Єврейське населення Лівобережної України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Дослідження правового становища єврейського населення у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Відзначення дискримінаційної політики царського уряду щодо місця проживання, пересування та занять окремими видами діяльності. Аналіз демографічних процесів.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 01.08.2014
Размер файла 47,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Подобные документы

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Спеціальність - 07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ЄВРЕЙСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ

(ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ - ПОЧАТОК ХХ ст.)

Морозова Анна Валеріївна

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка Міністерства освіти і науки України (м. Чернігів).

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Дятлов Володимир Олександрович, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, проректор.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Греченко Володимир Анатолійович, Національний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, начальник кафедри історії державності України

кандидат історичних наук, доцент Солошенко Олена Михайлівна Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, доцент кафедри українознавства та політології

Провідна установа: Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра історії України

Захист відбудеться 16 грудня 2005 року о 15.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд.V-58.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи,4.

Автореферат розісланий 8 листопада 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Є.П. Пугач

Анотації

Морозова А.В. Єврейське населення Лівобережної України (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.01.00 - історія України. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2005.

У дисертації досліджується правове становище єврейського населення у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. З одного боку, відзначається дискримінаційна політика царського уряду щодо місця проживання, пересування та занять окремими видами діяльності, з іншого боку - позитивна політика в галузі освіти та віросповідання.

Проаналізовані демографічні процеси та вплив на них соціальних та економічних факторів. З'ясовані причини та наслідки еміграції євреїв.

Досліджені основні напрямки інтеграції єврейського населення в економіку регіону - промисловість, торгівлю та сільське господарство - та її особливості. Вперше розглядається історія створення, діяльності та занепаду єврейських землеробних колоній Лівобережної України.

Комплексно розглянуто питання отримання національно-релігійної, загальної початкової та середньої освіти єврейським загалом регіону; релігійнно-духовного життя та впливу на нього з боку влади.

Ключові слова: єврейське населення, правове становище, демографічні процеси, еміграція, промисловість, торгівля, землеробні колонії, Лівобережна Україна, освіта, релігійно-духовне життя.

Морозова А.В. Еврейское население Левобережной Украины (вторая половина ХІХ - начало ХХ в.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина Министерства образования и науки Украины, Харьков, 2005.

В диссертации впервые в украинской историографии комплексно рассматривается правовое положение еврейского населения Левобережной Украины во второй половине ХІХ - начале ХХ вв. Государственная политика царизма была направлена на ликвидацию этнической и социальной специфики жизни евреев и была неоднозначной. С одной стороны, дискриминационная политика царизма ограничивала еврейское население в праве повсеместного проживания, передвижения, владения собственностью и занятия отдельными видами деятельности. С другой стороны, позитивная политика правительства в сфере образования и вероисповедания способствовала развитию национального начального образования, сохранению прав на исповедание иудаизма.

В работе анализируются демографические процессы среди еврейского населения, влияние на них внутренних экономических и социальных факторов - низкий жизненный уровень и погромы. Дискриминационная политика царизма и погромы стали причиной массовой эмиграции евреев, но это не сказалось в значительной мере на демографии еврейской общины региона. Негативным последствием эмиграции можно считать выезд за границу представителей трудоспособных возрастных категорий.

В контексте экономического развития Левобережной Украины определены основные направления интеграции еврейского населения в экономику региона. Несмотря на ограничения, евреи сыграли значительную роль в промышленном развитии региона. Они были заняты на многих производствах как в качестве владельцев крупных и мелких предприятий, так и в качестве наемных рабочих. Определено, что, хотя большинство предприятий были небольшими по своей производительности и больше напоминали ремесленные заведения, евреи-промышленники занимали ведущее место в пищевой промышленности, в частности в производстве муки, крупы, сахара, спирта и табака.

Еврейское население региона активно занималось и торговлей. Во второй половине ХІХ - начале ХХ в. еврейская торговля быстро развивалась. Ее особенностью является преобладание небольших торговых заведений и развитость передвижной торговли в границах региона.

Впервые в украинской историографии освещается процесс создания, условия деятельности еврейских земледельческих колоний на территории Полтавской и Черниговской губерний, которые из-за отсутствия государственной поддержки не получили широкого распространения и на протяжении 70 - 80-х гг. ХІХ в. практически все прекратили свое существование.

Особое внимание уделено образованию еврейского населения. Особенностью культурной жизни еврейской общины региона является высокий уровень грамотности среди женщин по сравнению той же категорией христианского населения. Развитию традиционного национально-религиозного образования способствовала и политика правительства, которая позволила сохранить религию, особенности национального быта, обычаи через широкую сеть национальных начальных учебных заведений разного типа: хедеры, талмуд-торы, казенные и частные училища. Из-за ограничения места жительства не получило распространение обучение еврейских детей в начальных школах Министерства народного образования и земских учебных заведений.

Общеобразовательные и специальные средние учебные заведения позволяли евреям не только получать среднее образование, но и овладевать некоторыми профессиями. Недостаточная сеть мужских средних учебных заведений и отсутствие высших учебных заведений с правом обучения в них евреев стали причиной миграции молодежи из региона.

Духовная жизнь еврейского населения не испытывала влияния со стороны власти. Отмечается наличие широкой сети синагог, молитвенных домов и школ различных направлений иудаизма. В отличие от ученых раввинов, казенные раввины в большинстве случаев ограничивались исполнением чиновничьих функций.

Ключевые слова: еврейское население, правовое положение, демография, эмиграция, промышленность, торговля, земледельческие колонии, Левобережная Украина, образование, духовная жизнь.

Morozova A.V. The Jews of the Left-bank of Ukraine (the letter half of the XIX - beginning of the XX-th century). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in history by speciality 07.00.01- History of Ukraine. - Kharkiv National University named after V.N. Karazin Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2005.

Legal state of Jewish population in the letter half of the XIX-th - beginning of the XX-th century is investigated in the thesis. On the one hand, the discriminational policy of the tsarism about the place of living, movement and occupations of the separated kinds of work are noted. On the other hand, the positive policy in the education and religion are noted.

The demographic processes and influence the social and economic factors on them are analysed. The reasons and consequences of the emigration of the Jews are found out.

The main tendencies of Jewish population's integration at the economics of this region - industry, trade and agriculture - and its peculiarities are investigated. The history of the creation, activity and decline of the Jewish agricultural colonies of the Left-bank of Ukraine are considered for the first time.

The problems of the national-religions, general elementary and secondary education, the religion-spiritual life and influence the power on it are fully investigated.

Key words: legal state, Jewish population, demographic processes, emigration, industry, trade, agricultural colonies, the Left-bank of Ukraine, education, religion-spiritual life.

Загальна характеристика дисертації

Актуальність теми. Україна є однією з держав з поліетнічним складом населення, в якій проживають представники різних етнічних груп, які є невід'ємною складовою народу України, її історії та культури.

В умовах національного, державного і культурного відродження України все більшого значення набувають проблеми історії національних меншин, міжетнічних відносин, національної свідомості українського народу. Дослідження етнічної історії є одним із пріоритетних напрямів у світлі реалізації державної програми щодо відродження національних меншин України. Однією з проблем, що потребує переосмислення й об'єктивного висвітлення, є історія єврейського населення Лівобережної України. З одного боку, євреї змогли зберегти власну етнічну, мовну, релігійну самобутність, а з іншого - намагалися активно інтегруватися в економічне, культурне життя України.

Історія єврейського населення Лівобережної України другої половини XIX - початку XX ст. ще не отримала достатнього наукового висвітлення та комплексного аналізу, що викликає необхідність наукової розробки даної проблеми. єврейський дискримінаційний демографічний

Вивчення історії єврейського населення відкриває нові можливості з'ясування характеру й особливостей економічних, соціальних і політичних процесів, подій та явищ в Україні в епоху реформ, революційних криз другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Дисертація є складовою комплексної програми вивчення поліетнічного складу населення Лівобережної України, на теренах якої протягом століть поруч з українцями мешкали росіяни, греки, євреї, німці, поляки тощо.

Гармонізація міжетнічних стосунків, всебічне врахуваня духовних і культурних потреб усіх національних груп є однією з ключових проблем розвитку Української держави на сучасному етапі. Адже взаємини між народами поліетнічної держави склалися історично в складному процесі суспільного розвитку. Розмаїття етносів є духовним багатством країни, оскільки кожен з них віддає свій творчий потенціал у справу її розбудови.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертація написана у відповідності до планів науково-дослідної роботи кафедри всесвітньої історії Чернігівського державного педагогічного університету в рамках теми "Міграційні процеси і національні меншини в Російській імперії у ХІХ - на початку ХХ ст.".

Об'єктом дослідження є єврейське населення Лівобережної України другої половини XIX - початку XX століть.

Предмет дослідження - правове становище, демографічні, соціально-економічні, освітні процеси в середовищі єврейського населення, його участь в економічному житті регіону.

Мета дисертаційного дослідження - дати комплексну характеристику та з'ясувати особливості соціального, економічного, культурного життя єврейського населення Лівобережної України у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Для реалізації поставленої мети в дисертації поставлено такі основні завдання:

проаналізувати стан розробки теми у науковій літературі та визначити ступінь репрезентативності джерельної бази для здійснення дослідження;

з'ясувати соціально-правове становище євреїв Лівобережної України;

простежити демографічні та міграційні процеси серед єврейського населення регіону;

з'ясувати роль єврейського населення у розвитку промисловості, торгівлі, сільського господарства даного регіону;

визначити особливості професійної та господарської діяльності євреїв;

дослідити основні напрямки та етапи розвитку національно-релігійної єврейської освіти та отримання євреями загальної початкової, середньої, спеціальної та вищої освіти;

з'ясувати особливості етнодуховного життя єврейського загалу в регіоні.

Територіальні межі - це лівобережні - Полтавська та Харківська - губернії в кордонах другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Ці губернії знаходилися в межах так званої "смуги осілості", де царська адміністрація дозволяла проживати єврейському населенню. В той же час слобідська Харківська губернія, яку теж більшість дослідніків відносять до лівобережних, не входила до смуги осілості, а тому там були особливості проживання євреїв, що відрізняло Харківщину від Полтавщини і Чернігівщини. В той же час історичні особливості появи єврейського населення та його проживання на Полтавщині та Чернігівщині (колишній Гетьманщині) були відмінними від правобережних (що до кінця XVIII ст. входили до Речі Посполітої) і південними (колонізованих наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст.) губерній. Це обумовило територіальні рамки - Полтавська і Чернігівська губернії.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють другу половину ХІХ ст. - початок ХХ ст. Нижня межа обумовлена змінами, що сталися в життєдіяльності єврейського населення напередодні 1861 року. Верхня - 1917 рік - рік руйнації Російської імперії, після чого умови проживання євреїв у країні докорінно змінилися.

Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є методи і принципи історизму, об'єктивності, багатофакторності.

Принцип історизму дозволяє простежити та дати оцінку історичним процесам, що відбувалися в соціальному, економічному житті та культурно-освітньому розвитку єврейської національної меншини Лівобережної України.

Всебічне висвітлення подій, фактів і явищ здійснювалося на основі наукової об'єктивності в проблемно-хронологічній послідовності.

Принцип багатофакторності допоміг дослідити різні об'єктивні та суб'єктивні фактори, що вплинули на правове становище, демографію, характер господарської та професійної діяльності, розвиток освіти та етнодуховне життя єврейського загалу Лівобережної України протягом досліджуваного періоду.

В залежності від характеру викладання матеріалу широко застосовувалися загальнонаукові та суто історичні методи: систематизація і класифікація, узагальнення та логіко-системний аналіз.

Наукова новизна дисертації полягає у тому, що в ній вперше в українській історіографії комплексно досліджено історію єврейського населення в Лівобережних губерніях - Полтавській та Чернігівській. Зокрема:

вивчено і введено в науковий обіг значну кількість джерел, які до цього не були використані у наукових дослідженнях;

простежено соціально-правове становище єврейського населення регіону й вплив на нього політики царського уряду;

встановлено основні етапи формування і розвитку єврейського загалу на Полтавщині і Черніговщині;

досліджено участь євреїв в економічному житті регіону, їх діяльність в промисловості, торгівлі та сільському господарстві;

з'ясовані основні форми національно-релігійної єврейської освіти та шляхи отримання єврейською молоддю загальної освіти;

висвітлено особливості етнодуховного життя єврейського населення досліджуваного регіону.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані при підготовці наукових праць з історії України, етнології та етнографії; для підготовки підручників і навчальних посібників для вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; викладанні вузівських курсів історії України, спецкурсів з історії національних відносин, влаштування музейних експозицій з історії єврейської культури.

Апробація роботи
Основні результати дисертаційного дослідження обговорювалися на міжнародних наукових семінарах "История и культура евреев Левобережной Украины и Литвы" (м. Чернігів, 2000, 2001 рр.); Всеукраїнській науковій конференції "Єврейські фонди і матеріали в архівах України" (м. Київ, 2003 р.), міжнародному круглому столі "Міжнаціональні відносини в контексті українського державотворення: історія та сучасність" (м. Кам'янець-Подільський, 2001).
Результати дослідження викладені в 8 статтях, з них 7 у фахових виданнях.
Структура дисертації обумовлена характером, змістом, метою та завданням дослідження та відображає логічну послідовність питань, що досліджувались. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (806 найменувань) та додатків (55 сторінок, 15 таблиць, 2 мапи). Обсяг рукопису становить 316 сторінок (з них 176 сторінок основного тексту).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, окреслено хронологічні та територіальні межі, визначено предмет і об'єкт дослідження, його мету і завдання, розкрито наукову новизну та практичне значення, вказано на апробацію роботи.

У першому розділі "Історіографія та джерельна база дослідження" проаналізовано стан наукової розробки проблеми, охарактеризована джерельна база дослідження.

Історіографія проблеми. Вивчення проблеми умовно можна поділити на три основні періоди: перший - дожовтневий (80-ті рр. ХІХ ст. - 1917 р.); другий - радянський (1917-90-ті рр. ХХ ст.); третій - новітній, який розпочався з 1990-х років.

Наукове дослідження історії євреїв в Російській імперії почалося у 80-ті роки XIX ст. Зокрема, у серії публіцистичних праць та статей І.Г. Оршанського висвітлювались питання правового становища та економічної діяльності єврейського населення в смузі осілості Див.: Оршанский И.Г. Евреи в России. Очерки и исследования. Вып. 1. - Спб., 1872; Його ж. Из новейшей истории евреев в России // Еврейская библиотека. - 1872. - Т.2; Його ж. Русское законодательство о евреях. - Спб., 1877; Його ж. Евреи в России. Очерки экономического и общественного быта русских евреев. - Спб., 1877..

Наприкінці 80-х рр. ХІХ з'являється низка досліджень, присвячених участі єврейського населення в економічному розвитку Російської імперії. М.Г. Моргуліс розглянув окремі аспекти економічного життя єврейського населення та вплив законодавчих актів на особливості розвитку окремих видів його діяльності, зокрема ремісництво та торгівлю Моргулис М.Г. Вопросы еврейской жизни. - Спб., 1889.. Праця В.Варзера містить окремі відомості про євреїв-орендаторів Чернігівської губерії й висвітлює негативні, з точки зору автора, наслідки економічної діяльності єврейського населення даного регіону в аграрному секторі господарства Варзер В. Евреи-арендаторы в Черниговской губернии (Очерк из экономического быта Малороссии) // Отечественные записки. - Б/м., б/г..

Наприкінці XIX - на початку XX ст. увагу науковців привертає проблема правового становища євреїв Росії. Ю.І.Гессен на основі широкого кола документів здійснив дослідження проблем створення та змін основних законів, що регулювали життя євреїв Російської імперії Див.: Гессен Ю.И. К истории выселения евреев из сел и деревень // Книжки Восхода. - 1903. - Кн. 4-5. - С. 1-73; Його ж. О жизни евреев в России: записка в Государственную думу. - Спб., 1906.; Його ж. Евреи в России. Очерки общественной, правовой и экономической жизни русских евреев. - Спб., 1906.; Його ж. Граф Игнатьев и "Временные правила" о евреях 1882 г. // Право. - 1908. - № 30-31. - С. 56-93; Його ж. Законодательство о жительстве евреев в России // Русская мысль. - 1911. - Кн. 5. - С. 82 - 98; Його ж. Закон и жизнь. Как созидались ограничительные законы о жительстве евреев в России. - Спб., 1911. . Його праці відзначаються об'єктивним підходом до викладання цього питання й не втратили актуальності і в наш час. У наукових доробках послідовників Ю.І.Гессена розглядалися обмеження щодо місця проживання (смуги осілості), власності на землю, в галузі освіти та державної служби Див.: Бикерман И.М. Черта еврейской оседлости. - Спб., 1911; Галант И. Черта еврейской оседлости. - К., 1910; Гинзбург Л. Евреи в России. - М., 1906; Гуревич Б.А. О вопросах культурной жизни евреев. - К., 1912; Зайденман Л. Правовое положение евреев в России. - Спб., 1906. .

У дослідженнях Б.Д. Бруцкуса, Р.М. Бланка, С.О. Марголіна, Д.С. Пасманіка Бруцкус Б.Д. Очерк экономического положения евреев в России // Очерки по вопросам экономической деятельности евреев в России. - Вып. 1. - Спб., 1913 - С. 1-70 ; Бланк Р.М. Роль еврейского населения в экономической жизни России. - Спб., 1908; Марголин С.О. Евреи труженики. - Спб., 1910; Пасманик Д.С. Экономическое положение евреев в России. - Одесса, 1905. висвітлюються питання участі єврейського населення у торгівлі, ремісництві та промисловості. Однак у цих працях відсутній аналіз участі єврейського населення у сільському господарстві й не простежуються особливості його економічної діяльності в окремих регіонах країни, зокрема Лівобережної України.

Особливу увагу дослідників привертала історія освіти євреїв в Російській імперії. В роботах Л.М. Брамсона, Л. Бінштока, С.М. Дубнова, П.С. Марека, М. Моргуліса, С.В. Познера Брамсон Л.М. К истории начального образования евреев в России. - Спб., 1896; Биншток Л. Вопрос об еврейских училищах. - М., 1866; Дубнов С.М. Краткая история евреев. - М., 1996; Дубнов С.М., Динур Б-Ц. Две концепции еврейского национального возрождения. - Иерусалим, 1998; Марек П. Очерки по истории просвещения евреев в России (два воспитания). - М., 1909; Моргулис М. К истории образования русских евреев. - М., 1908; Познер С.В. Евреи в общей школе (к истории законодательства и правительственной политики в области еврейского вопроса). - Спб., 1914. було дано періодизацію історії єврейської освіти, показано роль державних органів у розвитку навчальних закладів. На початку XX ст. побачила світ низка статей, присвячених національним єврейським початковим навчальним закладам, єврейській професійній освіті, становищу євреїв у загальних навчальних закладах Російської імперії Еврейская школа. Выпуск I. Программа еврейских предметов в образцовом хедере / Сост. Зутс Л.Б. и Фиалков Х.Х. - Спб., 1904; Брамсон Л.М. Еврейское профессиональное образование в прошлом и настоящем. - Спб., 1904; Пирогов Н.И. О еврейском образовании. Неизданная записка / Вступ. С.Л. Штрайха. - Спб., 1907.. У наукових доробках, що були опубліковані в часописах "Вестник Общества просвещения евреев в России" Товариства розповсюдження освіти серед євреїв Росії та "Еврейская школа", критично аналізувався стан навчально-виховної роботи в традиційній єврейській школі, її фінансування та забезпечення, кваліфікаційний рівень викладачів, пропозиції щодо влаштування навчальних закладів нового типу Гольдберг Гр. Новое ограничение для Талмуд-Тор // Вестник ОПЕ. - 1912. - № 11. - С. 53-64; Крейнин М. К вопросу о правовом положении низшей еврейской школы// Еврейская школа. - 1904. - № 1. - С. 18-21; Начальные еврейские школы и библиотеки (способы их открытия). - Спб., 1902; Ратнер С.Б. Современный хедер и задачи ОПЕ // Вестник ОПЕ. - 1913. - № 20. - С. 57- 65; Талмуд-Тора в Чернигове // Вестник ОПЕ. - 1911. - № 4; Эйгер Я. Нормальный тип еврейской школы // Вестник ОПЕ. - 1910. - № 1. - С. 5-28.. Однак, незважаючи на велику кількість досліджень з даного питання, історія освіти євреїв та її особливості в Лівобережній Україні у цей період залишились поза увагою істориків.

На початку XX ст. збільшилась кількість праць, присвячених історії євреїв окремих міст та місцевостей. Певну зацікавленість у цьому питанні проявив журнал "Киевская старина". На його сторінках була надрукована праця І.Житецького, в якій автор дає стислий нарис економічної діяльності євреїв у різних сферах господарства Полтавської та Чернігівської губерній Житецкий И. Евреи в южной России. Формы труда у евреев в южной России (Историко-этнографические заметки) // Киевская старина. - 1901. - Т. LXXIV. - С. 1-45..

Вивченню історії євреїв сприяли також губернські вчені архівні комісії. На підставі вивчення архівних матеріалів побачила світ праця І.Ф.Павловського, присвячена статистиці єврейського населення за час існування Полтавської губернії (з 1803 р.) Павловский И.Ф. Статистика еврейского населения в Полтавской губернии со времения ея учреждения и о черте оседлости // Труды Полтавской ученой архивной комиссии. - Вып. 5. - Полтава, 1908. - С. 229-240..

Встановлення радянської влади в Україні, запровадження в усіх сферах життя суспільства марксистсько-ленінських ідеологічних схем корінним чином змінило умови діяльності істориків. З одного боку, набувала поширення універсальна догматизована теорія історичного процесу, що ґрунтувалася на постулатах марксизму-ленінізму, а з іншого боку, відбувалися значні зміни у вивченні історії єврейського населення України. Зокрема, були створені наукові установи, що вивчали цю тематику. При Всеукраїнській Академії Наук 1919 року були засновані Єврейська історико-археографічна комісія та Кафедра єврейської культури. На базі Кафедри єврейської культури ВУАН 1929 року був утворений Інститут єврейської культури, який вивчав єврейське мовознавство, літературу та мистецтво.

У цей період була опублікована низка досліджень, присвячених участі єврейського населення у суспільно-політичному житті Російської імперії Гольдштейн А.М. Среди еврейства (1905 - 1917). - Птг., 1918; Пасманик Д.С. Судьбы еврейского народа. Проблемы еврейской общественности. - М., 1918. . Більшість досліджень була присвячена правовому становищу євреїв за часів самодержавства та єврейським погромам в роки громадянської війни Дубнов С.М. Евреи в России в царствование Николая II. - Б/ м., 1922; Коробкова Э., Полик Я. Как царская власть преследовала евреев. - М., 1926; Лесков Н.С. Евреи в России. Несколько замечаний по еврейскому вопросу. - Птг., 1920; Дроздов О. Як "зустрічали" на Чернігівщині "Конституцію 1905 року" // Чернігів і Північне Лівобережжя. Огляди, розвідки, матеріали. - К., 1928. - С.515-531.. У працях М.С. Усова та C.Яновського розглянуто окремі аспекти участі євреїв в економічному житті України Усов М.С. Еврейство и крестьянство. - Б/м., 1917; Яновский С. Труд и жизнь евреев. - Пг., 1918. .

Певний інтерес для дослідження демографії єврейського населення, міграційних процесів становить дослідження І. Вейцбліта, в якому міститься багато статистичних даних по Полтавській та Чернігівській губерніях Вейцбліт І.І. Рух єврейської людності на Україні періоду 1897 - 1926 років. - К., 1930. .

Значні зміни у вивченні проблеми єврейської історії відбулися під впливом листа Й.В. Сталіна "Про деякі питання історії більшовизму" до редакції журналу "Пролетарская революция", який загальмував процес історичних досліджень, зокрема негативно позначився на дослідженні єврейської тематики. 1932 року Інститут єврейської культури ВУАН був перейменований в Інститут єврейської пролетарської культури ВУАН. Перед цим закладом була поставлена мета - "боротьба з наукою єврейської буржуазії".

Після Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. планувалося відкрити відділ, який мав займатися історичними дослідженнями, але 1948 року, після загибелі С.М. Міхоелса, в країні розгорнулася кампанія "боротьби з безродними космополітами", і 26 січня 1949 р. Кабінет з вивчення єврейської мови, літератури та фольклору Академії наук УРСР був ліквідований у зв'язку з тим, що він "…не виконував ніякої громадсько-наукової дослідницької роботи й не виправдовує своє існування" Погребинская И. Кабинет еврейской культуры при Всеукраинской Академии наук (1936 - 1949 гг.) // Євреї в Україні: Історія, культура, традиції. Збірник наукових праць. - К., 1997. - С.52.. Таким чином, у 30-ті - 40-ві роки XX ст. фактично припинилися дослідження з історії єврейського населення.

Після смерті Й.В. Сталіна хоча й почалися повільні зміни, ґрунтовних досліджень з історії єврейського населення України не з'явилося. По суті до 80-х років XX ст. проблеми життєдіяльності єврейства в Росіїне висвітлювалися. Лише у 1961 - 1976 роках в "Советской исторической энциклопедии" були опубліковані невеликі статті С.Борового на теми єврейської історії.

На цьому етапі розвивалася виключно зарубіжна історіографія історії євреїв. У більшості з цих досліджень розглядаються питання правового становища єврейського населення та взаємовідносини з корінним населенням Baron Salo W. The Russian Jew Under Tsars and Soviets. - N.-Y., London, 1976; Levitats I. The Jewish Community in Russia, 1844 - 1917. - Jerusalem, 1981; Russian Jewry (1860 - 1917). - N.-Y., London, 1966; Эттингер Ш. Евреи в России накануне революции // Евреи в советской России (1917 - 1967). - Иерусалим, 1975. - С. 126-146., історія еміграції до США наприкінці XIX - на початку XX ст. Meltzer Milton. Taking root jewish immigrants in America. - New-York, 1976; Sanders Ronald. Shores of refuge. A handred years of jewish emigration. - New-York, 1988. .

З відновленням у 1991 році державної незалежності України почався новий етап розвитку історичної науки, для якого характерні такі риси, як освоєння нових підходів і теорій, подолання фальсифікацій та ліквідація "білих плям"в історії, освоєння нових історичних джерел. Однією з центральних тем стала історія національних меншин.

Сучасні дослідження з юдаїки в Україні зосереджені на історії українських євреїв XVII-XX ст. В історичних дослідженнях аналізуються такі проблеми, як законодавчі основи, економічні та соціально-політичні мотиви формування "смуги осілості", її вплив на становище українських євреїв, політика царського уряду по відношенню до єврейського населення. Більшістсь публікацій присвячені історії єврейського населення Правобережної України. З'явились публікації, присвячені участі єврейського населення у розвитку сільського господарства України Дузь Л. Из истории еврейской земледельческой колонизации в новороссийских губерниях в первой половине ХІХ века // Запорожские еврейские чтения. Вып. 2. - Запорожье, 1998. - С. 30-33; Морозова А.В. Євреї-землероби Чернігівської губернії та їхні колонії // Архіви України. - 2003. - № 1-3. - С. 128-137; Її ж. Єврейське землеволодіння та землеробство, землеробні колонії північного Лівобережжя України // Сіверянський літопис. - 2003. - № 5-6. - С. 74-81; Шейкін Й. Єврейські землеробні колонії в Україні // Українське єврейство. - Вип. 3. - К., 1998. - С. 68-78..

Значна кількість досліджень присвячена загальній, національній та професійній освіті єврейської молоді як в Україні в цілому Матвеев В. Роль еврейского образования в процессе самоидентификации евреев и укреплении еврейской общины Украины (история и современность) // Десять років єврейського національного відродження в пострадянських країнах: досвід, проблеми, перспективи. Збірник наукових праць VIII міжнародної конференції "Єврейська історія та культура в країнах Центральної та Східної Європи" [Київ, 28-30 серпня 2000]. - К., 2001. - С. 188-194; Мельникова Н. Еврейское образование в Украине в ХІХ - начале ХХ вв. // Запорожские еврейские чтения. Вып. 2. - Запорожье, 1998. - С. 100-106; Хитерер В. Учебные программы еврейских учебных заведений Российской империи и Украинской Народной Республики // Єврейська історія та культура в Україні. Матеріали конференції [Київ, 8-9 грудня 1994]. - К., 1995. - С. 205-210., так і в окремих регіонах країни Морозова А.В. Освіта євреїв у Чернігівській губернії в останній третині XIX - на початку XX століть // Сіверянський літопис. - 2001. - № 1. - С. 44-55; Поліщук Ю. Система освіти єврейської молоді у Волинській губернії (ХІХ - початок ХХ століття) // Євреї в Україні: Історія, культура, традиції. Збірник наукових праць. - К., 1997. - С. 67-77; Рудницька Н.В. Професійна освіта євреїв Волині у ХІХ - на початку ХХ ст. // Український історичний журнал. - 2001. - № 6. - С. 123-132; Симоненко В. Єврейське казенне училище // Євреї в Ніжині. Науковий збірник. - Ніжин, 2001. - С. 65-73..

Продовжує розвиватися зарубіжна історіографія історії євреїв України Назаров М. Россия накануне революции и февраль 1917 года // Наш современник. - 2004. - № 2. - С. 145-183; Энгель В.В. "Еврейский" вопрос в русско-американских отношениях (На примере "паспортного" вопроса 1864 - 1913). - М., 1998; Chirovsky, Nicholas L.F. An introduction to Ukrainian history. - Vol. III. - Nineteenth and Twentieth Century Ukraine. - New-York, 1986; Gitelman Tri Y. A century of ambivalence. The jews of Russia and the Soviet Union. 1881 to the present. - New-York, 1988; Pinkus Benjamin. The jews of the Soviet Union. The history of a national minority. - Cambridge, 1988; Potichnyi P., Howard A., eds. Ukrainian-Jewish Relations in Historical Perspective. - Edmonton, 1988.. Привертає увагу той факт, що з'явилися російськомовні видання істориків Ізраїля Кандель Ф. Очерки времен и событий. Из истории российских евреев. - Ч. 2. 1772 - 1882 гг. - Иерусалим, 1990; Ч. 3. 1882 - 1920. - Иерусалим, 1997; Кауфман И., Финкелстайн Л., Эттингер Ш. Еврейская история и религия. - Иерусалим, 1990; Эттингер Ш. Россия и евреи. - Иерусалим, 1993. , присвячені питанням правового становища, економічного та духовного життя євреїв взагалі у Російській імперії.

Таким чином, в перший період історіографії питання (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) побачила світ низка праць з питань соціально-економічного розвитку, демографії, освіти єврейського населення Російської імперії. Але історія євреїв в Україні розглядалася в них досить фрагментарно.

Другий період вивчення історії єврейського населення регіону, який розпочався 1917 року, характеризується появою праць, в яких приділяється увага питанням демографії, правовому становищу, соціально-економічному розвитку єврейського населення України. В межах цього періоду можна виділити окремий етап, 30 - 50-ті рр. ХХ ст., коли вивчення національних меншин відходить на другий план, оскільки після прийняття Конституції 1936 року та оголошення "побудови соціалізму в основному" вважалося, що національне питання в СРСР було вирішено.

Здобуття Україною незалежності дало поштовх вивченню історії єврейського населення, переосмисленню основних постулатів радянської історіографії.

Таким чином, розглянутий матеріал дає підстави стверджувати, що історія єврейського населення Лівобережної України недостатньо висвітлена в історичній літературі. Правове становище єврейського населення України, його участь в економіці регіону висвітлювались фрагментарно, без залучення широкого кола документів. Фактично не дослідженими залишаються проблеми демографії єврейського населення Лівобережної України, його міграції, участі у розвитку сільського господарства та заснуванні землеробних колоній, духовного життя єврейських громад даного регіону.

Незважаючи на досить велику кількість наукових праць, присвячених історії єврейского населення Російської імперії та загальним аспектам національної політики царського уряду, у вітчизняній історіографії відсуті комплексні праці, присвячені історії єврейської меншини Лівобережної України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Це і обумовило вибір теми дослідження.

Джерельну базу дослідження становлять опубліковані та архівні матеріали.

В роботі широко використані матеріали Центрального державного історичного архіву України в м. Київ, де, зокрема, зберігається фонд Управління Київського навчального округу (ф.707), які дають можливість дослідити політику уряду щодо прав євреїв на отримання освіти та стан освіти у національних та загальних навчальних закладах Лівобережної України.

У дослідженні залучено важливий комплекс джерел Російського державного історичного архіву (м. Санкт-Петербурґ). Це документи Товариства розповсюдження освіти серед євреїв у Росії (ф.1532), які доповнюють матеріали з історії єврейської освіти в Чернігівській губернії та становлять основну джерельну базу для вивчення національних навчальних закладів Полтавської губернії. Документи фонду Центрального статистичного комітету (ф.1290) містять в собі статистичні дані щодо національного складу населенння та розвитку промисловості на теренах Лівобережної України.

Матеріали фонду Єврейського колонізаційного товариства (ф.97) Науково-дослідного відділу рукописів Російської державної бібліотеки (м. Москва) допомогли у розкритті питання міграції єврейського населення Лівобережної України за межі Російської імперії.

Документи Державного архіву Чернігівської області та його відділу в місті Ніжині становлять основну частину архівних джерел, використаних у дослідженні. Це фонди органів державної влади та управління (фф.127, 128, 145); органи міського та земського самоврядування (фф.340, 342); органи народної освіти (ф.229) та навчальні заклади (фф.758, 761, 763, 779, 813, 1036, 1105, 1124, 1234 - 1236, 1238, 1353 - 1355, 1357, 1359, 1367, 1435 - 1437, 1440); документи промислових підприємств (ф.1483). Матеріали цих фондів дали змогу висвітлити усі питання досліджуваної теми - національний склад населення Чернігівської губернії, його правове становище, участь в економічному житті регіону та її особливості, отримання освіти та духовне життя єврейської громади губернії.

Державний архів Полтавської області представлений фондами Прокурора Полтавського окружного суду (ф.138) та Полтавської чоловічої фельдшерської школи (ф.1032). Таке непропорційне представлення матеріалів цих обласних архівів пов'язане виключно із станом загального збереження матеріалів періоду до 1917 р. у Держархіві Полтавської області.

Архівні та опубліковані джерела можна поділити на наступні групи.

До першої групи джерел - актові документи - відносяться законодавчі і нормативні документи органів влади всіх рівнів. Перш за все це закони Російської імперії, в яких містяться законодавчі акти з питань обмеження прав євреїв (щодо місця проживання, обрання професії та роду діяльності, одержання освіти та інше). Слід відзначити, що наприкінці XIX - на початку XX ст. здійснювались спроби систематизувати законодавчі акти щодо євреїв Російської імперії як загального характеру, так і в окремих галузях народного господарства країни Законы о евреях. Сборник извлечений из Свода законов Российской империи /Сост. Гусев А.Н. - Харьков, 1889; Полный хронологический сборник законов и положений, касающихся евреев от уложения Алексея Михайловича до настоящего времени. 1649 - 1873 // Извлечения из Полных собраний Законов Российской империи / Сост. Леванда В.О. - Спб., 1874; Сборник ограничительных законов и постановлений о евреях на 1 июля 1902 г. / Сост. Левин Е.Б. - Спб., 1902; Сборник законов о евреях с разъяснениями по определениям Правительствующего Сената и циркулярам министерств / Сост. Гес- сен Н.В., Фридштейн В. - Спб., 1904; Законы о евреях / Сост Розенштейн М.Л. - Пг., 1915; Законы о евреях. Систематический обзор действующих законоположений о евреях / Сост. Гимпельсон Я.И. - Спб., 1915. - Т.1, 2; Градовский Н.Д. Торговые и другие права евреев в России в историческом ходе законодательных мер… - Спб., 1886..

Ця група джерел представлена також циркулярами начальника Київського навчального округу, положеннями про навчальні заклади та циркулярами міністра внутрішніх справ про припинення виселення євреїв, положеннями про вибори та звільнення рабинів та їхніх помічників.

Наступна група джерел - діловодні документи - містить різноманітну діловодну документацію. Перш за все, це протоколи засідань Чернігівського губернського правління та губернського статистичного комітету, Чернігівських губернських та Городнянських повітових земських зборів, Чернігівської міської думи, педагогічних рад та вступних іспитів до навчальних закладів, які доповнюють матеріали про навчальні заклади регіону та навчання в них євреїв.

Різновидом діловодих документів є стенограми засідань Ради Міністрів за 1915 рік, що дають змогу простежити, за яких політичних умов уряд Російської імперії дав згоду на ліквідацію смуги осілості Яхонтов А.Н. Тяжелые дни (Секретные заседания Совета Министров 16 июля - 2 сентября 1915) // Архив русской революции / Изд. И.В. Гессен. - Берлин, 1926. - Т. XVIII. - С. 5 - 136..

До цієї групи відносяться й різноманітні звіти офіційних установ, навчальних закладів Полтавської та Чернігівської губерній, доповідні записки та близькі до них за змістом рапорти начальника Київського навчального округу та представників органів місцевої влади та міського самоврядування до Міністерства народної освіти, губернського правління з питань діяльності навчальних закладів, змін законодавства щодо обмежень місцепроживання єврейського населення, діяльності Єврейського колонізаційного товариства на території Полтавщини та Чернігівщини.

До діловодних документів відноситься також офіційне листування щодо діяльності єврейських навчальних закладів та навчання осіб іудейського віросповідання у загальних навчальних закладах країни; про мережу та стан єврейських початкових навчальних закладів; про дозвіл на відкриття нових початкових навчальних закладів; про експорт продукції Прилуцької тютюново-махоркової фабрики за межі Російської імперії.

Третя група джерел охоплює статистичні матеріали, які містять в собі відомості про населення Полтавської та Чернігівської губерній, його національний склад та рух. У стислих описах даються цінні відомості про заняття єврейського населення у різних галузях економіки, дані про єврейські національні і загальні навчальні заклади та навчання в них осіб іудейського віросповідання Адрес-календарь и справочная книжка Полтавской губернии на 1900 1903 г. - Полтава: 1901, 1903; Главнейшие итоги для характеристики Черниговской губернии в статистико-экономическом отношении / Сост. А.Н. Дядиченко // Земский сборник Черниговской губернии. - 1914. - Вып.1; Города России в 1910 году. - Спб., 1914; Домонтович М. Материалы для географии и статистики России. Черниговская губерния. - Спб., 1865; Еврейская энциклопедия. Свод знаний о еврействе и его культуре в прошлом и настоящем / Под ред. А.Гаркави и Л.Каценельсона. - Спб., 1908 - 1913; Еврейское население России по данным переписи 1897 г. и по новейшим источникам. - Птг., 1917; Календарь Черниговской губернии на 1886, 1910 годы. - Чернигов, 1885, 1909; Краткие сведения о современном положении начального образования в Черниговской губернии / Сост. Т.Н. Голик. - Чернигов, 1913; Обзор Полтавской губернии за 1909 - 1912, 1915 годы. - Полтава, 1910-1913, 1917; Обзоры Черниговской губернии за 1895 - 1901, 1904, 1906 годы. - Чернигов, 1896 - 1902, 1905, 1907; Памятные книжки Полтавской губернии за (на) 1865, 1874, 1910 годы. - Полтава, 1865, 1875, 1910; Памятные книжки Черниговской губернии на 1862, 1890 гг. - Чернигов, 1862, 1890; I Всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. / Под. ред. Н.А. Тройницкого. - Т. XXXIII. Полтавская губерния. - Спб., 1904; Те саме. - Т. XLVIII. Черниговская губерния. - Спб., 1905; Прилукщина. Историческое и статистическое описание территории Прилукского уезда Полтавской губернии. В 2-х частях с картой уезда и с планом города / Сост. В.А. Маценко. - Ромны, 1888; Русов А.А. Описание Черниговской губернии. - Т. 2. - Чернигов, 1899.; Русский календарь Суворина на 1908 год. - Б/ м, б/г.; Сборник материалов об экономическом положении евреев в России. - Т. 2. - Спб., 1904.; Список населенных мест по сведениям 1859 года. Полтавская губерния / Сост. Н.Штиглиц. - Спб., 1862; Список населенных мест по сведениям 1859 года. Черниговская губерния / Сост. Н.Штиглиц. - Спб., 1866; Статистика еврейского населення / Сост. Б.Д. Бруцкус. - Спб., 1909; Фабрично-заводская промышленность по Полтавской губернии. - Полтава, 1906..

В архівних документах та матеріалах містяться статистичні відомості про кількість єврейського населення та його природний рух; приналежність торговельних та промислових закладів на території Лівобережної України євреям; мережу єврейських навчальних закладів, синагог та молитовних будинків.

Із судово-слідчих документів, що складають окрему групу джерел, використані матеріали допитів державних діячів після повалення самодержавства, які дозволяють проаналізувати ставлення місцевих урядовців до єврейського населення в Російській імперії, зокрема - у Чернігівській губернії під час очолювання її губернатором М.О. Маклаковим Падение царского режима (Стенографические отчеты допросов и показаний, данных в 1917 году в Чрезвычайной следственной комиссии Временного правительства). - Т. 3. - Л., 1925. . Крім того, використані протоколи допитів свідків єврейських погромів 1905 року у Кременчуці Полтавської губернії.

Місцеві періодичні видання доповнюють та додають колориту вже наявному матеріалу з історії погромів 1905 року, розвитку промисловості та діяльності навчальних закладів регіону.

Остання група джерел - це мемуари сучасників подій в країні наприкінці XIX - на початку XX століть. Зокрема, "Виденное и пережитое" - мемуари, які написані професором М.П. Полетикою, представником дворянського роду з Чернігівщини Полетика Н.П. Виденное и пережитое (Из воспоминаний). - Иерусалим, 1990.. Спогади В.М. Хижнякова Хижняков В.М. Воспоминания земского деятеля. - Пг., 1916. містять відомості про участь єврейської громади Чернігова в житті міста, участь її представників у роботі земства та вплив на розвиток міста. Міністр внутрішніх справ Російської імперії В.М. Коковцов у своїх спогадах Коковцов В.Н. Из моего прошлого. Воспоминания. 1903 - 1919. - Т. 1. -Париж, 1933. розповідає про умови, в яких намагався змінити закони щодо євреїв в Російській імперії П.А. Столипін, і звертає увагу на ставлення чернігівського губернатора М.О. Маклакова до єврейського населення та його антисемітські погляди. Спогади В.К. Пухтинського, які зберігаються в Державному архіві Чернігівської області й охоплюють період з кінця XIX до початку XX ст., дають більш картину життя Чернігова у цей період, розповідають про участь в економічному і культурному житті міста єврейської громади, відносини між єврейською громадою і місцевими урядовцями та між єврейським і українським населенням.

Отже, джерельна база є цілком достовірною і достатньою для вирішня завдань дисертаційного дослідження.

Другий розділ "Правове становище і демографічні процеси" складається з двох підрозділів, в яких досліджено правове становище єврейського населення даного регіону, демографічні та міграційні процеси.

Характер розселення євреїв був обумовлений цілеспрямованою політикою уряду Росії щодо євреїв, а саме - формуванням смуги осілості. Мета цієї політики - зосередження єврейського населення в західних регіонах імперії, зокрема в Україні, з одного боку, а з іншого - запобігання проникненню євреїв у великоруські губернії.

Дискримінаційна політика царського уряду щодо євреїв була спрямована на заборону селитися у селах; обмеження у праві повсюдного проживання та пересування по країні вплинули на характер життєдіяльності євреїв Лівобережної України.

Єврейське населення к середині ХІХ ст.становило значну складову частину населення досліджуваного регіону - понад 2% від загальної кількості населення. Внаслідок встановлення владою обмеження щодо його розселення, впродовж другої половини XIX - початку XX ст. відбувалася його концентрація у містах та містечках, де вони становили майже 30% від загальної чисельності населення, а в окремих містах - навіть 40-50%. Відзначаються досить високі темпи приросту єврейського населення у 60-80-ті рр. XIX ст. та поступове його зменшення у подальші роки, що пов'язано з впливом на цей процес не лише економічних, але й соціальних чинників (погроми 1881, 1905 рр.).

Обмеження єврейського населення у праві вільного проживання, пересування по країні, володіння власністю й заняття окремими видами діяльності спонукало йлого до прийняття християнства, що було однією з метою царського уряду у справі "перевиховання" євреїв, їх асиміляції. Крім того, своїм ставленням до різних соціальних груп, законодавство збільшувало безодню між бідним та багатим єврейством, між освіченими та тими, хто не мав можливості отримати освіту. Це більшою мірою спонукало євреїв Лівобережжя до міграції за межі регіону. Але це не позначилося значною мірою на демографії населення через високі темпи природного приросту. Внутрішні міграційні процеси, що сталися в Російській імперії внаслідок воєнних дій під час Першої світової війни, дозволили зберегти великий відсоток єврейського населення (4,41% - у Полтавський губернії та 5,43% - у Чернігівській губернії) по відношенню до загальної кількості населення досліджуваного регіону напередодні руйнації імперії.

Третій розділ "Економічна діяльність та її особливості" складається з трьох підрозділів. У першому з них досліджено участь євреїв у промисловості та ремісництві, в другому - торговельна діяльність євреїв, в третьому - єврейське землеволодіння та землеробство, єврейські землеробні колонії.

Для економіки Лівоберіжжя другої половини XIX - початку XX ст. характерним був порівняно швидкий розвиток промисловості, який супроводжувався докорінними зрушеннями в її структурі, техніці й технології. Але великі підприємці єврейського походження в цей період становили виняток, оскільки євреї витіснялися з великопромислової, банківської та комерційної сфер економіки Російської імперії.

Але, незважаючи на численні обмеження їхньої діяльності, євреї-підприємці відігравали помітну роль у господарстві досліджуваного регіону. Чільне місце належало євреям у харчовій промисловості Лівобережжя, зокрема у виробництві борошна, крупи, горілки, спирту та тютюну. Промислова продукція знаходила широкий збут на місцевому внутрішньому ринку. Вироби євреїв-підприємців збувалися на близьких і віддалених ринках Російської імперії, експортувалися за кордон.

Більшість працездатного еврейського населення Лівобережної України була зайнята у сфері торгівлі. У досліджуваний період євреї продовжували займатися дрібною торгівлею, хоча й збільшилася кількість ремісників. Єврейська торгівля на території Лівобережної України в пореформений період розвивалася в цілому динамічно. У магазинах, крамничках, ларках та інших торгових закладах продавалися різноманітні товари з усіх куточків Російської імперії. Особливістю торговельної діяльності євреїв, порівняно з торговцями-християнами, є розквіт пересувної торгівлі у досліджуваний період. Завдяки зусиллям саме євреїв швидкими темпами розвивалися торговельні галузі - хлібна, лісова, тютюнова тощо. Значною була частка єврейських підприємців й у селах як скупників продуктів сільського господарства.

...
Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.