Роль податків у формуванні доходів місцевих територіальних громад та їх вплив на їх соціально-економічний розвиток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль податків у формуванні доходів місцевих територіальних громад та їх вплив на їх соціально-економічний розвиток

Клименко Андрій Михайлович аспірант кафедри фінансів, обліку іоподаткування,Університет Григорія Сковороди у Переяславі,

м. Переяслав

Анотація

У статті визначено роль податків у формуванні доходів місцевих територіальних громад України та їх вплив на їх соціально- економічний розвиток. Аналіз структури та динаміки доходів місцевих бюджетів виявив, що основним джерелом надходжень до бюджетів територіальних громад є податкові надходження. Встановлено істотну розбіжність у бюджетному фінансуванні як ОТГ, так і регіонів, що підкреслює недосконалість вирівнювання фінансової спроможності територій без урахування регіональних (територіальних) особливостей. Через надання територіальним громадам фінансової автономії у 2020 році левову частку в структурі доходів бюджету займають податкові надходження - 60,6%, тоді як у 2015 році вони становили 45,7%. Динаміка абсолютних значень місцевих податків і зборів за період 2015-2020 років характеризується зростанням майже в три рази. Серед місцевих податків і зборів найбільше зросли надходження від сплати: земельного податку з фізичних осіб (у 4 рази), єдиного податку (3,5 раза), туристичного збору (3,3 раза), земельного податку з юридичних осіб ( 3 рази), податку на майно (у 2,2 раза), акцизного податку (майже в 3 рази), орендної плати з юридичних та фізичних осіб (майже в 1,7 раза). Виявлено, що у загальній структурі надходжень загального фонду об'єднаної територіальної громади частка податку на доходи фізичних осіб становить 60,5% і становить 32,7 млрд грн (майже на 2% більше, ніж роком раніше). Визначено, що подальше зростання значимості податкових надходжень у формуванні доходів бюджетів усіх рівнів має відбуватися у напрямку покращення економічних умов діяльності суб'єктів господарювання та задіяних у них працівників, примноження їх доходів та прибутків як реального джерела коштів для наповнення бюджетів, зважаючи на географічний та виробничий потенціал окремих територіальних громад, оскільки у кожному регіоні є певні об'єкти оподаткування, здатні поповнити доходи місцевих бюджетів для вирішення ширшого кола економічних і соціальних проблем.

Ключові слова:податки, місцеві бюджети, доходи бюджету, територіальні громади, соціально-економічний розвиток громад.

Klymenko Andrii Mykhaylovych Postgraduate Department of Finance, Accounting and Taxation, Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav, Pereyaslav

THE ROLE OF TAXES IN THE FORMATION OF INCOME OF LOCAL TERRITORIAL COMMUNITIES AND THEIR IMPACT ON THEIR SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT

Abstract. The role of taxes in the formation of income of local territorial communities in Ukraine and their impact on their socio-economic development are determined in the article. The analysis of the structure and dynamics of local budget revenues confirmed the fact that the main source of revenue for the budgets of territorial communities is tax revenue. A significant discrepancy in the budget financing of both the united territorial community and the regions in general, which emphasizes the imperfection of equalizing the financial capacity of territories without taking into account regional (territorial) features are established. Because of granting territorial communities financial autonomy in 2020, the lion's share of the budget revenue structure are occupied by tax revenues - 60.6%, while in 2015 they were 45.7%. The dynamics of the absolute values of local taxes and fees for the period 2015-2020 is characterized by an increase of almost three times. Among local taxes and fees, the largest increase is shown in the following revenues from the payment of: land tax from individuals (4 times), single tax (3.5 times), tourist tax (3.3 times), land tax from legal entities ( 3 times), property tax (2.2 times), excise tax (almost 3 times), rent from legal entities and individuals (almost 1.7 times). It was revealed that in the general structure of revenues of the general fund of the united territorial community, the share of tax on the income of individuals is 60.5%, amounting to UAH 32.7 billion (almost 2% more than a year earlier). It was determined that the further increase in the importance of tax revenues in the formation of budget revenues of all levels should take place in the direction of improving the economic conditions of business entities and the employees involved in them, multiplying their incomes and profits as a real source of funds for filling budgets, taking into account the geographical and production the potential of individual territorial communities, since in each region there are certain objects of taxation capable of supplementing the revenues of local budgets to solve a wider range of economic and social problems.

