Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ІМ. М.С. ГРУШЕВСЬКОГО

УДК 94 (477) "16-17": 929.651: 930.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Козацькі печатки гетьманщини (середина ХVII - ХVІІІ ст.).

За архівними матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського

Спеціальність - 07.00.06 - Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

СИТИЙ ІГОР МИХАЙЛОВИЧ

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії та археології України Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

Лепявко Сергій Анатолійович, доктор історичних наук, , Чернігівській державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, професор кафедри історії та археології України.

Офіційні опоненти:

Швидько Ганна Кирилівна, доктор історичних наук, професор, Національна гірнича академія України, професор кафедри українознавства та політології;

Сокирко Олексій Григорович, кандидат історичних наук Київський національний університет імені Тараса Шевченка, старший викладач.

Провідна установа: Інститут історії України НАН України, відділ спеціальних історичних дисциплін (м. Київ).

Захист відбудеться "26" грудня 2002 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 при Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України за адресою: 252601, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України за адресою: 252601, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий 21 листопада 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Песчаний О.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Здобуття Україною незалежності сприяло значному підйому вітчизняної історичної науки. Цей процес захопив і спеціальні історичні дисципліни, зокрема сфрагістику, предметом якої є печатки.

Зростаюча вагомість сфрагістичних досліджень пояснюється зміною соціальних орієнтирів - від загального (людина - гвинтик держави) до індивідуального (держава для людини, особистість - є вищим пріоритетом суспільства).

Індивідуалізація українського суспільства має різнобічні прояви. Це, насамперед, розвиток місцевого самоврядування, а звідси посилення уваги до староукраїнських традицій в галузі міської, селищної, територіальної сфрагістики. Це - розвиток нових форм господарювання, і їх відповідного юридичного оформлення, що викликає інтерес до цехових печаток і емблем.

Це - розвиток культурологічних, генеалогічних, історико-краєзнавчих об'єднань та фундацій, які проявляють великий інтерес до приватної сфрагістики, що висуває на порядок денний вияв та систематизацію, узагальнення цієї галузі сфрагістики.

Вивчення станової сфрагістики дозволяє більш фахово розв'язати загальноісторичні питання, як_от: історія української шляхти, козацтва, міщанства тощо.

У дисертації досліджуються козацькі печатки доби Гетьманщини. Вивчення цієї категорії пам'яток обумовлене визначальною роллю козацтва у створенні цієї держави. Сфрагіси були обов'язковим елементом суспільного життя козацької держави. Проте, слід зазначити, що їхнє вивчення є малодослідженим напрямком в українській історіографії, а це заважає змалювати повноцінну картину громадсько-політичного життя Гетьманщини.

В Чернігівському обласному історичному музеї ім. В.В. Тарновського (ЧОІМ) зберігається одне з кращих у світі рукописних зібрань документів Гетьманщини, яке дозволяє простежити всю історію козацьких сфрагістичних пам'яток - від державних до корпоративних та приватних, встановити їхні загальні та відмінні риси, виробити практичні рекомендації щодо використання в сучасному українському суспільстві, адже чим глибша традиція, тим міцніше держава, яка на неї спирається.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вивчення сфрагістичної збірки ЧОІМ здійснюється згідно планів музею, щодо повної наукової каталогізації його зібрання.

Об'єктом дослідження є козацька сфрагістика (XVIІ-XVIII ст.) як цілісне історико-культурне явище.

Предметом дослідження є еволюція козацької сфрагістики протягом XVIІ - XVIII ст.

Метою дослідження є встановлення основних суспільно-політичних закономірностей функціонування козацьких печаток та їх характеристика як особливого різновиду пам'яток матеріальної культури на основі архівних матеріалів Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського.

Для досягнення поставленої мети визначено наступні конкретні завдання:

- встановити причини, час, обставини появи, етапи еволюції та зникнення козацьких печаток;

- класифікувати козацькі печатки відповідно до основних функцій, приналежності та практики діловодства;

- провести аналіз сфрагістичного законодавства Гетьманщини;

- визначити суспільне значення основних груп козацьких печаток;

- виявити всі різновиди зображень на козацьких печатках, з'ясувати походження та еволюцію їх символіки;

- проаналізувати написи на козацьких печатках, зокрема, появу і зміну легенд, скорочення, абревіатуру;

- пояснити причини виникнення та особливості застосування різних форм печаток;

- з'ясувати техніку виготовлення і способи нанесення печаток на документи;

- охарактеризувати матеріали, які використовувались для нанесення печаток;

- встановити значення сфрагістичної колекції Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського для досліджень історії української сфрагістики.

Хронологічні рамки охоплюють середину XVII-XVIII ст., що зумовлено метою і основними завданнями дослідження. На цей період припадає піднесення козацтва та існування Гетьманщини, держави, соціальною основою якої було українське козацтво. Це був період становлення та розвитку самобутньої української сфрагістики та емблематики, в яких відбилися особливості історичного розвитку та менталітету нашого народу.

Територіальні межі дослідження визначаються традиційним для історіографії розумінням під Гетьманщиною території Лівобережної України.

