Вплив географічного положення та природно-ресурсного потенціалу на формування суспільно-географічних моносистем

Размещено на http://allbest.ru

ВПЛИВ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НА ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИХ МОНОСИСТЕМ

Смочко Наталія Михайлівна, доктор географічних наук, доцент

Папп Василь Васильович, доктор економічних наук, професор

Мукачівський державний університет

Метою даної роботи є аналіз впливу географічного положення та природно-ресурсного потенціалу на формування видів суспільно-географічних моносистем Карпатського регіону.

Методика. В дослідженні використані загальнонаукові методи, зокрема аналіз, науковий синтез, аналітичний метод, методи порівняння та узагальнення. Застосувавши коефіцієнт відкритості економіки регіону здійснено оцінку рівня впливу державних кордонів на залучення Карпатського регіону до міжрегіональних економічних зв'язків.

Наукова новизна. В статті проаналізовано географічне положення Карпатського регіону з позицій оцінки його як ресурсу здатного активізувати внутрішні (ендогенні) та зовнішні (екзогенні) чинники та природно-ресурсний потенціал як детермінанти монорозвитку суспільно-географічних систем Карпатського регіону. Аналіз динаміки коефіцієнту відкритості економіки областей Карпатського регіону України та їх рівень імпортозалежності, показав на значний вплив прикордонного розташування на інтенсивність залучення регіону до міжрегіонального співробітництва, яке дає змогу вирішити конкретні економічні та соціальні питання безпосередньо для прикордонних областей. Проте, незважаючи на таку відкритість економік областей Карпатського регіону, вони є доволі імпортозалежні. Зазначимо, що відкритість економік областей Карпатського регіону визначає екзогенність моносистемного розвитку суспільно-географічних систем локального рівня. Доведено, що на екзогенність локальних моносистем суттєво впливає і транскордонне положення Карпатського регіону. Наявні в регіоні пункти пропуску формуються як моноцентри екзогенного типу з яскраво вираженою функцією міжнародної співпраці. Таким чином, географічне положення є фактором-детермінантом формування видів моносистем за джерелом їх розвитку.

Практичне значення. Результати даного дослідження сприяють глибшому суспільно-географічному розумінню процесів монорозвитку суспільно-географічних систем, їх генезису, особливостей їх протікання та дають можливість моделювати їх перспективний розвиток, досягати очікуваних результатів внаслідок довготривалої трансформації. Вони можуть бути використані для подальшого дослідження моносистем різного ієрархічного рівня, а також для розробки практичних рекомендацій та програм розвитку окремих монотериторій.

Ключові слова: територіальна система монорозвитку, монотериторія, географічне положення, природно-ресурсний потенціал, екзогенний та ендогенний розвиток.

INFLUENCE OF GEOGRAPHICAL LOCATION AND NATURAL RESOURCE POTENTIAL ON THE FORMATION OF SOCIO-GEOGRAPHIC MONOSYSTEMS

The purpose of this article is to analyze the influence of geographical location and natural resource potential on the formation of socio-geographical monosystems types in the Carpathian region.

Method. General scientific methods, including analysis, scientific synthesis, analytical method, methods of comparison and generalization have been used. By applying the coefficient of openness of the region's economy, an assessment of the level of influence of state borders on the involvement of the Carpathian region in interregional economic ties has been made.

Scientific novelty. The article analyses the geographical position of the Carpathian region from the standpoint of evaluating it as a resource capable of activating internal (endogenous) and external (exogenous) factors and natural resource potential as determinants of the monodevelopment of socio-geographical systems in the Carpathian region. Analysis of the dynamics of the coefficient of openness of the regions' economy in the Carpathian region of Ukraine and their level of import dependence showed a significant influence of the border location on the intensity of the region's involvement in interregional cooperation, which makes it possible to solve specific economic and social issues directly for the border regions. However, despite the openness of the economies of the regions of the Carpathian region, they are quite import-dependent. It should be noted that the openness of the economies of the regions in the Carpathian region determines the exogenity of the monosystem development of socio-geographical systems at the local level. It has been proven that the transboundary position of the Carpathian region significantly affects the exogenity of local monosystems. The checkpoints available in the region are formed as monocenters of the exogenous type with a pronounced function of international cooperation. Thus, the geographical position is a determining factor in the formation of monosystems types according to the source of their development.

