Загальна характеристика Північно-Західного економічного району України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика Північно-Західного економічного району України

1.1 Історія формування та розвитку господарства району, економічна та природні передумови

1.2 Особливості економіко-географічного положення та природно-ресурсний потенціал району

1.3 Місце району у територіальному розділенні праці

1.4 Населення і трудові ресурси

1.5 Новітній рівень розвитку та структура господарства району

Розділ 2. Функціонально-компонентна структура Північно-Західного економічного району України

2.1 Функціонально-компонентна та територіальна структура

2.2 Машинобудування

2.3 Харчова промисловість

2.4 Легка промисловість

2.5 Паливно-енергетичний комплекс

2.6 Хімічна промисловість

2.7. Виробництво будівельних матеріалів

2.8 Лісова та деревообробна промисловість

2.9 Сільське господарство

2.10 Транспортний комплекс

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку Північно-Західного економічного району України

3.1 Проблеми розвитку в умовах переходу до ринкових відносин

3.2 Перспективи розвитку

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

Актуальність теми. Територія України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін. Сучасна державна територія остаточно сформувалась у першій половині 50-х років нинішнього століття. Територія і населення району має складну історію. Північно-Західний (Західно-Поліський) економічний район розташований на крайньому північному заході України. Район включає територію Волинської та Рівненської областей які на даний момент розвиваються і виходять на нові рівні економічного розвитку. Саме тому дослідження даної теми є досить актуальним.

Об'єкт дослідження - Північно-західний район України.

Предмет дослідження - сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку Північно-західного економічного району як складової частини районування України.

Мета курсової роботи - здійснити економіко-географічну характеристику Північно-західного економічного району України.

Завдання:

1. Проаналізувати передумови розвитку північно-західного економічного району, його роль та значення в господарстві країни.

2. Дати характеристику функціонально-компонентній структурі району та її територіальної організації.

3. Дослідити проблеми та перспективи розвитку північно-західного економічного району України.

При написанні курсової роботи використовувались такі методи дослідження:

аналіз;

синтез;

порівняльно-географічний;

робота з літературними джерелами;

картографічний;

систематизації.

Практичне значення полягає у поглибленні теоретичних знань з курсу «Економічна та соціальна географія України», а також у можливості використання результатів роботи під час вивчення інших географічних дисциплін.



Розділ 1. Загальна характеристика Північно-Західного економічного району України

економіка географічний північний західний

1.1 Історія формування та розвитку господарства району, економічна та природні передумови

Територія України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін. Багато вчених вважають, що першою українською державою була Антська держава (IV-VI ст.), яка являє собою пакс, тобто племінне військове об'єднання. Територіально воно простягалось від Пруту на заході до верхнього Дону на сході, від південного Полісся до Чорного моря. Загальні її контури (східно-західне простягання) нагадують сучасну державну територію України без крайньої західної її частини. Після монголо-татарської навали (XIII ст.) Київська Держава, по суті, розпалася. Її державно-політичне ядро перемістилося на захід у Галицько-Волинське князівство, яке простягалось від Берестейщини до Чорного моря, маючи в цілому меридіональне спрямування. Тоді західний кордон держави найбільше збігався з західною межею українських етнічних земель цієї могутньої держави [10].

Після анексії Галичини Польщею (1349 р.) і входження східноукраїнських земель та Волині до Великого Князівства Литовського (XV ст.) про державну територію України говорити не доводилось аж до 50-х років XVIII ст., коли вибухла визвольна війна українського народу проти королівської Польщі, яка у XVІ ст. (люблінська унія 1569 р.) захопила усю тодішню етнічну українську землю аж до Дінця та Дону на сході.

Сучасна державна територія України остаточно сформувалась у першій половині 50-х років нинішнього століття.

Утворення Північно-Західного економічний району було зумовлено його територіальним розташуванням і історичними подіями. Територія і населення району має складну історію. З найдавніших часів це східнослов'янська земля. В період середнього феодалізму на більшій її частині утворилося Галицько-Волинське князівство, що входило до складу Київської Русі.

У середині XVІ ст. західноукраїнські землі захопила королівська Польща. Польське феодальне панування тривало понад чотириста років. Цей період характеризувався загальним слабким розвитком продуктивних сил, розбійницькими набігами кримських татар, нарощуванням визвольної боротьби українського народу, особливо у середині XVІІ ст. під проводом Б.Хмельницького. Більшість міст отримали магдебурзьке право [11].

Після першого поділу Польщі Західна Волинь (територія Волинської і рівненської областей) у 1793-1795 рр. відійшла до складу Росії. А у 1918-1919 рр. територія району увійшла до складу Української Народної Республіки (УНР). Та відродження української державності ще надовго було зупинено об'єднаними силами імперіалістичних загарбників. Тільки в 1939 році район був приєднаний до основної частини української території. Найяскравішою рисою Північно-Західного району є невідповідність між історичною роллю району і його досить скромною територією. Знаходячись у західній частині України, район виходить до кордонів України з Білоруссю і Польщею. Ці країни мають постійно тісні економічні відносини з нашою державою.