Keywords: taxes, local budgets, budget revenues, territorial communities, socio-economic development of communities.

Постановка проблеми

Діюча в Україні система місцевого самоврядування сьогодні не є повністю сформованою та не відповідає потребам

ISSN (print) 2708-7530 дохід місцевий бюджет податок

Наукові перспективи № 9(27) 2022

соціально-економічного розвитку територіальних громад. Функціонування місцевого самоврядування в більшості територіальних громад не забезпечує створення і підтримки сприятливих умов для забезпечення високих стандартів якості життя населення. Подолання існуючих проблем можливе за умови ефективного управління в питанні наповнення та використання фінансової бази місцевого самоврядування, зокрема щодо створення надійної дохідної бази місцевих бюджетів.

Зарубіжний досвід свідчить, що, незважаючи на тенденції централізації, характерною особливістю адміністративно-територіальних одиниць є наявність достатньо розвинутої системи місцевого оподаткування з високим ступенем юридичної самостійності щодо впровадження місцевих податків і зборів, встановлення порядку їх нарахування та стягнення. У більшості країн основною дохідною статтею місцевих бюджетів є місцеві податки і збори, частка яких коливається у межах 30-70%. Тому підвищення ролі місцевих податків і зборів в сучасних умовах розвитку економіки України і збільшення дохідної частини місцевих бюджетів за їх рахунок є головним напрямом зміцнення і розширення фінансової автономії місцевих органів влади [1, с. 115], адже саме такі джерела наповнення бюджетів можуть забезпечити реальну сталу фінансову автономію органів місцевого самоврядування і місцевих органів влади України, сприяючи забезпеченню належного рівня функціонування місцевих установ освіти, охорони здоров'я, культури, соціальної інфраструктури, комунального господарства, соціального захисту населення та місцевого управління [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема місцевого оподаткування в Україні та напрями його реформування становить значний інтерес для вітчизняних науковців. Її дослідженню присвячені праці Т.О. Дуліка [1], Н.І. Карпишина [2], І.О. Луніної [8], І.П. Сидора [2], І.З. Шукіса [1], С.В. Юшка [6] та інших. Проте потребують детальнішого аналізу питання, на скільки територіальні громади в Україні досягли необхідної фінансової децентралізації та яку роль у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів займають податки.

Мета статті - визначення ролі податків у формуванні доходів місцевих територіальних громад та їх вплив на їх соціально-економічний розвиток.

Виклад основного матеріалу

Досягнення фінансової децентралізації оцінимо, проаналізувавши динаміку доходів місцевих бюджетів України, зокрема порівняння частки доходів державного та місцевого бюджетів у ВВП (рис. 1). Так, у 2015-2020 рр. в Україні попри напрями розширення фінансової спроможності місцевих бюджетів, можемо констатувати той факт, що обсяг зведеного бюджету в відсотках до ВВП не змінився (32,8%), а частка доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) зросла з 6,1% у звітному році до 7,4%, збільшившись лише на 1,3 в.п. та досягши максимуму лише у 2017 р. - 7,7%.

Рис. 1. Частка доходів бюджетів місцевих та державного бюджетів в ВВП в Україні у 2015-2020 рр., %

Джерело:[3, с. 15; 4, с. 16].

Водночас, варто відзначити істотну зміну структури бюджетоутворюючих доходів у 2020 р. та 2017 р. на користь зменшення державних дотацій та субвенцій та зростання частки податкових надходжень як основного джерела наповнення місцевих бюджетів. Так, у 2020 р. до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 135,9 млрд грн трансфертів, що на 108,4 млрд грн (на 44,4%) менше, ніж роком раніше. Це пов'язано з тим, що у звітному році з місцевих бюджетів не здійснювалися окремі видатки, пов'язані з реалізацією державних програм соціального захисту, зокрема не надавалася субвенція на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад, скорочення медичної субвенції та субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, зменшення дотації на утримання закладів освіти та охорони здоров'я.

