Евакуація з України в роки Великої Вітчизняної війни

Стан економіки України напередодні війни та організація евакуації продуктивних сил. Вивезення з України промислових підприємств, сільськогосподарського майна та транспортних засобів. Евакуація населення та діяльність трудящих України на сході СРСР.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 14.09.2013
Размер файла 40,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Подобные документы

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАБЕНКО СВІТЛАНА ЮРІЇВНА

УДК 940.55 (477)

Евакуація з України в роки Великої Вітчизняної війни

07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Донецьк - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії України Донецького державного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, Добров Петро Васильович, професор кафедри історії України, декан історичного факультету Донецького державного університету.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор, Панчук Май Іванович, завідувач відділом національних меншин Інституту політологічних та етнонаціональних досліджень НАН України;

доктор історичних наук, професор, Кравченко Володимир Єгорович, професор кафедри історії України та українознавства Донецького інституту внутрішніх справ МВС України.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (кафедра історії для гуманітарних факультетів).

Захист відбудеться: “13” жовтня 2000 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.11.051.02. при Донецькому державному університеті (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24, корпус 2, аудиторія 32).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького державного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий 12 вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Крапівін.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний період національно-державного відродження України супроводжується зростанням зацікавленості широких громадських кіл до історичного минулого свого народу. Серед багатьох проблем вітчизняної історії необхідно виділити Велику Вітчизняну війну.

Сьогодні досить чітко сформульовані цілком протилежні та непримиримі підходи та оцінки подій того часу. Ті, хто бачить лише позитивне в громадському та державному устрою УРСР та вважають його основним джерелом перемоги, не згодні з ідеєю про злочинний, нелегітимний режим та народ, який під загрозою репресій захищав радянську країну. В обох позиціях відчувається виразний політичний підтекст. У зв'язку з цим нині гостро відчувається потреба в об'єктивному аналізі багатьох проблем Великої Вітчизняної війни та участі в ній України. Такий аналіз необхідний для зміцнення світоглядних засад нашого суспільства, для формування моральних орієнтирів та почуття гордості за наш народ.

Серед найважливіших проблем зазначеного періоду виступає перебазування продуктивних сил республіки. Як частина переведення економіки на воєнні рейки евакуація на першому етапі війни була одним з найважливіших завдань радянської країни взагалі й України особливо. Обрана для дисертаційного дослідження тема охоплює справді важливий момент у житті нашої держави, що й обумовлює її актуальність.

У дослідників нині з'являється унікальна можливість ознайомитися та ввести в обіг нові, досі невідомі документи, на їх основі зробити висновки та оцінити по-новому події часу, що розглядається у дисертації. Новий стан історичної науки дозволяє об'єктивно, з сучасних позицій висвітлювати історію Великої Вітчизняної війни.

Об`єктом дисертаційного дослідження є перебазування продуктивних сил України на схід СРСР в період Великої Вітчизняної війни, а також форми та механізми його проведення.

Предметом дослідження обрано виявлення закономірностей дії об'єктивних та суб'єктивних чинників на проведення евакуації, її організацію та результати. Під поняттям “евакуація” мається на увазі переведення матеріальних та людських ресурсів з місцевості, яка знаходиться під загрозою окупації, до тилових районів країни.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють роки Великої Вітчизняної війни, тобто період, коли проводилась евакуація продуктивних сил України, з початку Великої Вітчизняної війни до повної окупації її території фашистськими загарбниками та період діяльності українських продуктивних сил на сході СРСР.

Територіальні межі дисертації охоплюють територію України в її кордонах, що існували на початок Великої Вітчизняної війни, та ті регіони СРСР, куди було перебазовано промислові підприємства, майно сільськогосподарських установ та населення України.

Мета дослідження. Враховуючи актуальність, стан наукової розробки проблеми, об'єкта та предмета дослідження, необхідність вивчення обраної теми на новому, відповідному до сучасних вимог рівні, автор визначив і мету дисертації - на основі сучасного бачення проблеми дослідити питання щодо проведення, особливостей та результатів евакуації продуктивних сил України.

Задачі дослідження були продиктовані зазначеною метою. Основними будуть такі:

дати огляд літератури з проблеми і характеристику історичних джерел;

простежити законодавчу основу, порядок та організацію евакуації продуктивних сил України, показати її проведення в різних регіонах республіки;

проаналізувати та співвіднести проведення перебазування матеріальних ресурсів промисловості, сільського господарства та евакуацію населення;

визначити роль української економіки у зміцненні матеріальних і трудових ресурсів Радянського Союзу на початковому етапі війни, подати значення евакуації в загальноісторичному розвитку держави.

Методи дослідження. Для досягнення завдань дисертації використовувались як загальнонаукові, так і спеціально-історичні методи дослідження. Значну роль відіграли порівняльно-історичний, логічно-аналітичний, структурний, статистичний, описовий та інші методи.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у дисертації зроблена спроба комплексного аналізу проблеми, яка не одержала певного висвітлення в літературі. На базі досягнень вітчизняної історіографії, аналізу раніше опублікованих та нових архівних джерел автором зроблено спробу дослідити проведення евакуації продуктивних сил України та їх діяльність на сході СРСР.

Особливий внесок здобувача. Здійснено ретельний аналіз різних аспектів даної проблеми, зокрема, вплив ідеологічного стану в республіці на ефективність здійснення евакуації, побут населення України в східних регіонах. На прикладі перебазування продуктивних сил розглянуто мобілізаційний режим 1941-1945 рр. Порушено питання про позитивний вплив тоталітарного державного устрою на швидку перебудову економіки країни на воєнний лад. Визначено, що жорстоко централізована, дисциплінована, пронизуюча все суспільство партія була ідеально пристосована до роботи в надзвичайних умовах.

Проведене дослідження дало змогу ввести в науковий обіг низку невідомих або маловідомих документів із фондів двох центральних та двох обласних архівів.

Автором також вперше надано соціальний склад евакуйованого населення, систематизовано інформацію про місце розташування евакуйованих з України промислових підприємств на сході СРСР, зроблено підрахунки та узагальнення, які дають змогу висвітлити окремі положення досліджуваної теми.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її фактичний матеріал, теоретичні положення та висновки можуть бути використані у науково-дослідницькій роботі, особливо при розробці узагальнюючих праць з історії України та країн СНД, а також методичних посібників, монографій, статей і лекцій з історії другої світової та Великої Вітчизняної війн. Дисертаційне дослідження може стати основою при розробці таких тем, як стан економіки України в роки Великої Вітчизняної війни, вплив другої світової війни на економіку України, Україна в роки Великої Вітчизняної війни і т.д.

Крім того, сучасні економічні діячі, на наш погляд, спроможні, спираючись на досконале дослідження керівництва економікою в екстремальних умовах, повніше використовувати його досягнення; сучасні політичні діячі мають звернути увагу на особливе значення економічних зв'язків між різними республіками.

Дисертаційне дослідження буде корисним у виховній роботі серед молоді. Зокрема, у вищих та середніх навчальних закладах сьогодні особлива роль відводиться формуванню почуття патріотизму.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та певні висновки дисертації доповідалися на науковій конференції професорсько-викладацького складу ДонДУ у 1999 р., на Міжнародній науковій конференції “Історія очима молодих дослідників” у 1999р. Результати дослідження опубліковані у збірниках наукових праць.

Структура роботи обумовлена характером і змістом, метою і задачами дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Повний обсяг дисертаційного дослідження становить 163 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт та предмет дослідження, особливості і мету завдання, вказано на наукову новизну та практичне значення дисертації.

У першому розділі “Історіографія проблеми, характеристика джерел та методологія дослідження” автором проаналізовано літературу, присвячену історії Великої Вітчизняної війни, яка розкриває багато питань, що пов'язані з евакуацією з України в роки війни, надано характеристику джерел та визначено методологічну основу дисертаційного дослідження.

Історіографію проблеми автор умовно розділив на три періоди. Перший охоплює воєнні роки та перше повоєнне десятиріччя. В цей час відбувається становлення історіографії Великої Вітчизняної війни взагалі. Істориками розроблюється періодизація, виділяються окремі проблеми та відбувається процес концентрації джерел.

Другий період відображення історії евакуації з України, що триває з другої половини 50-х рр. до першої половини 80-х рр., позначається появою значної кількості праць, які надають багатий фактичний матеріал.

Третій період (з другої половини 80-х рр. до сьогодення) характеризується появою нових досліджень, основаних на цікавих архівних та документальних джерелах. В них робиться переосмислення подій воєнного часу та надаються нові підсумки війни.

Під час війни були зроблені перші спроби надати наукового характеру всім дослідженням, що стосувалися історії Великої Вітчизняної війни. Автори деяких робіт воєнного часу торкалися теми евакуації промислових підприємств, сільськогосподарського майна та населення України в 1941-1942 рр., надавали приклади самовідданої праці робітників великих підприємств, які були евакуйовані, звертали увагу на те, що важливо було не тільки вивезти цінне майно, а й відновити діяльність евакуйованих фабрик і заводів на нових місцях. Ці видання носять агітаційно-пропагандистський характер, містять чимало неточностей, перебільшень та завищених оцінок. Проте, роботи воєнного часу важливі та цікаві тим, що надають оперативну і первинну оцінку подіям.

У перше повоєнне десятиріччя виходить друком ціла низка праць, присвячених історії Великої Вітчизняної війни. Історики роблять спробу всебічно охарактеризувати події війни. Зрозуміло, розкрити повно різні аспекти цього періоду ще не вдається.

Автори, роботи яких присвячені загальним питанням історії війни, також не змогли всебічно розкрити процес евакуації цінного майна та населення в зазначений період. В їх невеличких за обсягом працях цілеспрямовано проводилась ідея всенародної боротьби з агресором під керівництвом партії. Практично всі заслуги приписувались Сталіну. Ці роботи не внесли нових теоретичних розробок у вивчення проблеми евакуації, як і досить велика праця повоєнного десятиріччя - “Очерки истории Великой Отечественной войны 1941-1945”.

Серед великих робіт другої половини 40-х - першої половини 50-х рр. особливе місце, на наш погляд, займає монографія М.О.Вознесенського - “Военная экономика СССР в период Отечественной войны”. Автор відводить значне місце питанню евакуації цінного майна держави в східні райони країни, надає фактичний матеріал і робить висновок про необхідність цих заходів.

Перебазуванню промисловості СРСР присвячена й стаття Л. М. Кантора, в якій надається конкретна інформація про проведення евакуації, підіймаються питання організації перебазування та робляться висновки про переваги планової системи соціалістичного господарства. Фактично, в ній вперше зроблена спроба надати загальне уявлення про масштаби евакуації промислових підприємств з розподілом їх по галузях і про зміни економіки східних районів.

З середини 50-х рр. в радянській історіографії починаються певні зміни. Вони торкнулися й історії Великої Вітчизняної війни. В цей час вийшла значна кількість робіт, присвячених евакуації з України.

Центральне місце серед досліджень цього періоду займають шеститомна “История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941-1945” і дванадцятитомна “История второй мировой войны”. Обидві праці розглядають евакуацію продуктивних сил Української РСР в рамках загальної перебудови народного господарства Радянського Союзу на воєнний лад. Задумані як такі, що підведуть підсумки всіх попередніх досліджень, ці капітальні праці були позначені відвертою заідеологізованістю та цинічною кон'юнктурщиною. Особлива роль цих робіт полягає у тому, що вони відображають загальну картину подій війни та торкаються майже всіх аспектів цього періоду. Серед узагальнюючих праць треба виділити ті, що присвячені участі Української РСР у війні. У тритомному виданні “Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр.” зроблено узагальнення щодо масштабів проведеної в перші два роки евакуації продуктивних сил України, надані цікаві приклади та зроблені загальні висновки .

Значна кількість праць присвячена вивченню історії партії в роки війни, ролі робітничого класу в досягненні перемоги. В монографіях таких авторів, як Морехіна Г.Г., Митрофанова А.В. трудящим Радянського Союзу, в тому числі і України, відводиться особлива роль у проведенні мобілізаційних заходів в роки війни, що ми вважаємо цілком справедливим.

Питанням самовідданої праці населення України та його співдружності з братніми народами СРСР присвячується значна кількість робіт Коваля М.В. Автор надає значний фактичний матеріал стосовно проведення евакуації з Української РСР в роки війни, вказує конкретні фабрики і заводи, що прибули з України, підприємства, які їх прийняли, і деякі результати роботи українських промисловців на сході СРСР. Публікації Коваля М.В. 70-80-х рр. відображають стан історичної науки того часу і, як і всі інші, мають ідеологічний відбиток. Після здобуття Україною незалежності автор намагається по-сучасному подивитися на події минулого та переосмислити все раніше сказане. Багато фактичного матеріалу щодо евакуації промислових підприємств, сільськогосподарського майна та населення СРСР міститься у збірнику статей та спогадів “Эшелоны идут на Восток”.

Особливої уваги заслуговують роботи, присвячені вивченню розвитку продуктивних сил СРСР в роки війни. Праця Лихоманова М. І. “Организаторская работа партии в промышленности в первый период Великой Отечественной войны” торкається проблем евакуації великих промислових підприємств Радянського Союзу в роки війни. Автор приділяє увагу й особливостям перебазування сільськогосподарського майна України та надає деякі дані про розташування українських колгоспів, радгоспів та МТС в тилових районах СРСР. Найбільш масштабною та сповненою фактичного матеріалу була праця Лихоманова М.І., Позиної Л.Т. і Фіногенова Є. І., присвячена вивченню партійного керівництва евакуацією в перший період війни. Дослідники роблять спробу надати об'єктивної оцінки організації, проведенню та результатам вивезення в східні райони СРСР обладнання промислових підприємств країни. Чітко визначаються помилки в проведенні евакуації промисловості, проте діяльність партійного керівництва не піддається ніякій критиці і оцінюється як цілком позитивна. Треба зазначити, що ця праця підводить підсумки під багаторічним вивченням проблеми перебазування продуктивних сил СРСР в роки Великої Вітчизняної війни.

Що стосується вивчення цієї теми на Україні протягом другого періоду, то найбільш всеохоплюючими були роботи М.З. Данилюка, Саженюка С.Н. і Мазила В.М. Данилюк М.З. значне місце в своїх дослідженнях відводить вивченню перебазування сільськогосподарського майна України, надає значний фактичний матеріал. Один з перших він окремо аналізує результати другої евакуації, що відбувалась у 1942 р. Проте в роботі не досить повно розкривається тема евакуації населення, підкреслюється унікальність соціалістичного ладу, його перевага над капіталістичним.

У 80-ті рр. Саженюк С.Н. зумів розширити наукові відомості про евакуацію з України цінного майна, обладнання підприємств, використавши архівні фонди, але він дослідив лише історію евакуації промислового сектору.

Евакуації матеріальних ресурсів сільського господарства України в 1959 р. присвятив своє дослідження М.Б. Погребінський, але його праця не носить критичного характеру і написана на ще досить незначній джерельній базі.

Тривале вивчення дослідниками історії евакуації продуктивних сил України дозволило їм показати різноманітні її аспекти. Проте серед них існує один, який потребує особливої уваги. Мова йде про евакуацію населення. Дослідити це питання досить важко, тому що джерельна база його мізерна. Немає в історичній літературі відомостей й про соціальний склад населення України, яке евакуювалось на схід СРСР, про чисельність евакуйованого населення по регіонах тощо.

Взагалі, 50-80-ті рр. стали основою для розвитку в історичній науці теми перебазування продуктивних сил України в роки Великої Вітчизняної війни. В республіці сформувалась група дослідників, наукові інтереси яких лежали в сфері вивчення даної теми. В публікаціях Данилюка М.З., Мазила В.М., Саженюка С.Н., Коваля М.В., Погребінського та ін. відображається стан дослідження проблеми евакуації промислових підприємств, сільськогосподарських установ та населення України в 1941-1942 рр. Історики цього періоду наводять багатий фактичний матеріал, роблять узагальнюючі висновки. Але основною проблемою історичних робіт того часу була їх заідеологізованість. Жоден автор не обійшовся без необгрунтованого ствердження про переваги соціалістичного устрою, без повсякчасного повторення про значення партії та її керівну роль. Але проблеми людини в ці суворі роки не обговорюються, не звертається увага на морально-політичний клімат українського суспільства та його вплив на здійснення евакуаційних заходів.

Якісні зміни в дослідженні історії Великої Вітчизняної війни почалися разом з перебудовчими процесами в країні, хоча і відбувались досить повільно. В 1987 р. виходить друком стаття Л.М. Афонської, в якій автор досить чітко робить висновок про організаційне керівництво Комуністичної партії та його значення для подальшого будівництва соціалізму.

Зробивши аналіз наукової історичної літератури з даної теми, автор дійшов висновку, що вітчизняним історикам радянських часів вдалося накопичити значний фактичний матеріал, представити його в своїх публікаціях та зробити загальні висновки щодо масштабів проведеної в роки війни евакуації продуктивних сил. Ряд фактів, висновків та узагальнень із зазначеної літератури використано при роботі над даною дисертацією.

Аналіз вивченої літератури з даної теми та мета дисертації визначили джерельну базу роботи, основу якої становлять нормативні та законодавчі акти; документи та матеріали громадських об'єднань; статистичні матеріали; збірники документів та матеріалів; документи окремих фабрик, заводів, колгоспів, радгоспів, МТС; періодичні видання та спогади безпосередніх учасників Великої Вітчизняної війни.

Законодавчі та нормативні акти всіх рівнів влади становлять основу для вивчення організації евакуації. Вони мають обов'язковий і директивний характер та виражають реальне відношення уряду до подій, що відбувались в той час, а також дають уяву про заходи, які планувались вищими органами влади щодо евакуації.

Найважливішими в період війни для всієї країни були рішення Державного комітету оборони [ДКО], які опубліковані в збірнику “КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК” та інших. Для досліджуваної теми особливий інтерес становлять документи та постанови, прийняті Радою по евакуації, більшість яких можна знайти у фонді 57 (Колекція документів з історії Комуністичної партії України) Центрального державного архіву громадських об'єднань України (далі - ЦДАГО України).У цьому ж фонді зберігаються матеріали та документи РНК УРСР та урядів тих республік, до яких було евакуйовано українські підприємства, колгоспи, радгоспи та МТС, куди виїжджало населення нашої республіки. Постанови, доповідні записки, телеграми та звіти різних наркоматів СРСР та УРСР зберігаються у зазначеному вже фонді та у фондах 4620 (Колекція документів з історії Великої Вітчизняної війни) і 2 (Рада міністрів Української РСР) Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО України). Безумовно, значний інтерес становлять документи окремих урядових установ, які надають фонди 27 (Міністерство сільського господарства Української РСР) та 4610 (Головне управління річкового флоту при РНК УРСР) ЦДАВО України. До законодавчих та нормативних актів слід віднести і постанови виконавчих комітетів обласних рад депутатів трудящих. Так, у державному архіві Харківської області (далі - ДАХО) основні рішення облвиконкому зберігаються у фонді Р-3858 (Виконавчий комітет Харківської обласної Ради депутатів трудящих), а у державному архіві Донецької області (далі - ДАДО) - у фонді 326п.

Документи громадських об'єднань за змістом дуже близькі до нормативних та законодавчих актів, оскільки в радянські часи СНК СРСР та ЦК ВКП(б) становили фактично вищі органи влади в країні. У фонді 1 (Особливий сектор ЦК КП(б)У) у ЦДАГО України зберігаються телеграми ЦК КП(б)У до ЦК ВКП(б) або навпаки, листування ЦК КП(б)У з ЦК інших радянських республік та доповіді секретарів ЦК КП(б)У про хід перебазування продуктивних сил України. Бюро обкомів КП(б)У приймали постанови стосовно забезпечення підприємств транспортом, допомоги залізничникам та розробляли плани проведення евакуаційних робіт. У фондах п-69 (Харківський міський комітет Компартії України) та п-2 (Харківський обласний комітет КП(б)У) ДАХО містяться такі документи.

Профспілки також брали активну участь в проведенні евакуації, особливо це стосується перевезення населення в тилові райони СРСР. У ЦДАВО України, у фонді 2590 (Центральний комітет Всесоюзної професіональної спілки робітників зв`язку Півдня) та у фонді 2597 (Центральний комітет Всесоюзної профспілки робітників сільськогосподарського машинобудування, м. Харків) зберігаються копії постанов засідань секретаріату ВЦРПС щодо забезпечення трудящих певними умовами при переїзді до східних районів Радянського Союзу.

Значна кількість матеріалів була видана друком. Збірники документів і матеріалів становлять особливу групу джерел. Більшість обласних архівів республіки опублікували основні матеріали з історії Великої Вітчизняної війни, серед яких є дані про перебазування великих підприємств, колгоспів, радгоспів та МТС, іноді зустрічається інформація про евакуацію населення. Найбільша кількість довідок та звітів керівників окремих підприємств про хід евакуації та відновлення діяльності підприємств на сході СРСР знаходиться у фондах 57 та 1 ЦДАГО України, у фондах 326п, 633п (Колекція документів та копій з історії Великої Вітчизняної війни) ДАДО. Частіше за все документи такого характеру надають більш-менш об'єктивну картину стану окремих установ під час проведення демонтажу, навантаження, вивезення, встановлення на нових місцях та пуску обладнання.

Окрему групу джерел становлять статистичні матеріали. У багатьох статистичних збірниках надається реальна інформація про розвиток областей республіки та їх господарську спрямованість, про долю української промислової та сільськогосподарської продукції в загальносоюзній і т.д. У фонді 582 (Центральне статистичне управління при Раді міністрів УРСР) ЦДАВО України зберігаються дані, що надходили з областей України і які є об'єктивними.

Великий інтерес для нашого дослідження становлять матеріали, які містяться в періодичних виданнях воєнного часу. Ці джерела становлять для нас цінність тому, що окрім загальної інформації про перебазування та відновлення діяльності в тилових районах ми маємо можливість побачити реальну людину, її особисті досягнення та проблеми. Проте, треба зазначити, що періодичні видання того часу не можуть бути сприйняті як цілком правдиве джерело: враховуючи особливості воєнного часу, зазначимо, що більшість газетних публікацій носили агітаційно-пропагандистський характер.

Для характеристики морально-ідеологічного стану в країні під час проведення евакуації з України важливим джерелом є спогади учасників цих подій. Значна їх кількість вийшла друком. У збірнику “Гвардия тыла” містяться спогади відомих у країні людей. Їх автори розповідають про роботу своїх установ напередодні війни, про їх евакуацію та про відновлення діяльності на сході Радянського Союзу. У фонді 166 (Комісія з історії Великої Вітчизняної війни при АН УРСР) ЦДАГО України містяться стенограми спогадів учасників евакуації, які наводять приклади як позитивного, так і негативно становлення людей до необхідності залишати свою землю. Звісно, що спогади - це необ'єктивне відображення подій, але тим і цікавить нас цей вид джерел. Для з'ясування ідеологічної атмосфери того часу необхідно уважно вивчити та проаналізувати спогади учасників подій, підійти критично до наданої ними інформації.

Загалом, вивчені джерела надають авторові можливість реалізувати поставлену мету й завдання дисертаційного дослідження. Матеріали 18 фондів ЦДАГО України, ЦДАВО України, ДАДО і ДАХО становлять міцну джерельну базу даної роботи. Значну частину згаданих матеріалів автором вперше введено до наукового обігу.

Другий розділ дисертаційного дослідження “Стан економіки України напередодні війни та організація евакуації продуктивних сил республіки” складається з двох підрозділів, і присвячено вивченню становища економіки України напередодні Великої Вітчизняної війни та організації евакуації з України. Аналіз розвитку економіки України в 30-ті рр. дає можливість встановити характерні особливості її розвитку в цей період, а саме: швидке посилення матеріально-технічної бази важкої промисловості, відставання темпів розвитку галузей легкої та невисокий рівень сільського господарства, стан якого почав покращуватися лише наприкінці 30-х - на початку 40-х рр. Незважаючи на чисельні недоліки, економіка України напередодні Великої Вітчизняної війни відігравала значну роль в економічному розвиткові всього Радянського Союзу.

Все це дає підстави зробити висновок про необхідність евакуації продуктивних сил з України на початку війни. Міцна промислова база республіки мала бути перебазована в тилові райони СРСР з метою зміцнення обороноздатності країни. Особливості сільськогосподарського розвитку України обумовили евакуацію колгоспів, радгоспів, МТС республіки, а наявністю значної кількості висококласних спеціалістів пояснюється перебазування трудящих на схід СРСР.

З метою детального ознайомлення з процесом евакуації промислових підприємств, колгоспів, радгоспів, МТС та населення України необхідно дослідити її порядок та законодавчу основу. Особливу увагу партiйнi та радянськi органи придiляли перебазуванню промислових пiдприємств, тому воно було проведено бiльш вдало, нiж евакуацiя сiльськогосподарського майна. Партiйнi органи країни вiдiграли важливу роль в органiзацiї евакуацiї як одного з мобiлiзацiйних заходiв в роки Великої Вiтчизняної вiйни. Встановлена бiльшовиками тоталiтарна державна система виявила позитивнi риси пiд час проведення евакуацiї продуктивних сил України. Централiзована, дисциплiнована, проймаюча все суспiльство партiя була iдеально пристосована до роботи в надзвичайних умовах. Партiйний апарат щоденно керував дiяльнiстю всiх галузей народного господарства та державних закладiв. Створена система галузевих вiддiлкiв i секретарiв, полiтвiддiлiв та iнших партiйних органiв мала всеосяжний характер, тому легко пристосувалася до дiяльностi в умовах жорстокої вiйни. Характерна для радянських часiв практика “авралiв” та “ударництва” пiд час проведення евакуацiї виправдовувала себе. Весь тягар перебазування продуктивних сил України взяв на себе народ. Трудящі республiки провели величезну роботу, яка була складовою частиною заходiв, що забезпечили перемогу Радянського Союзу в Великiй Вiтчизнянiй вiйнi.

Третій розділ “Евакуація матеріальних ресурсів України в 1941-1942 рр.” присвячено безпосередньо евакуації з України промислових підприємств, сільськогосподарського майна та транспортних засобів, вивченню її особливостей та результатів. Евакуацiя кожного регiону України мала свої особливостi, пов'язанi з воєнною ситуацiєю та зi спецiалiзацiєю промислового розвитку областей. Так, захiднi областi, де були розвиненi харчова та легка галузi промисловостi, стали регiоном, який пiд час Великої Вiтчизняної вiйни втратив весь промисловий потенцiал. Евакуацiя промислових пiдприємств Вiнницької, Житомирської та Кам'янець-Подiльської областей вiдбувалася у дуже складних умовах, пiд час швидкого просування ворога по територiї України, тому лише частково було врятовано обладнання пiдприємств цукрової промисловостi, спирто-горiлчаної та iнших. Найбiльша увага придiлялася перебазуванню готової продукцiї, яку також вдалось вивезти лише частково.

Евакуацiя промислових пiдприємств Києва та Київської областi проходила планомiрно. Трудящим столицi вдалось вивезти основнi промисловi цiнностi, матерiали, обладнання та готову продукцiю. Оскiльки в цьому регiонi була розвинена в основному легка, харчова промисловiсть, точне та середнє машинобудування, обладнання пiдприємств було достатньо легко демонтувати та навантажити, що й обумовило вдале проведення перебазування промислових пiдприємств Києва та областi. На Днiпрогесi були вiдчиненi всi шлюзи, в результаті чого було затоплено днiпровськi плавнi на правому березi та розташованi там значнi сили ворога. Радянське командування таким чином перешкодило фашистським вiйськам форсувати Днiпро i виграло пiвтора мiсяця для повної евакуацiї мiцної промисловостi Запорiжжя та Лiвобережної України.

Перебазування промисловостi Днiпропетровської та Запорiзької областей мало велике економiчне значення. Унiкальне обладнання металургiйних та хiмiчних пiдприємств цього регiону було вивезено на схiд СРСР, де вчасно поновило свою дiяльнiсть. Труднощi демонтажу складного та важкого обладнання цих пiдприємств було основною перешкодою для швидкого проведення евакуацiї. З метою прискорення проведення вивезення цiнного майна використовувались рiзнi шляхи: як залiзничнi, так i рiчковi. Всi цi труднощi та недолiки евакуацiї, обумовленi надзвичайно складною ситуацiєю першого перiоду вiйни, не можуть зменшити значення перебазування промислових пiдприємств України на схiд СРСР. За неповними даними, тiльки з 10 областей України (Днiпропетровської, Запорiзької, Донецької, Луганської, Харкiвської, Одеської, Полтавської, Київської, Миколаївської та Чернiгiвської) в 1941 р. було евакуйовано бiльше 190 пiдприємств союзного значення, понад 360 пiдприємств наркоматiв республiканського пiдпорядкування, багато пiдприємств промислової кооперацiї. Евакуйованi пiдприємства вивезли велику кiлькiсть устаткування.

Велику i важливу роботу пiд час евакуацiї провели українськi селяни. Виведення худоби та техніки з регіонів, яким загрожувала окупація, вимагало від селян особливого напруження та самовідданості. Cтаном на 30 жовтня 1941 р. з усiх областей Української РСР було евакуйовано 2 155,1 тис. голiв великої рогатої худоби, 2 750,9 тис. овець, 877,6 тис. свиней i 496,9 тис. коней, що становило вiдповiдно до наявного в республiцi на 1 сiчня 1941 р. поголiв'я 59,8%, 82,1%, 26,7% та 14,2%.

Рiвень органiзацiї евакуацiї матерiальних ресурсiв сiльського господарства України був нижчим, нiж пiд час проведення евакуацiї промислових пiдприємств. Це пояснюється кiлькома причинами: вплив партiйних органiзацiй на життя селян був значно меншим, нiж на робiтникiв фабрик та заводiв; не можливо було евакуювати основний засiб виробництва селян - землю, тому бiльшiсть з колгоспникiв, радгоспникiв та працiвникiв МТС не поспiшала виїжджати; консервативним селянам важко було кидати свою батькiвщину, бо самосвiдомiсть багатьох з них не досягла рiвня “радянської людини”. Незважаючи на значнi недолiки, треба пiдкреслити, що перебазування худоби та технiки з територiї республiки вiдiграло важливу роль у змiцненнi обороноздатностi країни.

Всі недоліки в проведенні перебазування обладнання промислових підприємств та сільськогосподарського майна мають своє цілком об'єктивне пояснення. В умовах війни, без будь-якого досвіду, в надзвичайно короткі строки неможливо було вивезти все цінне майно. Саме тому все, що було зроблено в рамках евакуації матеріальних ресурсів України, вражає своїми масштабами. Для досягнення повного ефекту від цих заходів необхідно було відновити діяльність промислових підприємств України на сході СРСР.

Четвертий розділ “Евакуація населення та діяльність трудящих України на сході СРСР” присвячено питанням проведення вивезення населення та його влаштування на сході Радянського Союзу. Евакуація з України в роки Великої Вітчизняної війни проводилась силами трудящих республіки. Значна кількість працівників фабрик і заводів евакуювалась разом зі своїми підприємствами. Селяни виїжджали на схід, виводячи в тилові райони худобу та техніку колгоспів, радгоспів та МТС. Багато людей виїжджало самостійно.

Перебазування на схід СРСР значної частини населення означало врятування мільйонів громадян від фізичного знищення та фашистської неволі, а також одночасно забезпечувало народне господарство тилових районів СРСР цінними кадрами. Складність виконання цього завдання полягала у тому, що у важкий перший етап Великої Вітчизняної війни уряд мав забезпечити велику кількість людей не тільки транспортними засобами, а й в дорозі харчуванням, одягом, медичною допомогою, та розташувати і працевлаштувати на нових місцях.

Евакуація продуктивних сил здійснювалась з метою збереження найважливіших матеріальних цінностей від ворожого пограбування та використання. У зв'язку зі складним економічним становищем радянської країни в перший період війни виникла необхідність відновити діяльність евакуйованих підприємств на сході СРСР.

Матеріально-побутові умови життя населення України в евакуації були поганими, але моральний стан був таким, що забезпечував нормальну роботу багатьох евакуйованих промислових підприємств та сільськогосподарських установ. Відновлення їх діяльності головним чином лягало на плечі українських трудящих та місцевого населення.

Відбудова діяльності евакуйованих підприємств України була ще складнішим процесом, ніж евакуація. Трудящі зіткнулися з такими труднощами: некомплектність обладнання, що прибувало, перебудова підприємств на виробництво військової продукції, нестача будівельних матеріалів та виробничих площ, сувора уральська та сибірська зима, коли йшла відбудова. Але більшість підприємств було введено в дію в досить короткі строки, що було обумовлено багатьма факторами. Серед них: вибір районів та пунктів призначення було зроблено, за деяких виключень, правильно та економічно обґрунтовано; чітке централізоване керівництво цим процесом з боку ДКО, РНК та наркоматів; кооперування підприємств місцевої промисловості; самовідданість трудящих як евакуйованих підприємств, так і східних регіонів.

Треба зазначити, що не обійшлось і без значних недоліків. Складність отримання згоди вищих органів влади на самостійне вирішення проблем, пов'язаних з роботою евакуйованих підприємств, місцевими керівниками зменшувала ініціативу. Дрібнення великих підприємств спричиняло ряд нових організаційних проблем. При розміщенні підприємств не завжди враховувались особливості економічних зв'язків евакуйованих підприємств, тому деякі з них залишалися без сировинної бази та своїх постачальників енергії.

Незважаючи на це, розміщення на нових місцях евакуйованих промислових підприємств, колгоспів, радгоспів, МТС та інших установ було проведено досить вдало. Головними у цій справі були трудящі. Завдяки їх самовідданій праці стало можливим таке перебазування продуктивних сил і таке повномасштабне використання всього евакуйованого в східних районах СРСР.

Висновки. Вивчення евакуації продуктивних сил України в 1941-1942 рр. дає всі підстави зазначити, що це був цілком виправданий в економічному розумінні захід. Розвиток промисловості та сільського господарства України напередодні Великої Вітчизняної війни зумовив необхідність перебазування заводів, фабрик, колгоспів, радгоспів та МТС республіки на схід СРСР. Централізоване керівництво евакуацією забезпечило швидке та масштабне вивезення на схід СРСР промислових підприємств, колгоспів та радгоспів України.

Особливості господарського розвитку регіонів та становище військової ситуації обумовили особливості проведення евакуації. Найбільш вдало було проведено перебазування продуктивних сил центральних областей України, не вдалося врятувати майно західних, найбільша кількість проблем виникла при евакуації з північних та східних областей республіки.

Евакуація промислових підприємств відбувалася значно організованіше та повніше, ніж евакуація сільськогосподарського майна. Хоча проведена протягом 1941-1942 рр. евакуація з України вражає своїми масштабами. Відбудовані на сході СРСР українські промислові підприємства, колгоспи, радгоспи, МТС та інші установи відіграли значну роль у зміцненні економічної бази Радянського Союзу на вирішальному етапі війни.

Виконати такий великий обсяг робіт стало можливим завдяки особливостям соціально-економічного та політичного устрою країни. Війна народів Радянського Союзу з фашистською Німеччиною стала справді Вітчизняною. Захищаючи свою Батьківщину, люди виявляли любов до рідної землі та ненависть до ворога, що й стало основою ратного та трудового подвигу народів СРСР.

Централізоване управління економікою дозволило в умовах війни швидко мобілізувати всі сили на зміцнення економічного потенціалу країни.

Проведена евакуація промислових підприємств, колгоспів, радгоспів та МТС і населення стала основою перебудови економіки держави на воєнні рейки та позбавила ворога можливості покращити своє економічне становище.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ АВТОРОМ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

евакуація продуктивний сила населення

1. Евакуація промислових підприємств Донбасу в 1941-1942 рр.// Нові сторінки історії Донбасу: Кн.7 / голов. редак. З.Г. Лихолобова. - Донецьк, 1999.- С. 277 - 284 (0,5 др. арк.).

2. Евакуація промислових підприємств України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.)// Вісник Донецького університету. Серія Б: гуманітарні науки. 1999.- №1.- С. 56-63(0,7 др. арк.).

3. Проблеми перебазування сільськогосподарського майна України в роки Великої Вітчизняної війни (1941 - 1942 рр.)// Вісник Донецького університету. Серія Б: гуманітарні науки. - 2000.- №1.- С.230-235(0,5 др. арк.).

4. Роль профспілок у проведенні евакуації промислових підприємств України за роки другої світової війни //Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 1999.-№1.-С.5-10(0.6 др. арк.).

5. Організація евакуації продуктивних сил України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.)// Історичні і політологічні дослідження. - 1999.- №1-2.- С.130-135(0,4 др. арк.).

6. Результати евакуації продуктивних сил України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1942 рр.)// Історія очима молодих дослідників. 2-4 грудня 1999р.- Т.1.- Донецьк: ДонДУ,1999.- С.166-170 (0,4 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Бабенко С.Ю. Евакуація з України в роки Великої Вітчизняної війни. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 00.07.01- історія України. Донецький державний університет. Донецьк, 2000.