Волинська земля - історико-географічна область на Північному Заході країни, у басейні правих приток Припяті та Бугу.

У 1939 році Волинь була приєднана до УРСР з виділенням Волинської (з центром у Луцьку) та Рівненської (з центром у Рівному) областей, Кременеччина відійшла до Тернопільської області.

Промисловість району була слабо розвинена в основному через брак енергетичних ресурсів та конкуренцією з більш розвиненими районами України. В радянські часи дещо розвинулася камяновугільна промисловість у районі Ново волинська, поки не вичерпалися ресурси вугілля. Якоюсь мірою розвивалися харчова промисловість, борошномельна, цукрова, спиртова, пивоварна, лісова й деревообробна, машинобудування та виробництво будівельних матеріалів, видобуток граніту, глини, вогнетривкої глини, а також крейди для виробництва цементу.

Природні умови та ресурси в цілому сприятливі для розвитку господарства району. На Волинському Поліссі є відклади мергелів і крейди, що визначають характерні риси його природи (значне поширення озер карстового походження, наявність великих ділянок дубово-грабових та сосново-дубових лісів, перегнійно-карбонатних ґрунтів). Волинське Полісся із заходу на північний схід перетинається Поліською моренною грядою (Любешівсько-Столинське пасмо). Це моренні відклади Дніпровського зледеніння (піски, валуни, галечники), відносна висота яких 30-40 м, абсолютна - 220 м.

Геологічна будова. В основі Волинського Полісся знаходяться західні схили Українського кристалічного щита, Волино-Подільської плити та Галицько-Волинської западини, що характеризуються значним поширенням льодовикових І карстових форм рельєфу, долинних ландшафтів, надмірним зволоженням, наявністю боліт, значної кількості озер, залісненістю (до 25-45%). Виділяється Шацький національний парк (функціонує з 1983 р).

У південній частині району розміщена Волинська височина (у межах обох областей протяжністю до 200 км, 40-50 км завширшки). Пересічна висота 220-250 м, максимальна 342 м (Мізоцький кряж), складена переважно з вапняків і мергелів, перекритих лесами. Виділяються Горохівська і Повчанська височини, Рівненське й Гощанське плато.

Клімат у районі помірно континентальний. Зима мяка з частими відлигами. Середня температура січня становить мінус 4,5-5°С. липня 8.5 °С. Річна кількість опадів від 550 до 640 мм. Період з температурою понад 10 °С триває 150-160 днів. Найбільше опадів випадає влітку. Бувають атмосферні посухи, суховії, пилові бурі, влітку - зливи, град.

Корисні копалини. Промислове значення мають такі корисні копалини, як крейда, камяне вугілля (запаси його майже вичерпані), нафта, торф, вапняки, глина. Є ряд значних родовищ торфу (Турське, Цирське, Морочне, Чемерне та ін). Останнім часом відкрито невеликі запаси природного газу біля містечка Локачі приблизно 6,5 млрд. м3, значні поклади мідної руди у Волинській області та урану в Рівненській.

Цінними є будівельні корисні копалини: базальт (в Івановій Долині, Берестовці, Рафаловці, Степані), граніт (у Вирах, Осницьку, Клесові). Саме наявність їх сприяла виникненню й розвитку в районі потужної промисловості будівельних матеріалів. Поблизу Здолбунова є великі запаси крейди, що сприяло виникненню та розвитку тут цементної промисловості.

У районі формуються річки, притоки Дніпра та Припяті - Турія, Стохід, Стир, Горинь, Случ та ін. Гідрографічна мережа достатньо добре розвинена. У крайній північно-західній частині Волинського Полісся виділяються карстові озера, в тому числі Шацькі: Світязь, Пулемецьке, на Рівненщині - Біле, Хоромис та ін. Озера використовуються для рибальства, туризму, рекреації.

Ґрунти в поліській частині району дерново-підзолисті різних видозмін - від слабопідзолистих піщаних і глинисто-піщаних в комплексі з торфоболотними до сірих лісових і підзолистих чорноземів. На півдні Рівненської області виділяються досить родючі чорноземи на твердих карбонатних породах Як правило, це землі доброї і середньої якості - від 30 до 50 балів (за 100-бальною шкалою), а на півночі - 25-40 балів, які потребують значного вапнування.

У минулому Волинське Полісся було суцільно вкрите переважно дубово-сосновими лісами. Нині лісистість тут коливається у межах від 25 до 50%.

Особливістю Волинського Полісся є його заболоченість. Нині осушення боліт зведено до мінімуму, оскільки це призводить до переосушення ґрунтів, виникнення пилових бур внаслідок зниження зернистості ґрунту.

На Рівненщині, в її північній частині, поширені оліготрофні, бідні на мінеральні солі, болота, у лісостеповій частині району грабово-дубові й дубові ліси, які не лише дають необхідну деревину для промисловості, а й мають водоохоронне значення, сприяють очищенню забрудненого атмосферного повітря.

