Ґенеза концепції давньоруської народності в історичній науці СРСР: 1930-і – перша половина 1940-х рр.

Генезис концепції мав безпосередній зв'язок також і з дослідженнями в галузі етногенезу східних слов'ян. Внаслідок державно-партійних рішень 1930-х рр. у царині історичної науки й освіти розпочалася робота над створенням академічної “Історії СРСР”, яка уможливила започаткування етногенетичних досліджень. Також каталізатором їх започаткування - став фактор необхідності протидії нацистським расовим доктринам. Цей чинник, зокрема детермінував постановку питань теоретичного та концептуального характеру в галузі етногенезу слов'янства та його східної гілки. В кінці 1930-х - на початку 1940-х рр. найбільший внесок у формування концепції зробили Б. Греков, В. Пічета, М. Державін і В. Мавродін.

На генезис концепції також значно вплинув ще один позанауковий чинник - приєднання західноукраїнських та західнобілоруських регіонів до СРСР. Цей фактор актуалізував концепцію „возз'єднання” українців і білорусів з росіянами, а, отже, і концепцію „руського” („давньоруського”) народу як їх спільного предка.

В роки Великої Вітчизняної війни концепція давньоруської народності в цілому була сформована. В працях фундаторів концепції у той період відчутними були елементи ідеології панславізму - ще одного позанаукового фактору, який мав певний вплив на формування концепції. У 1942 р. О. Удальцовим було розроблене теоретичне підґрунття для етногенетичних досліджень, визначено основні етнічні категорії та їх історичну еволюцію, аргументовано вживання етнокатегорії „народність” до періодів розвитку людства докапіталістичних формацій. Паралельно, але незалежно від О. Удальцова подібну роботу здійснив і С. Юшков. Однак розробки останнього не були оприлюднені. В 1942 р. М. Петровським було вперше концентровано сформульовано основні положення та аргументи стосовно ознак єдності та спільності “єдиного народу” Київської Русі - предка українців, білорусів, росіян. Положення про етнічну єдність східних слов'ян давньоруської доби отримали свій подальший розвиток також у працях воєнного часу Б. Грекова і В. Пічети.

Процес формування концепції в цілому знайшов своє завершення у праці В. Мавродіна “Утворення давньоруської держави”, що вийшла в 1945 р. В даній монографії вчений першим вказав на проблемний характер питання, сформулював основні характерні риси концепції, що їх не вистачало у попередників, а також започаткував її найменування - „давньоруська народність”. У монографії стосовно цієї етноспільноти вченим вперше в радянській історіографії у відповідному контексті було вжите слово „предок” щодо українців, білорусів і росіян.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Генеза концепту “давньоруська народність” у радянській історичній науці // Український історичний журнал. - 2001. - № 6. - С. 35-64. (2,1 друк. арк.);

2. Погляди істориків УРСР 30-х - на початку 40-х років на етнічні процеси в історії східних слов'ян доби Київської Русі // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий збірник наукових праць. - Випуск 6. - Київ, 2002. - С. 152-163. (0,5 друк. арк.);

3. Формування теорії про давньоруську народність в історичній думці СРСР під час Великої Вітчизняної війни (1941 - 1945 рр.) // Історіографічні дослідження в Україні: Зб. наук. пр. на пошану вченого-історика, д. і. н., проф. Р. Г. Симоненка / Відп. ред. Ю. А. Пінчук. Вип. 11. - К.: НАНУ. Ін-т історії України, 2002. - С.361- 386. (2,3 друк. арк.);

4. Зародження теорії про давньоруську народність в історичній науці СРСР // Український історичний збірник-2001. - К., 2002. - С.34-78. (2,4 друк. арк.);

5. Виникнення концепції „давньоруська народність” в радянській історіографії: кінець 30-х - 1954 рр. // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. Зб. ст. Вип.14. - К.: Ін-т іст. України НАНУ, 2001. - С.410-433. (1,2 друк. арк.);

