Размещено на http://www.allbest.ru/

«Проект вишукувальних робіт для забезпечення планування земельних ресурсів»



Зміст

Вступ

1. Основні поняття та визначення

2. Загальні відомості

3. Технічні умови проектування і фізико-геодезична характеристика об'єкту

3.1 Технічні умови проектування: опис об'єкту, вимоги до складу і точності робіт

3.2 Фізико-геодезична характеристика об'єкту робіт

3.3 Кадастрова і топографо-геодезична вивченість району робіт

4. Проект геодезичних робіт на кадастровому об'єкті

4.1 Склад геодезичних робіт та їх точність

4.2 Геодезичні мережі згущення. Полігонометрія IVкласу, 1-го, 2-го розряду

4.3 Нівелірні мережі

4.4 Попередня оцінка точності планової геодезичної мережі. Оцінка проектів видовжених ходів, зігнутих ходів

4.5 Підготовка даних для перенесення в натуру проектів землеустрою

Висновки та рекомендації

Перелік використаної літератури

Додатки

геодезичний нівелірний землеустрій мережа



Вступ

Виконання даної роботи спрямоване на проведення проектно-вишукувальних робіт по створенню планової та висотної основ у межах заданої сільської ради. Даний комплекс робіт виконується для забезпечення раціонального використання, обліку та можливості розвитку земель населеного пункту, при плануванні розвитку територій.

При виконанні роботи необхідно провести такий комплекс робіт як:

· Створити проект планової опорної геодезичної мережі, яка складається з ходів відповідних класів (розрядів) між вихідними пунктами вищих класів (розрядів);

· Створити проект висотної геодезичної мережі згущення.

Проект - це комплексне індивідуальне завдання,що передбачає самостійне виконання робіт за проектними розрахунками на кадастровому об'єкті.

Вихідними даними для виконання проекту є:

1. Карта-схема на кадастровий об'єкт с. Іванівці Коломийського району Івано-Франківської області в масштабі 1:2000;

2. Перелік завдань, які необхідно вирішити в проекті(зміст роботи);

3. Індивідуальне завдання з переліком кадастрових об'єктів і їх характеристик;

4. Перелік використаної літератури,нормативних та спеціальних документів.



1. Основні поняття та визначення

Підставою для проведення топографо - геодезичних робіт є :технічне завдання,технічний проект або програма робіт.

Топографо-геодезична і картографічна діяльність - наукова, виробнича і управлінська діяльність, спрямована на визначення параметрів фігури, гравітаційного поля Землі, координат точок земної поверхні та їх змін у часі, створення і використання державної геодезичної і гравіметричної мереж України, мережі постійно діючих станцій супутникового спостереження, топографічних, тематичних карт (планів), створення та оновлення картографічної основи для державних кадастрів, банків (баз) геопросторових даних та геоінформаційних систем.

Топографо-геодезичні та картографічні роботи - процес створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-геодезичної та картографічної продукції.

Результати топографо-геодезичної і картографічної діяльності - геодезичні, топографічні, картографічні матеріали, продукція, інформація тощо.

Технічне завдання - це комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості),що включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.



2. Загальні відомості

До геодезичних робіт відносяться :створення (польові спостереження вимірювання ) планово - висотної геодезичної мережі (полігонометрія, теодолітні і нівелірні ходи, GPSмережа), зрівноваження та обчислення координат пункту планово - висотної геодезичної мережі.

До топографічних робіт відносяться : рекогностування місцевості, зйомка рельєфу, підземних лінійних споруд ( кабелі, водогони, газогони, каналізація, теплотраси і т. д. ), створення топографічного плану та узгодження всіх підземних споруд в органах, які їх експлуатують.

Проведення топографо-геодезичних обстеженьта вишукувань є однією із землевпорядних дій, що включаються до землеустрою.