Загалом у 2020 р. простежується тенденція щодо постійного збільшення кількості субвенцій, які надходять з державного бюджету місцевим, але з одночасним зменшенням їх фактичного обсягу в грошовому еквіваленті, що свідчить про істотну волатильність державної трансфертної політики відносно місцевих бюджетів і перешкоджає формуванню якісної і прогнозованої бюджетної політики, неможливості здійснювати середньострокове планування соціально- економічного розвитку територій, зниження ефективності використання коштів [5].

Крім того, аналізуючи рис. 2, помітно, що протягом 2017-2020 років частка субвенцій у структурі доходів місцевих бюджетів зменшилася на понад третину - з 54,3% до 34%, тоді як частка податкових надходжень зросла в 1,6 рази - з 35,1% до 57%.

Таке зростання спричинене зокрема зарахуванням до дохідної частини бюджетів об'єднаних територіальних громад податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 60% зібраного на території громади платежу, заміна зарахування акцизного податку з підакцизних товарів, розширення можливості здійснення податків та зборів на місцях (зокрема, земельного податку), зміна міжбюджетних трансферів. Причиною останнього стало введення в дію горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів і запровадження нових видів субвенцій, які мають виключно цільовий характер, а у разі неповного використання, повертаються до державного бюджету.

Рис. 2. Структура бюджетоутворюючих доходів місцевих бюджетів у 2017р., 2020р., %

Джерело:[3, с. 16; 4, с. 18].

У результаті таких податкових трансформацій у змінилися обсяги різних статей доходу місцевих областей, АР Крим, міст Києва та Севастополя у звітному році проти базового. Відповідно, у результаті наділення територіальних громад фінансовою автономністю у 2020 р. у структурі доходів бюджету левову частку займали податкові надходження - 60,6%, тоді як у 2015 р. вони становили 45,7%. Їх обсяг у грошову еквіваленті зріс значно суттєвіше - у 2,9 рази, сягнувши 285,6 млрд грн проти 98,2 млрд. грн. Динаміка зміни обсягу податкових надходжень до бюджетів областей, АР Крим, міст Києва та Севастополя у 2015-2020 рр. наведена у таблиці 1.

Найбільшу питому вагу у доходах місцевих бюджетів займають надходження від сплати податку на доходи фізичних осіб - 177,8 млрд грн або 61,3% від суми доходів загального фонду місцевих бюджетів. Іншим вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів є плата за землю, що відноситься до податку на майно і є складовою місцевих податків.

Таблиця 1

Динаміка податкових надходжень до бюджетів областей, АР Крим, м. Києва та м. Севастополя у 2015-2020 рр., млрд грн

Джерело: [3, с. 171-172; 4, с. 176-177].

У 2020 р. місцевими бюджетами було отримано плати за землю (земельного податку та орендної плати) 31,5 млрд грн, що на 4,2% (на 1,4 млрд грн) менше від надходжень, отриманих за підсумками 2019 рік (у 2019 році відносно 2018 надходження зросли на 20,2%). У структурі доходів загального фонду місцевих бюджетів плата за землю займає 10,8%.

Так, у складі податкових надходжень місцевих бюджетів місцеві податки і збори становлять 26,1%-29%, їх рівень за аналізований період коливається. У складі доходів місцевих бюджетів місцеві податки і збори становлять 9,17% - 16,1%. Динаміка абсолютних значень місцевих податків і зборів за період 20152020 рр. характеризується зростанням у майже втричі (з 27041,2 млн грн до 75686,3 млн грн), або на 48645,1 млн грн. Водночас, серед місцевих податків і зборів найбільше зростання демонструють надходження від сплати: земельного податку з фізичних осіб (у 4 рази), єдиного податку (у 3,5 рази), туристичного збору (у 3,3 рази), збору земельного податку з юридичних осіб (у 3 рази), податку на майно (у 2,2 рази), орендної плати з юридичних та фізичних осіб (майже у 1,7 рази).