Practical meaning. The results of this research contribute to a deeper socio-geographical understanding of the processes of monodevelopment of socio-geographical systems, their genesis, the peculiarities of their flow and provide an opportunity to model their prospective development, to achieve the expected results because of long-term transformation. They can be used for further research of monosystems of different hierarchical levels, as well as for the development of practical recommendations and programs for the development of individual monoterritories.

Key words: territorial system of monodevelopment, monoterritory, geographical location, natural resource potential, exogenous and endogenous development.

суспільний географічний карпатський екзогенність моносистема

Постановка проблеми. Важливим напрямом у вивченні соціально-економічного розвитку регіонів є дослідження географічного положення як суспільно-географічного чиннику, який має вагоме значення. Існуюча диференціація соціально-економічного розвитку регіонів України багато в чому залежить від географічного положення, мережі транспортних шляхів, міжнародних транспортних коридорів, наявності природно-ресурсного потенціалу. Однією з найважливіших категорій суспільно-географічної науки є географічне положення, яке має різні характеристики оцінювання. Головною рисою географічного положення є його позиціонування тобто відношення певного об'єкта до інших [8, с. 340-456]. Географічне положення багатоаспектне поняття, існує низка дефініцій, які характеризують його стан. У даному дослідженні розглядаються географічне положення та природно-ресурсний потенціал Карпатського регіону з позицій оцінки його як ресурсу здатного активізувати внутрішні (ендогенні) та зовнішні (екзогенні) чинники, тобто як детермінанти монорозвитку суспільно-географічних систем Карпатського регіону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями обґрунтування впливу географічного положення на формування суспільно -географічних систем займалось багато відомих українських вчених географів, зокрема М. Баранський, С. Іщук, О. Любіцева, Л. Нємець, М. Паламарчук, О. Топчієв, О. Шаблій, Л. Шевчук та інші. У своїх працях кожен з цих вчених намагався удосконалити існуючі підходи до визначення географічного положення як чиннику - детермінанту розвитку суспільно-географічних систем. Зокрема, Л. Нємець, Ю. Сільченко та П. Вірченко зазначають, що географічне положення є однією із фундаментальних категорій в географічній науці. Воно являє собою просторове (у межах земної поверхні) відношення певного об`єкта (країни, міста, гірського масиву, природної територіальної системи тощо) до географічних даностей, що лежать поза ним і мають чи можуть мати на нього суттєвий вплив) [4, с. 35]. Дослідженням природноресурсного потенціалу регіону займалося багато українських економіко -географів - Г. Балабанов, І. Горленко, В. Нагірна, Н. Недашківська, М. Паламарчук, В. Руденко. О. Топчієв, О. Шаблій та ін. Зокрема, В. Руденко відмічає, що природно-ресурсний потенціал території характеризується сукупною продуктивністю її природних ресурсів як засобів виробництва і предметів споживання, характеристики яких виражаються в їхній споживчій вартості [6, с. 13].

Метою дослідження є аналіз впливу географічного положення та природно-ресурсного потенціалу на формування суспільно-географічних моносистем Карпатського регіону.

Виклад основного матеріалу. Всі суспільно-географічні системи можна розділити на види. Будь-яка моносистема є географічним об'єктом, який вирізняється своїми атрибутами чи специфічними ознаками, згідно з якими її можна віднести до певного виду. Отже, ми під видом суспільно-географічної системи розумітимемо одиницю в системі класифікації суспільно - географічних систем, яка формується на локальному рівні. Це, по суті, такі системи, які мають однакові ознаки, подібні монопроцеси і входить до складу вищої одиниці. Наприклад, локальні моносистеми входять в склад регіональної, регіональні - в склад національної. Якщо при розгляді моносистеми ми беремо до уваги насамперед джерело її функціонування чи рушійну силу монорозвитку, то всі моносистеми можна поділити на три види: ендогенні, екзогенні та відносно зрівноважені. За суспільною вагою на певному ієрархічному рівні всі моносистеми можна поділити на локальні, регіональні, національні. Зазначимо, що поділ на ендогенні, екзогенні та відносно зрівноважені моносистеми в значній мірі визначається географічним положенням. Якщо локальні моносистеми є периферійними, чи знаходяться всередині регіону, то вони часто є ендогенними. Якщо вони розташовані у прикордонній смузі чи в зоні обласних центрів, то переважає ендогенність.

