Рекреаційний потенціал Великобританії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальні відомості про державу

Офіційна назва - Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Столиця - Лондон (близько 8 млн осіб). Площа - 244 тис. км² (77-ме місце у світі). Населення близько 59 млн осіб (21-ше місце). Державна мова - англійська. Грошова одиниця - фунт стерлінгів.

Географічне положення. Британія є острівною країною Західної Європи. На суходолі вона межує лише з однією державою - Ірландією. Протоками Па-де-Кале і Ла-Манш Британія відділяється від Франції та Бельгії. Це типова «морська» країна, для якої здавна океани і моря були «рідним домом». У різних частинах світу під її контролем залишається 14 залежних територій. У цілому географічне положення країни є вигідним для розвитку господарства і контактів з іншими державами. Особливо покращилося воно після будівництва тунелю, який з'єднав Велику Британію з материковою частиною Європи.

Історія виникнення й розвитку. В давнину була заселена кельтськими племенами бритів. На початку нашої ери більша частина острова Британія була завойована римлянами. У V-VI ст. територію сучасної Англії завоювали германські племена англів, саксів і ютів, які припливли сюди з материкової Європи. Вони заснували багато дрібних королівств. До XI ст. на Британію нападали вікінги і данці. У 1066 р. Англію завоювали нормани, які прийшли туди з Нормандії, що у Франції. У XIII ст. у країні було створено парламент. На початку XVIII ст. відбулося об'єднання Англії та Шотландії у Королівство Велика Британія. У XVII ст. Велика Британія почала здійснювати активну колоніальну експансію. Наприкінці XIX ст. вона стала економічно найрозвиненішою державою світу. Після Першої та, особливо, Другої світових воєн Велика Британія втратила свою першість у світі і зазнала руйнування колоніальної імперії. Наростання проблем у різних сферах суспільного життя привело до встановлення близьких політичних і військових зв'язків із США.

Державний устрій і форма правління. Велика Британія класична парламентська монархія. Глава держави - королева, однак вона не має майже ніяких владних повноважень. Країною керує уряд, що очолюється лідером партії, яка здобула на виборах перемогу. Велика Британія є унітарною державою. Вона складається з різних політико-адміністративних одиниць: Англія поділяється на 35 графств і Великий Лондон, Уельс складається з графств, Північна Ірландія - з округів, Шотландія - з районів і острівних територій. Острів Мен і Нормандські острови є самостійними адміністративними одиницями.

Сполучене Королівство унітарна держава, конституційна монархія з парламентською системою управління. Зі Сполученим Королівством асоційовані Коронні володіння, хоча вони й не є його частиною конституційно.

Найближчими сусідами, що знаходяться на материку Євразія, є Франція та Бельгія. На заході держава межує з Ірландією, що була 700 років колонією Великобританії. Звільнення Ірландії відбулось у 1949 році. 6 графств Ольстера залишились у складі Великобританії.

Сполучене королівство розвинена країна, шоста у світі за номінальним ВВП і сьома за ВВП з врахуванням купівельної спроможності. У 19 ст. і в першій половині 20 ст. вона була найбільш економічно потужною країною у світі, і досі зберігає значний економічний, культурний, військовий, науковий та політичний вплив. Велика Британія - ядерна держава, третя у світі за військовими витратами. Сполучене Королівство є постійним членом Ради безпеки ООН з моменту її заснування. Воно також є членом Співдружності націй, Ради Європи, Європейського Союзу, Великої сімки, Великої вісімки, Великої двадцятки, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку, Світової організації торгівлі.