Методологічною основою дослідження послугували джерелознавчий, порівняльний, порівняльно-сфрагістичний та загальнонаукові методи, зокрема, типологізація та класифікація. Останні дали можливість виявити спільні риси даного типу пам'яток. Джерелознавчі методи дозволили всебічно опрацювати матеріал і виявити інформативні можливості козацьких печаток. Порівняльний метод дозволив проаналізувати широкий спектр пам'яток задля виділення їх іконографічних, палеографічних та інших особливостей. козацька печатка гетьманщина сфрагістичне

Наукова новизна роботи полягає в тому, що це є перша в українській історіографії спроба узагальнюючої праці про еволюцію козацьких печаток як цілісного явища. В науковий обіг вводиться значна кількість нового матеріалу на підставі повного опрацювання сфрагістичної збірки ЧОІМ. Встановлено хронологічні рамки існування козацьких печаток, як в цілому, так і їхніх окремих категорій, визначальний вплив на інші різновиди печаток Гетьманщини. Було удосконалено спостереження інших дослідників щодо форм, матеріалу відбитка та іконографії. Чітко сформульовано витоки останньої, її міцний зв'язок з реаліями військової діяльності козацтва та іконографічною традицією Київської Русі. Вперше був здійснений предметний аналіз іноземних впливів на козацьку сфрагістику та визначені її специфічні, самобутні риси. Вперше дано класифікацію абревіатур, цієї характерної ознаки старшинських печаток. Це ж стосується й аналізу кустодій. Такою ж новизною визначається і аналіз юридичних підвалин функціонування козацьких печаток. Результати дослідження засвідчують, що козацькі печатки - це багатогранне історичне джерело, яке має бути залучене до всебічного та глибокого вивчення доби Гетьманщини, як в царині політики, так і суспільства, культури, історії окремих станів тощо. Вони містять багатий матеріал і для розвитку таких суміжних історичних дисциплін як генеалогія, геральдика, символіка, емблематика, палеографія, дипломатика.

Практичне значення роботи полягає в тому, що основні положення та висновки дисертації можна використовувати в узагальнюючих та спеціальних працях і навчальних посібниках з історії України, спеціальних історичних дисциплін, для розробки відповідних нормативних актів стосовно приватної, корпоративної, державної сфрагістики та геральдики, при практичній реставрації давніх та створенні нових печаткових емблем та символів, для створення загального каталогу козацьких печаток, а також у науково-популярних виданнях.

Практична реалізація вивчення козацької сфрагістики досягнута шляхом надання консультацій та виконання проектів гербів та прапорів Чернігівської області, Новгорода-Сіверського, Кролевця, смт. Куликівки, сіл Горбове, Салтикова Дівиця, Ковчин, Чернігівського козацького товариства.

Наукова апробація роботи. Основні положення дисертації оприлюднені у виступах на 11 міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових і науково-практичних конференціях.

Основні положення дисертації викладені у 8 фахових публікаціях.

Під час підготовки дисертації опубліковано серію науково-дослідницьких статей (19) у спеціалізованому виданні Українського геральдичного товариства "Знак" та інших виданнях.

Дисертація обговорена на засідання кафедри історії та археології України Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

Структура роботи визначена її змістом, метою та поставленими завданнями. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, бібліографії та додатків.

Обсяг дисертації становить 164 с., список джерел та літератури складає 326 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми та актуальність дослідження, визначені його предмет та об'єкт, хронологічні та територіальні межі, сформульовано мету та завдання, вказано на наукову новизну, практичне значення дисертації та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - "Історіографія та джерела" визначено стан наукової розробки теми та проаналізовано джерельну базу дисертації.

Перші стислі описи козацьких печаток зустрічаємо у козацьких літописах Г. Грабянки, С. Величка, Самовидця, Я. Лизогуба, працях О. Шафонського, Г. Міллера, О. Рігельмана, "Історії Русів". В них основну увагу було зосереджено на гетьманських печатках. О. Шафонський подав відомості про полкові та сотенні печатки.

Протягом ХІХ ст. вагомий внесок у вивчення козацьких печаток зробили А. Скальковський, А. Уваров, О. Лазаревський, Г. Милорадович, С. Ніс, О. Барсуков, Київська Тимчасова комісія для розбору стародавніх актів. Була значно розширена джерельна база і тематика сфрагістичних досліджень, почали друкувати зображення печаток. Окрім гетьманських, були описані печатки Війська Запорозького низового, запорізьких паланок, полкових і сотенних урядів, судів і старшинські. На порядок денний було поставлено завдання цілеспрямованої систематичної роботи по опрацюванню всього сфрагістичного матеріалу Гетьманщини, зроблена спроба узагальнити відомості щодо гетьманських печаток. Суттєвою вадою цього етапу у вивченні козацьких печаток була стислість описів, невелика кількість введених в науковий обіг нових печаток.

Спробу усунути вказані недоліки зробила на початку ХХ ст. М. Слабченко. З точки зору нагромадження нового матеріалу щодо козацьких печаток слід відмітити працю В. Модзалевського та В. Лукомського. Автори використали дані сфрагістики для реконструкції козацько-старшинської геральдики. Найбільш вдалою спробою узагальнити відомості щодо гетьманських печаток була праця І. Крип'якевича (1917 р.). Завдяки високому науковому рівню вона зберегла своє значення до нашого часу. Вчений звернув увагу на вивчення старшинських печаток як окремого напрямку козацької сфрагістики. Цій темі присвятили свої розвідки М. Слабченко та Б. Барвінський. Оригінальну версію щодо витоків гетьманської печатки висунули В. Модзалевський та Г. Нарбут.

