Характеристика Донецької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Адміністративно-територіальний устрій Донецької області

географічний донецький промисловість

Донецька область утворена 2 липня 1932 року.

За адміністративно-територіальним устроєм у Донецькій області налічується 52 міста, з них 28 - обласного значення, 24 міста районного рівня, 21 внутрішньоміський район, 18 районів, 131 селище міського типу, 253 сільські ради та 1118 сільських населених пунктів. Найбільші міста: обласний центр - Донецьк (з населенням 976,8 тис. осіб), Маріуполь, Макіївка, Горлівка, Краматорськ.

Донецьку область складають райони: Амвросіївський, Артемівський, Великоновосілківський, Волноваський, Володарський, Добропільський, Костянтинівський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Олександрівський, Першотравневий, Слов'янський, Старобешівський, Тельманівський, Шахтарський, Ясинуватський.

Донецька область розміщена в південно-східній частині України. На сході її кордони частково співпадають з державними кордонами України і Російської Федерації. На півдні область має вихід до морів Середземноморського басейну. Протяжність області з півночі на південь - 240 км, з заходу на схід - 170 км. Площа - 26,5 тис. кв. км, або 4,4 % території країни.

Донецька область є найбільшою з областей України за чисельністю населення. Тут проживає 4,58 млн. чол. 130 національностей (10% населення країни). Щільність населення складає 173 чол. на 1 кв. км, 90,4% населення мешкає в містах.

Клімат області різко континентальний, характеризується досить жарким, засушливим літом і порівняно холодною зимою з нестійким сніговим покривом.

В області є дивовижні місця та цілющі родовища. Бальнеологічне значення мають Слов'янські солоні озера та джерела мінеральних вод. Унікальні природні лікувальні властивості має соляна шахта в м. Солідарі, де створено спелеологічний санаторій. Неперевершеною за своїм оздоровлюючим ефектом є Азовське узбережжя. Особливу наукову та природоохоронну цінність мають заповідні зони - Святогір'я та Половецька степ.

Область багата родючими чорноземами.

Вона має багату мінерально-сировинну базу. Головними корисними копалинами є кам'яне вугілля (запаси оцінюються в 18,3 млрд. т), кам'яна сіль, вапняки, вогнетривкі глини, цементна сировина, крейда, гіпс, інші - усього майже 50 видів.

2. Символіка Донецької області

Герб - це символ, офіційна емблема області, у якому відображені її історія, особливості і традиції.

Центральне місце в гербі Донецької області займає “Пальма Мерцалова”.

Історична довідка: “Пальма Мерцалова” - унікальний витвір рук коваля “Новоросійського товариства кам'яновугільного, залізного і рейкового виробництва” Олексія Мерцалова, що викував її в 1896 році спеціально для Всеросійської виставки в Нижньому Новгороді. На цій виставці Пальма була відзначена вищою нагородою. У 1900 році “Новоросійське товариство” брало участь у Всесвітній виставці в Парижі. Його виставковий павільйон, до складу якого входила і Пальма Мерцалова, був визнаний гідним вищої нагороди - Гран-прі. В даний час Пальма зберігається в Гірничому інституті Санкт-Петербургу.

Основними кольорами герба є:

Золото (поле щита) - символ багатства, справедливості і великодушності.

Чорний (край) - символ багатства надр.

Блакитний (пальма) - символ краси і величі.

Зелений - символ надії, радості, достатку, розвитого сільського господарства.

Корона підкреслює те, що герб є обласним. Дубове листя - символ величі і надійності. Девіз: “Возможность доказана делом” підкреслює історично сформовані трудові корені Донбасу, його цілеспрямованість у досягненні мети.

Прапор Донецької області є символом, що відображає історію і традиції області.

Верхнє поле блакитного кольору з золотим (жовтим) сонцем, що сходить, символізує схід України.

Нижнє поле чорного кольору символізує вугілля, землю, нічне Азовське море з золотими (жовтими) відблисками.



3. Георграфічні відомості

Донецька область розташована у степній зоні південно-східної частини України. Її територія складає 26,515 тис. кв. км, тобто 4,4% від загальної території України. На південному заході та заході вона межує з Дніпропетровською та Запорізькою областями, на північному заході - з Харківською, на північному сході - з Луганською, на сході - з Ростовською областю Російської Федерації, а з півдня - омивається Азовським морем і має вихід до морів Середземноморського басейну. Територія області простягнулась з півночі на південь на 240 км та зі сходу на захід - на 170 км. Область займає західну частину Донецького кряжу на східну половину Приазовської височини. По території краю проходить вододіл річок басейнів Чорного та Азовського морів.

Крайніми географічними точками є: південна - на Білосарайській косі, західна - біля населеного пункту Шевченко Великоновосілківського району, східна - біля населеного пункту Верхній Кут Шахтарського району, північна - біля населеного пункту Лозове Краснолиманського району.

Клімат. Приналежність Донецького регіону до західної частини континентальної степової області робить його клімат помірно континентальним. Зима у регіоні порівняно холодна і малосніжна, літо зазвичай спекотне і посушливе. Річна кількість опадів складає від 400 мм у рік на Азовському побережжі до 500 мм у рік на Донецькому Кряжі.

Рекреаційні ресурси

Донецька область має великі рекреаційні ресурси, а саме: Національний парк України „Святі гори", філіали Українського степового заповідника (Хомутовський степ, Кам'яні Могили та Крейдяна флора), історико-архітектурні, історико-культурні заповідники і т.д., що використовуються для відпочинку, туризму, лікування та оздоровлення.

Тут знаходяться дивовижні місця і лікувальні джерела. Бальнеологічне значення державного рівня мають Слов'янські солоні озера і джерела мінеральних вод. Унікальні природні лікувальні властивості має соляна шахта в м. Соледар, де створений спелеологічний санаторій. М'який клімат узбережжя Азовського моря, лікувальні грязі, джерела мінеральних, радонових і столових вод належать до рекреаційних ресурсів області, на базі яких створено курорти: Маріуполь, Святогірськ, Слов'янськ.

Донецька область має 107 об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників державного рівня, 10 пам'яток природи; 42 заказників місцевого значення, 20 пам'яток природи, заповідні урочища та пам'ятку садово-паркового мистецтва.

В Донецькій області функціонують 6 регіональних ландшафтних парків «Меотида», «Донецький кряж», «Клебан-Бик», «Краматорський», «Зуївський», «Слов'янський курорт» на загальній площі 28 099,85 га.