Воно покликано забезпечити топографічною основою у вигляді карт і планів землевпорядні дії, а саме:

1. Утворення нових, а також впорядкування існуючих проектів землеустрою з усуненням незручностей у розташуванні земель; уточнення та зміна меж землекористувань на основі схем районного розпланування.

2. Внутрішньогосподарська організація території КСП, фермерських господарств та інших сільськогосподарських господарств з введенням економічно обґрунтованих сівозмін і влаштування всіх інших сільськогосподарських угідь (сади, пасовища, сінокоси), а також розробка заходів по боротьбі з ерозією ґрунтів.

3. Виявлення нових земель для сільського господарства та іншого використання.

4. Відведення і вилучення земельних ділянок.

5. Встановлення і зміна меж міст та інших населених пунктів.

6. Проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і вишукувань.

7. Проектування,розпланування і забудова сільських населених пунктів.

8. Ведення державного земельного кадастру.

Кожна з указаних дій вимагає точності, повноти й детальності топографічних карт і планів. Показниками якості слугують масштаб карти (плану) і висота перерізу рельєфу, а масштаб карти (плану) і площа, на якій виконуються топографо-геодезичні роботи, визначають види і методи проведення цих робіт.

Картографо-геодезичні матеріали кадастру використовують при виконанні таких завдань:

- Прийняття управлінських рішень на рівні міських органів влади і комунальних служб;

- Виконання графо-аналітичних розрахунків для складання проектів міського цивільного і промислового будівництва;

- Виконання проектних розробок обґрунтувань, удосконалення технічних рішень розвитку й реконструкцій вулично-дорожньої та інженерно-технічної мережі.

- Визначення об'ємів робіт, зокрема земельних, при будівництві та реконструкції об'єктів міського господарства;

- Встановлення і визначення положення меж адміністративно-територіальних одиниць, землеволодінь і землекористувань, меж населених пунктів тощо;

- Визначення площ кадастрових земельних ділянок та інших структурно-облікових одиниць;

- Складання графічних додатків до правових та управлінських документів;

- Планування природоохоронних і санітарно-гігієнічних заходів тощо.



3. Технічні умови проектування і фізико-геодезична характеристика об'єкту

3.1 Технічні умови проектування: опис об'єкту, вимоги до складу і точності робіт

На даному об'єкті планується прокласти ходи полігонометрії IVкласу та2 розряду. В таблиці №1 подамо основні вимоги до прокладання таких ходів.

Репери слід закладати так, щоб вони були непорушні. Для цього потрібно вибирати фундаменти капітальних будинків - для стінних реперів. Для ґрунтових потрібно закладати знаки так, щоб вони закладались в землю на глибину більшу від глибини промерзання ґрунту.

Таблиця №1

Вимоги до проектування ходів полігонометрії та теодолітних ходів

Показники	4 клас	1 розряд	2 розряд
Гранична довжина ходу, км: окремого між вихідною і вузловою точками між вузловими точками	14,0 9,0 7,0	7,0 5,0 4,0	4,0 3,0 2,0
Граничний периметр полігону, км	40	20	12
Довжини сторін ходу, км: найбільша найменша середня	3,00 0,25 0,50	0,80 0,12 0,30	0,50 0,08 0,20
Кількість сторін у ході, не більше	15	15	15
Відносна помилка ходу, не більше	1:25000	1:10000	1:5000
Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев'язками у ходах і в полігонах), кутові секунди, не більше	3	5	10
Кутова нев'язка ходу або полігона, кутові секунди, не більше, де n+1 -- кількість кутів у ході
Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см: до 500 м від 500 до 1000 м понад 1000 м	1 2 1:40000	1 2 --	1 -- --

3.2 Фізико-геодезична характеристика об'єкту робіт

Іванівці -- село Коломийського району Івано-Франківської області.

У 2002 році село Іванівка було перейменовано на село Іванівці.

Іванівці невелике за площею село, яке має всього 12 280 мІ (12,28 кмІ). Через територію села протікають дві річки: Прут і Перекіпець.