Великобританія має сучасний як за своїми розмірами, так і за структурою транспорт. Розвинені всі його види. Щоправда, внутрішній водний (густа система річок і каналів у Англії), який відіграв вирішальну роль до появи залізниць, зараз використовується здебільшого для туризму. Великобританія була піонером у будівництві залізниць. Мережа їх створена ще в середині XIX ст. У ході націоналізації і реконструкції після другої світової війни довжина їх скоротилася з 32 до 17 тис. км. На 1/3 вони електрифіковані. Поїзди на лінії Лондон - Единбург рухаються зі швидкістю 160 км/год. Автомобільний транспорт, що розвивався уже в XX ст., відповідає всім сучасним вимогам. Експлуатується понад 28 млн легкових і 3 млн вантажних машин. Напрями залізниць і автошляхів збігаються. Центром є Лондон, звідки вони простягнулись у шести головних напрямках: Дувр, Саутгемптон, Брістоль, Бірмінгем, Манчестер (Ґлазґо) і Ньюкасл (Единбург).
Великобританія більше, ніж будь-яка інша країна, заслуговує епітета «морська». Понад два століття її флот не знав конкурентів, та й зараз він серед найбільших у світі, хоча багато його кораблів, як і інших розвинених країн, плавають під «дешевими прапорами». На островах майже 300 портів, з них 80 мають статус торгових. У портовому господарстві широко використовують морські припливи, що піднімають рівень води в гирлах рік. Провідну роль відіграють: система лондонських портів у гирлі Темзи і система портів Ліверпуля й Манчестера в гирлі річки Мерсей і вздовж Манчестерського морського каналу. Тепер ці дві ще недавно найбільші в світі портові системи пристосовуються до нових умов і вантажообіг їх зменшується. Лондонський порт починався майже в центрі столиці і тягнувся на десятки кілометрів униз по Темзі. У зв'язку із зростанням ролі контейнерних перевезень він перемістився в гирло річки. Порти Ліверпуля і Манчестера також передали частину навантаження своєму оточенню.

Незважаючи на порівняно невелику площу, Великобританія має дуже розвинений авіаційний транспорт. За внутрішніми перевезеннями він займає перше місце в Західній Європі, а за міжнародними - поступається лише США. Компанія «Бритіш Еруейз» - одна з найбільших у світі. Лондон з його трьома аеропортами як центр авіаційних сполучень посідає друге місце в світі після Нью-Йорка. Авіаційні маршрути зв'язують Великобританію з усім світом, передусім з розвиненими країнами і країнами Співдружності.

Для Великобританії завжди багато важили транспортні зв'язки з континентом. їх полегшувала незначна ширина протоки Ла-Манш, найвужча частина якої Па-де-Кале має лише 33 км завширшки. Між Дувром і Кале (Франція) діє пасажирський пором. Ще два залізничних пороми з'єднують острови з Дюнкерком (Франція) і Зебрюґґе (Бельгія). Літаком на континент можна дістатися з будь-якої конурбації, а також з Единбурга і Белфаста. Історичною подією стало відкриття в 1994 р. 50-кілометрового тунелю під Ла-Маншем. Шлях Лондон - Фолкстон - Кале - Париж поїзд долає тепер за три години.

За останні десятиліття стан довкілля у Великій Британії значно погіршився як і міської, так і сільської місцевості. Це не дивно у такій тісно населеній й маленькою країні, жителі якої стурбовані забрудненням природи, умовами життя тварин, використанням природних копалин й безпекою продуктів харчування. Усвідомлення проблеми населенням збіглося у часі з різким збільшенням підтримки руху «зелених» у середині 80-х, тому багато політичних партій були змушені включити до своєї програми «зелені» пункти. Уряд прийняв закони, які обмежують рівень допустимих викидів в навколишнє середовище і охороняли його від нових небезпек. Чиновники Європейського Союзу також серйозно розглянули це запитання, встановивши ще більше жорстокі норми для країн-членів Євросоюзу. Забруднене повітря Великобританії - значна загроза здоров'ю її жителів. Попри те що, що викиди в повітря були заборонені законами про чисте повітря 50-х-60-х років, погану якість атмосфери можуть відчути на собі більшість країн. Повільне згасання системи громадського транспорту змушує дедалі більше людей користуватися особистими автомобілями, а збільшення кількості автомобілів і доріг неминуче призведе до ще більше жалюгідного результату. Забрудненість моря й берегових зон переважно є наслідком компаній, які скидають відходи своєї діяльності просто у море, і навіть через роботи нафтових та газових вишок у Північному морі. До цього часу обсяг викидів і культурний рівень забруднення моря перевершують максимальні показники, встановлені Євросоюзом. Ріки страждають незгірш від інших - у яких систематично скидають промислові відходи, туди прямо з грунту потрапляють токсичні сільськогосподарські добрива і пестициди. Багато забруднених річок, озер і водойм зазнали очищення, а в Північному морі пильніше опікуються виконанням всіх екологічних норм. Використання ядерної енергії було різко зупинено через несхвалення жителями островів ядерних установок, небезпеки витоку радіоактивні речовини, переробки та захоронення ядерних відходів. До цього часу йдуть дебати, небезпечно чи безпечно використовувати ядерну енергію з певною метою. Значно більше турбує покупців стан сільського господарства, особливо кількістю використовуваних при вирощуванні овочів і злаків пестицидів, гормональних підгодівель тварин.