Карпатський регіон має дуже вигідне географічне положення. Охоплює крайню західну частину України, а саме Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку та Закарпатську області. Загальна площа регіону становить 56,5 тис. км² (9,4% загальної площі України). Зокрема площа території Львівської області становить 21,8 тис. км² (3,6% території країни), Закарпатської - 12,7 тис. км2 (2,1% території країни), Івано-Франківської - 13,9 тис. км2 (2,3% території країни), Чернівецької - 8,1 тис.км2 (1,3% території країни) [1]. Чисельність наявного населення Карпатського регіону на 01.01.2020 р. склала 6035,6 тис. осіб (14,4% населення України).

Регіон характеризується просторовою різноманітністю та високим ступенем диференціації. Це стосується не тільки орографічних, кліматичних, ґрунтових чи інших природних умов, але і показників ресурсозабезпечення, які визначають рівень його соціально-економічного розвитку. Зокрема, це стосується таких показників як розташування населених пунктів до обласних та районних центрів, що виступають полюсами зростання, різна доступність та якість суспільних послуг, умови розвитку окремих галузей економіки, включаючи туризм із використанням культурної спадщини та природних ресурсів, конкурентоспроможність сільського господарства, а також соціальний та людський капітал. Така різноманітність є історично зумовленою, найбільш вагомими чинниками є унікальне сусідське положення. На півночі та північному сході регіон межує із Північно-західним регіоном (Волинська та Рівненська області), на сході з Подільським (Тернопільська та Львівська області), на північному заході, заході і півдні кордони Карпатського регіону співпадають з державним кордоном України загальною протяжністю 1143,5 км, у т.ч.: з Польщею - 291,4 км, Словаччиною - 98,5 км, Угорщиною - 130,0 км, Румунією - 453,6 км та Молдовою - 170,0 км.

Карпатський регіон є прикордонним регіоном, оскільки має п'ятьох закордонних сусідів першого порядку і через них ще сім сусідів другого порядку, що підсилює його значення в географічному міжнародному поділі праці та має значний вплив на господарський розвиток регіону. Державний кордон із цими європейськими країнами нині відіграє не буферну, а інтегруючу функцію, сприяючи інтенсивному обміну пасажировантажними потоками між прикордонними регіонами цих країн.

Оцінити рівень впливу державних кордонів на залучення регіону до міжрегіональних економічних зв'язків можна за допомогою коефіцієнта відкритості економіки регіону (К вр):

Кр = [0,5 * (ЗОТ +ЗОП+ ОП)] : ВВП ре_г * 100 %, (1)

де ЗОТ - зовнішній оборот товарів;

ЗОП - зовнішній оборот послуг;

ОП - оборот довгострокових іноземних інвестицій;

ВВПрег - валовий внутрішній продукт регіону.

Зазначимо, що за критеріями Світового банку відкритість економіки оцінюється на основі значень коефіцієнта експортної відкритості (показник частки експорту у ВВП країни) у наступній градації: більше ніж 35% частки експорту у ВВП країни - «досить відкрита економіка»; від 25 до 35% - «відкрита економіка»; від 10 до 25% - «помірковано відкрита економіка»; менше 10% - «відносно закрита економіка» [9].

При цьому, використовуючи підхід до визначення порогових значень рівня економічної безпеки України, запропонований експертами Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України [2], визначимо вектор порогових значень індикатора «коефіцієнт відкритості економіки» наступним чином: нижній поріг - 25%; нижнє оптимальне - 35%; верхнє оптимальне - 45%; верхній поріг - 60%.