Населення становить 1334 осіб. Густота населення - 108,63 осіб/кмІ.

Географічні координати села: 48°34?33? пн. ш., 24°50?33? сх. д.

Висота над рівнем моря: 339 м.

Через Іванівці проходить автошлях Т0905 та залізниця Коломия--Делятин.

По західній межі села проходить також границя Коломийського та Надвірнянського районів Івано-Франківської області. Межує з селом Саджавка на заході і селом Товмачик на сході.

У селі є загальноосвітня школа I--III ступенів, дитячий садок «Дударик», фельдшерсько-акушерський пункт, діють дві церкви (православна і греко-катольцька). Село газифіковане, має вуличне освітлення.

Розташоване село в районі Коломийщини - культурного центру Покуття.

Коломийщина розташована в трьох ландшафтних зонах: Придністров'я, Передприкарпаття, Українські Карпати.

Придністров'я (Придністровське Покуття) лежить на Подільській височині на північ від ріки Прут і простягається до долини Дністра. Тут переважають лісостепові ландшафти, що належать до західного краю лісостепової зони Руської рівнини. Ця північно-східна частина Коломийщини простягається паралельно напрямкам течії Дністра і Пруту та Карпатам.

Передприкарпаття (Передприкарпатське Покуття) - середня частина Коломийщини на захід від р. Прут. Тут панує піднятий і сильно розчленований рельєф. Переважають лісолучні ландшафти з широколистяних та мішаних лісів - бука, дуба, граба, ялиці, які займають межиріччя та їх схили. На понижених рівнинах та улоговинах -- луки.

Невелика південно - західна частина Коломийщини заходить в Українські Карпати (середні висоти понад 370 м).

Грунти Коломийщини дерново-підзолисті сушинкові -- 65% (Коршів, Слобідка, Жукотин, Отинія, Мишин, Виноград), опідзолені грунти - 12% (Гвіздець, Загайпіль, Семаківці, Велика Кам'янка), дернові грунти заплав та терасових долин - 10% (Іванівці, Сопів, Товмачик, Кийданч, Нижній Вербіж), лучні грунти - 5% (Корнич, Підгайчики, Королівка, Замулинці, Матіївці), буроземно-підзолисті - 5% (Малий Ключів, Марківка, Печиніжин), болотисті грунти - 3%.

Клімат Коломийщини помірно-континентальний. Переважають повітряні маси з Атлантичного океану.

Вітровий режим певною мірою відбиває умови циркуляції повітряних має над місцевістю Тому частково з напрямком вітру пов'язані температура і вологість повітря.

Проте, напрямок залежить від розподілу атмосферного тиску і сильно спотворюється рельєфом місцевості.

У районах Передкарпаття для року в середньому переважають північно-західний та південно-східний напрямок вітру.

У липні - найтеплішому місяці року, середня температура повітря становить 19-19,5є, у найхолоднішому (січень) вона знижується до мінус 4-5,5є.

На режим зволоження найбільше впливають Карпати.

Середньорічна кількість опадів становить 621 мм. Найменше опадів у січні-лютому - 22 мм, а найбільше в червні-липні - 101 мм. Випаровуваність за рік в середньому становить 530 мм.

В Коломиї в червні 1897 року за добу випало 108 мм опадів - найбільше з часу введення спостережень.

Теплий період в Коломиї приблизно 260 днів, коли температура повітря вища нуля. Період вегетації (росту рослин) становить 210 днів (3 квітня - 32 жовтня), а період активної вегетації - 160 днів (27 квітня - 5 жовтня).

Теплий період включає в себе три пори року - весну, літо та осінь, які докорінно відрізняються за метеорологічним режимом.

Загальна тривалість періоду зі сніговим покровом становить близько 115-120 днів, але стійкий сніговий покрив відсутній у 25% зим. Навіть у січні, найхолоднішому місяці року, майже половина днів буває з відлигою.