великобританія географічний рекреаційний культурний

2. Природно-рекреаційні ресурси держави

Велика Британія розташована на Британських островах у північно-західних берегів континентальної Європи. Британські острови - самий великий архіпелаг у Європі. У нього входять два найбільші острови - Великобританія й Ірландія, розділені Ірландським морем, і ще 5 тис. малих островів, серед яких особливо виділяються групи островів на півночі: Гебридські, Оркнейські й Шотландські. Південний край острова Великобританія - півострів Лізард - перебуває на 50 градусів п. д., а сама північна частина архіпелагу - Шотландскі острова - на 60 градусів п. д. Довжина острова Великобританія з півночі на південь становить 966 км, а найбільша його ширина вдвічі менше. Великобританія - країна, в яку люди їдуть щоб по'єднати відпочинок з пізнавальним туризмом. Великобританія по структурі поверхні чітко ділиться на дві частини. Лінія, що проходить через міста Н'юкасл, Шеффілд і Брістоль до затоки Лайм, відокремлює гористий північний захід від рівнинного й рядового горбкуватого південно-сходу. У цілому гірські райони займають невелику площу. Досить характерні різновисотні вирівняні поверхні. Вершини гір нерідко мають сплющену форму. Гори Великобританії відносно легко доступні, по невисоких вододілах і широких перевалах розташовані численні дороги.

Великобританія має океанічний характер клімату, який позначається в перевазі нестійкої погоди із рвучкими вітрами й густими туманами впродовж всього року. Зими дуже вологі й незвичайно м «які, з різкою аномалією температур (порядку 12-15 градусів) у порівнянні із середньо широтними показниками. Середня температура найхолоднішого місяця - січня - не опускається нижче +3,5 градусів навіть на крайньому північному сході Великобританії, а на південно-заході досягає +5,5 градусів, і рослини там зеленіють цілий рік. Маси теплого морського повітря, що приходять із південно-заходу, підвищують зимову температуру, але в той же час приносять похмуру й дощову погоду із сильними вітрами й штормами. При вторгненні ж холодного повітря зі сходу й північного сходу надовго встановлюється морозна погода. Сніг у зимовий час випадає на всій території країни, але дуже нерівномірно. Навесні дмуть холодні північні вітри, а іноді - сухі східні. Це пора року звичайно найменш дощова. Весна на Британських островах прохолодніша й триваліша, ніж на тих же широтах на континенті.У Великобританії, як і в інших країнах з морським кліматом, літо порівняно прохолодне: середня температура найтеплішого місяця - липня - на 1-2 градуса нижче, ніж на тих же широтах материка. У літні місяці зменшується циклонічна діяльність, і розподіл середніх температур липня більше відповідає широтній зональності: на південному сході країни +16 градусів, а на крайньому північному заході +12 градусів. Максимальна температура на південному сході Англії іноді піднімається вище +27 градусів, а іноді й до +32 градусів. Максимум опадів тут припадає на другу половину літа. Восени підсилюється циклонічна діяльність, погода хмарна й дощова, іноді із сильними штормами, особливо у вересні й жовтні. Коли тепле повітря виноситься на охолоджену поверхню островів, на узбережжях часто бувають тумани. З теплими й вологими вітрами, що дмуть із боку Атлантики, пов" язаний достаток дощів у західних районах Великобританії. У середньому за рік там випадає 2000 мм опадів, у той час як у східній Англії, розташованої в «дощовій тіні», - усього близько 600 мм, а місцями навіть 500 мм. Гори, таким чином, служать природним бар» єром, що затримують вологе повітря на західній стороні.