До природно - рекреаційних ресурсів належать кліматичні умови, значні масиви лісів, річки, озера, лікувальні торфові грязі та мінеральні води: в Корецькому районі - радонові, в Сарненському - хлоридно-натрієві (на їх базі діє санаторій "Горинь").

У Волинському економічному районі діє 12 санаторіїв і пансіонатів, в районі Шацьких озер - 37 баз відпочинку. Функціонують Рівненське та Луцьке відділення Українського акціонерного товариства з туризму.

1.2 Особливості економіко-географічного положення та природно-ресурсний потенціал району

Північно-Західний (Західно-Поліський) економічний район розташований на крайньому північному заході України. Район включає територію Волинської і Рівненської областе. Загальна площа становить 40,3 тис. кмІ (6,6% території країни), з них Волинська область займає 20,2 тис. кмІ, Рівненська - 20,1 тис. кмІ. Чисельність жителів - 2,2 млн. осіб (Додаток А).

Район займає вигідне прикордонне положення, що сприяє розвиткові культурних та економічних зв'язків із зарубіжними країнами, зокрема з Польщею, з якою він межує. В період існування СРСР (в умовах закритих кордонів) ця перевага географічного положення району не могла бути реалізована, оскільки прикордонні райони практично не мали шансів на інтенсивний розвиток порівняно з центральними. З відкриттям кордонів положення змінюється, і для району з'являються перспективи розвитку [1].

Визначальним фактором для формування спеціалізації району є наявність досить великих запасів лісових і земельних ресурсів, на відміну від мінеральних, які незначні. Район має найнижчий рівень економічного розвитку.

Північно-Західний регіон перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких може суттєво впливати на його економічне зростання. Вихід до державного кордону є однією з найпозитивніших рис в географічному положенні району, яка до речі активно використовується (тут створено один з найсучасніших прикордонних переходів "Ковель" з усією необхідною інфраструктурою, кілька перспективних вільних економічних зон). Тут проходять важливі транспортні міжнародні магістралі Софія - Луцьк - Брест, Будапешт - Рівне - Москва, Одеса - Ковель - Варшава, Львів - Здолбунів - Барановичі, які перетинають територію району в широтному та меридіональному напрямках. На півдні району проходить нафтопровід "Дружба", а також газопроводи Долина - Брест з гілкою на Сарни [3].

Серед основних негативних рис географічного положення району слід назвати далеке розташування від основних вітчизняних паливних та металургійних баз, що суттєво гальмує розвиток території.

Північно-Західний економічний район розташований у таких природних зонах, як Українське Полісся та Лісостепова зона. Зональність впливає на територіальну різноманітність розміщення сільського і лісового господарства, будівництва,транспорту, економічну ефективність галузей господарства [6].

На території Північно-Західного економічного району виділяють північну заболочену частину, де знаходиться Полісся, а на півдні - Волинська височина, яка порізана балками і річковими долинами.

Поверхня області рівнинна з загальним похилом у північному напрямі. Максимальна висота 292 м у південно-східній частині, мінімальна - 139 м на межиріччі Стоходу і Прип'яті. Північна частина області лежить у межах Поліської низовини, що являє собою моренно-зандрову і терасну рівнину. В середній частині простягається Волинське пасмо, що складається з багатьох ізольованих горбів різної форми. В східній частині лежить денудаційна рівнина, утворена озерно-льодовиковими відкладами. Південна частина області зайнята Волинською височиною поверхня якої порізана балками і річковими долинами. Пересічна висота 220-250 м, максимальна - 342 м (Мізоцький кряж), складена в основному з вапняків і мергелів, перекритих лесами. Виділяються Горохівська і Повчанська височини, Рівненське і Гощанське плато, Мізоцький кряж.

В основі Волинського Полісся знаходяться західні схили Українського кристалічного щита і Волино-Подільські монокліналі, що характеризуються значним поширенням льодовикових і карстових форм рельєфу, долинних ландшафтів, надмірним зволоженням, болотами, значною кількістю озер і залісненістю (до 25-45 %). Виділяється Шацький національний парк (функціонує з 1983 p.) [9].

1.3 Місце району у територіальному розділенні праці

Волинський район виділяється виробництвом будівельних матеріалів, продукції легкої і харчової промисловості, сільського господарства, зокрема за валовим збором зернових (3,5% від обсягу по Україні), цукрових буряків (6,7%), картоплі (11), овочів (4,2%). Тут значними є площі сіножатей і пасовищ (8,2%), що сприяє розвитку тваринництва.

Волинський район межує зі Столичним, Подільським та Карпатським економічними районами. Межує район також із Польщею та Білорусією. Прикордонне положення району є одним з визначальних факторів його економічного зростання, враховуючи близькість до стратегічно важливого для України європейського ринку та високий рівень сформованості транспортної мережі (насамперед залізничної та автомобільної). З району поставляють в інші райони і в сусідні країни різні будівельні матеріали (цемент, шифер, базальт, граніт, гнейси, щебінь та інші), тканини, цукор, консерви, а завозять паливо, чорні метали, прокат.

