Актуальні аспекти справляння податку на додану вартість в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УКРАЇНІ

Ткачик Федір Петрович Кандидат економічних наук, доцент

доцент кафедри податків та фіскальної політики

Тернопільського національного економічного університету

Анотація

Досліджено ретроспективні особливості оподаткування товарів ПДВ. В статті розглянуто та проаналізовано основні теоретичні підходи щодо справляння податку на додану вартість. Проаналізовано динаміку податкових та неподаткових надходжень до Державного бюджету України. Висвітлено параметри виконання плану надходжень податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів з урахуванням бюджетного відшкодування. Згруповано фактори, які можуть впливати на обсяги надходження податку на додану вартість до бюджету. Акцентовано увагу на недоліках української системи адміністрування ПДВ та способах їх врегулювання з урахуванням європейського досвіду.

Ключові слова: податкова політика, податкова система, податок на додану вартість, бюджетні надходження, бюджетне відшкодування.

Annotation

Tkachyk F.P.

THE ACTUAL ASPECTS OF ADMINISTRATION OF VALUE ADDED TAX IN UKRAINE

The retrospective features of taxation of VAT goods are investigated. In the article basic theoretical approaches are considered and analyzed in relation to the production of tax value-added. The dynamics of tax and non-tax revenues to the State Budget of Ukraine is analyzed. Parameters of implementation of the plan of receipts of the value added tax from the goods made in Ukraine with the budgetary compensation are explained. Factors that can affect the value added tax budget are grouped together. Attention is drawn to the shortcomings of the Ukrainian VAT administration system and the ways of regulating them in the light of European experience.

Keywords: tax policy, tax system, value added tax, budget revenues, budget reimbursement.

Постановки проблеми

На сьогоднішній день в Україні не існує альтернативи європейській інтеграції. Шлях України до європейського економічного, політичного, правового та фінансового простору є тривалим процесом, який вимагає зближення та гармонізації законодавства України та Європейського Союзу. У контексті виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, особливу увагу необхідно звернути на наближення податкового законодавства України до стандартів ЄС, зокрема нормативно правових актів з питань адміністрування податку на додану вартість.

Для того, щоб визначити адекватні сучасні етапи розвитку моделі вітчизняної податкової політики постає необхідність дослідити загальні закономірності побудови системи оподаткування України, зокрема особливості справляння податку на додану вартість та його відповідність вимогам Європейського Союзу. В контексті євроінтеграції для будь-якої країни визначну роль відіграє гармонізація непрямого оподаткування, а перспективи того, що Україна стане членом ЄС на умовах рівноправного стратегічного партнера мотивують та передбачають застосування інноваційних підходів у вітчизняній податковій політиці..

Аналіз наукових досліджень

Проблемам реформування податкової системи та вдосконалення податку на додану вартість в контексті Євроінтеграційних процесів присвячено наукові праці таких учених як Ю.Б. Іванова, Л.М. Демиденко, О.М. Десятнюк, Т.І. Єфименко, Л.С. Захаркіна, А.І. Крисоватого, Ю.М. Кушнірчука, В.М. Мельника, К. Мокану, Л.А. Савченко, А.В. Скрипника, Л.Д. Тимченко, М.К. Чернишового, К.В. Ященко та ін.

Незважаючи на велику кількість приділеної уваги науковців, питання щодо справляння податку на додану вартість та його гармонізація з стандартами Європейського союзу є досить актуальною темою для дослідження та дозволяє розглядати її не тільки з позиції науково- теоретичного, а й практичного характеру.

Формування цілей статті

Мета статті полягає в обґрунтуванні сучасних аспектів справляння податку на додану вартість в контексті його гармонізації зі стандартами Європейського Союзу.

Виклад основного матеріалу

Різновидом непрямого оподаткування є податок на додану вартість (ПДВ), який в свою чергу на загальнодержавному значенні є обов'язковим платежем з однаковими податковими зобов'язаннями платників перед державою. Податок на додану вартість є частиною новоствореної вартості, яка утворюється на кожному етапі виробництва або обігу, його сума входить до ціни продажу товару та сплачується кінцевим споживачем [1]. Розглянувши категорію універсальних акцизів, ПДВ виступає як один із найбільш розповсюджених податків у світі. Тобто, цей податок в своїх характеристиці володіє широкою базою та єдиною ставкою оподаткування.