До того ж значна частка у структурі місцевих бюджетів належить надходженням єдиного податку, сума якого склала 38,0 млрд грн або становить 13,1% від усієї суми доходів загального фонду місцевих бюджетів. Слід зазначити, що фізичними особами-підприємцями перераховано до місцевих бюджетів 27,6 млрд грн єдиного податку (або 72,6% від його загального обсягу), юридичними особами перераховано 5,1 млрд грн (або 13,4%). Сума єдиного податку, сплаченого виробниками сільськогосподарської продукції, склала 5,3 млрд грн (14,0% від його загального обсягу).

Зросли також надходження акцизного податку до місцевих бюджетів за підсумками 2020 року, склавши15,6 млрд грн, у тому числі: 8,4 млрд грн - у вигляді відрахувань з державного бюджету частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального; 7,2 млрд грн - з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв та тютюнових виробів [5].

Хоча, незважаючи на процеси децентралізації, що розпочалися в Україні з 2015 р. та завершилися у 2020 р., перерозподіл фінансових ресурсів значною мірою відбувається між окремими групами бюджетів на місцевому рівні. Розподіл податкових платежів між групами місцевих бюджетів у межах зведеного бюджету області внаслідок змін пропорцій зарахування платежів між бюджетами, впровадженням практики формування ОТГ відбувається переважно на користь бюджетів міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад із скороченням частки доходів бюджетів районів, міст районного значення, селищ та сіл [6, с. 148].

Яскравим підтвердженням цього є структура доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у 2020 р. (рис. 3), адже обсяг доходів загального фонду місцевих бюджетів розподілявся за таким порядком: надходження до міст обласного значення - 100,8 млрд грн, бюджетів ОТГ - 54,0, зведених бюджетів районів - 49,5, бюджету м. Києва - 46,8 та обласних бюджетів - 39,0 млрд грн.

Рис. 3. Структура доходів загального фонду (без трансфертів) за рівнями місцевих бюджетів у 2020 р., %

Джерело: [5].

Водночас, у 2020 році у прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом перебували 872 об'єднані територіальні громади (з урахуванням 41 міста обласного значення, в яких відбулося приєднання). У звітному році доходи загального фонду бюджетів ОТГ (без урахування трансфертів з державного бюджету) склали 54,0 млрд грн, що становить 18,6% від загального обсягу доходів усіх місцевих бюджетів України.

У загальній структурі доходів загального фонду ОТГ питома вага податку на доходи фізичних осіб становить 60,5% (рис. 4), склавши 32,7 млрд грн (майже на 2% більше, ніж роком раніше). Плати за землю надійшло 6,8 млрд грн (12,6% від загальної суми), єдиного податку - 7,8 млрд грн (14,4%), акцизного податку - 3,6 млрд грн (6,6%), у тому числі акцизного податку з палива надійшло 2,3 млрд грн (4,2%), податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки - 1,2 млрд грн (2,1%).

Проте, зважаючи на прийняті у 2020 році законодавчі акти, у 2021 році уже відсутня така категорія місцевих бюджетів, як об'єднані територіальні громади. Відповідно до Бюджетного кодексу, бюджети базового рівня репрезентують бюджети місцевого самоврядування, які включають у себе бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад.

Однак, у цьому аспекті, теж є певні неузгодженості податкової системи. В Україні сільські та селищні ради становлять 91% місцевих рад, але більшість з них немає значних об'єктів оподаткування. Зважаючи на це, місцеві податки і збори не виконують свої функції належним чином. Це засвідчує нагальність переформатування системи місцевого оподаткування, а головний акцент має бути сфокусований на зміцненні фінансової бази місцевого самоврядування як запоруки ефективної роботи територіальних громад [2].

Варто зазначити про наявність істотної різниці у показниках, що характеризують фінансовий потенціал територіальних громад, спроможність забезпечувати громаду за рахунок ресурсів, які генеруються на її території. Найвищі рівні середніх доходів місцевих бюджетів спостерігаються в ОТГ- містах обласного значення та територіальних громадах з населенням до 5 тис. осіб та 5-10 тис. осіб. Зокрема, у 2020 р. розподіл середнього показника доходів на 1 мешканця у групах ОТГ за рівнем населення такий: група 1 (понад 15 тис. мешканців, об'єднує 110 громад) - 4453,7 грн/особа; група 2 (10-15 тис. осіб, об'єднує 134 громади) - 4600,1 грн/особа; група 3 (5-10 тис. осіб, об'єднує 227 громад) - 4669,3 грн/ особа; група 4 (до 5 тис. осіб, включає 308 громад) - 4888,4 грн/особа; група 5 (включає 43 ОТГ-міст обласного значення) - 6412,6 грн/особа [7].