Звернемо увагу на те, що для аналізу розвитку економіки Карпатського регіону показник відкритості економіки потрібно використовувати в комплексі із показником, що визначає частку імпорту в обсязі споживання (Ді):

Ді = І : (ВВПрег + І - Е) * 100%, (2)

де І - обсяг імпорту товарів та послуг;

Е - обсяг експорту товарів та послуг.

Зростання частки імпорту в обсязі споживання може свідчити про розширення асортименту, збільшенні пропонованих товарів (послуг), стимулюючий вплив конкуренції. Однак дуже високе значення даного показника свідчить про скорочення вітчизняного виробництва через його низьку конкурентоспроможність, про виникнення суттєвої та невиправданої залежності окремих галузей, і економіки в цілому, від імпорту.

Оскільки саме відкритість економік областей Карпатського регіону визначає екзогенність моносистемного розвитку суспільно-географічних систем локального рівня, проаналізуємо відкритість економік областей Карпатського регіону та їх рівень імпортозалежності за показниками 2010, 2015 та 2019 рр. (табл. 1.).

Динаміка коефіцієнту відкритості економіки областей Карпатського регіону України (рис. 1) показує, що серед усіх областей регіону найвищий рівень залучення до системи зовнішньоекономічних зв'язків має Закарпатська область (Квр = 88,8% у 2019 р.), а найнижчий - Чернівецька (Квр = 19,9% у 2019 р.). Цікаво, що Закарпатська область у цьому аспекті значно перевищує середньоукраїнський рівень - Квр = 65,5%.

Таблиця 1

Значення складових коефіцієнта відкритості економіки регіону*

* складено за [1], * * -- дані не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційності інформації; «-» -- явищ не було

Відповідно, можемо говорити й про екзогенний вплив як детермінант екзогенності монорозвитку систем локального рівня відповідних областей.

Рис. 1. Динаміка індикаторів відкритості економік областей Карпатського регіону

* побудовано на основі даних табл. 1

Отримані дані кількісно підтверджують значний вплив прикордонного розташування на інтенсивність залучення регіону до міжрегіонального співробітництва, яке дає змогу вирішити конкретні економічні та соціальні питання безпосередньо для прикордонних областей, зокрема поступово долати нижчий рівень соціально-економічного розвитку цих периферійних територій [3]. Таке положення є найбільш унікальним з числа інших прикордонних регіонів України та надає регіону низку геоекономічних переваг у зовнішньоекономічній діяльності для прискореної інтеграції в європейські структури. Регіон є сприятливим «полігоном» для вкладання іноземних інвестицій, експортно-імпортних перевезень, туристських, культурних та інших зв'язків, для розвитку галузей, що орієнтуються на довізну сировину.

Насторожує той факт, що незважаючи на таку відкритість економік областей Карпатського регіону, вони є доволі імпортозалежні (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка частки імпорту в обсязі споживання Карпатського регіону*

* побудовано на основі даних табл. 2

З поміж усіх областей найбільше вирізняється Закарпатська область, в якій частка імпорту в обсязі споживання зросла від 68,3% у 2010 р. до 87,4% у 2019 р., у то час як по Україні цей показник не перевищує 50%. Найменш імпортозалежною є економіка Чернівецької області: 9,2% у 2010 р. та 16,9% у 2019 р.