1.4 Населення і трудові ресурси

Північно-Західний економічний район має низький рівень урбанізації (47%) і найнижчу щільність населення в Україні (50 чол./кмІ). Міста в яких більше 100 тис. - Рівне, Луцьк, 50 - 100 тис. - Ковель. Після війни у Польщу майже повністю виїхали поляки, а в Західну Україну було переселено з Польщі чимало українців. У післявоєнний період населення району зростало більш високими темпами, ніж в цілому по Україні, головним чином, завдяки природному приростові (більш високій народжуваності), особливо характерній для найменш урбанізованих у минулому територій - Волинської і Рівненської областей.

Район виділяється серед інших тим, що демографічна ситуація не набрала тут надто загрозливого характеру. За підсумками 1998 року, у Рівненській області ще спостерігався незначний додатний приріст населення. З 1999 року в обох областях відбувається депопуляція населення, але її темпи найменші (близько -2 на 1000 осіб) серед усіх економічних районів. Саме у Північно-Західному районі зараз залишається й найбільша народжуваність в Україні [16].

Проблеми Північно-Західного економічного району пов'язані з низькою розвиненістю господарського комплексу, недостатньою транспортною мережею, радіаційним забрудненням території. Після вибуху на ЧАЕС вітер ніс радіаційні елементи саме на захід, на Волинську, Рівненську, Луцьку області. Але не дивлячись на маленьку щільність населення і низький рівень урбанізації в районі прослідковується високий природний приріст населення. За показником приросту - зменшення населення Волинська область займає 4 місце, ввійшовши в список тих областей де зменшення населення менше ніж в цілому по країні. Особливістю населення Волинського економічного району є його багато національність [8].

Частка сільських жителів в Північно-Західному районі на сьогодні становить 51%. Середня густота сільського населення тут не набагато нижча, ніж у Карпатському економічному районі. У Північно-Західному регіоні України значна частка (понад 93%) українського населення, а також помітно виражені етнографічні особливості (своєрідний побут і культурні традиції, витоки яких сягають часів язичества) корінних жителів краю - поліщуків. Найбільші з національних меншин - росіяни, білоруси, поляки, які проживають у містах та прикордонних районах.

1.5 Новітній рівень розвитку та структура господарства району

Загалом помітно тенденцію нарощування промислового виробництва в районі, особливо на початку першого десятиліття XXI століття. Так, у період 2000-2005 рр. цей показник зріс з 49% до 87% по відношенню до рівня промислового виробництва в районі у 1990р.

За цей самий період обсяг виробництва сільського господарства знизився - 35,8%. Інвестиції в основний капітал залишаються вкрай низькими, що обумовлює низькі темпи його економічного зростання. У 2004 році інвестиції склали лише 52,1% рівня інвестування 1990р.

На низькому рівні залишається рівень експорту продукції господарства. В 2004 році з Волинської області було експортовано товарів та послуг у 4,4 рази менше, ніж у середньому по Україні, а з Рівненської - у 6разів.

Низькі темпи розвитку району повязані, зокрема, із низьким рівнем забезпечення району основними засобами виробництва. Частка району в забезпеченості основними виробничими фондами країни складає 2,4% та 77% від середнього рівня по країні. Середньомісячна заробітна плата робітників і службовці складає 459 грн.

У структурі господарського комплексу Волинського району підвищеною часткою виробництва виділяються сільське господарство і дещо менше промисловість, транспорт, зв'язок, будівельна індустрія.

З 1990 по 2004 роки відбулися суттєві зміни галузевої структури промисловості району. Промисловість за своєю структурою є багатогалузевою з переважним розвитком оборонних галузей. З початку XXI ст. У районі більше зростання було характерним для електроенергетики, харчової промисловості та машинобудування (Додаток Б).



Розділ 2. Функціонально-компонентна структура Північно-Західного економічного району України

2.1 Функціонально-компонентна та територіальна структура

Північно-Західний економічний район в міжрайонному поділі праці України він виділяється паливною, машинобудівною, хімічною, лісовою деревообробною та фарфоро-фаянсовою галузями промисловості. Значне місце займає легка і промислова промисловість. Частка промислової продукції у загальному обсязі валової продукції складає 65% [12].

На території економічного району виділяється два підрайони. 1. Північний (Волинський) з основними промисловими вузлами Ковель, Сарни, Костопіль. Галузі спеціалізації - видобуток торфу, базальту, граніту; лісова, деревообробна, енергетична, харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів. Основні галузі сільського господарства картоплярство, льонарство, виробництво зерна ("сірі хліба"), мясо-молочне тваринництво.

У Ковелі діють промислові підприємства з обслуговування залізничного транспорту, заводи сільськогосподарського машинобудування, акціонерне товариство "Ковельський завод будівельних конструкцій", завод будівельних матеріалів, крохмальний завод, меблева фабрика, комбінат молочних продуктів, промкомбінат, хлібокомбінат.

У Сарнах є заводи маслоробний, комбікормовий, масових технологічних конструкцій, хлібний, продовольчих товарів, ремонтно-механічний, комбінат "Буд-індустрія", меблева фабрика. Працює науково-дослідна станція з освоєння боліт.