Сировинні ресурси

Донецька область геологічно розташована на південно-східній околиці Східно-Європейської платформи - одної з найбільших і відносно стійких ділянок земної кори. Підстава платформи складається з кристалічних сланців, гнейсів і гранітів архею і протерозою. Осадовий чохол складається з відкладень палеозою, мезозою і кайнозою, що досягають потужності 3-5 км. У Дніпровсько-Донецькій западині Східно-Європейської платформи, що захоплює північ Донецької області, спостерігаються багаточисельні соляні куполи з покладами нафти, газу і кам'яної солі. Характерною особливістю геологічної будови є наявність потужних відкладень кам'яновугільної системи в центральній і східній частинах області і вихід на поверхню інтрузивних утворень кристалічного щита в південних і західних районах.

Донецька область володіє найбагатшими природними ресурсами України. Тут вміщується 12% всіх природних багатств країни - більше, ніж в будь-якій області держави. Донецький регіон забезпечує власні потреби та постачає в інші регіони України корисні копалини.

На території Донецької області в державному балансі налічується близько 750 родовищ корисних копалини з 36 видами сировини загальнодержавного і місцевого значення, з них експлуатується 355 родовищ з 25 видами мінеральної сировини. Багатство корисних копалини області визначається, в першу чергу, Донецьким кам'яновугільним басейном, одним з найбільших родовищ вугілля в Європі. Важливе значення мають родовища кам'яної солі, гіпсу, цементної сировини, флюсових вапняків і доломіту, граніту, вогнетривких і тугоплавких глин і ін. В області розвідані і нині розвідуються родовища залізних руд, флюориту, лужних каолінів, базальту, фосфоритів, вермікуліту, алюмінієвої сировини, ртуті, графіту, рідких і рідкоземельних елементів. Відкриті нові для України родовища золота, міді, свинцю. На півночі Приазовського кристалічного масиву виявлені кімберлітові трубки з фрагментами дрібних кристалів алмазів. У північних і південних районах регіону відкриті нафтогазоносні області, розвідується родовище вільного газу із запасами 1200 млн. м3, знайдено 15 газоносних структур з прогнозними ресурсами 30 млрд. м3. Крім того, вугільні родовища області містять 118 млрд. м3 метану, що є коштовною енергетичною сировиною. Розробляються також родовища крейди, будівельних і скляних пісків, кварциту, граніту тощо. На території області знаходяться поклади вугілля чотирьох видів: газового і довго полум'яного коксівного, антрациту і напівантрациту.

В області вміщуються значні запаси кам'яної солі (Артемівське і Слов'янське родовища). Видобуток "білого каменю» практично повністю задовольняє потреби країни в харчовій солі.

Мінерально-сировинна база промисловості будівельних матеріалів і чорної металургії забезпечується:

доломітами, вапняками (флюсові та будівельні у мм. Докучаєвськ, Комсомольське, смт. Новотроїцьке);

глинами - вогнетривкими (Часовоярське, Новорайське, Андріївське, Затишанське, Веселівське, Жовтневе родовища); пластичними (керамічними у Краматорському, Курдюмівському, Кутейніковському, Миколаївському, Рай-Олександрівському, Никифорівському родовищах);

мергелем (Амвросіївський район, район м. Краматорськ);

гіпсом (Артемівський район);

каолінами (Володимирське, Богородинське, Катеринівське родовища);

крейдою (Слов'янський район);

будівельними та кварцовими пісками, гранітом (Тельманівський, Володарський райони).

Окрім того, в регіоні знаходяться запаси ртуті (Микитівське родовище); мінеральної фарби (охра) у Яснополянському родовищі; фосфоритів (Резніковське і Осиковское родовища); асбесту і графіту в Приазов'ї. Виявлені родовища нефелінових сієнітів (алюмінієві руди Калініно-Шевченківського родовища); флюориту (плавиковий шпат у Петрово-Гнутівському і Покрово-Киреєвському родовищах); вермикуліту (Кам'яномогильне родовище); залізних руд у Приазов'ї, давсоніта і калійних солей біля м. Слов'янськ.

У північних районах регіону знаходиться Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область (практично не розробляється), у південних, на узбережжі Азовського моря, - Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція.

Експлуатуються джерела мінеральних вод (Добропілля, Новоазовськ).

4. Економічний потенціал

Область має високий індустріальний рівень розвитку. На території Донецького регіону зосереджена п'ята частина промислового потенціалу України. У галузевій структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу має чорна металургія та паливно-енергетичний комплекс, хімічна промисловість, машинобудування. Область є основним постачальником металу, продукції машинобудування і хімічної промисловості. Регіон дає 20% валового внутрішнього продукту України. Характерною рисою господарського комплексу області є сполучення потужної промисловості з багатогалузевим сільським господарством і розвинутою транспортною системою.

Промисловість

Промисловий потенціал області складає основу господарського комплексу регіону і займає важливе місце в економіці України. Область володіє майже п'ятою частиною основних промислово-виробничих фондів України, забезпечує майже 20% загальнодержавного обсягу реалізованої промислової продукції, займає перші та провідні місця по випуску багатьох видів промислової та сільськогосподарської продукції.

Вугільна промисловість забезпечує 70% загального обсягу вуглевидобутку в Україні та понад 80% видобування коксівного вугілля. Виробнича потужність вугледобувних підприємств складає 40 млн. т вугілля на рік, балансові промислові запаси вугілля - 14 млрд. т. Відповідно до заходів програми реструктуризації вугільної галузі здійснюється закриття неперспективних шахт.

Електроенергетика представлена єдиним комплексом генеруючих, мережних, ремонтно-технічних виробництв. Встановлена потужність 6 теплових електростанцій (9,0 тис.МВт) здатна повністю забезпечити обласні потреби і постачання електроенергії за межі регіону.

Металургія. У металургії і металообробці зосереджено майже 20% основних засобів виробництва і чверть промислово-виробничого персоналу області. Серед пріоритетних напрямків, які реалізуються на металургійних підприємствах для підвищення конкурентоспроможності продукції, - модернізація обладнання, освоєння альтернативних джерел енергії, впровадження нових енергозберігаючих технологій. Найпотужніші підприємства чорної металургії: ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ВАТ «Донецький металургійний завод», ВАТ “Харцизький трубний завод”.