Робота присвячена вивченню евакуації продуктивних сил з України в роки Великої Вітчизняної війни, особливостей цього процесу для окремих регіонів республіки та різних галузей народного господарства. Робиться аналіз необхідності евакуаційних заходів, їх доцільність та ефективність, висвітлюються основні факти в рамках даної теми та надається оцінка відповідним подіям. Зроблено висновок про значення евакуації продуктивних сил України для зміцнення обороноздатності СРСР в перший період Великої Вітчизняної війни.

Ключові слова: евакуація, Велика Вітчизняна війна, продуктивні сили, демонтаж, перебазування. виробничі площі.

АННОТАЦИЯ

Бабенко С.Ю. Эвакуация из Украины в годы Великой Отечественной войны. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Донецкий государственный университет. Донецк, 2000.

Работа посвящена изучению эвакуации производительных сил Украины в годы Великой Отечественной войны. Исследование состояния экономики накануне войны показало, что Украинская ССР являлась основным центром промышленного и сельскохозяйственного развития всего Советского Союза. В первые дни войны встал вопрос о необходимости спасения материальных и трудовых ресурсов республики. Мощную промышленную базу было необходимо перебазировать в тыловые районы СССР с целью укрепления обороноспособности страны. Эвакуацию колхозов, совхозов и МТС Украины обусловили особенности сельскохозяйственного развития.

В диссертации уделяется особое внимание порядку эвакуации, её законодательной основе. Важную роль в организации перебазирования производительных сил сыграли партийные и советские органы власти. Установленная большевиками тоталитарная государственная система проявила позитивные черты во время проведения мобилизационных мероприятий в годы Великой Отечественной войны. Централизованная, дисциплинированная, пронизывающая все общество партия была идеально приспособлена к работе в чрезвычайных условиях. Партийный аппарат ежедневно руководил деятельностью всех сфер народного хозяйства, созданная система отраслевых отделов и секретариатов, политотделов и других партийных органов была всеобъемлющей.

Эвакуация из каждого региона Украины имела свои особенности, вызванные военной ситуацией и хозяйственной специализацией областей. Западным областям республики не удалось спасти ценное имущество промышленности и сельского хозяйства. Лишь частично было вывезено оборудование заводов и фабрик, техника и скот колхозов, совхозов и МТС Винницкой, Житомирской и Каменец-Подольской областей. Планомерно и достаточно успешно проходила эвакуация промышленных предприятий Киева и области. Благодаря полуторамесячной задержке фашистских войск на правом берегу Днепра трудящимся столицы удалось демонтировать погрузить и вывезти практически все оборудование крупных предприятий легкой, пищевой промышленности, точного машиностроения и т. д. Уникальные механизмы, устройства, машины и приборы металлургических и химических предприятий Днепропетровской и Запорожской областей также были переправлены на восток СССР. Сложно, в два этапа, проходила эвакуация материальных ресурсов восточных и юго-восточных областей Украины. Нестабильная ситуация на фронте потребовала немедленного вывоза ценного имущества, а практической возможности демонтажа и погрузки сложного технологического оборудования не было, чем объясняются серьёзные потери во время перебазирования.

Автор утверждает, что эвакуация сельскохозяйственного имущества проходила менее организовано, чем промышленности. Крестьяне несли большие убытки в процессе вывода скота и техники из регионов, которым угрожала опасность оккупации. Тем не менее, ними была проведена значительная работа по спасению имущества Украины.

Значительное место в работе отводится изучению эвакуации населения Украинской ССР. На основе документальных материалов автор делает вывод о том, что государство заботилось о вывозе населения, поскольку восточные районы Советского Союза не были обеспечены квалифицированными рабочими кадрами. Остальной же части населения республики приходилось эвакуироваться самостоятельно. В основном в тыловые районы страны уезжали представители интеллигенции и рабочего класса, крестьяне оставляли свою землю лишь в случае крайней необходимости.

Кроме сложностей с эвакуацией перед трудящимися Украины, как и других союзных республик, стоял вопрос о необходимости быстрого восстановления эвакуированных предприятий. Положительную роль сыграли воспитываемые на протяжении более двух десятилетий чувства братской дружбы всех народов СССР и патриотизма. Именно благодаря самоотверженному труду рабочих, крестьян и интеллигенции удалось использовать экономический потенциал Украины для укрепления обороноспособности СССР в первый период Великой Отечественной войны.

Ключевые слова: эвакуация, Великая Отечественная война, производительные силы, демонтаж, перебазирование, производственные площади.

SUMMARY

Babenko S.Y. Evacuation from Ukraine during the Great Patriotic War. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree of Historical Sciences in spatiality 07.00.01- History of Ukraine. - Donetsk State University. Donetsk, 2000.

The dissertation is devoted to studying of productive forces evacuation from Ukraine during the Great Patriotic War, peculiarities of the process for some republic regions and different administrative ones of national economy. The necessity of evacuational measures, their expediency and efficiency are analyzed. The main facts within the limits of given subject are come to light and corresponding events are evaluated. There was drawn conclusion aboutimportance of productive forces evacuation from Ukraine for strengtheniny of the USSR defence capacity of the Great Patriotic War first period.

Key words: evacuation, Great Patriotic War, productive forces, dismantling, shifting, production areas.

Размещено на Allbest.ru

...
Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.