На екзогенність локальних моносистем суттєво впливає і те, що Карпатський регіон входить до складу Карпатського Єврорегіону, який є важливою транзитною ланкою на транс'європейському шляху «Схід-Захід», його називають західними «воротами» Української держави у Європейський союз. Через регіон проходять потужні нафто - і газопроводи, по яких значна частина експорту нафти і газу надходить в європейські країни, етиленопровід з Калуша в Угорщину, мережа енергосистеми «Мир». Розгалужена система трубопроводів прямо і опосередковано впливає на соціально-економічний розвиток регіону. Плату за транзит нафти і газу можна розглядати як додаткове джерело доходів для місцевих бюджетів, що доцільно використовувати для розв'язання регіональних проблем. Слушним є питання відшкодування екологічних збитків, заподіяних природі регіону трубопроводами і ЛЕП. Через територію Львівської та Закарпатської областей пролягають залізниці, що зв'язують її з сусідніми країнами: Львів - Самбір - Ужгород - Чоп, Львів - Стрий, Мукачево - Чоп. Функціонує екстенсивний міжнародний транспортний вузол на україно-угорсько-словацькому кордоні: «Чоп - Захонь - Черна над Тисау». Автомагістралі: Самбір - Турка - Ужгород, Івано-Франківськ - Яблунецький перевал - Рахів, Стрий - Ворітський перевал - Мукачево, Долина - Вишівський перевал - Міжгір'я - Хуст. Пролягають два шляхи державного значення: магістральний - Київ - Чоп і регіональний - Мукачево - Рогатин, а з метою інтерконтинентального забезпечення транзитних вантажних перевезень у напрямку Європа-Азія діє міжнародних транспортний коридор №5 (Критський), який сполучає західно - і східноєвропейські автомобільні, залізничні та річкові національні мережі. В Україні функціонує 196 пунктів пропуску, з них 43 в межах Карпатського регіону (табл. 2.).

Таблиця 2. Пункти пропуску через державний кордон*

* складено авторкою на основі [1]

Як видно, з табл. 2. автомобільних переходів більше, ніж залізничних, проте вони відіграють меншу роль у вантажно-пасажирських перевезеннях. Крім того, діють 4 повітряні міжнародні пункти пропуску для повітряного сполучення, розташовані в міжнародному аеропорту «Ужгород» (м. Ужгород, Закарпатська область), «Чернівці» (м. Чернівці, Чернівецька область); «Івано-Франківськ» (м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область), «Львів» (м. Львів, Львівська область). Наявність зазначених пунктів пропуску сприяє відвідуванню Карпатського регіону іноземними громадянами, зміцненню двосторонніх торговельно-економічних та соціально-гуманітарних відносин з країнами -сусідами. Державною програмою розвитку транскордонного співробітництва на 2016-2020 рр., яка ухвалена Урядом України у 2016 р., передбачено здійснення заходів щодо відкриття міжнародних пунктів пропуску для автомобільного сполучення: «Уліч - Забрідь» на українсько-словацькому кордоні (Закарпатська область), «Лубня - Волосате» на українсько-польському кордоні (Закарпатська область); «Біла Криниця - Клімеуць» на українсько-румунському кордоні (Чернівецька область) та «Шепіт - Ізвоареле-Сучевей» на українсько-румунському кордоні (Чернівецька область) [5].

Також планується внесення змін та доповнень до «Угоди між Урядом України та Урядом Словацької Республіки про пункти пропуску через спільний державний кордон» стосовно запровадження пішохідного та велосипедного руху в пункті пропуску на українсько -словацькому кордоні «Ужгород - Вишнє-Нємецьке» [7]. Слід зазначити, що оригінальне геополітичне розташування Карпатського регіону на перехресті міжнародних транспортних, економічних, торговельних, культурних шляхів сприяє розвиткові і подальшому поглибленню всебічного міждержавного співробітництва, відводить важливу роль регіону в інтеграції України в європейські структури, оскільки, відстані по авто - і залізничних шляхах від обласних центрів Карпатського регіону до столиць дев'яти європейських держав коротші за аналогічні відстані до Києва. Отже, є реальні можливості прискорити соціально-економічний розвиток регіону за рахунок трансформування господарського механізму спрямованого на більш ефективне використання природно-ресурсного потенціалу та функціонування соціально-виробничої інфраструктури, стимулювання залучення іноземних інвестицій, зокрема країн-сусідок. Отже, пункти пропуску такі, як Чоп та інші, формуються як моноцентри екзогенного типу з яскраво вираженою функцією міжнародної співпраці. Таким чином, географічне положення є фактором-детермінантом формування видів моносистем за джерелом їх розвитку. Як ми вже відзначили, їх може бути три види: ендогенні, екзогенні та відносно зрівноважені.