Майже 75% вогнетривкої продукції в Україні виробляється в Донецькій області. Це зумовлено наявністю багатої сировинної бази і близьким розташуванням основних споживачів продукції - металургійних і коксохімічних заводів. Вогнетривкі підприємства виробляють магнезіальні, алюмосилікатні, динасові вогнетриви, неформовані та молоті матеріали, а також видобувають вогнетривку сировину - глини, каолін і пісок формувальний.

Кольорова металургія. У Донецькій області розташовані основні виробники в Україні прокату кольорових металів на основі міді, а також твердих сплавів і порошків на основі заліза, нікелю, міді. В області інтенсивно розвивається виробництво свинцю зі вторинної сировини. Ця галузь є конкурентоспроможною на міжнародному ринку, що дозволяє експортувати більше 50% продукції. Все це робить кольорову металургію досить привабливою для інвестицій. Кольорова металургія в Донецькій області представлена підприємствами: ЗАТ “Свинець”, ЗАТ “Цинк” (м. Костянтинівка), ВАТ “Торезтвердосплав” (м. Торез); ВАТ “Артемівський завод з обробки кольорових металів” (м. Артемівськ).

Машинобудування. У структурі машинобудування України питома вага Донецької області найбільша. Підприємства машинобудування регіону забезпечують технікою та обладнанням практично весь базовий промисловий комплекс України. Номенклатура продукції, яка виготовляється машинобудівними заводами області дуже різноманітна: металургійне, ковальсько-пресове, гірничошахтне і гірничорудне, коксохімічне, газо-нафтопереробне, підйомно-транспортне обладнання, вантажні вагони (у т.ч. цистерни, піввагони, криті вагони, платформи, хопери), машини для будівництва, ремонту та діагностики залізничної колії, автозаправники, важкі металообробні верстати, машини для сільського господарства, спеціальні вироби та побутова техніка. Машинобудування Донецької області орієнтовано на експорт. Більше половини усієї машинобудівної продукції постачається майже в 100 країн світу. З метою створення продукції світового рівня на підприємствах машинобудування впроваджуються сучасні технології, здійснюється технічне переозброєння та модернізація виробничих потужностей. Провідними підприємствами галузі є: Новокраматорський машзавод (НКМЗ), Азовмаш, Старокраматорськиймашинобудівний завод, Енергомашспецсталь, Краматорський завод важкого верстатобудування, Дружківський машинобудівний завод, Горлівський машинобудівний завод, Артемівський машинобудівний завод «Вістек», Донецькгірмаш, Ясинуватський машинобудівний завод, Норд, Топаз, Сніжнянський машинобудівний завод, Зуївський енергомеханічний завод, Бетонмаш, Донецький завод гірничорятувальної апаратури, Словважмаш. На цих підприємствах виготовляється понад 70 % машинобудівної продукції області. Також, на території регіону розташовані профільні інститути: Дондіпровуглемаш, УкрНДІметалургмаш, Науково-дослідний інститут комплексної автоматики, УкрНДІВЕ, інститут керамічного машинобудування (м. Слов'янськ).

Коксохімія. На коксохімічних підприємствах Донецької області виробляється половина загальноукраїнських обсягів коксу. Найпотужнішим підприємством цієї галузі в Україні і в Європі є ВАТ “Авдіївський коксохімічний завод”, де виробляється третина всього коксу на Донеччині. На заводі опановано випуск біля 30 видів продукції, у тому числі коксу металургійного і пекового, сульфату амонію, сірчаної кислоти, бензолу, кам'яновугільної смоли, нафталіну, фталевого ангідриду, германієвого концентрату тощо. Виробничі потужності складають біля 6 мільйонів тонн коксу на рік; впроваджуються технологій сіркоочистки, переробки газового конденсату на аналоги бензину, дизельного палива, мазуту, збагачування шламів та “хвостів” флотації, грануляції у пекококсовому цеху.

Хімічна промисловість і виробництво будівельних матеріалів. Понад 50% хімічної продукції області експортується. Реалізація заходів щодо реконструкції і модернізації підприємств та впровадження інвестиційних проектів дозволили значно збільшити виробництво. Донецька область стала займати одне з провідних місць в Україні в цій галузі, забезпечуючи чверть загальнодержавного випуску мінеральних добрив, третину синтетичного аміаку та сірчаної кислоти. Провідним підприємством хімічної промисловості є “Концерн Стирол”, який виробляє біля 80% загальних обсягів хімічної продукції в Донецькій області.

Будівельні матеріали. Індустрія будівельних матеріалів області базується на власній сировині, яка представлена численними родовищами піску, будівельного каменю, гіпсу, щебеню, тугоплавкої глини, цегельно-черепичної та цементної сировини. Досить розвинутий комплекс промисловості будівельних матеріалів області охоплює декілька підгалузей - цементну, скляну, керамічну, видобуток нерудних і виробництво теплоізоляційних матеріалів. Провідними підприємствами-виробниками будівельних матеріалів регіону є Амвросіївська філія ПАТ “Хейдельбергцемент-Україна”, ТОВ "Кнауф Гіпс Донбас", ЗАТ "Лафарж Гіпс", ЗАТ "Зевс Кераміка" тощо.

Агропромисловий комплекс

Економіка області представлена також потужним агропромисловим комплексом. Аграрний сектор Донецької області охоплює сільське господарство, харчову і переробну промисловість, забезпечує продовольчу безпеку регіону, формує 5% валової продукції сільськогосподарського виробництва держави. Відмінною особливістю області є реалізація єдиного в Україні інноваційно-інвестиційного проекту «Створення вертикально інтегрованої структури із замкнутим циклом виробництва м'яса і м'ясопродуктів ЗАТ «АПК-ІНВЕСТ» (результатом реалізації проекту в 2013 році буде вирощування 600 тис. голів свиней на рік). Мета таких проектів - повне забезпечення населення області м'ясом птиці, яйцем власного виробництва, збільшення рівня забезпеченості свининою і молоком, з подальшою перспективою виходу сільгосппродукції на експорт. Одним із пріоритетів розвитку галузі тваринництва є реконструкція і будівництво молочних комплексів з молочно-доїльними блоками. Донецькою областю розпочато реалізацію інвестиційного проекту «Будівництво сільськогосподарського оптового ринку «Донбас».

Динамічно працюють харчова і переробна промисловість, розвивається торгівля.