Флора заповідного масиву багата й різноманітна, що зумовлено складним історичним процесом її розвитку, висотною диференціацією Чорногори, наявністю різних геологічних порід, на яких формуються численні відміни лісових та альпійських грунтів.

У флорі Коломийщини звичайними є береза бородавчаста, бук звичайний, вільха чорна і сіра, клен, липа, смерека, ялина, ялиця, акація біла, яблуня, груша, вишня, алича, горіх грецький (волоський), кущі (гордовина, верболіз, свидина, терен звичайний, шипшина, яловець, чорниця).

Багатим є тваринний світ Коломийщини (понад 40 видів риб: верховодка, в'юн, голян, щука, форель; земноводних - понад 15 видів: жаба ставкова, ропуха зелена, саламандра, тритон гірський; плазуни - 9 видів: ящірка прудка, вуж звичайний, гадюка лісова; ссавці - 50 видів: кажан (рукокрилі), білка звичайна, полівка, пацюк сірий, хом'як, заєць-русак, ласка, куниця лісова, лось, олень, козуля, дикий кабан).



3.3 Кадастрова і топогеодезична вивченість району робіт

На даний район робіт - село Іванівці видана карта масштабу 1:2000. В селі закладено 4 GPS-пункти з відомими планово-висотними координатами, які прив'язані до ДГМ. Також на території сільської ради закладено 3 пункти висотної основи з прив'язкою до ДНМ.



4. Проект геодезичних робіт на кадастровому об'єкті

4.1 Склад геодезичних робіт та їх точність

Основні вимоги до полігонометричних мереж

Геодезичною основою для виконання великомасштабних кадастрових знімань є: державні геодезичні мережі; геодезичні мережі згущення; знімальні геодезичні мереж.

Державна геодезична мережа є головною геодезичною основою кадастрових знімань усіх масштабів.

Розрядні геодезичні мережі згущення створюють методами полігонометрії, трилатерації, тріангуляції або іншими лінійно-кутовими побудовами.

Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів або систем ходів (див. рис. 3.1, 3.2, 3.3).

Рис. 3.1 Система ходів полігонометрії з кількома вузловими точками

Рис. 3.2 Система ходів полігонометрії з однією вузловою точкою

Рис. 3.3 Одиночний хід полігонометрії

Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

Прокладання висячих ходів не допускається.

Ходи полігонометрії та теодолітні ходи прокладають з таким розрахунком, щоб закріплені опорні пункти знаходились як найближче до межових точок, при цьому необхідно дотримуватись нормативних вимог, що наведені в табл. 1.

Для забезпечення необхідної точності визначення координат пунктів виконують розрахунок точності проекту мережі полігонометрії. Згідно з нормативними вимогами похибка у визначенні планового положення опорних пунктів не повинна перевищувати 0,2 мм в масштабі плану.

При вимірюванні сторін полігонометрії слід уникати переходу від дуже коротких сторін до найдовших. Як виняток, у ходах полігонометрії 1 розряду довжиною до 1 км і в ходах полігонометрії 2 розряду довжиною до 0.5 км допускається абсолютна лінійна нев'язка 10 см. Кількість кутових і лінійних нев'язок, близьких до граничних, не повинна перевищувати 10 %.

Довжини ліній в полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розряду вимірюють світловіддалемірами, електронними тахеометрами та іншими приладами, що забезпечують необхідну точність.

Створення планових мереж способом GPS - спостереження

Створення геодезичних мереж можна здійснювати також за допомогою GPS- спостереження.

GPS - глобальна навігаційна система, базується на сузір'ї із 24 супутників, які облітають по орбіті землю. GPS - супутникова система визначення місцеположення, яка працює під контролем Міністерства Оборони США (МО). Система позволяє цілодобово і при будь-яких погодних умовах одержувати інформацію про час і визначати координати об'єктів в будь-якій точці Земної кулі.

