інтегральних значень елементів, які визначальним чином вливають на нього.

стійкість трендовий господарювання фінансовий

Література

1. Барна Н.С. Підходи до оцінки фінансової стійкості підприємства // Науковий вісник. - О., 2012. - № 24(125). - С. 75-81.

2. Заюкова М.С. Фінансова стійкість та її забезпечення на підприємствах м'ясної промисловості АПК: автореф. дис. … канд. екон. наук: 08.04.01 / Ін-т аграр. економіки Укр. акад. агарар. наук. - К., 2003. - 19 c.

3. Курганський К.С. Фінансова стійкість підприємства: застосування апарату нечіткої логіки для прогнозування банкрутства // Моделювання та інформаційні системи в економіці. - К., 2011. - № 85. - С. 185-199.

4. Тищенко О.М. Моделювання оцінки та прогнозування фінансової стійкості підприємства // Вісник. - Львів, 2009. - № 640: Проблеми економіки та управління. - С. 406-415.

5. Цал-Цалко Ю.С. Статистичний аналіз фінансової звітності: теорія, практика та інтерпретація / Держ. акад. статистики, обліку та аудиту. Житомир. держ. технол. ун-т. - Житомир, 2006. - 505 с.

6. Штангрет А.М., Копилюк О.І. Антикризове управління підприємством: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 335 с.

7. Якименко І.Ю. Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості підприємства // Управління розвитком. - Х., 2008. - № 9. - С. 23-29.

Размещено на Allbest.ru