6. Проблема давньоруської народності в праці В. В. Мавродіна “Образование Древнерусского государства” (1945 р.) // Ruthenica. Зб. наук. пр. ІІУ НАН України. Том. І. - Київ, 2002. - С. 152-153. (0,6 друк. арк.);

7. О. Прєсняков і схема східних слов'ян М. Грушевського // А сє єго срєбро ...: Збірник праць на пошану член-кореспондента НАН України Миколи Федоровича Котляра з нагоди його 70-річчя. - К.: Ін-т іст. України НАНУ, 2002. - С. 259 - 268. (0,7 друк. арк.);

8. Від розробки концепції „давньоруської народності” до легітимації терміну „возз'єднання” України з Росією: друга пол. 40-х - поч. 50-х рр. ХХ ст. // Історіографічні дослідження в Україні: Збірник наукових праць. / Відп. ред. Ю. А. Пінчук. - К.: НАН України. Ін-т історії України, 2002. Вип. 13. - С.413-440. (2,2 друк. арк.);

9. Концепція етногенезу східних слов'ян в українській історіографії 30-40-х рр. ХХ ст. // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. Вип. 20-21. - К.: Ін-т іст. України НАНУ, 2002. - С. 216 - 233. (1,4 друк. арк.);

10. Зміна акцентів в українській радянській медієвістиці на проблему приєднання України до Росії (кінця 30-х - першої половини 40-х рр. ХХ ст.) // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий збірник наукових праць. - Випуск 9. - Київ: Ін-т іст. України НАНУ, 2003. - С. 372-396. (1,3 друк. арк.);

11. Наукова діяльність Костя Гуслистого в останні роки роботи в Інституті історії АН УРСР (1949 - 1952 рр.) // Український історичний збірник-2002 / Гол. ред. В. Смолій, заст. гол. ред. Т. Чухліб. - Вип. 5. - К.: Ін-т іст. України НАНУ, 2003. - С. 437 - 447. (0,9 друк. арк.);

12. Метаморфоза української радянської історіографії в оцінці події приєднання України до Росії в 1654 р.: від “абсолютного зла” до “безумовного блага” // Краєзнавство. - 2003. - № 1-4. - С. 98 - 105. (0,8 друк. арк.);

13. Историческое значение Киевской Руси и ВКЛ для судеб восточного славянства: взгляд М. Кордубы // Тезисы Международной научной конференции “Литва эпохи Миндаугаса и ее соседи: исторические и культурные связи и параллели”. 11-12 декабря 2003 г. - Москва, 2003. - С. 55 - 58. (0,2 друк. арк.);

14. “Давньоруська народність”: один із перших поглядів на проблему” // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Історія: Збірник наукових статей. Частина І. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 30-37. (0.6 друк. арк.);

15. Перегляд концепції М. С. Грушевського про етнічну належність та історико-культурну спадщину Київської Русі в 30 - 40-х рр.. ХХ ст. // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. Зб. ст. Вип. 22-23. - Київ, 2003. - С. 237-264. (1,3 друк. арк.);

16. “Древнерусская народность”: один из первоначальных взглядов на проблему // Российская государственность: история и современность. Сб. ст. - Спб.: Изд-во “Знаменитые универсанты”, 2003. - С. 14-22 (0,6 др. арк.);

17. Участь Костя Гуслистого в розробці концепції „давньоруської народності” // Український історичний збірник-2003 / Гол. ред. В. Смолій, заст. гол. ред. Т. Чухліб. - Вип.6. - К.: Ін-т іст. України НАНУ, 2004. - С.403-411. (0,9 друк. арк);

18. Внесок М. Л. Рубінштейна у формування радянської схеми історії України // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки. Міжвідомчий зб. наук. пр. - Вип. 11. - К.: Ін-т іст. України НАН України, 2004. - С.225-273. (2,8 друк. арк);