Банківська система

У Донецькій області сформована розвинена банківська система, яка представлена 91 фінансовою установою з 176 діючих в Україні. Банківська мережа регіону складається зі 112 банків і філій, найбільші з яких - ВАТ «Промінвестбанк», Донецька обласна філія "Укрсоцбанк", що входить до UniCredit Group, ВАТ «Ощадбанк» і АТ «Укрексімбанк». За кількістю банків-юридичних осіб Донецька область займає третє місце в Україні. Банківська мережа охоплює 24 міста і 7 районних центрів. Але найбільшу кількість банків та філій (46,4%) - сконцентровано в місті Донецьк. Загалом в області на 2,5 тис. осіб припадає 1 банківська установа.

Мале підприємництво

В області зареєстровано 26 тис. підприємств малого бізнесу, або 86% від загальної кількості суб'єктів господарської діяльності області. В сфері малого підприємництва зайнято 12,5% загальної чисельності зайнятих в економіці області. У 2006 році підприємствами малого бізнесу було реалізовано продукції, (робіт, послуг) на суму 7,5 млрд.грн., що складає 2,8% від загального обсягу виробництва по області. В ході реалізації Регіональної програми розвитку малого підприємництва на 2007-2008 роки було здійснено ряд заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва.

Телекомунікаційні системи

В області прискореними темпами розвивається інфраструктура телекомунікацій. Є можливості розширення використання мобільних телефонів, стільникового і пейджингового зв'язку. Вартість послуг мобільних комунікацій - на рівні європейських цін. Ряд компаній області надають клієнтам високоякісний доступ до Інтернету.



5. Соціально-економічне становище Донецької області за 2012 рік

Офіційне повідомлення Головного управління статистики у Донецькій області про соціально-економічне становище регіону за 2012 рік містить дані про промислове та сільськогосподарське виробництво, будівельну діяльність, перевезення вантажів і пасажирів, роздрібну торгівлю, стан ринку праці, рівень інфляції, оплату житлово-комунальних послуг та житлові субсидії за 2012 рік, а також дані за січень-листопад 2012 року про експорт товарів, заробітну плату та демографічну ситуацію.

Промисловість

За 2012 рік індекс промислової продукції області порівняно з 2011 роком становив 94,6%, за грудень порівняно з груднем 2011 року - 89,8%, порівняно з попереднім місяцем, тобто листопадом 2012 року, - 100,1%.

Серед основних видів промислової діяльності обсяг виробленої за 2012 рік продукції збільшився порівняно з попереднім роком у вугільній промисловості - на 10,3%, в хімічній та нафтохімічній промисловості - на 6%. У той же час зменшився порівняно з 2011 роком обсяг продукції у виробництві та розподіленні електроенергії - на 0,1%, у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів - на 0,7%, в машинобудуванні - на 3,6%, у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення - на 9,5%, у виробництві будівельних матеріалів та іншої неметалевої мінеральної продукції - на 12,2%, в металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів - на 15%, у добуванні неенергетичних корисних копалин - на 16,3%, в легкій промисловості - на 19,7%.

Виплавка чавуну за 2012 рік склала в області 12,3 млн. т, що менше попереднього року на 9,4%. Виробництво сталі, склавши 13,9 млн. т, скоротилося порівняно з 2011 роком на 17%. Готового прокату за 2012 рік вироблено 8 млн. т - менше, ніж рік тому, на 13,6%. Випуск металевих труб, склавши 528,3 тис. т, зменшився порівняно з 2011 роком на 29,3%.

Обласний обсяг видобутку рядового вугілля за 2012 рік склав 39,5 млн. т і порівняно з 2011 роком збільшився на 5,3%. На збагачувальних фабриках області за рік перероблено 46,9 млн. т вугілля (за рахунок ввезення із-за меж регіону), що більше 2011 року на 3,3%. Виробництво продуктів збагачення зросло на 5,1% і за 2012 рік становило 29 млн. т. Шахтами в складі готового вугілля одержано продуктів збагачення в обсязі 9,4 млн. т, що порівняно з 2011 роком менше на 22%. Загальний обсяг готового вугілля, який включає, крім продуктів збагачення, рядове вугілля, відвантажене споживачам, у тому числі для наступного збагачення, за 2012 рік склав 32,3 млн.т і порівняно з 2011 роком зріс на 10,3%. При цьому погіршилася структура готового вугілля. В його складі питома вага продуктів збагачення знизилася з 41,2% за 2011 рік до 29,1% за 2012 рік, а частка відвантаженого шахтами рядового вугілля зросла відповідно з 58,8% до 70,9%.

Виробництво електроенергії за 2012 рік склало в області 28,5 млрд. кВт-годин, що на 0,5% менше 2011 року.

6. Сільське господарство

Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва області за 2012 рік порівняно з 2011 роком становив, за попередніми даними, 94,2%, в тому числі в сільськогосподарських підприємствах - 91,1%, в господарствах населення - 97,5%.

Рослинницької продукції одержано менше, ніж рік тому, на 10,2%. Валовий збір зернових та зернобобових культур становив 1,6 млн. т (у вазі після доробки) і зменшився проти 2011 року на 28,1%. Валовий збір соняшнику скоротився на 4,6% і склав 741,3 тис. т (у вазі після доробки). Картоплі накопано 750,5 тис. т, що на 2,3% більше, ніж рік тому. Валовий збір овочів зменшився на 3% і становив 511,9 тис. т. Плодів та ягід зібрано 117,6 тис. т, що більше, ніж у 2011 році, на 7,7%.

Виробництво тваринницької продукції збільшилося за 2012 рік порівняно з 2011 роком на 2,1%. Виробництво м'яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) у 2012 році збільшилося порівняно з попереднім роком на 4,4% і склало 173,4 тис. т, при цьому в сільськогосподарських підприємствах воно зросло на 6,6%, в господарствах населення - на 0,7%. Надої молока, склавши за 2012 рік 333 тис. т, збільшилися порівняно з 2011 роком на 1,7%, в тому числі в сільськогосподарських підприємствах - на 0,9%, в господарствах населення - на 2,2%. Яєць у 2012 році одержано 2217,5 млн. шт., що менше 2011 року на 4,6%, при цьому сільськогосподарські підприємства зменшили виробництво на 5,8%, господарства населення - на 0,5%.