Рис. 4. Структура доходів місцевих бюджетів у 2020 р. у розрізі бюджетів адміністративно-територіальних одиниць

Джерело: [5].

Відповідно, розбіжність доходів на одного мешканця відповідним чином позначається й на рівні регіонів, адже в Україні найбільша частка доходів загального фонду місцевих бюджетів сконцентрована в місті Києві (16,1% від загального обсягу), а також у Дніпропетровській (10,4%), Харківській (7,2%), Одеській (6,1%) та Київській (5,9%) областях. Разом із тим, найменш податкоспроможними є Чернівецький (1,3% від загального фонду), Луганський (1,3%), Тернопільський (1,7%), Волинський (1,8%) та Закарпатський (1,8%) регіони.

Крім того, якщо розглядати в аспекті регіонів, в яких середній рівень доходів на одного мешканця перевищує середньозважений показник по країні за 2015-2020 рр. не змінилися. До м. Київ, Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Полтавської, Одеської та Харківської областей, які займали передові позиції за цим показником, не додалося жодного нового регіону. Тому фактично, фінансова децентралізація не засвідчила зростання дохідної частини місцевих бюджетів та наявність диспропорційності регіонів за рівнем фінансового забезпечення можливостей соціально-економічного розвитку.

Така нерівномірність податкового потенціалу зумовлена наявністю низки особливостей, характерних для кожній території, що слід враховувати під час планування соціально-економічного розвитку території. До основних чинників територіальних відмінностей, які впливають на формування доходів місцевих бюджетів, можна віднести:

- різний рівень економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць, що склався внаслідок нерівномірності територіального розміщення продуктивних сил, яка зумовлює диференціювання податкової бази регіонів;

- різноманітність природно-кліматичних умов; різний екологічний стан територій;

- особливості розташування населених пунктів, насамперед адміністративних центрів; розвиток транспортної інфраструктури;

- кількість населення, його віковий портрет та потенціал робочої сили;

- сформована мережа об'єктів соціальної та побутової інфраструктури та, її поточний стан;

- усталена система управління на рівні місцевого самоврядування та рівень підготовки управлінських кадрів.

Як наслідок, можемо зазначити, що за існуючої системи оподаткування недостатня увага приділяється регіональним (територіальним) особливостям, і окремі фіскальні можливості податків і зборів не використовуються. Так, у кожному регіоні існують певні об'єкти оподаткування, здатні поповнити доходи місцевих бюджетів для вирішення ширшого кола економічних і соціальних проблем. Тому подальше зростання значимості податкових надходжень у формуванні доходів бюджетів усіх рівнів має відбуватися у напрямку покращення економічних умов діяльності суб'єктів господарювання та задіяних у них працівників, примноження їх доходів та прибутків як реального джерела коштів для наповнення бюджетів, а не відображати формальних змін у бюджетному та податковому законодавстві.

Не менш важливими залишаються проблеми, що стосуються:

- неналежного контролю процесу справляння окремих місцевих податків і зборів;

- низького рівня впливу місцевих органів влади на процес визначення бази оподаткування та встановлення ставок податків, які справляються саме за рахунок місцевих бюджетів;

- відсутності права органів місцевого самоврядування на встановлення власних податків і зборів на своїй території;

- низької зацікавленості представників місцевої влади в стимулюванні підприємницької активності як збільшення бази оподаткування, а також інтересу в додатковому залученні коштів шляхом стягнення місцевих податків і зборів, що зокрема породжує неефективність окремих ставок місцевих податків і зборів, що не дає змоги забезпечити стабільних надходжень до місцевих бюджетів [8, с. 17].