19. Питання щодо „спільнорускості” Київської Русі у доробку Мирона Кордуби //Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). - Вип. 4. - К.: Ін-т іст. України НАНУ, 2004. - С.383-401. (1 др. арк.);

20. Н. Л. Рубинштейн и зарождение советской концепции места Киевской Руси в истории восточных славян // История науки и техники./ Сб. трудов третьей Международной молодежной научной конференции “История науки и техники”, состоявшейся в Санкт-Петербурге 2-4 декабря 2003 года. Том III. - Санкт-Петербург, 2004: ЦОП типографии Издательства СпбГУ. - С. 181-183. (0,2 др. арк.);

21. К вопросу о взаимоотношениях В. В. Мавродина и Н. Л. Рубинштейна: по поводу рецензии 1946 г. // Мавродинские чтения. 2004. Актуальные проблемы историографии и исторической науки. Мат. юбил. конф., посвящен. 70-летию ист. ф-а СпбГУ / Под ред. А. Ю. Дворниченко. - СПб.: Изд-во СПб. Ун-та, 2004. - С.18-22. (0,6 др. арк.).

АНОТАЦІЇ

Юсова Н. М. Генеза концепції давньоруської народності в історичній науці СРСР:1930-ті - перша половина 1940-х рр. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Інститут історії України НАН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню історіографічного процесу генезису концепції давньоруської народності в контексті розвитку історичної науки в СРСР у 1930-х - першій половині 1940-х рр. Робота побудована з залученням великого комплексу джерел (опублікованих і неопублікованих), раніше не задіяних або майже не задіяних архівних матеріалів, які, відповідно, вперше вводяться до наукового обігу. Вперше проаналізовано практично всі опубліковані праці радянських істориків зазначеного в хронологічних межах періоду, що мають відношення для розкриття теми. Досліджено наукові та ідеологічні витоки й передумови виникнення концепції. Виокремлено і піддано історіографічному аналізу наукову складову, що склала ідейну, теоретичну та фактологічну базу концепції, а також персональний внесок східнослов'янських дослідників, у тому числі й українських, у процес її виникнення та формування. З'ясовано, які саме позанаукові чинники вплинули на розвиток концепції та визначено ступень їх впливу.

Встановлено хронологічні віхи генезису концепції. Основним результатом роботи став висновок, що зазначена концепція сформувалася в історичній науці СРСР під час Великої Вітчизняної війни внаслідок внутрішньої логіки наукового розвитку, опираючись на кількісне накопичення нових матеріалів та теоретичних розробок у гуманітарних галузях 20-30-х рр. (в історії, археології, етногенетиці, мовознавстві тощо) в окремих працях радянських істориків - представників усіх трьох східнослов'янських історіографій.

Ключові слова: давньоруська народність, етногенез, східні слов'яни, Київська Русь.

Юсова Н. Н. Генезис концепции древнерусской народности в исторической науке СССР:1930-е - первая половина 1940-х гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Институт истории Украины НАН Украины, Киев, 2004.

В диссертации комплексно исследуется историографический процесс генезиса концепции о древнерусской народности в контексте развития исторической мысли в СССР в 1930-е - первой половине 1940-х гг. Для исследования привлечен значительный комплекс как опубликованных, так и неопубликованных источников. Большинство используемых в работе архивных материалов впервые вводятся в научный обиход. В диссертации впервые почти полностью проанализированы работы историков, которые имеют отношение к раскрытию темы.

При рассмотрении историографических истоков концепции установлено, что ключевое значение для развития представлений исследователей по проблеме этногенеза восточнославянских народов имела парадигма „единой русской народности”, которую иначе еще именуют как „триединорусскую”. Переходными положениями от названой парадигмы к советской концепции стали положения, изложенные в работах А. Преснякова. В частности, как и впоследствии советские историки, ученый утверждал, что древнерусский период в равной мере принадлежит истории Белоруссии, России и Украины. В своем университетском курсе он изложил важные для генезиса концепции теоретические размышления в области этногенетики, которые относились к вопросам этногенетической таксономии, определения понятия „народность”, признаков ее существования и др.