Поголів'я великої рогатої худоби, склавши на 1 січня 2013 року 131,3 тис. голів, скоротилося порівняно з початком 2012 року на 5,7%, в тому числі поголів'я корів зменшилося на 4,4% і склало 67,9 тисячі. Поголів'я свиней зросло порівняно з 1 січня 2012 року на 6,3% і становило 533 тис. голів. Поголів'я птиці на початок 2013 року становило 13,1 млн. голів, що на 9,6% менше порівняно з 1 січня 2012 року.

7. Будівельна діяльність

Будівельними підприємствами області, які працювали за контрактами підряду, а також підприємствами, що виконували будівельні роботи господарським способом, за 2012 рік виконано будівельних робіт власними силами на 9,3 млрд. грн., що становило 88% до обсягів будівництва за попередній рік.

Підприємства, які займалися будівництвом будівель та споруд, виконали будівельних робіт на 8 млрд. грн., що становило 86,1% обласного обсягу та 83,5% до 2011 року. Зменшили обсяги робіт порівняно з 2011 роком на 18,1% підприємства з будівництва будівель. У той же час обсяг робіт з будівництва підприємств енергетики, добувної й обробної промисловості зріс за 2012 рік на 22,7%, місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання - на 25,9%.

Підприємства, які займалися встановленням інженерного устаткування будівель та споруд, збільшили виконані у 2012 році обсяги порівняно з попереднім роком на 33,5%, на них припадало 9% обласного обсягу будівельних робіт.

Збільшили обсяги робіт порівняно з 2011 роком на 17,2% також підприємства, які виконували підготовку будівельних ділянок, їх питома вага в обласному обсязі виконаних за рік будівельних робіт становила 4%.

8. Транспорт

За 2012 рік усіма видами транспорту в цілому по області перевезено на комерційній основі 138,6 млн. т вантажів, що становило 94,8% від обсягу перевезень вантажів за 2011 рік. Вантажооборот зменшився на 1,6%.

Залізничним транспортом за 2012 рік відправлено 98,9 млн. т вантажів, що склало 96,4% до попереднього року. Відправлення чорних металів Донецькою залізницею зменшилося порівняно з 2011 роком на 13,6%.

Обсяг вантажних перевезень автомобільним транспортом (з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) за 2012 рік становив 39,6 млн. т, або 91,2% до 2011 року.

Морським транспортом за 2012 рік перевезено 169,6 тис. т, що склало 58,8% до 2011 року.

Обробка вантажів на морських причалах області за 2012 рік склала 14,8 млн. т, або 91,9% обсягу за 2011 рік. У структурі цих вантажів 86,2% становили експортні, 11,1% - транзитні, 1,7% - імпортні, 1% - вантажі внутрішнього сполучення. Експортних вантажів оброблено менше, ніж у 2011 році, на 7,1%, транзитних - на 14,3%, вантажів внутрішнього сполучення - на 33,2%, а імпортних - більше на 7,8%.

За 2012 рік перевезено 877,8 млн. пасажирів, що склало 95,9% від кількості пасажирів, перевезених за 2011 рік. Залізничним транспортом відправлено 40,7 млн. пасажирів, або 98,6% до 2011 року. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особами-підприємцями) скористалися 505,3 млн. пасажирів, що склало 97% від обсягу перевезень пасажирів у 2011 році. Перевезення пасажирів міським електротранспортом за 2012 рік склали 331,8 мільйона, або 94,1% до 2011 року. При цьому кількість пасажирів, перевезених тролейбусами, зменшилася на 3%, трамваями - на 10,1%.

9. Експорт товарів

За січень-листопад 2012 року експорт товарів з Донецької області склав 13,1 млрд. доларів США, або 83,8% до січня-листопада 2011 року.

Підприємства регіону вивозили продукцію в 138 країн світу. В Російську Федерацію, яка була і залишається найбільшим зовнішньоторговельним партнером, підприємства області за січень-листопад експортували товарів на 2,8 млрд. доларів, що менше січня-листопада 2011 року на 19,3% і склало 21,3% всіх експортних поставок. На друге місце вийшла Італія, хоча експорт у цю країну скоротився на 40,5%, склавши 1140 млн. доларів, або 8,7% обласного обсягу. Третє місце належить Туреччині - 1087,1 млн. доларів, що більше січня-листопада 2011 року на 8,5%. Майже стільки ж (1086,5 млн. доларів) становив за січень-листопад 2012 року експорт у Ліван, збільшившись порівняно з аналогічним періодом 2011 року на 12,1%.

У географічній структурі обласного експорту товарів на азіатські країни за січень-листопад 2012 року припадало 34,6%, на країни СНД - 33,1%, країни Європи (без СНД) - 21,9%, Африки - 5,9%, Америки - 4,4% обласного обсягу. В порівнянні з січнем-листопадом 2011 року експорт зріс лише на африканський континент - на 47,2%. На європейський ринок експортні поставки скоротилися на 37,4%, в країни Америки - на 30,1%, в азіатські країни - на 11,4%, у країни СНД - на 5,2%.

Поставки за межі України чорних металів, склавши за січень-листопад 7,3 млрд. доларів, або 55,3% обласного експорту товарів, зменшилися в порівнянні з аналогічним періодом 2011 року на 25,1%. Середньозважена ціна тонни експортованих підприємствами області чорних металів за січень-листопад 2012 року склала 559 доларів, що на 11,9% менше середньої ціни в січні-листопаді 2011 року. В листопаді середня ціна знизилася порівняно з попереднім місяцем на 0,5%, проти листопада 2011 року - на 18,8% і склала 505 доларів.

Зменшилася за січень-листопад 2012 року порівняно з аналогічним періодом 2011 року також валютна виручка від експорту виробів з чорних металів - на 5,8%, машин та обладнання - на 11,3%, вугілля - на 30,9%, коксу - на 34,4%.

Збільшився за січень-листопад 2012 року порівняно з січнем-листопадом 2011 року експорт транспортних засобів - на 0,1%, готових харчових продуктів - на 0,5%, продукції хімічної промисловості - на 21,6%.

10. Торгівля

Обласний обсяг продажу споживчих товарів у роздрібній торгівлі, включаючи їх реалізацію підприємствами-юридичними особами, а також розрахункові дані про продаж товарів фізичними особами-підприємцями і на ринках, за 2012 рік становив 84,5 млрд. грн., що більше попереднього року в порівнянних цінах на 18,2%. Продаж споживчих товарів у розрахунку на одну особу в середньому за місяць становив 1599 грн.