Великобританія багата водними ресурсами. Практично на всій території країни крім деяких південно-східних районів, кількість опадів, що випадають, перевищує випар, і тому розвинена густа мережа повноводних рік. Найбільші з них Северн, що має довжину 354 км, і Темза (338 км), басейни яких межують між собою. Найбільше значення для туризму Великобританії має Темза. У її басейні проживає 1/5 усього населення країни. Тут же перебуває столична конурбація - Великий Лондон. Ріки низинної частини країни, розташованої на схід від головного вододілу спокійні. У гірських же районах Шотландії й Уельсу джерела рік перебувають на значних висотах, тому течія рік швидка, вони часто виходять із берегів, особливо в дощовий сезон. Найбільші озера Великобританії - Лох - Їй (близько 400 кв. км) у північній Ірландії, а також Лох - Ломонд і Лох-Несс у Шотландії. Численні озера гірської Шотландії й Озерного кола дуже мальовничі й приваблюють багато туристів. Вони служать регулятором стоку й використовуються як транспортні шляхи місцевого призначення. У рівнинній частині Великобританії немає великих озер, але тут багато штучних водойм, створених на місці колишніх торфорозробок, піщаних і гравійних кар"єрів. Проводячи оцінку природно-рекреаційних ресурсів Великобританії, варто зазначити, що позитивне значення має те, що Атлантичний океан та його моря омивають територію країни, тому немає жодного місця віддаленого від моря чи океану більше ніж на 160 кілометрів.

За характером рельєфу країна ділиться на дві нерівні частини: північно-західна частина - гірська, а в центрі і на північному сході розташовані Північно - Шотландське нагір'я, Південно - Шотландська височина. На півострові Уельс знаходяться Кембрійські гори, в центрі - Пеннінські гори та Південно - західні рівнини.

Багато з основних річок Великобританії каналізовано, тобто спрямовано їхні русла та збудовано шлюзи. Дуже часто на берігах річок не ростуть дерева і кущі. Річки в основносу мають рекреаційне значення, але також і використовуються з транспортною метою.

Рослинність Англії досить бідна, ліси займають менше 4% території, найчастіше зустрічаються дуб, береза, сосна. У Шотландії лісу поширеніші, хоча в регіоні переважають вересові пустки. В основному в лісах на півдні і сході виростають дуб і хвойні дерева - ялина, сосна і модрина. В Уельсі ліси в основному листяні - ясен, дуб. У гірських районах поширені хвойні дерева.

У Британії мешкають олень, лисиця, кролик, заєць, борсук. Серед птахів - куріпка, голуб, ворон. Рептилії, яких на всіх Британських островах всього 4 види, в Англії рідкісні. У річках водяться в основному лосось і форель. Для Шотландії найбільш характерні олень, косуля, заєць, кролик, куниця, видра і дикий кіт. З птахів переважають куріпки і дикі качки. У річках і озерах Шотландії також багато лосося і форель. У прибережних водах ловляться тріска, оселедець. У Уельсі фауна практично така ж, як і в Англії, за винятком чорного тхора і лісової куниці, які в Англії відсутні.

Загалом можна зробити висновок, що природно - рекреаційні ресурси Великобританії за ступенем комфортності можна віднести до субкомфортних.

3. Природно-охоронні території країни

Серед природоохоронних територій переважають національні парки. Національні парки Великобританії охоплюють приблизно 7% країн. Своєрідність британських національних парків в тому, що це не «глухі» області, а досить наближені до крупних міст райони, в яких вирішується будь-яка діяльність, направлена на відновлення природи, тому більшість національних парків більше схожі на величезні міські парки або ботанічні сади. Багато з них - приватні володіння. За версією газети «Таймс» до топ-п'ятірки британських національних парків увійшли Нью-Форест (New Forest), Ексмур (Exmoor), Брекон Біконз (Brecon Beacons), Пік-дистрикт (Peak District) і Каїрнгормс (Cairngorms).

Нью-Форест Розташований між Саутгемптоном і Борнмутом на південному побережжі, цей лісистий район площею 145 квадратних миль є найкрупнішим заповідником з тих, що залишилися в Англії. З тих пір, як Вільгельм Завойовник дав в 1079 році цьому лісу назва, тут нічого не змінилося. Місцеві жителі традиційно пасуть тут свою худобу. У лісі також мешкає близько 5000 диких поні і парнокопитні тварини, а серед прекрасних дубів, буків і гостролистів живе безліч оленів, борсуків і лисиць. Це відмінне місце для подорожі на машині, але ще краще буде, якщо ви вирішите прогулятися пішки або прокотитися на велосипеді.