Поблизу міста Кузнецовська розміщена Рівненська АЕС.

У Костополі працюють меблева фабрика, завод фільтрів, домобудівний комбінат, "Буд-індустрія", заводи базальтових і теплоізоляційних матеріалів, з виробництва скла, фабрика "Мрія".

У Камінь-Каширському діють заводи деревообробний, маслоробний, хлібний, консервний, льонопереробний, комбікормовий.

У Шацьку - металообробний завод "Світязь", два лісгоспзаги, хлібний завод, цех Шацької фабрики "Чайка", підприємства легкої промисловості.

В Рокитному - завод з виробництва скла, комбікормовий, хлібний, лісгоспзаг, карєр для видобутку гранітів, діоритів.

У Березному - льонозавод, заводи маслоробний, продовольчих товарів, збудовано першу в Україні сірникову фабрику, діє лісгоспзаг.

У Ківерцях - деревообробний комбінат, лісгоспзаг, є заводи, які обслуговують залізницю (механічний), лісового господарства, залізобетонних конструкцій, консервний, розвинене декоративно-прикладне мистецтво (різьба по дереву).

2. Південний (Лісостеповий) підрайон має добре розвинену харчову, легку, машинобудівну, хімічну, деревообробну галузі та промисловість будівельних матеріалів. Сільське господарство спеціалізується на буряківництві, зерновому господарстві, картоплярстві, молочно-мясному тваринництві. Основні центри - Рівне, Луцьк, Нововолинськ, Здолбумів. Формуються два ТВК - Рівненський і Луцький.

У Рівному розвинені машинобудівна і металообробна, хімічна, легка, деревообробна та харчова промисловість. Діють авторемонтний завод, хімічне підприємство "Азот", завод високовольтної апаратури, завод "Газотрон", комбінат будіпдустрії, завод високовольтних; залізобетонних конструкцій, льонокомбінат, фабрика нетканих матеріалів, меблева, пивзавод, завод тракторних агрегатів, кондитерська фабрика та ін.

Провідними галузями в Луцьку є машинобудівна та металообробна, хімічна, легка, деревообробна й харчова. Функціонують автомобільний завод малолітражних автомобілів підвищеної прохідності, завод апаратури і звязку, шовковий комбінат та взуттєва фабрика, картонно руберойдний завод, заводи "Полімер", "Спектр" випускають поліетиленову плівку, пластмасові та гумотехнічні вироби, товари побутової хімії. Діють авторемонтний завод (в с. Струмівка), Волинське виробниче обєднання з переробки льону, підшипниковий завод, завод комунального машинобудування, фабрики меблева, "Черевички", спиртогорілчаний комбінат.

У Нововолинську розвинені паливна, машинобудівна (завод спеціалізованого технологічного устаткування), верстатобудівна, електротехнічна, деревообробна (деревообробний комбінат), легка (бавовнопрядильна фабрика) галузі промисловості. Функціонують заводи залізобетонних виробів та матеріалів, ремонтно-механічний завод, мясокомбінат, завод харчових концентратів.

У Володимир-Волинському діють заводи комбікормовий, нестандартного сільськогосподарського обладнання і монтажних заготовок, меблева фабрика, цукровий завод, хлібокомбінат, лісгоспзаг та ін.

В Дубно - заводи ливарно-механічний, гумотехнічних виробів, мясокомбінат, фабрики меблева, трикотажна, цукровий завод, овочеконсервний завод, лісгоспзаг.

У м. Здолбунів працюють потужний цементно-шиферний комбінат, а також виробниче обєднання "Укрцемремонт", заводи залізобетонних конструкцій і виробів, ремонтно-механічний, нестандартного обладнання, "Іскра", пластмасових виробів, хлібний, продовольчих товарів. Поблизу працює Квасилівський завод комунального устаткування.

Острог відомий своїми підприємствами харчової промисловості: маслосироробний, хлібний, мінеральних вод, пивоварний. Є тут також шиноремонтний, цегельний заводи, меблева і швейна фабрики, лісгоспзаг.

У підрайоні функціонують також заводи маслоробний, комбікормовий, продовольчих товарів і меблева фабрика у Млинові; комбінат хлібопродуктів, радіоелектронної апаратури, овочесушильно-консервний, фурнітурний заводи, а також меблева, швейна фабрики та ін.



2.2 Машинобудування

Машинобудування Північно-Західного району має не металомісткий характер. Розвиток галузі відзначається відсутністю власного металу, а також його далеке розміщення від Придніпров'я. Крім цього, на розвиток машинобудування Волині впливає близькість великого промислового вузла - Львова і потреби сільського господарства району. У машинобудуванні особливо виділяється виробництво електротехнічних виробів (Луцький завод електроапаратури), приладобудування (Рівненський приладобудівний завод). У структурі машинобудування важливе значення має сільськогосподарське машинобудування (виробництво машин для тваринництва), верстатобудування. В районі розвивається автомобілебудування, яке представлене Луцьким заводом, що випускає легкові автомобілі “Волинянка”. У Рівному діє завод, що виготовляє запасні частини для тракторів. Функціонують заводи з виробництва машин для тваринництва та кормовиробництва (“Ковельсільмаш”, “Розищефермаш”), автокормовози для тваринницьких ферм, транспортні причепи (Красилів). Працюють численні ремонтні підприємства, в тому числі Дубнівський ливарно-механічний завод. Район посідає помітне місце в країні щодо машинобудування та металообробки, тим більше він достатньо забезпечений робочою силою, енергетичними ресурсами, значним внутрішнім ринком (сільське господарство).

