Аграрна політика українських національних урядів (1917–1920 рр.): історіографія

Аналіз результатів осмислення вітчизняними істориками причин, подій і наслідків аграрної політики українських національних урядів 1917–1920 рр. Діяльність українських національних урядів 1917–1920 рр. щодо земельної політики у вітчизняній історіографії.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 12.07.2015
Размер файла 64,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 930.1: (328.1-338.430.2)

477; «1917/1920»

АГРАРНА ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛЬНИХ УРЯДІВ (1917 - 1920 рр.): ІСТОРІОГРАФІЯ

07.00.06 - історіографія, джерелознавство

та спеціальні історичні дисципліни

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

САЛАТА Галина Володимирівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії Київського славістичного університету

Науковий керівник доктор історичних наук, професор Гусєв Віктор Іванович, Київський славістичний університет, проректор з науково-педагогічної роботи

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Капелюшний Валерій Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри етнології та краєзнавства

кандидат історичних наук, Курас Дмитро Іванович, Київський національний університет внутрішніх справ, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

Захист відбудеться ”__22__” червня___________________ 2010 р. о 15.00_____ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.123.01 у Київському славістичному університеті за адресою: 01025, м. Київ, пров. Рильський, 10.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського славістичного університету за адресою: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 9.

Автореферат розіслано ”___19__” ___травня_______________2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

професор П. І. Скрипка

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах сучасного стану історичної науки функції української історіографії суттєво змінюються. Вона виконує не лише наукові, пізнавальні, а й соціокультурні функції. Історіографія аграрної політики українських національних урядів 1917-1920 рр. виступає активним чинником витвору національної свідомості.

Труднощі сучасної трансформації української економіки обумовлюють необхідність звернення дослідників до вивчення та аналізу вітчизняного досвіду господарських реформ, у тому числі земельної політики українських національних урядів 1917-1920 рр. Нестабільність соціально-економічного розвитку сучасної України, дають змогу порівнювати сучасні тенденції в нашому державному житті з перипетіями державного будівництва 1917-1920 рр., коли у діалектичних суперечностях викристалізовувалася й стверджувалася ідея української державності.

Проблема вітчизняної історіографії аграрної політики українських національних урядів 1917-1920 рр. не була предметом спеціального і комплексного дослідження, хоча окремі її аспекти висвітлювалися у низці робіт наших попередників. На сучасному етапі існує нагальна необхідність проаналізувати процес накопичення цих наукових знань. Це дасть можливість зорієнтуватися у різноманітті наукової літератури, з'ясувати, які питання в межах теми, що нас цікавить, були поставлені вітчизняними авторами і які не ставилися зовсім та дозволить сформулювати пріоритети і намітити перспективи для подальших наукових пошуків.

Проблемне історіографічне дослідження активізує зусилля сучасних науковців та визначає найбільш ефективний шлях вирішення проблем, які потребують поглибленого аналізу і залучення нових джерел. Такий стан наукової розробки порушеної нами проблеми є додатковим доказом актуальності зазначеного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає основній науково-дослідній темі Київського славістичного університету “Україна і слов'янський світ” (протокол № 12 засідання Вченої ради КСУ від 2 липня 2009 р.).

Мета дослідження - проаналізувати процес вивчення вітчизняними суспільствознавцями аграрної політики українських національних урядів 1917-1920 рр. Для цього в дисертації зроблена спроба вирішити такі завдання:

- проаналізувати стан наукової розробки теми та джерельну базу дослідження;

- визначити головні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми та виявити її головний зміст;

- виділити основні періоди і етапи, з'ясувати історіографічні традиції та сформулювати головні результати осмислення вітчизняними істориками причин, подій і наслідків аграрної політики українських національних урядів 1917-1920 рр.;

- реконструювати картину діяльності українських національних урядів 1917-1920 рр. щодо земельної політики у вітчизняній історіографії;

- окреслити перспективи подальших наукових пошуків.

Об'єктом дисертаційного дослідження є сукупність вітчизняних історіографічних джерел з історії української державності 1917-1920 рр. Предметом дисертаційної роботи є комплекс вітчизняної літератури, присвяченої вивченню аграрної політики українських національних урядів 1917-1920 рр. аграрний політика історіографія український

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та загальноісторичні принципи наукового дослідження. До них належать передусім: принцип історизму, який передбачає розгляд усіх подій, процесів і явищ у конкретно-історичному часі та просторі, у динаміці, взаємозв'язках та взаємообумовленості; принцип об'єктивності, який вимагає неупередженого, всебічного і глибокого вивчення всієї повноти історичних фактів на підставі критичного аналізу їх автентичності, вірогідності та репрезентативності. Принцип історизму та об'єктивності ґрунтуються на пріоритеті архівних документів, які дають змогу всебічно проаналізувати аграрну політику українських національних урядів 1917-1920 рр.

З метою вирішення поставлених у дослідженні завдань, нами було використано такі загальнонаукові методи пізнання, як: аналіз, узагальнення, що знайшло своє відображення під час з'ясування об'єктивності вивчення аграрного питання українськими національними урядами 1917-1920 рр. у вітчизняній історіографії та визначення основних напрямків, її характерних рис у вивченні аграрної політики зазначеної доби у вітчизняній історіографії.

Серед власне історичних методів чільне місце посідає історико-генетичний метод, застосований при аналізі відображення вітчизняними суспільствознавцями передумов, становлення та еволюції аграрної політики Центральної ради, Української Держави та Директорії УНР. Саме цей метод дає можливість простежити ступінь вивчення вітчизняною історіографією процесу розробки урядових та партійних аграрних програм, з'ясувати їх особливості та встановити взаємозв'язки між ними. Використання історико-хронологічного методу (його проблемно-хронологічного різновиду) дозволяє виокремити в темі дослідження певні проблеми, напрямки, визначити внутрішню періодизацію історії вирішення земельної проблеми зазначеної доби, що репрезентовані у роботах вітчизняної історіографічної школи. Аналіз відображення в роботах вітчизняних суспільствознавців різних концепцій з історії вирішення аграрної проблеми, зумовлює необхідність застосування історико-порівняльного та історико-типологічного методів, що відтворюють сутність етапів урядових заходів земельного питання зазначеної доби.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період від початку розгортання національно-визвольних змагань (1917 р.) до наших днів (2009 р.) у вітчизняній історіографії.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

- значно доповнено бібліографію з історії вирішення аграрної політики українських національних урядів 1917-1920 рр. та запроваджено до наукового обігу вагомий пласт неопублікованих документів нормативно-правової бази з історії розв'язання земельного питання з архівів України;

- отримано ряд положень стосовно проблематики досліджень історії аграрної політики в контексті розвитку наукових напрямків у сучасній вітчизняній історіографії;

- вперше формалізовано комплекс висновків з історії вирішення земельної проблеми українських національних урядів 1917-1920 рр. на базі здобутків вітчизняної історіографії;

- створена концепція, що узагальнює надбання вітчизняних суспільствознавців із вивчення вирішення аграрного питання та розвиває положення про першопричину невирішеного земельного питання у падінні українських національних урядів.

Наукова новизна цієї праці полягає в тому, що вона є першою спробою комплексного осмислення досвіду української історіографії з вивчення аграрної політики українських національних урядів 1917-1920 рр.

Наукове значення роботи полягає у тому, що матеріали дисертації та її висновки можуть бути використані:

- як теоретичне підґрунтя під час прийняття державних, обласних, районних рішень у земельному питанні;

- як джерелознавча база для навчальних курсів у вищих навчальних закладах освіти України різних рівнів акредитації;

- у рамках реалізації Державної програми приватизації, програми Державного комітету землі України.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дослідження можуть бути використані для підготовки узагальнюючих праць з історії України, економічної історії України, історіографії розвитку аграрної науки в Україні; укладання бібліографічного довідника з аграрної політики українських національних урядів означеного періоду; при створенні різних історіографічних праць, навчальних посібників та підручників з вітчизняної історії.

Положення дисертації використовуються автором у навчальному процесі у Київському коледжі нерухомості та Одеському інституті експертизи і управління власністю при підготовці слухачів із оцінки землі.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі отримані результати дослідження та їх публікації у наукових фахових виданнях було виконано автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації доповідалися і обговорювалися на конференціях: науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Сучасний стан історичної науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 10-11 квітня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” (Київ, 10-11 березня 2005 р.); “Проблеми історії України. Конференції присвяченій 60-річчю Перемоги над фашизмом” (Київ, 13 квітня 2005 р.); “Десятій конференції молодих істориків освіти, науки і техніки” (Київ, 27 травня 2005 р.); Четвертій Всеукраїнській науковій конференції “Інтелігенція і влада” (Одеса, 20-21 березня 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Українська державність: ґенеза, історичний розвиток, традиція” (Житомир, 23-24 березня 2006 р.); “Проблеми історії та історіографії України. Науково-практичній конференції присвяченій 15-річчю з Дня незалежності України” (Київ, 5 квітня 2006 р.); “Одинадцятій конференції молодих істориків освіти, науки і техніки” (Київ, 20-22 травня 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (Луганськ, 22-25 травня, 2007 р.); “Тринадцятій конференції молодих істориків освіти, науки і техніки” (Київ, 20-22 травня 2008 р.); Другій Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених: “Білі плями” в історії України у контексті світового розвитку” (Луганськ, 20 травня, 2009 р.).

Публікації. Результати дослідження викладені у сімнадцяти публікаціях автора. Усі вони одноосібні. З них шість статей у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури (598 найменувань на 47 сторінках). Повний обсяг дисертації складає 201 сторінку, із них основного тексту 154 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У Вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначені мета, завдання, об'єкт та предмет наукового дослідження, методологічні засади та хронологічні межі, розкрито наукову новизну роботи, наукове та практичне значення отриманих результатів, з'ясовано особистий внесок здобувача, подана інформація щодо апробації дисертаційного дослідження та публікації.

У Розділі І “Історіографія проблеми та джерельна база дослідження” проаналізовано ступінь вивчення даної теми вітчизняними дослідниками. Розділ має два підрозділи, в яких розкривається історіографічне та джерелознавче підґрунтя дисертаційної роботи.

У підрозділі І.1. “Історіографія проблеми” встановлено, що аграрна проблема доби українських національних урядів 1917-1920 рр. фрагментарно висвітлювалася у роботах суспільствознавців діаспорної, радянської та сучасної історіографічних шкіл.