Національний парк Ексмур займає площа 700 км.?. Тут, в одному з небагатьох лісів, що уціліли в Англії, виростають 900 видів трав, кольорів і чагарників і водяться дикі поні. Ексмур славиться найбільшим в Англії поголів'ям королівських оленів. На скелях гніздяться зграї морських птиць, за якими з обережністю спостерігають туристи. В центрі заповідника знаходиться невелике селище Ексфорд, звідки зазвичай починаються екскурсії. Трохи південніше за село знаходиться дивний пам'ятник: через дрібну річку Барло перекинуть 55-метровий міст Тарр-Степс (Tarr Steps) з декількох кам'яних плит. Споруджений він невідомим народом не пізніше за бронзове століття.

Брекон Біконз. Цей відомий парк має протяжність всього 24 км. з півночі на південь і 45 миль із заходу на схід, але, проте, на його території розташовано чотири гірські хребти, та і полягає він зі всіляких ландшафтів: що є приватною власністю схилів, призначених для пасовищ овець; копальневих долин і голих укосів. Більшість відвідувачів - піші туристи, що йдуть по стежці Оффас Дайк, яка проходіт уздовж східного кордону, або по дорозі Тафф, тримаючи дорогу на південь Брекона. Основними центрами є історичне торгівельне місто Брекон, самозваний «вхід до Уельсу» - міста Абергавенні, і ексцентричний Хей-он-Уай. Найвищим серед горбів Брекон Біконз є Пен-і-фан.

Пік-дистрикт. Дубові і березові переліски, що чергуються з пустками дають притулок безлічі птиць, серед яких вальдшнеп, зелений і великий строкатий дятел, мухоловка-форель, луговий коник, белозобий дрізд, славки, золотиста сивка, сокіл-дербник, болотяна сова і рідкий тут тетерук. Рослинність різна на схилах гір, зустрічаються ясен, гірський ільм, тис, липа, клен і дика вишня, а також безліч квітучих рослин і польових злаків. Загальна лісистість національного парку складає всього 4 відсотки, і велику частину деревних масивів є штучними посадками. Інтерес представляють також карстові печери у вапняках північної частини парку, де мешкають багаточисельні кажани: вусаті нічниці і малі подковоноси.

Каїрнгормс (Крейрнгормс) Ще один гірський заповідник, що розмістився на висоті більше 1300 метрів над рівнем морить на однойменному плоскогір'ї в Шотландії. Улюблене місце відпочинку Вальтера Скотта, Крейнгормс і в наші дні є зразком практично незайманої природи. За твердженням учених, вона пролежала в корі дерева, що впало, декілька тисяч років з самого Льодовикового періоду. А грибний комарик Creagdhubhia mallochorum, знайдений неподалеку, по словах вчених, не кусав людей, а харчувався мертвими деревними грибами. Крім того, учені ідентифікували новий вигляд лишайника Rimularia globulosa і декілька рослин і комах, що раніше не зустрічалися в Британії. Вершини Каїрнгормса Всі ці знахідки дивні тим, що фауна Великобританії вже давно і ретельно вивчена. Тому таким національним паркам, як Кейрнгормс, британський уряд приділяє особлива увага, прагнучи захистити їх природу від глобальних екологічних змін. Крейнгормс - ідеальне місце для занять хайкингом, маунтін-байкингом і скелелазінням.

4. Історико-культурні рекреаційні ресурси

Великобританія - країна з великою історією де за довгі роки існування збереглася велика кількість пам'ятників пізнавального виду. Пізнавальний туризм у Великобританії можна підрозділити на: пам'ятники архітектури й культури, музеї, місця й пам'ятники видатних людей.