Супутники безперервно випромінюють сигнали, які приймачі використовують для рішення задач позиціонування і навігації. Точність визначення координат лежить в діапазоні від 100 метрів до декількох міліметрів в залежності від приладів, що використовуються, і методів знімання.

До переваг GPS-мереж можна віднести:

* точність GPS-вимірів мало залежить від погодних умов (дощу, снігу, високої чи низької температури, а також вологості);

* GPS дозволяє значно скоротити терміни проведення робіт порівняно з традиційними методами;

* GPS дозволяє визначити результати в єдиній світовій системі координат WGS-84 та системі координат України УСК-2000;

* GPS-результати представляються в цифровій формі і можуть бути легко трансформовані в картографічні чи географічні інформаційні (ГІС) системи.

Вибір методу знімання залежить від вимог до точності визначення пунктів. Приблизні схеми наведено нижче на рис 3.4.

рис 3.4.a) GPS-мережа у вигляді замкнутих геометричних фігур

рис 3.4 б) Тип радіальної мережі з контролем

рис 3.4 в) Комбінація статичного і псевдо-кінематичного методів знімання

Точність визначення положення геодезичного пункту із застосуванням GPS-знімання наведено в таблиці 2

Таблиця 2

Точність визначення положення геодезичного пункту

Частота	Довжина бази, км	Кількість супутників	Тривалість сесії, хв.	Точність визначення (10-6 Д), мм
Статичне знімання
Одна	1	4 5	30 15	5-10
	5	4 5	60 30	5
	10	4 5	90 60	4
	30	4 5	120 90	3
Кінематичне знімання
Одна	3	5	0,1	10
Дві (Р-код)	100	5	0,1	3

Нівелірні мережі

Державна нівелірна мережа України призначена для поширення єдиної системи висот на території всієї держави і є висотною основою всіх топографічних зйомок та інженерно-геодезичних робіт, які виконуються для задоволення потреб народного господарства, науки і оборони держави.

Згідно з основними положень створення Державної геодезичної мережі України , державна нівелірна мережа України поділяється на нівелірні мережі I, II, III і IV класів. Висоти пунктів державної нівелірної мережі визначають геометричним нівелюванням.

Лінії нівелювання I і II класів є головною висотною основою України. Їх прокладено переважно вздовж автомобільних доріг або залізниць та закріплено на місцевості віковими, фундаментальними, ґрунтовими, скельними та стінними реперами приблизно через кожні 5 км уздовж траси.

Нівелірні мережі III і IV класів заповнюють нівелірні полігони I і II класів і служать для забезпечення топографічної зйомки всіх масштабів та вирішення інженерних завдань.

Нівелірні мережі III і IV класів створюються з метою згущення висотної основи для забезпечення топографічної зйомки всіх масштабів та вирішення інженерних завдань.

Для забезпечення топографічної зйомки в масштабі 1:5 000 і більше лінії нівелювання III класу прокладаються з розрахунком створення полігонів з периметром до 60 кілометрів.

Нівелювання III класу виконується з точністю, яка забезпечує отримання нев'язки в ході чи полігоні величиною не більше 10 (мм), де L - довжина ходу або периметр полігона в кілометрах.

Нівелювання III та IV класів є основним методом згущення державної нівелірної мережі при виконанні великомасштабних топографічних знімань.

Для забезпечення топографічної зйомки у масштабі 1:5 000 і більше лінії нівелювання III класу прокладаються з розрахунком створення полігонів з периметром до 60 кілометрів.

Нівелювання IV класу є згущенням нівелірної мережі III класу. Нівелювання IV класу виконують ходами довжиною не більше 50 км.

Нівелірні мережі для великомасштабних топографічних знімань створюють у вигляді окремих ходів, полігонів або самостійних мереж і прив'язують не менше ніж до двох вихідних нівелірних знаків (марок, реперів) вищого класу.

Нівелірні мережі III класу створюють у містах площею від 25 до 50 кмІ. У невеликих містах та населених пунктах площею менше 25 кмІ дозволяється створювати нівелірні мережі тільки IV класу. Для закріплення ліній нівелювання в основному застосовують стінні репери.

Нівелювання IІІ класу виконується нівелірами, що мають збільшення труби не менш 30^х, ціну поділки контактного рівня не більше 30" на 2 мм, нівелірами з компенсаторами, лазерними нівелірами.

До виконання робіт прилади досліджують та перевіряють з метою встановлення їх придатності для нівелювання визначеної точності,приведення в робочий стан і визначення постійних.

Нівелювання ІІІ класу виконують за допомогою шашкових іштрихових інварних рейок. Випадкові похибки дециметрових і метрових інтервалів рейок не повинні перевищувати ± 0.5 мм.

На чорних сторонах рейок нулі співпадають з п'ятками. На червонихсторонах з п'ятками співпадають відліки більше 40 дециметрів, щорозрізняються на 1 дециметр (наприклад, на одній рейці відлік 4687 мм, надругій - 4786 мм).

Нівелювання ІІІ класу виконують в прямому і зворотному напрямкахділянками в 20 - 30 км. Перехід від нівелювання в прямому напрямку донівелювання в зворотному напрямку виконують тільки на постійнихзнаках.

Нормальна довжина променя візування - 75 м. При відсутності коливань зображень рейок і збільшенні зорової труби не менше 35^х довжину візирного променя дозволяється збільшувати до 100 м. Відстань від нівеліра до рейок вимірюють тонким тросом, або чим ще. Різницявідстаней на станції допускається не більше 2 м, а їх накопичення по секції- не більше 5 м. Висота променя візування над підстильною поверхнею повинна бути не меншою ніж 0.3 м.

Нівелювання ІІІ класу виконують при доброму баченні, чітких іспокійних зображеннях рейок. У сонячні дні не слід виконувати нівелювання в часи, близькі до сходу та заходу сонця.

При нівелюванні на станції прилад захищають від сонячних променівза допомогою парасольки.

Рейки встановлюють по рівню на костилі черевики. На ділянках з рихлим ґрунтом рейки встановлюють на міцно забиті дерев'яні кілкидіаметром 10 см і довжиною не менше 40 см. У верхній торець кілказабивають гвіздок з закругленою головкою.

На заболочених ділянках рекомендується застосовувати нівеліри з компенсаторами і під ніжки штатива забивати дерев'яні кілки. При перервах у нівелюванні, спостереження закінчують на постійному знаку.

4.2 Геодезичні мережі згущення. Полігонометрія IV класу, 1-го, 2-го розряду

Державна геодезична мережа являє собою сукупність точок, закріплених на земній поверхні, для яких визначені планове та висотне розташування в загальній для них системі координат. Точки розташовують на місцевості за раніше складеним планом та помічають спеціальними розпізнавальними знаками.

Геодезичні мережі можуть бути або плановими - коли з вимірювань визначаються тільки координати точок в плані, або висотними - якщо визначаються тільки висоти точок, або планово-висотними - якщо в результаті виконання робіт отримують як координати, так і висоти точок.

Розрядні геодезичні мережі згущення є основою топографічних знімань у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 та інженерних робіт, які виконують у містах, селищах, на майданчиках промислового та житлового будівництва, при будівництві підземних комунікацій, в маркшейдерських роботах, при землевпорядкуванні, меліорації земель, земельному кадастрі тощо.

На нашому об'єкті ми запроектували4 ходи полігонометрії IVкласу2 розряду,що опираються на пункти GPS. Нижче подамо їх характеристики (кількість сторін, довжини сторін та кути повороту).

4.3 Нівелірні мережі

Нівелірні мережі для великомасштабних топографічних знімань створюють у вигляді окремих ходів, полігонів або самостійних мереж і прив'язують не менше ніж до двох вихідних нівелірних знаків (марок, реперів) вищого класу.