Вперше ПДВ був ведений у Франції в 1954 р. економістом М. Лоре. Потім ПДВ набув широкого поширення - спочатку в інших країнах Європи (кінець 60-х - початок 70-х рр.) і дещо пізніше - в країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Нині податок на додану вартість стягується у 140-а країнах, серед яких практично всі промислово-розвинуті країни [2, с. 41]. Поряд з цим слід також зазначити, що даний податок й досі не запроваджений в таких країнах як США, Японія, де адмініструється податок з продажів. Також цей податок є відсутній в системі оподаткування тих державах в яких практично немає виробництва, а також в тих країнах, які є багатими на природні ресурси і через те, що вони мають дещо інші джерела наповнення дохідної частини бюджету..

В сучасному світі податок на додану вартість виступає тією складовою податкової системи, без якої не можуть обійтися практично всі країни світу. Цей податок в системі непрямого оподаткування займає одне з провідних місць, адже податкові надходження займають велику частку як і в бюджеті країн, так у валовому внутрішньому продукті. Світовий досвід підтверджує, що на долю цього податку припадає приблизно 13,8% податкових надходжень бюджетів країн і 5,5% валового внутрішнього продукту. З допомогою цього податку набагато краще стало оподатковувати послуги та звільняти засоби виробництва. Крім цього, податковий механізм цього податку не дозволяє вільно ухилятися від оподаткування [3, с. 133].

Головну місце, у забезпеченні виконання державою функції щодо регулювання процесів в економіці належить податкам, які надходять до державного бюджету. Саме тому, податкові надходження, серед інших методів централізації бюджетних коштів, займають найбільшу частку.

Державний бюджет України є сформованим за допомогою податкових надходжень у середньому на 82%. Але цього недостатньо, оскільки за європейськими нормами неподаткові надходження у структурі бюджету держави повинні складати не більше, ніж 5% [4, с. 126]. Це свідчить про те, що в Україні неоптимальна структура доходу бюджету.

Рис. 1 Динаміка доходів у Державного бюджету України за 2014-2018 рр.

Джерело: складено автором на основі [5]

Належне місце по податку на додану вартість необхідно відвести такому поняттю, як бюджетне відшкодування по ПДВ. Тому, що сам механізм відшкодування цього податку створює перешкоди щодо ефективності його функціонування. На рис. 2 наведено динаміку надходжень по ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та бюджетного відшкодування до Державного бюджету за 2018 рік і характеризує обсяги тих операцій, які підлягають оподаткуванню ПДВ.

У січні 2019 року ДФС вже компенсувала ПДВ у великих обсягах, так би мовити, в рекордних - 19,7 млрд. грн. В планах на 2019 рік передбачено, що ДФС буде кожного місяця компенсувати в середньому 13 млрд. грн. При цьому необхідно зазначити, що ці виплати будуть здійснюватися за заявками листопада 2018 року. При тому, податкові органи мають законодавчо закріплене право на проведення перевірок бюджетного відшкодування ПДВ і саме цим можна вплинути на терміни узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ, які повертаються заявникам, тобто платникам податку.

Рис. 2 Динаміка надходжень ПДВ з вироблених в Україні товарів, робіт, послуг та бюджетне відшкодування до Державного бюджету в 2018 році

Джерело: складено автором на основі [5]

В середньому за місяць в 2018 році обсяги надходження по ПДВ вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) дорівнював 17,6 млрд. грн., а бюджетне відшкодування в середньому становило 11 млрд. грн. За даними ДФС, середньомісячна заявка для відшкодування ПДВ у 2018 році зросла на 20%, а сама кількість поданих заяв для відшкодування ПДВ порівняно з 2017 роком зросла на тисячу [6, 7].

Надходження по ПДВ з вироблених в Україна товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування до Державного бюджету найчастіше характеризується переоцінкою планових показників і, як наслідок, недовиконанням плану по надходженню ПДВ в більшості місяців.

На те, що план не виконується можуть впливати ряд різних причин. Однією з таких причин, може бути, повернення згоджених сум бюджетного відшкодування. В 2018 році, лише в таких місяцях, як: квітень, травень, червень та серпень, були виконані планові показники, при тому в квітні цей показник сягнув рекордного значення - 236% виконання місячного плану (рис. 3).

Можна виділити ряд основних факторів, які можуть впливати на обсяги надходження податку на додану вартість, а саме:

• Підвищення або зниження платоспроможності населення;

• Збільшення або зменшення обсягів експорту та імпорту товарів;

• Збільшення або зменшення обсягів споживання.

Рис. 3 Виконання плану надходжень податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування до Державного бюджету в 2018 році

Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в повному обсязі буде зараховуватися до Державного бюджету.