Висновки

Таким чином, діюча в Україні система місцевих податків і зборів, як і податкова система країни в цілому, потребує постійного

вдосконалення. Оптимізація місцевого оподаткування в Україні з метою стимулювання соціально-економічного розвитку територій має відбуватися з урахуванням конкурентних переваг кожного окремого регіону, а також вимагає розробки напрямів його удосконалення. Ключовим напрямом концепції реформування податкової політики має бути забезпечення оптимізації місцевого оподаткування та чинного податкового законодавства, збалансування місцевих бюджетів, розширення прав органів місцевого самоврядування з встановлення принципів та ставок стягнення місцевих податків та зборів, зважаючи на існуючу територіальну специфіку економіко-господарської діяльності.

Література:

1. Дулік Т.О., Шукіс І.З. Актуальні питання місцевого оподаткування в Україні та напрями його реформування. Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії. Економічні науки. 2008. № 1. С. 115-123.

2. Сидор І.П., Карпишин Н.І. Місцеве оподаткування в Україні в контексті фінансового забезпечення суспільних послуг. Ефективна економіка. 2020. №9. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/? op= 1&z=8182.

3. Статистичний збірник «Бюджет України - 2020». Міністерство фінансів України. Київ, 2021. 299 с.

4. Статистичний збірник «Бюджет України - 2017». Міністерство фінансів України. Київ, 2018. 308 с.

5. Як виконувалися місцеві бюджети у 2020 році - експертний аналіз. Децентралізація. URL: https://decentralization.gov.ua/news/13249?page=2.

6. Сушко Ю. Роль податкових надходжень у формуванні доходів бюджету. Світ фінансів. 2019. № 3 (60). С. 139-149.

7. З якими фінансовими показниками закінчили 2020 рік об'єднані громади - рейтинг. Децентралізація. URL: https://decentralization.gov.ua/news/13333.

8. Луніна І.О. Формування місцевих бюджетів на основі принципу еквівалентності: шлях до ефективної бюджетної системи України. Фінанси України. 2010. №9. С. 14-19.

References:

1. Dulik T.O., Shukis I.Z. (2008). Aktualni pytannia mistsevoho opodatkuvannia v Ukraini ta napriamy yoho reformuvannia [Current issues of local taxation in Ukraine and directions for its reform]. Visnyk Dnipropetrovskoi derzhavnoi finansovoi akademii. Ekonomichni nauky, no. 1, pp. 115-123. [in Ukrainian]

2. Sydor I.P., Karpyshyn N.I. (2020). Mistseve opodatkuvannia v Ukraini v konteksti finansovoho zabezpechennia suspilnykh posluh [Local taxation in Ukraine in the context of financial provision of public services]. Efektyvna ekonomika, no. 9. Available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8182 [in Ukrainian]

3. Ministry of Finance of Ukraine (2021). Statystychnyi zbirnyk «Biudzhet Ukrainy - 2020» [Statistical collection “Budget of Ukraine - 2020”]. Kyiv. [in Ukrainian]

4. Ministry of Finance of Ukraine (2018). Statystychnyi zbirnyk «Biudzhet Ukrainy - 2017» [Statistical collection “Budget of Ukraine - 2017”]. Kyiv. [in Ukrainian]

5. Detsentralizatsiia (2021). Iak vykonuvalysia mistsevi biudzhety u 2020 rotsi - ekspertnyi analiz [How local budgets were executed in 2020 - expert analysis]. Available at: https://decentralization.gov.ua/news/13249?page=2 [in Ukrainian]

6. Sushko Yu. (2019). Rol podatkovykh nadkhodzhen u formuvanni dokhodiv biudzhetu [The role of tax revenues in the formation of budget revenues]. Svit finansiv, no. 3 (60), pp. 139-149. [in Ukrainian]

7. Detsentralizatsiia (2021). Z yakymy finansovymy pokaznykamy zakinchyly 2020 rik obiednani hromady - reitynh [With what financial indicators did the united communities end 2020 - rating]. Available at: https://decentralization.gov.ua/news/13333 [in Ukrainian]

8. Lunina I.O. (2010). Formuvannia mistsevykh biudzhetiv na osnovi pryntsypu ekvivalentnosti: shliakh do efektyvnoi biudzhetnoi systemy Ukrainy [Formation of local budgets based on the principle of equivalence: the way to an effective budget system of Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 9, pp. 14-19. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru