Антропогенез деяких басейнових систем Верхнього Пруту та ризики, пов'язані з ним

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Антропогенез деяких басейнових систем Верхнього Пруту та ризики, пов'язані з ним

Будь-яка територія залежно від особливостей своїх природних умов має свою межу прояву екологічних ризиків. Суть поняття «ризик» включає небезпеку як несприятливий чинник дії на систему і уразливість системи до дії цього фактору, об'єктами дії ризику є системи (як басейнові в цілому, так і система водного потоку, ландшафтна, соціально-економічна).

Об'єктами дослідження є басейни Верхнього Пруту, а саме - Пістинька та Виженка у гірській частині, Дерелуй - на передгір'ї, Мольниця Г. та Гуків - на рівнинній території (Табл.1).

Для оцінки ризику у басейновій системі використовуємо показник природної захищеності території Кп.з., який чим ближчий до 1, тим менша структурно-функціональна порушеність природної системи діяльністю людини, який вираховується відношенням площі середовищетвірних ландшафтів до площі усієї території. Відповідно до розрахованих показників Кп.з. виконана характеристика категорій ризиків для досліджуваних річкових басейнів (Табл. 2). На території, що вивчається, поширені наступні види антропогенезу ландшафтів: створення урболандшафтів, сільськогосподарське виробництво, лісове господарство, рекреаційна діяльність, створення і експлуатація мобільних об'єктів. Міра антропогенезу і показники еколого-господарського балансу змінюється по виділених районах (Рис. 1). Всього проаналізована і оцінена дія шести екологічних ризиків територіальних систем заплави: зміна якості води і розробка руслових кар'єрів як ризики системи водного потоку, антропогенез ландшафтів як ризик ландшафтної системи та повінь, підтоплення і руйнування берегів як ризик соціально-екологічної системи [1].

Категорія «норма» відповідає стану системи, коли всі зовнішні збурення компенсуються механізмами стабілізації системи.

Категорія «підсилення ризику» відповідає нестійкому стану системи, при якому на нейтралізацію небезпеки задіяні усі внутрішні резерви системи. Оскільки ресурси системи обмежені, вона не може довго знаходиться в цьому стані (без залучення ресурсів ззовні) і в природному ході неминуче перейде на наступну сходинку (при збереженні негативної дії) або повернеться на попередню (при знятті дії).

Категорія «кризова ситуація» відповідає системі зміненого режиму функціонування і руйнування структури, але ці зміни носять зворотний характер і при знятті впливу система здатна повернутися в нормальний стан.

Категорія «надзвичайна ситуація» - система відчуває незворотні зміни своєї структури і функціонування, які в природному ході призведуть до її загибелі й заміни на іншу систему, що більше відповідає зміненим умовам середовища

Розраховано комплексний індекс стану поверхні водозбору (Табл. 2). за формулою: Ке=СУМААнтр.фактори/ (СУМАПрир.фактори + СУМАФактори упр.), де СУМААнтр.фактори - сукупність усіх антропогенних чинників впливу, СУМАПрир.фактори - сукупність усіх природних чинників, СУМАФактори упр. - наявність управлінських чинників (заповідні, буферні території, ефективність очищення стічних вод тощо). Найбільше значення спостерігаємо для басейну річки Дерелуй, де можна говорити про деградацію природного буфера - залісення, залуження тощо, при значному розорюванні поверхні водозбору та демографічному навантаженні поряд з відстаючими та нездійсненими у повному обсязі компенсаційними заходами, недостатньому заповіданні збережених природоохоронних, резервних та відновлених територій. Індекс Ке у деякій мірі повторює показник природної захищеності території басейнової системи - Кп.з. (Табл. 2) [2].

Обрання басейнової системи Виженки у якості контролю підтверджується як комплексним індексом стану водозбору, так і показником природної захищеності території (значення менші, ніж у басейнової системи Пістиньки, оскільки комплексний індекс наближається до нуля).

Чим ближчим до 1 є значення, тим зрівноваженішою почуває себе система і є менш сприйнятливою до дії чинників, що несуть у собіекологічний ризик. З огляду на вище вказані дослідження можна запропонувати формулу для визначення гідроекологічного протистояння чинникам антропогенної дії:

Рис. 1. Розподіл категорій ризиків по басейнам Гукова (а), Дерелую (б), Виженки (в), Пістиньки (г) та Мольниці Г. (д)

W=(1/? n)*100%,

Оцінка прояву гідроекологічної небезпеки, створення гідроекологічного ризику включена до раніше запропонованого та апробованого Алгоритму еколого-гідроморфологічної оцінки басейну річки для цілей сталого розвитку. У ньому вона оцінюється за наступною 5-бальною шкалою: 1б. = високий ступінь, 2б. - підвищений ступінь, 3б. - помірний ступінь, 4б. - слабкий ступінь, 5б. - відсутній прояв гідроекологічної небезпеки [3].

Висновки. Проблема визначення гідро - екологічної небезпеки, факторів, що піддають басейнові системи гідроекологічним ризикам, є актуальною і значимою, оскільки безпосередньо стосується людей та їх життєдіяльності, і взаємного впливу системи «Людина - Річка». Виконана робота показала, що ситуація у суббасейні Виженки є найбільш оптимальною, тією, що відповідає референтним умовах (згідно обрахованих показників стан системи характеризується як «добрий» та той, що відповідає нормі). Дещо гіршою є стан Гуківської басейнової системи - задовільний стан та підсилення ризику прояву гідроекологічних небезпек, для суббасейну Дерелую - задовільний стан та «кризова ситуація», для басейнової системи Пістиньки - добрий стан та норма, для суббасейну Мольниці Г. - задовільний стан та кризова ситуація. (причому при порівнянні з Дерелуйською басейновою системою тут ситуація гірша, оскільки практично балансує на межі з критичними).

Таблиця 1. Узагальнені дані по досліджуваних річкових системах

Таблиця 2. Розраховані значення комплексного індексу стану водозбору та показника природної захищеності території (узагальнене значення по кожному суббасейну)

Література

річковий басейн водозбір

1. Кирилюк О.В. Антропогенізація ландшафтів водозбірних басейнів Дерелую та Виженки / О.В. Кирилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.614-615: Географія.

2. Кирилюк О. Басейни річок Гукова, Дерелую та Виженки як мегаекосистеми / О. Кирилюк, С. Кирилюк // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.672-673: Географія. - Чернівці: Чернівецький національний університет

3. Кирилюк О.В. Геогідроморфологічне обґрунтування методики оцінки стану басейнових систем малих річок (на прикладі річок Гукова, Дерелую та Виженки): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук / Олена Володимирівна Кирилюк / 11.00.07 - гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія/ Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. - Чернівці, 2013. - 20 с.

Размещено на Allbest.ru