Також, необхідно розглянути динаміку надходжень по ПДВ з ввезених на територію України товарів до Державного бюджету (рис. 4).

По надходженнях ПДВ з ввезених на територію України товарів спостерігається виконання планових показників. Це можна пов'язувати із такими факторами:

• недооцінення національної валюти порівняно з доларом США. У бюджеті 2018 року курс гривні за долар був закладений на рівні 29,3 грн., тоді як фактичний курс становив 27,2 грн. за долар;

• нестабільність курсу національної валюти порівняно з євро (адже, ставки акцизного податку на пальне визначено у євро);

• зменшення обсягів споживання імпортованої продукції через зниження платоспроможності населення;

Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів зараховується в повному обсязі до загального фонду Державного бюджету. Але, відповідно до ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (продукції), сплачений при митному оформленні для вільного обігу транспортних засобів, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету [7].

Порядок визначення бази оподаткування в Україні практично відповідає прийнятому в країнах ЄС. Важливо підмітити, що в законодавстві ЄС застосовується поняття ринкової вартості товарів, яке, по суті, ідентично поняттю звичайної ціни, використовуваної в законодавстві України.

Рис. 4 Динаміка надходжень ПДВ з ввезених на територію України товарів до Державного бюджету в 2018 році

Джерело: складено автором на основі [5]

Не дивлячись на високий рівень пристосування українського законодавства до гармонізованих норм Європейського Союзу, вітчизняна практика справляння податку має деякі недоліки, до яких необхідно віднести такі [8]:

1. Недосконалість законодавства. Невідповідність вітчизняного законодавства до норм законодавств ЄС.

2. Зниження фіскальної достатності ПДВ. Хоча ПДВ і забезпечує значну частку податкових надходжень бюджету, однак він є меншим від потенційно можливого.

3. Недосконалість діючого механізму відшкодування ПДВ із бюджету.

4. Наявність необгрунтовано великої кількості пільг із ПДВ, цільове призначення яких є непрозорим, а сам процес контролю складним.

5. Необхідність ведення платником податків як бухгалтерського, так і податкового обліку.

Зрозуміло, що зміни, які мають відбуватися в нашій державі у зв'язку з підписанням цієї угоди стосуються й сфери оподаткування, оскільки обидві сторони - ЄС та Україна - взяли на себе домовленості співпрацювати також у сфері оподаткування з метою зближення структури податкового законодавства задля підвищення ефективності управління податкової сферою з наголосом на подальше вдосконалення відносин між економічними агентами, розвиток торгівлі, стимулювання інвестицій та забезпечення чесної конкуренції [9, с. 13].

Зважаючи на досить помітні напрацювання провідних науковців і економістів, а також законодавчі ініціативи чинної влади, напрямами вдосконалення ПДВ з урахуванням досвіду ЄС, на наш погляд, мають бути такі:

1. Подальше вдосконалення законодавства у сфері ПДВ та остаточна його адаптація до вимог ЄС. Цей найважливіший напрям трансформації вітчизняної системи ПДВ повинен стати вирішальним і охоплювати діяльність влади на усунення неякісних властивостей чинного законодавства, забезпечивши стабільність правового поля і його систематизацію в єдиному законодавчому актів, а саме Податковому кодексі України [10]. Завершення пристосування законодавства у сфері ПДВ до ЄС, яку зобов'язалася здійснити наша держава відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і ЄС, стане запорукою успішності майбутньої інтеграції України до європейської спільноти.

2. Ліквідація неефективних пільг з ПДВ. Хоча перелік пільг в Україні економічно і соціально обґрунтований, іноді приходить питання щодо ефективності та раціональності їх надання. Очевидно, необхідно перейти до практики, яка застосовується в більшості європейських країнах. Ця теорія полягає у зниженні ставки ПДВ з одночасною ліквідацією більшості пільг. Це в свою чергу, спростовує процедуру адміністрування податку і відновлює принцип його справедливості.

3. Запровадження диференційованих ставок ПДВ. На думку вчених, даний крок реформування діючої системи ПДВ зменшить в майбутньому негативний вплив високої стандартної ставки на рівень добробуту незаможних. З першого погляду, дана ідея суттєво ускладнить адміністрування ПДВ, але насправді в Україні практика диференціації ставок давно застосовується (діє нульова ставка ПДВ). У той же час знижена ставка ПДВ на соціально значущі товари в Україні не сприймається законодавцями. Цей крок є зайвим щодо як наповнення бюджету, так і соціальної справедливості. Ключовий аргумент «проти» - збільшення адміністративних витрат на нарахування і сплату ПДВ.