Установлено, что первым в рамках марксистской методологии в начале 1930-х гг. выдвинул тезис о Киевской Руси как общем периоде истории украинцев и русских Н. Рубинштейн. Этот тезис был аргументирован в работах украинских историков К. Гуслистого с Ф. Ястребовым (1937) и Б. Грекова (1939) и в новых идеологических условиях, сложившихся в СССР во второй половине 30-х гг. легитимизирован в советской науке и в сфере образования. Политическим фактором, который способствовал этому, были партийно-государственные решения в области исторической науки и образования 1934 - 1937 гг. Положения о „общерусскости” Киевской Руси стали важнейшей научной предпосылкой для возникновения концепции. Другой предпосылкой стало повышенное внимание к проблемам древнерусской истории как результат становленния марксистско-ленинской методологи, в ходе которого происходили дискуссии по вопросам социально-экономического строя Киевской Руси, которые способствовали созданию некоторых базовых элементов концепции.

Генезис концепции имел непосредственную связь с развитием советской этногенетики. Она получила толчок для развития во время работы над многотомной “Историей СССР”. Другим катализатором начала этногенетических исследований стала необходимость противодействия нацистским расовым доктринам. Данный фактор детерминировал постановку вопросов теоретического и концептуального характера в области этногенеза славянства и его восточной ветви. В конце 1930-х -в начале 1940-х гг. весомый вклад в дело формирования концепции внесли Б. Греков, В. Пичета, Н. Державин и В. Мавродин.

Установлено, что, значительное влияние на генезис концепции оказал еще один вненаучный фактор - присоединение западноукраинских и западнобелорусских регионов к СССР. Этот фактор актуализировал концепцию „воссоединения” украинцев и белоруссов с русскими и, соответственно, привлек внимание к их общему древнерусскому прошлому.

В 1942 - 1945 гг. концепция в целом была сформирована в работах Н. Петровского, Б. Грекова, А. Удальцова, В. Мавродина и др. Война усилила чувство восточнославянской солидарности и единства, которые фундаторы концепции экстраполировали на прошлое. Свое завершение генезис концепции нашел в работе В. Мавродина „Образование древнерусского государства”. В ней впервые было указано на проблемность вопроса, сформулированы основные черты концепции, которые отсутствовали у других исследователей, и предложено устоявшееся впоследствии название - „древнерусская народность”.

Ключевые слова: древнерусская народность, этногенез, восточные славяне, Киевская Русь.

N. M. Yusova The genesis of the conception of Old Russian nationality in the historical science of the USSR (1930^th - the first half of the 1940^th). - Manuscript.

The thesis for taking of candidate of history degree by speciality 07.00.06 - historiography, source study and special historical discipline. - Institute of History of Ukraine of NAS of Ukraine, Kyiv, 2004.

The present thesis is dedicated to integrated study of the historiographic process of the genesis of the conception of Old Russian nationality on the background of the development of the historical thought in USSR during 1930^th - the first half of the 1940^th. A number of published as well as unpublished sources were used in the present thesis. Thus, the author put into use many new materials. For the first time the analysis of almost all published works of the Soviet historians, whose works were related to the above mentioned topic, was made. The author investigated scientific, social and cultural prerequisites caused the origin of the conception. The thesis shows the basis idea as well as theoretical and actual footing of the conception. The contribution of all eastern Slavic investigators was shown in the present research. The author not only established the beyond scientific factors that influenced on the development of the conception, but also showed basis landmarks of the genesis of the above mentioned conception. The conclusion of the thesis is the followings: the conception was formed during the Great Patriotic war as the result of accumulation of new materials as well as theoretical investigation made in the humanities (history, archaeology, ethnic genetics, linguistics and others) in the 20^th -30^th by the representatives of the all three eastern Slavic historiographies.

Key words: Old Russian nationality, ethnogeny, eastern Slavs, Kyivan Rus.

Размещено на Allbest.ru