Нівелірні мережі III класу створюють у містах площею від 25 до 50 кмІ. У невеликих містах та населених пунктах площею менше 25 кмІ дозволяється створювати нівелірні мережі тільки IV класу. Для закріплення ліній нівелювання в основному застосовують стінні репери.

Через нашу територію прокладено 4 нівелірних ходиIVкласу по пунктах полігонометрії. За вихідні репери взято GPS- пункти, які мають точність визначення висоти IIкласу.



4.4 Попередня оцінка точності планової геодезичної мережі. Оцінка проектів видовжених ходів, зігнутих ходів

За формулою (1) знаходимо середню квадратичну похибку положення найслабшої точки

де - кількість сторін в ході; - середня квадратична похибка вимірювання ліній; - середня квадратична похибка вимірювання кута; - довжина ходу; - очікувана середня квадратична похибка в положенні кінцевої точки ходу відносно початкової після врівноваження за дирекційні кути.

Для вимірювання відстаней і кутів використовуватиметься електронний тахеометр Leica TS06 power 5'', розроблений спеціально для робіт із землеустрою, має середній клас точності, для якого =5" а виражається рівнянням .

Всі проведені розрахунки наведено в таблиці 4.

Таблиця 4

Середня квадратична похибка положення найслабшої точки

№ ходу	Кількість сторін	Довжина ходу, м	n·		MІ, мм	М, м
1	12	1272	73,439	1188,429	1261,868	0,036
2	10	1136	71,847	821,500	893,347	0,030
3	9	914	60,933	490,887	551,820	0,023
4	8	780	55,154	327,710	382,864	0,020

Тепер розрахуємо чи підходить вибраний нами прилад для проведення вимірювань. Для цього за формулою (2) знайдемо граничну похибку у визначенні довжини:

де - середня квадратична похибка вимірювання ліній; - кількість сторін в ході; - середня довжина віддалі в ході; - знаменник граничної відносної похибки ходу (для 2 розряду - 5000, для IV класу - 25000).

Для визначення граничної кутової похибки використаємо формулу:

де - середня квадратична похибка вимірювання кута; - кількість сторін в ході; - знаменник середньої відносної помилки ходу (для 2 розряду - 10000, для IV класу - 50000). Розрахунки подамо в таблиці 4.

Таблиця 4

Обчислення граничних лінійних і кутових похибок

Розряд			, м	, м
2	12	5000	106,000	0,073	10000	13,05"

Провівши обчислення, ми бачимо, що електронний тахеометр Leica TS06 power 5''підходить для вимірювальних робіт.

4.5 Підготовка даних для перенесення в натуру проектів землеустрою

Комплекс робіт включає:

· вибірку та вивчення матеріалів щодоперенесення проекту в натуру (на місцевість);

· організацію польовихробіт;

· визначення на місцевості (розпізнаванням, інструментальноабо іншим способом) місцерозташування меж запроектованих елементіворганізації території: полів сівозмін, робочих ділянок, кварталівсадів (кліток), полів пасовищ - сіножатезмін;

· позначення намісцевості меж (оранкою, установленням їх або іншими доступними способами);

· доставку, установлення, обкопування та маркуваннявказаних знаків;

· об'їзд установлених меж з представникомземлекористування і оформлення акта;

· перевірку проектнихматеріалів, виправлення зауважень, формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є установлені в натурі (на місцевості) межі проектних ділянок, зданих за актом, матеріали польовихвимірювань сформовані у справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Суть перенесення проекту в натуру полягає в тому, що на місцевості відкладаються опорні точки і ліній від яких при проектуванні вираховуються ліній або нульові проміри до проектних точок і ліній. Від знайдених опорних точок або ліній проводяться встановлені проектом виміри, в результаті визначають положення проектних точок на місцевості і закріплюють їх стовпами.

При перенесені проекту в натуру використовується велика кількість робочої сили і транспорту. Тому дуже важливо організувати роботу, так щоб вона виконувалась без суттєвих затримок. З цією метою перед початком роботи складається звітний план в якому вказується метод роботи і порядок виконання роботи.