4. Безперечно, забезпечення вчасного відшкодування ПДВ і створення відповідних умов для недопущення такого роду нових боргів. Повнота і відповідна своєчасність відшкодування ПДВ є досить важливим не тільки для відновлення обігових коштів підприємств, а й для піднесення міжнародного авторитету України.

5. Удосконалення процесів адміністрування ПДВ. У ЄС функціонує автоматизована система обміну інформацією про ПДВ (VIES), метою якої є контроль за фінансовими потоками в межах внутрішніх кордонів Союзу. У перспективі система автоматизації процесів адміністрування ПДВ і подання електронної звітності в Україні повинна поступово інтегруватися в європейську систему VIES, що підвищить ефективність контролю шляхом прискорення здійснення органами ДФС перевірки достовірності даних щодо товарних потоків і нарахування ПДВ [11, 12].

Окрім того, одним із напрямів реформування податку на додану вартість в Україні має стати відміна первинного податкового обліку ПДВ (податкові накладні, реєстри отриманих і виданих податкових накладних) з одночасним інтегруванням документообігу в систему бухгалтерського обліку.

Теж потрібно підвищувати рівень усіх видів відповідальності за порушеннями законодавства у сфері податку на додану вартість. Виконання запропонованих заходів під час податкової реформи безперечно спричинить зниження надходжень ПДВ до бюджету, але лише в перші роки її здійснення. Проте допускаємо, що компенсуючим фактором може стати легалізація товарних потоків, а також збільшення обсягів споживання, що в наслідку розширить базу оподаткування.

Висновки

Однією з основних проблем податку на додану вартість є складність його адміністрування. Тому можна виділити такі основні напрями удосконалення ПДВ як:

- розширення бази оподаткування податку на додану вартість за рахунок ліквідації великої кількості пільг, а також одночасного зниження ставки ПДВ на товари широкого вжитку;

- формування свідомого і відповідального ставлення платників податків до виконання своїх податкових зобов'язань, забезпечення суттєвого зменшення масштабів ухилення від податків та зменшення тіньової економіки;

- пристосування податкового законодавства України до законодавства ЄС відповідно до перспектив поглиблення економічної інтеграції з ЄС.

Безпосередньо, під час підписання Угоди про асоціацію, Україною було взято на себе зобов'язання наблизити норми національного законодавства до відповідних норм Європейського Союзу у сфері податку на додану вартість. В Угоді про асоціацію не достатньо детально дано перелік норм та характер наближення вітчизняного законодавства України до них.

Альтернативним підходом до наближення вітчизняного законодавства у сфері ПДВ є адаптація норм права Європейського Союзу у тому вигляді, в якому це буде найбільше відповідати національним інтересам України.

Бібліографічний список

1. Педь І.В. Непрямі податки в податковій системі України: навч. посібник. Київ: Знання, 2008. 250 с.

2. Волканов В.Д. Економічна природа податку на додану вартість та проблеми його відшкодування. зб. наук. Праць. Острог, 2010. С. 41-42.

3. Кіянчук, І. Проблеми справляння ПДВ в Україні та шляхи їх вирішення. Світ фінансів. 2015. № 4. С. 130-137.

4. Захаркіна Л.С. Роль і місце податкових надходжень у структурі зведеного бюджету України: Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2016. № 19. С. 125-129.

5. Доходи державного бюджету України за статтями доходів в 2018 р. Ц^: https://index.minfin.com.ua/ua/finance/budget/gov/income/2018/

6. Добрик, Л.О. ПДВ в Україні: проблеми адміністрування та напрями удосконалення: Інвестиції: практика та досвід. 2011. лип. (№.14). С. 34-36.

7. Про Державний бюджет України на 2018 рік: Закон України від 07.12.2017 р. № 3-4, ст. 26. Ц^: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2246-19

8. Андрущенко Л.В., Варналій З.С., Прокопенко І.А., Тучак Т.В. Податкові системи зарубіжних країн: навч. посіб. НУДПС України. 2012. 127 с.

9. Червінська О.С., Демчук Х.Б., Войтків О.В. Податок на додану вартість в доходах державного бюджету та проблеми його відшкодування: Науковий вісник НЛТУ України. 2011. № 21.5. С. 13-14.

10. Податковий кодекс України: від 02.12.2010 № 2755-УІ. ЦКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

11. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами: Офіційний вісник України від 29.06.2006. 2006 р., № 24, С. 203-204.

12. Диференціація ставок ПДВ: за і проти: Економічна правда. иКЬ: http://www.epravda.com.ua/publications/2010/

Размещено на Allbest.ru