Ще одним таким детермінантом є природно-ресурсний потенціал. Територія Карпатського регіону, незважаючи на невелику територію, відзначається багатством і розмаїттям природно - ресурсного потенціалу. Він представлений усіма відомими видами ресурсів: земельними, мінеральними, рекреаційними, лісовими, водними (табл. 3.).

Таблиця 3

Аналіз забезпечення Карпатського регіону ПРП (табл. 3.), засвідчує що він найкраще забезпечений земельними, водними та природно-рекреаційними ресурсами. Зазначимо, що освоєність ПРП Карпатського регіону можна визначити на основі обсягів використання природ ного капіталу. Для цього потрібно оцінити та проаналізувати безпосередні економічні ефекти від використання природних ресурсів Карпатського регіону за вартістю реалізованої продукції, робіт, послуг підприємств природоексплуатуючих видів економічної діяльності. Результати такої оцінки, проведеної на основі даних за 2019 р., відображені у табл. 4.

Таблиця 4. Використання ПРП Карпатського регіону за показниками реалізації продукції, робіт, послуг у 2019 р., тис грн*

Дані табл. 4. вказують на те, що в Карпатському регіоні найбільш освоєними є земельні та лісові ресурси. Загалом наявність ресурсної бази виступає детермінантом ендогенного розвитку. Але, часто саме такі ресурси і приваблюють іноземних інвесторів, визначаючи екзогенність розвитку моносистем.

Загальні висновки. В статті охарактеризовано географічне положення Карпатського регіону з позицій оцінки його як ресурсу здатного активізувати внутрішні (ендогенні) та зовнішні (екзогенні) тригери. Здійснено аналіз динаміки коефіцієнту відкритості економіки областей Карпатського регіону України та їх рівень імпортозалежності на основі динамічних статистичних показників. Даний аналіз показав значний вплив прикордонного розташування на інтенсивність залучення регіону до міжрегіонального співробітництва, яке дає змогу вирішити конкретні економічні та соціальні питання безпосередньо для прикордонних областей. На екзогенність локальних моносистем суттєво впливає і те, що Карпатський регіон входить до складу Карпатського Єврорегіону, який є важливою транзитною ланкою на транс'європейському шляху «Схід -Захід». Проте, незважаючи на таку відкритість економік областей Карпатського регіону, вони є доволі імпортозалежні.

Аналіз забезпечення Карпатського регіону природно-ресурсним потенціалом, засвідчує що регіон найкращі показники забезпеченості земельними, водними та природно-рекреаційними ресурсами, а най найбільш освоєними з них є земельні та лісові. Слід наголосити, що наявність ресурсної бази виступає детермінантом ендогенного розвитку регіону і зазвичай вона і приваблює іноземних інвесторів, визначаючи екзогенність розвитку територіальних моносистем різного ієрархічного рівня.

Список використаних джерел:

1. Державна служба статистики україни. Url: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Методика розрахунку рівня економічної безпеки україни, затверджена наказом мінекономіки україни №60 від 02.03.2007 р. Url: me.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id.

3. Міжнародні фінанси: підручник / о. І. Рогач, а. С. Філіпенко, т. С. Шемет, н. Д. Амалян, с. Я. Боринець; за ред. О. І. Рогача. Київ: либідь, 2003. 784 с. 266

4. Нємець л. М., сільченко ю. Ю., вірченко п. А. Економічна і соціальна географія україни. Навчальний посібник. Харків, 2014. 265 с.

5. Постанова кабінету міністрів україни від 17 березня 2000 р. № 521 «основні напрями забезпечення комплексного розвитку малих монофункціональних міст». Офіційний вісник україни. 2000. № 12. С. 112-119.

6. Руденко в.п. географія природно-ресурсного потенціалу україни. Львів: світ, 1993. 237 с.

7. Угода між урядом україни та урядом словацької республіки про пункти пропуску через спільний державний кордон від 21.02.1996 р. (зі змінами від 06.02.2015 р.). Url: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/703_063

8. Шаблій о.і. суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. Львів: лну ім. І.франка, 2001. 744 с.

9. Doing business 2017: an opportunity for all / world bank group // flagship report. Washington: wbg, 2016. 356 p.