2.3 Харчова промисловість

Харчова промисловість Північно-Західного району за обсягом виробництва займає друге місце після машинобудування. Вона переробляє місцеву сільськогосподарську сировину - зерно, цукрові буряки, насіння олійних культур, продукцію тваринництва. В районі діють підприємства цукрової, м'ясної, молочної, борошномельно-круп'яної, олійної, жирової, спиртово-горілчаної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості. Тут виробляється 10,3% найважливіших продуктів харчування від загального обсягу їх виробництва в Україні.

Харчова промисловість Північно-Західного економічного району є його найважливішою галуззю , яка в структурі виробництва товарів народного споживання становить понад 57% продукції. Це такі галузі, як цукрова і спиртова (Дубно, Корець, Мізоч, Острог, Володимир-Волинський, Горохів, Іваничі), м'ясна (Луцьк, Ковель, Рівне), плодоконсервна, борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, маслосироробна і молочна [1].

2.4 Легка промисловість

Легка промисловість - одна з провідних галузей Північно-Західного району, особливо льонокомбінат та фабрика нетканих матеріалів у Рівному, льонозаводи в Березному, Володимирці, Сарнах, Дубровиці, Зарічному та ін.) Поширена швейна, шкіряно-взуттєва промисловість, в тому числі виробництво штучної шкіри у Нововолинську, Ковелі,. Виробництво взуття щороку становить понад 2 млн. пар. Волинський район виготовляє понад 156 тис. мІ різних тканин (близько 13% тканин України). Небагато нижча частка району щодо виробництва трикотажних виробів, всього 1,2% державного виробництва, в основному в Рівненській області.

2.5 Паливно-енергетичний комплекс

Паливно-енергетична база в Північно-Західному районі сформована на основі видобутку вугілля в Нововолинську; торфу - Журавичі, Маневичи, Сойне у Волинській області, Моквин, Смига, Клесів, Чемерне у Рівненській області. Природний газ подається газопроводами Іванцевичі - Долина, Дашава - Рвне - Костопіль.

Енергоенергетика Волині представлена Рівненською АЕС. Енергія надходить ще з Добротвірської ДРЕС (Львівська область). Природній газ подається по газопроводу Івацевичі - Долина та Дашава - Рівне - Костопіль.

2.6 Хімічна промисловість

Хімічна промисловість доповнює промисловий комплекс Північно-Західного району. Вона орієнтується переважно на споживача. Представлена Рівненським виробничим об'єднанням “Азот” (азотні та фосфорні туки, сірчана кислота, синтетичний аміак і ін.). Крім того працюють заводи побутової хімії (Рівне, Луцьк), Здолбунівський і Корецький пластмасові та Дубнівський гумотехнічних виробів. Тут виробляють мінеральні добрива, пластмаси, товари побутової хімії.

2.7 Виробництво будівельних матеріалів

Важливою для господарства Північно-Західного району є промисловість будівельних матеріалів, зокрема виробництво цементу та шиферу в Здолбунові, залізобетонних виробів та конструкцій, цегли в Луцьку, Рівному, Здолбунові, Сарнах, Нововолинську. В Луцьку діє картонно-рубероїдний завод, що виготовляє м'яку покрівлю, ізоляційні матеріали. Є кілька великих підприємств з обробки базальту та граніту (Костопільський, Сарненський, Рокитнянський райони Рівненської області. Діють склоробні заводи в Костополі (кришталеві вироби) та Рокитному, а також завод базальтових та теплоізоляційних матеріалів у Костополі.

2.8 Лісова та деревообробна промисловість

Для Північно-Західного району найбільш важливими і найдавнішими є підприємства лісової та деревообробної промисловості, а також лісохімії. Сформувався Волинський лісопромисловий комплекс (Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський). Камінь-Каширський у Волинській області, Костопільський домобудівний завод, Оршівський, Смизький та Клевонський деревообробні комбінати, меблеві фабрики у Рівному, Костополі, Дубно, Острозі, Радивилові, Сарнах. У багатьох лісгоспах виробляють скипидар, живицю, вітамінне борошно. Лісозаготівля зосереджена в районах Дубровиці і Цумані. Великі деревообробні комбінати і меблеві фабрики працюють у Ковелі, Луцьку, Рівному, Сарнах. Їх продукція - це буддеталі, фанера, меблі, тара, деревостружкові плити, паркети тощо. Костопільський домобудівний комбінат - найбільше в країні підприємство з виробництва стандартних житлових будинків, будівельних матеріалів, яка орієнтується переважно на власну сировину і споживача. У галузевій структурі виділяється виробництво цементу і шиферу в м. Здолбунів, залізобетонних виробів і конструкцій, цехи в Луцьку, Рівному, Здолбунові, Сарнах, Нововолинську. В Луцьку діє картонно-рубероїдовий завод, що виготовляє м'яку покрівлю, гідроізоляційні матеріали. У районі є значна кількість цегельних заводів. Широко представлена обробка природнього каменю-базальту, граніту в Костопільському, Сарненському та Рокитнівському районах Рівненської області. Виділяється вапняково-силікатний завод в Новій Любомирці, завод базальтових і теплоізоляційних матеріалів у Костополі. Склоробні заводи збудовані в Костополі (Кришталеві вироби) і Рокитному.