У 1959 р. з'являється програмна стаття І. Крип'якевича, де було окреслено основні напрямки розвитку української сфрагістики, в т.ч. і козацької. Цікаві розвідки щодо останньої з'являються і за межами України. Це праці О. Волинця, О. Сокольського, В. Прокоповича. В Україні і Росії в центрі уваги дослідників залишаються гетьманські печатки. Слід відмітити статті О. Каменцевої, О. Дракохруст, В. Гавриленка, В. Грабовецького, В. Фоменка, О. Маркевича, В. Румянцевої.

Відновлення української державності значно пожвавило наукові дослідження в галузі козацької сфрагістики. Розширилась тематика досліджень, було введено до наукового обігу багато нового матеріалу, з'явились перші каталоги. Слід відмітити праці В. Гавриленка, Н. Грабової, А. Гречила, О. Желіби, І. Ситого, О. Однороженка, О. Пархоменко.

Варто зазначити, що більшості публікацій останніх років притаманна описовість, хоча намітилась стійка тенденція до класифікації та систематизації напрацьованого матеріалу. Аналіз літератури свідчить, що нині відсутня праця, в якій би комплексно розглядалась вся історія козацької сфрагістики, а також була здійснена джерельна експертиза існуючого матеріалу.

Джерельну базу дисертації складають архівна збірка ЧОІМ та друковані джерела.

З метою виявлення та вивчення козацьких печаток автором було обстежено більше п'яти тисяч документів ХVІІ-ХVІІІ ст., що зберігаються у фондах ЧОІМ.

У фонді "Архівні матеріали українських гетьманів. 1648-1764 рр." зберігаються майже всі модифікації гетьманських печаток від Б. Хмельницького до К. Розумовського, серед яких є унікальні зразки печаток І. Мазепи, 1687 р., та І. Скоропадського, 1708 р. У цьому фонді чимало старшинських печаток. Фонд "Універсали та інші документи гетьмана Гаврили Крутневича та інших. 1603_1648 рр." містить унікальну печатку цього гетьмана.

Родинні архіви Тарновських (1684-1895), Румянцевих (1755-1808), Полетиків (1653-1885), Милорадовичів (1726-1903), Забіл (1671-1745) зберігають численні відбитки печаток гетьманів, Генеральної військової канцелярії, генеральної, полкової та сотенної старшини. Слід відзначити, що виявлені в архіві Забіл печатки Генерального військового суду дозволяють повністю реконструювати печатку цього закладу на зламі ХVІІ-ХVІІІ ст.

Фонди "Архівні матеріали родини Шихуцьких" (1669-1901), "Архівні матеріали нехворощанського сотника Каленика Прокопійова" (1734-1786), "Купчі ХVІІ-ХІХ ст., що надійшли з Прилуцького краєзнавчого музею" (1718-1842) дозволяють вивчити таку майже невідому категорію печаток як сфрагіси рядового козацтва.

Названі фонди та ряд інших дозволяють також встановити основні різновиди документів, до яких прикладалися печатки. Це універсали, купчі, свідоцтва, промеморії, донесення, накази, укази.

У ЧОІМ зберігаються оригінальні списки ХVІІІ ст. літописів Грабянки та Самовидця, які дозволяють встановити витоки козацької сфрагістики, ставлення до неї сучасників.

Шість списків ХVІІ-ХVІІІ ст. Литовського статуту, список 1743 р. "Права, за якими судиться малоросійський народ" та окремі акти царської влади дозволяють з'ясувати юридичні норми, на підставі яких функціонували козацькі печатки.

Друковані джерела дозволили провести порівняльний аналіз наявних в ЧОІМ печаток та вже опублікованих. Завдяки цьому була з'ясована особлива вагомість сфрагістичної збірки ЧОІМ, виправлені помилки минулих публікацій. Найбільш цікаві сфрагіси були опубліковані у "Актах, относящихся к истории Южной и Западной России", "Памятниках, изданных Временною комиссиею для разбора древних актов", архівних публікаціях О. Лазаревського, Г. Милорадовича, С. Носа, В. Модзалевського, І. Крип'якевича, щоденнику Я. Марковича. Але треба зазначити, що у вказаних джерелах головне місце займають описи гетьманських печаток, інші різновиди козацьких печаток описані дуже скупо.

В цілому, актуалізована джерельна база за своїм представництвом та вірогідністю надає можливість досягнення поставленої дисертаційним дослідженням мети.

У другому розділі - "Загальна характеристика печаток Гетьманщини" проаналізовано основні різновиди українських печаток XVII-XVIII ст., матеріали та техніка їх виготовлення, сфрагістичне законодавство. Було встановлено, що витоки козацької сфрагістики простежуються з останньої третини ХVІ ст. Створення Богданом Хмельницьким Української держави сприяло формуванню наступних різновидів печаток. Це державна. Взірцем для неї послугувала мала державна печатка Великого князівства Литовського на що вказує розмір, іконографія, художнє оформлення, характер напису. Вже у 1648-1649 рр. фіксуються печатки козацької полкової старшини. З кінця XVІI ст. печатки почали широко вживати сотенна старшина, товариші та канцеляристи. З 30-х рр. XVIII ст. з'являються печатки рядового козацтва. Окремий різновид козацьких печаток складають сфрагіси адміністративно-судових установ. Наступний різновид козацьких печаток - це січові печатки. Відомі козацькі печатки і за межами Гетьманщини - слобідських козацьких полків, дунайського, чорноморського та кубанського козацтва. Окрім козацьких на Гетьманщині побутували церковні, міські, цехові, міських урядовців, міщан, жіночі та печатки учбових закладів. Слід вказати на наявність такого своєрідного явища як гібридні печатки, в яких відбилися надбання як української так і іноземної сфрагістики.

В сфрагістиці термін "печатка" використовується у двох значеннях: для позначення штемпелів (матриць) печаток та металічних, паперово-воскових та сургучевих відбитків згаданих штемпелів. Саме з останніми і мають справу дослідники козацьких печаток, бо штемпелів збереглося обмаль. Вперше був зроблений ґрунтовний аналіз матеріалів та техніки виготовлення печаток. На Гетьманщині пануючими були прикладні паперово-воскові та сургучеві сфрагіси. Сировиною для їхнього виготовлення були папір, віск, мастика, сургуч. Колір воску та сургучу, певною мірою, залежав від статусу установи або особи та змісту і важливості документа. З метою запобігання руйнування відбитка печатки на Гетьманщині широко застосовували паперові кустодії (від лат. custos - охоронець). Можна стверджувати, що матеріали та технологія виготовлення печаток не залишаються незмінними у хронологічному просторі. Вони еволюціонують в бік ускладнення, досягаючи свого апогею у першій половині XVIII ст. Потім починається процес спрощення і уніфікації під впливом соціально-політичних та економічних змін.

Вперше було проаналізовано сфрагістичне законодавство Гетьманщини. При цьому увагу зосереджено на Литовському статуті та кодексі "Права, за якими судиться малоросійський народ" 1743 р. Особливо цінний останній, адже в ньому віддзеркалилася реальна практика вживання печаток у Гетьманщині. Вдалося з'ясувати основні категорії печаток, зображення і написи на них. Встановлено, що останні регламентувались лише для печаток органів влади. Український законодавець визнавав лише паперово-восковий та сургучевий відбиток. Висла печатка у XVIII ст. була вже повним анахронізмом. Кодекс 1743 р. містить також перелік документів та речей, які скріплювалися печаткою. Було з'ясовано, що норми цього кодексу були не формальними, а реально діючими положеннями. Сфрагістичне законодавство Гетьманщини розвивалося у двох напрямках: з одного боку, кодифікація положень по вживанню печаток виконавчими органами влади і, з другого - регламентація юридичних відносин у широких колах суспільства. Таким чином, сфрагістичне законодавство Гетьманщини базувалося на Литовському статуті, кодексі 1743 р., окремих актах вищої влади, місцевих звичаях та традиціях.

У третьому розділі - "Печатки адміністративних і судових установ" досліджено державну печатку Гетьманщини, полкові та сотенні печатки, а також Генерального військового суду і полкових судів - їх зображення, легенди, технічні особливості (форма, розмір, матеріал).

Ці печатки беруть свій початок з кінця XVI ст., коли козацтво кристалізувалось як окремий стан і окрема військова корпорація з певними правами, до яких можна віднести і право на власну печатку. Конституювання цієї категорії сфрагістичних пам'яток припадає на другу половину XVII ст., коли Богданом Хмельницьким було створено Українську козацьку державу. Розквіт припадає на XVIIІ ст., коли, з одного боку, устрій Гетьманщини усталився, а з другого - зазнав сильного впливу бюрократичної машини Російської імперії. Скасування інститутів Гетьманщини актами 1764 та 1782 рр. привело до поступової ліквідації зазначених печаток.

Зображення на печатках адміністративно-судових установ віддзеркалюють складну, часто драматичну ситуацію, в якій український народ виборов свою державність. Це військово-християнська емблематика, гербові знаки. На державній печатці окрім класичного малюнка, де ми бачимо козака озброєного мушкетом і шаблею, існували і інші різновиди зображень - вершники, орли і стріли. Подібна іконографія і на печатках Київської Русі. Як бачимо, іконографія козацьких печаток сягає сивої давнини. Іноді зображення на гетьманських печатках набуває характеру портрета, як-от на печатках І. Мазепи 1687 р. та 1705 р. У XVIIІ ст. поширюються чисто текстові печатки, що є наслідком, з одного боку, втрати цінностей староукраїнського суспільства, а з другого - впливом російської канцелярської справи. Який, до речі, витісняє і сталу українську символіку, заміщуючи її російським гербом.

Автор критично проаналізував легенду гетьманських печаток кінця ХVІ - початку ХVІІ ст. і прийшов до висновку, що характерне для цього періоду слово "КОПИЯ" є відповідником слова "ВІДБИТОК" з матриці. Печаткові написи зазнали значних змін протягом XVII - XVIIІ ст. До 30-х - 40-х рр. XVIIІ ст. креслення літер збігаються з відповідними зразками українських друкованих та рукописних книг. Часто використовуються лігатури, словоскорочення, виносні літери, поділові хрестики, зірки, крапки, архаїчні літери, букви грецького та латинського алфавіту, абревіатури. Потім ці характерні ознаки зникають і замінюються російським цивільним шрифтом. Процес інкорпорації Гетьманщини в російську державну машину брав своє: ніякої різнобарвності - все повинно бути уніфіковано і стандартизовано, адже Росія була централізованою абсолютистською монархією.

Печатки адміністративно-судових установ виконували дві функції: практичну, це засвідчення документів, та церемоніальну - коли вони поряд з іншими клейнодами використовувалися під час відповідних церемоній (обрання нового гетьмана, полковника, сотника тощо).

Найбільш поширеними формами зазначених печаток були кругла, овальна, які найбільш доречні для розміщення великого напису. Поряд з ними вживалася і восьмикутна, бо вона найбільш підходить для абревіатури, яку частіше використовували сотенні канцелярії.

За технікою виготовлення печаткового відбитку можна виділити паперово-воскові, сургучеві та копчені прикладні печатки. Перші дві техніки найбільш розповсюджені. Сургучева набула найбільшої популярності у XVIІІ ст. На відміну від інших категорій козацьких печаток паперово-воскова техніка вживається до самого кінця Гетьманщини. Колір воску або сургучу великого значення не мав. Щоправда, вказані інституції частіше використовували підкладку червоного забарвлення. Вислої печатки адміністративно-судові установи Гетьманщини не вживали.

З кінця XVII ст. набуває апогею традиція високохудожнього оздоблення печаток. Їх прикрашають складною, прорізною кустодією, яка має вигляд рослинного орнаменту, арматури, гербів. Часто обкладають червоними, зеленими, блакитними оксамитовими стрічками. Подібне було під силу тільки канцеляріям центральних установ та полковим, де було зосереджено найкращих представників канцелярської справи і відповідне матеріальне забезпечення. Ця традиція художнього оздоблення віддзеркалює художню натуру українців та вплив пануючих художніх стилів того часу - барокко та рококо.

Печатки ставилися під текстом документа, підписи офіційних осіб, зазвичай, ліворуч від печатки, хоча останнє було необов'язково. Як правило, спочатку підписувалися, а потім прикладали печатку. Але іноді робили навпаки.

Відповідали за збереженість та використання печатки головні писарі вказаних установ - генеральний, полковий, сотенний.

Таким чином описані печатки адміністративно-судових установ несуть на собі ознаки, притаманні відповідним зразкам європейських сфрагісів, а також свої специфічні українські відмінності.

Слід зазначити, що в збірці ЧОІМ зберігаються 179 відбитків печаток тридцяти одного зразка адміністративно-судових установ Гетьманщини. Майже всі вони унікальні, вперше водяться в науковий обіг і є вагомою часткою цього різновиду печаток уже описаних в літературі.

У четвертому розділі "Старшинсько-козацькі печатки" - детально проаналізовано печатки генеральної, полкової, сотенної старшини, бунчукових, військових, значкових товаришів, канцеляристів та рядового козацтва. Автор з'ясував їхні хронологічні рамки, особливості іконографічні, палеографічні, технічні, місце і значення сфрагістичної збірки ЧОІМ у вивченні зазначеної категорії печаток.

Печатки козацької старшини з'являються у середині XVII ст. внаслідок Визвольної війни Б. Хмельницького. Взірцем для них слугували печатки української та польської шляхти XVI - 1 пол. XVII ст. Їх конституювання відбувається у 2 пол. XVII ст. Розквіт припадає на кін. XVII - 1 пол. XVIIІ ст. Скасування інститутів Гетьманщини приводить до поступового зникнення цієї групи козацьких печаток у кін. XVIIІ ст. - поч. ХІХ ст.

Печатки рядового козацтва з'являються у XVIIІ ст. під впливом соціально-політичних чинників, зникають як і старшинські у кін. XVIIІ - поч. ХІХ ст. внаслідок вище зазначених причин.

Найбільш популярною емблематикою на козацьких печатках була військово-християнська та гербова, як відображення реалій, в яких українці вибороли свою державу. З середини XVIIІ ст. вона поступово витісняється новою - вітрильники, вензелі-плетінки, античні герої, портрети катерининських вельмож, народною символікою. Це було відображення процесу інкорпорації Гетьманщини до складу Росії та капіталізації народного господарства. Особливістю старшинських печаток була відсутність розлогих написів, замість яких вживали абревіатуру, через яку вказувались ім'я та посада. Вона була 4-х типів: повна, де вказувалося повне ім'я власника, його посада, сюзерен (цар, король); проміжна, де вказувалися скорочене ім'я власника та його посада; скорочена, де вказувалося лише ім'я та прізвище власника; службова, де вказувалася лише посада. Рядове козацтво, як правило, користувалося печатками без написів.

Печатками засвідчувалися в першу чергу офіційні документи. Старшина скріплювала ними і приватне листування, чого не можна сказати про рядове козацтво. Для останнього більш характерна була практика використовувати не власні, а запозичені печатки, бо виготовлення сфрагісів було коштовною справою. Як і адміністративно-судові печатки, козацькі виконували дві функції. Перша, це практична - скріплення документа, листа. Друга, це коли печатка набувала рис сімейного клейнода, реліквії. Часто її передавали у спадок. Це загальноєвропейська традиція, яка відома під назвою "carentia sigilli" (печаткою батька користуються його діти). Окрім того, печатка була ознакою соціального статусу особи, підкреслювала її повноправність. Дискримінації за статтю і віком не існувало. Всі особи, які досягли повноліття (20 років), мали право користуватися печатками.

Найбільш розповсюдженими формами козацьких печаток були овал, коло, восьмикутник. Остання була характерною ознакою старшинських печаток. Окрім того, ця форма була найбільш популярна саме в Україні та, в дещо меншій мірі, в сусідніх регіонах - Білорусія, Польща, Крим. В Західній Європі подібних печаток не зафіксовано.

Козацтво, як старшина так і рядове, користувалося прикладними печатками. Зазначимо, що рядові козаки використовували лише сургучеві печатки, бо це дешевше і зручніше і не вимагало спеціальних знань та навиків, потрібних для виготовлення паперово-воскового відбитку.

Художнє оформлення печаток відображає пануючі стилі в мистецтві XVII - XVIIІ ст. Це барокко і рококо. Звідси широке використання в оздобленні сфрагісів - пишного рослинного орнаменту, арматури, щитів складної форми, корон, заборол, страусових та павлинових пір'їн.

У збірці ЧОІМ виявлено 619 відбитків старшинсько-козацьких печаток, що збільшує кількість відомих сфрагісів у 2-3 рази та дозволяє сформувати нові напрямки досліджень козацької сфрагістики.

ВИСНОВКИ

Опрацювання комплексу козацьких печаток, що зберігаються в ЧОІМ, джерелознавчий аналіз вивченого матеріалу дозволяють дисертанту зробити такі загальні висновки.

Поява перших козацьких печаток відноситься до останньої третини ХVІ ст., що пов'язано з завершенням формування козацького стану, усвідомленням ним своєї політичної ваги. На появу печатки Війська Запорозького вплинув і процес гербоманії, який охопив Річ Посполиту у другій пол. ХVI ст. - на початку XVII ст. і супроводжувався створенням гербових легенд, до яких можна віднести і легенду про надання Стефаном Баторієм печатки з гербом запорозьким козакам. Створення козацької держави призвело до одержавлення козацьких клейнодів. Часом виникнення печаток козацької старшини можна вважати середину XVII ст., що було пов'язано із створенням Української держави. Інші різновиди козацьких печаток з'явилися в останній третині XVII ст., що можна пов'язати з процесами розбудови Української держави. Розквіт козацької сфрагістики припадає на кінець XVII - початок XVIII ст. як віддзеркалення процесу зміцнення державних інституцій козацької держави. Їх зникнення відбувається у останній чверті XVIII - на початку ХІХ ст. внаслідок скасування інститутів Гетьманщини та включенням України у правове поле Російської імперії.

Для Гетьманщини характерні наступні різновиди козацьких печаток: державна, адміністративно-судових установ, січові, козацької старшини і рядового козацтва.

Сфрагістична практика регулювалась нормами Литовського статуту, кодексом 1743 р. "Права, за якими судиться малоросійський народ", окремими актами вищої влади, місцевими традиціями.

В Україні була відсутня чітка регламентація вживання печаток. Була поширена практика користування запозиченими, випадково знайденими, трофейними, привласненими, успадкованими печатками та кількома одночасно. Все це віддзеркалювало процес становлення Української держави.

Для сучасників печатка була цінна сама по собі. Особливого значення зображення і написи на ній не мали, що можна пов'язати із слабою соціально-політичною структурованістю Гетьманщини, значним впливом старокозацьких традицій рівноправ'я. Печатками засвідчувались як офіційні документи, так і приватне листування.

Для зображень печаток характерні догербові печаткові знаки українських князів та боярства XIV-XVI ст., польські герби, військова та християнська емблематика, зображення символів влади, вензелі, арматура. Малюнок простий і стриманий на печатках першої пол. XVII ст., далі стає все складнішим і пишнішим.

Можна стверджувати, що малюнок зображень віддзеркалював суспільно-політичні зміни у тогочасній Україні, зміну художніх стилів, боротьбу українців за свою незалежність, а звідси найбільш популярними на печатках стають комбінації релігійної та військової емблематики, що вже є специфічно українським.

Джерелами зображень на печатках слід визначити вітчизняну емблематику, яка сягає часів Київської Русі, польсько-литовську, південно-східну, а з середини XVIII ст. - і російську емблематику, які перероблялися згідно українського менталітету.

Написи на козацьких печатках залежали від статусу установи або особи. На державній печатці Гетьманщини вони віддзеркалювали її автономний характер - вказувався титул сюзерена. На адміністративно-судових печатках через напис зазначались їх державна приналежність, статус, назва. Мала площа печатки примушувала використовувати словоскорочення, лігатуру, виносні літери, комбінації малих і великих літер. Старшинсько-козацькі печатки мають напис у вигляді абревіатури або він взагалі відсутній. Звичайно написи робилися кирилічними літерами. Використовувалася і латина. Це свідоцтво досить тісних зв'язків Гетьманщини з Західною Європою.

Основними формами печаток були кругла, овальна та восьмикутна. Гетьманські та міські печатки мали круглу форму, адже саме вона дозволяла вмістити великий напис, характерний для цього різновиду печаток. Кругла форма державної та міських печаток також відображала європейську практику і функцію, бо Україна завжди тяжіла до Європи. Пануючою формою старшинської печатки була восьмикутна, бо вона зручна для розміщення абревіатури.

За технікою виконання відбитка печатки поділяються на 2 групи - паперово-воскові та сургучеві. Усі виявлені печатки належать до категорії прикладних, немає жодної вислої. Висла печатка залишалась прерогативою сюзеренів - чи то польського короля, чи то московського царя. Велике значення мало широке запровадження у XVI ст. замість пергаменту паперу, який за своєю міцністю поступався першому і не міг витримати важку вислу печатку.

Колір воску або сургучу не мав на Гетьманщині великого значення, як у Західній Європі або Росії, де існувала регламентація щодо вживання кольорів на печатках різних верств населення та установ, але Генеральна військова канцелярія, магістрати великих міст, генеральна та полкова старшина частіше використовували червоний колір, тобто тенденція до соціального розшарування наявна.

Найпоширенішими формами паперової кустодії були квадрат, прямокутник, трикутник, ромб, трапеція, овал з носиком. З кінця XVII ст., а особливо у XVIII ст., з'являються фігурні кустодії. Вони були характерні для документів, виготовлених у Генеральній військовій канцелярії та полкових канцеляріях. У XVIII ст. набуває свого апогею традиція високохудожнього оздоблення печатки. В цьому факті відбилася загальновідома риса українського народу - створювати прекрасне навколо себе.

В архівній збірці ЧОІМ автором виявлено, описано та зроблені малюнки 798 козацьких печаток. Завдяки цьому вдалося заповнити значні прогалини в цій галузі української сфрагістики, ввести в науковий обіг велику кількість нового матеріалу. Можна впевнено стверджувати, що в ЧОІМ зберігається одна з найбільших в Україні музейних збірок козацьких печаток.

Підсумовуючи, можна сказати, що українська козацька сфрагістика XVII-XVIII ст. стала своєрідним, оригінальним явищем, в якому відбились як надбання загальноєвропейської культури, так і особливості менталітету українського народу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ФАХОВИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Статті:

1. Герб і печатки Івана Мазепи // Сіверянський літопис. - 2001. - №5. - С. 38-49.

2. Гетьманські універсали й печатки у збірці історичного музею В.В. Тарновського // Пам'ятки України. - 2001. - №1-2. - С. 148-154.

3. До історії гетьманської печатки // Сіверянський літопис. - 2001. - №3. - С. 23-24.

4. З історії української сфрагістики // Родовід. - 1996. - №14. - С. 81-98.

5. Перший український архітектор // Сіверянський літопис - 1999. - №2. - С. 104.

6. Печатки генеральної та полкової старшини за матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського // Родовід. - 1997. - №15. - С. 97-110.

7. Печатки сотенної старшини, товаришів та канцеляристів // Спеціальні історичні дисципліни і питання теорії та методики. Збірка наукових праць та спогадів. - К.: Інститут історії України НАН України. - 2000. - Число 4. - Частина 1. - С. 214-260.

8. Україно-молдавська печатка // Сіверянський літопис - 1999. - №3. - С. 99-101.

Матеріали конференцій:

1. Козацькі печатки Лівобережної України // Історія та культура Лівобережної України. Матеріали міжнародної конференції. - Київ-Ніжин: НДПІ, 1997. - С. 48-52.

2. Міські, полкові та сотенні печатки Чернігівщини // Шоста наукова геральдична конференція. Матеріали. - Львів: УГТ, 1997. - С. 76-78.

3. Печатка Війська Запорізького низового та печатка коша суддівська на документах ХVІІІ ст. зі збірки Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського // Друга наукова геральдична конференція. Збірник тез повідомлень та доповідей. - Львів: УГТ, 1992. - С. 69-71.

4. Печатка Семена Палія // Семен Палій та Фастівщина в історії України. Матеріали науково-практичної краєзнавчої конференції. - Київ-Фастів: Оранта, 1997. - С. 32-33.

5. Сотенні печатки другої половини ХVІІІ ст. // П'ята наукова геральдична конференція. Збірник тез повідомлень та доповідей. - Львів: УГТ, 1995. - С. 62-64.

6. До історії гетьманської печатки // Дворяне в истории и культуре Кубани. Материалы научно-теоретической конференции. - Краснодар: Дворянское собрание Кубани, 2001. - С. 36-38.

7. З історії чернігівської сфрагістики // V Всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства. Тези доповідей та повідомлень. - Кам'янець-Подільський, 1991. - С. 118.

АНОТАЦІЯ

Ситий І.М. Козацькі печатки Гетьманщини (середина ХVІІ - ХVІІІ ст.). За архівними матеріалами Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06. - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, Київ, 2002.

На основі вперше залученого до наукового обігу джерельного матеріалу вивчено козацькі печатки Гетьманщини: державні, адміністративно-судових установ, козацької старшини та рядового козацтва як цілісне явище.

Проаналізовано сфрагістичне законодавство. Представлена класифікація козацьких печаток. Встановлений їхній визначальний вплив на інші різновиди українських печаток. З'ясовані зображення та написи на козацьких печатках. Визначається причинно-наслідковий зв'язок між історією Гетьманщини та зображеннями на печатках.

Характеризуються форми, розміри, матеріал виготовлення печаток, спосіб прикладання до документу. Встановлено, що козацькі печатки є важливим джерелом історії Гетьманщини, історичної географії, адміністративного устрою, геральдики, емблематики, дипломатики.

Ці печатки є цінними мистецькими пам'ятками, які вироблені майстрами на досить високому рівні. Художнє оформлення печаток віддзеркалює пануючі у ХVІІ-ХVІІІ ст. художні стилі - барокко, рококо.

Окреслено широке коло документів, які засвідчувалися печатками.

Відзначена виняткова роль сфрагістичної збірки ЧОІМ у вивченні козацьких печаток.

Результати дослідження застосовані при поверненні історичних гербів колишніх полкових та сотенних міст деяким населеним пунктам Чернігівської, Сумської областей та розробці емблематики для історико-культурологічних фундацій.

Ключові слова: печатка, Гетьманщина, історичне джерело, козацтво, герб, напис, зображення, форма, матеріал, спосіб завірення документу.

АННОТАЦИЯ

Сытый И.М. Казацкие печати Гетманщины (середина ХVІІ-ХVІІІ вв.). По архивным материалам Черниговского исторического музея им. В.В. Тарновского. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06. - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. Институт украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины, Киев, 2002).

На основании впервые введенных в научный оборот источников изучены казацкие печати Гетманщины: государственные, административно-судебных учреждений, казацкой старшины и рядовых казаков.

Казацкие печати Гетманщины в исследуемый период представляют собой целостное явление, обусловленное предыдущим историческим развитием сфрагистики на Украине.

В диссертации дана их классификация, анализируются изображения и надписи, формы и размеры, материал изготовления оттисков, способ прикладывания к документу и место печати в последнем.

Впервые изучено сфрагистическое законодательство Гетманщины. Установлено, что оно опиралось на Литовский статут, украинский кодекс 1743 г. "Права, по которым судится малороссийский народ", отдельные акты высшей светской власти (царь, гетман, сенат) и местные традиции.

Казацкие печати встречаются на различного вида документах. Наиболее распространены они на универсалах, приказах, купчих, промемориях, письмах и т.д. Установлено, что гетманской печатью скреплялась не только деловая документация, но и частная переписка. Подобное совершенно исключалось в Польше и Великом княжестве Литовском.

Изучаемые памятники - многофункциональны. Они использовались для заверения документов, выполняли роль государственного атрибута, семейной реликвии, были символами должностного и социального положения, правовой дееспособности, выполняли роль идентификатора личности.

Художественное оформление печатей отображает господствующие в искусстве ХVІІ-ХVІІІ вв. художественные стили - барокко и рококо. Казацкие печати имели две составные части: изображение и надпись. Изображение отражало реалии украинского общества ХVІІ-ХVІІІ вв., борьбу за независимость и сохранение этноса. Отсюда преобладание военно- христианской эмблематики и гербов. В ХVІІІ в., особенно с середины, их постепенно вытесняет российская символика, что объясняется процессом инкорпорации Гетманщины Российской империи.

Надписи на казацких печатях исполнены на староукраинском языке с примесью российских и польских слов или аббревиатур. Последняя была 4-х типов и наиболее характерна для старшинских печатей. В надписях широко использовались сокращения слов, что было вызвано малой площадью печати. На печатях государственных учреждений и органов местного самоуправления надписи отображали их предназначение и подчиненность монарху-сюзерену.

В ХVІІІ в. происходит вытеснение украинских слов и замена их российскими. Этот же процесс относится и к изображениям. Особенно на последнем этапе существования Гетманщины, когда на печатях государственных учреждений мы видим полный отказ от прежней символики и замену ее российским государственным гербом. Все указанные изменения были следствием политики царского правительства, направленной на ликвидацию самобытности Гетманщины.

Среди всех прослоек казацкого сословия была широко распространена практика пользования одолженными печатями. Дискриминации по сословному, половому или возрастному признаку в пользовании печатями не было. Все мужчины и женщины, достигшие совершеннолетия, могли пользоваться печатями.

На Гетманщине преобладали круглые, овальные и восьмиугольные печати, последние особенно характерны для казацкой старшины. Восьмиугольная форма печати была наиболее распространенной именно на Гетманщине, хотя встречается в Польше, в Белоруссии, в Крыму. В Западной Европе подобные печати не зафиксированы.

Материалом для оттисков в ХVІІ в. служили воск, бумага, а в ХVІІІ в. - преобладают сургуч, изредка, сажа. Цвету материала, в отличие от Западной Европы и России, где он играл иерархическую роль, особенного значения не придавали. Правда органы центрального управления и казацкая старшина отдавали предпочтение красному цвету.

Установлено, что казацкие печати являются важными источниками для изучения генеалогии казацких родов, государственной и частной геральдики, символики, эмблематики, исторической географии, административного устройства, палеографии, истории костюма.

Отмечена важная роль коллекции Черниговского исторического музея в вопросе изучения казацких печаток.

Результаты исследования использованы при восстановлении исторических гербов некоторых населенных пунктов Черниговской и Сумской областей, герба Черниговской области, при разработке символики историко-культурных организаций, а также личных гербов.

Ключевые слова: печать, Гетманщина, исторический источник, казачество, герб, надпись, изображение, форма, материал, способ заверения документа.

ANNOTATION

Syty I.M. Cossack seals of Hetmanate. (middle of 17-18 th centuries). According to the archives materials of Chernigiv History museum named by V. Tarnovsky. - Manuscript.

The thesis for receiving the degree of the Candidate of historical sciences by specialty 07.00.06 - Historiography, source study and special historical disciplines. - Institute of Ukrainian arthrography and source study named by M. Grushevsky National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

Cossack seals of Hetmanate were studied on the basic of a new received original sources. They are: state administrative court, Cossack foremen, ordinary Cossacks. A classification of seals has been made. It is determined the considerable influence of those seals on the other kinds of seals. Imprints and inscription are cleared up on the Cossack seals. It is determined that there is a causal - hereditary relationship between the history of Hetmanate and the imprints on the seals.

The forms of the seals, their sizes, the material of which they are produced and the way they set a seal to the documents are defined. It is established that Cossack seals are important sources of history of Hetmanate, historical geography, administrative system, heraldry emblem. These seals are valuable relics of art, because they are made on a high artistic level. The design of seals reflects the dominant artistic styles of XVII-XVIII th centuries - baroque, rococo.

A wide range of documents which accompany the Cossack seals is defined. The exceptional role of sphragistic collection of Chernigiv History museum named by V. Tarnovsky in studding Cossack seals was marked. The results of these researches are applied while returning the historical emblems previous regimental and sotenni cities to some modern cities and towns of Chernigiv and Sumy regions.

Key words: seal, Hetmanate, historical source, Cossacks, inscription, image, form, material, emblem, document authentication.

Размещено на Allbest.ru

...