Обов'язковим технічним проектом при перенесенні проекту в натуру є робоче креслення. Робоче креслення - це копія практичного плану на кальці в туші. На цьому плані нанесені границі проектних ділянок, окремі пункти на яких вказується проект, нанесені кутові геодезичні дані необхідні для контролю. Затверджений проект землеустрою переноси-ться в натуру (на місцевість) організаціями, які мають ліцензії на виконання цих видів робіт (розробни-ки документації із землеустрою) відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000,1:2000,1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру від 09.04.98 № 56.

За результатами польових та камеральних робіт складається Технічний звіт з перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість). У технічному звіті в пояснюючій записці приводяться підстави для проведення робіт, методи та засоби перенесення проекту в натуру, точність геодезичних вимірювань, матеріали вирахування координат точок поворотів зовнішньої межі та площі земельної ділянки. До звіту додається копія рішення відповідного органу державної влади про надання земельної ділянки у користування, акт про перенесення проекту в натуру (на місцевість), матеріали польових геодезичних вимірювань. Виготовляється креслення зовнішніх меж земельної ділянки, створеного за результатами польових геодезичних вимірювань, на якому вказується остаточна площа земельної ді-лянки, опис меж земельної ділянки, номери точок поворотів зовнішньої межі, довжина ліній, кадастровий номер земельної ділянки.

Технічний звіт виготовляється у двох примірниках, підписується виконавцем та керівником землевпорядної організації. Один примірник документації передається замовнику робіт, другий -- відділу (управлінню) земельних ресурсів.

Висновки та рекомендації

Для села Іванівці був створений проект вишукувальних робіт для забезпечення планування використання земельних ресурсів та інвентаризації земель. За допомогою плану населеного пункту було запроектовано 4 полігонометричні ходи 2 розряду. Також було запроектовано 4 нівелірних ходи ІV класу.Всі ходи повністю відповідають вимогам по створенню висотної та планової мережі, а отже можуть бути використані як вихідні мережі для подальшого згущення інженерно-геодезичної мережі.

Перед початком польових робіт потрібно узгодити свої дії з сільською радою. Провести рекогностування проекту на місцевості, де в майбутньому будуть закладатися планово - висотні пункти.



Перелік використаної літератури

1. Конституція України, К., 2006.

2. Інструкція з топографічного знімання в масштабах :5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. К., 1999.

3. Літинський В. О., Островський А. Л. методичні рекомендації Проєкт планово - висотної основи стереофотограмметричного методу знімання в масштабі 1:5000. Л., 2010.

4. Островський А. Л. Геодезія, Ч ІІ: підручник для вузів / Островський А. Л., Мороз О. І., Тарнавський В. Л.. Л., 2007.

5. 28. Тартачинський Р.М. Основи інженерної /Р.М. Максимович. Львів: 1999.

6. Земельний Кодекс України, від 25.10.2001 № 2768-III.

7. Закон України «Про Державний земельний кадастр», від 07.07.2011 № 3613-VI.

8. Закон України ”Про охорону земель”. Київ.19.06.2003 р.№962-IY. 28 с.

9. Перович Л. М., Лісевич М. П., Геодезія, ч. II: Навчальний посібник. Львів: «Новий світ 2000», 2005. 208 с.

10. Т. Г.Шевченко, О. І.Мороз, І. С.Тревого, «Геодезичні прилади», Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. 484 с.

11. Волосецький Б. І., «Навчальний посібник», Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2008. 288 с.

12. Черняга П.Г., Бялик І.М., Янчук Р.М., «Супутникова геодезія», Рівне: НУВГП, 2009. 150 с.

13. Савчук С.Г., Вища геодезія. Підручник / Савчук С.Г. Житомир: ЖДТУ, 2005. 315 с.

Размещено на Allbest.ru

...