2.9 Сільське господарство

Сільське господарство через природні умови (заболоченість) в Північно-Західному районі, як для України загалом, є досить низькою частка площ, зайнятих в сільськогосподарському виробництві - 66,3%. Відповідно, тут нижчою є частка рілля (64%) ніж в Україні в цілому, але вищою є частка пасовищ та сіножатей. У районі осушено до 700 тис. га перезволожених земель, особливо в північній частині. Діють осушувальні системи Цирська, Хмельницька, Стохідська, Стублівська, Іквівська.

Північно-Західний район вирізняється значним площами, зайнятими під технічні культури та картоплю - 240 тис. га в 2002р., що розосереджені по всій території Волинського соціально-економічного району (урожай в 2002р. складав 1918 тис. т, що становить понад 11% від його виробництва в країні). Посіви зернових культур зосереджено в південній частині району, які в структурі посівних площ займають все ж провідне місце (597 тис. га). В 2002р. їх валовий збір в районі складав 1149 тис. т, причому ця цифра тримається та приблизно однаковому рівні з 1996р. Поширені також посіви хмелю, а також овочівництво, садівництво та ягідництво.

На території району виділяються такі зони спеціалізації сільського господарства:

молочно-м'ясне скотарство, свинарство, льонарство з картоплярством;

м'ясо-молочне скотарство, свинарство, буряківництво;

овочево-молочне господарство приміського типу.

У тваринництві виділяється вирощування ВРХ (в 2002р. - 334,8 тис. голів) та свиней - 67,8 тис. голів. Щоправда, показники товарної рентабельності цієї продукції суттєво відстають від пересічноукраїнських: так, середній удій молока в районі складає 1746 кг, в той час як в Україні він перевищує 2000 кг [7].

2.10 Транспортний комплекс

Основу транспортного комплексу Північно-Західного регіону складає залізничний транспорт - середня щільність колій складає 30 км / 1000 км2. Головними залізничними вузлами є Ковель, Здолбунів, Рівне, сарни, Луцьк. Значною є щільність автомобільних шляхів - 273 км / 1000 км2. Через територію району проходять газомагістраль Івановичі - Долина і ділянка нафтопроводу “Дружба”.

Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку Північно-Західного економічного району України

3.1 Проблеми розвитку в умовах переходу до ринкових відносин

Основна проблема у Волинському економічному районі на сучасному етапі - вихід з кризової ситуації промисловості та сільського господарства. Доцільно було б у перспективі збудувати модерний металургійний міні-завод, що дало б поштовх для розвитку машинобудування та металообробки. Для цього тут є всі можливості: великий попит на чорний метал; значна кількість металобрухту, розвинена атомна електроенергетика, значні трудові ресурси, які часто використовуються за межами району й України.

Значні перспективи має також автомобілебудування (Луцьк), сільськогосподарське й електровиробництво (Рівне), виробництво будівельних матеріалів та шиферу (Здолбунів), хімічна (Рівне), текстильна і харчова галузі промисловості (середні та малі міста цього району).

Доцільно істотно перебудувати відповідно до сучасних вимог туристичну діяльність (Рівне, Луцьк, Острог, Дубно).

Необхідно і надалі поглиблювати зов нішньоекономічні звязки, створюючи спільні підприємства. Щодо цього особливо великі перспективи відкриваються у звязку з розробкою проекту "Єврорегіон Буг", який передбачає розвиток інтеграційних процесів між господарськими обєктами Волині та суміжних з нею територій Білорусі й Польщі, тоді промисловість регіону отримає унікальну можливість значно підвищити ефективність зовнішньоекономічної діяльності.

3.2 Перспективи розвитку

Північно-Західний економічний район займає особливе місце в геостратегічному контексті соціально-економічного та зовнішньополітичного розвитку України. Його географічне сусідство з двома європейськими державами, а в першу чергу з Польщею, яка прискорено інтегрується в ЄС, завжди буде виступати сприятливим фактором для входження України в різні економічні та політичні структури та об'єднання.

Регіональна політика в північно-західному прикордонні України повинна бути спрямована на правове забезпечення подальшого посилення економічної самостійності локальних прикордонних господарських утворень шляхом чіткого розмежування повноважень між центральними і місцевими органами управління і виконавчої влади, формування точок росту, реформування галузевої і територіальної структури господарських комплексів, облаштування державного кордону і кордонних переходів, створення прикордонної інфраструктури, налагодження системи зв'язків із суміжними прикордонними територіями сусідніх держав.