Стоунхендж в перекладі з староанглійської мови означає «Висячі камені». Розташований в Англії на горбистій пустці у графстві Вілтшир. Тричі перебудовувався між 3500 і 1100 роками до н. е. Існує припущення, що цей монумент був споруджений для спостереження за Сонцем і Місяцем. Загалом Стоунхендж являє собою споруду з 82 п'ятитонних мегалітів, 30 кам'яних блоків, вагою по 25 тон і 5 так званих трилітків, каменів, вага яких досягає 50 тон. За місцевою легендою, гігантські блакитні камені мають цілющу силу, вони з'явилися на цій землі завдяки чарівнику Мерліну, чародію при дворі короля Артура, який переніс їх з Ірландії.

Біг Бен - годинникова башта у Лондоні, частина архітектурного комплексу Вестмінстерського палацу, де розташовується відновлений після пожежі 1834 року британський парламент. Вага Великого дзвону - 13,8 тонни, висота - більше двох метрів, а діаметр складає три метри. Загальна висота вежі 96 метрів. Запрацював Великий годинник у 1859 році. Циферблати діаметром 7 метрів Біг Бена дивляться на всі чотири сторони світу; виконані вони з бірмінгемського опалу, годинникові стрілки відлили з чавуну, а хвилинні зроблені з міді. Підраховано, що хвилинні стрілки проходять за рік загальну відстань в 190 кілометрів.

Лондонське око - одне з найбільших оглядових коліс у світі, і певно одна з яскравих пам'яток Лондону.

З висоти 135 метрів (приблизно 45 поверхів) відкривається панорама практично на все місто. Колесо огляду - проект архітекторів Девіда Маркса і Джулії Барфілд, що переміг на конкурсі проектів споруд на честь настання нового тисячоліття. Втілення проекту в життя зайняло шість років.

Собомр Святомго Павлам - собор у Лондоні. Один із символів міста і Англіканської церкви загалом. Знаходиться в районі Сіті. Збудований у стилі бароко в 1675-1708 роках по проекту сера Крістофера Рена. Він виріс на руїнах середньовічного собору, який згорів пі час страшної пожежі 1666 року. Під куполом собору розташовані 3 галереї: внутрішня галерея «шепоту» та зовнішні кам'яна та золота. Галерея Шепіт названа так через не передбачену архітекторами особливість своєї акустики: слово, промовлене навіть пошепки в одному кінці галереї багаторазово відлунюється стінами, в результаті його чути за 30 метрів із протилежної сторони. Тут відбуваються концерти і меси, але потрапити дуже складно через велику кількість бажаючих насолодитися відмінною акустикою, стародавнім органом, на якому грав сам Мендельсон.

Тауер Брідж - розвідний міст у Лондоні, який з'єднує береги річки Темза. Назва походить від Лондонського Тауера, який знаходиться зовсім близько. Будівництво розпочалось у 1886 році і тривало вісім років. Оригінальний цегляний фасад був замінений у 1887 році більш декоративним Вікторіанським Готичним стилем. Офіційне відкриття відбулось 30 червня 1894 року Принцом Уельським Едвардом VII та його дружиною Олександрою Датською. Сьогодні Тауер Брідж - це безумовно символ Лондона, одне з визначних його місць.

Британський музей заснований у 1753 році. Початок колекції Британського музею поклала приватна особа - лікар сер Ганс Слоун, який в 1751 році запропонував парламенту придбати його коштовну наукову колекцію за 200 тисяч фунтів стерлінгів.

Сучасний Британський музей - зібрання безцінних творів мистецтва та культурних надбань різних народів світу за 4-5 тисячоліть.

Букінгемський палац є офіційною лондонською резиденцією англійської королеви - ЇЇ високості Елизавети ІІ. Офіційно оголошений головною резиденцією британських монархів після приходу на престол королеви Вікторії у 1837 році.

Лох-Несс - це найглибше прісноводне озеро Шотландії протяжністю 37 км. Відоме у світі завдяки легенді про Лох-Несське чудовисько. Існує багато комерційних маршрутів по озеру для туристів, що хочуть помилуватись мальовничою природою та, можливо, побачити міфічного монстра. Озеро займає друге місце по площі водного плеса серед озер Шотландії, вона складає 65,4 кв. км. Найбільша глибина 230 м. На березі озера є музей Лох-Несського чудовиська.