Найбільше (44,7% загального обсягу) забезпечили підприємства-юридичні особи, роздрібний товарооборот яких зріс порівняно з 2011 роком на 17,7%. На продаж товарів фізичними особами-підприємцями припадало 21,1% обласного обсягу реалізації споживчих товарів, на ринки - 34,2%, в тому числі питома вага організованих ринків становила 32,6%.

В обороті організованих ринків 10,7% склали сільськогосподарські товари, продаж яких зменшився за 2012 рік порівняно з попереднім роком на 7,5%. При цьому реалізація рослинницьких продуктів скоротилася порівняно з 2011 роком на 15,2%, продуктів тваринництва - на 2,9%, продаж худоби зменшився у 2,9 рази.

11. Ринок праці

Кількість громадян, які звернулися в державну службу зайнятості за допомогою в працевлаштуванні, у 2012 році склала в області 84,9 тис. осіб, що на 9,8% менше, ніж у 2011 році. Загальна кількість осіб, які скористалися послугами служби зайнятості, зменшилася за цей період на 10,9% і становила 113,3 тис. осіб (з урахуванням тих, хто перебував на обліку на початок 2012 року). За 2012 рік було працевлаштовано 43 тис. осіб, що порівняно з 2011 роком менше на 21,2%. Рівень працевлаштування (відношення працевлаштованих державною службою зайнятості до загальної кількості осіб, які перебували на обліку) у 2012 році становив 37,9% проти 42,9% в попередньому році.

Кількість незайнятого населення на 1 січня 2013 року становила 29,8 тис. осіб, що порівняно з початком 2012 року більше на 5,1%. Кількість вільних робочих місць (вакантних посад) на 1 січня 2013 року становила 3,4 тисячі проти 4,1 тисячі на 1 січня 2012 року. На кожне вільне робоче місце на 1 січня 2013 року претендували 9 осіб проти 7 осіб на 1 січня 2012 року.

Кількість зареєстрованих безробітних на 1 січня 2013 року склала 28,8 тис. осіб, що більше, ніж місяць тому, на 6,5%, а порівняно з 1 січня 2012 року - на 4,6%. Кількість безробітних жінок зменшилася порівняно з 1 січня 2012 року на 1,6% і склала 17,8 тисячі, або 62% всіх зареєстрованих безробітних. Безробітної молоді у віці до 35 років на 1 січня 2013 року перебувало на обліку 12,4 тис. осіб, або 43% всіх безробітних. Порівняно з 1 січня 2012 року кількість безробітної молоді зросла на 1,2%. Середній розмір допомоги по безробіттю в грудні 2012 року становив 1273 грн.

Рівень зареєстрованого безробіття на 1 січня 2013 року склав в області 1,1% населення працездатного віку. Рівень безробіття економічно активного населення працездатного віку, визначений органами статистики за методологією Міжнародної організації праці, становив 8,5% (згідно з останніми даними за 9 місяців 2012 року).

12. Ціни та тарифи

У грудні 2012 року діючі на споживчому ринку області ціни зросли порівняно з попереднім місяцем, тобто листопадом 2012 року, на 0,5%, порівняно з груднем 2011 року - на 1,3%. Середньорічний рівень інфляції за 2012 рік порівняно з 2011 роком склав 1,5%.

У грудні 2012 року порівняно з груднем попереднього року подорожчали кисломолочні продукти - на 1,9%, макаронні вироби - на 2,3%, хліб, а також риба та продукти з риби - на 2,5%, м'ясо та м'ясопродукти - на 3%, безалкогольні напої - на 6,4%, банани - на 7,1%, цитрусові - на 19,6%. Подешевшали порівняно з груднем 2011 року такі продукти харчування, як вершкове масло, - на 3,9%, молоко - на 4,3%, овочі - на 13,4%, рис - на 15,7%, цукор - на 16,4%, яйця - на 16,9%, гречана крупа - на 17,6%, яблука - на 20,5%.

Знизилися порівняно з груднем 2011 року ціни на побутову техніку - на 1,9%, аудіотехніку, фотоапаратуру та обладнання для обробки інформації - на 5,3%. Подорожчала на 2,5% фармацевтична продукція. Ціни на тютюнові вироби у грудні 2012 року порівняно з груднем попереднього року підвищилися на 11,1%, алкогольні напої подорожчали за цей період на 8,9%.

Протягом 2012 року залишалася без змін квартирна плата, а також ціни та тарифи на електроенергію, гарячу воду, опалення, природний газ. У той же час водопостачання з березня подорожчало на 4,2%, каналізація - на 4,8%.

Ціни на бензин в останньому місяці 2012 року були вищі, ніж рік тому, на 7,2%. Послуги автодорожнього пасажирського транспорту подорожчали порівняно з груднем 2011 року на 13,6%.

13. Заробітна плата

За січень-листопад 2012 року середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника підприємств, установ та організацій області (з кількістю зайнятих 10 осіб і більше) склала 3488 грн. Порівняно з січнем-листопадом 2011 року середня зарплата зросла номінально на 14,6%, реально (з урахуванням інфляції і сплачених податків) - на 12,5%.

За листопад 2012 року середня зарплата склала 3643 грн. Порівняно з попереднім місяцем номінальний її рівень збільшився на 0,6%, проти аналогічного місяця 2011 року - на 13,7%. Реальна зарплата за листопад порівняно з жовтнем 2012 року зросла на 0,4%, проти листопада 2011 року - на 12,4%.

Заборгованість із виплати заробітної плати (включаючи підприємства-банкрути та підприємства, які призупинили діяльність) на 1 грудня 2012 року становила в області 158,8 млн. грн. Протягом листопада борги по зарплаті зменшилися на 3,5 млн. грн., або на 2,1%, а порівняно з 1 січня 2012 року - на 41,5 млн. грн., або на 20,7%. Невиплачена зарплата еквівалентна 3,8% листопадового фонду оплати праці. Борги по зарплаті на економічно активних підприємствах області на 1 грудня становили 64,4 млн. грн., або 40,6% всієї заборгованості. Це на 24,2% менше порівняно з 1 січня 2012 року. Заборгованість підприємств-банкрутів склала 80,9 млн.грн., економічно неактивних підприємств - 13,5 млн. грн.



14. Оплата житлово-комунальних послуг та житлові субсидії

За 2012 рік населенням області сплачено за житлово-комунальні послуги 4281,3 млн. грн. Рівень оплати за рік склав 96,2%, а за грудень -79%. Середні нарахування на одного власника особового рахунку за житлово-комунальні послуги, а також електроенергію (з розрахунку 150 кВт-годин) склали за грудень 489 грн.

Заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг протягом 2012 року збільшилася на 6,6% і на кінець грудня становила 2111,1 млн. грн. Середній термін заборгованості склав 5,7 місяця. Борги громадян за централізоване опалення та гаряче водопостачання склали 1149 млн. грн., рівень оплати за рік становив 93,9%, а за грудень - 67,4%. Борги населення з оплати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (квартплата) на кінець грудня склали 398,9 млн. грн. (рівень оплати за рік становив 95,4%), за централізоване водопостачання та водовідведення - 389,4 млн. грн. (94,7%), за газопостачання - 106,9 млн. грн. (104,3%), за вивезення побутових відходів - 66,9 млн. грн. (рівень оплати за рік становив 90,8%).

Кількість сімей, які в 2012 році звернулися за житловими субсидіями, зменшилася порівняно з 2011 роком на 32,1 тисячі, або на 10,4%, і становила 277,7 тисячі. Житлові субсидії в 2012 році були призначені 262,6 тис. сімей, або 94,6% тих, які звернулися. Порівняно з 2011 роком кількість сімей, яким призначені субсидії, зменшилася на 28,3 тисячі, або на 9,7%. Отримували в грудні 2012 року субсидії 184,5 тис. сімей, або 10,9% загальної кількості сімей, середній розмір призначеної субсидії становив 177,9 грн.

15. Демографічна ситуація

Чисельність наявного населення області на 1 грудня 2012 року становила 4378,1 тис. осіб. Протягом січня-листопада вона зменшилася на 25,1 тис. осіб, в основному внаслідок перевищення кількості померлих над кількістю народжених.

У січні-листопаді 2012 року в області народилося 39626 дітей, що порівняно з аналогічним періодом 2011 року більше на 3,6%. Кількість померлих (64411 осіб) зменшилася порівняно з січнем-листопадом 2011 року на 1,2%. У розрахунку на 1000 наявного населення області рівень смертності знизився з 16,1 померлих у січні-листопаді 2011 року до 16 - в січні-листопаді 2012 року. Рівень народжуваності зріс за цей період з 9,5 до 9,9 народжених на 1000 наявного населення.

За січень-листопад 2012 року до області прибули на постійне проживання 15909 осіб, що на 320 осіб, або на 2%, менше, ніж виїхали. Серед мігрантів, які приїхали до області, 68,2% були з інших регіонів України, 31,8% - з інших країн. Серед тих, хто вибув, 92,7% виїхали в інші регіони України, 7,3% - емігрували до інших країн.

16. Виконання бюджету за 2012 рік

Доходи. За 2012 рік до обласного бюджету надійшло 13 181,8 млн. грн., з них податки, збори та обов'язкові платежі склали 4 578,9 млн. грн. або 102,4 відс. до уточненого річного плану, міжбюджетні трансферти - 8 602,9 млн. грн. або 96,6 відс. відповідно, з яких дотації та субвенції з державного бюджету становили 8 595,5 млн. грн. або 96,6 відс. відповідно.

У 2012 році обласний бюджет було сформовано з дотацією вирівнювання з державного бюджету, яка надійшла у повному обсязі і склала 803,4 млн. грн.

Основним джерелом доходів обласного бюджету залишається податок на доходи фізичних осіб, питома вага якого в загальному обсязі доходів обласного бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) становила 83,1 відс. За 2012 рік надійшло 3 804,1 млн. грн. зазначеного податку, що становить 99,2 відс. до річних призначень.

У порівнянні з 2011 роком надходження податку на доходи фізичних осіб збільшилися на 119,3 відс. або на 2 069,7 млн. грн., що пояснюється збільшенням з 25 відс. до 50 відс. нормативу зарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується до обласного бюджету на території міст обласного значення пілотних регіонів в рамках реалізації Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві".

Надходження зборів та плати за спеціальне використання природних ресурсів за 2012 рік склали 290,4 млн. грн. або 98,3 відс. до затверджених річних призначень з урахуванням внесених змін, що на 40,3 млн. грн. більше, ніж у 2011 році, у тому числі внаслідок збільшення з 01.07. 2011 у 1,5 рази деяких ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин та за рахунок віднесення з 01.07.2012 глинистих порід, крім сировини цегельно-черепичної, до корисних копалин загальнодержавного значення, 50 відс. плати за які надходить до обласного бюджету.

Надходження плати за ліцензії склали 77,5 млн. грн. або 105,3 відс. до річного плану, але на 1,4 млн. грн. менше, ніж у 2011 році.

Власні надходження бюджетних установ за підсумками року становили 252,0 млн. грн., що на 21,0 відс. або 43,9 млн. грн. більше, ніж у 2011 році.

До фонду охорони навколишнього природного середовища у 2011 році надійшло 112,7 млн. грн. або 2,5 відс. загального обсягу доходів обласного бюджету (без урахування трансфертів). В порівнянні з 2011 роком зазначені надходження зменшилися на 15,3 відс. у зв'язку зі зменшенням нормативу відрахувань.

Видатки. Усі надходження обласного бюджету спрямовані на утримання бюджетних установ, що фінансуються за рахунок коштів обласного бюджету, та на фінансування заходів та об'єктів відповідно до затверджених регіональних галузевих програм.

За підсумками 2012 року збереглася соціальна спрямованість у використанні бюджетних коштів. Так, за звітний період на утримання бюджетних установ та здійснення заходів у галузях соціально - культурної сфери спрямовано 3 181,6 млн. грн. або близько 86,2 відс. обсягу видатків загального фонду обласного бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів). В порівнянні з 2011 роком видатки на фінансування галузей соціально-культурної сфери збільшилися на 27,7 відс.

На утримання закладів та здійснення заходів у галузі «Освіта» спрямовано 1 078,2 млн. грн., що на 10,7 відс. більше, ніж у 2011 році, у галузі «Охорона здоров'я» - 1 607,5 млн. грн. та 48,0 відс. відповідно, у галузі «Соціальний захист та соціальне забезпечення» - 271,6 млн. грн. та 15,7 відс. відповідно, у галузі «Культура і мистецтво» - 165,0 млн. грн. та 20,5 відс. відповідно, у галузі «Фізична культура і спорт» - 59,4 млн. грн., що на 1,3 відс. менше, ніж у 2011 році.