Першу групу історичної літератури складають праці суспільствознавців діаспори, які в залежності від політичних переконань їх авторів формують три напрямки: республіканський, державницький та соціально-економічний. Представники республіканського напрямку - В. Винниченко, П. Христюк та ін. Винниченко В. К. Відродження нації. Репринт. видання 1920 р. / В. К. Винниченко. - К.: “Політвидав України”, 1990. - Ч. 1. - 348 с.; Ч. 2. - 330 с.; Ч. 3. - 542 с.; Христюк П. Замітики і матеріали до історії Української революції. / П. Христюк. - Відень: Український Соціологічний Інститут, 1921. - Т. 1. - 154 с.; Т. 2. - 204 с.; Т. 3. - Відень: Український Соціологічний Інститут, 1922. - 160 с.; Т. 4. - 194 с. та ін. - розкриваючи аспекти розв'язання аграрної проблеми доби українських національних урядів 1917-1920 рр., не вдавалися до аналізу власних помилок у аграрній сфері, їх увага приділена роз'ясненню причин революційності селянських мас зазначеного періоду. Суспільствознавці державницького напрямку не сприймають та засуджують урядові заходи у земельній реформі доби Ради та Директорії УНР Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 pp. / Д. Дорошенко. - T. I. - Доба Центральної Ради. - Ужгород: “Свобода”, 1932. - 452 с.; - Т. 2. - Українська Гетьманська Держава 1918 року. - Нью-Йорк, 1954; Мірчук П. Українська державність 1917-1920 / П. Мірчук. - Філадельфія: ЛВУ, 1967. - 400 с. та ін.. Позитивно оцінюючи аграрну політику уряду П. Скоропадського, дослідники оминають аналіз процесу розробки та впровадження земельної реформи Гетьманату. Представники соціально-економічного напрямку діаспорної історіографії зосередили свої погляди на суспільно-економічних аспектах аграрного питання, а урядові заходи у справі його вирішення висвітлюються поверхово Кононенко К. С. Україна і Росія: Соціально-економічні підстави української національної ідеї 1917-1960 / К. С. Кононенко. - Мюнхен: Український технологічний господарський інститут. Праці. Серія: Монографії, 1965. - 535 с. та ін.. Поза увагою науковців залишились організаційні заходи українських національних урядів у землекористуванні. Не вивченим залишається питання регулювання відносин власності в аграрному секторі.

Радянські суспільствознавці історію вирішення аграрного питання доби українських національних урядів 1917-1920 рр. розглядали у руслі неприйняття державотворчих процесів, як таких. Досить умовно здобутки вчених можна поділити на періоди, так 20-ті - перша половина 40-х рр. ХХ ст. мали особливе значення для досліджуваної теми, адже наука ще мала можливість розвиватись без політичних впливів держави над працями суспільствознавців. Об'єктом вивчення радянської науки, хоча й з точки зору більшовицької ідеології, стали політичні події українських національних урядів 1917-1920 рр. Чеботарьов Ю. Селянський рух на Україні в 1917 р. / Ю. Чеботарьов. - К.: Держполітвидав України, 1940. - 40 с. та ін.. У другій половині 40-х - першій половині 60-х рр. ХХ ст. науковці зосереджувались на вивченні революційного руху українського селянства, боротьби більшовиків за селянські маси. З другої половини 60-х - першій половині 80-х рр. ХХ ст. дослідження присвячені в основному історії аграрної політики радянської влади в Україні Рибалка І. К. Аграрні перетворення на Україні в період громадянської війни (1919 р.) / І. К. Рибалка. - К.: Наукова думка, 1967 - 125 с. та ін.. Друга половина 80-х рр. ХХ ст. - 1991 р. характеризується початком вивільнення історичної науки від владного тиску, науковці, здійснюють кроки до наукової розробки земельної проблеми 1917-1920 рр. Хмель И. В. Аграрные преобразования на Украине (1917-1920 гг.) / И. В. Хмель - К.: “Вид-во АН УРСР”, 1990. - 85 с. та ін..

Сучасну вітчизняну історіографію історії вирішення земельного питання доби ЦР УНР представляють роботи, в яких аграрна політика Ради згадується фрагментарно Курас Д. І. Суспільно-політичні погляди М. Шаповала: становлення, еволюція, втілення в історичних концепціях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.06 “Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни” / Д. І. Курас. - К., 2007. - 21 с. та ін.; праці, в яких загальний хід реформи, результати та висновки дослідників базуються лише на переконаннях діаспорних суспільствознавців Мороз О. Українське селянство першої половини ХХ століття. Трагедія і героїзм / О. Мороз, С. Злупко. - Львів: Універсум, 1997. - 165 с. та ін.; розвідки, в яких проводиться думка, що причинами невдалого проведення земельної реформи є бездіяльність Ради та зовнішні фактори Логвиненко И. А. Политическая деятельность Украинской Центральной Рады / И. А. Логвиненко. - Глобино: Полиграф-сервис, 2000 - 96 с. та ін.; роботи в яких на основі архівної бази зроблена спроба дослідити означену проблему Капелюшний В. Здобута і втрачена незалежність: Історіографічний нарис української державності доби національно-визвольних змагань (1917-1921 рр.): Монографія. - К.: Олан, 2003. - 608 с. та ін..

Історіографію аграрного питання доби Гетьманату П. Скоропадського складають роботи, що засуджують відновлення приватної власності на землю та стверджують, що селянсько-повстанський рух привів до появи низки законів у аграрному секторі; розвідки, в яких наголошується, що саме законодавча політика гетьмана в аграрному питанні привела до спалаху селянсько-повстанського руху Солдатенко В. Ф. Суспільно-політичні трансформації в Україні: від роздумів до реалій / В. Ф. Солдатенко. - К.: Парламентське вид-во, 2009. - 536 с. та ін.; дослідження, в яких автори зазначають та описують деякі заходи Гетьманату в аграрній сфері та висувають власні теорії, щодо невирішеного аграрного питання Рубльов О. С. Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. / О. С. Рубльов, О. П. Реєнт. - К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. - 320 с. та ін..

Можна стверджувати, що до тепер не сформовано предметно окреслених груп у сучасній вітчизняній історіографії вирішення аграрного питання доби Директорії УНР, у зв'язку з незначною кількістю досліджень у цій сфері, у порівнянні з добою Ради УНР та Гетьманату. Однак, проблема не обійдена увагою сучасними науковцями, але її аналіз поданий, як констатація факту Яневський Д. Б. Загублена і втрачена держава / Д. Б. Яневський. - Х.: Фоліо, 2009. - 252 с. та ін..

Отже, на сьогодні відсутні дослідження, в яких би історіографія вирішення аграрного питання українського державотворення 1917-1920 рр. висвітлювалась не фрагментарно, а комплексно, тому нагальна потреба у такому дослідженні залишається актуальною.

І.2 “Джерельна база дослідження”

Результати будь-якого історичного дослідження визначаються передусім кількістю та характером наявної джерельної бази. Оптимальне використання джерел потребує їх класифікації, для якої, враховуючи специфіку дослідження проблеми, автором застосовується загальновизнаний принцип розподілу джерел за походженням. Відповідно до цього принципу джерельна база нашого дослідження складається з шести груп: архівні (нормативно-правові акти, періодичні видання) та опубліковані документальні матеріали (збірники документів); мемуари, спогади; колективні, монографічні та дисертаційні дослідження з історії вирішення земельного питання зазначеної доби та науково-популярні праці з історії України, економічної історії та аграрної історії України доби 1917-1920 рр.; матеріали наукових конференцій, збірники наукових праць; навчальні підручники, посібники; енциклопедії та довідники, бібліографічні покажчики, з досліджуваної проблеми.

Наявність архівних джерел, збірників документів, мемуарної літератури, монографій, матеріалів наукових конференцій, періодичних видань, навчально-методичної літератури, енциклопедій та ін. дає нам підстави зробити висновок про широку джерельну базу нашого дослідження, що обумовлює його достовірність. Таким чином, незважаючи на те, що попередниками досліджувалися деякі аспекти вирішення аграрної проблеми українським національними урядами 1917-1920 рр., дотепер немає жодної узагальнюючої роботи, яка б містила науковий аналіз розв'язання земельного питання зазначеної доби.

У Розділі ІІ “Українська історична наука про розв'язання аграрного питання доби Центральної ради (1917-1918 рр.)” доведено, що представниками діаспорної республіканської історіографічної школи здійснена спроба поставити проблему дослідження аграрної політики Грушевський М. Спомини / М. Грушевський // Київ. - 1988. - № 9. - С. 115-149; № 10. - С. 131-138; № 11. - С. 120-137; № 12. - С. 116-139 та ін.. Однак, у жодному з опрацьованих досліджень не висвітлено передумови, причини та наслідки нерозв'язаної земельної проблеми. Державники засуджують Центральну раду та її лідерів за соціалістичну спрямованість економічної політики та вважають однією з головних причин невдачі Ради її соціальну програму, яка відштовхнула від себе заможні верстви, які могли підтримати українську державність Верига В. Визвольні змагання в Україні 1914-1923. / В. Верига. - Львів: Видавництво Отців Василіан “Місіонер”, 1998. - Т. І. - 524 с.; Т. 2. - 502 с. та ін.. Ґрунтовністю викладеного матеріалу вирізняються роботи соціально-економічного напрямку діаспорної історіографії Витанович І. Аграрна політика українських урядів 1917-1920 / І. Витанович. - Мюнхен - Чикаго, 1968. - 60 с. та ін.. Дослідники обґрунтовували потребу в земельній реформі та пропонували шляхи її здійснення. Роботи насичені статистичними матеріалами, що дозволяє їм робити висновки на основі документів, а не вражень.

Об'єктом вивчення радянської науки у 20-ті - першій половині 40-х рр. ХХ ст. стали політичні події доби Центральної ради, в яких знаходимо поодинокі відомості про аграрну політику Ради УНР Городецкий Е. Центральная Рада - оплот всероссийской контрреволюции (Рада и III Універсал) / Е. Городецький // Историк-марксист. - 1935. - Кн. 8-9. - С. 5-37 та ін.. У другій половині 40-х - першій половині 60-х рр. ХХ ст. у дослідженнях переважала політична заанґажованість над історичною правдою. З другої половини 60-х - другій половині 80-х рр. ХХ ст. аграрно-селянській проблематиці було присвячено відповідні розділи у загальних працях з історії селянства, компартії України, індивідуальні розвідки, збірники документів та публікацій Лихолат А. В. Здійснення національної політики на Україні 1917-1920 / А. В. Лихолат. - К.: Наукова думка, 1967. - 304 с. та ін.. У другій половині 80-х рр. ХХ ст. - 1991 р. у дослідженнях радянської історіографії селянство розглядалося як неорганізована маса, тому аграрна політика висвітлена в контексті боротьби за встановлення радянської влади в Україні Терещенко Ю. И. Великий Октябрь и становление социалистической экономики на Украине / Ю. И. Терещенко. - К.: Наукова думка, 1986. - 144 с. та ін..

Першу групу робіт сучасної вітчизняної історіографії, складають дослідження, в яких аграрна політика Центральної ради згадується опосередковано Єсипенко Д. М. Українська Центральна Рада: передумови створення та причини падіння / Д. М. Єсипенко, М. Р. Новиченко. - К.: Респ. центр духовної культури, 1991. - 24 с. та ін.. З'являються дисертаційні розвідки, в яких земельна проблема починає висвітлюватись як складова внутрішньої політики українських урядів 1917-1920 рр. Воронянський О. В. Економічна політика Центральної Ради: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія України” / О. В Воронянський. - Дніпропетровськ, 1995. - 22 с. та ін.. Як правило, аналіз аграрних законів поданий, як констатація факту їх появи, або ж згадки про них відсутні. Другу групу вітчизняної історіографії, складають роботи, в яких при згадці, що земельна реформа Центральної ради мала місце в історії, все ж її загальний хід, результати та висновки дослідників, базуються лише на переконаннях діаспорних суспільствознавців Волошко О. О. Правові ідеї та принципи в аграрних програмах українських громадських та політичних організацій у період боротьби за автономію України (квітень - жовтень 1917 р.) / О. О. Волошко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності, 2001, № 1. - С. 3-16 та ін.. Третю групу репрезентують роботи, в яких сформовані висновки про причини невдалого проведення земельної реформи: бездіяльність Ради та зовнішні фактори Гошуляк І. Л. Про причини поразки Центральної Ради / І. Л. Гошуляк // Український історичний журнал. - 1994. - №1. - С. 32 - 34 та ін.. Четверту групу робіт складають розвідки, в яких зроблені спроби предметно вивчити аграрну політику урядів Центральної ради Ковальова Н. А. Аграрна політика українських національних урядів (1917-1921 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія України” / Н. А. Ковальова. - Дніпропетровськ, 1999. - 18 с. та ін.. Науковцями змінено концептуальні підходи до висвітлення проблем аграрної історії зазначеної доби. Дослідники зосередили увагу на співвідношенні національного і соціального факторів у вирішенні земельної проблеми в Україні, що не є шляхом до аналізу політики Ради у даній сфері. Отже, на сьогодні відсутні роботи, де було б комплексно вивчене аграрне питання доби Центральної ради УНР.

У Розділі ІІІ “Аграрна політика Української Держави П. Скоропадського (квітень-грудень 1918 р.) у працях українських суспільствознавців” доведено, що для республіканського напрямку діаспорної історіографії саме аграрна політика П. Скоропадського була найбільш зручним ґрунтом для критики. Панує переконання, що ігнорування та утиск земельних інтересів середніх та заможних верств селянства в кінці 1917 р. - на початку 1918 р. - це одна з основних причин гетьманського державного перевороту Веселовський П. Земельна реформа в самостійній Українській державі / П. Веселовський // Голос державника. (Б. М.), 1947. - № 4/5. - С. 44 - 55 та ін.. Значну частину історіографії робіт державницької групи зазначеної проблеми складає мемуарна література Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле (1914 - 1920). В 4-х частинах / Д. Дорошенко. - Мюнхен, 1969. - 543 с. та ін.. Прибічники соціально-економічного напрямку зосереджувались на питаннях економічних підвалин реформи Кучабський В. Вага і завдання Західно-Української Держави серед Східної Європи на переломі 1918-1919 рр. / В. Кучабський // Дзвони. - 1932. - Ч. ІІ. - С. 723 - 784 та ін.. З другої половини 40-х рр. ХХ ст. спостерігається певний спад активності суспільствознавців. Лише в 60-ті рр. ХХ ст. з'являються вагомі монографічні дослідження. Оцінки та висновки з проблеми, спрямовувалися на дискредитацію уряду, його починань та планів, або цілковите схвалення.

Дослідники радянської історіографічної школи 20-х - першої половини 40-х рр. ХХ ст. не вдавались до глибокого аналізу внутрішньої політики Української Держави. У зв'язку із початком Другої Світової війни увага істориків була звернена на періоді перебування на території України німецько-австрійських військ у 1918 р., тому основний акцент у історичних дослідженнях ставився на маріонетковому характері уряду П. Скоропадського. У другій половині 40-х - першій половині 60-х рр. ХХ ст. побачили світ узагальнюючі видання, присвячені історії селянства, аграрної політики радянської влади в Україні Скляренко Є. Боротьба трудящих України проти німецько-австрійських окупантів і гетьманщини в 1918 році / Є. М. Скляренко. - К.: АН УРСР. Ін-т історії, 1960. - 68 с. та ін.. Роботи повторюють твердження про те, що П. Скоропадський був прихильником пронімецької політики, а його режим - підвладним утворенням німецьких військових. У другій половині 60-х - першій половині 80-х рр. ХХ ст. виходять колективні праці, в яких зроблена спроба розкрити соціально-економічне становище українських земель у 1918 р. Лях Р. Д. Розв'язання аграрного питання на Україні (1917-1923 рр.) / Р. Д. Лях. -К. - Донецьк: “Вища школа”, 1975. - 118 с. та ін.. У другій половині 80-х рр. - 1991 р. векторною темою досліджень була тема ліквідації поміщицького землеволодіння в українському селі.

Першу групу вітчизняної історіографії історії вирішення аграрного питання, складають роботи, що засуджують відновлення приватної власності на землю та стверджують, що селянсько-повстанський рух привів до появи низки законів у аграрному секторі Кульчицький С. Українська Держава часів Гетьманщини / С. Кульчицький // Український історичний журнал. - 1992. - №9. - С. 60 - 79 та ін.. Другу умовну групу досліджень складають роботи, де наголошується, що саме законодавча політика гетьмана в аграрному питанні привела до спалаху селянсько-повстанського руху Держалюк М. Міжнародне становище України та її визвольна боротьба у 1917-1922 рр. / М. Держалюк. - К.: Оріани, 1998. - 240 с. та ін.. Третю умовну групу досліджень формують роботи, в яких автори зазначають та описують деякі заходи Гетьманату в аграрній реформі, однак не засуджують відновлення приватної власності на землю П. Скоропадським та висувають власне бачення суті проблеми Тищик Б. Й. Становлення державності в Україні (1917-1922 рр.) / Б. Й. Тищик, О. А. Вівчаренко, О. Н. Лешкович. - Коломия: “Вік”, 2000. - 271 с. та ін.. Дослідники дійшли висновку, що земельне питання в Українській Державі навряд чи могло бути вирішене, а надмірний плюралізм, протилежність поглядів щодо історії вирішення аграрного питання Гетьманату свідчать про загальну концептуальну невизначеність.

У розділі ІV “Земельне питання Директорії УНР (грудень 1918-1920 рр.) в українській історіографії)” наголошено на обмеженості досліджень з історії вирішення земельного питання зазначеного періоду. 20-ті - 40-і рр. ХХ ст. - перший етап досліджень діаспорної історіографічної школи, що представлені працями безпосередніх учасників та очевидців зазначеної доби Томашівський С. Під колесами історії / С. Томашівський. - Берлін, 1922. - 18 с. та ін., в яких здійснена спроба запропонувати власну точку зору на земельну реформу Директорії УНР. З кінця 40-х рр. - першій половині 60-х рр. ХХ ст. аспекти вирішення земельного питання висвітлено у працях М. Стахіва Стахів М. Україна в добі Директорії УНР: у 7 т. / М. Стахів. - Скрентон: Українська вільна громада в Америці, 1962 - 1966 та ін.. З другої половини 60-х - 1991 р. ХХ ст. вивчення діяльності Директорії УНР продовжується у рамках узагальнюючих праць з історії України. Сучасні історіографічні надбання (1991-2009 рр.) характеризуються поступовою втратою дослідницьких інтересів до проблеми, адже першість у вивченні аграрного питання зазначеної доби, з проголошенням незалежності України у 1991 р., належить сучасним вітчизняним науковцям. Загалом, дослідники не спромоглися подолати особистих пристрастей та політичних уподобань, а відтак не змогли повною мірою розкрити сутність аграрної проблеми.

Радянські історики в 20-х - першій половині 40-х рр. ХХ ст. торкались вивчення аграрної політики Директорії УНР через військові дії між Добровольчою армією та армією УНР Крах германской оккупации на Украине. По документам оккупантов. - М.: ОГИЗ, 1936. - 150 с. та ін.. У другій половині 40-х - першій половині 60-х рр. ХХ ст. заходи української влади в аграрному секторі висвітлювались через призму прагнень селянина жити і працювати за більшовицькими законами на селі, а не об'єктивного аналізу діяльності урядів УНР у земельному питанні. У другій половині 60-х - 80-х рр. ХХ ст. вибірковий підбір фактів дослідники підпорядковували єдиній меті - показати керівну роль більшовицької партії у боротьбі з “куркульським бандитизмом” в Україні, тому причини та перебіг земельної реформи залишився поза увагою. У кінці 80-х - у 1991 р. почали з'являтись поодинокі дослідження зі спробою об'єктивного вивчення земельного питання Директорії УНР Мусиенко В. В. На защите завоеваний Великого Октября: Компартия Украины во главе борьбы трудящихся за установление Советской власти и защиту её завоеваний (окт. 1917 г. - 1920 г.). - К.: “Политиздат Украины”, 1986. - 233 с. та ін.. Майже всі згадані роботи свідчать про необізнаність їхніх авторів з матеріалами державного діловодства УНР, зокрема з журналами засідань Ради міністрів і Директорії УНР, документацією різних міністерств республіки.

У доробку сучасної української історіографії вирішення аграрного питання урядами Директорії УНР маємо пласт робіт, в яких через призму вивчення аспектів її внутрішньої політики з'являються відомості з означеного питання Федоришин П. С. Пресса і українська державність (1917-1920 рр.) / П. С. Федоришин. - Т.: Видавничий відділ управління по пресі, 1996. - 186 с. та ін.. Розширюють коло інформації дисертаційні розвідки Васковський Р. Ю. Діяльність Директорії УНР (9 листопад 1918 р. - квітень 1919 р.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія України” / Р. Ю. Васковський. - Д., 1999. - 20 с. та ін. та навчально-методична література Довідник з історії України. / Уривалкін О. М. /. - К.: Дакор, КНТ, 2009 та ін.. Дослідники, займаючись вивченням різних аспектів діяльності Директорії УНР, залучили до наукового обігу чимало фактичного матеріалу. Разом з тим, проблема аграрної діяльності Директорії УНР ще не стала об'єктом комплексного дослідження у вітчизняній історіографії. Відсутнє цілісне уявлення про характер, суть, форми, методи формування та функціонування земельного законодавства в Україні доби Директорії УНР. До сьогодні ми не маємо жодної фундаментальної праці із означеної теми.

У висновках узагальнено результати дослідження, сформульовано основні положення, які виносяться на захист:

1. Аналіз наукової розробки проблеми засвідчив, що історіографія вирішення аграрного питання українськими національними урядами 1917-1920 рр. ще не була предметом окремого дослідження. Ця наукова проблема знайшла лише часткове висвітлення у працях діаспорної, радянської та сучасної вітчизняної історіографії. Ґрунтовних досліджень із системним поглядом на вивчення аграрної проблеми зазначеної доби, опубліковано не було.

Наукове дослідження джерельної бази історії вирішення аграрної проблеми українськими національними урядами 1917-1920 рр. дає нам підстави зробити висновок, що в українській історіографії основними групами історіографічних джерел є: архівні (нормативно-правові акти) та опубліковані документальні матеріали (збірники документів); мемуари, спогади, біографії; колективні, монографічні та дисертаційні дослідження; матеріали наукових конференцій, семінарів та збірників наукових праць; навчальні підручники, посібники та довідники; бібліографічні покажчики, рецензії з досліджуваної проблеми. Особливостями українського історіографічного процесу починаючи з 1917-
2009 рр., є поступальність накопичення знань та поступовий прогрес у висвітленні зазначеного питання.

Архівні документи дали можливість перевірити події, пов'язані з нормативно-правовою базою дослідження, ставлення різних верств населення країни до аграрної проблеми, виступами селян проти поміщиків на території України до і після урядових земельних заходів. Вони підтверджують думку автора про вірогідність, автентичність і репрезентативність джерел, опублікованих на сторінках дисертації.

2. Проаналізовано підходи до вивчення проблеми суспільствознавцями діаспори, радянської та сучасної вітчизняної історіографії. З'ясовано, що в діаспорній історіографії тривалий час точилася гостра полеміка, між представниками трьох напрямків української діаспорної історіографії: республіканського, державницького та соціально-економічного. Історіографія кожного з напрямів оцінювала місце та роль вирішення земельного питання відповідно до політичних уподобань представників конфронтуючих в еміграції різних суспільно-політичних течій, що суттєво знижували наукову цінність досліджень.

Для радянської історіографії характерними були спроби отримання науково обґрунтованих висновків та оцінок, накопичення фактичного матеріалу. Проблема української державності сприймалася офіційною історіографією як поняття антинаукове, тож питання про земельну політику українських національних урядів 1917-1920 рр. розглядалося лише в контексті висвітлення питань аналізу перешкод поширенню радянської влади з боку українських національних урядів зазначеної доби. З ідеологічних і політичних міркувань досліджуване питання не отримало в ній об'єктивного висвітлення.

Основними тенденціями у вивченні проблеми сучасною вітчизняною історіографією стало активне освоєння архівних документів і матеріалів, спроби їх інтерпретацій, порівняльного аналізу, критики. Оцінки місця, ролі та значення історії вирішення земельного питання українськими національними урядами 1917-1920 рр. залишаються полярними: від антинародного, економічно не вивіреного часом, до реальної можливості відродження справжньої економічної могутності України, на основі приватної власності на землю.

3. Виділено проблемно-хронологічні періоди та етапи вивчення історії вирішення аграрного питання діаспорними, радянськими та сучасними вітчизняними науковцями. З'ясовано, що науковий рівень, інтенсивність, проблематика, зміст і характер історіографічних досліджень історії вирішення земельного питання діаспорної та радянської історіографії, прямо або опосередковано залежали від суспільно-політичного значення та конкретно-історичних умов їх створення, територіальної приналежності дослідника, а їх висновки потребують внесення суттєвих уточнень, відмови від значної кількості усталених положень в контексті світової історичної, політичної, економічної думки ХХІ століття.

4. Реконструйовано у хронологічній послідовності картину діяльності українських національних урядів 1917-1920 рр. в аграрному секторі економіки на основі архівних документів та через призму здобутків вітчизняних історіографів, структурно поділену на три важливі державотворчі інституції: Центральна рада, Гетьманат П. Скоропадського та Директорія УНР.

Доведено, що аграрна політика українських національних українських урядів була політичною трибуною українства, що переконливо репрезентують історіографічні джерела, основними функціями якої були: комунікативна, націотворча, охоронна, репрезентативна. Деякі з цих функцій більше притаманні урядові Центральної ради. Не існує єдиної позиції дослідників в оцінці внутрішньої політики Української Держави. Одні вважають її антиукраїнською, негативно оцінюють відновлення гетьманським урядом приватної власності на землю та засоби виробництва. Їх наукові опоненти, навпаки, вважають, що це був вибір демократичного поступу України, бо демократія і приватна власність неподільні. Натомість, дотримання жорсткої виконавчої дисципліни, чітка організація аграрної політики дозволили уряду Директорії УНР за дуже короткий термін сформувати законодавчу і практичну діяльність в аграрному секторі. Сформовано висновок, що доба 1917-1920 рр. в Україні була не національним, а соціальним рухом, головна мета якого полягала в радикальному перерозподілі власності, насамперед на землю.

5. Виділено групу недостатньо досліджених та дискусійних аспектів проблеми, виявлених у ході роботи над дисертаційним дослідженням. Зокрема, ставлення різних прошарків населення до аграрної реформи, оскільки у дисертації вони були розглянуті лише тією мірою, якою вони торкалися загального розкриття теми. Необхідно зосередитися на пошуках та виданні архівних документів з аграрної реформи історії України доби 1917-1920 рр. Потребує ґрунтовного висвітлення питання про роль і місце соціальних верств населення України в історії вирішення аграрного питання зазначеної доби. Нарешті, залишається невивченою розробка планів аграрної реформи УНР у 1920-х рр. Все це, разом узяте, зумовлює потребу продовження і поглиблення досліджень з історії вирішення аграрного питання зазначеної доби.

Таким чином, подальше вивчення історіографії вирішення земельної проблеми українськими національними урядами 1917-1920 рр. залишається актуальним і пріоритетним завданням українських істориків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Салата Г. В. Наказ генерал-фельдмаршала німецької армії Айхгорна від 6 квітня 1918 р.: спроба історіографічного аналізу / Г. В. Салата // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. К., 2005. № 2 (30). С. 204-212.

2. Салата Г. В. Три складові у спробі розв'язання аграрного питання урядом П. Скоропадського: штрихи до історіографії проблеми / Г. В. Салата // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць. К., 2005. Вип. № 19. С. 178-190.

3. Салата Г. В. Закон “Про землю в Український народній республіці” Директорії УНР від 8 січня 1919 р.: історіографічні нотатки / Г. В. Салата // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць. К., 2005. Вип. № 20. С. 183-193.

4. Салата Г. В. Аграрне питання в діяльності демократичних урядів доби Української революції 1917-1920 рр.: спроба аналізу навчальної літератури / Г. В. Салата // Історичні записки: зб. наук. праць. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. Вип. 9. С. 198-207.

5. Салата Г. В. Аграрне питання Української Народної Республіки доби Центральної ради (1917-1918 рр.): до історіографії проблеми / Г. В. Салата // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць / відп. ред. О. Я. Пилипчук. К., 2007. Вип. № 26. С. 180-191.

6. Салата Г. В. Соціально-економічний напрям діаспорної історіографії про вирішення аграрного питання доби Центральної ради УНР (1917-1918 рр.): штрихи до історіографії проблеми / Г. В. Салата // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць. К., 2009. Вип. № 39. С. 172-179.

АНОТАЦІЯ

Салата Г. В. Аграрна політика українських національних урядів (1917-1920 рр.): історіографія. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Київський славістичний університет. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена історії вирішення аграрного питання українськими національними урядами 1917-1920 рр. у вітчизняній історіографії. Виявлено, систематизовано і охарактеризовано основні групи історіографічних джерел з історії вирішення земельного питання зазначеної доби.

Досліджено найхарактерніші тенденції нагромадження знань з історії вирішення аграрного питання діаспорною, радянською та сучасною вітчизняною історіографією. З'ясовано концептуальні та методологічні засади дослідження історії вирішення аграрної проблеми урядів Центральної ради, Гетьманату, Директорії УНР. Показано негативний вплив ідеологічних та політичних догм і упереджень на розвиток об'єктивних знань з проблеми.

Виділено групу недостатньо досліджених та дискусійних аспектів проблеми, що потребують комплексного вивчення.

Ключові слова: історіографія, аграрне питання, земельна проблема, українські національні уряди, Центральна рада, Гетьманат, Директорія УНР, національно-визвольні змагання.

АННОТАЦИЯ

Салата Г. В. Аграрная политика украинских национальных правительств (1917-1920 рр.): историография. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Киевский славистический университет. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию решения аграрного вопроса в деятельности правительств Украинской Народной Республики периода Центральной рады и Директории, а также Украинской Державы в украинской историографии. В диссертации обобщен процесс научной разработки истории земельного вопроса указанного периода, проанализирован вклад диаспорных, советских и отечественных исследователей в изучение проблемы. Систематизировано и обобщено историографическое наследие, созданное творчеством исследователей в период с 1917 по 2009 годы.

Отмечено, что в первую очередь сосредоточение историографических источников происходило в основном за границей силами украинской эмиграции, покинувшей страну после неудачной попытки построения национальной государственности. Но поскольку, участники анализируемой проблемы ориентировались на противоположные социально-экономические модели государственного строительства, настолько существенно отличие в изложении ими фактов, оценок, обобщающих материалов в истории решения аграрного вопроса. В связи с этим в украинской диаспоре сформировалось три историографических направления: республиканское, государственное и социально-экономическое.

Советские историки в условиях тотального контроля государства над наукой были лишены возможности создания целостной картины решения аграрного вопроса национальными правительствами в 1917-1920 гг. Советская историческая наука рассматривала историю решения аграрного вопроса с позиции учения о социалистической революции, диктатуре пролетариата и советской власти.

Основные этапы проведения аграрной реформы, оценка событий того времени, тенденций и явлений сегодня намного четче и объективнее решаются отечественными современными историографами. Современные ученые имеют широкий доступ к архивным источникам, что позволяет им создавать целостную и объективную картину в истории решения аграрного вопроса.

В диссертации изучен положительный и отрицательный опыт деятельности национальных правительств в сфере аграрных отношений в отечественной историографии. Показано значимость аграрного вопроса при определении направлений национально-демократической революции. На основании историографических источников установлено, что аграрная политика национальных правительств 1917-1920 гг. была результатом сложной внутриполитической ситуации в Украине.

Выделены проблемы и определены научные направления, нуждающиеся в дальнейших исследованиях и разработках.

Ключевые слова: историография, аграрный вопрос, аграрная политика, земельная реформа, украинские национальные правительства, Центральная рада, Гетьманат, Директория УНР, политические партии.

ANNOTATION

Salata G. V. Ukrainian Agrarian policy of national governments (1917-1920's): historiography. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of historical sciences, specialty 07.00.06 - historiography, source and special historical disciplines. - Kyiv Slavonic University. - Kyiv, 2010.

The substantial history of solving the agrarian question Ukrainian national governments 1917-1920. There are systematized and described major groups historiographical sources on the history of solving the land issue is the period. Мostly applied research trends accumulation of knowledge on the history of solving the agrarian question Diaspora, Soviet and modern scientific views. Conceptual and methodological bases of research history resolve agrarian problems of the Central Council of Governments, Hetmanat, UPR Directory. Shown the negative influence of ideological and political dogmas and prejudices on the development objectiveknowledge of the problem.

Key words: historiography, agrarian question, agrarian problem, Tsentralna rada, Hetmanat, Directoriya.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.