Ще одна визначна пам'ятка Англії - заповідна зона «Узбережжя Юрського періоду» (The Jurassic Coast - «юрское узбережжі») - є першим об'єктом у Великобританії, включеним до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Довжина узбережної зони становить 152 км. Юрське узбережжя - ділянка суші, що зберегла сліди багатовікової історії - Мезозойської ери. На Юрському узбережжі і зараз вчені знаходять останки морських рептилій, динозаврів і цілі поховання амонітів. У доісторичні часи, завдяки географічно вигідному положенню Британських островів, на цій території жили більше 100 видів динозаврів. На Юрському узбережжі можна побачити численні прямовисні скелі, сформовані за часів Мезозойської ери; ці скелі простягаються вздовж всього узбережжя. В 1824 році тут вперше були виявлені останки динозавра.

Отже, можна сказати, що Великобританія має високий розвиток історико-культурних ресурсів, що сприяє постійним потокам туристів в країну і лідируючим позиціям в галузі туризму на міжнародні арені.

5. Соціально-економічні особливості розвитку

Велика Британія-високорозвинута індустріальна держава, промисловість якої дає майже 90% експорту. За обсягом промислової продукції вона посідає 5-те місце в світі (після США, Японії, Німеччини, Франції). Компанії великої Британії є світовими лідерами за обсягом виробництва в деяких галузях промисловості: «Роллс-Ройс» - з виробництва авіаційних двигунів, «Брітіш-Стіл» - з виплавки сталі, «Шелл», «Брітіш петролеум» - з нафтопереробки. Державний сектор її економіки включає Англійський банк, пошту, Бі-Бі-Сі, основні авіакомпанії, атомну промисловість, видобування вугілля, газове господарство і електроенергетику, виплавляння сталі, залізниці, доки і внутрішні водні шляхи. Серед приватних корпорацій найбільшими є нафтові «Шелл» і «Бритіш Петролеум», фінансова «Ллойдз», телекомунікаційна «Бритіш Телекомунікейшн», фармацевтична «Глаксо» та ін.

У сільському і лісовому господарстві та в рибальстві зайнято лише 1% працюючого населення, і вони дають 2% ВНП, в промисловості, будівництві, відповідно, 28% і 31%, у третинному (нематеріальному) секторі - 71% і 67%. Розвинеш всі галузі сучасного виробництва і послуг.

Специфічною є висока залежність країни від зовнішньої торгівлі. Вартість експорту та імпорту становить понад 2/5 ВНП. Великобританія - єдина з шести головних економічно розвинених країн, яка експортує більше послуг, ніж товарів, і є найбільшим постачальником послуг на світовий ринок. Це наслідок високого рівня розвитку, а в історичному плані пов'язано з існуванням колись величезної колоніальної імперії та традиціями так званого «невидимого» експорту. Доходи від зарубіжних інвестицій, банківських і страхових операцій, морського і повітряного флоту, туризму доповнює експорт ділових, телекомунікаційних, науково-інформаційних і культурних послуг.

Найтісніші економічні зв'язки Великобританія має із Західною Європою, в першу чергу з країнами ЄС. На них припадає майже 2/3 її зовнішньої торгівлі. По 1/10 зовнішньої торгівлі Великобританії спрямовано на США і на країни Співдружності. Частка Великобританії в зовнішньому торговому обігу України становила в 1995 р. 2,4%.

Великобританія - густо заселена і високоурбанізована країна, належить до першого типу відтворення населення. Середня його густота становить 240 осіб/км2. У горах Шотландії вона знижується до 0,4 чоловіка на 1 км². Найбільша кількість осіб проживають в Англії. Населення належить до германської (англійці - 82% населення) і кельтської (шотландці - 10%, ірландці - 2%, уельсці -2%) груп індоєвропейської мовної сім'ї. Майже 90% населення проживають у містах і великих агломераціях - Великому Лондоні, Манчестері, Бірмінгемі, Ліверпулі, Глазго та ін. Показник урбанізації у країні - найвищий у світі. Для сільського населення характерними є ізольовані фермерські садиби. Більшість населення сповідує християнство (англійці, шотландці, уельсці - протестантство, а ірландці - католицизм). Ольстер - Північна Ірландія - одна з «гарячих» точок планети, район гострих релігійних і національних суперечок. Міграції населення пов'язані з переміщенням людей із внутрішніх зон великих міст у передмістя, в тому числі й у сільські графства.

Размещено на Allbest.ru