Питома вага видатків на заробітну плату у загальній сумі витрат по галузях соціально-культурної сфери склала 60,5 відс. На оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, що споживаються бюджетними установами, спрямовано 8,5 відс. обсягу зазначених видатків, на придбання медикаментів, продуктів харчування - 12,9 відс.

У обсязі видатків на галузь «Охорона здоров'я» видатки за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам склали 265,9 млн.грн. або 12,6 відс., в тому числі видатки, що надійшли в межах реалізації Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві", зокрема на реалізацію програмних заходів:

- будівництво ПЕТ-КТ центру для Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання - 56,0 млн. грн.;

- придбання медичного автотранспорту та обладнання для закладів охорони здоров'я - 51,9 млн. грн.;

- придбання медичного обладнання (мамографічного, рентгенологічного та апаратів ультразвукової діагностики) вітчизняного виробництва - 16,2 млн. грн.;

- здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій - 13,0 млн. грн.;

- підтримку реформування системи охорони здоров'я (придбання медичного автотранспорту, автотранспорту, техніки, інвентарю та медичного обладнання для центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги) у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві - 83,4 млн. грн.;

- часткове відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою - 21,9 тис. грн.;

- придбання медикаментів та виробів медичного призначення для забезпечення швидкої медичної допомоги - 26,2 млн. грн.;

- придбання витратних матеріалів для закладів охорони здоров'я та лікарських засобів для інгаляційної анестезії - 19,2 млн. грн.

У складі видатків на галузь «Соціальний захист та соціальне забезпечення» видатки за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій склали 8,3 млн.грн. або 2,5 відс., на галузь «Фізична культура та спорт» - 29,4 млн.грн. або 31,8 відс., в тому числі за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету на підготовку спортивних об'єктів, на яких проводитиметься чемпіонат світу з легкої атлетики у 2013 році - 13,5 млн. грн., на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій - 15,9 млн. грн.

Станом на 01.01.2013 року прострочена заборгованість з виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та оплати розрахунків за спожиті енергоносії відсутня.

На виконання програм і заходів по галузях виробничої сфери (житлово-комунальне господарство, засоби масової інформації, будівництво, сільське і лісове господарство, транспорт, попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій, охорона навколишнього природного середовища) із загального та спеціального фондів обласного бюджету спрямовано близько 1 542,4 млн. грн.

У складі зазначених видатків за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам спрямовано 1 389,2 млн. грн. або 90,1 відс. до загального обсягу видатків на галузі, в тому числі на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію - 1155,1 млн.грн., здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій - 213,9 млн. грн., будівництво ПЕТ-КТ центру для Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання - 20,2 млн. грн.

За рахунок надходжень до спеціального фонду екологічного податку, коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, коштів від відчуження майна, що перебуває в спільній комунальній власності територіальних громад сіл, селищ та знаходиться в управлінні обласної ради, інших надходжень на реалізацію програмних заходів спрямовано 154,3 млн. грн.

У видатках на галузі виробничої сфери основну частку спрямовано на реалізацію заходів у сфері житлово-комунального господарства 1187 млн. грн. або 77 відс., з яких переважну частину становили кошти субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію - 1155,1 млн.грн. або 97,3 відс. Частка видатків на будівництво об'єктів інфраструктури склала 275,1 млн. грн. або 17,8 відс., з яких 85,1 відс. або 234,1 млн. грн. спрямовано за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій та будівництво ПЕТ-КТ центру для Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання.

Найбільш низький рівень освоєння коштів 23,0 відс. склався по фінансуванню заходів за рахунок надходжень до цільових фондів, зокрема з охорони навколишнього природного середовища внаслідок не затвердження Програми заходів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2012 рік та не проведення платежів в 2012 році органами Державної казначейської служби України у сумі 41,7 млн. грн., які повернено до обласного бюджету у зв'язку з закінченням бюджетного року.

Фінансування видатків, а також перерахування міжбюджетних трансфертів бюджетам міст і районів області за рахунок субвенцій з державного бюджету здійснювалося в межах їх фактичних надходжень з державного бюджету. Субвенції з обласного бюджету перераховувалися бюджетам міст та районів в повному обсязі відповідно до затверджених порядків їх використання.

На рівень виконання видатків обласного бюджету (93,7 відс. до затвердженого плану) негативно вплинуло недоотримання коштів субвенції з державного бюджету та не проведення платежів в 2012 році органами Державної казначейської служби України наприкінці року.

17. Інфраструктура. Транспорт. Кордон

Кордон. Регіон межує на сході - з Ростовською областю Російської Федерації. На кордоні з Російською Федерацією регіон має пункти пропуску через державний кордон України для пасажирських та вантажних перевезень, для повітряного та морського сполучень. Автомобільні та вантажні пункти пропуску через державний кордон України, які мають міждержавний та міжнародний статус: „Успенка” (Амвросіївський район), «Маринівка» (Шахтарський район) та «Новоазовськ» (Новоазовський район). Залізничний пункт перетину кордону «Квашене» (Шахтарський район) має міжнародний статус та призначений для пасажирського та вантажного перевезень.

Морське сполучення забезпечують: Маріупольський морський торговельний порт, Азовський судно-ремонтний завод (пункт контролю), Маріупольський морський порт комбінату ”Азовсталь”.

Для повітряного сполучення діють: Міжнародний аеропорт Донецьк та Маріупольський міжнародний аеропорт.

Область володіє розвиненою транспортною мережею.

Донецька залізниця - одна з найбільших в Україні. На неї припадає третина загального обсягу навантаження Української залізниці і 15% обсягу перевезень пасажирів. Вона обслуговує населення та виробничо-господарський комплекс Донецької, Луганської, частково - Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей. Донецьк має залізничне сполучення з великими вузловими станціями України і Росії, включаючи Київ, Львів, Одесу, Харків, Сімферополь, Москву, Санкт-Петербург та інші міста. На півдні залізниця має вихід до Азовського моря через Маріупольський морський торговельний порт.

Область має зручний автомобільний зв'язок з іншими регіонами України і півднем Росії. Розвинена автодорожна система, яка поєднує Донеччину з іншими регіонами України і півднем Росії. За якістю дороги відносяться до високих категорій автодоріг в Україні. Шосейні магістральні та міські дороги оснащені мережею сучасних автозаправних станцій, які надають повний набір послуг, відповідають найкращим міжнародним стандартам.

...