Необхідно всебічний розвиток невиробничої сфери. При вирішенні цієї проблеми необхідно осмислити соціально-економічну функцію цієї сфери. Ряд галузей невиробничої сфери можуть стати реальними галузями регіональної спеціалізації, і крім того, невиробнича сфера є полем для розвитку малого та середнього бізнесу.

Найважливіші напрямки економічного і соціального розвитку Північно-Західного економічного району в умовах переходу до ринку значною мірою визначається вирішенням таких пріоритетних завдань, як конверсія підприємств оборонного комплексу, розвиток вітчизняного та міжнародного туризму, збільшення пропускної спроможності транспорту, створення сучасної інфраструктури зв'язку.



Висновки

Територія України за всі роки свого існування зазнавала великих територіальних змін. Сучасна державна територія остаточно сформувалась у першій половині 50-х років нинішнього століття. Територія і населення району має складну історію.

Північно-Західний (Західно-Поліський) економічний район розташований на крайньому північному заході України. Район включає територію Волинської і Рівненської областе. Район займає вигідне прикордонне положення, що сприяє розвиткові культурних та економічних зв'язків із зарубіжними країнами.

Північно-Західний економічний район розташований у таких природних зонах, як Українське Полісся та Лісостепова зона. Зональність впливає на територіальну різноманітність розміщення сільського і лісового господарства, будівництва,транспорту, економічну ефективність галузей господарства.

Північно-Західний економічний район має низький рівень урбанізації (47%) і найнижчу щільність населення в Україні (50 чол./кмІ). Район виділяється серед інших тим, що демографічна ситуація не набрала тут надто загрозливого характеру.

Що стосується промисловості Північно-Західного економічного району, то в міжрайонному поділі праці України він виділяється паливною, машинобудівною, хімічною, лісовою деревообробною та фарфоро-фаянсовою галузями промисловості. Частка промислової продукції у загальному обсязі валової продукції складає 65%.

Північно-Західний соціально-економічний регіон займає особливе місце в геостратегічному контексті соціально-економічного та зовнішньополітичного розвитку України.



Список використаних джерел

1. Голиков А.П. Вступ до економічної і соціальної географії / А.П. Голиков, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко. - К.: Либідь, 1996. - 320 с.

2. Дітчук І.Л. Географія України / І.Л. Дітчук, О.В. Заставецька, Д.В. Ткач. - Навч. посібник. - Т.: Навчальна книга - Богдан, 2006. - 168 с.

3. Заставний Ф.Д. Економічна і соціальна географія України / Ф.Д. Заставний. - Підруч. для 9 кл. - К.: Форум, 2003. - 239 с.

4. Карлін М.І. Інвестиційно-інноваційний механізм регулювання розвитку прикордонного регіону / М.І. Карлін. - Л.: Редакційно-видавничий відділ ВНУ ім. Лесі Українки, 2010. - 376 с.

5. Ковалевський В.В. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / В.В. Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. - К.: - Знання, 2005. - 352 с.

6. Максаковский В.П. Географическая картина мира. В 2 книгах. / В.П. Максаковский. - 3-е изд., испр. - М.: Дрофа, 2006. - 495 с.

7. Масляк П.О. Географія України / П.О. Масляк, П.Г. Шищенко. - Підруч. для 8-9 кл. серед. шк. - К.: Зодіак- ЕКО, 2004. - 432 с.

8. Топузов О.М., Економічна і соціальна географія світу / О.М. Топузов, Л.В. Тименко: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів. - К: Зодіак-ЕКО, 2005. - 208 с.

9. Чернов Б.В. Фізична географія України / Б.В. Чернов. - Підруч. для 8 кл, - К.: Освіта, 2002. - 254 с.

10. Шабала Я.М. Історія України / Я.М. Шабала. - Л.: ВМА Терен, 2008. - 300с.

11. Шаблій О.І. Соціально-економічна географія України / О.І. Шаблій. - Л.: - Світ, 2000. - 680с.

12. Яценко Б.П. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн / Б.П. Яценко. - К.: АртЕк, 2005. - 248 с.



Додаток А

Карта 1. Розміщення північно-західного економічного району на карті України

Карта 2. Північно-західний економічний район



Додаток Б

Таблиця 1. Економічний розвиток північно-західного економічного району

Показник	Волинський район	Україна	Частка в Україні, %
Територія, тис. км2	40,3	603,7	6,7
Кількість наявного населення, млн. осіб	2,2	47,6	4,6
Кількість зайнятих, тис. осіб	869,9	20163	4,3
Валова додатна вартість, млн. грн.	7665	244497	3,1
Інвестиції в основний капітал, млн. грн.	3407	5114	66,6
Обсяг продукції сільського господарства, млн. грн.	3902	66257	5,9
Експорт товарів, млн. дол США	475,4	32666	1,5

Размещено на Allbest.ru

...